СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(9)'2010 Заснований у 2006 році
|
|
Скачати 1.49 Mb.
|
Література: 1. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”. 2. Война в отдельно взятом Артемовске. – Режим доступа : tvplus.dn.ua/pg/news/10/full/id=500. 3. Взрыв в Новобогдановке: есть жертвы. – Режим доступа : www.vsesmi.ru/ news. 4. История последних лет с серией взрывов в Новобогдановке. – Режим доступа : Iei/apv.livejoornal.com/29633.html. 5. Под Харьковом от жары может взорваться военный арсенал. – Режим доступа : www.rosbalt.ru/2010/08/09/760557.html. 6. Закон України “Про страховий фонд документації України”. 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 319 “Про затвердження Положення про порядок формування, ведення та використання галузевого страхового фонду документації”. 8. Наказ МНС від 23 лютого 2006 р. № 98 „Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів”. 9. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554 “Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку”. 10. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1288 ”Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів”. 11. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 ”Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями”. 12. Перелік об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1631. 13. Наказ МНС від 18 грудня 2000 р. № 338 „Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів”. 14. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки". 15. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. № 1214 „Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірних умовах обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами”. УДК 614.8 Л. М. Головіна, І. А. Рева ДОКУМЕНТАЦІЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ СТРАХОВОГО ФОНДУ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХНЬОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ Правову основу щодо забезпечення безпеки кожного громадянина нашої країни становлять положення Конституції України. Згідно з ними кожний громадянин має право на життя, роботу в безпечних умовах, охорону здоров’я, сприятливе навколишнє середовище, достовірну інформацію про його стан [1]. Реалізацію державної політики у сфері забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях (далі – НС), підвищення рівня готовності сил реагування до дій за призначенням, удосконалення їхнього інформаційного забезпечення здійснює Міністерство з питань надзвичайних ситуацій (далі – МНС). Однією з форм забезпечення інформацією, необхідною для проведення аварійно-рятувальних робіт у випадку НС, є страховий фонд документації для проведення аварійно-рятувальних робіт (далі – СФДАРР), координацію та контроль за формуванням якого згідно із Законом України "Про страховий фонд документації України" покладено на Державний департамент страхового фонду документації (далі – Державний дапартамент СФД) [2]. Для розвитку СФДАРР Державним департаментом СФД замовлено, а НДІ мікрографії розроблено нормативні документи, які безпосередньо стосуються страхового фонду даного напрямку, а саме: ДСТУ 33.207:2009 "Страховий фонд документації. Аварійно-рятувальні роботи. Порядок створення, формування, ведення та використання", який набирає чинність у січні 2011 року, та ДСТУ 33.115:20ХХ "Страховий фонд документації. Документація для проведення аварійно-рятувальних робіт. Загальні вимоги", що знаходиться на погодженні [3, 4]. Зазначені нормативні документи визначають порядок проведення робіт зі створення СФДАРР, починаючи від відбирання документації для проведення аварійно-рятувальних робіт (далі – ДАРР) та закінчуючи надсиланням її до підприємства СФД для виготовлення документів страхового фонду. Положеннями цих стандартів регламентовано право постачальника документів вибирати носій інформації, на якому може бути виконана ДАРР, а також можливість отримання у найкоротший термін документів на будь-яких носіях інформації для реалізації користувачем документами страхового фонду своїх потреб. Сфера застосування цих стандартів поширюється на ДАРР на потенційно небезпечних об’єктах (далі – ПНО) та об’єктах і територіях регіонів України, які обслуговують аварійно-рятувальні служби. При розробленні зазначених стандартів передбачено, що кожне підприємство (установа або організація) згідно з вимогами ДНАОП 0.00-4.33-99 "Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій" повинно мати у своєму розпорядженні такий план. Також положення цього державного нормативного акта про охорону праці є обов’язковими для всіх міністерств, відомств, підприємств, організацій, юридичних і фізичних осіб незалежно від їхньої галузевої або відомчої належності й форми власності. Особливо це стосується ПНО або підприємств [5]. У зв’язку з цим план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі – ПЛАС) визначено основним документом для створення СФДАРР. При підготуванні ДАРР необхідно також ураховувати положення ДСТУ 33.114:2009 "Страховий фонд документації. Підготовлення та постачання документації на електронних носіях інформації. Загальні технічні вимоги", ДСТУ 33.112:2008 "Страховий фонд документації. Підготування та відправлення на мікрофільмування проектної документації на об’єкти будівництва. Технічні вимоги" та інших нормативних документів системи "Страховий фонд документації" [6, 7]. Таким чином, майже всі роботи зі створення, формування, ведення та використання СФДАРР унормовано відповідними положеннями. Але, незважаючи на вищевикладене, на цей час СФДАРР має низький рівень наповнення. На сьогодні у СФДАРР зберігається близько 400 мікрофільмів. Це становить лише 2 % від кількості об’єктів, зареєстрованих в Державному реєстрі потенційно небезпечних об’єктів (далі – Реєстр ПНО). Наведене характеризує рівень виконавчої дисципліни суб’єктів господарської діяльності щодо вимог законодавства України з питань як цивільного захисту, так і створення СФД. Спробуємо об’єктивно проаналізувати одне з важливих питань, вирішення якого допоможе змінити ситуацію щодо створення СФД АРР на краще. Фундамент для проведення ефективної роботи зі створення СФД АРР закладено: – дією Закону України "Про страховий фонд документації України"; – розробкою низки нормативних документів, більшість з яких набрала чинності; – функціонуванням Державної технічної інспекції у складі Держаного департаменту СФД, яка відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки суб’єктів державної системи СФД щодо порядку формування та ведення СФДАРР. Проблемою номер один, яка негативно впливає на рівень наповненості СФДАРР, на наш погляд, є сучасне становище документації для проведення аварійно-рятувальних робіт. Цю проблему будемо розглядати за двома напрямками: по-перше – під кутом зору наявності документації для проведення аварійно-рятувальних робіт у розпорядженні суб’єктів господарської діяльності, по-друге – під кутом зору якості її виконання. Щодо наявності документації для проведення аварійно-рятувальних робіт створилася парадоксальна ситуація. Згідно з [5] ПНО зобов’язані розроблювати ПЛАС. На сьогодні дані Реєстру ПНО констатують сумну статистику: тільки 27 % ПНО мають документацію для проведення аварійно-рятувальних робіт. Третиною (34 %) від цієї кількості ПНО розроблено документацію цільового спрямування (план локалізації, план ліквідації, ПЛАС, ПЛА, ПЛЛА). До документації для проведення аварійно-рятувальних робіт помилково або навмисно відносять різні інструкції, пам’ятки, положення, картки, документи щодо ідентифікації ПНО або об’єктів підвищеної небезпеки, календарні плани, мобілізаційні плани, збірники нормативно-правових актів з питань НС та ТБ тощо. Ці документи не містять плану дій (взаємодії) персоналу підприємств, спецпідрозділів, населення, центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їхніх наслідків, як того потребує [5]. З іншого боку, НС для нашої країни, на жаль, стали нормою. Кожен день засоби масової інформації повідомляють про ті чи інші трагічні події, унаслідок яких гинуть або калічаться люди, втрачаються культурні та матеріальні цінності. Даними про НС наповнені випуски спеціальних наукових та технічних видань. Прикладом є відомі факти: за відсутності плану четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС пожежники "всліпу" проводили розвідку пожежі у місцях з радіаційним фоном до 500 рентгенів на годину, через що пожертвували своїм життям; під час гасіння пожежі на складі хімічних речовин Київського гарнізону пожежники отримали тяжкі хімічні опіки внаслідок відсутності точної інформації про характер речовин, що там зберігалися; вибухи та пожежі на арсеналах Міністерства оборони України, що сталися в останні роки, не мали б тяжких наслідків, якби ці об’єкти були забезпечені ПЛАС [10, 11]. Тільки торік зареєстровано 264 НС, внаслідок яких загинуло 356 і постраждало 1511 осіб, орієнтовна сума збитків склала 500 млн грн. Майже половина – 130 з них є техногенними НС. 77 % НС техногенного характеру сталося на системах життєзабезпечення, у результаті пожеж, вибухів, раптового руйнування підземних будівель і споруд на шахтах [8]. Суб’єктам господарської діяльності врешті-решт необхідно зрозуміти, що цього можна було уникнути, якби заздалегідь планувались упереджувальні заходи щодо захисту своїх об’єктів від можливих НС, розроблювались згідно з вимогами [5] відповідні документи. Випадки аварій та аварійних ситуацій неможливо виключити повністю. Потрібно у будь-який час бути готовим до дій у НС. Задля мінімізації наслідків НС потрібно планувати і попередньо навчати персонал об’єкта поводитись в екстремальній ситуації [12]. З цією метою і розроблюють ПЛАС. Розробником ПЛАС є суб’єкт господарської діяльності або за його дорученням стороння організація, яка має для цього офіційний дозвіл. Але і перша, і друга сторони не завжди до розроблення ПЛАС ставляться відповідально, бо вважають цю роботу другорядною, яка не потребує належної уваги. Це призводить до помилок, неточностей у документі, а отже, не може сприяти ефективному виконанню робіт у зоні НС. Фахівці у сфері цивільного захисту зазначають, що найчастішою у ПЛАС є помилка у розрахунках зони ураження при виникненні НС. Іноді з метою зменшення небезпек зона ураження навмисно розраховується з помилкою. Зону ураження розраховують за різними методиками, що також не дає однозначного результату. Це може спричинити неадекватне реагування на аварію, що виникла, збільшення кількості постраждалих або загиблих, надмірні витрати коштів на її ліквідацію тощо. Деякі розробники з метою збільшення вартості розробки вносять до ПЛАС зайву інформацію. Наприклад, у ПЛАС заправної станції з двома марками бензину одного з київських підприємств було надано опис отримання тринадцяти марок бензину різних нафтопереробних підприємств, у тому числі Краснодарського, Бакинського, Грозненського заводів. При цьому не всі параметри бензинів було наведено, а деякі зазначено з помилками. Порушуючи вимоги [5] щодо комплексного підходу до аналізу всіх можливих на об’єкті аварій, розроблюють ПЛАС для кожного з небезпечних виробництв окремо: на котельню, на автомобільну заправну станцію, на газорозподільний пункт тощо [12]. У багатьох ПЛАС відсутні експертні висновки, що також є грубим порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки" [13]. Свій негативний внесок у розроблення ПЛАС додає також недосконалість нормативного документа [5]. Його вимоги поширюються на багато галузей промисловості, але в основному зорієнтовані на об’єкти, де можливі НС з викидом або вибухом хімічних речовин. Для об’єктів тепло- та електроенергетики, борошномельних та комбікормових підприємств, сховищ зберігання зернопродуктів та інших використання вимог [5] завдає розробникам труднощів. На проблемних питаннях з розроблення ПЛАС на об’єктах зберігання і перероблення зернопродуктів наголошують фахівці УкрНДІПБ та Міністерства агропромислової політики України [14]. У статті зазначено, що [5] повною мірою не враховано специфіку виробництв зазначених об’єктів. Більш за все це стосується оперативної частини ПЛАС. Порядок дій при ліквідації НС в осередку горіння рослинної сировини в зерносховищах суттєво відрізняється від порядку проведення аварійно-рятувальних робіт на інших виробничих дільницях як у тактичному плані, так і в застосуванні спеціальних технічних засобів та особового складу. Тому розроблення ПЛАС для таких об’єктів згідно з вимогами [5] ускладнює завдання. У зв’язку з цим і небезпека процесів зберігання зерна оцінюється недостатньо. За даними Реєстру ПНО тільки для 33 % об’єктів зберігання зерна (у тому числі елеватори) процес зберігання зерна визначено небезпечним і 10 % з них мають ПЛАС, але і вони обмежені аналітичною частиною. Приклади оформлення окремих фрагментів ПЛАС наведено на рис. 1, 2, 3.  Рис. 1 – Приклади оформлення окремих фрагментів ПЛАС  Рис.2 – Приклади оформлення окремих фрагментів ПЛАС  Рис. 3 – Приклади оформлення окремих фрагментів ПЛАС Вагомим внеском у роботу щодо запобігання виникненню НС є створення і збереження СФДАРР для можливості забезпечення суб’єктів господарської діяльності необхідними документами, які було втрачено або зіпсовано внаслідок дії вогню, води, радіації та інших небезпечних чинників [2, 9]. Негативні чинники стосовно якості розроблення ПЛАС, про які йшлося у статті раніше, уповільнюють поповнення СФДАРР. До підприємств СФД надходить документація, непридатна для виготовлення документів страхового фонду. Наведені фрагменти ПЛАС свідчать про: - низький рівень якості оформлення документів; - недбале ставлення керівників до документів, від чіткості та однозначності прочитування яких залежить ефективність виконання протиаварійних дій в умовах НС; - відсутність у виконавців, які готували документацію для створення СФДАРР, знань не тільки вимог у сфері страхового фонду документації, а і загальних вимог до оформлення документів; - необхідність додаткових витрат коштів і робочого часу на доопрацювання неякісної документації. На виконання основних завдань щодо удосконалення системи техногенної та природної безпеки у сфері запобігання виникненню НС, зазначених у [8], з метою підвищення ефективності роботи зі створення СФДАРР необхідно: розробити заходи, які сприятимуть підвищенню відповідальності суб’єктів господарської діяльності перед законом, аж до самої кримінальної відповідальності, за неналежну попереджувальну роботу щодо захисту населення і територій від НС, зокрема у напрямку створення СФДАРР, та надати пропозиції щодо внесення відповідних змін до нормативно-правових документів; переглянути, актуалізувати відповідно до чинного законодавства проект Положення про ПЛАС та проект Положення про аварійно-рятувальні комплекти документації, розроблені НДІ мікрографії, та підготувати проект першого документа до затвердження в Кабінеті Міністрів України, другого документа – до затвердження в Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та їхню реєстрацію в Міністерстві юстиції України відповідно до законодавства України; надати пропозиції до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про необхідність розроблення нормативних документів, які регламентуватимуть якість виконання документів для проведення аварійно-рятувальних робіт (по типу вимог державних будівельних норм і правил до проектної документації на будівництво об’єктів); розробити курс лекцій за темою "Створення СФДАРР на об’єкті"; проводити обов’язковий курс навчання за темою "Створення СФДАРР на об’єкті" керівників і спеціалістів з питань цивільного захисту об’єктів. |
Схожі:
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(8)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(10)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(7)'2009 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(11)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(12)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(13)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| Перелік питань для підготовки до написання модульної контрольної... Страховий захист – це … Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки (5 ознак): … |
Результати проведення держекоекспертизи проектної документації у 2010 році (за липень) |
| ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР Малої академії наук України у 2009/2010 навчальному році (Додаток 1). Просимо дотримуватись вимог вищезазначеного наказу Міністерства... |
Програми з енергозбереження на 2006-2010 роки у м. Синельниковому... Дніпропетровській області на 2010 – 2015 роки, з метою внесення змін та доповнень до міської Програми з енергозбереження на 2006-2010... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua