|
|
Скачати 93.64 Kb.
|
| УДК 316.614:159.922.76 Л. С. Бальбуза, З. З. Токарська, О. О. Богач, тифлопедагоги ДНЗ №21 з групами компенсуючого типу (м. Луцьк) ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СОЦІАЛІЗАЦІЇ СЛАБОЗОРИХ ДОШКІЛЬНИКІВ Анотація. В статті висвітлюється особистісно-зорієнтовані інноваційні освітні технології у роботі зі слабозорими дошкільниками. Ключові слова: естетотерапія, кінезітерапія, ритмотерапія, піскотерапія, казкотерапія, сміхотерапія. Л.С.Бальбуза, З.З.Токарская, О.А.Богач Использование инновационных технологий в социализации слабовидящих дошкольников. Аннотация. В статье освещаются личностно-сориентированные инновационные образовательные технологии в работе со слабовидящими дошкольниками. Ключевые слова: эстетотерапия, кинезотерапия, ритмотерапия, песочная терапия, сказкотерапия, смехотерапия. Перехід до нового стандарту дошкільної освіти, відображеного у Базовому компоненті та нових базових програм «Я у світі», «Впевнений старт» активізують потреби пошуку нових форм навчання і виховання дошкільників, як здорових, так і з порушеннями психофізичного розвитку, які б сприяли їх особистісному становленню. Особистісний підхід передбачає врахування вікових індивідуальних та типологічних особливостей дитини з порушенням зору, виявлення її потенційних можливостей для успішної організації та проведення корекційно-розвивальної роботи, індивідуалізації навчально-виховного процесу в цілому та створення інноваційних освітніх технологій, що забезпечують розвиток активності дітей, їх соціалізацію. Вся робота з дітьми в нашому ДНЗ має на меті активізувати соціальну активність дитини, нагромадження нею позитивного досвіду міжособистісного спілкування та толерантності. Цьому сприяють різні форми естетотерапії: музикотерапія, сміхотерапія, терапія рухом – кінезітерапія, піскотерапія, казкотерапія, використання технології розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) та інші, які успішно використовуються тифлопедагогами та вихователями в нашому дошкільному навчальному закладі. Основою роботи тифлопедагога є проникнення у внутрішній світ дитини з пониженим зором. Головним у своїй роботі вважаємо цілеспрямований розвиток дитячої психіки, формування пізнавальних здібностей кожної дитини з метою її адаптації до звичайних умов життя у сучасному суспільстві. За словами Генріха Альтшулера, інженера-винахідника, письменника-фантаста, автора теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ): «Кожна дитина від народження талановита і геніальна, але її потрібно навчити орієнтуватися в сучасному світі, щоб при мінімумі затрат досягти максимального ефекту». З допомогою ТРВЗ тифлопедагоги вирішують найскладніші корекційні завдання. Корекційно-виховна робота у взаємозв’язку з лікувально-відновлювальною завдяки спеціально організованим тренінгам з розвитку творчої уяви дітей, формування у них системного мислення дає можливість коректувати й активізувати зорові функції, способи зорового сприйняття, запобігти виникненню вторинних відхилень. Новизна полягає у використанні на підгрупових та індивідуальних корекційних заняттях, у повсякденному житті нетрадиційних творчих завдань та методів активізації творчого мислення за системою ТРВЗ із залученням усіх збережених аналізаторів дитини. Застосовуючи метод спроб і помилок (МСіП) вчимо дітей розв’язувати проблемні завдання через добір різноманітних варіантів розв’язань (гра «А що, коли б…?»). Завдяки методу контрольних запитань (МКЗ) діти ознайомлюються з предметами системно у взаємозв’язку із середовищем існування. При цьому використовуються інструменти максималізації, мініатюризації, універсалізації, оживлення (персоніфікації) за допомогою навідних запитань тифлопедагога. Переносячи властивості одного предмета на інший (метод фокальних об’єктів (МФО) або метод каталогу, дитина наділяє предмет нетиповими ознаками, пояснює його практичне значення. Засвоюючи сенсорні еталони: колір, форма, величина, матеріал та аналізуючи ознаки об’єктів за допомогою сенсорного обстеження, діти в ролі чарівників, змінюючи значення ознак, перетворюють об’єкти реально і фантастично, а це формує аналітико-синтетичну діяльність дитини (метод морфологічного аналізу). Діти від орієнтирів аналізу сенсорних ознак предметів підводяться до формування розчленовуючого абстрагування, до формування системи орієнтирів аналізу і узагальнення суттєвих і варіативних ознак на основі систематизації знань дитини про предмети, що оточують (метод синектики – пряма, фантастична, символічна, особиста аналогії). Програмовий матеріал занять стає предметом активних розумових дій дітей, які наполегливо шукають вирішення різноманітних завдань і, таким чином, грають і вчаться, пізнають навколишній світ. Психологи та фізіологи вже давно дійшли висновку, що інтелектуальні здібності (мислення, сприйняття, уяву) треба розглядати лише в комплексі з руховою діяльністю дитини, адже інформація запам’ятовується швидше, якщо вихованці не тільки чують, а й можуть побачити, образно уявити сказане, відобразити це рухами або в ігровій ситуації. «Мислення під час рухів має велике значення для розвитку діяльності мозку», - наголошував І. Сеченов. Кінезітерапія («лікування рухом») – відносно нова для нас методика. Запропонували цей термін болгарські вчені Л. Бонєв та П. Слинчев. Вони відносять кінезітерапію до групи неспецифічно діючих терапевтичних факторів. Методи кінезітерапії абсолютно безпечні і підходять всім. В основі кінезітерапії лежить підхід, згідно якого тіло людини розглядається як цілісна система. У результаті різних форм та засобів руху змінюється загальна реактивність організму, підвищується його стійкість, руйнуються патологічні динамічні стереотипи, що виникають під час захворювання та створюються нові, які забезпечують необхідну адаптацію. Тому ми, тифлопедагоги, успішно застосовуємо методику «Розвиваючий рух» англійського фізіотерапевта-реабілітолога Вероніки Шерборн. Вона наголошувала, що ««Розвививаючий рух» має основне значення для розвитку дітей, які часто стикаються з труднощами, які стосуються свого тіла та оточуючих людей». Цю методику ми використовуємо в роботі з дітьми з різними відхиленнями у розвитку. Вероніка Шерборн була студенткою Рудольфа Лабана в студії художнього руху в Манчестері. Там вона прийшла до висновку, що всі діти мають дві основні потреби: по-перше, бажання відчувати себе добре, «прислухатися» до свого тіла; по-друге, відчувати необхідність у створенні контактів. Розроблені нею вправи : - для пізнання власного тіла; - на досягнення взаєморозуміння і співпраці з партнером та групою; - на здобуття впевненості у собі і відчуття безпеки в оточуючому середовищі; - творчі вправи – ми ефективно використовуємо на заняттях з усіх розділів програми. Ми переконані, що робота за даною методикою є результативною, адже у дітей покращується самопочуття, укріплюється емоційне та фізичне здоров’я, формується позитивна самооцінка себе як індивіда, розвивається бажання працювати над фізичним вдосконаленням свого тіла. Діти краще і легше засвоюють інформацію, інтелектуально розвиваються, ефективно проходить корекція зору, постави, оздоровлення всього тіла. Особливого значення та ефективності кінезітерапія набуває у поєднанні з такими видами терапії, як музикотерапія. Кінезітерапія заснована на зв’язку музики й руху містить у собі танцетерапію, корекційну ритміку і психогімнастику. Ритміка – важлива частина музично-естетичного та фізичного виховання дітей із порушеннями зору . Великого значення у своїй роботі ми надаємо заняттям із логоритміки, яка є частиною занять з ритміки. Логоритміка базується на поєднанні слова, музики і руху. Тифлопедагоги спільно з логопедами та музичними керівниками дитсадка логоритмічними засобами розвивають такі навички, як мовленнєве дихання, темп, ритм мовлення, виразність, корегують артикуляцію, тон та голос, загальну і дрібну моторику, орієнтування в просторі, зорово-моторну координацію, регулюють процеси збудження і гальмування у дітей з вадами зору. У них розвиваються слухова увага, слухова пам'ять, зорове орієнтування на співрозмовника, координація рухів, почуття темпу та ритму в русі, відбувається виховання та перевиховання особистості. Ще одним важливим напрямком в нашій роботі є піскотерапія. Принцип терапії «піском» запропонований Карлом Густавом Юнгом. За Юнгом, пісок – це символ життя у Всесвіті, а піщинки – це люди, інші живі істоти в цьому світі. Російські вчені Г.Д.Зінкевич-Євстигнеєва, доктор психологічних наук, директор інституту Казкотерапії у м. Санкт-Петербурзі та Т.М. Грабенко, дефектолог, розробили і успішно апробували систему пісочних ігор, спрямованих на навчання, розвиток та корекцію особистості дітей з особливими потребами. Головна перевага терапії в тому, що вона дозволяє дитині реально створити картини світу в живому трьохвимірному просторі. Малюкові надається можливість будувати свій особистий світ, відчувати себе його творцем. Ігри з піском розвивають творчий потенціал дітей з пониженим зором, активізують зір, просторові уявлення, тренують дрібну моторику рук, тобто розвивають сенсорно-перцептивну сферу дитини, зокрема тактильно – кінестатичну чутливість. Ще одним дієвим засобом психокорекції виступає казкотерапія, яка активно впроваджується в нашому дошкільному закладі і застосовується в роботі з дітьми з проблемами зору. Казкотерапія – найдавніший психолого-педагогічний метод, науково-теоретичні засади, зміст і методику якого повно розкрито в педагогічній науці і практиці (Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєва, Н.Ф. Михайлова). Казка дає дитині необхідну гаму переживань, які викликають добрі, серйозні почуття. В.О. Сухомлинський писав: «Казка розвиває внутрішні сили дитини, завдяки яким вона не може не робити добро». Замкнутість, відчуженість, егоцентризм, фізична та вербальна агресія, конфліктність, нетовариськість афективних слабозорих часто є наслідком нездатності педагогів та батьків встановити з дітьми психологічний контакт. Саме комплексна казкотерапія, яка включає в себе арттерапевтичні техніки, є поширенням загального культурного світогляду малюка, забезпечує його уявлення стосовно можливих позитивних соціальних стереотипів поведінки замість афективних реакцій. Казкотерапія стає засобом формування у свідомості дитини позитивного образу-уявлення, певного ідеалу-носія бажаних поведінкових якостей. Кінцевою метою комплексної казкотерапевтичної програми стає розвиток у слабозорої дитини правильного ставлення до свого зорового розладу, позитивного самосприймання, а також емпатії, співпереживання, уміння зрозуміти та прийняти точку зору іншої людини чи дитини. Казкотерапія – це засіб соціалізації дитини, яка допомагає увійти їй у суспільне життя, адаптуватись у ньому та самовиразитись. Як свідчать спостереження, діти, з якими впроваджують казкотерапевтичні методи, як правило, емоційніші, добріші, чутливіші, адже казкотерапія – це спосіб передачі знань про духовний стан душі та соціальну реалізацію дитини, один з небагатьох засобів, який дозволяє об’єднати дорослого та дитину, дає можливість зрозуміти один одного. З допомогою казкотерапії тифлопедагоги та вихователі дитячого садка дають можливість дитині з особливими потребами розкрити емоційно-чуттєву сферу, створюють для неї психологічний комфорт та розкривають особистий творчий потенціал. Ефективним чинником соціалізації людини в суспільстві можна вважати сміх. Адже людина наодинці сміється у 30 разів рідше, ніж коли вона знаходиться у колективі. Соціалізуючий ефект сміху відзначив у свій час Л.М.Толстой, стверджуючи, що «ніщо так не зближує людей, як необразливий сміх». В.О.Сухомлинський був переконаний: «навчити дітей користуватися зброєю сміху – одна з найтонших і найскладніших речей у формуванні поглядів, переконань, смаків». Характеризуючи дитячий колектив, великий педагог-гуманіст зазначав : «Здатність правильно сміятися – показник морального здоров’я колективу та особистості». Сміх – незамінний помічник у складних ситуаціях. Інколи заряд позитиву від вдалого жарту супроводжує нас цілий день. Це пов’язано з інтенсивним виробленням « гормонів щастя» - ендорфінів. Сміх – надзвичайно корисна фізична вправа. Він змушує одночасно рухатися 80 груп м’язів. Деякі вчені порівнюють хвилину сміху з 25 хвилинами занять фітнесом. Під час сміху пульс стає частішим. Схожий ефект дають фізкультурні вправи. Сміх – панацея від багатьох недуг, не виняток – серцево-судинні та онкологічні хвороби. Він знижує вироблення «гормонів стресу» і рівень холестерину, нормалізує тиск і зміцнює імунітет. Ще одна корисна властивість сміху – він допомагає перебороти почуття страху. Ми всі хочемо бачити своїх дітей щасливими, веселими, бо коли людина сміється або лише посміхається, приплив крові до мозку збільшується, а це позитивно позначається на її емоційному стані. Зарубіжні педагоги застосовують сміхотерапію для лікування різних хвороб. Якщо людина стане веселішою, подивиться на речі з оптимізмом, навчиться цінувати те, що вона народилася й живе, світ довкола неї зміниться на краще, до неї, мов магнітом, тягнутиме життєрадісних людей, а хвороби відступляться, а діти, чим більше сміятимуться і жартуватимуть, то легше в дорослому житті справлятимуться з труднощами. Тому, саме сьогодні, в умовах складного, стресогенного інформаційного простору, коли маленьким дітям так важливо адаптуватися до нових соціальних умов, ми, тифлопедагоги, широко використовуємо сміхотерапію у повсякденній роботі з дітьми. Посмішка, добрий настрій дитини, відкритий прояв її позитивного «Я» ми вважаємо найвищою оцінкою педагогічної діяльності дорослого. Завдяки злагодженій, систематичній, науково-обґрунтованій роботі педагогів та батьків, застосовуючи особистісно-зорієнтовані інноваційні технології в нашому дошкільному закладі забезпечується повноцінне особистісне становлення слабозорої дитини та її соціалізація. Список літератури: 1.Синьова Є.П., Федоренко С.В. Тифлопедагогіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів – R.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. – 325ст. 2.Гоголь Н.О. ТРВЗ у дошкільному закладі. – Луцьк, 2006. 3.Науменко Т. Музичне виховання найменших. Київ, Шкільний світ, 2007. 4.В.Шерборн. Розвиваючий рух. – Львів.2007 5. Фесюкова Л.Б. Воспитание сказкой, - Харьков : Фолио,1997. – 458с. 6. Волкова Г.А. Логопедическая ритмика. – Москва. Просвещение, 1985. 7. Грабенко Г.М., Зінкевич – Євстигнєєва Т.Г. Чудеса на піску. – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004. 8. Журнал « Зростаємо разом». № 10,11. 2010р. |
|
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
|
СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Т педагогічних наук, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій. Шевченко Людмила Станіславівна – кандидат педагогічних... |
ПРОЕКТ МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ І ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ... |
|
ІННОВАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ОСВІТИ, ЯК СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО... Влінських проблем на основі впровадження сучасних принципів та інноваційних технологій, розглянуто стан і шляхи розвитку навчального... |
FRANçAIS Використання мультимедійних технічних засобів навчання Сучасні мультимедійні технології надають величезний діапазон можливостей для вдосконалення навчального процесу та системи освіти... |
|
ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення... |
Снігурівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний... Розвиток творчих здібностей учнів через впровадження інноваційних музичних технологій |
|
Модельне практичне заняття з української мови із застосуванням інноваційних технологій Мета: Ознайомити студентів з новими інтерактивними методиками, які стимулюють до пошукової діяльності; сформулювати уміння й навички... |
Миколаївська гімназія №3 Таке складне завдання можна вирішити шляхом використання інноваційних технологій навчання, серед яких чільне місце посідають мультимедійні... |