|
|
Скачати 1.81 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА Історія української літератури ХХ століття: Методичні матеріали для організації самостійної роботи та підготовки до модульного контролю студентів факультету іноземних мов ХАРКІВ 2008 УДК 821.161.2(075.8) ББК 83.3 (4УКР) Я73 С 71 Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, (протокол № від 2008 року Рецензенти: доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Безхутрий Ю.М., доктор філологічних наук, професор кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Ушкалов Л.В. Сподарець М.П. Історія української літератури ХХ століття: Методичні матеріали для організації самостійної роботи та підготовки до модульного контролю студентів факультету іноземних мов. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – с. Навчально-методичні матеріали для самостійної роботи та підготовки студентів до модульного контролю розраховані на студентів факультету іноземних мов усіх спеціальностей, які вивчають курс “Історія української літератури ХХ ст.”. Ця методична розробка містить програму курсу, плани практичних занять, список художніх текстів, рекомендовану літературу, вимоги до знань і вмінь студентів, питання для модульного контролю. Також з метою оптимізації самостійної роботи студентів до видання включено основні поетичні тексти та методичні коментарі й завдання для їхнього опрацювання. © Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2008 © Сподарець М.П. ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Історія української літератури ХХ століття в її ідейно-тематичному, естетичному, історичному, теоретико-методологічному й стильовому аспектах є важливою частиною освітнього багажу майбутнього філолога, знавця іноземних мов. Формою підсумкового модульного контролю є залік. Головна мета вивчення курсу “Історія української літератури ХХ ст.” – ознайомити студентів факультету іноземних мов із вершинними досягненнями українського письменства ХХ ст., сформувати уявлення про динаміку перебігу та своєрідність літературно-мистецького життя в Україні, виховати патріотизм, естетичний смак, високу читацьку та загальну культуру. У процесі навчання студенти оволодівають знаннями про визначні явища української літератури цього періоду; закріплюють уявлення про літературознавчі поняття, необхідні для аналізу художніх текстів та розгляду еволюції літературного процесу; набувають умінь визначати національну своєрідність та загальнолюдську цінність творів українського письменства; розвивають образне, асоціативне, абстрактне та логічне мислення; виховують у собі повагу до духовних надбань української нації та всього людства. Вивчення історії української літератури розширює читацький досвід майбутніх спеціалістів іноземної філології, спрямовує їх на розуміння специфіки художньої літератури як мистецтва слова та сприйняття літературного твору як естетичного явища в нерозривній єдності форми й змісту. Важливе значення при цьому має вміння самостійно визначати підходи до компетентного аналізу нових літературних творів, зіставлення різних напрямів і течій, методів і стилів, осмислювати своєрідність письменницької індивідуальності, досліджувати міжлітературні зв’язки тощо. Структурування матеріалу здійснено на хронологічній основі. Під час добору творів для текстуального вивчення враховано їхнє ідейно-тематичне й формальне новаторство, естетична вага і патріотична спрямованість, що має сприяти кращому ознайомленню та засвоєнню курсу історії української літератури ХХ ст. Програма передбачає знання художніх текстів та їх літературознавчої інтерпретації, формування й закріплення навичок аналізу та оцінки художніх творів, засвоєння необхідних понять з теорії літератури. Відповідно до сучасних вимог щодо підвищення якості навчального процесу, частина художніх творів, яка найбільшою мірою забезпечена критичними й літературознавчими матеріалами, виноситься на самостійне вивчення (за домовленістю між викладачем і студентами). Основними формами вивчення курсу є лекції та самостійна робота. Контроль поточної успішності студентів здійснюється під час написання самостійних (модульних) робіт. Атестація студентів за модулем “Історія української літератури ХХ століття” відбувається за наслідками їхнього відвідування лекційних занять та результатами модульних і залікових робіт. Студенти повинні знати: важливість знання української літератури для формування особистості філолога; суспільно-історичний контекст та особливості розвитку української літератури ХХ ст.; основні підходи до періодизації українського літературного процесу доби та провідні здобутки кожного періоду; домінантні стильові тенденції в українській літературі ХХ ст.; основні відомості про життя й творчість письменників цього періоду; зміст вивчених творів та їхнє місце в літературному процесі ХХ ст.; вплив пошуків і досягнень літератури ХХ ст. на сучасний стан українського письменства. Студенти повинні вміти: орієнтуватися в курсі історії української літератури ХХ ст.; аргументувати теоретичні міркування прикладами з художніх творів; аналізувати літературний процес, творчий шлях письменника, окремий художній твір; пов’язувати аналіз літературного явища із загальнонаціональними тенденціями та світовим контекстом; орієнтуватися в розмаїтті сучасного українського письменства; аргументовано й професійно сформулювати та викласти власну думку про нові твори поточного українського літературного процесу; застосовувати набуті знання в професійній діяльності. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬФормою підсумкового контролю є залік. Максимальна кількість балів за курс – 100, які розподіляються таким чином: Робота протягом семестру (відвідування лекцій) – 20 балів. Модульна контрольна робота – 40 балів. Залікова робота – 40 балів. Шкала оцінок: “А” – 91–100; “B” – 81–90; “C” – 71–80; “D” – 61–70; “E” – 51–60; “FX” – 1–50. ПРОГРАМА КУРСУ(1920–1930-тi рр.) Вступ. Загальна характеристика курсу. Предмет вивчення історії літератури ХХ ст. Роль методології та методики. Своєрідність української літератури ХХ ст. Україна в ХХ ст.: історичні, соціально-політичні та соціально-культурні умови. Проблеми періодизації історії української літератури ХХ ст. Українська література напередодні 1917 р. Вплив революції 1917 р. та національно-визвольних змагань на подальший розвиток літератури. Особливості літературного процесу 1917–1934 рр. Поезія. Проза. Драматургія. Літературознавство і критика. Літературні угруповання 1920 х рр. Літературна дискусія 1925–1928-х рр.: етапи та проблеми. Українська література 1920-х рр. Провідні літературно-художні періодичні видання та їхня роль у літературному процесі. Ідейно-тематичні та жанрово-стильові пошуки української літератури 1920-х рр. Провідні художньо-стильові напрями й течії 1920-х рр: iмпресiонiзм, експресіонізм, символізм, неоромантизм, неореалізм та їхні представники. Своєрідність українського модернізму, традиції і новаторство, розвиток старих та поява нових жанрів і жанрових форм в літературі цього періоду. Український “неокласицизм” (М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О. Бургардт (Ю. Клен)): естетична програма та поетична творчість. Своєрідність українського футуризму: теоретико-естетичнi засади та їхня практична реалізація у творчості М. Семенка, Ґ. Шкурупiя та ін. Конструктивний динамізм i творчість В. Поліщука. Літературна дискусія 1925–1928-х рр.: основні учасники та їхні позиції, проблеми, етапи дискусії, її вплив на подальшу долю українського літературного процесу. Основні літературні угруповання та організації 1920-х рр.: “Аспис”, “Комункульт”, “Плуг”, “Гарт”, “Жовтень”, “Ланка–МАРС, “ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТФРОНТ, ВУСПП, “Молодняк”, “Авангард”, “Нова ґенерація”, “Західна Україна” та ін., їхня роль у розвитку літературного процесу. Театр i драматургія. Роль театру Леся Курбаса “Березіль” у становленні та розвитку радянської драматургії. Своєрідність українського літературознавства й критики цього періоду. Лiквiдацiя літературних організацій i створення Спілки радянських письменників України. Перший з’їзд радянських письменників СРСР (1934 р.) та його наслідки для української літератури. Упровадження “соціалістичного реалізму” як єдиного методу радянської літератури. Репресії проти української iнтелiгенцiї 1930-х рр. та їхній вплив на стан літератури й культури. М. Хвильовий. Біографія письменника. Світогляд письменника, проблемно-тематичні рівні творчого доробку митця, стильова своєрідність. М. Хвильовий в оцінці сучасних літературознавців. Революція й громадянська війна в новелах М. Хвильового. “Сентиментальна історія”: своєрідність проблематики, мотивна структура. Публіцистика М. Хвильового періоду Літературної дискусії 1925– 1928-х рр. П. Тичина. Своєрідність художніх пошуків. Творчість П. Тичини в оцінці сучасної літературної критики. Особливості лірики раннього П. Тичини. Збірка “Сонячні кларнети”: ідеї, образи, стиль. Проблеми гуманізму, і доля культури в збірці “Замість сонетів і октав”. Ідейно-стильові пошуки поета в ліриці 1920-х рр. Роль збірки “Чернігів” у творчій еволюції поета. М. Зеров. Біографія поета. Провідні мотиви й жанрова своєрідність лірики поета. Перекладна спадщина М. Зерова. М. Рильський. Біографія поета. Збірки М. Рильського 1920-х – поч. 1930-х рр. Мотиви й образи поезії М. Рильського “неокласичного” періоду. Є. Плужник. Біографія поета. Філософські мотиви та стильова своєрідність лірики. В. Підмогильний. Роман “Місто”: проблематика, “новий герой”, своєрідність стилю. Мала проза В. Підмогильного. В. Підмогильний i психоаналіз. В. Підмогильний i зарубіжна література. В. Петров (В. Домонтович). Своєрідність біографії та роль літературної творчості в життi науковця. Новаторство проблематики й поетики романів “Дівчина з ведмедиком” i “Доктор Серафікус” у контексті iдейно-стильових пошуків української літератури цього періоду. “Дівчина з ведмедиком” i “Доктор Серафікус” В. Домонтовича як українські фiлософсько-iнтелектуальнi романи. Своєрідність малої прози письменника. (1940–1990-тi рр.) Літературно-мистецьке життя та художній процес 1930–1950-х рр. Поезія. Проза. Публіцистика. Драматургія та кінодраматургія. Літературознавство й критика. Радянська та еміграційна літератури. МУР та його роль в українській літературі. Подальші шляхи розвитку української еміграційної літератури, своєрідність періодики “Слово”, “Нью-Йоркська група”. Особливості розвитку української літератури 1960–1980 х рр. “Шістдесятники” та їхня роль у літературному процесі. Стильові пошуки української прози й “химерний роман”. Дисидентські рухи, репресії 1970-х рр. Б.-І. Антонич. Філософські та міфологічні основи лірики поета. Синтез язичницьких, фольклорних і християнських мотивів у ліриці Б.-І. Антонича. Еволюція модерністських пошуків поета. В. Свiдзінський. Провідні мотиви поетичної творчості, роль пейзажної лірики, філософсько-міфологічні мотиви. Остап Вишня. Біографія сатирика. Творчість Остапа Вишні 1917–1933-х рр.: проблематика, своєрідність сатири. Автобіографічна проза Остапа Вишні. “Мисливські усмішки”: проблематика, жанрова специфіка, стиль. Б. Антоненко-Давидович. Повість “Смерть”: проблема боротьби з “малоросіянством”. Антитоталітарна та загальнолюдська проблематика циклу “Сибірські новели”. І. Багряний. Біографія письменника Роман “Тигролови”: тема, проблема, образи. Роман І. Багряного “Сад Гетсиманський”: проблематика та жанрово-стильова своєрідність. Літературно-мистецьке життя та художній процес 1960–1980-х рр. “Шістдесятництво” як культурно-історичне явище. Поезія. Проза. Публіцистика. Драматургія. Літературознавство і критика. Гр. Тютюнник. Новелістика письменника: проблематика, образи, стиль. Л. Костенко. Провідні мотиви лірики поетеси. Романи “Маруся Чурай” i “Берестечко”: ідейно-художня своєрідність. “Перебудова”. “Чорнобильська тема” в української літературі 1980 х рр. Боротьба українських письменників за демократизацію, повернення культурної спадщини, рідну мову, незалежність України. Поява “Українського народного руху”. Проголошення Незалежності України 1991 р. Провідні тенденції та перспективи розвитку української літератури 1990 х рр.: проза, поезія, критика та літературознавство. Ю. Андрухович. “Рекреації”, “Московіада”, Перверзія”, “12 обручів” як зразки української постмодерністської прози. О. Забужко. Поезія i проза письменниці: новаторство проблематики, феміністичні мотиви, особливості мови й композиції творів. Художні тексти |
|
Елементарний курс Видання друге Харків Одіссей 2008 ББК 67. 3 К56... «Теорія держави і права», а також розміщені методичні матеріали для самостійної підготовки та роботи на семінарських заняттях, для... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного й підсумкового контролю їхніх знань |
|
Методичні рекомендації для студентів факультету заочного навчання|відокремлення|... Окремі розділи|посібника| посібника можуть бути використані також студентами стаціонара при вивченні тем, винесених для самостійної... |
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної... Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»... |
|
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО |
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів... Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів напрямку підготовки «комп’ютерні науки» освітньо-кваліфікаційного... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи студентів денної форми навчання Економічний аналіз. Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів денної форми навчання, освітньо-кваліфікаційний... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи з курсу... Методичні вказівки до самостійної роботи курсу “Практична діяльність юриста (Практичне право)” складена на основі робочої програми... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських... України до активної допомоги навчальним закладам у справі поліпшення стану викладання іноземних мов і підвищення рівня знань, умінь... |