Зміст

Скачати 0.94 Mb.

Назва	Зміст
Сторінка	3/12
Дата	10.04.2013
Розмір	0.94 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Література > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

ВІН ПРИХОДИВ ДО ЛЮДЕЙ З КНИЖКАМИ

Питаєте, чи був Тарас у Пекарях? Та старі люди переказували, що бував частенько. Він приятелював з пекарівським дідом Опанасом. У діда Опанаса баба була – грім, а не баба. Та злюща – страшне. Вона, казали старі, ото як вглядить Тараса і свого діда „веселенькими”, то по потилиці обом перепадає. Я пам´ятаю, ще моя баба співала пісню про Тараса і діда Опанаса:

Пішов дід Опанас

По горілку для нас ,

Зачепився за пень

Та й просидів цілий день.

Прийшла баба, відчепила

І потилицю набила.

- Іди, вражий сину, додому

Та й не кажи нікому,

Що я тебе била.

А вже ж цю пісню, кажуть, то склав Тарас. Веселий був, кажуть, людяний. Завжди приходив до людей з піснями і ото аж там, на тому боці потоку, там густий очерет ріс, було, читає. Свої пісні читав та все про волю говорив, про бідних людей, а панів кляв. Такий був чоловік, що є що згадувати. У всіх людей його портрети є.

Від У.Г.Нагорного (1880р.н.) с.Пекарі,

Канівського р-ну.

Запис.Г.С.Нерушак, 1960.

Вінок Кобзареві.- С.82,84.

ШЕВЧЕНКО В СЕЛІ ПРОХОРІВЦІ
Батько розказував, що Шевченко, живучи в Прохорівці на горі у Максимовича, цілими днями просиджував під дубом, усе було, кажуть, щось пише. А вечером, коли люди повертаються з поля, то він виходить з сосен на дорогу, зупиняє людей і розпитує:

— Що ви робили? у якого пана? чи пан не обіжає?

А як люди жаліються на свою долю, на панщину, то він каже:

— Не журіться, скоро панщина трісне, і ви більше її робить не будете.

Від Я.Ф.Отришки, 41року,сторожа

Прохорівського заповідника.

Записав Д. Кушнаренко, 1938р.

Шевченко в народній творчості.- С.74.

* * *
Баба розказувала, що коли Шевченко приходив у село Пекарі, то в нього було багато різних книжечок. Він писав і малював. З дідом у шинок заходив, бо там збиралося чималенько людей, слухав недовольствія, які були в кріпаків. Дід і баба були теж кріпаки.

Баба було каже: «Візьму дитину на руки і йду на поле поміщику робити». То, мабуть, про мою бабу він склав і вірша:

На панщині пшеницю жала,

Втомилася, не спочивать.

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать...

Від К. Н. Кузьменка, 45 років,

с. Пекарі, 1938 p.

Збірник-1940.—С. 11.

ПРО МОГИЛУ БІЛЯ ШЕВЧЕНКОВОГО ДУБА

Недалеко від старого-престарого гіллястого дуба на Михайловій горі, під яким частенько відпочивав Тарас Григорович Шевченко, коли бував у маєтку Максимовича, росте собі чималий сучкуватий дубок.

Під тим дубком лежить ледве-ледве примітна довгаста могилка. Про неї здавна переказують старі люди сумну історію.

Колись за два чи за три роки до кінця кріпаччини розмовляв Шевченко з Максимовичем про волю. Тарас Григорович говорив йому, що люд повинен стати вільним і від панів і від панщини. Цю розмову підслухала служниця Максимовича — та й почала потай та пошепки переказувати кріпакам сусіднього пана про волю. Той пан про це довідався і оскаженів, як звір. Не питаючись Максимовича, схопив ту бідолашну дівчину та й почав їй „давати волі". Постьобали сердешну мало не до смерті, а після того ще й погрожували. Не стерпіла вона знущання та й наложила на себе руки. Пішла з мотузкою до сучкуватого дуба та там і повісилась. Так її під тим дубом і закопали, не звелівши ховати на кладовищі.

Отаке розказують про цю могилу.

Від П. П. Яковенка,

с. Прохорівна.

Записав П. Гонтаренко, 1935 р.

Шевченко в народній творчості.- С.74.

ШЕВЧЕНКО ДРУЖИВ З КРІПАКАМИ

Дід мій родився не в Прохоровці, а в с. Тополях. Його пан Кікоть виміняв на собаку. Дід Яків був любимий у пана. Пан йому довіряв. І от кого було б'ють на конюшні, то пан посилає діда, щоб він присутствував, а сам сидить і дивиться у вікно. Дід приказує тому, що б'є, щоб він дуже не бив, а тільки притуляв.

А Тарас Шевченко діда знав. Зустрінеться було і запитує:

— Кого били? Чи дуже б'ють?

Заходив Шевченко і в двір до пана, де робив дід. Ходив Шевченко, казав дід, просто, як чумак, у брилі, в широких білих штанах. Жив Шевченко в Максимовича, на горі. Шевченко дуже дружив з кріпаками, їх заговарював, щоб вони на панщину не йшли. За це його в Прохоровці й арестували.

Від Д. Д. Гуpи, 62 років.

С. рохорівна.

Записав Д. Кушнаренко, 1938 p.

Шевченко в народній творчості.- С.76.

* *

.

Вдові, яка соромиться власного дрантя на собі та дітях, [Шевченко] говорить: «Е ні, сестро, нехай діти твої у дранті йдуть на вигон , нехай святе сонечко побачить горе ваше і потім розповість нащадкам нашим».

Від Л. Рябчуна, на могилі

Т. Г. Шевченка (1927 p.).

3. Береза.

Образ Т. Г. Шевченка

в українській народній

творчості. — С. 15.
* * *
Одного разу Тарас Шевченко малював на горі картини, а моя мати пішла з дівчатами груші збирати. — Дивлюсь, — каже, - якийсь чоловік красить дощечку, ми стрімголов назад. Він услід нам озивається:

- Чого ви тікаєте?

- Ми боїмося, бо пани як побачать, що ми тут збираємо груші, то і мішки заберуть у нас.

- Не бійтеся, — каже Тарас Шевченко, — скоро ці груші будуть ваші, а не панові, і все ваше, скоро ви будете вольні, скинете панське ярмо!

А картини Шевченко інтересні одливав, де били, знущалися пани з людей, то він усе зрисовував.

Від М. Г. Бабича,

с. Пекарі, серпень 1938 p.

Український фольклор. — С. 47.

ШЕВЧЕНКО СЕРЕД МОЛОДІ

Моя мати вмерла, — на сьогодні їй буде до 90 років. Багато, було, розказує про Шевченка. Батько був за матір старіший, пас телята і гуси у барині Райковички, робив панщину. А мати служила в старшини Панька. От вона було розказує, що туди ходив Тарас Шевченко. Він був схожий, каже вона, на Василя Івановича Роздобудька, садовника нашого колгоспу. У Панька збирались дівчата, хлопці, то Шевченко, — було розказує, — з ними співає, учить їх. А дівчата як обсядуть його, то він усе їх учить співать. У його голос, кажуть, був гарний, як заспіва, то, кажуть, і хата розлягається. Найлюбиміша його пісня була, він все її співав з дівчатами:

Ой ти, Грицю, Грицю,

Ти славний козаче,

За тобою, Грицю,

Вся країна плаче.

Ой не так країна,

Як тая дівчина,

Которая Гриця

Вірненько любила.

Любила, любила,

Та й причарувала,

Дала йому чари,

Які сама знала.

Дала йому чари,

Які сама знала,

Вивела коника

Та й осідлала.

Далі не знаю.

Це цю пісню все він було співає з дівчатами. А вони все було його питають, коли він до них ще прийде співати.

А як старшина заходить у хату, то він його й питає:

— Ну що, ви гроші вже перещитали?

Старшина був неграмотний, то гроші щитав на зарубках, на палиці — що зарубка, то й руб.

Шевченко було каже: буде час, що будуть всі грамотні. То всі дивувались, як це воно буде, що всі будуть грамотні.

Так було згадує моя мати, коли я читаю „Кобзар". „Я, каже, його своїми очима бачила". Візьме ото та й дивиться на портрет.

Діло відбувалось у Прохоровці, бо мати моя звідтіля родом.

Від колгоспника О. М. Xарлая,

49 років, с. Келеберда.

Записав Д.Кушнаренко,1938 p.

Шевченко в народній творчості.- С.76.

ШЕВЧЕНКО В СЕЛІ ПЕКАРЯХ
Розказував мені батько, що Тарас Шевченко часто перебував у с. Пекарях. Ходив у свиті, солом'яному брилі. Ходив він завжди з товаришем Грицем; кажуть, що він був художник. Так їх і називали: Тарас і Гриць. Було хто питається:

— Хто то йде?

— А то йде, кажуть, Тарас і Гриць. Це той Тарас, що про волю розказує.

Тарас багато в нашому селі і за селом малював. Раз він іде селом, а по дорозі бігають діти; він схопив за руку маленького хлопчика, мого батька, і повів під грушу, де жили і тепер живуть Шпильові, поставив на горбку і звелів узяться рукою за гилку і почав малювати.

Батько казав: я не хотів стояти, то Тарас Шевченко наклав переді мною стовпчик шажків і сказав:

Як будеш стояти, доки я тебе змалюю, то віддам усі гроші.

Батько казав, що він стояв, доки його не змалював Шевченко. А як змалював, то обіцяні гроші віддав батькові.

Від Т. Г. Грищенка, 44 років,

с. Пекарі, Канівського р-ну.

Записав Д. Кушнаренко,1938 р.

Шевченко в народній творчості.- С.77.

* * *

Розказувала мені мати, ще як вона була дівчиною, жили вони в селі Стара Гута, то до них зайшов якийсь дід і попросився ночувати.

Його запитували, звідки ви і хто ви. А він каже: «Я дорожній прохожалий чоловік».

Переночував і пішов у ліс. У хаті покинув записку, так щоб вони по- бачили. В тій записці було написано: «Як ви хотіли знати, хто у вас ночував — то я Тарас Шевченко».

В лісі його бачили пастухи з книжками і бомажками. Він щось робив, переписував ті бомажки.

Від Оксани Дмитрівни Москович,

38 років, с. Межиріч,1938 p.

Український фольклор. — С. 69-70.

АРЕШТ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Мати моя розказувала, а їй вже батько розказував: коли узнали пани, що Шевченко живе у Прохоровці, то послали мого батька з двома отаманами, щоб вони арештували і привели Тараса Шевченка у Мошни. От вони йдуть утрьох, прийшли в двір до Максимовича, а один отаман був рижий, прозивали його „індик", став говорить моєму батькові:

— Ми як прийдем, то ти його зразу хватай за поперек, зв'яжем, руки назад і поведем.

А мій батько і одвічає:

— Беріть ви, ви ж отамани, а я простий чоловік.

Одна жінка почула цю розмову, прибігла до Шевченка і каже:

Бережіться, Тарас Григорович, за вами прийшли!

Розказала йому все, що вони говорили. Шевченко каже:

Хай ідуть в хату, побачимо, що вони за птиці!

Зайшли вони. Шевченко їх і питає:

— Кажіть, чого ви прийшли?

— За вами.

— А хто вас послав?

— Пани. Вони нас послали, щоб ми вас доставили в Мошни.

— Добре, — каже Шевченко, — ідем. Привели Шевченка до панів, пани його й питають:

Що ви тут людей волнуєте?

Шевченко каже:

— Я нікого не волную, люди самі волнуються, і я волнуюсь, бо бачу неправду, як пани людей б'ють та панщиною морять.

Від колгоспника М.Г.Бабича,69р.,

с. Пекарі, Канівського р-ну.

Записав Д. Кушнаренко,1938 р.

Шевченко в народній творчості.- С.78.

* * *

Моя хресна мати розказувала (я вже був взрослий, а їй було годів 90), як вели арештованого Тараса Шевченка через с. Попівку і через економію. Вона сама звідтіля родом і сама це бачила. Каже, саме якраз сіли економські робочі обідать, бачать — ведуть Тараса.

Арештували не знаю де, а вели його соцький, десяцькі й пристав, вели до Черкас. Пристав ішов попереду, соцький позаду, а десяцькі по боках. Всередині йшов Тарас Шевченко.

Вели вони через економію для того, щоб пан побачив, а тоді був пан чи Парчевський, чи Москальський. Він то й загадав, щоб піймали і заарештували Шевченка, бо він підбурює кріпаків проти пана. А Шевченко дійсно виступав проти панів, не любив їх, то за ним гонились, поки піймали.

Від колгоспника Є.І.Савенка,72р.,

с.Межиріч, Канівського р-ну.

Записав Д. Кушнаренко,1938 р.

Шевченко в народній творчості.- С.79.
ШЕВЧЕНКО НА ЗАСЛАННІ
Я служив в Оренбурзькому краї, обучався в м. Орському. На действітільній службі був аж в городі Карбітах, Турганської області.

То оренбурзькі мужики було питають по-руському:

— Скудова ви? якої губернії?

— Київської, — кажу.

Вони мені й кажуть:

— Тут ваш Шевченко сидів у тюрмі. Сам він з Київської губернії тоже.

В Орському люди казали, що у них був на зсильці Шевченко з Київщини.

Від колгоспника П.П.Колішова,86р.

с.Межиріч, Канівського р-ну.

Записав П. Гонтаренко,1938 р.

Шевченко в народній творчості.- С.79.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

Схожі:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г....	ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ ПРОЕКТІВ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ Зміст проекту Зміст проекту: проект рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради „Про затвердження норм споживання води споживачами м....
ЛітератураЗміст і форма в мистецтві: діалектика зв'язку Як відомо, твору ні про що не буває. В ньому є жива душа, тобто зміст, який випромінює духовну енергію, узагальнюючи поліфункціональ-ність...	Зміст трудового договору Зміст Вступ Розділ III. Поняття припинення трудового договору, підстави його припинення
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ( 2 виробнич ої ) ПРАКТИКИ студентів... Одним із напрямів вирішення цієї проблеми є впровадження в навчальний процес системи поетапної практичної підготовки майбутніх менеджерів...	Тема уроку Мета: продовжити ознайомлення учнів з особливостями жанру літературної казки; учити самостійно визначати головну думку художнього...
План Поняття та зміст юридична деонтологія Юридична діяльність: поняття та зміст ст Мораль, на думку Бентама, може бути математично обрахованою ("моральна арифметика"), а задоволення індивідуального інтересу, вважав...	Навчальна діяльність Тема: Освоєння клавіатури. Орієнтування в просторі Програмовий зміст Програмовий зміст: повторити вивчений матеріал. Сприяти розвиткові логічного мислення. Детально розглянути складові частини клавіатури,...
Тема Предмет, зміст і структура курсу Модуль І. Теоретичні основи управління персоналом. Тема Предмет, зміст і структура курсу	Вибір — це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють... Елективні курси (elect вибір) — це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання