|
Скачати 0.94 Mb.
|
ВІН ПРИХОДИВ ДО ЛЮДЕЙ З КНИЖКАМИПитаєте, чи був Тарас у Пекарях? Та старі люди переказували, що бував частенько. Він приятелював з пекарівським дідом Опанасом. У діда Опанаса баба була – грім, а не баба. Та злюща – страшне. Вона, казали старі, ото як вглядить Тараса і свого діда „веселенькими”, то по потилиці обом перепадає. Я пам´ятаю, ще моя баба співала пісню про Тараса і діда Опанаса: Пішов дід Опанас По горілку для нас , Зачепився за пень Та й просидів цілий день. Прийшла баба, відчепила І потилицю набила. - Іди, вражий сину, додому Та й не кажи нікому, Що я тебе била. А вже ж цю пісню, кажуть, то склав Тарас. Веселий був, кажуть, людяний. Завжди приходив до людей з піснями і ото аж там, на тому боці потоку, там густий очерет ріс, було, читає. Свої пісні читав та все про волю говорив, про бідних людей, а панів кляв. Такий був чоловік, що є що згадувати. У всіх людей його портрети є. Від У.Г.Нагорного (1880р.н.) с.Пекарі, Канівського р-ну. Запис.Г.С.Нерушак, 1960. Вінок Кобзареві.- С.82,84.ШЕВЧЕНКО В СЕЛІ ПРОХОРІВЦІ Батько розказував, що Шевченко, живучи в Прохорівці на горі у Максимовича, цілими днями просиджував під дубом, усе було, кажуть, щось пише. А вечером, коли люди повертаються з поля, то він виходить з сосен на дорогу, зупиняє людей і розпитує: — Що ви робили? у якого пана? чи пан не обіжає? А як люди жаліються на свою долю, на панщину, то він каже: — Не журіться, скоро панщина трісне, і ви більше її робить не будете. Від Я.Ф.Отришки, 41року,сторожа Прохорівського заповідника. Записав Д. Кушнаренко, 1938р. Шевченко в народній творчості.- С.74. * * * Баба розказувала, що коли Шевченко приходив у село Пекарі, то в нього було багато різних книжечок. Він писав і малював. З дідом у шинок заходив, бо там збиралося чималенько людей, слухав недовольствія, які були в кріпаків. Дід і баба були теж кріпаки. Баба було каже: «Візьму дитину на руки і йду на поле поміщику робити». То, мабуть, про мою бабу він склав і вірша: На панщині пшеницю жала, Втомилася, не спочивать. Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать... Від К. Н. Кузьменка, 45 років, с. Пекарі, 1938 p. Збірник-1940.—С. 11. ПРО МОГИЛУ БІЛЯ ШЕВЧЕНКОВОГО ДУБАНедалеко від старого-престарого гіллястого дуба на Михайловій горі, під яким частенько відпочивав Тарас Григорович Шевченко, коли бував у маєтку Максимовича, росте собі чималий сучкуватий дубок. Під тим дубком лежить ледве-ледве примітна довгаста могилка. Про неї здавна переказують старі люди сумну історію. Колись за два чи за три роки до кінця кріпаччини розмовляв Шевченко з Максимовичем про волю. Тарас Григорович говорив йому, що люд повинен стати вільним і від панів і від панщини. Цю розмову підслухала служниця Максимовича — та й почала потай та пошепки переказувати кріпакам сусіднього пана про волю. Той пан про це довідався і оскаженів, як звір. Не питаючись Максимовича, схопив ту бідолашну дівчину та й почав їй „давати волі". Постьобали сердешну мало не до смерті, а після того ще й погрожували. Не стерпіла вона знущання та й наложила на себе руки. Пішла з мотузкою до сучкуватого дуба та там і повісилась. Так її під тим дубом і закопали, не звелівши ховати на кладовищі. Отаке розказують про цю могилу. Від П. П. Яковенка, с. Прохорівна. Записав П. Гонтаренко, 1935 р. Шевченко в народній творчості.- С.74. ШЕВЧЕНКО ДРУЖИВ З КРІПАКАМИДід мій родився не в Прохоровці, а в с. Тополях. Його пан Кікоть виміняв на собаку. Дід Яків був любимий у пана. Пан йому довіряв. І от кого було б'ють на конюшні, то пан посилає діда, щоб він присутствував, а сам сидить і дивиться у вікно. Дід приказує тому, що б'є, щоб він дуже не бив, а тільки притуляв. А Тарас Шевченко діда знав. Зустрінеться було і запитує: — Кого били? Чи дуже б'ють? Заходив Шевченко і в двір до пана, де робив дід. Ходив Шевченко, казав дід, просто, як чумак, у брилі, в широких білих штанах. Жив Шевченко в Максимовича, на горі. Шевченко дуже дружив з кріпаками, їх заговарював, щоб вони на панщину не йшли. За це його в Прохоровці й арестували. Від Д. Д. Гуpи, 62 років. С. рохорівна. Записав Д. Кушнаренко, 1938 p. Шевченко в народній творчості.- С.76.
. Вдові, яка соромиться власного дрантя на собі та дітях, [Шевченко] говорить: «Е ні, сестро, нехай діти твої у дранті йдуть на вигон , нехай святе сонечко побачить горе ваше і потім розповість нащадкам нашим». Від Л. Рябчуна, на могилі Т. Г. Шевченка (1927 p.). 3. Береза. Образ Т. Г. Шевченка в українській народній творчості. — С. 15. * * * Одного разу Тарас Шевченко малював на горі картини, а моя мати пішла з дівчатами груші збирати. — Дивлюсь, — каже, - якийсь чоловік красить дощечку, ми стрімголов назад. Він услід нам озивається: - Чого ви тікаєте? - Ми боїмося, бо пани як побачать, що ми тут збираємо груші, то і мішки заберуть у нас. - Не бійтеся, — каже Тарас Шевченко, — скоро ці груші будуть ваші, а не панові, і все ваше, скоро ви будете вольні, скинете панське ярмо! А картини Шевченко інтересні одливав, де били, знущалися пани з людей, то він усе зрисовував. Від М. Г. Бабича, с. Пекарі, серпень 1938 p. Український фольклор. — С. 47. ШЕВЧЕНКО СЕРЕД МОЛОДІМоя мати вмерла, — на сьогодні їй буде до 90 років. Багато, було, розказує про Шевченка. Батько був за матір старіший, пас телята і гуси у барині Райковички, робив панщину. А мати служила в старшини Панька. От вона було розказує, що туди ходив Тарас Шевченко. Він був схожий, каже вона, на Василя Івановича Роздобудька, садовника нашого колгоспу. У Панька збирались дівчата, хлопці, то Шевченко, — було розказує, — з ними співає, учить їх. А дівчата як обсядуть його, то він усе їх учить співать. У його голос, кажуть, був гарний, як заспіва, то, кажуть, і хата розлягається. Найлюбиміша його пісня була, він все її співав з дівчатами: Ой ти, Грицю, Грицю, Ти славний козаче, За тобою, Грицю, Вся країна плаче. Ой не так країна, Як тая дівчина, Которая Гриця Вірненько любила. Любила, любила, Та й причарувала, Дала йому чари, Які сама знала. Дала йому чари, Які сама знала, Вивела коника Та й осідлала. Далі не знаю. Це цю пісню все він було співає з дівчатами. А вони все було його питають, коли він до них ще прийде співати. А як старшина заходить у хату, то він його й питає: — Ну що, ви гроші вже перещитали? Старшина був неграмотний, то гроші щитав на зарубках, на палиці — що зарубка, то й руб. Шевченко було каже: буде час, що будуть всі грамотні. То всі дивувались, як це воно буде, що всі будуть грамотні. Так було згадує моя мати, коли я читаю „Кобзар". „Я, каже, його своїми очима бачила". Візьме ото та й дивиться на портрет. Діло відбувалось у Прохоровці, бо мати моя звідтіля родом. Від колгоспника О. М. Xарлая, 49 років, с. Келеберда. Записав Д.Кушнаренко,1938 p. Шевченко в народній творчості.- С.76. ШЕВЧЕНКО В СЕЛІ ПЕКАРЯХ Розказував мені батько, що Тарас Шевченко часто перебував у с. Пекарях. Ходив у свиті, солом'яному брилі. Ходив він завжди з товаришем Грицем; кажуть, що він був художник. Так їх і називали: Тарас і Гриць. Було хто питається: — Хто то йде? — А то йде, кажуть, Тарас і Гриць. Це той Тарас, що про волю розказує. Тарас багато в нашому селі і за селом малював. Раз він іде селом, а по дорозі бігають діти; він схопив за руку маленького хлопчика, мого батька, і повів під грушу, де жили і тепер живуть Шпильові, поставив на горбку і звелів узяться рукою за гилку і почав малювати. Батько казав: я не хотів стояти, то Тарас Шевченко наклав переді мною стовпчик шажків і сказав:
Батько казав, що він стояв, доки його не змалював Шевченко. А як змалював, то обіцяні гроші віддав батькові. Від Т. Г. Грищенка, 44 років, с. Пекарі, Канівського р-ну. Записав Д. Кушнаренко,1938 р. Шевченко в народній творчості.- С.77. * * * Розказувала мені мати, ще як вона була дівчиною, жили вони в селі Стара Гута, то до них зайшов якийсь дід і попросився ночувати. Його запитували, звідки ви і хто ви. А він каже: «Я дорожній прохожалий чоловік». Переночував і пішов у ліс. У хаті покинув записку, так щоб вони по- бачили. В тій записці було написано: «Як ви хотіли знати, хто у вас ночував — то я Тарас Шевченко». В лісі його бачили пастухи з книжками і бомажками. Він щось робив, переписував ті бомажки. Від Оксани Дмитрівни Москович, 38 років, с. Межиріч,1938 p. Український фольклор. — С. 69-70. АРЕШТ Т. Г. ШЕВЧЕНКА Мати моя розказувала, а їй вже батько розказував: коли узнали пани, що Шевченко живе у Прохоровці, то послали мого батька з двома отаманами, щоб вони арештували і привели Тараса Шевченка у Мошни. От вони йдуть утрьох, прийшли в двір до Максимовича, а один отаман був рижий, прозивали його „індик", став говорить моєму батькові: — Ми як прийдем, то ти його зразу хватай за поперек, зв'яжем, руки назад і поведем. А мій батько і одвічає: — Беріть ви, ви ж отамани, а я простий чоловік. Одна жінка почула цю розмову, прибігла до Шевченка і каже:
Розказала йому все, що вони говорили. Шевченко каже:
Зайшли вони. Шевченко їх і питає: — Кажіть, чого ви прийшли? — За вами. — А хто вас послав? — Пани. Вони нас послали, щоб ми вас доставили в Мошни. — Добре, — каже Шевченко, — ідем. Привели Шевченка до панів, пани його й питають:
Шевченко каже: — Я нікого не волную, люди самі волнуються, і я волнуюсь, бо бачу неправду, як пани людей б'ють та панщиною морять. Від колгоспника М.Г.Бабича,69р., с. Пекарі, Канівського р-ну. Записав Д. Кушнаренко,1938 р. Шевченко в народній творчості.- С.78. * * * Моя хресна мати розказувала (я вже був взрослий, а їй було годів 90), як вели арештованого Тараса Шевченка через с. Попівку і через економію. Вона сама звідтіля родом і сама це бачила. Каже, саме якраз сіли економські робочі обідать, бачать — ведуть Тараса. Арештували не знаю де, а вели його соцький, десяцькі й пристав, вели до Черкас. Пристав ішов попереду, соцький позаду, а десяцькі по боках. Всередині йшов Тарас Шевченко. Вели вони через економію для того, щоб пан побачив, а тоді був пан чи Парчевський, чи Москальський. Він то й загадав, щоб піймали і заарештували Шевченка, бо він підбурює кріпаків проти пана. А Шевченко дійсно виступав проти панів, не любив їх, то за ним гонились, поки піймали. Від колгоспника Є.І.Савенка,72р., с.Межиріч, Канівського р-ну. Записав Д. Кушнаренко,1938 р. Шевченко в народній творчості.- С.79. ШЕВЧЕНКО НА ЗАСЛАННІ Я служив в Оренбурзькому краї, обучався в м. Орському. На действітільній службі був аж в городі Карбітах, Турганської області. То оренбурзькі мужики було питають по-руському: — Скудова ви? якої губернії? — Київської, — кажу. Вони мені й кажуть: — Тут ваш Шевченко сидів у тюрмі. Сам він з Київської губернії тоже. В Орському люди казали, що у них був на зсильці Шевченко з Київщини. Від колгоспника П.П.Колішова,86р. с.Межиріч, Канівського р-ну. Записав П. Гонтаренко,1938 р. Шевченко в народній творчості.- С.79. |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г.... |
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ ПРОЕКТІВ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ Зміст проекту Зміст проекту: проект рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради „Про затвердження норм споживання води споживачами м.... |
ЛітератураЗміст і форма в мистецтві: діалектика зв'язку Як відомо, твору ні про що не буває. В ньому є жива душа, тобто зміст, який випромінює духовну енергію, узагальнюючи поліфункціональ-ність... |
Зміст трудового договору Зміст Вступ Розділ III. Поняття припинення трудового договору, підстави його припинення |
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ( 2 виробнич ої ) ПРАКТИКИ студентів... Одним із напрямів вирішення цієї проблеми є впровадження в навчальний процес системи поетапної практичної підготовки майбутніх менеджерів... |
Тема уроку Мета: продовжити ознайомлення учнів з особливостями жанру літературної казки; учити самостійно визначати головну думку художнього... |
План Поняття та зміст юридична деонтологія Юридична діяльність: поняття та зміст ст Мораль, на думку Бентама, може бути математично обрахованою ("моральна арифметика"), а задоволення індивідуального інтересу, вважав... |
Навчальна діяльність Тема: Освоєння клавіатури. Орієнтування в просторі Програмовий зміст Програмовий зміст: повторити вивчений матеріал. Сприяти розвиткові логічного мислення. Детально розглянути складові частини клавіатури,... |
Тема Предмет, зміст і структура курсу Модуль І. Теоретичні основи управління персоналом. Тема Предмет, зміст і структура курсу |
Вибір — це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють... Елективні курси (elect вибір) — це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають... |