Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня


Скачати 276.86 Kb.
НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка2/3
Дата14.05.2013
Розмір276.86 Kb.
ТипАвтореферат
bibl.com.ua > Право > Автореферат
1   2   3

В цій частині дисертації розкривається зміст господарської діяльності, надається аналіз трактування у юридичній літературі таких термінів як “суб’єкт господарювання”, “фінансово-господарська діяльність”, “підприємництво” тощо.


Предметом аналізованого злочину визнається майно суб’єкта господарювання.

У підрозділі 2.2 “Об’єктивна сторона доведення до банкрутства” досліджується об’єктивна сторона злочину як ознака, що розкриває сутність, зміст злочинної поведінки.

Автор наводить свої доводи на користь закріплення в диспозиції ст. 219 КК такої обов’язкової ознаки об’єктивної сторони як бездіяння.

Узагальнюючи погляди вчених-юристів та результати анкетування, автор виділяє три групи злочинних діянь, котрі призводять до наслідків зазначених у ст. 219 КК: 1) діяння, спрямовані на фактичне зменшення майна суб’єкта господарювання; 2) діяння, спрямовані на порушення порядку ведення, обліку та зберігання документів фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарської діяльності; 3) діяння, спрямовані на порушення управлінської сфери суб’єкта господарської діяльності. З огляду на численність та різноманітність діянь, вказувати їх конкретні види у диспозиції кримінально-правової норми недоцільно.

Акцентована увага на тому, що банкрутство та фінансова неспроможність суб’єкта господарювання - це два різні за своєю складністю наслідки. Отже, злочином запропоновано визнавати діяння, яке призвело до фінансової неспроможності суб’єкта господарювання. Мотивується таке рішення тим, що, по-перше, банкрутство – це факт встановлений господарським судом, а процедура банкрутства не завжди може бути застосована до боржника, оскільки ініціатива провадження це право, а не обов’язок сторін, по-друге, залежність кримінального переслідування за злочин, передбачений ст. 219 КК, від господарської процедури банкрутства є недоцільною.

У роботі досліджується проблема встановлення розміру матеріальної шкоди, що завдається кредиторам. Законодавець в диспозиції ст. 219 КК вказує на велику матеріальну шкоду, яка завдається кредитору, в той час як у ст. 218 КК мова ведеться про таку ж шкоду кредиторам. Всі норми, які передбачають відповідальність за кримінальні банкрутства, повинні бути приведені до однієї форми в питанні встановлення розміру шкоди. У зв’язку з цим запропонована зміна примітки до ст. 218 КК України, згідно з якою велика матеріальна шкода – це шкода яка завдається злочином, тобто всім потерпілим від нього.

Оскільки держава є кредитором стосовно своїх боржників, особами-потерпілими від розгляданого злочину необхідно визнавати лише кредиторів.

Розділ 3 “Суб’єктивні ознаки доведення до банкрутства” складається з двох підрозділів, які присвячені суб’єктивним ознакам злочину, передбаченому ст. 219 КК України.

У підрозділі 3.1 “Суб’єктивна сторона доведення до банкрутства” досліджується психологічна сторона злочину. У процесі наукового аналізу, автор дійшов висновку про можливість вчинення цього злочину лише шляхом умисної форми поведінки.

Негативні наслідки, котрі настали у випадку здійснення підприємницького ризику, не свідчать про умисну форму вини, якщо ризик був виправданим. У такому разі мову потрібно вести про необережність. А необережні діяння при доведенні суб’єкта господарювання до фінансової неспроможності не є злочином.

Серед обов’язкових ознак суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 219 КК України, є мотив: корисливий мотив, інша особиста заінтересованість або вчинення діяння в інтересах третіх осіб. Проаналізувавши вказані мотиви злочину, думки інших науковців, автор дійшов висновку, що вказівка на цю ознаку суб’єктивної сторони злочину в тексті диспозиції є зайвою, оскільки не конкретизує і не обмежує коло можливих мотивів розгляданого злочину.

У підрозділі 3.2 “Суб’єкти доведення до банкрутства” розглядаються суб’єкти злочину, що безпосередньо вказані у диспозиції статті – “власник суб’єкта господарської діяльності” та “службова особа суб’єкта господарської діяльності”.

Зазначається, що хоча кримінальний закон передбачає загальний вік кримінальної відповідальності суб’єктів за доведення до фінансової неспроможності, фактично суб’єкти цього злочину мають більший вік, аніж шістнадцять років – це вік повної цивільної дієздатності.

Автор вважає запотрібне розширення кола суб’єктів аналізованого злочину за рахунок індивідуального підприємця (особи, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи). Ця особа визнається суб’єктом такого виду кримінального банкрутства як фіктивне банкрутство. Мотивується така пропозиція тим, що громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності також займається господарською діяльність і може мати грошові зобов’язання перед кредиторами, відносно нього також може бути порушене провадження по справі про банкрутство.

Суб’єкти злочину-доведення до банкрутства є спеціальними і враховуючи той факт, що одним з суб’єктів злочину є службова особа, проведене розмежування досліджуваного злочину від інших службових злочинів.

У висновках дисертації підсумовуються найбільш важливі наукові та практичні здобутки дослідження, щодо кримінальної відповідальність за доведення суб’єкта господарської діяльності до фінансової неспроможності:

1. Сучасний стан розробки кримінально-правової норми, що передбачає відповідальність за доведення до банкрутства, не може задовольнити потреб сьогодення з принципових позицій. Це стоїть на заваді ефективного використання вказаної кримінальної норми і створює перешкоди для здійснення необхідної кримінальної охорони суб’єктів господарської діяльності від злочинних посягань визначеного виду.

2. Існування норми, що передбачає відповідальність за умисне доведення суб’єкта господарювання до фінансової неспроможності, було притаманне ще стародавнім країнам. Це діяння криміналізоване й за кордоном. Досвід цих країн підтверджує необхідність такої норми у кримінальному законодавстві України.

3. Характером злочинів, передбачених ст. ст. 218-221 КК України, їх єдиним видовим об’єктом посягання та сприянням глибшому дослідженню ознак злочину – доведення до банкрутства обумовлюється необхідність введення терміну „кримінальні банкрутства”. Кримінальні банкрутства – це злочинні діяння, внаслідок яких суб’єкт господарської діяльності потрапляє у стан фінансової неспроможності, спотворюється інформація щодо наявності в суб’єкта господарської діяльності такого стану, а також унаслідок яких порушується законна процедура провадження у справі про банкрутство, якщо такі дії призводять до завдання шкоди у великих розмірах.

Пропонується також закріпити в законодавстві термін “фінансова неспроможність– це фінансовий стан суб’єкта господарської діяльності, при якому він нездатен самостійно відновити свою платоспроможність і задовольнити законні вимоги кредиторів. Викликано це відсутністю законодавчого закріплення значення цього терміну.

З’ясована неможливість ототожнювати терміни „стійка фінансова неспроможність” та „банкрутство”.

4. Автор констатує необхідність виключення з диспозиції розгляданої норми терміну „банкрутство”. Закінченим злочин, передбачений ст. 219 КК України, повинен визнаватися тоді, коли вчинені діяння призвели до фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності та завдали цим великої матеріальної шкоди кредиторам. Відповідно, зазначається, що й стаття повинна мати назву “Доведення до фінансової неспроможності”.

Кримінальна відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст. 219 КК України, не повинна залежати від господарської процедури визнання боржника банкрутом.

Назву розділу VII Особливої частини КК України запропоновано змінити таким чином: “Злочини проти порядку здійснення господарської діяльності”. Саме така назва буде відповідати принципам побудови Особливої частини КК України залежно від того, проти яких суспільних відносин спрямовані певна сукупність злочинних посягань.

5. Родовим об’єктом доведення до фінансової неспроможності є суспільні відносини, що скадаються у сфері здійснення господарської діяльності.

Видовим об’єктом доведення до фінансової неспроможності необхідно визнавати суспільні відносини, що складаються у сфері фінансової неспроможності та пов’язані з виконанням суб’єктами господарської діяльності своїх грошових зобов’язань перед кредиторами.

Безпосереднім об’єктом доведення до фінансової неспроможності треба визнавати суспільні відносини, що забезпечують здійснення ефективної, правомірної господарської діяльності, яка надає можливість суб’єктові господарської діяльності виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами.

6. Злочин - доведення до фінансової неспроможності вчинюється на двох стадіях фінансової діяльності суб’єкта господарювання:

1) стадія нормальної (незбиткової) фінансової діяльності суб’єкта господарської діяльності. Злочинні дії в цьому випадку спрямовані на доведення суб’єкта господарської діяльності до фінансової неспроможності;

2) стадія погіршення фінансового стану суб’єкта господарської діяльності, що саме по собі ще не могло призвести до фінансової неспроможності. Злочинні дії, які підпадають під ознаки ст. 219 КК України, ще більше ускладнюють фінансове становище суб’єкта господарювання і стають головною причиною фінансової неспроможності суб’єкта господарювання.

7. Встановлена можливість доведення до фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності шляхом бездіяльності, тобто в результаті невиконання суб’єктом злочину своїх обов’язків. Тому запропоновано у ст. 219 КК України формулювання “вчинення дій” змінити на “вчинення діянь”.

Автором класифіковані злочинні діяння, внаслідок яких суб’єкт господарської діяльності може зазнати фінансової неспроможності і тим самим завдати великої матеріальної шкоди кредиторам: 1) діяння, спрямовані на фактичне зменшення майна суб’єкта господарювання; 2) діяння, спрямовані на порушення порядку ведення, обліку та зберігання документів фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарської діяльності; 3) діяння, спрямовані на порушення управлінської сфери суб’єкта господарської діяльності.

8. В дисертації мотивується необхідність при кваліфікації розгляданого злочину визначати розмір матеріальної шкоди з урахуванням матеріальних збитків всіх встановлених кредиторів суб’єкта господарської діяльності. Тому, по-перше, в диспозиції ст. 219 КК України пропонується слово “кредитору” замінити на “кредиторам”, по-друге, змінити текст примітки до ст. 218 КК і викласти її в такому вигляді, щоб було зрозумілим, що розмір матеріальної шкоди – це не шкода одній особі, а шкода, котра завдається злочином взагалі.

9. Пропонуються такі зміни до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:

- термін „боржник” замінити на термін „неплатоспроможній боржник”;

- з переліку учасників провадження у справі про банкрутство виключити представника працівників боржника, адже ця особа фактично є представником кредитора (сторони);

- в коло кредиторів включити державу, яку представляють органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів);

- з визначення поняття „грошове зобов’язання” виключити слово „цивільним” і викласти його у такому вигляді: „грошове зобов’язання – це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законодавством України”.

10. Запропоновані зміни в суб’єктивних ознаках злочину, передбаченого ст. 219 КК України: 1) розширення кола суб’єктів злочину за рахунок громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності; 2) виключення з диспозиції кримінально-правової норми вказівки на мотив злочину, оскільки він не конкретизує й не обмежує коло можливих мотивів досліджуваного злочину.

11. Запропоновані наступні зміни до КК України:

11-1. змінити назву ст. 219 КК України й викласти її диспозицію в такій редакції:

Стаття 219. Доведення до фінансової неспроможності

Доведення до фінансової неспроможності, тобто умисне вчинення власником майна або службовою особою суб’єкта господарської діяльності, а також громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності діянь, що призвели до фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторам, -

карається ...

11-2. нову редакцію примітки до ст. 218 КК України:
П р и м і т к а . У ст. ст. 218-223 цього Кодексу злочин вважається вчиненим у великих розмірах, якщо ним завдається матеріальна шкода, котра у п’ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум прибутків громадян.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Васильцева О.О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за незаконні банкрутства // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2001. – № 4 – С. 220-228.

2. Васильцева О.О. Суб’єкти кримінальних банкрутств // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – № 2. – С. 202-213.

3. Васильцева О.О. Історичний розвиток законодавства про банкрутство та кримінально-правової регламентації відповідальності за його порушення // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 1 – С. 210-219.

4. Васильцева О.О. Етапи господарської діяльності, на яких вчинюються злочини у сфері банкрутства // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 14-15 травня 2002 р. м. Запоріжжя: У 2 ч. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2002. – Ч.1. – С. 129-131.

5. Васильцева О.О. Взаємодія ОВС з населенням з метою профілактики злочинів у сфері банкрутства // Проблеми взаємопорозуміння ОВС з населенням: Матеріали міжвузівської курсантської (студентської) науково-практичної конференції. Донецьк, 26 жовтня 2001 року. – Донецьк: ДІВС, 2002. – С. 221-227.

АНОТАЦІЇ

Круглова О.О. Кримінальна відповідальність за доведення до банкрутства (аналіз складу злочину). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено аналізові правових проблем кримінальної відповідальності за доведення до банкрутства. Досліджено сучасний стан і тенденції розробки цих проблем.

Проаналізовано наукові погляди й нормативне регулювання кримінальної відповідальності за вчинення діянь, що підпадають під ознаки кримінальних банкрутств. Зроблені висновки відносно стадій господарської діяльності, на яких вчинюється злочин-доведення до банкрутства, сформовані групи діянь, що повинні охоплюватися об’єктивною стороною розгляданого злочину, запропонована нова позиція щодо визначення розміру матеріальної шкоди, що завдається цим злочином тощо. У роботі узагальнені, уточнені та сформульовані основні поняття, що використовуються у сфері вчинення досліджуваного злочину.

Запропонована нова редакція ст. 219 КК України.

Ключові слова: банкрутство, кримінальна відповідальність, кримінальні банкрутства, фінансова неспроможність, доведення до банкрутства, суб’єкт господарської діяльності, кредитор, боржник, фінансова криза.
Круглова О.А. Уголовная ответственность за доведение до банкротства (анализ состава преступления). – Рукопись.
1   2   3

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
СИНТЕЗ, СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ АКСІАЛЬНОКООРДИНОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ФТАЛОЦІАНІНУ ЗАЛІЗА
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Д 64. 605. 01 Національного фармацевтичного університету за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
РІВНЯННЯ НЕСКІНЧЕННИХ ЛАНЦЮГІВ НЕЛІНІЙНИХ ОСЦИЛЯТОРІВ: ЗАДАЧА КОШІ, ПЕРІОДИЧНІ РОЗВ’ЯЗКИ, БІЖУЧІ ХВИЛІ
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара МОНмолодьспорту України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Роботу виконано на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка