України Г. С. Сазоненко Перспективні освітні технології: Наук метод посібник. /За ред. Г. С. Сазоненко


Скачати 8.33 Mb.
Назва України Г. С. Сазоненко Перспективні освітні технології: Наук метод посібник. /За ред. Г. С. Сазоненко
Сторінка 9/76
Дата 23.10.2013
Розмір 8.33 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   76

Ст. 55


П-пригадайте: учні словами або простими фразами складають перелік найважливіших /найцікавіших/найскладніших/найкорисніших моментів уроку (3 хв.);

Р-резюмуйте: а) на дошці записуються слова та фрази резюме щодо пригаданої інформації; б) кожен учень вибирає 3-5 головних пунктів із цього списку й записує їх у порядку значущості; в) учні ре­зюмують тему одним-двома реченнями, які включали б усі головні пункти;

3-записуйте: учні записують одне-два запитання, що залишилися без відповіді, стосовно попереднього уроку;

К-коментуйте: учні пишуть оціночний коментар про урок;

3-пов'яжіть: учням пропонується викласти в кількох реченнях, як вони могли б пов'язати основний пункт сьогоднішнього завдання з усією темою уроку чи курсу.

Ефективніше використовувати цей метод у груповій роботі. Кожна група здійснює всі етапи, відтак порівнює свій результат із результата­ми інших груп.

Такий зворотний зв'язок допомагає педагогам краще усвідоми­ти, що вони роблять, як це роблять і який вплив це має на учнів. Це дає педагогам матеріал, за допомогою якого вони можуть мо­дифікувати й змінити свою поведінку, стати більш ефективними вчителями. Учні, в свою чергу, мають можливість дізнатися, як їх сприймають інші, зосередити свою поведінку на досягненні голов­ної мети й осмислити, як їхня поведінка узгоджується з їхніми намірами.

Оволодіння своєю поведінкою свідчить про те, що учень піднявся на більш високий рівень у реалізації своєї активності: орієнтується в ситуації, сам ухвалює рішення стосовно своєї поведінки, вчиться сприймати й розуміти інших, відповідно реагувати на зміни в їхніх діях, використовувати засоби, що ведуть до виконання поставленого завдання.

Самостійне прийняття учнем вимог, що їх санкціонує суспільство, й відповідна регуляція ним своєї поведінки також свідчать про свідомий вибір ним своїх дій.

Особистість виявляється й розвивається завдяки активності в кон­кретній ситуації, бо задовольняються потреби суб'єкта, реалізуються його наміри щодо ставлення до інших людей, виявляється його здатність орієнтуватися не лише на себе, а й на інших, приймати відповідне до обставин рішення, тобто володіти своєю поведінкою, здійснювати її саморегуляцію.

Ст. 56

Враховуючи методологічні підходи до творчості, значущість індивідуально-особистісних характеристик здібних підлітків, особ­ливого значення надаємо їхній здатності до саморуху, саморозвитку. Як один із ефективних шляхів такого самовдосконалення пропо­нуємо учням оволодіти прийомами сучасних методик психотехніки, за допомогою яких особистість може вийти на новий рівень регу­ляції. Зумовлено це тим, що всі методики спрямовані на досягнення та підтримку високої психічної форми за рахунок спрямованого зо­середження з опорою на внутрішні можливості самопізнання й са­морозвитку. Це відкриває нові шляхи в мистецтві вчитися: через са­мовдосконалення підлітки розвивають свої можливості та здібності, підвищують рівень самоорганізації. Такі вміння допомагають їм лег­ше пристосуватися до сучасних умов існування, досягти високих ре­зультатів у навчанні, стати успішними в житті.

Л. Н. Чернявська,

зав. лабораторією психолого-педагогічних основ навчально-виховного процесу Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ст. 57

ТЕХНОЛОГІЇ ЛЮДИНОТВОРЕННЯ

Людина єсьм... Де взять такої вдачі, Щоб примхи всі украй перемогти? Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
В моїх очах чоловік - щось дійсно божественне, хоч... він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі...

Ольга Кобилянськз
Освіта повинна дати людині засоби для виявлення смислів.

Віктор Франки
...Діяльна школа - школа життєва, вона не ільки задовольняє всі потреби самої дитини, вона йде назустріч загальному життю тієї чи іншої місцевості.

Софія Русова

Ст. 58

Соціально-економічні та духовно-культурні тенденції в розвитку українського суспільства, зумовлюють нову парадигму розвитку освіти, яка покликана стати базою сталого людського розвитку. Освіта має забезпечити підготовку громадянина до подолання кризо­вих явищ у суспільстві, сприяти в досягненні істотних успіхів у якості людського життя, забезпечити прорив нашого інтелектуального й ви­робничого потенціалу на світовий ринок високих технологій. Стрімкий розвиток науки й техніки, революція в галузі інформаційних технологій, суспільно-політичні трансформації об'єктивно зумовлюють здійснення глибоких змін у структурі, змісті та методах навчання.

Слід мати на увазі, що нові можливості інформаційних процесів і комп'ютерних мереж, цифрового стиснення інформації та супутнико-вого зв'язку, волоконної оптики та бездротової інформаційної мережі кардинально змінюють можливості навчати на індивідуальному, групо­вому, регіональному, суспільному та міжнародному рівнях, що дає поштовх до формування філософії відкритого освітнього простору.

Українське суспільство дедалі більше набуває ознак інфор­маційного. Та усвідомлення цього факту не є самодостатнім, позаяк про­цес інформатизації на теренах України, зокрема й на ниві освіти, відбу­вається великою мірою стихійно. З усією очевидністю ота стихійність засвідчується, для прикладу, браком належного інформаційного забезпе­чення освітньої галузі.

Водночас сучасні інформаційно-освітні технології (DVD, СD-RОМ, то­що) в багатьох країнах чимраз активніше впроваджуються в педагогічну практику й сприяють розробленню прогресивних технологій. Зазначені технології, які вже тепер для багатьох учнів і студентів стають основним джерелом інформації, відтісняючи на другий план друкований матеріал, здатні надати освіті необхідної інформаційної підтримки, забезпечити (наприклад, через мережу ІNТЕRNЕТ) насадження зворотного зв'язку між виробниками та споживачами цінної для освіти інформації.

Рейтингова система сучасних електронних програм дозволяє виз­начати найбільш вдалі розробки, оперативно, без надмірних затрат вносити до них доповнення й зміни, виробляти найприйнятнішу схему втілення освітніх ідей.

Окрім того, включені в систему освіти інформаційно-освітні технології спроможні ефективно реалізувати як загальнодидактичні, так і вузькоспе­ціальні навчальні цілі, розвивати пізнавальні інтереси молоді, сприяти її інтелектуальному зростанню.

Реалізуючи принципи інтерактивного спілкування й наочності, комп'ютерні технології здатні подолати усталене в учнівському та

Ст. 59

студентському середовищі ставлення до гуманітарних навчаль­них дисциплін як затеоретизованих, відірваних від життя. Адже відомо, що від успішного засвоєння цих дисциплін та від формування демократичної, толерантної генерації українців залежить не лише на­уково-технічний поступ країни, а й громадянська злагода та стабільність у суспільстві, співпраця України зі світовим співтовариством.

Суто освітня проблема має ще один аспект - кадровий. Для України він є особливо гострим, бо без фахівців із сучасним демократичним світоглядом, позбавлених негативних стереотипів і упередженості всі найкращі наміри щодо економічного реформування, піднесення рівня життя так і залишаться намірами. Сучасні підручники здебільшого хи­бують на безособовість. Виклад матеріалу значною мірою алго­ритмізований та формалізований. Сучасним електронним техно­логіям, хоч як це парадоксально, під силу подолати цю невідповідність, повернувши в освіту яскраву людську особистість.

Особистісний мотив в освіті має ще один вимір, а саме: він потре­бує максимальної індивідуалізації навчання. Попри визначення елек­тронних засобів як засобів масової інформації (Massamedia), вони мо­жуть і повинні бути використані й з цією метою, позаяк сприйняття їхньої продукції є індивідуальним.

Вони також якнайкраще пристосовані для втілення інших важливих дидактичних засад:

• невимушеності навчання;

• застосування різних видів пам'яті;

• ігрової форми набуття інформації.

Вони покликані розвантажити учня, запобігти стресам у фізичній і психічній формі.

Водночас є обставини, які перетворюють електронні технології з до­поміжного, згідно із застарілою дидактичною термінологією "технічного" засобу навчання на один із провідних. За умов болісного пошуку ор­ганізаційних форм, проблем підручникотворення, браку коштів, з одного боку, динамізму навчальних програм, складнощів із розробленням держав­них програм освіти, пошуків прийнятної методології, з іншого, - електронні технології можуть стати речником найпрогресивніших інновацій в освіті.

Навчання, що здійснюється на основі найсучасніших інфор­маційно-комунікативних технологій, створює передумови для формування принципово нової культури організації освітнього процесу. Проте це можливо лише за певних умов:

впровадження відповідних матеріальних та педагогічних концепцій;

Ст. 60

створення необхідного програмного забезпечення курсів і предметів;

сумісності персональних комп'ютерів у локальних мережах та глобальній мережі ІNТЕRNЕТ.
Використання інформаційних технологій вимагає достатньо висо­кого фахового рівня педагога. Вчитель втрачає монополію як володар і носій знань. Його роль зміщується в бік керівництва організацією на­вчального процесу. Він стає консультантом, радником учнів, що вима­гає від нього переосмислення усталених педагогічних поглядів і спо­собів діяльності.

Слід зазначити, що процес зміщення функцій педагога викликаний не тільки розвитком інформаційних технологій, але й утвердженням демократичних засад суспільства. Пошук нових моделей навчально-виховного процесу українськими педагогами в останні десятиліття - підтвердження цього. В сучасній світовій педагогічній практиці виділяються два основні напрями організації навчально-виховного процесу.

Перший полягає в модернізації практичних методів навчання. Він характеризується ефективною організацією засвоєння визначених зв'язків і досягнення певних еталонів. Оновлення навчального процесу, що зорієнтований на традиційні завдання репродуктивного навчання, ґрунтується на уявленні про навчання як про "технологічний процес" із наперед визначеними й детально розписаними результатами.

Другий - це інноваційний підхід, в якому метою навчання стає розвиток можливостей школярів засвоювати новий досвід на ос­нові цілеспрямованого формування творчого й критичного мис­лення, досвіду та інструментарію навчально-пошукової діяльності, рольового й імітаційного моделювання. Цей напрям викликає до життя моделі навчання, що ґрунтуються на навчально-пошуковій, дослідницькій, навчально-ігровій, моделюючій та інших активних формах організації освіти.

У багатьох загальноосвітніх навчальних закладах України, що мають ста­тус експериментальних, апробувались інноваційні технології. Домінуючою ідеєю згаданих експериментів, а також цілого ряду "авторських шкіл" зазви­чай є апробація навчальної технології особистісно зорієнтованого навчання.

Для педагога, котрий сповідує особистісно зорієнтовані технології навчання, властиво:

відчувати проблемність ситуацій, які виникають у школярів, вміти визначати реальні навчальні цілі в доступній для дітей формі;

Технології людинотворення

виконувати функцію координатора й партнера, що вияв­ляється в допомозі окремим учням і групам учнів під час дослідження окремих проблем, уникаючи директивних прийомів;

прагнути заохотити учнів навчальною проблемою та проце­сом її дослідження, стимулювати творче мислення за допомо­гою вміло сформульованих запитань;

виявляти терпимість до учнівських помилок, що виникають при спробах знайти власне рішення. Пропонувати свою допомогу або спрямовувати до потрібних джерел інформації тільки в техно­логічних випадках, коли учень відчуває безнадійність свого пошуку;

організовувати заходи для проведення досліджень, зустрічі з іншими учнями й представниками громадськості для збирання інформації;

надавати можливість звітувати робочим групам та обмінюва­тися думками в процесі обговорення проблем у класі. Заохочува­ти критичне ставлення до пошукових процедур та пропозиції що­до поліпшення роботи й виявлення нових напрямів дослідження;

завершувати обговорення проблем у класі, а також досліджен­ня та роботу з упровадження рішень у практику до появи ознак втра­ти інтересу;

при збереженні мотивації дозволяти окремим учням і далі пра­цювати над проблемами на добровільних засадах.

Для сучасної школи менш актуальною стає проблема суми знань, якою мала б оволодіти дитина. Саме тому активізувалася спрямованість на оволодіння інструментарієм, технологіями пошуку та використання наукового знання.

Одним із визначальних підходів має стати забезпечення уваги до особистісного становлення кожної дитини, створення умов для її зрос­тання, яке має виявитися в пізнавальній і соціальній активності учня, його самостійності, вмінні здійснювати вибір знання, конкретного за­вдання та відповідати за свій вибір, вмінні позитивно й гуманно вирішувати конфліктні ситуації, що виникають у спільних діях чи занят­тях, вмінні приймати й поважати "іншість" кожної окремої людини, по­важати відмінності культурних і релігійних традицій різних етнічних груп. Отже, знання як самоціль має поступитися місцем знанню як інструментові життя, що забезпечує людині можливість жити в гар­монії з власною природою та довкіллям, суспільством, окремими людьми, домогтися гармонії людини з технікою та технологіями.

Долаючи рудименти схоластики, українська освіта XXI століття ста­ла перед необхідністю кардинальних змін у структурі, змісті та техно-

Ст. 62

логіях навчання. У змісті освіти пріоритетна роль має належати за­своєнню способів використання набутого знання, зважаючи на швид­коплинність змін у навколишньому середовищі, розкриттю інтересу та формуванню готовності осмислювати проблеми, які виникають, ство­ренню умов для самореалізації особистості в різних видах діяльності.

Школа покликана сформувати систему цивілізаційних компетенцій особистості, серед яких:

1. Політична й соціальна компетентність, яка розкривається в умінні брати відповідальність на себе, брати участь у виробленні спільних рішень, регулювати конфлікти ненасильницьким шляхом, бу­ти активним у функціонуванні та поліпшенні демократичних інститутів.

2. Економічна компетентність, яка забезпечує передумови для пов­ноцінної життєдіяльності в сфері матеріального виробництва, розпо­ділу та в споживанні матеріальних ресурсів.

3. Мовна компетентність, яка стосується оволодіння усним і пись­мовим мовленням, оволодіння державною, рідною та іншими мовами.

4. Полікультурна компетентність, яка формує розуміння діалогу, повагу один до одного, здатність уживатися з людьми інших культур, мов і релігій.

5. Інформаційна компетентність, яка забезпечує оволодіння нови­ми технологіями розуміння необхідності та вміння їх застосовувати, формує критичне ставлення до розповсюджуваної електронними за­собами інформації.

6. Освітня компетентність, котра виявляється як розуміння не­обхідності й готовності до безперервної освіти протягом усього життя.

7. Здоров'язберігаюча компетентність, яка формує не тільки ставлення особистості до власного здоров'я, але й ставлення особистості до людсь­ких і матеріальних ресурсів суспільства.

8. Екологічна компетентність, яка створює передумови для гар­монійних відносин людини та природи.

Сучасний антропоцентризм в освіті - явище не випадкове. Пережив­ши революційні потрясіння й дві світові війни, зазнавши величезних ма­теріальних, культурних і людських втрат, крах останніх імперій і тоталітар­них режимів, світ прагне до утвердження фундаментальних людських цінностей. Освоєння їх засобами освіти розглядається сьогодні як ос­новна світоглядна й методологічна умова розвитку гуманітарної сфери.

В.О.Огнев'юк,

заступник Міністра освіти і науки України,

кандидат філософських наук

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   76

Схожі:

І. П. Голосніченко гл. 1, 2, 3; канд юрид наук
Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг ред...
Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія...
За заг та наук ред д-ра екон наук, проф. І. Й. Малого. — К.: КНЕУ, 2005. — 358 с
Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО...
Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх процесів України // Засоби і технології...
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології
Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,...
Закон України «Про страхування»
Халілова Л. Е. Методичний посібник: «Страхування в України»». /Под ред. Е. Е. Добржанской, Н. В. Николаєвої : – с. 29
Нікітін, П. Г. Хоменко НОТАРІАТ В УКРАЇНІ Навчальний посібник (2-е...
Я. М. Шевченко, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Економічна теорія: Навч метод посібник для самост вивч дисц. / О. В. Бородкіна – К.: ДУІКТ, 2010. –с
МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ПРОЕКТИ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОПОЖНОСТІ...
Доцент, кандидат економічних наук І. В. Тараненко, Дніпропетровський університет економіки та права, м. Дніпропетровськ, Україна
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СОЦІАЛІЗАЦІЇ СЛАБОЗОРИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
Анотація. В статті висвітлюється особистісно-зорієнтовані інноваційні освітні технології у роботі зі слабозорими дошкільниками
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка