Калейдоскоп ідей методиста позашкільного навчального закладу ( з досвіду роботи педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів Черкащини) Черкаси 2010


НазваКалейдоскоп ідей методиста позашкільного навчального закладу ( з досвіду роботи педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів Черкащини) Черкаси 2010
Сторінка1/9
Дата19.03.2013
Розмір1.11 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Головне управління Черкаської обласної державної адміністрації

Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
Калейдоскоп ідей методиста позашкільного навчального закладу
( з досвіду роботи педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів Черкащини)


Черкаси

2010


УДК

ББК


Автор-укладач: Кудін Валентина Семенівна, методист лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП

Рецензенти:

Андрющенко Т.К., кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри освітнього менеджменту і педагогічних інновацій Черкаського ОІПОПП;

Крутенко О.В., завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП

У посібнику узагальнений досвід з проведення виховних занять з використанням інтерактивних технологій у позашкільних навчальних закладах Черкащини.

Матеріали, розміщені у посібнику, можуть бути корисними методистам, керівникам гуртків, класним керівникам, педагогам-організаторам, студентам вищих навчальних закладів.

Рекомендовано до друку Вченою радою Черкаського ОІПОПП.


Протокол №5 від 29.12.2009.

Зміст
Кудін В.С. Сучасні підходи до морально-етичного виховання дітей…………4

Розділ 1 Тренінові заняття у роботі працівника позашкільного навчального закладу:

1.1. Арчибасова Т.Ю. Комунікативний тренінг «Я тебе розумію»………….. 6

1.2. Осіпова О.А. За здоров’ям - до зеленої аптеки………………………….. 12

1.3. Степанова Н.М., Кудін В.С. Добро і зло…………………………………. 19

1.4. Бойко Н.І. Людина - найвища цінність………………………………….. 27

1.5.Олійниченко Т.П. Чужого горя не буває……………………………………29

1.6. Юрченко О.В.. Прудка Л.І. Виховання толерантності у дітей та підлітків у позашкільному навчальному закладі……………………………………………. 34

Розділ 2 Інноваційні підходи у реалізації ігрових програм:

2.1. Левченко Т.С. Козацькі забави……………………………………………. 39

2.2. Жигілій О.О. Весела перерва………………………………………………..42

Розділ 3 Виховання морально-етичних цінностей у дітей:

3.1. Брицька О.В. Родинне свято……………………………………………….. 51

3.2. Лисенко Л.Д. «Краю мій лелечий, сторона моя!»………………………… 58

3.3. Боровик Л.П. Психологічні хвилинки………………………………………63

3.4. Горобець А.В. Свято «Зорепад»…………………………………………… 73

3.5. Горобець А.В. Відкриття табірної зміни «Казковий світанок»…………..77

3.6. Горобець А.В. Сценарій зустрічі з воїном-інтернаціоналістом…………..83

Розділ 4 Заняття з дітьми з обмеженими можливостями:

4.1. Гуржій В.М. Подорож у країну Природа…………………………………. 86

4.2. Гуржій В.М. Червона книга України……………………………………… 88

Сучасні підходи до морально-етичного виховання дітей

В.С.Кудін,

методист ОІПОПП
Поміж пріоритетних завдань молодої Української держави чи не найголовнішими є збереження незалежності, захист соціальних інтересів свого народу та виховання високоморальної, духовно багатої особистості, патріота-громадянина.

В умовах державотворчого процесу в Україні моральність є механізмом гармонізації особистих і суспільних інтересів, тому сьогодні йде активний різнобічний пошук нової моральної стратегії в численних ланках громадянського суспільства, державних структурах, сім’ ї.

Свого активного соціального значення моральні цінності набувають тоді, коли вони стають здобутком більшості, включаються в практичні відносини людей, проймають їхні свідомість і почуття. Не випадково в державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») виховання моральності визначається як одне з головних завдань розбудови демократичного суспільства.

ХХІ століття – нова історична доба, за якої наша молода держава Україна має розквітнути, стати визнаною світом, високорозвинутою. У нових соціальних умовах, в період розбудови нашої державності і національної школи ми, педагоги, значною мірою відповідальні за те, щоб рівень підготовки вихованця відповідав вимогам часу.

У механізмі ціннісної орієнтації акцент переноситься із суспільства на особистість. Посилюється ціннісно-світоглядний план, внутрішнє самовизначення людини в світі загалом і в моральних цінностях зокрема. Цінність, на відміну від норми (заповіді, моральний кодекс), передбачає вибір. Тому у повсякденних ситуаціях вибору найбільш яскраво виявляються особистісна сутність людини, рівень її моральної культури. Моральна норма - це конкретні правила поведінки, які визначають, як людина має поводитись у суспільстві. Переконання, що особистість є об’єктом моральної дії, тривалий час було панівним в авторитарній етиці. Однак, змінюється суспільство – змінюється мораль, яка стає більш гуманною, незважаючи на ще існуючі прояви насильства та відвертої жорстокості. Попри все світ стає людянішим, а мораль – гуманістичною. Гуманістична етика розглядає людину в її тілесно-духовній цілісності, визнаючи, що «мета людини – бути собою, а умови досягнення такої мети – бути людиною для себе» (Е.Фромм).

Основи доброчесності закладені в самому характері зрілої і цілісної особистості, а зло полягає в байдужості до свого «Я». Гуманістична етика визнає цінністю не норми, принципи та ідеали, а саму людину, її життя та унікальність. Гуманістична етика базується на вірі в людину, визнанні її автономності, незалежності, свободи й розуму. Вона вважає, що людина спроможна самостійно розрізняти добро і зло й правильно робити етичні оцінки. Немає нічого ціннішого, ніж людське життя. Людина зростає до себе і свого щастя лише у взаємодії з іншими людьми. Крім цього, любов до іншої людини, будь-якої форми життя – це її власна сила, завдяки якій вона рідниться зі світом і робить світ по-справжньому своїм. Пріоритет сучасної моральності – загальнолюдські гуманістичні цінності. Критеріями цих цінностей виступають не лише уявлення про такі моральні якості, як доброзичливість, повага до людської гідності, милосердя, доброта, людяність, толерантність, порядність, вміння прощати, не чинити зла, а й практичні дії, вчинки, мотиви, стимули і наміри людей. Особливе значення має сформованість (розвиток) потреби в емоційному та духовному контактах з людьми, потреба у самоповазі, співчутті і співпереживанні людям. Чільне місце поміж названих цінностей посідають гуманна поведінка, виявлення поваги до людської гідності, людяність, бажання допомогти, прояви довіри, толерантності. Без пробудження совісті, обов’язку, відповідальності, доброти та людяності, поваги до людської гідності, оздоровлення морально-психологічного клімату в суспільстві, на підприємствах, у навчальних закладах навряд чи можна розраховувати на докорінні зміни в різних сферах нашого життя. У цьому напрямі потрібна значна цілеспрямована робота, в основу якої – нові концепції та технології виховання, що здатні забезпечити ефективне формування в учнівської молоді високої моралі та моральності.

Однією з найбільш ефективних форм організації навчання та виховання з метою створення умов самовдосконалення, актуалізації та реалізації творчого потенціалу є тренінгові технології.

Тренінг в перекладі з англійської ( train., training) має декілька значень – навчання, виховання, тренування, дресирування.

Успішність тренінгу як інноваційної технології навчання вирішальним чином залежить від так званого «ефекту групи», який виявляється у тому, що внаслідок взаємодії різних аспектів досягаються властивості, котрі набагато перевершують просту суму властивостей окремих індивідуумів.

Підлітковий вік – це період значних змін у становленні особистості. Важливими в цей час є потяг до самоствердження, бажання бути визнаними оточенням. Для цього необхідною умовою ефективної взаємодії з дорослими та ровесниками є навички спілкування. Саме на тренінгу підліток навчається виражати свої думки та почуття.

Даний збірник містить тренінги та заняття, що мають на меті виховання моральних, світоглядних цінностей громадянина України.


«Я тебе розумію»

Розробка комунікативного тренінгу

Т.Ю.Арчибасова , методист

Смілянського Будинку

дитячої та юнацької творчості

Мета: сформувати більш високий рівень психологічної компетентності учасників тренінгу, досвід ціннісного відкритого толерантного ставлення до себе та іншого (прийняття, розуміння, підтримка), розвинути індивідуальну чутливість до вербальних і невербальних засобів виразності; стимулювати мотивацію саморозвитку.

Завдання:

  • розвивати мотиваційну та емоційну сферу учасників тренінгу;

  • актуалізувати для учасників тренінгу поняття «психологічна безпека», «відкрите спілкування», «толерантність»;

  • з’ясувати умови, що впливають на наше відчуття психологічної безпеки;

  • виявити бар’єри спілкування;

  • ознайомити з техніками активного слухання;

  • сформувати вміння конструктивно взаємодіяти на вербальному та невербальному рівні;

  • активізувати творчий потенціал учасників тренінгу.

Очікувані результати

Після закінчення тренінгу учасники:

  • вмітимуть працювати в тренінговій групі;

  • знатимуть умови забезпечення психологічної безпеки;

  • подолають певні бар’єри спілкування;

  • вмітимуть застосовувати на практиці різні форми психологічної підтримки.

Обладнання

  • фліп-чарт або листи ватману;

  • кольорові стікери;

  • ручки, фломастери;

  • роздатковий інформаційний матеріал.

Час заняття – 60 хв.


Структура заняття

1. Вступна частина.

1.1. Мотивація діяльності.

1.2. «Мікрофон». Бар’єри спілкування.

1.3. Рефлексія очікувань. «Зерно надії».

2. Основна частина. Засоби психологічної підтримки.

2.1. Оголошення теми тренінгу.

2.2. Основні вправи.

2.2.1. «Ласкаве слово й кішці приємне» (групова робота.)

2.2.2. «Слово – срібло, а мовчання – золото».

2.2.3. «Знайди необхідні слова».

2.2.4. «Особистісна територія».

2.3. Узагальнення матеріалу тренінгу. «Груповий портрет в інтер’єрі».

3. Заключна частина.

3.1. Рефлексія заняття. «Проросле зерня».

3.2. «Ти не один».
Хід заняття

1. Вступна частина.

1.1. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

Мета: активізувати учасників тренінгу, мотивувати їх до самопізнання та набуття нових знань і умінь.

Ведучий: Відгадайте загадку: Под соснами, под ёлками живёт клубок с иголками(…).

  • Чому ми буваємо схожі на цю тваринку? Коли ми наїжачуємося?

(Коли ми почуваємось у небезпеці, психологічній у тому числі).

  • А коли ми «роз’їжачуємось» (за В.Леві)?

(Нам не потрібні «голки іжака», коли ми почуваємось у безпеці. Саме почуття безпеки психологи (А.Маслоу, наприклад) вважають базовою потребою особистості).

  • Герої художнього фільму «Доживемо до понеділка» писали твір із літератури з теми «Що таке щастя». Один із творів вразив усіх своїм змістом, і лаконізмом: «Щастя – це коли тебе розуміють». Чому саме так сформулювала свою думку одна з героїнь? За яких умов ви почуваєтесь у небезпеці? За яких умов ми почуваємось у психологічній небезпеці?

(Коли нас приймають, розуміють, підтримують і цінують (За І.Бехом).

1.2. Вправа «Мікрофон» (3 хв.).

Можливо, ми й самі не завжди є взірцем такого ставлення до інших. Що найбільш суттєво перешкоджає нам у побудові довірливих відкритих емпатійних стосунків?

    • (Неготовність сприймати світ і людей такими, як вони є, у всій їх різноманітності (завищені очікування, гіперкритицизм, нетолерантність);

- незнання або ігнорування індивідуальних особливостей партнерів по спілкуванню;

- особливості нашого актуального психологічного та фізичного стану (нездужання, внутрішнє напруження, агресивність);

    • наші індивідуальні особливості (особливості проходження психічних процесів - темперамент, провідні канали сприйняття);

    • риси характеру (нестриманість, грубість, егоїзм, центрованість на собі, нерозвинута емпатійність, сором’язливість, закритість);

    • рівень соціально-психологічної компетентності (незнання певних психологічних закономірностей);

    • проекція попереднього досвіду на теперішню ситуацію спілкування, психологічний захист;

    • стереотипність наших реакцій).



1. 3. Рефлексія очікувань.

  • Вправа «Зерно надії» (5 хв.)

Мета: створити умови для включення учасників тренінгу у прогнозування результатів власної діяльності.

Хід вправи. Ведучий: Ми виявили перешкоди на шляху встановлення теплих стосунків. На фліп-чарті (листку ватману) - умовне «Поле сподівань». Візьміть 2 стікери того кольору, який зараз більше відповідає вашому настрою, стану (сині або жовті). На стікерах у формі зернятка запишіть свої очікування від тренінгу і «посадіть» їх у Ґрунт, щоби вони за час тренінгу «проросли». А квадратні стікери залиште при собі.

Озвучте свої очікування.

Нехай епіграфом нашого заняття стануть слова «Ваші думки – насіння, кинуте в родючий грунт» (Ф. Бейлс).


2. Основна частина.

2.1. Оголошення теми тренінгу: Засоби психологічної підтримки.

2.2. Основні вправи.

  • Вправа «Ласкаве слово й кішці приємне» (групова робота) (7 хв.).

Мета: актуалізувати та розширити особистий позитивний комунікативний «словник» учасників тренінгу.

Матеріали: листи ватману у вигляді книги «Словник», картки з завданням (додаток 1).

Хід вправи. Ведучий: Об’єднайтеся в групи «Сонячні» й «Небесні» за кольором ваших стікерів.

Простіше всього тренуватися на тому, що нас об’єднує, а не роз’єднує. Це, до речі, перша умова реалізації принципів толерантності: спершу виділяти спільне, а потім фіксувати увагу на протиріччях і способах взаємодії.

Запишіть на окремих стікерах продовження фрази, записаної на листку ватману (додаток 1). Вклейте їх у «словник» (лист ватману) у довільний спосіб для презентації результатів групової роботи.

«Сонячні».

Очікувані відповіді:

«Я підтримаю людину, якщо висловлю свою згоду з ним словами…».

- Це не викликає заперечень (сумніву)...

  • Я готовий /-а/ з цим погодитися...

  • Мені близькі ці думки...

  • Я поділяю (підтримую) точку зору (думку)...

  • Я теж хотів це (про це) сказати...

  • Моя точка зору (моя думка, моя позиція) повністю збігається з твоєю...

  • Ніхто й не заперечує...


«Небесні».

«Я не ображу нікого, якщо висловлюючи свою незгоду, почну зі слів…»

    • Мені так не здається...

  • Я думаю по-іншому (навпаки)...

  • Я дотримуюсь іншої думки...

  • У мене інша (протилежна) точка зору...

  • Я дозволю собі не погодитися з вами...

  • На жаль, не можу погодитися з вами...

  • Мені хотілося б висловити свою незгоду...

Презентація «Словників», складених групами. Обговорення.

Рефлексія вправи:

  • Кожен назвіть одну фразу, якою ви поповните свій особистий словник.




    • Вправа «Слово – срібло, а мовчання – золото» (15 хв.).

Мета: актуалізувати знання учасників про невербальні засоби спілкування.

Матеріали: картки з груповим та індивідуальним завданням (додатки 2-5).

Процедура: Групи інструктуються отримують завдання окремо.

Хід вправи: «Сонячні» і «Небесні» утворюють два ряди, які стають навпроти одне одного, таким чином, пари утворюються довільно. Пари по черзі виконують свої індивідуальні завдання. Інші спостерігають.

Рефлексія вправи:

  • Що ви прочитали на обличчі партнерів? Як ви це сприймали?

  • Що вам сказали жести і пози ваших слухачів?

  • Які ще невербальні засоби спілкування ви знаєте?

  • Коли вислови, які ми зібрали як позитивні, перестали виконувати функцію підтримки?

Б.Шоу говорив: «Є 50 способів сказати «так», 500 – «ні» і тільки один спосіб написати ці слова».

Учимося читати людину як книгу і одночасно дбаємо щоби власні невербальні комунікативні засоби не входили в протиріччя з вербальними.


  • Вправа «Знайди необхідні слова» (10 хв.)

Мета: актуалізувати в особистому «словнику» слова та словосполучення для емпатійної взаємодії (для пропо­зиції реального сприяння, підтрим­ки, допомоги).

Матеріали: картки за кількістю учасників з визначенням ситуації (додаток 6).

Ведучий: У житті кожного з нас бувають випадки, коли ми дуже пот­ребуємо підтримки з боку інших людей. Найчастіше це буває, коли ми потрапляємо в неприємну ситуацію, сумуючи через хворобу близької людини, знаходимось у роз­пачі, потребуємо допомоги або ж навпаки хочемо поділитися радістю. Ми вибираємо людину, якій довіряємо. А чи розуміємо ми, що кожна життєва ситуація вимагає пошуку таких слів, які відповідають стану і потребі людини саме в цій ситуації?

Чи вміємо їх знай­ти, коли співчуття або ж допомоги очікують від нас? Давайте спробуємо.

Процедура: Бажаючі учасники отримують картку, на якій записано ситуацію. Вони по черзі сідають у центр кола й озвучують її, намагаючись передати свій стан всіма актуальними в цьому випадку засобами, і звертаються за підтримкою або адресно, або до всіх одночасно. Коло учасників надає людині в центрі очікувану нею підтримку.

Рефлексія вправи.

  • Чи відчули ви підтримку від партнера?

  • У який спосіб йому це вдалося виразити?

  • Чи всім достатньо було словесної підтримки?

  • Від чого залежить наше відчуття приємності/неприємності від тактильного контакту?

  • Чи всі люди однаково сприймають тактильний контакт? Чому?

  • Що таке особистісний простір (територія)? Як встановити його межі і не порушувати чужих психологічних кордонів.



  • Вправа «Особистісна територія» (8 хв.).

Мета: розвинути чутливість до психологічних особливостей інших людей, свідоме ставлення до своїх індивідуальних особливостей.

Хід вправи. Учасники встають у коло. У середину кола стає той, хто бажає дізнатися, як близько його «підпускають» до себе люди. Він повільно підходить до найбільш значущої для нього людини і мусить зупинитися, коли та їй сказала «Стоп» чи зупинила жестом або коли сам він відчуває певний бар’єр.

Потім у коло стає наступний бажаючий. Достатньо визначитись із декількома учасниками групи.

Рефлексія відчуттів.

  • Що ви відчували, коли були в центрі кола?

  • Що ви відчували, коли до вас хтось підходив?

  • Що ви відчували, якщо ваш особистісний простір порушувався?

  • Як поєднувати таку цінність, як особистісна свобода, з неминущою несвободою (залежністю) від тих, кого любиш, із ким спілкуєшся, працюєш, взаємодієш?

  • Потрібно враховувати ще рівні спілкування (соціально-рольовий, діловий та інтимно-особистісний. Саме останній передбачає особливу психологічну близькість, емоційність, проникнення у внутрішній світ).

Сьогодні ми прагнули спілкуватися саме на цьому рівні.
3. Заключна частина тренінгового заняття.

  • Вправа «Груповий портрет в інтер’єрі» (3 хв.).

Мета: розвивати емоційну сферу учасників тренінгу, створити умови для узагальнення навчального матеріалу в образній формі.

Хід вправи. Створити «Моментальне фото» групи, використовуючи всі опановані сьогодні невербальні засоби підтримки.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

ТЕМИ ДЛЯ САМООСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Методика колективних творчих справ в освітньому процесі позашкільного навчального закладу
НАКАЗ
Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Обласний конкурс на кращу методичну розробку серед педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО...
Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу
ОБЛАСНИЙ КОНКУРС НА КРАЩУ МЕТОДИЧНУ РОЗРОБКУ З НАУКОВО- ТЕХНІЧНОГО...
НОМІНАЦІЯ : Опис перспективного досвіду керівників гуртків із різних напрямків науково- технічної творчості учнівської молоді
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників...
Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної...
Орієнтовний план роботи методиста по бібліотечних фондах З досвіду роботи методиста
Допомогти успішно вирішити ці завдання покликані освітянські бібліотеки, зокрема шкільні бібліотеки
ПЛАН РОБОТИ дошкільного навчального закладу «Пролісок» Цвітоського...
Аналіз роботи дошкільного навчального закладу за 2010 – 2011 навчальний рік
УКРАЇНА ШИШАЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НАКАЗ
ЗНЗ та ДНЗ Шишацького району, з них: 1 майстер виробничого навчання, 1 шкільний бібліотекар, 1 керівник гуртків позашкільних закладів,...
Конкурсу роботи позашкільних
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка