НА ТЛІ СВІТОВОГО ДОСВІДУ
|
|
Скачати 5.92 Mb.
|
|
57      СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ
Після проголошення УНР більшовики вирішили ліквідувати „ Центральну Раду і з цією метою 17 грудня 1917 року скликали Всеукраїнський з'їзд Рад, але більшість із двох тисяч його делегатів підтримали Центральну Раду, обравши головою Михайла Грушевського. Тоді більшовики на чолі з Затонським (всього 124 делегати) переїхали до Харкова, де 24-25 грудня провели свій з'їзд, що проголосив Україну Республікою Рад у складі федеративної Російської Республіки. Одразу ж після цього Петроградський Раднарком послав більшовицькі війська на чолі з Антоновим-Овсієнком і Муравйовим в Україну, які вже наприкінці грудня захопили Харків, Полтаву і Чернігів. Так почалася більшовицька окупація України. У відповідь на це 25 січня 1918 року Центральна Рада затвердила ІУ-ий Універсал, яким проголосила: "Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу ". Четвертий Універсал проголосив Україну парламентською республікою, унітарною державою з демократичним режимом. Законо- ч давчі функції надавалися Українській Центральній Ради, а виконавчі - Раді Народних Міністрів. Таким чином, з прийняттям Четвертого Універсалу Центральна Рада отримала юридичне право здійснювати законотворчу діяльність. Суб'єктами права законодавчої ініціативи визнавалися члени Малої Ради та Генеральний Секретаріат. Законопроекти вносилися до Малої 58 І. ВИТОКИ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ Р  ади, розглядалися комісією Малої Ради і обговорювалися на її зборах. Для розгляду законопроекту встановлювався необхідний кворум, що складав 2/3 від загального числа членів Малої Ради. Законопроект приймався більшістю голосів, присутніх на зборах.Українські більшовики за допомогою пропаганди домоглися нейтралітету основних українських полків: імені Сагайдачного, Дорошенка, Богдана Хмельницького, Шевченка, Грушевського. Тому проти більшовицьких військ Росії Центральна Рада змогла направити тільки 600 курсантів Першої юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького під командуванням сотника Аверкія Гончаренка і 130 студентів університету Святого Володимира під командуванням сотника Омельченка. У бою з більшовицькими формуваннями під Крутами 29 січня 1918 року загинуло 300 юнаків, з них близько 30-ти студентів. Проголошення незалежності УНР і наступ більшовиків Росії активізували дії українських більшовиків, які підняли повстання кількох заводів у Києві. На придушення заколоту були направлені січові стрільці і полки вільного козацтва, які 4 лютого зайняли "Арсенал". Проте Центральна Рада не мала достатньо сил, щоб протистояти зовнішній і внутрішній більшовицькій навалі. Більшовицькі війська під командуванням Муравйова 9 лютого 1918 року зайняли Київ, де розстріляли понад 6000 чоловік, головним чином офіцерів царської армії. Проте в Києві більшовики протрималися лише до 1 березня. В березні 1918 року Центральною Радою було підписано Брестський договір і більшовики змушені були відступити під тиском німецьких військ, що зайняли Україну згідно з берестейськими домовленостями. Центральна Рада повернулася до Києва 7 березня, але пропрацювала вона тільки до 29 квітня. За цей період, у березні-квітні 1918 року після вигнання з Києва більшовиків, Центральна Рада (Мала Рада) прийняла ще низку законів:
59     СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ
Останнім законодавчим актом Малої Ради було прийняття Конституції УНР 29 квітня 1918 року. Цього дня на засіданні Центральної Ради голова Комісії з вироблення Конституції Степаненко доповів про основні засади конституційного устрою України, що визначалися "Статутом про державний устрій, права і вольності УНР" (Див. додаток 1.1). "Статут" було підготовлено за зразками демократичних конституцій Європи та США. Він запроваджував поділ влади на три гілки. Законодавчу владу здійснювали Всенародні Збори УНР, що обиралися шляхом всенародного голосування, виконавчу владу здійснювала Рада Народних Міністрів, а вищою судовою установою проголошувався Генеральний Суд, що обирався Всенародними Зборами, визначав касаційні функції для всіх судів і мав право судити членів Всенародних Зборів і членів Ради Міністрів. За "Статутом" народ здійснював владу через Всенародні Збори УНР. Вони обиралися на підставі "загального, рівного, безпосереднього, таємного і пропорційного голосування всіх, хто користується громадянськими і політичними правами в Україні і в них судом не обмежений ". До структури Всенародних Зборів УНР входили Голова, Президія, Рада старшин та комісії Центральної Ради. "Статутом" передбачалася оплата праці депутатів, а їх повноваження припинялися у разі закінчення повноважень Всенародних Зборів, що обиралися на три роки. Суб'єктами законодавчої ініціативи призначалися Президія разом з Радою Старшин Зборів, партійні фракції Всенародних Зборів, група депутатів у кількості ЗО чоловік, Рада Народних Міністрів УНР та органи місцевого самоврядування, які об'єднують не менше 100 тисяч виборців. Законодавча ініціатива здійснювалася за допомогою подання законопроекту. Законопроекти подавалися на розгляд комісій Всенародних Зборів. За результатами розгляду в комісіях готувалася доповідь, в результаті обговорення якої приймався закон більшістю 60 І. ВИТОКИ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ г  олосів при кворумі 2/3 депутатів Всенародних Зборів. Конституційні закони приймалися більшістю у 3/5 присутніх депутатів і вводилися в дію тільки після обрання нового складу Всенародних Зборів.Всенародні Збори формували Раду Народних Міністрів. Голова Зборів погоджував кандидатури міністрів з Радою Старшин Зборів, після чого вони затверджувалися Всенародними Зборами. Рада Народних Міністрів несла повну відповідальність перед Всенародними Зборами. Генеральний Суд УНР також обирався Всенародними Зборами, він ніс відповідальність за вибори до Всенародних Зборів і міг судити депутатів і членів Ради Народних Міністрів за поданням Всенародних Зборів (2/3 голосів). Суд був незалежним, тому що "судових рішень не можуть змінити ні законодавчі, ні адміністративні органи влади ". Дуже цікаво вирішував "Статут" питання національних меншин. Для них забезпечувалося право національно-персональної автономії. Встановлювався вищий законодавчий орган, Національні Установчі Збори, що обиралися на основі пропорційного представництва. Всі постанови, що стосуються Національного Союзу, мали розглядатися і затверджуватися Всенародними зборами УНР. 29 квітня 1918 року Українська Центральна Рада обрала Президентом УНР Михайла Грушевського, після чого передала владу гетьману Скоропадському. Ці події були цілком закономірними: при розпорошенні політичних сил Центральна Рада була неспроможна керувати державою. По-перше, в Центральній Раді велася безкінечна боротьба між різними групами. По-друге, Генеральний Секретаріат, а потім і Рада Народних Міністрів постійно змінювалися, наслідком чого стало безвладдя на місцях. По-третє, Центральна Рада в умовах громадянської війни не мала війська. І, насамкінець, соціальні реформи, що проводилися Центральною Радою, не були послідовними. Так, наприклад, спочатку була проголошена ліквідація приватної власності на землю, а потім Генеральний Секретаріат заявив, що ця заява є лише декларативною. Це, звичайно, не влаштовувало як землевласників, так і тих, хто хотів отримати землю. 61      СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ1.2.5. Законодавча влада за Гетьманату. У 1918 році, як вже згадувалося вище, Центральна Рада підписала Брестський мир і вигнала більшовиків за допомогою німецьких військ. Проте німці їй не довіряли і зробили все, щоб передати владу гетьману. З цією метою було скликано 29 квітня 1918 року Хліборобський конгрес за участю 8000 делегатів. Він одноголосно обрав Павла Скоропадського гетьманом України, а 30 квітня прибічники новообраного гетьмана захопили всі державні установи. В Україні розпочався період Гетьманату. Безпосередньо в перевороті німці участі не брали, але висуну-ли до майбутнього уряду ряд умов: визнання Брестської угоди, розпуск Центральної Ради, відновлення права власності на землю тощо. Правовою базою діяльності Гетьманату слугували два документи:
Ці два документи були підписані Гетьманом всієї України Павлом Скоропадським і Отаманом Ради Міністрів Михайлом Устимо-вичем. У "Грамоті до всього Українського народу" Гетьман проголосив існування незалежної "Української держави" і оголосив себе Гетьманом з правом призначати Кабінет міністрів. У цьому документі проголошувалося "право приватної власності, як фундамент культури і цивілізації", свобода "купівлі - продажі землі", "повернення повної свободи торгівлі і приватного підприємництва". "Закони про тимчасовий устрій України" складалися з семи розділів:
62 І. ВИТОКИ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ
Перший розділ визначав статус гетьмана та його компетенція. Без підпису гетьмана закони не мали сили. Він призначав Отамана Ради Міністрів, затверджував і скасовував Кабінет у повному складі, керував зовнішніми зв'язками, був головнокомандувачем і мав право помилування засуджених. Як бачимо, всі традиційні гілки влади знаходилися під повним контролем Гетьмана. Рада Міністрів була вищим органом державного управління. Відповідальність за ефективність роботи Ради Міністрів ніс Отаман Ради Міністрів і міністри. Отаман Ради Міністрів на правах члена входив до Фінансової Ради, що була "вищою народною інституцією у справах державного кредиту і фінансової політики ". Розглянуті справи у Фінансовій Раді завжди повинні були подаватися на перевірку гетьману. Таким чином, як рішення Ради Міністрів, так і рішення Фінансової Ради вимагали ухвали Гетьмана і без його санкції були недійсними. Судова влада в "Законах" була представлена Генеральним Судом. Він мав статус "вищого " і виступав захисником закону "у справах судових та адміністративних". Генеральний суддя та члени Генерального Суду призначалися Гетьманом. "Закони" визначали, що "Українська держава керується на твердих основах законів [...], без виключення обов'язкових для всіх українських підданих і чужинців". За правління Павла Скоропадського було видано близько 500 законодавчих актів. Творцем законодавчих актів були міністерства, які подавали законопроекти до Державної канцелярії для підготовки до розгляду Радою Міністрів. До Державної канцелярії входили: державний секретар, якого призначав гетьман, три товариші (заступники), Юридична рада, Департамент законодавчих справ, Термінологічна комісія, відділ кодифікації законів і секретаріат Ради Міністрів. Після схвалення Радою Міністрів Державна канцелярія вносила до тексту закону поправки міністрів і подавала на підпис Отаманові Ради Міністрів. Закон набував силу після підпису гетьмана і публікувався у державному бюлетені і пресі. 63     СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІГ  етьман доручив Державній раді створити комісію для підготовки закону про вибори до Сейму. Рада Міністрів подала Державній канцелярії рекомендації, щоб у законі було передбачено загальне пряме виборче право при таємному голосуванні. Сейм повинен був почати роботу 15 лютого 1919 року.Але проти влади гетьмана виступила Директорія, створена 13 листопада 1918 року на таємних зборах Українського Національного Союзу, Селянської спілки і командирів січових стрільців. До складу Директорії входили В.Винниченко, С.Петлюра, Ф.Швець, О.Андрі-євський, А.Макаренко. Під знамена Директорії стали полк Січових стрільців, Осадний корпус Євгена Коновальця, Запорізька дивізія П.Болбочана, що зайняла Харків і Полтаву, а також Сірожупанна дивізія, що зайняла Чернігівщину. Гетьман не зміг чинити опору. Країни Антанти не підтримали його уряд. Вони допускали тільки створення федерації народів включно з Україною, що входили б до Російської імперії. 18 листопада 1918 року гетьманські війська були розбиті під Мотовилівкою (Васильківський район Київської області). 14 грудня 1918 року гетьман Павло Скоропадський зрікся влади. І знову, як і при падінні Центральної Ради, основну негативну роль відіграло роз'єднання національних патріотичних сил. Володимир Липинський у "Листах до братів-хліборобів" писав: "Побили ми себе самі. Ідеї, віри, легенди про єдину, всіх українців об 'єднуючу, вільну і незалежну Україну провідники нації не створили, за таку ідею не боролися " "Трьох синів рідних має сьогодні наша людська громада - Україна хлібороба - гетьманця і неомонархис-та; більш або менш соціалістичного інтелігента - демократа й республіканця, і пролетарія - большевика та інтернаціоналіста ". Позитивними моментами існування гетьманської влади в Україні стало відкриття 150 українських гімназій, двох університетів, заснування Української Академії Наук, Українського історичного музею, Національної галереї мистецтв, Національної бібліотеки, Державного українського архіву, Театру драми та опери і Державно- 64 І. ВИТОКИ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ г о симфонічного оркестру. За цей час до України виключно дипломатичними зусиллями було прилучено Гомельський повіт Могилі-вської губернії, Річицький, Пінський, Мозирський повіти Мінської губернії, 12 повітів Берестейщини, Холмщина, Підляшшя, Путивльський, Рильський, Сунджанський, Гайворонський, Білгородський, Ко-рочанський повіти Курської губернії, а також Валуйський повіт Во-ронежської губернії. На правах автономії до України відійшов Крим. |
Схожі:
| Урок з художньої культури 10 клас України за польсько-литовської доби; показати місце культури України на тлі тогочасних явищ світового мистецтва; розвивати уміння... |
Кодекс є результатом спільної та тривалої роботи практично усіх центральних... ... |
| ВСТУП Розділ І. Духовний портрет Василя Симоненка на тлі тоталітарної доби с. 7 – 35 |
Встановлення нового світового порядку під впливом глобалізації Основним призначенням глобальної кризи є встановлення «нового світового порядку». Під «новим світовим порядком» розуміється встановлення... |
| МИТРОФАНОВ У гостросюжетному романі відомого американського письменника Стівена Кінга неймовірна, фантастична доля героя, що внаслідок тяжкої... |
Центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ З... Бібліотека – моя доля: з досвіду роботи / Долинська ЦРБ, метод бібліогр від.; уклад. З. В. Тарантюк, Н. П. Кушнірчук, відп за вип.... |
| Світове господарство. Основні системи світового господарства |
Світове господарство. Основні системи світового господарства |
| Тема. Це дівчина не просто так Маруся Це голос наш. Це пісня. Це душа. /Психологічно вірогідний портрет Марусі Чурай на тлі конкретної історичної дійсності через ставлення... |
1. Травестія як форма засвоєння культурної традиції «Енеїда» Івана Котляревського, в основу якої покладена героїчна поема Верґілія, героїв якої (з богами включно) Іван Котляревський... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua