України Г. С. Сазоненко Перспективні освітні технології: Наук метод посібник. /За ред. Г. С. Сазоненко
|
|
Скачати 8.33 Mb.
|
Ст. 16значно ширше, адже це сукупність знань особистості, синтезованих крізь її власний досвід і систему цінностей та ефективно використаних нею для власної інтеграції в соціум. Враховуючи сучасні інформаційні технології, процес здобуття особистістю освіти може проходити як у рамках навчального процесу безпосередньо в закладах освіти, так і поза ними. Тому неможливо залишити лише за педагогом право вибору технологій здобуття освіти й результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання. З уведенням до наукового обігу терміна "технологія навчання" доречно визначитися з поняттям "методика", яке давно вже ввійшло до наукового вжитку [Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації // Рідна школа. - № 12. - 256 с.]. На нашу думку, ці поняття відображають різні рівні процесу навчання. Технологія навчання дозволяє більш ефективно побудувати процес навчання, керувати ним, одержувати результати відповідно до запланованої мети. На думку І. Підласого та А. Підласого, "Системоутворювальним компонентом педагогічної системи дедалі частіше називають технологію навчально-виховного процесу. Технологічність - внутрішня якість системи, що визначає її можливості й організаційну (управлінську) логіку [Там же]. Від методики технологія відрізняється відтворюваністю результатів, відсутністю безлічі "якщо". Технологія проектується з урахуванням конкретних умов та орієнтацією на заданий, а не передбачуваний результат". Отже, попри спроби вітчизняних і зарубіжних учених дати визначення термінів "педагогічна технологія", "освітня технологія", виробити наукові підходи до класифікації педагогічних технологій та виокремити кожну з них у цілому в терміносистемі галузі залишається невирішеною проблема вдосконалення понятійного апарату педагогічної науки. Це пов'язано, передусім, з удосконаленням його як інструмента пізнання, з іншого боку - це викликано комп'ютеризацією науково-інформаційних процесів і необхідністю лінгвістичного забезпечення інформаційної системи й банків даних. Враховуючи логіку розвитку поняття "технологія", що зумовлена процесом модернізації освіти, нами визначена необхідність розроблення освітньої технології ліцею на рівні поняття, принципів, моделі, концептуальних підходів. Ст. 17 Запропонована нами концепція визначає поняття "освітня технологія" як інтегративну модель, що об'єднує в єдину цілісну систему мету, зміст, дидактичний комплекс (педагогічні умови, методи, прийоми, засоби, інформаційно-технічне забезпечення) та результат навчально-виховного процесу, побудованого на філософії й методології українознавства, життєтворчості особистості. Поняття освітньої технології нами розглядається значно ширше - не лише як "дидактична технологія" (Болгарія), а як галузь педагогічної науки, побудованої на дитиноцентристській філософії. Технологію називаємо освітньою - бо ж освіта передбачає взаємодію двох підсистем: навчання й виховання. Наша модель має такий вигляд: БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ ОСВІТИ: ЛІЦЕЙ – УНІВЕРСИТЕТ Структура технології      мета теоретичні засади зміст дидактичний комплекс результат    Кооперовне навчання і виховання Педагогічні умови родинність Модульна та трансформаційна проективна діяльність Індивідуально орієнтоване навчання і виховання Методи, прийоми, засоби Розвивальний підхід Інформаційно-технічне забезпечення ФІЛОСОФІЯ І методологія УКРАЇНОЗНАВСТВА Ми визначаємо серед освітніх технологій перспективні (мають перспективи розвитку й застосовуються педагогами), а отже, оптимальні (для конкретних умов закладу) технології. Ключем до розуміння технології освітнього процесу є послідовна орієнтація на чітко визначені цілі. Така орієнтація на мету, діагностика поточних і кінцевих результатів, розбивка навчально-виховного процесу на окремі компоненти - все це утворює інтегративну модель (цикл) освітньої технології. Йдеться про інноваційно-технологічне проектування, створення системи безперервної освіти в комплексі "ліцей - університет". Як це все співвідноситься з інноваціями? Прямо й безпосередньо. Будемо вважати, що кожна конкретна модифікація педагогічної системи має цілком певні властивості й можливості досягнення запроекто- Ст. 18 ваного результату. Ці можливості чітко обумовлені конкретними характеристиками системи. Стосовно дидактичного процесу В.П.Беспалько формулює це твердження як "закон збереження" й називає його "першим і єдиним у дидактиці законом, що справджується безумовно: кожний дидактичний процес має цілком певні принципові можливості за якістю формування знань, умінь, навичок у встановлений час" [Беспалько В. Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989. - С. 136]. Панує думка, що коефіцієнт корисної дії традиційної педагогічної системи не перевищує 55-60%. Це означає, що лише трохи більше половини своїх вихованців школа виводить на більш-менш повне оволодіння програмою. Загальний висновок відомий: приблизно 50% залежить від учителя, 50% - від учня (індивідуальні флуктуації не враховуються). Аналіз великої кількості інноваційних проектів за критерієм відповідності рівневі розробленості ідей, що пропонуються в педагогічній науці (відбір за принципом "відоме-невідоме"), а також їх використання в педагогічній практиці (відбір за критерієм "було-не було") дозволив віднести до загальних педагогічних інновацій навчально-виховного процесу в усьому комплексі її завдань, що ще далеко не вичерпали себе, незважаючи на тривалі пошуки в цьому напрямі: 1. Гуманістичну педагогіку в усій сукупності її теоретичних положень і практичних технологій. 2. Оптимальну освітню технологію, прогнозовану для конкретних умов освітнього середовища. 3. Основані на нових ідеях підходи до організації керівництва педагогічними процесами (кооперована технологія управління). 4. Технології, що ґрунтуються на застосуванні нових ідей і засобів інформатизації, масової комунікації (інформаційні). 5. Проективну педагогіку, основану на індивідуальному, груповому та колективному проектуванні життєвої перспективи. 6. Особистісно зорієнтовану технологію, центром якої є індивідуальність: творча, єдина, унікальна. У цьому зв'язку першим принципом інноваційного розвитку педагогічної теорії назвемо повернення до зруйнованих класичних основ природодоцільності педагогіки Арістотеля, Ф.Рабле, Я.Коменського, Д.Локка. У вітчизняній філософії принцип природовідповідності поставив на рівень філософії наш великий земляк Г. Сковорода, педагоги К.Ушинський, С. Русова, Г. Ващенко. Другим принципом інноваційного процесу визнаємо гуманізацію педагогічної системи. Ст. 19 Неперехідною загальною інновацією, що стосується педагогічної системи в цілому, є оптимізація навчально-виховного процесу. Розроблення цієї ідеї очолив на початку 70-х років відомий учений, академік Ю.К.Бабанський. "Оптимальним, - пише Ю. К. Бабанський, - ми вважаємо процес навчання, що відповідає водночас таким критеріям: а) зміст, структура й логіка функціонування його забезпечують ефективне та якісне вирішення завдань навчання, виховання й розвитку школярів відповідно до вимог державних навчальних програм на рівні максимальних навчальних можливостей кожного школяра; б) досягнення поставленої мети забезпечується без збільшення витрат часу, відведених діючим навчальним планом для класних занять, а також без порушення максимальних норм часу, встановлених шкільною й трудовою гігієною для домашніх занять, що водночас повинно попереджати факти перевтоми учнів і вчителів" [Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. - М., 1997. - С. 60]. Отже, близькість понять "перспективні" й "оптимальні" технології забезпечується теорією Ю. К. Бабанського. Методологічною основою оптимізації є системний підхід, що вимагає розглядати всі компоненти педагогічного процесу в єдності закономірних взаємозв'язків, спиратися на загальну теорію управління складними динамічними системами. Оптимізація ґрунтується на філософській категорії "міри". Вона виступає проти абсолютизації тих чи інших компонентів педагогічної системи, завищення або заниження темпів діяльності, складності навчання і т. ін. і вимагає вибору саме оптимальної міри їх застосування. Головними мотивами пошуку оптимальної освітньої технології в ліцеї стали: • становлення та вдосконалення національної системи освіти, де простежуються дві домінуючі тенденції: по-перше, відродження національної самосвідомості, української культури, мови, виховання громадянина-патріота, врахування ментальності українського народу; по-друге, прагнення до інтеграції у світове, європейське співтовариство; • нова філософія освіти (зміна пріоритетів, парадигм, ціннісних орієнтацій); • створення системи безперервної освіти, оптимальної доцільності й ефективності в комплексі "ліцей - університет"; • специфіка діяльності навчального закладу регламентована Концепцією розвитку Українського гуманітарного ліцею Київського Ст. 20 національного університету імені Тараса Шевченка, Програмою "Обдарованість", Концепцією національного виховання "Громадянин України XXI століття"; • особливості кадрового забезпечення педагогічного колективу (вимоги до педагогічних працівників, умови конкурсного відбору, науково-педагогічні підходи до організації педагогічного колективу) як єдиної команди; • рівень матеріально-технічного та інформаційного забезпечення; • запровадження системної (кооперативної) моделі управління, планування та прогнозування, підвищення ролі дорадчих структур. |
Схожі:
|
І. П. Голосніченко гл. 1, 2, 3; канд юрид наук Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг ред... |
Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія... За заг та наук ред д-ра екон наук, проф. І. Й. Малого. — К.: КНЕУ, 2005. — 358 с |
|
Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО... Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх процесів України // Засоби і технології... |
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,... |
|
Закон України «Про страхування» Халілова Л. Е. Методичний посібник: «Страхування в України»». /Под ред. Е. Е. Добржанской, Н. В. Николаєвої : – с. 29 |
Нікітін, П. Г. Хоменко НОТАРІАТ В УКРАЇНІ Навчальний посібник (2-е... Я. М. Шевченко, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України |
|
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Економічна теорія: Навч метод посібник для самост вивч дисц. / О. В. Бородкіна – К.: ДУІКТ, 2010. –с |
|
МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ПРОЕКТИ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОПОЖНОСТІ... Доцент, кандидат економічних наук І. В. Тараненко, Дніпропетровський університет економіки та права, м. Дніпропетровськ, Україна |
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СОЦІАЛІЗАЦІЇ СЛАБОЗОРИХ ДОШКІЛЬНИКІВ Анотація. В статті висвітлюється особистісно-зорієнтовані інноваційні освітні технології у роботі зі слабозорими дошкільниками |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua