|
|
Скачати 4.08 Mb.
|
|
ЛІТЕРАРУРА 1. Брудный А.А. Психологическая герменевтика / А.А.Брудный. – М.: Лабиринт, 1998. – 336 с. 2. Возрастная и педагогическая психология. / Под ред. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1973. – 288 с. Галина Угрін, 4 курсу соціально-педагогічного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Л.І. Зайцева ПРОБЛЕМА ІНТЕГРОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ФОРМУВАННЯ В ДОШКІЛЬНИКІВ ЕЛЕМЕНТІВ МАТЕМАТИКИ У світі сучасних перетворень освіта опановує новий соціокультурний простір, в основу якого покладено такі характеристики, як інноваційність та інтегративність. Тому освітньому процесу слід надати цілісності, знайти життєвий зміст, вибудувати чітку навчально-виховну систему. Важливим аспектом такої системи має бути організація активної пошукової діяльності, яка б сприяла розвитку в дошкільника цілісної та багатовимірної картини світу, передбачала б дотримання одного з провідних методологічних принципів дошкільної освіти – інтеграції. Цей принцип покладено в основу Базового компоненту дошкільної освіти в Україні та Базової програми розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі” [3]. Як зазначають науковці (І.Бех, Н.Гавриш, О.Кононко та ін.), дидактична інтеграція не лише змінює якісні параметри змісту освіти, а й стимулює утворення нового знання – відбувається характерний перехід кількості в якість. Тож на відміну від традиційних занять (природи, розвитку мовлення, математики тощо), організація навчання із застосуванням міжсферних зв’язків дає додаткові можливості. Метою нашого дослідження було з’ясувати стан означеної проблеми в теорії дошкільної освіти. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури показав, що єдиної точки зору на це питання немає. Нами було визначено декілька основних підходів до проблеми інтегрованого навчання дошкільників. Сучасні науковці вкладають різний зміст у поняття “інтеграція”. Інколи його ототожнюють із міжпредметними зв’язками, комплексними або комбінованими заняттями. Як показав порівняльний аналіз цих категорій, усі вони суттєво відрізняються за змістом, структурою. Так, у своїх дослідженнях Н.Гавриш дає порівняльний аналіз інтегрованих та комплексних занять. На її думку, інтегрованим є заняття, яке спрямоване на розкриття цілісної сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що об’єднуються в широкому інформаційно-предметному полі заняття. Комплексне заняття вона розглядає як таке, що спрямоване на різнобічне розкриття сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що послідовно змінюють одна одну. Дослідник наголошує на тому, що інтегроване та комплексне заняття обов’язково тематичні, оскільки тема є стрижнем, ключовою ідеєю, віссю, навколо якої об’єднуються різні види діяльності та різні галузі знань. Отже, на інтегрованому занятті майже неможливо, принаймні дуже важко, відокремити одну сферу знань від іншої, то в комплексному занятті одна діяльність змінює іншу, і цей перехід відчутний [2]. Інший підхід знаходимо у дослідженнях І.Беха. На його думку, первинним об’єктом наукового пізнання має бути предмет, явище чи їх сукупність. Саме вони мають виступати тим центром, що породжуватиме в суб’єкта навчання цілісність їх пізнання. Як наголошує автор, якраз цілісність як структурна організація речі і цілісність, як спосіб її осягнення суб’єктом є визначальною характеристикою інтегрованого підходу. Згідно з ним, всесвіт у цілому і кожний об’єкт, зокрема, мають складну внутрішню будову, в якій вичленяються певні частини, компоненти, елементи та різноманітні зв’язки між ними. Завдяки цим зв’язкам і відповідній взаємодії компонентів той чи інший предмет не виявляються простою сумою своїх складових частин. Кожний предмет як цілісність має так звані інтегративні властивості, якими не володіють всі його компоненти, якщо їх розглядати лише сумарно [1]. Досліджуючи процес інтеграції в субсфері “Мистецтво”, О.Терещенко пропонує використовувати різні форми навчання. Автор вводить у навчально-виховний процес підгрупові, індивідуальні, парні та міні-заняття. Звичну та зрозумілу форму роботи як “заняття” автор розглядає як зайнятість дитини протягом реального часу з наданням пріоритету спілкуванню, обговоренню, спостереженню, творчій самостійній діяльності [4]. Логіко-математичний аспект проходить червоною ниткою крізь усі сфери життєдіяльності (“Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я Сам”) та змістові лінії Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Тому, навчально-виховний процес варто будувати за принципом інтеграції, що передбачає кількісне збільшення та якісне збагачення зіставлень, паралелей, аналогій. На основі аналізу сучасних досліджень проблеми інтегрованого навчання дошкільників ми визначили декілька підходів, у яких інтеграція розглядається: як тематичне навчання (Н.Гавриш, К.Крутій), як поєднання різних форм навчання (О.Терещенко), як структурна організація речі (І.Бех). Ми згодні з позицією науковців про те, що компоненти того чи іншого предмету не виявляються простою сумою своїх складових частин, а є сукупністю різноманітних зв’язків між ними. ЛІТЕРАТУРА
Нелли Уколова, 2 курс магистратуры факультета педагогики и практической психологии. Научн. руководитель: д.пед.н., проф. И.Э.Куликовская (Педагогический институт ФГОУ ВПО “Южный федеральный университет”) ПРЕДШКОЛЬНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО РАЗВИВАЮЩЕГО ВОСПИТАНИЯ РЕБЁНКА Наше исследование ориентировано на определение педагогических условий развивающего воспитания ребенка в предшкольном образовательном пространстве. Актуальность данной проблемы обусловлена тем, что доступность и эффективность обучения и воспитания детей дошкольных образовательных учреждений в последнее время находится в центре внимания и учёных, и практиков. На территории РФ функционирует 47,8 тысяч ДОУ. Из них: 27 тысяч (56,5%) расположены в городах и поселках городского типа и 20,8 тысяч (43,5%) – в сельской местности. Охват детей дошкольными общеобразовательными учреждениями составляет 57,6% от численности детей соответствующего возраста. Наблюдается дефицит мест в ДОУ в городах (особенно крупных). Охват детей старшего дошкольного возраста программами развивающего обучения (нового поколения) значительно ниже в сельской местности, чем в городской. Предшкольное образование (как и образование вообще) – это система процессов взаимодействия людей в обществе, обеспечивающая, с одной стороны, развитие способностей каждого ребёнка, а с другой – его социализацию. Первая задача обозначена как цель деятельности современного образования, которое ориентировано на развитие инициативной, самостоятельной, творческой, толерантной личности в условиях социальных, экономических, информационных, политических, культурных процессов, происходящих в мире. Вторая – связана с обеспечением разнообразных взаимодействий ребёнка в сообществе сверстников и взрослых и решается посредством культурособразных технологий. Становление гармонически развитой личности начинается задолго до периода поступления ребенка в систему школьного образования. Сензитивный период развития личности – время дошкольного детства. Методологически и теоретически оно определяется как судьбоносный и личностно значимый период жизни человека; как культурный феномен, обуславливающий порождение ребенком личностных знаков; как период становления индивидуальной траектории познания окружающего мира; как социокультурная среда презентации и утверждения самобытности предъявления себя; как родовая общность, обуславливающая принадлежность личности к роду, семье, поколению. Для системы предшкольного образования, формирующейся ступени общего образования, характерно наличие не одной, а нескольких парадигм. Модель пространственности, предложенная В.Борисенковым, О.Гукаленко, А.Данилюком, представлена единством трех элементов: метатекста, горизонта районирования, места человека. Метатекст задает правила организации пространства воспитания мировидения ребенка, определяет его отношение к себе и другим людям, к природе, миру в целом. При разработке теории предшкольного образования метатекст задает требования к качеству обучения и воспитания, регламентирует деятельность субъектов образовательного процесса, а также приоритеты развития, ценности и цели образования. В теории дошкольной педагогики сложилось несколько направлений изучения вопроса развития личности ребенка 6-7 года жизни: содержание обучения в контексте культуры (Н.Ветлугина, Л.Захаревич, Т.Комарова, Л.Компанцева, И.Куликовская, С.Петерина, Р.Чумичева и др.), ознакомление с окружающим (Л.Захаревич, С.Николаева, Н.Черноиванова и др.), художественно- эстетическое и творческое развитие (Т.Комарова, Л.Компанцева, З.Лиштван и др.), физическое развитие и воспитание (Л.Абдульманова, Ю.Змановский и др.), обучение как способ познаний целостной картины мира (Л.Венгер, В.Логинова, О.Радынова, А.Усова и др.), социокультурной среды воспитания (Л.Грабаровская, Н.Платохина, Н.Татаринцева и др.). Культурно-исторические истоки теории развивающего воспитания мы обнаруживаем в работах известных педагогов и мыслителей прошлого. В работах А.И.Герцена, В.Г.Белинского, Н.Г.Чернышевского, Л.Н.Толстого, Н.А.Добролюбова также можно отметить важную постановку вопроса о развитии индивидуальности человека, его задатков, о воспитании определенных качеств личности. Достаточно убедительно об этом писал Л.Н.Толстой, который являлся одним из первых теоретиков школы свободного воспитания. Он указывал на важные принципы рассмотрения свойств человеческой индивидуальности, считая одним из самых обычных и распространенных суеверий то, что каждый человек имеет свои определенные свойства: человек добрый, злой, умный, глупый, апатичный, энергичный и т.д. Люди не бывают такими. О человеке можно сказать, что чаще он бывает добр, чем зол, чаще умен, чем глуп, чаще энергичен, чем апатичен и наоборот; и будет неправильно, если об одном человеке мы скажем, что он добрый или умный, а про другого, что он злой или глупый. А мы всегда так делим людей. Люди, как реки: вода всех одинаковая, но каждая река бывает узкой или широкой, быстрой или тихой, чистой или мутной, холодной или теплой. Так и человек – каждый носит в себе задатки всех людских свойств. И иногда проявляет то одни, то другие, а часто бывает совсем не похож на себя, оставаясь самим собой. Наше исследование нацелено на разработку содержания и технологий развивающего воспитания ребёнка в предшкольном образовательном пространстве. Говоря о развивающем воспитании в предшкольном образовательном пространстве, мы убеждены, что пространство образования по своей сущности является пространством культуры, питающем развитие личности. Именно в предшкольном образовательном пространстве должен быть представлен практически весь универсум ценностей культуры и культурных форм жизни. Это пространство социальных, культурных, жизненных выборов, самоидентификации и самореализации личности, самоосуществление которой происходит в различных воспитательных средах, преднамеренно создаваемых педагогом. Принципы, ценности, содержание и технологии обучения и воспитания ребенка, а также пространственно-предметная среда образовательного учреждения составляют горизонт районирования образовательного пространства. Преемственность предшкольного и школьного образования должна обеспечиваться применением на начальных этапах школьного обучения специфически дошкольных методов и форм организации жизни детей, что сделает переход к новой ведущей деятельности более эффективным и безболезненным. Одним из условий развивающего воспитания ребёнка в предшкольном образовательном пространстве является содержание, раскрывающее те сферы человеческого бытия и человеческой деятельности, которые в том или ином виде и объеме усваиваются дошкольниками в ходе образования. Это, прежде всего, то в воспитании, что обеспечивает полноценное личностное развитие ребенка. Содержание развивающего воспитания мы наполнили теми ценностями и смыслами детской деятельности, которые являются значимыми при его подготовке к школьной жизни, выступят основой его будущей успешности. Логика познания любого знания приобретает аксиологическую окрашенность. Так происходит переоценка ценностей, изменение их иерархии в аксиосфере культуры. Востребованными становятся осмысленные, прочувствованные, чётко определённые ценности и личностные смыслы поведения и жизнедеятельности. Целостность процесса развивающего воспитания обусловлена пониманием детства как особого периода, в котором становление личностного пространства и времени ребёнка осуществляется наиболее всесторонне и гармонично. И.Куликовская утверждает, что развитие в данном контексте понимается как процесс количественных и качественных изменений мировосприятия ребёнка, его самостановление, обретение себя, своего образа человеческого – неповторимой индивидуальности, духовности, творческого потенциала. В предшкольном образовательном пространстве развивающее воспитание ориентировано на становление ребёнка как субъекта культуры, исторического процесса, собственной жизни. Для него главными ценностями становятся истина, честность, ответственность, самостоятельность, внимательность, взаимопомощь и др. Результатом развивающего воспитания становятся такие личностно-ценные новообразования как способность принятию другого и нового, пониманию, согласованию, компромиссу, созиданию; потребность открывать новое в мире, любознательность; удивленность, сопричастность, сорадость, сострадание; устойчивость, уверенность, целеустремленность, самостоятельность и др. Правда и правила поведения становятся знаковыми понятиями – ценностями в сообществе. Дети научились сопоставлять поступки друг друга с поступками сказочных героев, их словами, что свидетельствует о развитии их социокультурного опыта. Важнейшим приобретением детей данного возраста должно стать то, что они научатся концентрировать внимание на положительных сторонах окружающих их людей и на основе этого будут строить гармоничное взаимодействие с ними, что будет свидетельствовать о становлении целостной картины мира в их сознании. Личностное место ребенка в пространстве предшкольного образования понимается как время и пространство личностного самосовершенствования и саморазвития. В процессе познания себя, своего предназначения, своей будущей роли как ученика рождается мировосприятие, в котором осуществляется переход от смыслообразования к практическим действиям и учебной деятельности. Место ребенка в пространстве предшкольного образования позволяет ему расширить горизонт существующего для открытия нового пространства жизни благодаря ключевым компетенциям, ценностям, смыслам познания, преобразования. Таким образом, воспитание сегодня становится развивающим, приобретает сущностные характеристики смыслопорождающего процесса, ориентированного на возрождение России и развитие человека. Интериоризация ценностей языка, культуры, природы, искусства становится сущностным процессом развивающего воспитания. Благодаря сложившимся ценностным установкам ребёнок учится делать собственные умозаключения, осуществлять выбор способов действия, поступков в той или иной учебной ситуации. ЛИТЕРАТУРА 1. Борисенков В.П., Гукаленко О.В., Данилюк А.Я. Поликультурное образовательное пространство России: история, теория, основы проектирования. – М.,2006г. 2. Куликовская И.Э. Теория и практика развития мироведения у детей в дошкольном учреждении. – Ростов-н/Д., 2002. 3. Куликовская И.Э. Педагогическая парадигма предшкольного образования / Известия ЮФУ. – №1. – 2007. 4. Чумичева Р.М., Ведмедь О.Л., Платохина Н.А. Ценностно-смысловое развитие дошкольников. – Ростов-н/Д., 2005. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
|
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
|
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету... Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р |
|
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Тексти наукових статей, організаційний внесок у розмірі 150 грн надсилаються до 20 березня 2016 р |