Урок з художньої культури 10 клас


Скачати 155.15 Kb.
Назва Урок з художньої культури 10 клас
Дата 18.12.2013
Розмір 155.15 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Культура > Урок
Урок з художньої культури

10 клас
Тріколіч Світлана Миколаївна
Червонобаштанська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Новобузького району

Миколаївської області
Тема: Практичне заняття. Фестиваль мистецтв польсько-литовської доби.
Мета: узагальнити розвиток художньої культури на території України за польсько - литовської доби; показати місце культури на території України за польсько-литовської доби на тлі тогочасних явищ світового мистецтва; вчити використовувати спеціальну мистецьку термінологію; розвивати уміння спів ставляти та порівнювати факти та явища світової культури в контексті розвитку мистецтва на теренах сучасної України; виховувати інтерес до мистецтва.
Тип уроку: практичне заняття.
Обладнання: картини, слайди, творчий проект, ескіз фортеці, картки, ілюстрації.
1. Хід уроку.

1.Організаційний момент.

2.Презентація теми уроку.

Слово вчителя.

Мистецтво незбагненне й незрівнянне-

Його не може розум осягнуть,

Є в ньому вічна і священна тайна,

Що кличе людство на духовну путь.

Мистецтво завжди йшло поруч з людиною в житті, бо через мистецтво людина намагалася виразити свої почуття, бачення світу, свої потаємні думки та бажання. І на сьогоднішньому уроці-фестивалі ми спробуємо доторкнутися до здобутків культури на території України за польсько-литовської доби; показати місце культури України на тлі тогочасних явищ світового мистецтва; розвивати уміння спів ставляти та порівнювати факти та явища світової культури; висловлювати своє ставлення до мистецтва.
- Отже, я відкриваю наш фестиваль мистецтв польсько-литовської доби.
Час між 14 та початком 17ст.був дуже трагічним для людей, які жили на території України. Роз’єднання земель, відсутність єдиного політичного центру, соціальне та національне гноблення з боку польських, литовських, угорських, турецьких та інших завойовників, постійна боротьба з татарами. А тепер розглянемо види мистецтва, які розвиваються в цей складний час.
- Розпочнемо з архітектури.

На столах у кожного лежить картка-узагальнення, яку ви повинні заповнити на протязі уроку.

Архітектура в житті людей завжди була важливою, бо першочерговим було завдання захисту від ворогів. Але крім цього люди хотіли виразити своє світобачення та розуміння краси.
- Запрошую учнів, що готували розповідь про розвиток архітектури.
- Розповідь про розвиток архітектури.
- Розповідь про місто-музей Львів.
- Предсталення проекту «Ескіз фортеці 14-16ст.»
Слово вчителя.

- А зараз я вам даю хвилину на заповнення картки. Напишіть характерні особливості архітектури.
- Познайомте зі своїми висновками.
Слово вчителя.

Слідуючий етап уроку пов’язаний з іконописанням.

Понад сто років тому піднялась перша хвиля еміграції українців за океан: до Канади, США, Аргентини, Бразилії. Речей можна було вивозити небагато. Тож бралося найцінніше, в тому числі домашні ікони: у свідомості нашого люду це були реліквії неперехідної вартості. Сьогодні ці ікони зберігаються в музеях України та українських музеях інших країн.
- Презентація іконопису.
- Розповідь художника-іконописця (Рольова гра).

(Демонстрація слайдів).
- Повідомлення учнів про розвиток іконопису з описом картин.
Слово вчителя.

Знову одна хвилина на заповнення картки і підведення підсумку.
Слово вчителя.

Портрет поруч із гербом став однією з важливих ознак приналежності до суспільних верхів у Польсько-литовській державі, до якої досить довгий час входили українські землі. Ця традиція збереглася і в наступні роки 17-1ст., коли Україна пережила своє визволення і нове поневолення Росією.
Повідомлення учня про портретний живопис з демонстрацією слайдів.
- Заповнення картки і перевірка роботи.

Слово вчителя.

Український народ має славу дуже музичного народу. Музичні традиції на території сучасної України існують із доісторичних часів.

Відносно походження музичного мистецтва висувалися різні гіпотези, згідно з якими витоками мистецтва були інтонації збудженого мовлення, спів птахів і тварин, ритми роботи первісних людей, їхні звукові сигнали, магічні заклинання. У сучасній науці, яка спирається на археологічні та етнографічні дослідження, вважається, що музика поступово виділилася із первісного синкретичного мистецтва, що містило в собі зародки танцю, поезії та інших видів мистецтва.

З розвитком цивілізації цей вид мистецтва розвивався та вдосконалювався.

Послухаємо, в якому ж напрямі розвивалося музичне мистецтво 14-16ст.
- Повідомлення про музичний інструментарій.
- Повідомлення учнів про розвиток церковної та народної музики, про популярність дум.
-А зараз пропоную переглянути фрагмент фільму О.Довженка «Дума про козака Голоту». Зверніть увагу на сприйняття народом пісень кобзарів.
- Демонстрація відеосюжету.
- Ви бачили, як пісні впливали на світогляд та поведінку народу.
- А зараз хвилинка, щоб підвести підсумки про розвиток музичного мистецтва.
Заключне слово вчителя.

Ми закінчили з вами програму фестивалю. У вас на столах лежать картки самоконтролю. Прошу вас оцінити свою діяльність.
- «Мікрофон».

- А зараз хочу почути про ваші враження від уроку та побажання.
Слово учням.
Оцінювання.
Слово вчителя.

Закінчити нашу роботу хочу поезією О.Ніконенка «Мистецтво».
Мистецтво незбагненне й незрівнянне-

Його не може розум осягнуть,

Є в ньому вічна і священна тайна,

Що кличе людство на духовну путь.

Чому обличчя змінюють епохи?

І час від часу інша новина?

Здається, наче розібрались трохи,

Але відкрилась більша глибина.

Мистецтво піднімається на крилах

До вищої мети між інших мет,

Воно летить невпинно і нестримно,

Шлях його мов спалахи комет.

То величає, то сміється їдко,

То говірке, то стримує вуста.

Примхливе і вибагливе нерідко,

А інколи грайливе, як дитя.

Воно, як жінка, чарівне й прекрасне,

Вдиха натхнення яблуневий цвіт,

Та, якщо жінка із роками гасне,

Краса мистецтва не рахує літ.
Домашнє завдання. Повторити розділ «Художня культура польсько-литовської доби» і підготуватись до контрольної роботи.

Додаток до уроку:

Архітектура:

Архітектура цього часу базувалася переважно на традиціях давньоруської епохи. Починають проявлятися національні риси . Тепер не тільки церкви та монастирі будуються з каменя, а і світські будівлі. Паралельно формується стиль української дерев`яної церкви – трибальної та п`ятебальнної із чітким поділом храму на три частини : вівтар, власне церкву та «бабинець».

Вікнам і дверям надається шестикутна форма.

При будівництві церков на Західній України поєднуються візантійський, романський та готичні стилі . Церкви , які стояли за межами міста , будували міцними та неприступними, як фортеці. Це були церкви – твердині. Навіть монастирі будували , як фортеці, через постійну загрозу татарського нашестя та феодальних усобиць.

У Галичині (Львові, Перемишлі) широко представлення у церковному і світському будівництві готика.

Поява артилерії з її руйнівною силою викликала необхідність будови замків із каменя, які підсилюють вежами, бійницями . У будову замків проникають елементами європейського ренесансу. Такі укріплення характерні для Галичини, Волині і Поділля (Луцьк, Володимир – Волинський , Острог, Львов, Кам*янець – Подільський , форт Хотин, Бережани, Олесько, Меджибіж) .

У Східній Україні не було достатньо каменю і будівництво велося з дерева. Фортеці мали земляні вали , дерев*яні стіни і башти, які могли оточуватися ровом з водою. Населення тут було мало, міста не великі. Постійні набіги татар та княжі усобиці вимагали від людей доцільності в будівництві. Це стосується таких міст , як Житомир, Умань, Черкаси, Путивль, Чернігів, Канів, Стародуб. На півдні України осіли населення будували міста з каменя, засновуючи міста - фортеці. У Криму це Судак, Феодосія, Севастополь, Балаклава. Але найбільшою стала фортеця, яка розташована в сучасному Білгород – Дністровському. Вона має три ліній оборони та 26 башт.
Львів

Провідну роль у розвитку мистецтва цієї доби відігравав – Львів – одне з найкрасивіших міст Європи, яке поправу можна назвати містом – музеєм. У Львові стрілися Схід і Захід . Українські зодчі працювали тут поруч з німецькими, італійськими, голландськими , польськими. Нові мистецькі віяння поєднувалися з національними традиціями.

Найбільше збереглося у Львові пам`яток міської архітектури, споруджених у стилі Ренесанс. На площі ринок стоїть найбільша львівська кам*яниця – знаменитий будинок заможного купця Корнекта. Будинок нагадує справжній палац, спорудженим архітектором Петром Барбоном у 80- х роках 16- го століття . Особливо чарує триярусна відкрита аркада внутрішнього дворика, що нагадує італійські палаци доби Відродження.

Наприкінці 16 – початку 17 ст. у місті було зведено визначний архітектурний ансамбль.

До нього увійшли Успенська церква(архітектори П.Римлянин і В. Капінос ), Вежа Корнякта (архітектор П. Барбон) та каплиця Трьох святителів (архітектор А. Підлісний). У цих спорудах використано традицій української народної дерев*яної архітектури – будівництва так званих тридільних церков, що складалися з трьох частин, розташованих на одній осі, та високих багатоярусних дзвіниць. У зовнішньому оформлені було застосовано ренесансні форми. Завдяки цьому ансамбль Успенської церкви став новаторським витвором архітектурного мистецтва.
Іконописець

Я художник , який пише ікони.

Іконопис-вид живопису, релігійний за темою і сюжетами і культовий за призначенням.

Виконувалися на дерев’яних дошках, полотні спочатку в техніці енкаустики (дуже прогріті воскові фарби наносились на ділянки основи розпеченою бронзовою лопаткою),потім восковими фарбами на скипидарі та восковою емульсією з домішкою летючих масел.

Ікони писали в монастирях. Я заздалегідь готував себе до роботи: читав Біблію, молився, дотримувався посту. Вважалося, що вміння майстра залежить від його душі, віри й головне _ від допомоги Бога. Тому на іконах ми не ставили своїх імен, бо людина не може бути творцем святості.

Іконопис має свою символіку. Саме так і будується зображення на іконі. Легкі, майже примарні фігури тягнуться вгору, їхні ноги ледь торкаються землі. Коло- дуже важливий символ в іконописі, він означає вічність. Сяйво святості теж позначається колом-німбом. Кольори теж мають символічне значення, своє місце та своє призначення.

Золото—має дозволити відчути сяйво Бога та Небесного Царства.

Пурпуровий—колір шат Богоматері.

Червоний—символ Воскресіння, перемоги життя над смертю, а також символ крові та страждань і жертви Христа. У червоному одязі зображуємо мучеників.

Білий—символ чистоти, святості та простоти, у білому зображуємо ангелів.

Синій та голубий—безмежність неба, символ іншого вічного світу. Це кольори Богоматері, використовуємо в храмах присвячених їй.

Зелений—юність, оновлення; використовуємо в сценах Різдва.

Коричневий –колір пороху, голої землі, нагадування про смерть.

Чорний—нагадувення про сокровенні тайни Божі, колір зла, смерті, пекла.

Ще за часів Київської Русі в храмах, церквах почали створювати вівтарну арку-іконостас. Усі чини іконостаса мають особливі назви й символічне значення.

Перший, нижній, ряд—місцевий (містяться ікони, присвячені шанованим у певній місцевості святим, біля царської брами розташовані ікони Спасителя й Богоматері).

Другий, найважливіший,-Деісус.

Третій-святковий (від Різдва Богородиці до Успіня).

Четвертий-пророчий (Богоматір знамення, пророки).

П’ятий- праотець кий (Старозавітня трійця, праотці).

Іноді нагорі розміщують страсний ряд (зображення страждань Христа).

Іконостас завершується образом Голгофи-гори, де на хресті було розіп’ято Спасителя.
Іконопис

У 14-15ст. в духовному житті України зростає значення іконопису. На цей час уже відійшла у минуле техніка мозаїк, а фрескові розписи були доступні далеко не всім церквам. Мистецтво іконопису стверджується як національне явище. Ікони стали неодмінним атрибутом життя всіх верств суспільства.

Усі ікони цього періоду, що збереглися до наших днів, походять із Галицько-Волинських земель. Там процвітали численні мистецькі осередки, в яких іконопис розвивався вільно, без жорстокого контролю з боку церковної та світської влади( як це було в Московській державі).

Одна з найдавніших пам’яток цього виду мистецтва – чудотворна ікана Волинської Богоматері, написана ще в другій половині 13ст. Вона вражає глядача особливою суворістю образівБогоиатері та дитяти Ісуса, якої не було в іконах попереднього періоду. Ця ікона є прикладом того, як засобами мистецтва без сюжету та розповіді, а лише у виразах облич можна передати дух часу.

Шанованими в Україні стали ікони «Чудо про Змія» або «Юрій Змієборець». Одна з кращих таких ікон походить із села Станилі на Прикарпатті. ЇЇ автор був талановитим майстром композиції та колориту. Він зумів поєднати відчуття гармонійної врівноваженості з ритмічним рухом, форму -з кольо-ром. Святий Юрій, або Георгій був одним з найпопулярніших образів. В ньому втіленно ідеал середньовіччя-образ лицаря-героя, визволителя й захисника, святого зі зброєю в руках.

Поступово в іконопис проникають елементи реального життя: зображення рослин, архітектурного оточення, предметів побуту. Образи на іконах позбавлені суворості, зображені м’яко, детально виписано одяг, набувають зовнішніх рис місцевого населення. Посилюються народні мотиви. Так, у сюжетах композицій «Різдва Христова» і «Успіня Богородиці» вже були побутові й пейзажні елементи.

У 16ст. в Україні набули поширення ікони на тему Страшного суду. Вних було широко передано все,що може статися з душею людини після її смерті. Такі ікони виконували виховну функцію: вони мали нагадувати людям про те, як слід жити, щоб не зазнати пекельних мук. На таких іконах майстерно скомпоновано численні багатофігурні зображення, з великою вигадливістю побудовано сюжет. Картинки пекла свідчать про неабияке почуття гумору, притаманне українському народові в ті далекі часи.
Портретний живопис

Поступово в мистецтві іконопису розвиваються світські жанри: портрет, історична, батальна картини, пейзаж. Провідне місце посідав портретний живопис. З-поміж ранніх взірців цього жанру слід назвати портрети історика Яна Гербурта, польського короля Стефана Ба торія (худ. Степанович), князя Костянтина Корнякта, на яких відчутний вплив європейського парадного портрета (урочистість зображення, велич особистості, пишне вбрання, поважна поза, промовистий жест рук).Художники досконало оволоділи реалістичними засобами відтворення дійсності: анатомічна будова тіла, просторове й світлотіньове моделювання, пластика.

В 1596р. у Львові була створена цехова організація художників. Це була передова форма об’єднання майстрів, загальноприйнята в європейських країнах. Вона не лише зміцнила становище художників у суспільстві, а й спонукала їх до професійного вдосконалення.
Музичні інструменти

Український народ створив багатий і самобутній музичний інструментарій. Найулюбленішим інструментом була кобза (пізніше її замінила бандура). Сліпі співці- музиканти окрім кобзи часто грали на колісній лірі.

У побуті української верхівки часто грали на торбані.

Пізніше виникли й набули поширення багато різновидів українських інструментів: на заході—цимбали; на сході—басоля, бас, або козо бас; на всій території—скрипка.

Побутували різні ударні інструменти: бубон, решето, бугай тулумбас, барабан. З-поміж духових, окрім сопілки, популярною була коза (або дуда), споріднена з європейською волинкою.

З давніх давен побутували ансамблі народних інструментів-«троїсті музики», які супроводжували весілля, свята, обряди. Типові склади «троїстих музик» такі: сопілка-скрипка-бубон; скрипка-басоля-бубон; скрипка- цимбали-бубон.
Музика

Деякі дослідники називають період 14-16ст. східнослов’янським Відроджен-ням. Повною мірою ренесансні ідеї виявилися в церковній музиці, в надрах якої зароджувався музичний професіоналізм. На народну творчість значний вплив почало справляти козацтво- нова верства української людності,що вийшла на суспільну арену поряд із духівництвом, міщанством та селянством

Пісенна творчість досягла нових вершин у новому оригінальному епічному жанрі- думах.Українські думи виникли в козацькому середовищі 15-16ст. як художнє відображення героїко-патріотичних прагнень поневоленого народу. Поетика й мелодика цих творів пов’язані з билинами і мають певну спорідненість із плачами й голосіннями. Розвивали думні традиції козаки-кобзарі.

Головна тематика дум- відображення героїчних сторінок української історії, події суспільного життя.

Герої- носії високої моральності, виразники національних інтересів, патріоти, які безмежно любили свою землю. («Дума про козака Голоту», про Марусю Богуславку, «Плач невільників»).

Українські думи поділяються на три основні групи:

--давні думи про турецько-татарську неволю;

--думи про національно-визвольну війну проти польської шляхти;

--«моралізаторські» думи на родинно-побутову тематику.

Думи вирізняються своєрідністю поетичної мови: нерівно строфічність тексту;

-вживання метафор, порівнянь, гіперболізація;

-образи-символи.

Музичний стиль також оригінальний: речитативна мелодія підпорядковуєть-ся текстом. За композицією думи складаються із заспіву («заплачки»), циклу «уступів» і завершення («славослів’я»).

Оповідно-драматичний характер дум потребував інструментального супроводу. Виконавці дум мали бути не лише гарними співаками, а й віртуозними імпровізаторами, вміти використовувати різні технічні прийоми.

Український народ створив чимало дум. Вони є джерелом вивчення історії і культури України, адже інколи думи з документальною точністю відображують події нашої минувшини.

Виховна година: Вчимося толерантності.

Мета: визначити значення «толерантності»; розвивати уміння спілкування з іншими; виховувати толерантність у відношенні один до одного.

Хід роботи.
1.Організація класу.
2.Робота над темою.

1.Слово вчителя.

За даними деяких дослідників людство за всю історію існування жило в мирі лише 30 років. Отже історія людства є історією воєнних конфліктів. Що і чому не дає людям мирно співіснувати? Проаналізувавши, можна дійти висновку, що в багатьох життєвих ситуаціях людям не вистачає саме терпимості одне до одного, а іншими словами – толерантності. У наш час у світі поширюється рух за толерантність, бо вона є необхідною умовою розвитку демократичної держа-ви, умовою миру і злагоди.

Згадаймо про трагічні для людства події: трагедію у Бабиному Яру в Києві під час Другої світової війни, коли за один день було розстріляно 35 тис. жінок, дітей і чоловіків тільки за те, що вони народилися представниками єврейської національності. Більше 15 років, як пролунали вибухи в США і забрали життя тисячі людей тільки тому, що комусь не подобалися американський спосіб життя та політика американського уряду; повідомлення з екранів телевізора про безкінечні терористичні акти, які забирають тисячі невинних життів.

На жаль, крім таких найжахливіших прикладів нетерпимості, яку люди вияв-ляють один до одного, ми можемо часто стикатися з її проявами у власному житті.

--А чи стикалися ви в своєму житті з випадками нетерпимого ставлення до себе?

(Аналіз життєвих ситуацій.)

Міні-лекція вчителя.

Поняття «толерантність» є синонімом слова «терпимість», саме так воно зву-чить латиною. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну перевагу, а то й зіткнення безпосередніх інтересів. У різних людей – різні погляди на життя, працю, кохання. Чи завжди ми поважаємо думки, погляди інших? Як треба поважати інших? Чи треба прагнути, щоб інша людина сприйняла ваші погляди? Проявляти нетерпимість чи бути толерантним?
Притча про Аксакала.
Помирає в одному поселенні старий аксакал. Прийшли до нього люди попро-щатися, та й говорять: «Скажи нам, мудрий старий, як вдалося тобі створити такий порядок в сім’ї, що усі сини й невістки, дочки й зяті жили разом у мирі й злагоді». Не може вже говорити старий, подають йому папір і олівець, і він довго пише. І коли випадає з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися усі –там 100 разів було написане одне слово. Не здогадуєтесь яке? 100 разів було написано слово – терпимість.
Вправа «Чим ми схожі».
Вправа «Картопля».
Вправа «Що таке толерантність?»
Вправа «Імпульс».
Слово вчителя.

Отже, толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей.

Учень.

Толерантність – не поступливість. Толерантність вище цього, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.

Учень.

Мир – це перша і необхідна умова для повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять ніж війна та діти. І немає благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей на Землі від війн і конфліктів.

Учень.

За останні 5тис. років на планеті відбулося 14 тисяч війн, у яких загинуло майже 5 мільярдів чоловік. Після Другої світової війни у 70 країнах відбулося 130 збройних конфліктів і «малих» війн, у яких загинуло 20 млн. чоловік. За всю історію існування людство жило в мирі лише кілька десятків років.
Вправа «Про толерантність» (робота в групах).
Впраав «Як проявляти толерантність».
Гра «Біла ворона».
Вправа «Потрапити в коло».
Робота в групах: намалювати емблему толерантності.
Учитель. Діти, у мене є квітка, але допоможіть мені зробити її красивою, їй потрібні пелюстки, і не прості, а з рисами толерантності, адже це – квітка толе-рантності..(Діти роблять надписи і прикріплюють пелюстки).

Учитель.

Толерантність врятує світ.
Толерантне ставлення людини

Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,

Переріже нитку перешкод.

Толерантне ставлення до всього

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу,

Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,

Свої мрії пензлем намалюй.

Освіти життя яскравим сонцем,

Толерантний всесвіт побудуй.
Слово вчителя.

У світі поширюється рух за толерантність, бо вона є необхідною умовою миру і демократії. Наш український народ неодноразово виявляв свою терпимість до інакодумців, здатність до компромісу, вміння виходити із проблемних ситуацій

Толерантність не є вродженою рисою характеру, її потрібно вихивувати в себе з дитинства.

Людство втомилося від постійних воєн, які несуть лише втрати, нещастя та біль. Ми вчимося толерантності, щоб врятувати світ.

Схожі:

Урок №5 Клас: 9 Дата: 01. 10
Великою французькою революцією, поглибити інтерес учнів до всесвітньої історії, культури, до культури Франції
Урок № Тема уроку
Обладнання: кабінет комп’ютерних технологій, ПК, учительська презентація по темі «Значення художньої культури арабо-мусульманського...
Книга скачана с сайта ИНр://е kniaa in ua Издательская группа «Основа»
К64 Усі уроки художньої культури. 11 клас. — X. Вид група «Основа», 2011. — 223, [1] с.: табл., схеми. — (Се­рія «Усі уроки»)
Урок художньої культури 9клас Тема: Анімація. Мультиплікація. Види анімаційного кіно
Мета: Ознайомити учнів з мистецтвом анімації, історією виникнення і розвитку,видами і технологіями анімаційного кіно
Урок №9 Тема: Історичні пісні
Обладнання: музичний інструмент, посібник-зошит 4 клас, фонохрестоматія 4 клас, ППЗ «Музичне мистецтво 4 клас», ноутбук, мультимедійний...
Урок історії 6 клас Розділ : Стародавня Греція. Тема : Побут, традиції...
Навчальна: ознайомити учнів з основами культури та побуту Стародавньої Греції; навчити складати стислі розповіді
Курсова робота з художньої культури
Шляхи формування творчої особистості засобами мистецтва в процесі викладання інтегрованого курсу «Художня культура»
Уроку з художньої культури на тему: НАРОДНА КАРТИНА «КОЗАК МАМАЙ»
На попередньому уроці ми розпочали розмову про український живопис ХVІІ – ХVІІІ ст
Урок-подорож. 6 клас «Лондон. Визначні місця.»
Розробка уроку, 8 клас «Famous People of the World. William Shakespeare». Презентація
Дерев’яна українська козацька церква XVIII ст., с. Седнів, Чернігівська область
Архітектурні шедеври художньої культури козацької доби та українського «козацького» бароко
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка