«МЕНЕДЖМЕНТ І МАРКЕТИНГ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 03050901

Скачати 2.37 Mb.

Назва	«МЕНЕДЖМЕНТ І МАРКЕТИНГ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 03050901
Сторінка	5/14
Дата	29.04.2013
Розмір	2.37 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Маркетинг > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14

Тема 6. Технологія розробки та прийняття рішень в менеджменті
План

1.Поняття та класифікація управлінських рішень.

2.Етапи розробки та прийняття управлінських рішень.

3.Методи прийняття рішень.

4.Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень.

Рекомендована література:

1.М.Г.Кібенко.Основи менеджменту. ВКП«Аспект». Ніжин 1999 р.ст.60-69.

2. Сирота В.Г. Менеджмент. Навчально-методичний посібник з контрольними завданнями. – 2003р., с. 73-82.

4. За ред. кандидата економ. наук. С.І.Михайлов. Менеджмент. Тернопіль. «Нова книга», 2006 р. стор.259-275.
Основні поняття та положення теми: управлінські рішення, методи прийняття управлінських рішень.
1.Поняття та класифікація управлінських рішень
Досягнення будь-якою організацією цілей здійснюється через прийняття і реалізацію численних рішень. Дійові рішення стимулюють виробництво, сприяють ефективному використанню землі, праці і капіталу, недійові - знижують ефективність діяльності підприємства.

Управлінське рішення - це творча діяльність (акт, процес) з цілеспрямованого аналізу проблемної ситуації вибору і реалізації шляхів, методів та засобів її вирішення відповідно до поставленої цілі.

Управлінські рішення - основа процесу управління, організаційний інструмент у руках працівників управління, один з видів їхньої роботи, форма впливу на виконавців, засіб організації їх праці.

Класифікація управлінських рішень здійснюється для кращого розуміння їхньої сутності і визначення місця в процесі управління. Управлінські рішення класифікуються за такими ознаками:

• тривалістю дії - стратегічні, тактичні, оперативні;

• сферою дії-економічні, організаційні, соціальні;

• функціональною спрямованістю - планові, організаційні, що координують; регулюючі, що активізують; контролюючі;

• способом прийняття - індивідуальні, колегіальні, колективні;

• характером та змістом - автоматичні, за аналогією, творчі;

• причиною виникнення - запрограмовані, незапрограмовані;

• рівнем повноти інформації - рішення, прийняті в умовах певності, непевності та ризику;

• характером дії - директивні, нормативні, методичні, що рекомендують, дозволяють.

2.Етапи розробки та прийняття управлінських рішень
Процес прийняття і реалізації управлінських рішень - це поетапна діяльність, що є технологією менеджменту.

Технологія управлінських рішень складається з трьох стадій (етапів), кожна з яких ділиться на операції.

Стадія підготовки рішення включає такі операції: аналіз і оцінка, виявлення проблеми, визначення цілі (цілей), встановлення критеріїв оцінки варіантів.

Стадія ухвалення рішення складається з таких операцій: розробка й аналіз варіантів; вибір методів оцінки варіантів, оцінка і визначення кращого варіанта; прийняття і формулювання рішення.

Стадія реалізації рішення включає такі операції: організація виконання, контроль виконання; оцінка виконання рішення.

Підготовка управлінського рішення - це аналітична стадія. Послідовно розглянемо всі операції цієї стадії:

1. Аналіз, оцінка ситуації та виявлення проблеми (проблем).

2. Визначення цілі (цілей). Ціль - це бажаний результат, що повинен бути досягнутий за допомогою відповідних дій.

3. Встановлення критеріїв оцінки варіантів. Критерії оцінки - це показник або група показників за допомогою яких проводиться оцінка різних варіантів рішення.

Місце прийняття рішень у процесі управління можливо подати наступним чином (сх. 1):

Схема. 1. Місце прийняття рішень у процесі управління

Схема. 2. Схема розробки та прийняття рішень

3.Методи прийняття рішень
Прийняття управлінського рішення - це планова стадія, яка включає такі операції:

♦ вироблення й аналіз варіантів рішення. Ця операція припускає встановлення різними методами визначеної кількості альтернативних шляхів вирішення проблемної ситуації. Кількість варіантів повинна бути такою, щоб повністю врахувати сутність проблеми. При безмашинному аналізі доцільно розробити 3-7 варіантів;

♦ вибір методів оцінки варіантів, оцінка і визначення кращого варіанта. Для оцінки варіантів рішення використовуються прямі методи, тобто показники ефективності (прямі затрати праці, середньорічний надій молока на фермі, врожайність тощо).

Прийняття рішень, звичайно, називають процесом. Це відбувається, по-перше, тому, що практично кожне управлінське рішення визначає значне число наступних рішень. З іншого боку, втручання реального життя призводить до того, що планується одне рішення, а реалізовується - зовсім інше. і, нарешті, про прийняття рішень прийнято говорити як про процес, внаслідок його тривалості, складності і наявності цілого ряду самостійних етапів.

У науковій літературі процес прийняття рішень розглядається у двох аспектах.

У розширеному розумінні прийняття рішень ототожнюється із усім процесом управління.

У вузькому розумінні прийняття рішень трактується як вибір найкращого рішення із багатьох альтернатив.

Кожне з поданих визначень має свої недоліки:

у першому - поняття "прийняття рішень" охоплює процес його виконання і контролю результатів;

у другому - звужується до вибору найкращої альтернативи, хоча процес прийняття рішень розуміє також встановлення критеріїв оцінки і вибір способів оцінки тощо.

Прийняття рішень — це процес, який починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується вибором рішення, тобто вибором дій з усування проблемної ситуації.

Існує безліч факторів, які впливають на процес прийняття рішення в організаціях. Серед найбільш важливих слід визначити наступні:

1. Ступінь ризику - завжди існує вірогідність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо вплинути на організацію. Ризик - фактор, який менеджери враховують свідомо або підсвідомо, при прийнятті рішення, бо він пов'язаний із зростанням відповідальності.

2. Час, що є в розпорядженні для прийняття рішення часто обмежений. На практиці, більшість керівників не мають можливості проаналізувати усі можливі альтернативи, відчуваючи дефіцит часу.

3. Ступінь підтримки менеджера колективом - цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не зразу. Якщо порозуміння й підтримки інших менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за рахунок своїх особистих рис, які повинні сприяти виконанню прийнятих рішень.

4. Особисті здібності менеджера - один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення.

5. Політика організації - у цьому випадку враховується суб'єктивний фактор при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання - усе це може вплинути на прийняття того чи іншого рішення.

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме рішення, яке постає як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв'язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

У рамках раціональної моделі можна виділити етапи (Схема 2).

Діагностика проблеми

Що ж таке проблема? Існує два визначення залежно від вибору різних видів керування:

1.Проблема - це ситуація, у якій поставлена раніше мета не досягнута, тобто, здійснюючи контроль за досягнутими результатами, виявляється, що вони значно гірше запланованих, потрібно вжити відповідних заходів з виправлення ситуації.

2.Проблема — це виникнення потенційної невикористаної можливості.

Таке управління називається керуванням з попередженням і призначено для випадків якісного розвитку системи, наприклад, появи нових елементів, їхніх властивостей, зв'язків тощо. Зрозуміло, з появою в процесі креативних, творчих моментів, такий підхід не тільки складніший, але й на порядок дорожчий.

На початку процесу розробки й ухвалення рішення, виходячи з особливостей розглянутого об'єкта і його оточення, необхідно визначитися з проблемою, яка виникає. Крім того, з даних визначень поняття "проблема" видно, що вони базуються на формулюванні цілей, які можна назвати нульовим етапом процесу розробки і прийняття рішень.

У зв'язку зі складністю діагностика проблеми складається з ряду етапів:

♦усвідомлення і встановлення симптомів чи ускладнень наявних невикористаних можливостей (наприклад, низькі прибутки, великі витрати, конфлікти тощо);

♦виявлення проблеми в загальному вигляді, тобто причин виникнення проблеми;

♦ збір і аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, залучення консультантів.

Важливою вимогою стає добір тільки релевантної інформації, тобто даних, що стосуються тільки конкретної проблеми, людини чи періоду часу.

4.Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень

У даному раніше визначенні управлінських рішень були виділені основні вимоги, пропоновані до них: реалістичність і ефективність. Для того, щоб рішення було реалістичним, необхідно насамперед сформулювати наявні обмеження. До них можуть відноситися внутрішні ресурси підприємства (трудові, грошові, технологічні тощо), повноваження управлінських працівників, а також зовнішні обмеження (наприклад, закони, етичні розуміння, рівень розвитку науки і техніки, конкурентна ситуація на ринку збуту) тощо.

Для того, щоб оцінити якість прийнятого рішення, необхідно розробити систему критеріїв, за якими воно буде оцінюватися. Такі критерії, з одного боку, відображають наявну систему цілей, а з іншого - деякі власні характеристики рішень, зокрема, фінансові - вартість їхньої підготовки і реалізації, час, рівень ризику, ступінь незвичайності тощо.

Визначення альтернатив

Формування набору альтернативних рішень виявленої проблеми є процесом найвищою мірою складним і творчим. Часткова формалізація цього процесу може бути здійснена за допомогою різних модифікацій методу "мозкового штурму".

Під час формування безлічі альтернатив треба знайти компроміс між повнотою цього набору, з одного боку, і реальністю та видимістю задачі, з іншого. Однак сформувати всі альтернативи в реальній ситуації неможливо не тільки через дорожнечу й об'єктивні тимчасові обмеження. Тому частіше процес формування альтернатив закінчують як тільки знайдено кілька перспективних варіантів. Зрозуміло, що чим складніше і дорожче процес їх розробки, тим менше їх число, і, навпаки, чим відповідальніше прийняте рішення - тим їх більше.

Методи формування ідей рішень у порядку зростання ступеня їхньої новизни можна розбити на:

- запозичення;

- запозичення з адаптацією, тобто готове рішення трохи коректується з метою його більшої відповідності ситуації. Важливим є те, скільки логічних чи переходів змін було зроблено при їхній доробці;

- аналогії, коли аналізується рішення з абсолютно іншої сфери діяльності, виявляються його основні принципи і на їх підставі будується рішення в необхідній області;- якісно нові рішення.

Оцінка альтернатив

Оцінка кожної з альтернатив здійснюється виходячи з безлічі відібраних критеріїв. У деяких випадках частина з них може мати кількісний, а частина - якісний характер.

Вибір альтернативиДля рішень з чіткою структурою методи вибору альтернативи містяться в дослідженні операцій.На остаточний вибір між альтернативами найсильніший вплив робить ще ряд таких:^наявне число варіантів і якість їхнього обгрунтування;^тривалість використання рішення, що готується, і його регулярність;^склад і важливість зв'язаних з ним рішень;^допустимість активізації рішення, наприклад, внаслідок його непопулярності.

Усі попередні як формалізовані, так і неформалізовані критерії вибору виходять з інтересів об'єкта управління. Однак не можна забувати про те, що в самого менеджера теж є свої інтереси. Тому іноді вирішальне значення на вибір альтернативи має те, наскільки кожен з варіантів імпонує управлінським працівникам, тобто, яка ступінь їх власної моральної і матеріальної задоволеності, пов'язаної з цим рішенням, розуміння престижу тощо.

Для рішень з нечіткою структурою вибір часто здійснюється на підставі неформалізованих ознак без використання спеціальних методів.

Реалізація і контроль виконання рішень

Важлива умова - визнання колективом. Для цього необхідно переконувати і залучати людей до прийняття рішень. Практика засвідчує, що у випадку, якщо колектив якоюсь мірою брав участь у підготовці варіанта, вважає його "своїм", опір ходу його реалізації значно знижується.

Потім починається наступна фаза розглянутого етапу - контроль за ходом реалізації, тобто встановлення зворотного зв'язку для вивчення відповідності фактичних результатів із результатами, що очікувалися.

Вибір критеріїв ухвалення управлінського рішення

При виборі критеріїв для ухвалення рішення менеджер керується системою норм і нормативів, з якими можна порівняти альтернативне рішення. Норми, як правило, обмежують вибір критеріїв, тому що менеджер не може змінити трактування того чи іншого закону, що звужує діяльність в ухваленні рішення. До числа таких обмежень можна віднести відсутність достатнього досвіду і кваліфікації, наявність гострої конкуренції й ін.

При цьому необхідно пам'ятати, що ефективність ухвалення рішення на середньому і нижчому рівнях управління багато в чому визначається повноваженнями, що їм делегувала вища ланка управління. Таким чином, критерії при ухваленні управлінського рішення служать свого роду стандартом обмеження.

Об'єктом ухвалення рішення є наступні види діяльності:■технічний розвиток; ■організація основного і допоміжного виробництва;■маркетингова діяльність; ■економічний і фінансовий розвиток;■організація заробітної плати і преміювання;■соціальний розвиток;■система управління;■бухгалтерська діяльність; ■кадрове забезпечення;■інші види діяльності.

Особливої уваги заслуговують методи останньої групи, оскільки вони мають визначальну роль у підготовці і обґрунтуванні управлінських рішень.

Евристичні методи - це сукупність прийомів, способів реалізації творчого потенціалу особистості. Вони активізують та інтегрують мислення, знання, ерудицію, творчі початки, фантазію працівників.

Основне завдання методу "психологічної атаки" - вироблення і генерування ідей на основі вільного обміну думками. Групі фахівців, що за складом розуму мають схильність до генерування ідей, доручають лише висувати ідеї, навіть найфантастичніші, без обґрунтування. Іншим фахівцям, у яких переважає критичне мислення, доручають аналізувати ідеї і робити висновки.

Обов'язкові правила методу "мозкового штурму":

• у групу "генераторів" ідей включають працівників різних фахів;

• генерування ідей здійснюється в приятельській атмосфері протягом однієї хвилини. Доказувати ідеї не потрібно;

• всі ідеї стенографують або роблять магнітофонний чи диктофонний запис;

• критика якоїсь із запропонованих ідей не допускається;

• під час перегляду або прослуховування записів уважно продумують усі без винятку ідеї, навіть ті, що здаються нереальними або помилковими.

Метод "дельфи" передбачає заміну безпосереднього обговорення письмовим обміном інформацією і міркуваннями на основі розроблених питань.

У процесі аналізу вивчають ситуацію (сформовану обстановку), оцінюють можливості зміни її та результати цих змін.

У результаті вивчення ситуації виявляють проблеми - завдання, що вимагають вирішення.

Ухвалення рішення - вольовий акт, що вимагає від керівника або фахівця рішучості, уміння переборювати власні коливання, оцінювати ситуацію і зробити вибір. Знання і суворе дотримання процедури прийняття рішення істотно впливають на їхню якість.

У процесі розробки і прийняття управлінських рішень використовуються різні методи: логічні (аналіз та синтез, індукція і дедукція, порівняння, абстракція); математичні (системний аналіз, екстраполяція, кореляційний і регресивний аналіз, лінійне програмування, методи дослідження операцій тощо); економічні (кількісні і якісні показники господарської діяльності); соціологічні (анкетування, опитування, інтерв'ювання); евристичні (метод "мозкової атаки", метод дельфи").
Питання для самоконтролю знань
Розрийте суть поняття управлінське рішення.

Опишіть класифікацію управлінських рішень.

Опишіть етапи розробки та прийняття управлінських рішень.

Охарактеризуйте методи прийняття управлінських рішень.

Зробіть характеристику методів прийняття рішень.

Доведіть вплив методів управління на діяльність організації.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14

Схожі:

МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Маркетинговий менеджмент. Методичні вказівки для самостійної та індивідуальної роботи студентів ОКР «Магістр» спеціальності 050108...	КОНТРОЛ І Н Г Контролінг: Навч посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 050. 201 "Менеджмент організацій")...
РОБОЧА ПРОГРАМА З дисципліни “Англійська мова” Для спеціальності “Маркетинг” Факультет Робоча програма складена на основі типової програми для студентів немовних спеціальностей за фахом “Маркетинг”	РОБОЧА ПРОГРАМА для студентів спеціальності 050201 „Менеджмент організацій” Рекламна діяльність: робоча програма для студентів спеціальності 050201 „Менеджмент організацій Укл.: О. В. Комаровський, Луганськ:...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А....	До уваги студентів-заочників I курсу центру післядипломної освіти... До уваги студентів-заочників I курсу центру післядипломної освіти та підвищення кваліфікації (ЦПО та ПК) спеціальності: 03050801...
До уваги студентів-заочників I курсу центру післядипломної освіти... До уваги студентів-заочників I курсу центру післядипломної освіти та підвищення кваліфікації (ЦПО та ПК) спеціальності: 03050801...	До уваги студентів-заочників IІ курсу центру післядипломної освіти... До уваги студентів-заочників IІ курсу центру післядипломної освіти та підвищення кваліфікації (ЦПО та ПК) спеціальності: 03050801...
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної...	НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу "Фінансовий менеджмент у банку"... Навчально-методичний комплекс з курсу "Фінансовий менеджмент у банку" для студентів V курсу фінансового факультету денної та заочної...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання