|
|
Скачати 1.49 Mb.
|
|
Література: 1. ТУ У 75.2-14321156-001-2004 Мікрофільм страхового фонду документації. Технічні умови. 2. ДСТУ 3021-95 Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення. 3. Оптимізована методика вхідного та післягарантійного контролю якості реактивів для ХФО фотоплівки. Тема 1.3, етап 3 / НДІ мікрографії ; кер. Козирев В. М. ; вик. Гаврилова Н. О. – Х., 2007. – 22 с. – Інв. № 01916. 4. ТТП 321.02202.00042 Комплект документів на типовий технологічний процес вхідного контролю плівки галогенідосрібної. 5. ГОСТ 13.1.301 -86 Репрография. Микрография. Пленки галогенидосеребряные. Технические условия. 6. ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения. 7. ГОСТ 27795-88 Материалы фотографические. Отбор проб. 8. ТТП 321.02200.00011 Комплект документів на типовий технологічний процес виготовлення мікрофільмів страхового фонду. 9. ГОСТ 2653-80 Фотографическая сенситометрия. Термины, определения и буквенные обозначения величин. 10. Зернов В. А. Фотографическая сенситометрия [Текст]. – М. : Искусство, 1980. – 351 с. 11. Шахрова М. М. Основы теории фотографических процессов [Текст]. – К. : Вища шк., 1985. – 223 с. 12. ГОСТ 10691.0-84 Материалы фотографические черно-белые галогенидосеребряные на прозрачной подложке. Метод общесенситометрического испытания. 13. ГОСТ 27848-88 Материалы фотографические галогенидосеребряные. Общие условия химико-фотографической обработки. 14. АФ 2.856.037 ПС Денситометр ДП-1М. Паспорт. 15. ГОСТ 7601-78 Физическая оптика. Термины, буквенные обозначения и определения основных величин. 16. Августинович К. А. Основы фотографической метрологии [Текст]. – М. : Легпромбытиздат, 1990. – 287 с. 17. ГОСТ 10691.6-88 Пленки черно-белые фототехнические, пленки для научных исследований и промышленных целей. Метод определения чисел светочувствительности. УДК 006.025 І. А. Гребцова, Т. М. Савченко Перспективи створення термінологічної електронної нормативної бази комплексу „Страховий фонд документації” Для створення інноваційного середовища найбільше значення мають організації, в яких здійснюються наукові дослідження і розробки, включаючи всі стадії науково-виробничого циклу – від фундаментальних наукових досліджень до впровадження технологічних процесів або продуктів. Якість інноваційного середовища і результативність інноваційної діяльності значною мірою залежать від структури організацій, де виконуються наукові дослідження і розробки, від забезпечення неперервності усього циклу досліджень – від фундаментальних до проведення прикладних досліджень, дослідно-промислових і впроваджувальних робіт [1, 2]. Інноваційне середовище в першу чергу ґрунтується на накопиченні інформації (у перекладі з латинської – роз’яснення, просвіта, повідомлення, відомості). Джерелом отримання інформації є життя і творча діяльність людей в об’єктивно існуючому речовинно-енергетичному середовищі. Інформація, яка циркулює в суспільстві, у виробничих процесах, в управлінні та будь-яких інших процесах життя, створює інформаційну базу. Бібліотеки, бази і банки даних, інформаційні масиви стають інформаційним ресурсом [3]. Управління інформацією почалося з кінця ХІХ століття після того, як було помічено різницю між змістом інформації і джерелом (носієм) інформації. О. В. Пархоменко у [3] докладно розглядає роботу Жоя Ченя, в якій зазначено, що управління інформацією як інформаційним ресурсом пройшло сім стадій розвитку: Перша – фізичний контроль за джерелами інформації на різному рівні за територією та видами діяльності. Роль людини на цьому етапі розвитку є вирішальною (досвід і знання передаються від покоління до покоління). Друга – етап механізації, що дало можливість перейти до класифікації, збирання й утримання інформації. Це є практично першою спробою організації контролю за розповсюдженням інформації, яка вже зафіксована на матеріальних носіях: документи, звіти, записки, книжки тощо. Третя (1920 – 1930 роки) – формування системи управління за допомогою контролю записів. Фахівці зосереджували увагу вже не тільки на джерелах інформації, а більше стали звертатися до систематизації і методів її збереження. На цьому етапі розвитку помітним стає збільшення суспільної складової в системі управління інформацією і знаннями, інтенсивний етап технологічного розвитку створює нові можливості для наступних стадій управління інформацією і знаннями. Четверта (1945-1955 роки) – пов’язана зі створенням перших комп’ютерів колективного користування. Ці техніко-технологічні можливості сприяли більш широкому використанню інформації і знань. Уперше на обчислювальні машини було перекладено трудомістку і витратну функцію обробляння масивів інформації шляхом програмування і швидкісного оброблення даних великих обсягів, інтелектуалізації використання інформації і знань. З’явилися інформаційні технології з новими великими можливостями. П’ята (1955-1960 роки) – характеризується документаційним і інформаційним вибухом. Удосконалення комп’ютерів і інформаційних технологій потягло за собою і лавиноподібне зростання інформації, яку треба зібрати, обробити і передати. З’явилися мікрофільми, мікрофіші, нова технологія оптичного сканування тощо. На цій стадії управління інформацією і знаннями були поставлені нові завдання, а саме: перехід до персональної обчислювальної техніки, персональних ЕОМ і побудова загальних телекомунікаційних систем. На стадії управління інформацією і знаннями відбувається чітке поєднання можливості суспільства і людини, закладаються підвалини для майбутнього переходу до інформаційно-знаннєвого етапу соціально-економічного розвитку. Шоста (1960-1970 роки) – створення автоматизованих систем, які дають змогу збирати й обробляти інформацію за ознаками. Створювати предметні бази даних (інформаційні ресурси). Ця стадія передбачала створення управлінської інформаційної системи на базі нової техніки і нових інформаційних технологій. Сьома (1970 рік – і далі) – управління інформаційними ресурсами. Ця стадія сьогодні швидко розвивається і її можна назвати ще й інтегрованою стадією. Національні інформаційні ресурси приєднуються до світових, а предметні – до національних. На цій стадії відбувається формування глобалізаційного процесу, а саме – формування інформаційних суспільств. На міжнародних самітах обговорюються концепції і принципи побудови національних інформаційних суспільств. Восьма (XXI століття) – перехід до стадії управління знаннями. Ця стадія є вирішальною для формування суспільств. Вона дає можливість створювати нематеріальні активи, які за своєю вартістю стають суттєвою складовою вартості організацій. Це є найефективніший розвиток нової економіки і нових взаємовідносин між людьми. На цьому етапі розвитку фізичний труд не перестає бути домінуючим і результат виробництва залежить не тільки від кількості працюючих, а й від того, як працює людина, на якому устаткованні та які використовує технології. Діяльність страхового фонду документації регламентована великою кількістю різноманітних нормативних документів, а саме: Законом України „Про страховий фонд документації України”, постановами Кабінету Міністрів України, міждержавними, міжнародними та державними стандартами України (ДСТУ, ГОСТ), галузевими стандартами (СОУ), державними та відомчими будівельними нормами (ДБН, ВБН), керівними нормативними документами (КНД), методиками, нормами, нормативами, технічними умовами (ТУ) і типовими технологічними процесами тощо. Необхідність оновлювання нормативної бази зумовлено постійним удосконаленням роботи установ та підприємств, підпорядкованих Державному департаменту СФД, широким упровадженням в їхню діяльність новітніх технологій. Нормотворча робота щодо приведення великої кількості застарілих галузевих стандартів, керівних нормативних документів, нормативів, типових інструкцій, настанов, положень тощо, розроблених до набрання чинності ДСТУ 3966, до вимог сучасної української мови є одним із багатьох завдань, пов’язаних з вимогами сьогодення, також можливе створення в системі СФД електронної бази НД та термінів. Для електронної бази головними вимогами є повнота і точність термінів та їхніх тлумачень і зручність доступу до неї. Можливість розширення обсягу інформації, вміщеної в БД, та коригування відповідно до змін, пов’язаних із перегляданням чинних нормативних документів. Першочергове завдання, яке досягається під час ведення електронної термінологічної бази, – симбіоз філологічної та комп’ютерних наук. По-перше, вирішується проблема розширення обсягу інформації, по-друге, прискорюється пошук потрібних термінів із зазначенням першоджерела (словник, нормативний документ тощо). „Серед типових випадків звернення до словника (авт. - у системі СФД – ДСТУ, ГОСТ, СОУ, КНД, ТУ) вчені виділяють потребу в отриманні довідкової інформативної інформації про значення певного слова” [4, с. 102]. Стратегія укладання і ведення електронної бази полягає в тому, що існує потреба відповідно до вимог ДСТУ 3966 у правильності вживання термінів, тобто уникнення розбіжностей у тлумаченні та вживанні в усіх документах комплексу „Страховий фонд документації” застандартизованої термінології. Мова йде про створення на основі паперових термінологічних стандартів інтегрованого комп’ютерного варіанта, використання якого допомогло б уникнути прикрих помилок під час розроблення нормативних документів, а також скоротило час на пошук потрібної термінології. За цієї умови можливе прискорення експертизи та погодження розроблюваних НД у ДП „УкрНДНЦ”, тобто час, потрібний для погодження та уточнення редакційних правок. Вважаємо, що ступінь довіри розробників НД до термінологічного програмного продукту буде визначатись тим, наскільки вдало буде використаний потенціал нової технології та максимально повно подана інформація, що охоплює всі чинні НД. Можливість разом зі змінами та доповненнями до чинних документів допомагає працювати в режимі on-lain. З набранням чинності є можливість внести зміни і до електронної бази, тобто не чекати, а одночасно працювати в синхронічному плані. Володіючи навичками роботи на ПЕОМ, використовуючи останнє у своїй професійній діяльності, можна досягти оперативного отримання інформації про правописно-нормативні характеристики терміностатті, її функціювання в контексті та її синоніми. Електронно-термінологічна база являє собою певну базу даних (БД) або сукупність БД та інтерфейс – місце подання запитів та отримання відповідей на моніторі ПЕОМ. Інтерфейс виконує функцію конкретизатора команд користувачам. Завдяки розгалуженій системі команд, які реалізуються за допомогою кнопок меню, існує можливість викликати на екрані із БД саме ту інформацію, яка потрібна (і залишити у прихованому вигляді, яка не потрібна) в даний момент. Для цього потрібно розподілити всю інформацію на найменші значущі одиниці та вводити їх окремо до БД. Кожна частина інформації про термін буде зберігатися окремо у певному полі БД. При цьому, зважаючи на різний рівень володіння мовою та специфічні випадки, необхідно створити програмні можливості одночасного (за першим запитом) показу дефініцій слів, що є або паронімами, або в точному написанні яких користувач не впевнений. Додаткова інформація має залишатися в прихованому вигляді та з'являтися лише після натиснення відповідної додаткової кнопки меню, кількість і зміст яких можна варіювати залежно від обсягу електронного продукту [4, с. 103]. У роботі [5] автори докладно описують створення й застосування Єдиної термінологічної бази даних. Досвід експлуатації електронних версій словників показав, що користувачам зручніше використовувати не сукупність електронних тематичних словників з єдиною програмною оболонкою, а працювати з єдиним інтегрованим багатотематичним словником, інформаційним забезпеченням якого є ЄТБД. Саме використання ЄТБД і відповідних комп'ютерних засобів для її ведення забезпечує:
"Потрібно з'ясувати специфіку формування структури кожної термінологічної системи, вивчити історію вироблення міжнародних і власних критеріїв у підході до стандартизації термінів. Тільки на таких засадах можна буде українізувати комп'ютер, закласти в нього український термінологічний матеріал, щоб виявити усі розбіжності у терміновживанні, а відтак уніфікувати терміни, домогтися єдності плану змісту і плану вираження, дотримання вимог логічних і лінгвістичних мікро- і макросистем класифікації понять з урахуванням усіх глибинно-семантичних можливостей” [6, с. 506]. Таким чином, з урахуванням положень, зазначених у проаналізованих нами джерелах, можемо зробити висновок, що з розвитком інформаційних технологій для наукових організацій „вже недостатньо мати лише телефон, факс, електронну пошту та доступ до мережі Інтернет. Постає необхідність упровадження сучасних програмно-технічних засобів збору, обробляння, передавання та відтворення інформації для підвищення ефективності своєї роботи та прискорення процедури розроблення і розгляду проектів стандартів. Для цього потрібно мати засоби для обробляння об’ємних текстів, можливість представляти їх у друкованому та електронному вигляді для будь-якого іншого відтворення... За мету треба ставити ... ефективне впровадження міжнародного досвіду і прогресивних напрацювань на національному рівні” [7, с. 5]. Література: 1. Долішній М. І. Інноваційне середовище регіонів України: стан і проблеми розвитку / М. І. Долішній, О. В. Караванський // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности: Материалы IХ Междунар. науч.-практ. конф. – Симферополь, 2004 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www.nduv.gov.ua/ellib/Crimea/conf_2005/texts/ ix_konfer.pdf 2. Матвейкин В. Г. Инновационный потенциал: Современное состояние и перспективы развития / В. Г. Матвейкин, С. И. Дворецкий, Л. В. Минько, В. П. Таров, Л. М. Чайникова, О. И. Летунова. – М. : Изд-во Машиностроение-1, 2007. – 284 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www.tsturu/ education/elib/pdf/2007/ dvorez. рdf 3. Пархоменко О. В. Особливості і роль інформації в сучасному розвитку // Науково-технічна інформація : наук.-практ. інформ. журн. – 2009. – № 1 (39). – С. 7 –12. 4. Войнов В. Можливі комп’ютерні еквіваленти традиційних (паперових тлумачних словників) / В. Войнов, С. Лукяненко, К. Носов ; Нац. ун-т "Львів. політехніка" // Вісник: Проблеми української термінології. – 2002. – № 435. – С.101-105. 5. Руднік А. Термінологічне підґрунтя для створення сучасної нормативної бази газової промисловості України / А. Руднік, М. Гінзбург, В. Колодяжний ; Нац. ун-т "Львів. політехніка" // Вісник: Проблеми української термінології. – 2002. – № 453. – С. 189 – 193. 6. Дрозд М., Кияк Т. Аспекти формування термінологічних стандартів / Нац. ун-т "Львівська політехніка" // Вісник: Проблеми української термінології. – 2002 .- № 453. – С. 506. 7. Гордієнко Т. ТК в Україні: порядок створення та процедури діяльності // Стандартизація. Сертифікація. Якість : наук.-техн. журн. – 2008. – № 2. – С. 3 – 9. УДК 006.9:778.14 В. О. Бандуровська, О. В. Колісник |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(8)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(10)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(7)'2009 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(11)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(12)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(13)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| Перелік питань для підготовки до написання модульної контрольної... Страховий захист – це … Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки (5 ознак): … |
Результати проведення держекоекспертизи проектної документації у 2010 році (за липень) |
| ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР Малої академії наук України у 2009/2010 навчальному році (Додаток 1). Просимо дотримуватись вимог вищезазначеного наказу Міністерства... |
Програми з енергозбереження на 2006-2010 роки у м. Синельниковому... Дніпропетровській області на 2010 – 2015 роки, з метою внесення змін та доповнень до міської Програми з енергозбереження на 2006-2010... |