Гармонійного єднання людини з природою. 63

Скачати 1.4 Mb.

Назва	Гармонійного єднання людини з природою. 63
Сторінка	8/9
Дата	20.03.2013
Розмір	1.4 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Література > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Лукаш

Світлими теплими тонами змальовано у «Лісовій пісні» Лукаша і дядька Лева. Напровесні обидва вони з'являються в лісі, аби побудувати хату і оселитися там назавжди. Ім'я Лукаш відомо багатьом слов’янським мовам. За етимологічним словником, в українській мові воно запозичене з польської, до якої, у свою чергу, прийшло з тюркської, і означає «світло», а первісне значення його імені — народжений при сході сонця». У драмі-феєрії Лукаш — ще зовсім молодий, гарний, чорнобривий, стрункий парубок. Ніжний спів його сопілки порушив лісову тишу й сповнив ліс світлом і теплом. Почувши його мелодію, уся природа пробудилася, неначе зійшло сонце. У весняному лісі Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою. Спалахнуло перше кохання молодих сердець, і від їхнього щастя забуяло все довкола.

Спочатку Лукашеве кохання було палким і щирим: він захопися вродою Мавки, захищає її від переслідувань Перелесника, кидається в ніч за світлячками, щоб прикрасити ними розкішні коси коханої. Але все це швидко минає. Вслухайтесь лише у його слова — від палкого вигуку: «Я зацілую тебе насмерть!» до образливого: «Яка страшна! Чого ти з мене хочеш? »

Любов Лукаша не витримує перевірки буденщиною, і він врешті-решт погоджується на шлюб із моторною вдовою Килиною, яку підшукала йому

мати. Така пасивність парубка цілком відповідає добре знайомим Лесі Українці звичаям поліського села, де за жениха все вирішували його батьки. Не маючи вольового характеру, Лукаш легко піддається впливові обставин. Він намагається виправдатися перед зрадженою ним Мавкою:

Ти бачиш... мати все гризуть за тебе!.,

їм невістки треба,

бо треба помочі — вони старі.

Чужу все до роботи заставляти -

не випадає... Наймичка — не дочка...

Та, правда, ти цього не розумієш...

Найбільша біда Лукаша в тому, що він сам не розуміє, який має творчий дар — його гра на сопілці нікого не залишає байдужим. Зі змінами у поведінці Лукаша змінюється і його мова: із лагідної й поетичної вона стає різкою, навіть брутальною: «Ай дай спокій! Не маю часу».- кидає він Мавці, яку занапастив.

Невіддільна від образу Лукаша алегорична постать йогоДолі
Доля.

Ой колись я навесні

тут по гаю ходила,

по стежках на признаку

дивоцвіти садила.

Ти стоптав дивоцвіти

без ваги попід ноги...

Скрізь терки-байраки,

та й нема признаки,

де шукати дороги.

Пішла і зникла в снігах Лукашева доля, вказавши йому на вербову гілку, що він її кинув. Лукаш підіймає цю гілку-сопілку і починає грати. «Спочатку гра сумна, як зимовий вітер, як жаль про щось загублене і незабутнє, але хутко переможний спів кохання покриває тугу.» Під спів сопілки розцвітає весна. Так, мрію вбити не можна.

Доля — це Лукашева совість, яка чинить суд над його життям.

Дядько Лев

Особливе місце відводить Леся Українка у своєму творі образу дядька Лева.

Цей персонаж поетеса описала так: «Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду: по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої товстяної шапки-рогатки;

убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широко; му ремені...»

Ім'я Лев походить від грецького слова — власного імені, що виникло на основі загальної назви «лев» (великий хижий звір родини котячих). У народі цього звіра називають царем звірів, володарем лісу, лісним царем. Лукашевого дядька всі поважають, прислухаються до його порад.

Життєві засади, що визначають поведінку дядька Лева, його особистий досвід, дбайливе, по-справжньому господарське ставлення до природи роблять цей образ співзвучним нашому часу. Через нього Леся Українка ставить важливу для людства проблему — захист довкілля; саме в ньому втілює одну з головних думок п'єси: людина повинна бути мудрою і обачливою у своїх стосунках з природою, берегти усе живе на землі.

Цей мудрий старий поліщук із чистого душею і благородним серцем стоїть осторонь дрібних сварок і власницького користолюбства.

Заступаючись за Мавку перед матір'ю Лукаша, дядько Лев каже: « Та що ти знаєш? От небіжчик дід казали: треба тільки слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така самісінька, як і наша».

Дядько Лев — типовий образ мудрого знахаря, який своєю розважливою поведінкою урівноважує співвідношення добрих і злих сил природи. Таємниці його мудрості пов'язані зі знанням найпоширеніших народних оберегів:

Я, небоже, знаю,

як з чим і коло чого обійтися:

де хрест покласти, де осику вбити,

де просто тричі плюнути та й годі:

Посієм коло хижки мак-відюк,

терлич посадимо коло порога, —

та й не приступиться ніяка сила...

За народними уявленнями, хрест оберігає від диявола, але не від русалок, бо вони бояться терличу. Осиковий кілок боронить від упирів, мак-відюк — від не-упокоєних мерців та відьом.

Дядько Лев завжди добрий, щирий, вірний своєму слову, він розуміє красу й силу лісу, охороняє його до самої своєї смерті. Зате й природа та всі її створіння шанують дядька Лева, бо він є живим прикладом гармонії у

взаєминах людини і природи. Дядько Лев виступає розумним володарем сил природи, який живе у злагоді з нею. Ця постать символізує силу розуму і доброти, невичерпність джерел народної творчості, бо дядько Лев знає такі казки, «що їх ніхто не вміє».

Образи драми-феєрії «Лісова пісня» можна розглядати за двома класифікаціями:

1) образи фантастичних істот і образи людей;

2) позитивні і негативні образи.

Перша класифікація значно простіша для розуміння, бо серед людських персонажів у творі лише Лукаш, його мати, дядько Лев і Килина з дітьми, всі інші персонажі є фантастичними.

Звертаючись до другої класифікації, необхідно враховувати й те, що негативними рисами наділені в творі як міфологічні істоти, так і люди: Килина і мати уособлюють зло, дядько Лев — добро і людську порядність.

Фантастичні істоти розподіляються на негативних і позитивних не за народною міфологією (у міфології мавки (нявки) є небезпечними для людей, бо зводять зі світу, несуть загибель), а за вчинками. Тому Мавка, Лісовик, Русалка Польова, Перелесник — позитивні образи, а Куць, Потерчата, Злидні та інші — негативні.

Суперечливим для сприйняття є образ Лукаша.

Лукаш належить до позитивних образів лише тоді, коли він закоханий у Мавку, адже саме тоді він добрий, поетичний, з чистими помислами. Втративши кохання до Мавки, Лукаш втрачає людську подобу і є уособленням зла, але кохання Мавки пробуджує в ньому людську істоту — і цей образ знову переходить до розряду позитивних.

Реалізм «Лісової пісні»

М. Рильський назвав «Лісову пісню» діамантовим вінцем Лесі Українки.

Крізь усе життя пронесла поетеса любов до народної творчості. Ремарки до «Лісової пісні» — це справжня поезія в прозі, надзвичайно точні, стислі і разом із тим поетичні замальовки поліських пейзажів. У цьому виявилося, зокрема, новаторство Леси-ної драматургії. «Лісова пісня» нібито переливається різноманітними барвами, які відбивають розмаїття кольорів у різні пори року.

Разом із тим письменниця виявила неабияке знання побуту і звичаїв поліського села.

Майстерно виписані сцени сварки жінок нагадують нам епізоди творів кращих наших побутописців — Нечуя-Левицького, Кропивницького.

Написати «Лісову пісню» Лесю Українку спонукала туга за рідним краєм. Появу драматичної поеми зумовила також внутрішня потреба поетеси висловити протест проти гнітючої атмосфери, яка панувала в той час у літературних колах. «Такий твір мусив з'явитися, його чекало життя, його вимагала література» , — писала сама авторка.

У п'єсі опоетизовано красу людських взаємин, потяг до щастя, непередбачену силу великого кохання. Неабияке місце у творі посідає проблема мистецтва. Мистецтво — це те, що облагороджує людину, дає їй душу, наближає до природи.

Загадковий світ Лесиного шедевра і досі вабить нас незвіданими глибинами поетичної думки.
Прояснення вчителя
Неоромантизм (новоромантизм) — так називала Леся Українка та інші творчий метод тих письменників кін. XIX — поч. XX ст., які поєднували у своїй творчості реалістичне зображення життя з романтизмом.

Леся Українка писала: «Справжній новоромантизм зневажає не самий натовп, тобто не особи, що складають натовп, а той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до натовпу, як до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить її в жертву інстинкту, стадності. Новоромантик протиставляє натовпу не героя, не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у якому він, цей натовп, розчинився б без залишку»:

Ознаки: є

• властива виразність суспільних ідеалів;

• прагнення до визволення особистості;

• гармонія ідеалу з життєвою правдою; • Леся Українка не поділяла персонажів на головних і другорядних, а на-« діляла всіх якостями повнокровних самоцінних особистостей; *

• її ліричні та драматичні твори наснажені визвольним пафосом, їм при- * таманні гострота конфлікту між добром і злом, правдою і кривдою, опти- * містична віра в перемогу перших.

Драма-феєрія (від франц.— фея, чарівниця) — один із жанрових різновидів драми. Для цього драматичного виду властивий фантастично-казковий ;южет, у ньому відбуваються неймовірні з реального погляду перетворення, юряд з людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні іс-готи.

IV. Узагальнення вивченого матеріалу

• На основі знань про неоромантизм як літературний напрям доведіть, , що «Лісова пісня» твір неоромантичний. (Неоромантичне утвердження • духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей; конфлікт між буденним життям і високим пориванням душі особистості, % дійсністю і мрією; індивідуальність і натовп).

• Розкажіть (уявивши себе Мавкою або Лукашем) про свого коханого, чим • він неповторний, чого вас навчив або зачитайте листи до героїв, написані« вдома- *

• Створіть асоціативний кущ: • Мавка — міфологічна істота — лісова царівна... Лукаш — хлопець — поет в душі...

V. Висновок

Звучить останній монолог Мавки.

Ці слова сповнені світлої туги, у них звучить акорд на честь доброго, зправедливого переможця.

У «Лісовій пісні» цей переможець — людина мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно б'ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки — до краси.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

На основі опрацьованого відповісти на питання: що єднає образ Мавки з Лесею Українкою?
Тест Варіант 1

1. Хто мав найбільший вплив на формування світогляду Лесі Українки?

А Т. Шевченко;

Б І. Франко;

В М. Драгоманов;

Г М. Грушевський.

2. Укажіть назву першої поезії Лесі Українки. А «До мого фортепіано»;

Б «Красо України, Подолля»;

В «Надія»;

Г «Соntга sреm sрего». 3. Який підручник написала Леся Українка для своєї молодшої сестри у

1890 р.?

А «Стародавня історія східних народів»;

Б «Буквар»;

В «Історія української літератури»;

Г «Українська граматика».

4. Укажіть рік появи першої збірки Лесі Українки «На крилах пісень».

А 1893 р.;

Б 1899 р.;

В 1902 р.;

Г 1910 р.

5. Укажіть прізвище українського митця, якому Леся Українка присвятила цикл «Сльози-перли».

А Іван Франко;

Б Тарас Шевченко;

В Іван Котляревський;

Г Григорій Квітка-Основ'яненко.

6. Визначте основний мотив поезії «Стояла я і слухала весну...» (збірка «Думи і мрії»

А Мотив пробудження природи і людських сподівань;

Б мотив смутку за роками, які минають, за молодістю;

В мотив краси природи;

Г соціальні конфлікти, які передаються через зміну пір року;

Д мотив любові до рідного краю.

7. Про який твір Леся Українка висловилася в листі до своєї матері: «Мені здається, і я просто згадала наші ліси та затужила за ними»?

А «Лісова пісня»;

Б «Давня казка»;

В «Слово, чому ти не твердая криця?»

Г «Мій шлях»;

Д «Стояла я і слухала весну...».

8. Визначте жанр твору Лесі Українки «Лісова пісня».

А Новела;

Б історична драма;

В роман у віршах;

Г поезія в прозі;

Д драма-феєрія.
9. Визначте головну тему твору «Лісова пісня».

А Одвічна проблема реалізації творчої особистості;

Б перемога вільного високодуховного життя над обивательщиною, буденщиною;

В віковічна драма нероздільного кохання;

Г проблема конфлікту природного життя людини і цивілізаційних форм

господарювання; Д проблема збереження природного середовища.

10. Назвіть характерний для письма Лесі Українки творчий метод, що полягає в поє; нанні гармонії ідеалу з життєвою правдою.

А Неокласицизм;

Б неореалізм;

В новоромантизм;

Г експресіонізм;

Д імпресіонізм.

11. Установіть відповідність між персонажами і назвою твору Лесі Українки.

1Степан, А «Одержима»

2.Оксана Б «Давня казка»

3.Лукаш, В «Лісова пісня»

4.Мавка Г «Оргія»

Д «Бояриня

5. Месія,

6. Міріам

7.Бертольд,

8.поет Антей

12. Розмістіть репліки Мавки («Лісова пісня») відповідно до послідовності їх появи у драмі.

А «О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно...»

Б «Твоя сопілка має кращу мову.

Заграй мені, а я поколишуся»

В «Ох, як я довго спала!»

Г «Не зневажай душі своєї цвіту.

Бо з нього виросло кохання наше!»

Д «Ні! я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає.»

Тест Варіант ІІ
1. Укажіть справжнє прізвище Лесі Українки.

А Вілінська;

Б Садовська;

В Косач;

Г Драгоманова.

2. Укажіть рік опублікування поетичної збірки Лесі Українки «Думи і мрії». А 1893 р.; В 1902 р.;

Б 1899 р.; Г 1910 р.

3. У якому віці Леся Українка написала свою першу поезію?

А б років; В 12 років;

Б 9 років; Г 15 років.

4. Виберіть тезу Лесі Українки, що виражає її позицію щодо проблеми досягнення державності народом (за драматичною поемою «Бояриня»).

А «Що сльози там, де навіть крові мало!»

Б «Не жаль мені життя, а жаль тії людини, що у мені живе»;

В «...у нас, на Україні, перш усього треба здобути собі інтелігенцію, вернути нації її"мозок"»

Г «Орлині крила чуєм за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі».
5. Який художній прийом визначає композицію твору Лесі Українки «Сопtга sреm sрего»?

А Інверсія;

Б антитеза;

В паралелізм;

Г анафора.

6. До якої збірки (циклу) увійшла поезія ««Сопtга sреm sрего»? »?

А «На крилах пісень»;

Б «Думи і мрії»;

В «Відгуки»;

Г циклу «Сім струн»;

Д циклу «Подорож до моря».

7. У якому циклі Лесі Українки поезії мають таку жанрову специфіку: гімн, пісня, колискова, сонет, рондо, ноктюрн, сеттіна?

А «Подорож до моря»;

Б «Сльози-перли»;

В «Мелодії»;

Г «Сім струн»;

Д «Романси».

8. Укажіть жанр твору за його визначенням: «один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні (з реального погляду) перетворення».

А Драматична поема;

Б драма-феєрія;

В історична драма;

Г казка;

Д балада.

9. Укажіть назву твору Лесі Українки, рядки з якого наведено.

«Ні, я хочу крізь сльози сміятись, /Серед лиха співати пісні, /Без надії таки сподіватись, /Жити хочу! Геть думи сумні!»

А «Одержима»;

Б «Лісова пісня»;

В «Бояриня»;
Г «Сопtга sреm sрего»? ,

Д «І все-таки до тебе думка лине...».
10. Який твір (цикл) Лесі Українки вважається лебединою піснею поетеси?

А Драматична поема «Бояриня»;

Б драматична поема «Оргія»;

В цикл «Подорож до моря»;

Г цикл «Невільничі пісні»;

Д лірико-драматична поема «Одержима».
11. Установіть відповідність між назвою твору Лесі Українки і жанром.

1 «Сфінкс» А драма-феєрія

2 «Твої листи пахнуть зов'ялими Б легенда трояндами...» В драматична поема

3 «Оргія» Г поема

4 «Лісова пісня» Д поезія в прозі

5 «Давня казка»

12. Установіть відповідність між порами року і композиційними частинами твору «Лісова пісня».

1 рання весна (провесна) А І дія

2 пізнє літо Б III дія

3 весна - літо В пролог

Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»

Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»
Додаток №1

Характер Лесі Українки наскільки прекрасний, настільки ж і складний. Передусім відзначимо її принциповість.

Друга властивість Лесиного характеру — скромність. Перші (та й не тільки) вірші, доводилось в неї видобувати мало не силоміць. А біографію свою до друку нізащо не хотіла давати, навіть тоді, коли була авторкою геніальної збірки «На крилах пісень». «Коли б я побачила свою біографію в друку, се була б найприкріша хвилина мого життя». «Мене називають правою рукою дядька (Драгоманова); добре було б, якби мене можна було назвати одним пальцем на його руці».

Третя властивість — самокритичність і самовиховання. «Характер мій якийсь скритий, мені це не подобається, завжди стараюсь бути якось ширше, вільніше».

Четверта властивість — сила волі і цілеспрямованість. «Хіба тільки якась диявольська сила мене затримає, коли я не дійду свого». Залізна воля Лесі найдужче проявилась в 1901 р. у Мінську біля вмираючого Сергія Мержинського. Не всякий так може володіти собою за таких умов.

П’ята властивість — почуття людської гідності. При всій шанобі до Михайла Драгоманова, коли той скривдив її ні за що, дала йому належну відсіч: «Чого се ви так на мене напались? Далебі не по правді Ви вчинили!» А коли ж вона винна, відразу ж визнає це: «Якщо будете мене лаяти, то я того варта».

Шоста властивість — солідарність з однодумцями у спільній боротьбі за долю рідного краю. Політичному в’язневі Михайлові Кривнюку Леся пише в тюрму: «І так мені захотілось — посидіти замість Вас. Далебі, я для цього створена...» І вірш про це:
Чи згадали хоч раз ви про мене в тюрмі,

Як про Вас я спогадую хвора?
Сьома властивість — має відвагу признатись у чомусь такому, що її характеризує негативно. Наприклад: «У 26 літ уперше пізнаю, що то катехізис! Що ж, краще пізно, ніж ніколи».

Восьма властивість — християнське милосердя: «Я звикла приймати чужі болі й жалі. Мої друзі, що звертаються до мене в хвилини смутку, — тим найбільше притягають мене до себе».

Дев’ята властивість — невсипущість: «Перед собою маю роботу без кінця, не маю коли і вгору глянути». «О, якби мені не нога, чого б в світі натворила!»

Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»
Десята властивість — прямота: «Прошу, аби Ви кожний раз, як заворушиться у вас якийсь сумнів проти мене, казали б мені його просто, не замовчуючи, а я Вам завжди з охотою так само відповім... Я певна перед власною душею, що я Вас ніколи не зраджу і не зневажу».

Одинадцята властивість — делікатність. Маючи від Михайла Павлика запрошення побувати в його хаті, Леся все ж зупиняється в готелі, бо прийдеться, мовляв, приймати у себе людей, і «ми б заважали господареві». Сюди ж зараховуємо і компліменти Лесі. Ось її комплімент Михайлові Кривинюку: «Ваша лагідність, Михайло, більша, ніж у царя Давида».

Дванадцята — жертовність: «Я б сама за тебе в огонь пішла — так тебе люблю» (йдеться про сестру Ольгу).

Тринадцята — спромога до боротьби: «У мене організм хоч і поганий, та упертий і здатний до значної боротьби. Веселіше вмерти на барикаді. Ми ще поборемося!»

Чотирнадцята — дивитись смерті у вічі: «Світ не западе і без мене, знайдуться ліпші на моє місце...» «Як дитина, я не тямлю небезпеки. Як той лицар Парсіфаль, я не знаю страху».

П’ятнадцята — самостійність. «Навіть у своїх хворобах волію бути самостійною».

«Бути здоровою тільки самій для мене нічого не варт», — писала Леся до сестри Ольги. І справді вона бажала і все робила для того, щоб усі її рідні були здорові. «Я дуже рада що ви поправляєтесь. — вітає вона дядька Михайла Драгоманова. — Часто згадую легенди, де то одна людина приймає на себе чужу біду і слабість, і жаль мені, що це можливо тільки в казці».

Ні, не лише в казці. І Леся Українка довела це власним життям, довела багатократно. Ось у далекому Петербурзі на тиф захворіла її молодша сестра Ізидора. Птахою прилетіла і врятувала Дору від смерті. У Мінську вмирає Сергій Мержинський. «Все, все покинуть, до тебе полинуть» — і полинула всупереч благанням матері, всупереч застереженням рідних. І Оксану врятувала.

Навіть в останній день свого життя, коли Ізидора приїхала на двірець зустріти сестру Ольгу, Леся сказала до матері: «Дивіться, наготуйте ж Лілі щось поїсти: вона ж так бідна здорожилася!» Це були останні слова Лесі Українки.

Усе досі сказане про Лесю можна звести до такої тези: «Беру твій біль на себе». Це добре збагнула Алла Демидова, виконавиця ролі Лесі у фільмі «Іду до тебе»: «Вживаючись у роль, я пройшла Лесиними дорогами, переболіла її болем. А біль у неї пекельний…»
Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»

Додаток №2
«В дітей мені хотілося перелити свою душу й думки — і з певністю можу сказати, що се мені удалося. Ховаю дорогий для мене лист Михайла, написаний в одну смутну для мене хвилину; в тім листі мій первінець пише: «Коли я став тим, чим єсть, коли в мене є що-небудь доброго, то все дякуючи тобі, мамочко».

Не знаю, чи стали б Леся й Михайло українськими літераторами, коли б не я, може б, стали... але хутчій, що ні... Власне, я «наважила і завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою, щоб вони змалу пізнали її якнайбільше. Життя зі мною та посеред волинського люду сприяло тому.» (З автобіографії Олени Пчілки.)

З листів Лесі Українки до рідних

Додаток №3

Досить уже з мене блукання світами, та й радикального нічого воно не дає, — от собі латанина... Треба було в Єгипті вродитись, то, може, й був би лад, але найгірша помилка мого життя — се що я зросла у волинських лісах, решта все тільки логічні наслідки. А проте я не згадую лихом волинських лісів. Сього літа, згадавши про їх, написала «драму-феєрію» на честь їм, а вона дала мені багато радощів, хоч я відхорувала за неї (без сього не йде!).
Додаток №4

Я належу до тих людей, що коли бачать перед очима маленьку хмаринку, то їм здається, що сонце погасло, а коли піймають промінь, то думають, що сонце прийшло жити до їх в саму душу. Тільки чомусь я можу працювати переважно в хмарний час, а в сонячний роблюся здебільшого не здатною до виявлення себе в слові (хоч і то не завжди).

Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»
Додаток №5

Ще про сам Відень треба написати. Все чудові будинки в різних стилях, сила на них орнаментики та скульптури, так що якось аж чудно дивитись. І коли ті люди успіли стільки всього понаставляти! Так немов би ті статуї були якісь ляльки порцелянові і їх нічого не стоїть цілими десятками накупити. Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски, генії і бог зна що! Та вже такого розкішного міста, як Відень, може, і в світі нема. А громадські будови, концертові зали, театри. Яке то урядження, скільки скульптури, малярства, орнаментики всякої — страх. Врешті, скільки не пиши, всього не опишеш, а вже час скінчити, бо й самій наскучив такий довгий лист, а тут і часу немає, бо це зараз ідемо до театру дивитись на Rossi (італійське світило драматичне), що має сьогодні виступати у ролі Giovanni il Terrbile (Івана Грозного) в п’єсі того ж імення di Aiessis Tolstoi (Олексія Толстого). Зобачу, як то італійці по італьянськи кацапську тиранію представлятимуть! Там то, певне, сміх буде. Зо всіх тутешніх театрів найбільше ми ходили в оперу, були на «Meistersinger von Nurberg» («Нюрнбернських майстерзингерах) і на «Sigfried’i» («Зігфріді») (Вагнера). Були на «Жидівці» і на «Пророці», окрім того, бачили один балет «Tanzmarchen» («Казковий танок»). Опера тут поставлена чудово, esemble (ансамбль) артистів «знаменитий», а оркестр грає, як один інструмент. Бачили тут і празьку знаменитість mme Judic (мадам Жюдік) і тут мусила я признати як моя баронеса: «C’est la ou je reconndis l’esprit Francais» (В цьому я пізнаю французьку дотепність»). Бачили ще одну щиро німецьку п’єсу «Das vierti Gebot» («Четверта заповідь»), в якомусь чудному романтичному, мелодраматичному стилі написана, у нас уже таких не пишуть, мені ця п’єса не сподобалась, але не жалую, що бачила її, бо ж треба «познавать всякого рода вещи». Завтра ще на «Вільгельма Телля» підемо у самий класичний театр, у Burg. Не подумай однак, що я все отак по місті волочуся, бо все, що пишу, я бачила не за один раз, а за два тижні з половиною, взагалі ходжу не багато, бо нога болить, як боліла, а правду сказавши, що будь я здорова, то тільки б робила, що по Відні роздивлялась...

Українська мова 9 клас
Диктант

НАША ЛЕСЯ
Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім'я їй — Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Майже ніколи — веселий, частіше — в задумі чи смутку. Долинув звідти в крихких уламках навіть живий голос її, випадково збережений у пробному записі фонографа.

Більш як 100 років тому народилась вона в сім'ї Косачів, щоб стати для світу Лесею Українкою. Своєю винятковістю і своєю звичайністю — усім вона дорога для нас. Хочеться підкреслити, що була вона просто людиною і, ведучи оту «тридцятилітню війну» з нападками хвороби, не мала якогось додаткового захисту проти болю, коли їй боліло, то боліло, як і кожному, і можна зрозуміти, як жадалося їй звичайного людського щастя, якщо, прикуту хворобою до ліжка, так радувала їй навіть яблунева пелюстка, занесена весняним вітром у вікно.

А звідки ж все-таки дух непоборний, що в найтяжчих випробах долі не дав розчавити себе? Звідки ота сила, що піднесла цю слабосилу дівчину над своїм часом, над своєю похмурою епохою?

Звертаючись до образу Лесі Українки, до цього феномена людської стійкості, можемо бачити, якою силою може ставати в людині високість помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу.

За О. Гончаром

Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»
Додаток №1

Характер Лесі Українки наскільки прекрасний, настільки ж і складний. Передусім відзначимо її принциповість.

Друга властивість Лесиного характеру — скромність. Перші (та й не тільки) вірші, доводилось в неї видобувати мало не силоміць. А біографію свою до друку нізащо не хотіла давати, навіть тоді, коли була авторкою геніальної збірки «На крилах пісень». «Коли б я побачила свою біографію в друку, се була б найприкріша хвилина мого життя». «Мене називають правою рукою дядька (Драгоманова); добре було б, якби мене можна було назвати одним пальцем на його руці».

Третя властивість — самокритичність і самовиховання. «Характер мій якийсь скритий, мені це не подобається, завжди стараюсь бути якось ширше, вільніше».

Четверта властивість — сила волі і цілеспрямованість. «Хіба тільки якась диявольська сила мене затримає, коли я не дійду свого». Залізна воля Лесі найдужче проявилась в 1901 р. у Мінську біля вмираючого Сергія Мержинського. Не всякий так може володіти собою за таких умов.

П’ята властивість — почуття людської гідності. При всій шанобі до Михайла Драгоманова, коли той скривдив її ні за що, дала йому належну відсіч: «Чого се ви так на мене напались? Далебі не по правді Ви вчинили!» А коли ж вона винна, відразу ж визнає це: «Якщо будете мене лаяти, то я того варта».

Шоста властивість — солідарність з однодумцями у спільній боротьбі за долю рідного краю. Політичному в’язневі Михайлові Кривнюку Леся пише в тюрму: «І так мені захотілось — посидіти замість Вас. Далебі, я для цього створена...» І вірш про це:
Чи згадали хоч раз ви про мене в тюрмі,

Як про Вас я спогадую хвора?
Сьома властивість — має відвагу признатись у чомусь такому, що її характеризує негативно. Наприклад: «У 26 літ уперше пізнаю, що то катехізис! Що ж, краще пізно, ніж ніколи».

Восьма властивість — християнське милосердя: «Я звикла приймати чужі болі й жалі. Мої друзі, що звертаються до мене в хвилини смутку, — тим найбільше притягають мене до себе».

Дев’ята властивість — невсипущість: «Перед собою маю роботу без кінця, не маю коли і вгору глянути». «О, якби мені не нога, чого б в світі натворила!»

Десята властивість — прямота: «Прошу, аби Ви кожний раз, як заворушиться у вас якийсь сумнів проти мене, казали б мені його просто, не замовчуючи, а я Вам завжди з охотою так само відповім... Я певна перед власною душею, що я Вас ніколи не зраджу і не зневажу».

Одинадцята властивість — делікатність. Маючи від Михайла Павлика запрошення побувати в його хаті, Леся все ж зупиняється в готелі, бо прийдеться, мовляв, приймати у себе людей, і «ми б заважали господареві». Сюди ж зараховуємо і компліменти Лесі. Ось її комплімент Михайлові Кривинюку: «Ваша лагідність, Михайло, більша, ніж у царя Давида».

Дванадцята — жертовність: «Я б сама за тебе в огонь пішла — так тебе люблю» (йдеться про сестру Ольгу).

Тринадцята — спромога до боротьби: «У мене організм хоч і поганий, та упертий і здатний до значної боротьби. Веселіше вмерти на барикаді. Ми ще поборемося!»

Чотирнадцята — дивитись смерті у вічі: «Світ не западе і без мене, знайдуться ліпші на моє місце...» «Як дитина, я не тямлю небезпеки. Як той лицар Парсіфаль, я не знаю страху».

П’ятнадцята — самостійність. «Навіть у своїх хворобах волію бути самостійною».

«Бути здоровою тільки самій для мене нічого не варт», — писала Леся до сестри Ольги. І справді вона бажала і все робила для того, щоб усі її рідні були здорові. «Я дуже рада що ви поправляєтесь. — вітає вона дядька Михайла Драгоманова. — Часто згадую легенди, де то одна людина приймає на себе чужу біду і слабість, і жаль мені, що це можливо тільки в казці».

Ні, не лише в казці. І Леся Українка довела це власним життям, довела багатократно. Ось у далекому Петербурзі на тиф захворіла її молодша сестра Ізидора. Птахою прилетіла і врятувала Дору від смерті. У Мінську вмирає Сергій Мержинський. «Все, все покинуть, до тебе полинуть» — і полинула всупереч благанням матері, всупереч застереженням рідних. І Оксану врятувала.

Навіть в останній день свого життя, коли Ізидора приїхала на двірець зустріти сестру Ольгу, Леся сказала до матері: «Дивіться, наготуйте ж Лілі щось поїсти: вона ж так бідна здорожилася!» Це були останні слова Лесі Українки.

Усе досі сказане про Лесю можна звести до такої тези: «Беру твій біль на себе». Це добре збагнула Алла Демидова, виконавиця ролі Лесі у фільмі «Іду до тебе»: «Вживаючись у роль, я пройшла Лесиними дорогами, переболіла її болем. А біль у неї пекельний…»
Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»

Додаток №2
«В дітей мені хотілося перелити свою душу й думки — і з певністю можу сказати, що се мені удалося. Ховаю дорогий для мене лист Михайла, написаний в одну смутну для мене хвилину; в тім листі мій первінець пише: «Коли я став тим, чим єсть, коли в мене є що-небудь доброго, то все дякуючи тобі, мамочко».

Не знаю, чи стали б Леся й Михайло українськими літераторами, коли б не я, може б, стали... але хутчій, що ні... Власне, я «наважила і завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою, щоб вони змалу пізнали її якнайбільше. Життя зі мною та посеред волинського люду сприяло тому.» (З автобіографії Олени Пчілки.)

З листів Лесі Українки до рідних

Додаток №3

Досить уже з мене блукання світами, та й радикального нічого воно не дає, — от собі латанина... Треба було в Єгипті вродитись, то, може, й був би лад, але найгірша помилка мого життя — се що я зросла у волинських лісах, решта все тільки логічні наслідки. А проте я не згадую лихом волинських лісів. Сього літа, згадавши про їх, написала «драму-феєрію» на честь їм, а вона дала мені багато радощів, хоч я відхорувала за неї (без сього не йде!).
Додаток №4

Я належу до тих людей, що коли бачать перед очима маленьку хмаринку, то їм здається, що сонце погасло, а коли піймають промінь, то думають, що сонце прийшло жити до їх в саму душу. Тільки чомусь я можу працювати переважно в хмарний час, а в сонячний роблюся здебільшого не здатною до виявлення себе в слові (хоч і то не завжди).

Додаткові матеріали до уроку «Леся Українка як особистість»
Додаток №5

Ще про сам Відень треба написати. Все чудові будинки в різних стилях, сила на них орнаментики та скульптури, так що якось аж чудно дивитись. І коли ті люди успіли стільки всього понаставляти! Так немов би ті статуї були якісь ляльки порцелянові і їх нічого не стоїть цілими десятками накупити. Що не дім, то зараз каріатиди, атланти, маски, генії і бог зна що! Та вже такого розкішного міста, як Відень, може, і в світі нема. А громадські будови, концертові зали, театри. Яке то урядження, скільки скульптури, малярства, орнаментики всякої — страх. Врешті, скільки не пиши, всього не опишеш, а вже час скінчити, бо й самій наскучив такий довгий лист, а тут і часу немає, бо це зараз ідемо до театру дивитись на Rossi (італійське світило драматичне), що має сьогодні виступати у ролі Giovanni il Terrbile (Івана Грозного) в п’єсі того ж імення di Aiessis Tolstoi (Олексія Толстого). Зобачу, як то італійці по італьянськи кацапську тиранію представлятимуть! Там то, певне, сміх буде. Зо всіх тутешніх театрів найбільше ми ходили в оперу, були на «Meistersinger von Nurberg» («Нюрнбернських майстерзингерах) і на «Sigfried’i» («Зігфріді») (Вагнера). Були на «Жидівці» і на «Пророці», окрім того, бачили один балет «Tanzmarchen» («Казковий танок»). Опера тут поставлена чудово, esemble (ансамбль) артистів «знаменитий», а оркестр грає, як один інструмент. Бачили тут і празьку знаменитість mme Judic (мадам Жюдік) і тут мусила я признати як моя баронеса: «C’est la ou je reconndis l’esprit Francais» (В цьому я пізнаю французьку дотепність»). Бачили ще одну щиро німецьку п’єсу «Das vierti Gebot» («Четверта заповідь»), в якомусь чудному романтичному, мелодраматичному стилі написана, у нас уже таких не пишуть, мені ця п’єса не сподобалась, але не жалую, що бачила її, бо ж треба «познавать всякого рода вещи». Завтра ще на «Вільгельма Телля» підемо у самий класичний театр, у Burg. Не подумай однак, що я все отак по місті волочуся, бо все, що пишу, я бачила не за один раз, а за два тижні з половиною, взагалі ходжу не багато, бо нога болить, як боліла, а правду сказавши, що будь я здорова, то тільки б робила, що по Відні роздивлялась...

План

проведення тижня, присвяченого 140 річниці з Дня народженняЛесі Українки у Вороненській загальноосвітній школі.
Понеділок , 21 лютого

1.Загальношкільна лінійка на тему «Мрії зламане крило»

2.Написання учнями всієї школи диктанту.(4—11 класи) пише диктант. Текст диктанту підбирають самостійно класоводи та вчителі української мови з творів Лесі Українки.

6,8 класи пишуть самодиктант — за вивченими напам'ять віршами Лесі Українки.

Вівторок,22 лютого — день переказу. Для його написання мовники підбирають тексти з тієї ж «Давньої казки», з поем «Роберт Брюс, король шотландський», «Віла-посестра», з «Казки про велета», з нарису «Весняні співи», з оповідання «Така її доля» чи «Одинак», з повісті «Приязнь».

2. -покласний випуск стіннівок, літературних календарів, саморобних альбомів, написання дописів та матеріалів інших жанрів на радіо та до регіональних періодичних видань.
Середа ,23 лютого, школярі пишуть твори на літературознавчі й вільні теми

2. конкурс образотворчих виробів на мотиви з життя і творів Лесі Українки: малюнки, випалювання, вишивка.
Четвер ,24 лютого— день покласних конкурсів з виразно-художнього читання. Конкурс читця-декламатора

2. Розучування пісень на тексти творів Лесі Українки.
П'ятниця, 25 лютого — свято, день, коли «продукція» всіх видів позакласних студій у систематизованому вигляді постає перед усією громадою як загальношкільний вечір «Леся Українка — наш український Дивосвіт». На столах і на спеціальних стендах розміщуються письмові роботи і вироби переможців усіх конкурсів, випущені газети, виготовлені альбоми.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

Гармонійного єднання людини з природою. 63 Образи драми-феєрії «Лісова пісня». Неоромантичне утверд- ження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можли	ТЕМА ГАРМОНІЙНОГО ЄДНАННЯ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ Мета: продовжити знайомити школярів з поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на вірші «Давня весна»
Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи...	ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення...
Гарна мова запорука всебічного та гармонійного розвитку дитини Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, тим краще її мовленнєвий розвиток	Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності...
Тема: Незабаром літо. Спостереження за природою влітку. Мета Мета: Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою, ознайомити з прикметами приходу літа та захопленням...	Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи Мета. Ознайомити учнів з основними відомостями про Б.І. Антонича, з програмовими творами поета «Назустріч», «Весна», розкрити взаємозв’язок...
Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство лише незначна частина... Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я це не тільки відсутність хвороб,...	Законом України Молодіжне громадське об’єднання «Україна жива» (далі Об’єднання) є добровільним молодіжним громадським об’єднанням, що діє на території...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання