|
Скачати 1.9 Mb.
|
2 жовтня Верховна Рада ухвалила Кодекс цивільного захисту України. За прийняття у цілому відповідного законопроекту проголосували 258 депутатів. Кодекс є результатом спільної та тривалої роботи практично усіх центральних та місцевих органів влади. Він забезпечить функціонування цілісної системи цивільного захисту в Україні із врахуванням кращого світового досвіду. Правові норми у цій сфері до цього часу регулювали близько 10 законів України, при цьому деякі з них втратили свою актуальність та потребували скасування. Реалізація цього документа усуне суперечності та дублювання законодавства, розмежує повноваження і функції центральних і місцевих органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання, визначить у єдиному законодавчому акті засади державної політики у сфері цивільного захисту. Кодекс передбачає визнання такими, що втратили чинність, 7 законів України: "Про правові засади цивільного захисту", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про пожежну безпеку", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про війська Цивільної оборони України", "Про Цивільну оборону України", "Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони". Одне з найголовніших досягнень даного нормативно-правового акта є впровадження заходів для зменшення наглядових та контрольних функцій у сфері техногенної та пожежної безпеки. Повністю скасовується процедура отримання дозволів органів пожежної безпеки на початок робіт, встановлюється виключно судовий порядок зупинення роботи суб'єктів господарювання і лише за наявності порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю людей. Це у свою чергу дозволить суттєво полегшити умови ведення бізнесу в Україні. ерховна Рада 2 жовтня ухвалила Кодекс цивільного захисту, яким визначаються суб'єкти забезпечення цивільного захисту, їх функції та повноваження. "За" проголосували 258 депутатів за мінімально необхідних 226. З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту створюється єдина держсистема цивільного захисту, яка складається з функціональних, територіальних підсистем та їх ланок. Крім того, кодексом визначається склад і основні завдання сил цивільного захисту. Документ також регулює питання оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту, заходів щодо евакуації, організації навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Крім цього, кодекс регулює організацію робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Також документом передбачено відшкодування матеріальних збитків, надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій. Кодексом регулюється також надання соціального, правового, медичного захисту співробітникам сил цивільного захисту, їх грошове і пенсійне забезпечення, робочий час та відпустки. Документ складається з 12 розділів і 149 статей і набуває чинності 1 січня 2013 року. Нагадаємо, 6 червня Верховна Рада ухвалила Кодекс в першому читанні. За ухвалення законопроекту №10294 проголосували 250 депутатів. Також у червні Рада затвердила загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки. Проект вноситься Кабінетом Міністрів України М. АЗАРОВ "__" 2012 р. Кодекс цивільного захисту України РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Відносини, що регулюються Кодексом цивільного захисту України 1. Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Стаття 2. Визначення термінів 1. У цьому Кодексі терміни вживаються у такому значенні: 1) аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; 2) аварійно-рятувальне формування - підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний підрозділ (частина); 3) аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників; 4) відновлювальні роботи - комплекс робіт, пов'язаних з відновленням будівель, споруд, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок надзвичайної ситуації, та відповідних територій; 5) засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, засоби медичного призначення, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту; 6) зона можливого ураження - окрема територія, акваторія або суб'єкт господарювання, на яких внаслідок надзвичайної ситуації може виникнути загроза життю або здоров'ю населення чи може бути завдано матеріальних збитків; 7) зона надзвичайної ситуації - окрема територія, акваторія, де сталася надзвичайна ситуація; 8) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - спеціальне невійськове об'єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органу управління таких формувань центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; 9) спеціалізована служба цивільного захисту - об'єднані за функціональною спрямованістю суб'єкти господарювання. Стаття 3. Правова основа цивільного захисту 1. Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України. Стаття 4. Цивільний захист 1. Цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання і ліквідації їх наслідків та надання допомоги постраждалим. 2. Цивільний захист є одним з основних пріоритетів діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, що провадиться на всій території України у мирний час та в особливий період і поширюється на все її населення. Стаття 5. Небезпечна подія та надзвичайна ситуація 1. Небезпечною подією є подія (катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія), яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків. 2. Надзвичайною ситуацією є обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, виникнення великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності. 3. Аварією є небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище. 4. Катастрофою є велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків. 5. Пожежею є неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот і навколишнього природного середовища. 6. Стихійним лихом є надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальні збитки. 7. Епідемією є масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу. 8. Епізоотією є широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній територій. 9. Епіфітотією є широке поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території. 10. Дія цього Кодексу у частині, що стосується запобігання надзвичайним ситуаціям та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, поширюється на небезпечні події та їх наслідки. Стаття 6. Класифікація надзвичайних ситуацій 1. Залежно від причини походження надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження на техногенні, природні, соціальні та воєнні. 2. Залежно від шкоди, заподіяної надзвичайною ситуацією території, суб'єкту господарювання або водному об'єкту, кількості постраждалих і загиблих, обсягів матеріальних збитків і залучених технічних та матеріальних ресурсів визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: державний, регіональний, місцевий та об'єктовий. 3. Класифікація обстановки, що склалася на окремій території чи в суб'єкта господарювання або водному об'єкті, як надзвичайної ситуації здійснюється за пороговими значеннями класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій. 4. Пороговим значенням класифікаційної ознаки надзвичайної ситуації є кількісна характеристика обстановки, спричиненої небезпечною подією та її наслідками, перевищення або досягнення значення якої дає змогу класифікувати таку обстановку як надзвичайну ситуацію відповідного рівня. 5. Класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій - технічна або інша характеристика надзвичайної події, що дає змогу віднести її до надзвичайної ситуації. 6. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій, класифікаційні ознаки, їх порогові значення визначаються Кабінетом Міністрів України. Стаття 7. Суб'єкти забезпечення цивільного захисту 1. До суб'єктів забезпечення цивільного захисту належать: Кабінет Міністрів України; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; інші центральні органи виконавчої влади; місцеві державні адміністрації; органи місцевого самоврядування; сили цивільного захисту; Збройні Сили України, інші військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення; громадські організації; громадяни України. Суб'єкти, зазначені у цій частині, виконують свої повноваження в межах, визначених цим Кодексом та іншими законами. Стаття 8. Основні принципи здійснення цивільного захисту 1. Цивільний захист здійснюється на таких основних принципах: гарантування та забезпечення державою конституційного права громадян на захист їх життя, здоров'я та власності; комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій; централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб; гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом; добровільності у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для їх життя і здоров'я. Глава 2 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Стаття 9. Основні завдання суб'єктів забезпечення цивільного захисту 1. Основними завданнями суб'єктів забезпечення цивільного захисту є: захист населення і територій від надзвичайних ситуацій; запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків. Стаття 10. Основні функції суб'єктів забезпечення цивільного захисту щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій 1. Основними функціями суб'єктів забезпечення цивільного захисту щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є: оповіщення та інформування суб'єктів забезпечення цивільного захисту; укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту; здійснення заходів з евакуації; інженерний захист територій; медичний захист населення та забезпечення його санітарного та епідемічного благополуччя; психологічний захист населення; біологічний захист населення, тварин і рослин; радіаційний і хімічний захист населення і територій; навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Стаття 11. Основні функції суб'єктів забезпечення цивільного захисту щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій 1. Основними функціями суб'єктів забезпечення цивільного захисту щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій є: 1) моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій; 2) державне регулювання діяльності суб'єктів господарювання: державна стандартизація; експертиза проектів будівництва щодо додержання нормативів з питань охорони праці, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності; ідентифікація суб'єктів господарювання, реєстрація потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки; ідентифікація та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення; сертифікація засобів цивільного захисту; 3) страхування; 4) здійснення комплексу організаційних та інженерних заходів, спрямованих на забезпечення захисту територій, населених пунктів та суб'єктів господарювання від надзвичайних ситуацій; 5) державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сферах промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами; 6) атестація аварійно-рятувальних служб та рятувальників; 7) забезпечення техногенної безпеки; 8) забезпечення пожежної безпеки. Стаття 12. Основні функції суб'єктів забезпечення цивільного захисту щодо реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків 1. Основними функціями суб'єктів забезпечення цивільного захисту щодо реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків є: 1) забезпечення функціонування системи збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в районах надзвичайних ситуацій; 2) застосування системи надання екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112; 3) організація проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, здійснення гасіння пожеж, зокрема: управління та координація дій суб'єктів забезпечення цивільного захисту; визначення потреби у силах цивільного захисту та їх залучення до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; 4) ліквідація наслідків надзвичайної ситуації, зокрема: введення режимів надзвичайної ситуації; проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, здійснення гасіння пожеж; життєзабезпечення постраждалих; проведення відновлювальних робіт; відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим унаслідок надзвичайної ситуації. Розділ II ЄДИНА ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ |
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник служби цивільного захисту в Жовтневому районі... Виконання Законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, заходи щодо функціонування єдиної системи цивільного... |
Юрій Павленко: Президент України поставив завдання – забезпечити... Поставив завдання перед органами виконавчої влади, центральних та місцевих органів влади забезпечити найвищі інтереси дитини в процесі... |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА З метою поширення кращого досвіду роботи органів виконавчої влади з громадськістю Кабінет Міністрів України постановляє |
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Цивільну оборону України" Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів... |
НАКАЗ Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим,... |
АНКЕТА до проекту “УНІАН-Прозора влада” ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА ДЕСЯТИБАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ ЗАГАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ПРОЗОРОСТІ УСІХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ НАШОЇ КРАЇНИ |
Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 212-20) Зміни по Закону №3830-VI від 06. 10. 2011 будуть внесені після набрання чинності Указом Президента України про утворення відповідного... |
РОЗПОРЯДЖЕННЯ Про забезпечення функціонування веб-сайту Охтирської районної державної адміністрації на веб-порталі місцевих органів виконавчої... |
Міської Програми захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 23. 12. 2010 №Р-786/0/3-10 «Програми захисту прав дітей та розвитку сімейних... |
Міської Програми захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 23. 12. 2010 №Р-786/0/3-10 «Програми захисту прав дітей та розвитку сімейних... |