|
|
Скачати 4.08 Mb.
|
|
ЛІТЕРАТУРА
Ганна Матвєєва, 6 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к пед.н., доц. Н.А.Кот РУХИ ПІД МУЗИКУ В СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДОШКІЛЬНИКІВ Державна національна програма “Освіта (Україна XXI століття)” передбачає розробку принципово нових умов для фізичного й духовного становлення особистості. Суттєва роль у цьому процесі належить науково обґрунтованій організації здорового способу життя дітей у дошкільному навчальному закладі. Питання здоров’я дітей та організації їх життя вивчались багатьма вітчизняними дослідниками (Ю.Аркін, І.Аршавський, О.Вавілова, Е.Вільчковський, Н.Денисенко, Ю.Змановський, Л.Чулицька та ін.). Однак танцювальні вправи, як носії оздоровчої функції, не були предметом аналізу вчених. Тому предметом нашого вивчення став процес організації здорового способу життя дошкільників з використанням рухів під музику. Експериментальне дослідження проводилось на базі ДНЗ № 37 м. Бердянська упродовж 2007 – 2009 рр. Поняття “здоровий спосіб життя” розумілось нами як сукупність форм життєдіяльності у взаємозв’язку із оточуючим середовищем (природні та соціальні чинники) та комплексом оздоровчих заходів, що забезпечують позитивно-емоційний фон у всіх видах діяльності, гармонійний розвиток духовних й фізичних сил дитини на основі формування свідомого відношення до свого здоров’я. Більшість дослідників включають у зміст здорового способу життя такі складові: раціональна організація праці й відпочинку, оптимальний руховий режим, раціональне харчування та відсутність шкідливих звичок (М.Антропова, М.Віленський, С.Волкова, Г.Глазерман та ін.) До організаційних форм здорового способу життя ми відносили: навчальну роботу, оздоровчу роботу в режимі дня, активний відпочинок дітей, роботу з сім’єю. Оскільки основним компонентом здорового способу життя, на думку вчених, є рухова активність, то значна увага приділялась навчальній роботі, а саме – заняттям ритмічною гімнастикою. Ритмічна гімнастика посідає чільне місце в системі оздоровлення та фізичного розвитку людини. Однак вона є найменш дослідженою формою роботи з фізичного виховання дітей – дошкільників. Витоком рухів в ритмічній гімнастиці прийнято вважати фізичні вправи, танець та сюжетно-образні рухи (Н.Ветлугіна, О.Горшкова, Ж.Далькроз, Ю.Двоскіна, О.Конорова, Н.Метлов та ін.). Тому експериментальна програма занять включала різні вправи із області фізичної культури, художньої та ритмічної гімнастики, хореографії (елементи класичного, бального й народного танців, елементи пантоміми та психогімнастики). Від комплексів “дорослої” ритмічної гімнастики дитячі комплекси відрізняються ігровим, сюжетним характером, образними вправами. Включені, таким чином, у діяльність фантазія, почуття та рухи, дякуючи механізму функціональної єдності, допомагають дитині виконувати вправу точно, вірно, а також швидко її запам’ятовувати й відтворювати [2-4]. Заняття ритмічною гімнастикою проводились три рази на тиждень у другу половину дня по 30 хвилин, тому що вправи досить інтенсивні, виконуються під музику без великих пауз для відпочинку. За своєю структурою воно поділялось на три частини: підготовчу (розминка), основну та заключну, кожна з яких вирішувала навчальні, виховні та оздоровчі завдання. Оскільки провідним показником сформованості здорового способу життя є стан здоров’я дітей, на першому етапі експериментальної роботи була проведена комплексна медико-педагогічна діагностика, що мала на меті визначення рівня соматичного (оцінка резервів енергетики у стані спокою) й фізичного (фізична працездатність) здоров’я, стану постави й захворюваності дітей. Отримані дані дозволяли простежити динаміку показників протягом року та створювали передумови для організації індивідуальної роботи з дітьми з оздоровлення та корекції фізичного розвитку. Проміжні зрізи дозволяють зробити попередні висновки щодо ефективності занять ритмічною гімнастикою у системі роботи з формування основ здорового способу життя у дошкільників: низькі показники соматичного та фізичного здоров’я в дітей не фіксуються, високі показники збільшились відповідно на 8% та на 20%. ЛІТЕРАТУРА 1. Антропова М.В. Морфофункциональные особенности детей дошкольного возраста / Антропова М.В., Дубовицкая Н.А., Вольцева М.М.. – М.: Просвещение, 1983. – 227с. 2. Агаджанян Н.А. Музыка и здоровье / Н.А.Агаджанян. – М.: Сов.Россия, 1977. – 342 с. 3. Далькроз Ж.Е. Ритм. Его воспитательное значение для жизни и для искусства: Шесть лекцій / Ж.Е.Далькроз. – М.: Театр и искусство, 1907. – 120 с. 4. Двоскина Ю. Ритмические игры и упражнения под пене / Двоскина Ю., Метлов Н. – М.: Работник просвещения, 1927. – 52 с. Поліна Баранова, 6 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н.А.Кот МАЛІ ФОЛЬКЛОРНІ ФОРМИ ЯК ЗАСІБ ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО МИСТЕЦТВА ТАНЦЮ У Концепції національного виховання вказується на необхідність відродження культурно-історичного досвіду нашого народу. Одним із засобів залучення дітей до національних культурних надбань може виступати українське хореографічне мистецтво. Сучасною наукою українські хореографічні традиції вивчались переважно з мистецтвознавчої сторони (Ю.Бромлей, В.Ванслов, А.Гуменюк, А.Іваницький, Т.Ткаченко та ін.). Значно менше уваги дослідники приділяють вивченню їх психолого-педагогічного аспекту (Т.Баришнікова, В.Верховинець, А.Тараканова, А.Шевчук та ін.) Аналіз теоретичних джерел дозволяє встановити, що залучення дітей дошкільного віку до українських хореографічних традицій відбувається переважно через ознайомлення з народним танцем. Однак, на нашу думку, використання під час хореографічного навчання тільки музично-хореографічного фольклору збіднює уявлення дошкільників не тільки про українську танцювальну культуру, але й про культуру народу взагалі. Ще С.Русова наголошувала на доцільності залучення малят до забави з піснею, до гри, хороводу, пропонувала заохочувати вільні рухи дітей на основі українських народних забавлянок, казок, пісень. Виходячи з того, що в хореографічній практиці танцювальні вправи в поєднанні з фольклором використовуються педагогами порівняно мало, ми обрали предметом вивчення особливості використання фольклору в процесі навчання дітей дошкільного віку хореографії. Ми мали на меті удосконалення системи дошкільної хореографічної освіти на основі використання різноманітного фольклорного матеріалу. Експериментальне дослідження проводилось на базі дошкільного навчального закладу № 20 м. Бердянська упродовж 2006-2009 рр. Воно здійснювалось у двох напрямках: впровадження малих фольклорних форм у процес навчання дітей побутових форм рухів (3-4 р.ж.) та ознайомлення з різновидами українського народного танцю (5-6 р.ж.). Оскільки другий напрямок представлений у методичній літературі більш детально (Л.Бондаренко, К.Василенко, Г.Мозолевська О.Таранцева, Л.Цвєткова та ін.), зупинимося на першому. Побутові форми танцювальних рухів (різні види кроків, бігу, стрибків) є найбільш доступними та близькими життєвому досвіду дітей. У поєднанні з виразними рухами рук вони дозволяють імітувати деякі природні явища, поведінку тварин й птахів, трудові дії. Щоб ці імітації були більш виразними, ми дібрали такі фольклорні форми, які обумовлюють безперечний ефект у формуванні танцювальних умінь та навичок молодших дошкільників й відповідають особливостям їх моторики: тенденція до ритмічності; монотонна стереотипна повторюваність рухових дій; велика кількість сінкінезій, що свідчить про недостатній автоматизм рухових актів (Ю.Аркін, М.Кістяковська, М.Фонарьов та ін.). Народні забавлянки, пісеньки, промовки та ін. дають змогу виконувати рухи зі зміною ритмічних малюнків, у різному темпі, а також впливають на малюка своїм образним змістом. Це дає дитині змогу легко перевтілитися в ігровий образ та діяти від його імені. Виконання танцювальних рухів стає цікавою грою, в якій малюк самостійно відображає набутий досвід, перевтілюючись то у боязкого зайчика, то у стрімкий літак, то у веселий м’ячик. Таке виконання ігрової ролі за змістом тексту забавлянки чи пісеньки носить хоч і примітивний, але творчо-виконавчий характер, що стає базою для більш складних творчих проявів у танцювальній діяльності на наступному етапі навчання. Крім того, за нашими спостереженнями, у дітей розвивається уява, виникають радісні емоції, а головне – покращується якість виконання рухів: вони стають виразними, чіткими, координованими, плавним, злитими, ритмічними. Таким чином, малі фольклорні форми створюють в процесі засвоєння дітьми танцювальних рухів ігрову ситуацію, що відповідає психологічним особливостям молодших дошкільників та позитивно відбивається на результативності навчання. ЛІТЕРАТУРА 1.Василенко К.Ю. Українські народні танці для дітей. – К.: Музична Україна, 1985. – 80 с. 2.Науменко С.І. Музичне виховання дошкільників засобами українського фольклору–. К.: ВІПОЛ,1995. – 64 с. 3.Шевчук А.С. Вплив українськї музично-хореографічних традицій на музично-руховий розвиток старших дошкільників: автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.08. – К., 2000. – 21 с. Наталя Бондаренко, 6 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н.А.Кот ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОГО КЕРІВНИЦТВА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЮ РОБОТОЮ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Актуальність нашого дослідження обумовлена двома моментами. По-перше, функціонуванням в Україні різних типів дошкільних навчальних закладів, ефективне вирішення пріоритетних завдань розвитку, навчання та виховання дітей, у яких неможливо без пошуку інтерактивних форм організації освітньо-виховного процесу, використання перспективного педагогічного досвіду, а також здійснення інноваційної діяльності. По-друге, наявністю в педагогічному штаті багатьох ДНЗ спеціалістів, рівень підготовки яких не завжди відповідає сучасним вимогам (фахівці з незакінченою освітою; фахівці з педагогічною, але не дошкільною освітою; фахівці з нефаховою освітою, фахівці зі спеціальною освітою, але без стажу роботи), що потребує організації адміністрацією спеціальних заходів, спрямованих на підвищення їх професійного рівня, а це також не можливо без використання інтерактивних форм методичної роботи. Отже, предметом нашого дослідження стали інтерактивні форми методичного керівництва роботою молодих фахівців у галузі фізичного виховання дошкільників. Ми передбачали, що інтерактивні форми методичного керівництва фізкультурно-оздоровчою роботою в ДНЗ суттєво вплинуть на рівень професійної майстерності молодих вихователів, а це, у свою чергу, покращить стан організації фізичного виховання дітей дошкільного віку. Експериментальна робота здійснювалась у таких напрямках: – моніторинг роботи молодих фахівців з метою визначення їх професійного рівня; – розробка та впровадження системи інтерактивних форм підвищення професійної майстерності молодих фахівців у галузі організації фізичного виховання дітей дошкільного віку; – встановлення зв’язку між рівнем готовності до здійснення фізкультурно-оздоровчої роботи та показниками фізичної підготовленості й станом здоров’я дошкільників. Реалізуючи перший напрямок, ми здійснили якісний аналіз штату педагогічних працівників (наявність базової освіти, освітньо-кваліфікаційний рівень, стаж роботи) та провели моніторинг професійної готовності молодих вихователів до здійснення фізкультурно-оздоровчої роботи (анкетування з метою визначення рівня теоретичних знань; аналіз педагогічної документації із метою визначення умінь оцінювати реальний стан фізичного розвитку дітей та відповідно йому планувати форми фізкультурно-оздоровчої роботи; спостереження за діяльністю вихователів із метою визначення практичних умінь здійснення цих форм). Аналіз отриманих даних дозволив нам розробити та впровадити експериментальну програму підвищення професійної майстерності вихователів. Її зміст склали інтерактивні форми роботи: рекомендації щодо здійснення фізкультурно-оздоровчих заходів з урахуванням виявленого рівня професійної готовності; дальтон-план для вихователів, які не мають базової освіти; семінар-тренінг професійних умінь (збагачення особистісно-значущою інформацією, спонукання до обміну думками, залучення до самоаналізу, стимулювання до самопізнання й самовиховання, навчання самоаналізу); дистанційне навчання; ділові ігри; педагогічні турніри та ін. Упродовж упровадження програми здійснювався навчально-методичний аудит, що дозволяло змінювати алгоритм роботи з вихователями в залежності від результатів діагностування рівня професійної майстерності. Упровадження експериментальної програми значно покращило організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ, а це, у свою чергу, вплинуло на показники фізичної підготовленості й стан здоров’я дітей: встановлена кореляційна залежність між рівнем професійної майстерності та названими показниками (коефіцієнт кореляції r = 0,30), що підтвердило висунуту гіпотезу. ЛІТЕРАТУРА 1. Бондар С.П. Технологія і організація дидактичного експерименту // Інноваційна діяльнісна педагогіка в ХХ сторіччі / С.П.Бондар. – К.:НПУ им. П.Драгоманова, 1996. – С. 28-29. 2. Крутій К. Інноваційна діяльність у сучасному дошкільному навчальному закладі: методичний аспект / К.Крутій, Н.Маковецька. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС”, 2004. – 128 с. 3. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності // Дошкільне виховання. – 2002. – №3. – С. 24-28. Олена Вергун, 6 курс соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н. А.В. Омеляненко ФОРМУВАННЯ ЗВ’ЯЗНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ МІРКУВАНЬ У ДІТЕЙ 6-ГО РОКУ ЖИТТЯ Проблема зв’язного мовлення посідає центральне місце в дослідженні мовленнєвого онтогенезу. Це обумовлено соціальним значенням та роллю вищої форми мовленнєво-мисленнєвої діяльності в розвитку особистості дитини. Суть зв’язного мовлення та механізми його розвитку висвітлено в працях Л.Виготського, М.Жинкіна, Г.Леушиної, С.Рубінштейна, Д.Ельконіна. У сучасній лінгводидактиці визначено зміст і методи монологічного мовлення дітей дошкільного віку (А.Богуш, Н.Виноградова, С.Ласунова). Більшість досліджень присвячено опануванню дітьми описом та розповіддю. Дискусійним залишається питання навчання дітей зв’язним висловлюванням міркуванням. Досить широко розповсюджена думка про недоступність їх дошкільникам (Т.Ладиженська, М.Львов). У більшості програм виховання і навчання дітей не передбачається формування вмінь складати міркування як типу тексту, дискурсу. Разом з цим, багато досліджень свідчать про можливість та доцільність навчання дошкільників поясненню та доведенню (Н.Кузіна, М.Поддьяков, О.Ушакова). За твердженням психологів (Д.Ельконін, О.Запорожець), діти дуже рано помічають деякі причини явищ та предметів, а вже в 5-6 років мислення може відбуватися у формі судження. У практиці дошкільної освіти формуванню міркування надається недостатньо уваги та відсутня система навчання означених висловлювань. Таким чином, спостерігається протиріччя між необхідністю оволодіння старшими дошкільниками зв’язними висловлюваннями-міркуваннями та їх недостатнім використанням у процесі мовленнєвого розвитку дитини в ДНЗ, між потребою масової практики у методиці навчання старших дошкільників складати міркування та недостатньою теоретичною розробкою питання. Це обумовило вибір теми дослідження: “Формування зв’язних висловлювань міркувань у дітей 6-го року життя”. Дослідження спрямоване на розв’язання таких питань: які особливості зв’язних висловлювань-міркувань, які педагогічні умови їх формування. Розв’язання цих проблем складає мету дослідження. Нами була проведена експериментальна робота, що складалась із декількох етапів та дозволила обґрунтувати і перевірити педагогічні умови формування у старших дошкільників умінь складати міркування. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
|
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
|
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету... Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р |
|
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Тексти наукових статей, організаційний внесок у розмірі 150 грн надсилаються до 20 березня 2016 р |