|
|
Скачати 4.08 Mb.
|
|
ЛІТЕРАТУРА
Тетяна Северин, 3 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н. А.В. Омеляненко ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗВ’ЯЗНОСТІ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ 5-ГО РОКУ ЖИТТЯ Розвиток зв’язного мовлення є центральним завданням мовленнєвого виховання дітей. Це обумовлено, перш за все, її соціальною значущістю і роллю в формуванні особистості. Саме в зв’язному мовленні реалізується основна, комунікативна, функція мови та мовлення. Зв’язне мовлення – вища форма мовленнєво–мисленєвої діяльності, що виявляє рівень мовленнєвого і розумового розвитку дитини. Володіння зв’язним усним мовленням складає найважливіші умови успішності підготовки до навчання в школі. Великий вплив на методику розвитку зв’язного мовлення дали праці Є.Тікеєвої, Є.Флеріної. Вони на багато років визначили основні напрями досліджень в галузі розвитку мовлення , в тому числі й зв’язного. До цього часу. Як і в шкільній методиці, в дошкільній затвердився підхід до навчання та аналізу зв’язного мовлення з позиції категоріальних ознак тексту (Г.Гризик, А.Зрожевська, О.Ушакова, Л.Шадрина, В.Яшина та ін.). Більшість педагогічних досліджень присвячено проблемам розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Подальшої розробки потребують питання формування зв’язного мовлення в середній групі з урахуванням вікових та індивідуальних відмінностей дітей п’ятого року життя. П’ятий рік життя – період високої мовної активності дітей, інтенсивного розвитку всіх сторін їх мовлення. В цьому віці відбувається перехід від ситуативного мовлення до контекстного (С.Рубінштейн, Д.Ельконін). У сучасній педагогічній практиці спостерігається вельми суперечлива картина стану навчання дітей цього віку зв’язного мовлення. З одного боку, у багатьох дошкільних навчальних закладах занижуються можливості дітей від 4-х до 5-ти років в оволодінні рідною мовою, навчання зв’язного мовлення обмежується тільки рамками діалогу чи переказом знайомих казок та розповідей, описом окремих предметів, з іншого – невиправдано переноситься зміст, форми та методи навчання зв’язного мовлення старших дошкільників в середній групі. Такий підхід виражений і в низці багатокількісних варіативних програм. У зв’язку з цим нами було проведено експериментальну роботу, що включала декілька етапів, та дозволила обґрунтувати та провірити педагогічні умови розвитку зв’язного мовлення в дітей п’ятого року життя. Так, на пошуковому етапі необхідно було виявити адекватну методику вивчення особливостей зв’язного мовлення дітей даного віку, виявити найбільш ефективні методичні прийоми формування зв’язного мовлення, відібрати такі ситуації, за яких у більшій мірі забезпечуються розвернутість, зв’язність, композиційна завершеність дитячих висловлювань. Із цією метою було проведено декілька перехресних експериментів, в яких використовувались такі завдання: переказ знайомої казки без наочного матеріалу та за ілюстраціями; розповіді за сюжетними картинками та серії сюжетних картинок на одну тему; розповіді по ситуації, яка створюється вихователем за допомогою іграшок, та про особисті ігри за аналогічними сюжетами. Пошуковий експеримент виявив особливості зв’язних висловлювань, що були відмічені пізніше та в констатуючому експерименті. ЛІТЕРАТУРА
Ірина Стовбун, 6 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Л.І.Зайцева ВПЛИВ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР З МАТЕМАТИЧНИМ ЗМІСТОМ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ Питання інтелектуального розвитку дітей у наш час є проблемою зберігання еліти нації. Йдеться не тільки про вимірювання, реєстрацію інтелекту, а про активний вплив на його становлення, формування й розвиток, про відповідну організацію всього навчально-виховного процесу. Але успішне розв’язання зазначеного питання гальмується недостатньою розробленістю системних психолого-педагогічних досліджень. Найбільш глибоко проблема інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку висвітлена в роботах таких вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів, як Л.Венгер, Л.Виготський, П.Гальперін, Ж.Піаже, та ін. На їх думку, саме дошкільне дитинство є оптимальним періодом для інтелектуального розвитку особистості. Науковці інтелект тісно пов’язують із процесом мислення, зазначаючи, що рівень розвитку інтелекту визначається рівнем розвитку мислення. Мислення розглядається як центральний пізнавальний процес, від стану якого залежить у цілому рівень розвитку інтелекту особистості. Успішність інтелектуального розвитку дошкільників багато в чому залежить від ефективності дидактичного процесу в дошкільному закладі. Для нашого дослідження інтерес становить ігрова діяльність, бо саме вона є провідною у цьому віковому періоді. Більшість науковців (З.Михайлова, Б.Нікітін, А.Смоленцева, А.Столяр та ін.) виділяють ігри з математичним змістом, як ефективний засіб розвитку різних форм мислення дитини. Будь-яке математичне завдання передбачає не тільки засвоєння спеціальних знань, але й розвиток мислення. Отже, математичні та логічні операції тісно взаємопов’язані. Актуальність проблеми спонукала нас до виявлення стану проблеми в практиці дошкільної освіти. Метою дослідження було виявлення рівня інтелектуального розвитку старших дошкільників та вивчення найбільш ефективних засобів впливу на розвиток мисленнєвих операцій. Нами була розроблена діагностична методика, яка складалася з трьох блоків: “змістового”, “аналітичного”, “самостійного”. Перший блок завдань, “змістовий”, мав за мету виявити особливості сформованості математичних знань, вмінь та навичок, їх обсяг та якість. Результати дослідження показали, що значна частина вихованців (33,8%) мають знання з математики відповідно до вимог програми для дітей старшого дошкільного віку. Але більша половина дошкільників (66,2%) справляються із завданнями лише репродуктивного характеру. Узагальнення результатів експериментального дослідження “аналітичного” блоку показує, що лише незначна частина вихованців (18,6%) мають високий та достатній рівень розвитку мисленнєвих операцій. Значна кількість дошкільників (81,4%) за наявності знань з математики не вміє доводити свою думку, знаходити відмінності, виявляти самостійність у виборі способу розв’язання завдання, може працювати лише при постійній стимуляції та допомоги з боку дорослого. Метою “самостійного” блоку було визначення рівня використання старшими дошкільниками отриманих знань з математики в самостійній ігровій діяльності. Як показав аналіз спостережень, лише 8,1% старших дошкільників використовують отримані знання та вміння в самостійних іграх. Переважна більшість дітей (91,9%) неохоче приймає участь в іграх, малоініціативні. На нашу думку, результати були б вищими, якби формування у дітей елементарних математичних уявлень було не метою, а спеціальні знання виступали засобами розвитку мисленнєвих операцій. Причому важливою умовою ефективного математичного розвитку та розвитку мислення є включення в навчально-виховний процес дидактичних ігор з математичним змістом. Отже, враховуючи результати першого етапу дослідження, можна констатувати, що у навчанні дітей математики переважає діяльність із засвоєння спеціальних знань, умінь та навичок, тоді як головним є формування таких якостей мислення та інтелектуальних здібностей, які б дозволили легко засвоювати нову інформацію й використовувати її у самостійній ігровій діяльності. Таким чином, пошук та створення психолого-педагогічних умов, які б сприяли розвитку мисленнєвих операцій є метою нашого подальшого дослідження. ЛІТЕРАТУРА 1. Губанова Н.Ф. Развитие игровой деятельности. Система работы в старшей группе детского сада [Текст] / Н.Ф.Губанова. – М.: Мозаика-Синтез, 2008. – 128 с. 2. Ігнатієва С.А. Математика. Старша група [Текст] / С.А.Ігнатієва, О.П. Яковлєва. – Х.: Веста: Вид-во “Ранок”, 2009. – 128 с. 3. Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту [Текст]: монографія / М.Л.Смульсон. – К.: Нора-Друк, 2003. – 298 с. Яна Ногіна, 5 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Л.П.Гайдаржийська ДИДАКТИЧНА ІГРАШКА ЯК ЗАСІБ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ Ранній вік – особливий період дитинства, коли кожний день має унікальне значення в розвитку малюка. Розвиток та становлення особистості в цей період відбуваються дуже стрімко й залежать від соціальних умов, у яких зростає малюк та відповідно організованого предметного середовища. Предметна діяльність є провідною упродовж усього періоду раннього дитинства. Специфіка предметної діяльності полягає в тому, що дитина вперше засвоює функції предметів, іграшок, їхнє призначення. Іграшка – незмінний супутник дитини з перших днів народження. Її спеціально створює дорослий з виховною і розвивальною метою, щоб підготувати малюка до майбутнього життя. Цінність іграшки – не лише в її зовнішньому художньому оформленні, а в тому, наскільки вона спонукає малюка до дії, активізує гру, розвиває естетичне ставлення до світу. Іграшка є могутнім засобом психічного розвитку дитини. Іграшки, що потрапили до її рук, стають предметами для маніпулювання, яке розвиває способи дії, учить наочно-образному мисленню. Дошкільна педагогіка, відзначаючи пізнавальні можливості іграшки, розглядає її як один з важливих засобів розвитку і виховання дитини. Іграшка насамперед дивує малят, а це почуття є початком розуміння й шляхом до пізнання. Основну роль у пізнанні навколишнього середовища відіграють дії, пов’язані з обстеженням, розгляданням нового предмета (іграшки), які набувають пізнавального характеру. Виявляючи властивості предмета або іграшки в процесі самостійного пошуку інформації, діти застосовують певну тактику, прагнучи повніше “вивчити” пізнаваний предмет у процесі дії. Дитину раннього віку (за дослідженнями О.Галанова, Г.Григор’євої, Е.Зворигіна, Л.Павлова, Д.Сергеєва, О.Проскури, Л.Шибицької ті ін.) захоплюють іграшки, що мають багаті ігрові можливості, тому що для неї важливого значення, набувають проблемність дії з ними, розв’язання конкретних ігрових завдань. Отже, дидактичні іграшки незамінні в розвитку чуттєвих уявлень про багатоманітність і властивості оточуючого світу. Іграшка допомагає дітям вивчати навколишню конкретну дійсність. За допомогою неї малюк закріплює й переробляє отримані враження, задовольняє свої потреби в активності й спілкуванні Дослідження О.Кононко, О.Проскури, С.Ладивір, Л.Шибицької довели, що розвиток пізнавальної активності дитини раннього віку багато в чому залежить від раціонального підбору іграшок, що стимулюють пошук інформації про предмет і його властивості, яка в подальшому використовується для розвитку наступних ігрових дій з ним. Здатність оцінити події на основі особистого досвіду, знайти загальне й особливе в ситуації, що створилася, вказує на якісно новий етап у розумовому розвитку дитини, на формування елементів аналізу й синтезу в пізнанні спостережуваних явищ. Як зазначала відомий психолог Г.А.Урунтаєва, головне завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити дитину діяти з іграшками. Дітей раннього віку починає цікавити не тільки зовнішній, видимий бік предметів і явищ. На емоційно-почуттєвій, орієнтовній основі вони засвоюють об’єктивні зв’язки й залежності, що виявляється, насамперед, у прагненні налагодити контакт із дорослими. У процесі спілкування з ними дитина переймає їхній соціальний досвід, характер взаємодій із довкіллям вивчає світ який оточує її. У даному дослідженні ми хочемо з’ясувати як дидактична іграшка впливає на розумовий розвиток дитини, як її потрібно добирати й використовувати, створюючи найбільш сприятливе предметно-ігрове середовище для дітей раннього віку. Актуальність нашого дослідження зумовлена, по-перше, необхідністю експериментально довести наявність розвиваючого впливу дидактичної іграшки на розумовий розвиток дитини раннього віку; по-друге, необхідністю розроблення методичних рекомендацій щодо підбору та використання дидактичних іграшок. Мета дослідження: вивчення педагогічних можливостей дидактичної іграшки. У нашій роботі ми встановили, що особливу категорію для малюка складають спеціальні предмети, що стимулюють пізнавальну активність, – це дидактичні іграшки. Вони є ніби мікросвітом для маленької дитини даючи узагальнюючу інформацію не тільки стосовно форми, величини, кольору предметів, але й про чіткі елементарні уявлення про зв’язки і відношення речей, їх взаємодії з оточуючим середовищем. Тому дидактичні іграшки незамінні в розвитку чуттєвих уявлень про багатоманітність і властивості оточуючого світу. Та не зважаючи на це, без цілеспрямованого навчання дидактична іграшка малоефективна. Таким чином, правильно організований простір та цікаві, барвисті іграшки, що оточують дітей, дають поштовх до розвитку і заохочують до набуття знань. Завдяки їм малюк пізнає оточуюче, розвиває себе як особистість. ЛІТЕРАТУРА
Аліна Старцева, 1 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. А.К. Волошина РОЛЬ АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНИКІВ Перехід дидактики дошкільного виховання до особистісно-орієнтованої освіти, з одного боку, та зростання обсягів навчального матеріалу, зумовлене зміною темпів і характеру оновлення знань з іншого, вимагає глибокого переосмислення функцій педагогічної діяльності. Тому для максимальної оптимізації розумової діяльності дошкільників, розвитку їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей, уміння самостійно опановувати знання застосовують новітні технології, методи та засоби навчання. Одне з провідних місць серед них займають сучасні аудіовізуальні технології. Проблемі впровадження в навчальний процес аудіовізуальних засобів навчання, та використання їх освітнього та виховного потенціалу приділяли увагу дослідники, зокрема А.Гуржій, А.Денисов, І.Орлова, О.Савченко, В.Самсонов, В.Сухомлинський, О.Царенко, Н.Шахмаєв, М.Ярмаченко та багато інших. Але, на наш погляд, проблема наукового обґрунтування використання аудіовізуальних засобів навчання при організації навчально-виховного процесу дошкільників, як складової освітнього середовища, ще недостатньо розроблена. Для вирішення поставлених завдань використовувалися теоретичні і емпіричні методи дослідження: аналіз літератури з проблеми дослідження, спостереження за навчально-виховним процесом, природний педагогічний експеримент, анкетування дошкільників, вихователів і батьків. Завдання вихователя тепер – не тільки надавати навчальну інформацію, але допомогти дошкільникам інтеріорізувати і систематизувати ту інформацію, яку вони одержують як в ДОЗ, як і поза ними. Це вимагає абсолютно інших принципів організації занять, демократизації відносин між всіма учасниками педагогічного процесу, перегляду критеріїв і методів оцінки діяльності дошкільників. Формування поведінки дошкільників засобами аудіовізуальних технологій можна розділити на методичні прийоми з використанням екранно-звукових засобів масової інформації (кінематограф, телебачення, відеозапис) і на методичні прийоми з використанням інтерактивних засобів нових інформаційних технологій (комп’ютерні ігри). Вивчення роботи вихователів показало, що в сучасних умовах виховні можливості навчальних занять значно підсилюються, якщо в основу навчально-виховного процесу покласти принцип особово-орієнтованого, діяльнісного, комунікативно-когнітивного підходу. Найадекватнішою технологією, що дозволяє максимально повно використовувати виховні можливості навчального заняття, служить метод проектів через його інтеграційні властивості: він поєднує навчання в співпраці і індивідуальну роботу. При цьому відбувається інтеграція дошкільників у різні середовища (соціальні, мовні, культурні і т.д.), соціалізація особи дошкільників, надбання ними культурних традицій свого народу, розвиток комунікативної компетенції у всіх видах діяльності. Усе це надає вихованню особистісно-орієнтований характер. На заняттях використовувалися фрагменти телепередач, документальних, мультиплікаційних і художніх фільмів різних жанрів. Спільно з вихователями-експериментаторами була розроблена система етичних бесід на основі матеріалів мас-медіа. У результаті дослідження нами було визначено виховний потенціал аудіовізуальних засобів у формуванні особистісної культури дошкільника; встановлені умови ефективного використовування аудіовізуальних засобів у виховному процесі дошкільних закладів освіти; виявлені методичні прийоми виховної роботи, заснованої на використанні аудіовізуальних засобів. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
|
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
|
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету... Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р |
|
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Тексти наукових статей, організаційний внесок у розмірі 150 грн надсилаються до 20 березня 2016 р |