|
|
Скачати 1.4 Mb.
|
| ТЕМАТИКА УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ 5 КЛАС 1. Уявіть і опишіть маму вечорової пори над колискою своєї дитини. 2. «Спи мій малесенький: пізній бо час». 3. Оспівування безмежної материнської любові в «Колисковій» Лесі Українки. 4. Почуття і роздуми, які виникли у вас під час сприймання поезії Лесі Українки «Колискова». 5. «Ти прекрасна, вечірняя зоре!» 6. Зорі — «очі весняної ночі». Як ви це розумієте? 7. Опишіть зоряне небо, велич і красу українського небосхилу, і свій стан під час його споглядання. 8. Як описала Леся Українка своє ставлення до коханої матусі у вірші «Вечірня година»? 9. Ваші роздуми, присвячені рідній неньці, у вечірню годину. 10. Опишіть докладно один вечір на селі, який вам запам'ятався. 11. Зорові та слухові образи «Вечірньої години». 12. Ваші розмірковування з приводу однієї самостійно сприйнятої поезії Лесі Українки («Веснянка», «Конвалія», «Співець»). 8 КЛАС 1. Милі серцю подільські краєвиди в поезії Лесі Українки «Красо України, Подолля!» 2. «Про що тополі розмовляють з вітром у полі»? 3. Давнє лихо України у вірші Лесі Українки «Скрізь плач і стогін, і ридання». 4. Заклик до боротьби «за нове життя» в поезії «Срізь плач і стогін, і ридання». 5. Як Великий Кобзар України «орав свою ниву» (за віршем «На роковини Шевченка»)? 6. Картини темної безпросвітної ночі антинародного режиму в «Досвітніх огнях» Лесі Українки. 7. Образ досвітніх вогнів в однойменній поезії Лесі Українки. Розкрийте цю алегорію. 8. Образ народного поета в «Давній казці». 9. «Не поет, хто забуває про страшні народні рани». 10. Ваше ставлення до образу Бертольдо. Аргументуйте свою позицію. 11. «Десь, колись, в якійсь країні...» Продовжіть переказ фабули «Давньої казки». 12. Докладно поясніть друге слово в заголовку поеми «Давня казка». 13. Ліричне, епічне і драматичне у вивчених вами у 8 класі творах Лесі Українки. 14. Проаналізуйте один із самостійно прочитаних вами творів Лесі Українки («Про велета», «Подорож до моря», «Роберт Брюс, король шотландський»). 10 КЛАС 1. Леся Українка — мій ідеал жінки і людини взагалі. У 2. Чому наш народ назвав Лесю Українку дочкою Прометея? 3. Леся Українка — окраса і гордість української нації. V 4. Наша Леся. 5. «Трохи чи не єдиний мужчина на всю Україну». 6. Світ поетеси нескінченно широкий, барвистий і неповторний. 7. Поєднання мужності й жіночої грації в творах Лесі Українки. 8. Фольклорний струмінь у творчості Лесі Українки. 9. Крилаті вислови Лесі Українки, їх стислість і глибинна мудрість. 10. Як ви розумієте слова Олеся Гончара «Леся Українка — нетьмарна зірка в очах потемків»? 11. У чому, на вашу думку, самобутність стилю Лесі Українки? 12. Леся Українка велика дочка великого народу. 13. Розгорнуто прокоментуйте вислів Михайла Стельмаха: «Слово Лесі Українки зіткане з великих людських надій». 14. Висока українська ідея в творчості Лесі Українки. 15. Життя Лесі Українки — програма самовиховання юних. 16. Як ви розумієте слова Лесі Українки: «Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі»? 17. Сторінками збірки поезій Лесі Українки «На крилах пісень». 18. Ваші почуття та роздуми, викликані збіркою Лесі Українки «Думи і мрії». 19. Ваш віддгук на "Відгуки» Лесі УКраїнки. 20. «Без надії таки сподіватись!» — провідний мотив творчості Лесі Українки. 21. Враження Лесі Українки від «Подорожі до моря». А ваші враження від цього циклу поезій? 22. Поетеса та її обов'язок перед рідним краєм («Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий піднімать»). 23. Вдача і характер Лесі Українки в підтексті-вигуку «Буду жити! Геть думи сумні!». Ваша оцінка цієї властивості поетеси. 24. Заклик до активної боротьби за кращу долю України в поезії «І все-таки до тебе думка лине». 25. Особливості літературно-творчого процесу в поезії «Як я люблю оці години праці!». 26. Що стається, коли «усе навколо затиха під владою чаруючої ночі»? 27. «Хай згине цар!» Хай живе народ-творець духовних цінностей («Напис в руїні»). 28. Вираження одвічних прагнень народу до краси і творчості («Напис в руїні»). 29. Як краса рідної природи навіює щирість і глибину переживань людини («Стояла я і слухала весну») ? 30. Ідея визволення рідного краю з-під влади окупантів у поемах Лесі Українки («Давня казка», «Роберт Брюс, король шотландський»). 31. «Хто волі ще не одцуравсь, нехай іде до бою!» 32. «Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна?» 33. «Ми готові йти до бою.' Краще смерть, ніж вічний сором!» 34. «Народ наш... за ворогів іде в вогонь і воду, Катам своїх поводирів оддав». Ваше ставлення до таких дій. 35. Краса, глибина і неповторність образу Мавки. 36. Мотив духовного багатства проти бездуховності в «Лісовій пісні». 37. «Що лісове, то непогане; усякі скарби з ліса йдуть». Поясніть підтекст цих слів. 38. «Німого в лісі в нас нема нічого» (персоніфікації «Лісової пісні». Як ви це розумієте?). 39. «Солов'ї весільним співом дзвонять» (тема кохання в «Лісовій пісні»). 40. «У мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала» (взаємостосунки Мавки і Лукаша). 41 «Хай говорить серце, як весняна нічка!» (про чари кохання в «Лісовій пісні»). 42. Доведіть слушність докору Мавки Лукашеві: «Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись». 43. «Кохання має крила» (вільна тема). 44. Мотив туги за рідним краєм в «Боярині» Лесі Українки. 45. Осуд пасивної національної зради в драмі Лесі Українки «Бояриня». 46. Ідейно-художній аналіз одного з творів Лесі Українки за програмою для самостійного читання (»Мріє, не зрадь», «Одержима», «Камінний господар»). 47. Простежте сюжет біографічно-художньої дилогії М. Олійника «Дочка Прометея». 48. Укладіть тези монографії Анатолія Костенка «Леся Українка». КРИЛАТІ ВИСЛОВИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ (ДІЮЧІ Й ПОТЕНЦІЙНІ) Афоризми. Стислі висловлювання. Влучні літературні цитати. Образні вирази. Крилаті слова... Так або, можливо, ще якось можна назвати зібрані в цьому розділі вислови з художніх творів Лесі Українки. Частина з них виписана нами з періодики та різноманітних книг. Це діючі афоризми, це ті влучні вислови Лесі Українки, що вже повсюдно і всіма визнані як крилаті і набули незаперечного права громадянства. Наприклад, «Досвітні огні», «Я честь віддам титану Прометею», «Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив». Друга частина (і досить вагома) — це потенційні вислови, які мають усі дані, щоб стати крилатими, але з певних причин ними ще не стали. Наприклад, «Не зневажай душі своєї цвіту», «Тепер усе дрібніше стало в світі», «В світі ніхто без мрії не прожив». Дана добірка саме тому і скомпонована, і систематизована, і запропонована передовсім школі, щоб через учителів і учнів ці потенційні крилаті вислови стали теж діючими. Віримо, що так і станеться. Запропонована добірка покликана виконати ще одне призначення: довести читачам дивовижну влучність і «спресованість» Лесиного слова, а саме в цьому — у його влучності і стислості, глибині, мудрості та красі стилістичної довершеності, вражаючому підтексті й естетичності — характерна особливість творчого стилю Лесі Українки. І вона сама це усвідомлювала, пишучи: «Крилате слово — от моя стріла». Зрештою, значна частина афоризмів Лесі Українки може бути залучена до тематики учнівських творів. Систематизація зібраних нами афоризмів вилилась у таку рубрикацію: 1. Про сенс життя, його парадокси, мораль. 2. Про християнську віру в Бога. 3. Про Україну, любов до неї та її долю в кігтях московської імперії. 4. Мрії про світлу будущину. 5. Про боротьбу за мрію, за волю. 6. Про громадянську мужність і силу волі. 7. Про творчий процес, про Слово. 8. Поет і рідний край, психологія творця. 9. Світ природи, квіти. 10. Про кохання і долю жіночу. ПРО СЕНС ЖИТТЯ, ЙОГО ПАРАДОКСИ, МОРАЛЬ Навіщо родитись і жити в могилі? Або погибель — або перемога! Я не журюся, що світ сей хороший покину. Дбати всяк повинен про добру славу. Завжди терновий вінець кращий, ніж царська корона. Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. За правду, браття, єднаймося щиро! Хто правду любить, той наш брат. Є життя од смерті гірше. Не зневажай душі своєї цвіту. Мій дім — мій храм. Гнітить мене твоя краса, чужино! Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись. Рабський дух краси найвищої збагнуть не може. Ніколи не кажи: «Я вже скінчив науку». Йдуть до спілки тільки рівний з рівним. Закон карать повинен тільки вчинки. Невільником є тільки той, хто добровільно носить на собі ярмо неволі. Життя і мрія в згоді не бувають, а вічно борються. Щоб не плакать, я сміялась. Все мана — і на землі ніде нема святині. Від одного слова розкрилась в душі моїй труна. Тепер усе дрібніше стало в світі, І потвора стала в людях богом Плюща обійми гублять силу дуба. І без богів начальства в нас доволі. Буває правда, якої виявляти неподоба. Така природа людська, що досконале в ній приймається помалу. З рук смерті люди дістають безсмертя. Коли в подружжі є дві різні віри, там жінка має дві душі. Хто ж пита овець, котру з них різать? Брехун до себе світ весь приміряє. Злодії держатись купи мусять, хто чесний — проживе і без людей. Дурень той, або злочинець, хто дарма віддає Дивляться і не бачать. Бо щоб мовчати, треба все забути. Чи слава є найбільша нагорода? Всім дати щастя і нещасним бути. Хто не був високо, той не збагне, як страшно впасти. Безсилля силу славить. Тоненька смужка брехню від правди ділить. Ти думаєш, за правду не карають? Читай Святе письмо — і розум просвітиться. У всіх людей одна є спільна мова — братерськая любов. Мене любов ненависті навчила. Все переможе щире каяття. За правду треба правдою платити. Над всіх старших найстарша Правда. Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу покладе за друзів. Як боляче, як страшно втрачати віру в дорогу людину! Відступникам немає вороття. Лінивий служби легкої шукає. Бридка слухняність поневолі. Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. Освітити світлом правди. О горе тим, що мають душу чесну. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті. ПРО ВІРУ ХРИСТИЯНСЬКУ В БОГА Я християнин і більш ніким не хочу бути. Служити двом богам не можна. Для мене церква дорога, як рідна мати Все, що їй на шкоду, болить мене, і мучить, і турбує. Слово з Ідеєю з'єдналося в Христі... Обманом неба не здобути... Суд Божий прозорливіший над людський. Суд Божий не помиляється. Кого ж відкине церква — Бог відкине і покарає душу вічним пеклом. Чесний хрест — без нього нема рятунку. Не може зламати людська воля те, що Бог створив незламним. Господь мій захист, мій притулок і моя потуга. Скільки поколінь, то стільки й християнств було на світі. Для щирої душі не треба красномовства, тільки правди і слова Божого. Громадська влада — то є Божа влада. Милосердя до вбогих — це повинність християнства. Хто не вірить у дива господні — не вартий бачити їх. Хто зміряє шлях, обставлений хрестами? ПРО УКРАЇНУ, ЛЮБОВ ДО НЕЇ, її ДОЛЮ В КІГТЯХ МОСКОВСЬКОЇ ІМПЕРІЇ Сторононько рідна! Коханий мій краю! Моя Україно мила, кохана! Україно — наша бездольная мати! Мій занапащений, нещасний краю. Палають страшні, незагойнії рани На лоні у Тебе, моя Україно! Народ наш...за ворогів іде в вогонь і в воду, Катам своїх поводирів оддав. Що орати, коли поле наше невільне? Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна? На вільне слово ковано кайдани. В темниці тут жива душа конає. Всіх владарка ніч покорила. Навколо темнота тяжка. Навколо все спить, як в могилі. Як правду неправда скрізь боре! О,горе тим, що вроджені в темниці! Люди мучились, як в пеклі... Розливався людський стогін всюди хвилею сумною. МРІЇ ПРО СВІТЛУ БУДУЩИНУ Мрія нова літа надо мною орлом. Правда нам світитиме крізь хмари. Темна ще ніч, та вже хутко минеться вона. Назад нема нам вороття! Кормигу тяжку хто розбить нам поможе? Досвітні вогні засвітили! Тоді спадуть всесвітнії окови. 1 згине зло, укриване віками. Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? У світі ніхто без мрії не прожив. Свята, велична мрія: люди мають бути вільні. Життя минає, а мрія залишається. ПРО БОРОТЬБУ ЗА МРІЮ, ЗА ВОЛЮ Сила народна безупину на приступ іде. Розірвані всі пута! Хто не жив посеред бурі, той не знає, Як людині боротьба і праця милі. Крила на волі виростають. За волю, за рідну країну! Любіть волю, честь і славу. Не уявляю собі життя без боротьби, а боротьби — без страждання. За мрію люди кривавії ріки проливають. Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! Хай гине цар! Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою! Хто пам'ята про славу, Честь, до зброї! Хто за мною? ПРО ГРОМАДЯНСЬКУ МУЖНІСТЬ І СИЛУ ВОЛІ Сором хилитися, долі коритися! Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Так, я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні! Без надії таки сподіватись! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки. Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Прокляття рукам, що спадають без сили! Я вийду сама проти бурі і стану — поміряти силу. Сором сліз, що ллються від безсилля. Що сльози там, де навіть крові мало. Годі тепера! Ні скарг, ані плачу, ні нарікань на долю... У нас вогонь Титана ще не згас. Одвага наша — меч. Нехай ніхто не плаче по мені. Поборю найтяжчі перешкоди. Одвага в серці жевріла, мов пломінь. Герой користі не шукає зроду. Я честь віддам титану Прометею. ПРО ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС, ПРО СЛОВО Фантазіє, ти сило чарівна! Хотіла б я піснею, стати. Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають. Линь, моя пісне, як чайка прудка! Грай, моя пісне, як вітер сей грає! Бо вільная пісня не може умерти. Та пісня, як море, і стогне, й рида. Слово, чому ти не твердая криця? Слово, моя ти єдиная зброє! Думки цвітуть, мов золоті квітки. Врочистую одправу починаю перед моїм незримим олтарем. Де тії струни, де голос потужний, де теє слово крилате? Якби я всіма барвами владала... Слово, коли ти живе, статися тілом пора. І затремтіли мого серця струни. Гриміло слово, мов потік весняний. Крилате слово — от моя стріла. Горда, ясна, огнистая мова. Хоч би митцеві руки відрубали, він все-таки творить не перестане. Як солодко грає, як глибоко крає, Розтинає білі груди, серденько виймає. Хіба крові не варто краса? Ніяка туга краси перемагати не повинна. Слово чарівне і озвірілих в люди повертає. ПОЕТ І РІДНИЙ КРАЙ, ПСИХОЛОГІЯ ТВОРЦЯ Хай я загину, та хай сяє над людьми правда і надія! Гомоніла твоя кобза гучною струною. Орать будем свої ниви, рідні перелоги. Я все покидаю, а з собою несу лиш рідні пісні. Україно! Плачу слізьми за тобою. Що вдію для Тебе? Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, А заплутались навіки в золотії тонкі сіті. Не поет, хто забуває про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани! Із серця пісня поллється. У серці розкішно цвіте-процвітає Злотистая квітка — надія. Що розбитеє серце віщує? Веселкою моя надія грала. Щасливий, хто сни має милі! Серцем почула весну-чарівницю. Чого я плакала тоді, чого ридала? Зосталася тільки надія одна. Душа моя плаче, душа моя рветься. У чорную хмару зібралася туга моя. Весняная сила в душі моїй грає. Тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив. Палив нам душу розпач і серце розтинав, мов гострий меч. СВІТ ПРИРОДИ. КВІТИ Красо України, Поділля! Поле і гай у серпанки тонкі повилися. Небо глибоке, сонце ласкаве. Зорі — очі весняної ночі. З вітром весняним сосна розмовляла. Що лісове, то непогане; усякі скарби з лісу йдуть. Весняна вода, як воля молода. Солов'ї весільним співом дзвонять. Море, море! Без краю просторе. Море стелиться чорним, важким оксамитом. Каміння — то кості матері-землі. Сії гори стоять одвіку і стоятимуть довіку. Розкрились троянди червоні, наче рани палкі. Зчорніли червоні троянди, наче в ранах запекла кров. До краю вразливі мімози. Шуміла калина листом зелененьким. Квіток, квіток, як можна більше квітів! Квітки цвітуть золотом багряним, немов огнем, долина пойнялась. Гордо палає троянда розкішна. Біла лілея — квітка чистої надії. Чи є кращі між квітками та над веснянії? ПРО КОХАННЯ І ДОЛЮ ЖІНОЧУ Весна співала про любов. Вона для нього, наче сонце. Дружино мого серця! Дивлюся на тебе — і не можу одвести очей. І світять, як мрія, твої очі, ті зорі сумні. Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти. Розпачливе осіннє кохання. Хто любить, той уподобитись може до милого і тілом, і душею. Як тяжко з коханим розставатись! Від кохання серце розривалось. Як тяжко найдорожчого втеряти! Хай говорить серце, як весняна нічка. Серденько словами зачарую. Мов друге серце зародилось, як його пізнала. Любові легкого шляху не треба. То не любов, що присяги боїться. Кохання має крила. Кожній матері дитя її — Месія. Не тіло ти, а душу продала. Яке то щастя мати жінку дбайну! Як є краса, то нащо їй покраси? Бібліографія 1. Степанишин Б. Леся Українка в школі -К: РВЦ «Проза» 1999.-380 с. 2. Януш О. Леся Українка в Криму .Дивослово.1994.№ 10-11, с57-59. 3. Магера М. Леся Українка і Поділля – Освіта .1991. 4. Іваненко В. До питання про світогляд Лесі Українки : Українська мова і літ в школі.1985, №2 , с34-37. 5.Бабишкін О. Мистецький світ Лесі Українки : Укр. мова та літ. в школі 1996,№1,с15-24 6.Кордун В. Фольклорно- міфологічна образність у структурі «Лісової пісні»: Народна творчість та етнографія ,1983 ,№3 с.60 -65. 7.Жулинський М. Леся Українка // Слово і доля .- К., 2002. 8. Мовчан Р. Українська проза ХХ ст. в іменах : Посібник .- К., 1998. |
|
Гармонійного єднання людини з природою. 63 Образи драми-феєрії «Лісова пісня». Неоромантичне утверд- ження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можли |
ТЕМА ГАРМОНІЙНОГО ЄДНАННЯ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ Мета: продовжити знайомити школярів з поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на вірші «Давня весна» |
|
Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи... |
ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення... |
|
Гарна мова запорука всебічного та гармонійного розвитку дитини Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, тим краще її мовленнєвий розвиток |
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності... |
|
Тема: Незабаром літо. Спостереження за природою влітку. Мета Мета: Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою, ознайомити з прикметами приходу літа та захопленням... |
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи Мета. Ознайомити учнів з основними відомостями про Б.І. Антонича, з програмовими творами поета «Назустріч», «Весна», розкрити взаємозв’язок... |
|
Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство лише незначна частина... Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я це не тільки відсутність хвороб,... |
Законом України Молодіжне громадське об’єднання «Україна жива» (далі Об’єднання) є добровільним молодіжним громадським об’єднанням, що діє на території... |