|
Скачати 409.38 Kb.
|
ВИСНОВКИ У дисертації узагальнено досвід становлення, функціонування і розвитку системи професійної освіти у Закарпатті впродовж 1919 – 1939 рр. Результати проведеного дослідження засвідчили досягнення мети, розв’язання поставлених завдань і дали можливість сформулювати такі висновки: 1. Основними історичними передумовами, що сприяли розвитку професійної освіти у Закарпатті в період між двома світовими війнами були: 1) геополітичні (входження території Підкарпатської Русі до складу ЧСР, створення крайової адміністрації, реорганізація державного, регіонального та місцевого управління); 2) нормативно-правові (прийняття Конституції ЧСР, яка гарантувала право на освіту та націокультурну самоідентичність; державних законів, міністерських розпоряджень і постанов, крайових та місцевих рішень, які регулювали правові засади функціонування мережі професійних навчальних закладів тощо); 3) соціально-економічні (проведення реформ в аграрному і промисловому секторах економіки краю, розвиток банківської справи і кредитування, податкові пільги, розбудова економічних стосунків між регіонами, прокладання транспортних шляхів, збільшення асортименту продукції місцевого виробництва, розширення ринків збуту товарів, нарощування товарно-грошових відносин, збільшення кількості працівників в різних галузях, створення системи державного соціального захисту населення тощо); 4) науково-технічні (використання нових технічних засобів виробництва, обробки сировини, впровадження прогресивних технологій тощо); 5) педагогічні (традиції становлення та тенденції формування мережі професійних навчальних закладів, вплив керівників фахових шкіл та крайового управління освіти на цей процес, внесок відомих учених-педагогів, культурно-просвітницьких і педагогічних громадських об’єднань тощо). 2. Головними чинниками, які в чехословацький період уможливили відродження та інтенсивний розвиток мережі професійних навчальних закладів Підкарпатської Русі, були: 1) суспільно-політичні (державне управління в галузі освіти, зокрема й професійної, ґрунтувалося на демократичних засадах); 2) соціально-культурні та економічні (усвідомлення суспільством користі професійної освіти для соціального, економічного і культурного розвитку краю, потреба в кваліфікованих фахівцях різних напрямів підготовки, співфінансування діяльності професійних навчальних закладів з державного та місцевих бюджетів, приватних коштів й інших джерел); 3) організаційно-педагогічні (формування цілісної регіональної системи професійної освіти, спрямованої на реалізацію соціального замовлення суспільства в умовах, запропонованих новим чехословацьким урядом; розробка нормативно-правової та навчально-методичної бази; матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу; стимулювання наукових досліджень з питань організації й управління професійною освітою; створення системи професійної орієнтації молоді тощо); 4) індивідуальні (мотивація у набутті професійних знань і вмінь з урахування потреб ринку праці, усвідомлення молоддю важливості формування фахових компетенцій та цінностей в умовах професійних навчальних закладів тощо). 3. На основі вивчення й аналізу значної кількості архівних матеріалів, результатів наукових досліджень доведено, що позитивними тенденціями розвитку професійної освіти у Підкарпатській Русі, характерними для періоду 1919 – 1939 рр., стали: 1) конституційне закріплення прагнення місцевого населення до навчання рідною мовою; 2) створення нормативно-правового підґрунтя відродження старої та формування нової мережі професійних навчальних закладів з різною формою навчання; 3) поступове збільшення ознак системності в роботі уряду та шкільного реферату краю щодо розбудови базових закладів професійної освіти та їх філій; 4) формування у суспільстві позитивного ставлення до процесу отримання професійної освіти; 5) оновлення змісту, удосконалення форм організації й урізноманітнення методів здійснення навчально-виховного процесу; 6) перехід від елітарної професійної освіти до загальної, а також від кількісних показників у підготовці професійних кадрів до якісних; 7) дотримання принципу рівних можливостей в отриманні освітніх послуг усіма верствами населення; 8) створення умов для професійної освіти жінок; 9) збагачення регіональних традицій соціального партнерства; 10) поширення професійної освіти через культурно-просвітницькі товариства; 11) формування системи професійної орієнтації, починаючи зі створення Ужгородського центру з вибору професій. 4. На підставі історико-педагогічного аналізу виокремлено основні періоди становлення і розвитку професійної освіти у Закарпатті впродовж 1919 – 1939 рр.: 1919 – 1920 рр. – відродження і формування системи професійної освіти Підкарпатської Русі після входження до складу Чехословацької Республіки, відновлення раніше створених та відкриття нових професійної навчальних закладів. Характерними ознаками цього періоду були: низький культурно-освітній рівень місцевого населення; залежність набуття професійної освіти від соціального і майнового стану; відсутність досвіду в організації фахового шкільництва та управлінні ним; незадовільний стан матеріально-технічної бази та навчально-методичного забезпечення; нестача кваліфікованих викладацьких кадрів та ін. 1921 – 1930 рр. – інтенсивний розвиток мережі професійних навчальних закладів. Характерні ознаки: надання рівного доступу до професійної освіти усім бажаючим, незважаючи на національні, релігійні, ґендерні, соціально-майнові та інші особливості; розмежування управлінських функцій у професійній освіті; вдосконалення навчальних планів і програм; поява нових форм професійної підготовки, зокрема курсової; отримання державними професійними навчальними закладами права видавати випускникам свідоцтво про освіту державного зразка; створення системи соціального захисту молоді у процесі професіоналізації та ін. 1931 – 1939 рр. – удосконалення та модернізація системи професійної освіти. Характерні ознаки: обов’язковий характер навчання незайнятого населення через різні форми; активний розвиток соціального партнерства між учасниками навчально-виховного процесу та державними органами, крайовими інституціями, церквою і роботодавцями; зростання обсягів фінансування професійних навчальних закладів; підвищення статусу та наближення регіональної системи підготовки професійних кадрів до західноєвропейського рівня; формування структур, що здійснювали професійну орієнтацію молоді. 5. З’ясовано, що впродовж 1919 – 1939 рр. основними нормативно-правовими актами, які регламентували організацію професійної освіти у Закарпатті, були: Конституція Чехословацької Республіки (1920), яка гарантувала доступ до освіти всім громадянам без жодних обмежень; укази президента Т. Масарика та Постанови чехословацького уряду, які публікувалися у часописі «Věstník Ministerstva školství a národní osvěty»; накази і розпорядження Крайового шкільного реферату в м. Ужгород, які розміщувалися в газеті «Урядовий вісник». Виявлено взаємозумовленість цих нормативно-правових документів і темпів формування системи професійної освіти, а також взаємозв’язок між соціальним замовленням і рівнем фахової підготовки у професійних навчальних закладах. 6. Проведене дослідження уможливило розробку класифікації професійних навчальних закладів досліджуваного періоду за такими ознаками: типом, рівнем підготовки, ступенем, підпорядкуванням і джерелами фінансування, періодом навчання, формою організації навчального процесу, статевим складом, оплатою навчання, мовою викладання, часом і умовами вступу, системою заохочень і покарань. 7. Аналіз навчально-виховних аспектів діяльності професійних навчальних закладів дав змогу виявити особливості організації навчального процесу. Вимоги щодо вступу у більшість закладів освіти на початку досліджуваного періоду були здебільшого формальними і часто не дотримувалися. Бажаючих навчатися приймали без жодної попередньої підготовки, що відобразилося на змісті і формах організації навчального процесу, тому в межах одного навчального закладу часто практикувалися різні форми фахової підготовки. Розроблялися уніфіковані навчальні плани і програми дисциплін, які враховували збалансованість між загальноосвітніми і професійними знаннями й уміннями. Створювалися сприятливі умови навчання рідною мовою та підтримувалося проведення активної культурно-просвітницької і громадської діяльності у позанавчальний час. Запроваджувалася гнучка схема переходу з однієї спеціальності на іншу, а також була сформована система пільг і фінансової допомоги як з боку держави за рахунок субвенцій, так і з фондів місцевих громад та коштів меценатів. Завдяки оновленню структури і змісту професійної освіти окремим професійним навчальним закладам присвоювався статус інститутів або академій, збільшувався термін підготовки й обсяг навчального навантаження. 8. Історико-педагогічний аналіз прогресивного досвіду підготовки кваліфікованих кадрів у Підкарпатській Русі досліджуваного періоду переконує, що окремі його аспекти є важливим джерелом збагачення сучасної теорії і практики професійної освіти, який допомагає простежити процес трансформації різних моделей, форм і напрямів професійного навчання, спрогнозувати шляхи підвищення ефективності функціонування та подальший розвиток мережі професійних навчальних закладів, забезпечити умови їх інтеграції в європейський освітній простір. На основі узагальнення результатів дослідження визначено прогностичні можливості ефективного регулювального механізму, спроможного гармонізувати потреби регіональної економіки у працівниках певних професій, використавши потенціал системи професійних навчальних закладів Закарпаття. Розв’язання задекларованих завдань дослідження уможливило реалізацію мети, однак окремі його аспекти залишаються перспективними й актуальними та можуть стати предметом наступних досліджень. Зокрема, вивчення потребують такі питання: трансформація певних галузей професійної освіти Закарпаття у радянський період та за часів незалежності України; формування змісту професійної освіти відповідно до потреб регіональних ринків праці; порівняльно-педагогічний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду підготовки фахівців для різних галузей народного господарства тощо. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ: Статті у наукових фахових виданнях 1. Дацків І. Є. Інновації у навчальному процесі вищої школи / І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − 2010. − № 18 – 19. − С. 154 − 157. 2. Дацків І. Є. Особливості організації самостійної роботи студентів у відповідності із Болонськими вимогами / І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − Ужгород, 2011. − № 20. − С. 25 − 27. 3. Дацків І. Є. Особливості розвитку і становлення професійної педагогічної освіти на Закарпатті у другій половині ХІХ – початок ХХ століття / І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − Ужгород, 2011. − № 22. − С. 37 − 39. 4. Дацків І. Є. Підвищення професіоналізму викладача вищої школи та його вплив на якість професійної підготовки студентів / І. Є. Дацків // Вісник Прикарпатського університету. − 2011. − Вип. 38. − С. 45 − 49. 5. Дацків І. Є. Організація діяльності закладів професійної освіти в Ужгороді у 20 – 30-х рр. ХХ ст. / Г. М. Розлуцька, І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − 2012. − № 25. − С. 173 − 175. 6. Дацків І. Є. Августин Волошин як директор Ужгородської греко-католицької семінарії / І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − 2013. − № 27. − С. 41 − 43. 7. Дацків І. Є. Підготовка ремісників у Закарпатті (1919 – 1939 рр.) / І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − 2013. − № 28. − С. 45 − 48. 8. Дацків І. Є. Громадянська складова змісту підготовки фахівців у Підкарпатській Русі / І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − 2014. − № 31. − С. 54 − 56. 9. Дацків І. Є. Професійна освіта жінок у Закарпатті (1919 – 1939 рр.) / І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − 2014. − № 32. − С. 68 − 73. 10. Дацків І. Є. Історичні та соціально-культурні передумови формування професійної освіти у Закарпатті / І. Є. Дацків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. − 2014. − № 33. − С. 54 − 57. 11. Дацків І. Є. Професійна підготовка молоді Закарпаття як форма соціальної підтримки / І. Є. Дацків // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. − 2015. − Вип. 124. − С. 258 − 260. 12. Дацків І. Є. Соціальний захист молоді у процесі фахової підготовки у навчальних закладах Закарпаття (1919 – 1939 рр.) / І. Є. Дацків // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / Редкол. : Н. Г. Ничкало та ін. – К., Вінниця : Планер, 2015. − Вип. 41. − С. 190 − 194. 13. Дацків І. Є. Професійна підготовка фахівців торгово-економічного напрямку в Ужгороді (1919 – 1939 рр.) / І. Є. Дацків // Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Серія : Педагогічні науки / Редкол. : Є. С. Барбіна та ін. – Херсон : ХДУ, 2015. − Вип. LXVII (67). – С. 28 − 34. Статті у закордонних періодичних виданнях 14. Дацкив И. Е. Подготовка специалистов в области музыкального искусства в Закарпатье (1919 – 1939 гг.) / И. Е. Дацкив // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. – М., 2015. − № 1. − Ч. ІІ. − С. 79 − 84. Статті у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій 15. Дацків І. Є. Виховання студентів як невід’ємна складова навчального процесу у професійній освіті / І. Є. Дацків // Практична соціальна робота і підготовка фахівців соціальної сфери : матеріали доповідей та повідомлень Міжнародного наук.-практ. семінару, 17 – 18 вересня 2010 р. – Ужгород, 2010. − С. 35 − 38. 16. Дацків І. Є. Формування патріотизму майбутніх вчителів народних шкіл Закарпаття (1919 − 1939 рр.) / І. Є. Дацків // Проблеми українського національного виховання : [зб. наук. праць / за ред. М. M. Чепіль]. − Дрогобич, 2013. − С. 148 − 157. 17. Дацків І. Є. Становлення педагогічної освіти на Закарпатті / І. Є. Дацків // Культура педагога в контексті освітніх парадигм : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції, 28 лютого – 1 березня 2013 р. − Ужгород, 2013. – С. 39 − 40. 18. Дацків І. Є. Якість підготовки кадрів як фактор європейської освітньої інтеграції / І. Є. Дацків // Міжнародний науковий вісник : [зб. наук. праць / ред. кол. І. В. Артьомов та ін.]. − Ужгород : ДВНЗ «УжНУ», 2014. − Вип. 2. − C. 337 − 342. 19. Дацків І. Є. Виховання як основа підготовки молоді у Закарпатті (1919 – 1939 рр.) / І. Є. Дацків // Четвертий всеукраїнський педагогічний конгрес : [зб. наук. праць / ред. кол. Н. Г. Ничкало та ін.]. − Львів : Сполом, 2014. − С. 474 − 480. Навчально-методичні посібники 20. Дацків І. Є. Основи педагогіки та психології : навч.-метод. посібник для студентів напряму «Медицина» (враховуючи студентів-іноземців) / І. Є. Дацків, Г. М. Розлуцька. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2015. – 232 с. – укр. та англ. мовами. АНОТАЦІЯ Дацків І. Є. Становлення і розвиток професійної освіти в Закарпатті (1919 – 1939 рр.). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». – Ужгород, 2015. У дисертації проаналізовано процес становлення і розвитку професійної освіти у Закарпатті (1919 – 1939 рр.), виявлено тенденції та особливості, пов’язані з соціально-економічним та культурно-освітнім становищем краю. Розглянуто професійну освіту як категорію педагогіки, освітню систему та педагогічний процес. Охарактеризовано чинники, що зумовили розвиток професійної освіти у Закарпатті у чехословацький період, і визначено етапи її розвитку. Розкрито специфіку організації навчально-виховного процесу у професійних освітніх закладах та механізми надання соціальної допомоги задля забезпечення рівного доступу до професійного навчання. Окреслено перспективи творчого використання прогресивного історичного досвіду в умовах трансформації сучасної системи професійної освіти в Україні. |
ТЕМА : ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК Педагогіка – це сукупність теоретичних і прикладних наук про навчання, виховання і розвиток особистості |
О. Г. Ковальов, Л. С. Шевченко Тому слід підкреслити, що випереджальний розвиток сфери професійної освіти і професійно-технічної зокрема на основі інтеграції педагогічних,... |
ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ДОШКІЛЬНА ОСВІТА» ДО ПРОФЕСІЙНОЇ... Но бар’єри впровадження інклюзивної освіти в практику роботи загальноосвітніх закладів. Виділено умови і шляхи подолання перешкод... |
РОЗВИТОК ДУХОВНО–ТВОРЧОЇ Му пріоритетним завданням навчання в початковій школі на сучасному етапі повинно бути не лише сформувати в учнів певну суму знань,... |
Становлення професійної компетенції студентів економічного коледжу Освіта як основа розвитку особистості є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності... |
Розвиток ділової активності учнів ПТНЗ під час професійної та загальноосвітньої... Розвиток ділової активності учнів ПТНЗ під час професійної та загальноосвітньої підготовки |
Доповідна записка про концепцію становлення мережі середніх закладів... Заслухавши і обговоривши інформацію заступника міністра Савченко О. Я. про концепцію становлення мережі середніх закладів освіти... |
ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАЛІКУ З КУРСУ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ» Становлення та розвиток організацій колективного управління правами авторів. Принципи діяльності |
РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ... ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАПОРУКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ |
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ НА ПІДСТАВІ ВИКОРИСТАННЯ... |