|
|
Скачати 1.4 Mb.
|
| Тема:ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА ЛЕСІ УКРАЇНКИ. «ХВИЛЯ», «СТ0ЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ». УТВЕРДЖЕННЯ ДУХОВНОЇ ЦІННОСТІ ПОЧУТТЯ ЛЮБОВІ У ВІРШАХ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ. «ВСЕ-ВСЕ ПОКИНУТЬ, ДО ТЕБЕ ПОЛИНУТЬ», «УСТА ГОВОРЯТЬ: "НАВІКИ ЗГИНУВ!.."» Мета: ознайомитися з пейзажною та інтимною лірикою поетеси, сха- рактеризувати композиційні та ритмомелодійні особливості, образи-символи; розвивати навички ідейно-художнього аналізу поетичних творів; виховувати любов до «слова у вірші» як могутнього засобу впливу на духовність, інтелект людини. Тип уроку: комбінований. Обладнання: твори Лесі Українки, альбом «Леся Українка». ХІД УРОКУ І. Організація класу ІІ.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок Бесіда - Яка тематика творчості Лесі Українки? - У своїх поезіях поетеса виступає насамперед як борець. Доведіть чи спростуйте цю думку. ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу. 1.Вступне слово учителя 2. Оголошння теми, мети , мотивація навчальної діяльності Усе життя Леся Українка вела боротьбу: з хворобою, з суспільством, з долею…. «Чи не одинокий мужчина на всю нашу новочасну Європу», — так сказав про Лесю Українку її літературний побратим, Іван Франко. Лариса Косач (справжнє ім'я Лесі Українки-письменниці) заслуговує на таку характеристику, якщо під чоловічими пріоритетами мати на увазі мужність, силу Духа, стійкість, вольове начало, здатність до інтелектуальної праці, до масштабних узагальнень та історичних знахідок. Усе це незаперечно охоплює титул «дочки Прометея», тим більше якщо врахувати, що «прикута до скелі» — до своєї фатальної, на той час фактично невиліковної хвороби (туберкульозу кісток), ця талановита жінка змогла виявити себе у слові, поборюючи обставини, залишитися українкою, справжньою громадянкою оновлюваного суспільства. Як воно все їй давалося — нам важко збагнути. Ще важче за цими войовничими латами побачити, що Леся Українка, окрім усього, була ще й просто жінкою. Так небагато — всього лише кілька поезій — розповідають про її інтимні почуття. Важке життя випало на долю Лесi Украïнки. Поетеса понад усе любила правду i свободу, а навколо панували кривда i насильство; хотiла бачити людей щасливими, а вони ледь виживали; мрiяла про кохання, але фiзична недуга стала мiж нею i коханим. I тiльки в невтомнiй працi, у творчостi знаходила Леся Украïнка опору, тiльки у вiршах вона могла повнiстю розкрити свою душу. Нестерпними митями, коли насiдало на неï горе, на папiр лягали слова муки i страждання Судячи з того, що пощастило прочитати із творчості і «про життя та творчість», найбільше значення у житті поетеси мали двоє чоловіків. Другий (виходячи із послідовності знайомств), Климентій Квітка, був її однодумцем, товаришем, порадником і— законним чоловіком. Перший, Сергій Мержинський, був її пристрасною любов'ю. Найкращі й нечисленні інтимні вірші Лесі Українки присвячені саме йому. Хоча їх продиктували, на жаль, горе, скорбота, страх перед утратою коханого. Це було як сліпучий спалах серед суворого життя амазонки. Він помирав — а її від божевілля рятувала творчість. Драматична поема «Одержима» — плід цієї невимовно тяжкої ночі й Лесин порятунок, бо таки — вимовила. «Я її у таку ніч писала, після якої, певно довго жити буду, коли зараз жива осталась», — писала Леся. «Одержима» — про Христа і горду Міріам, котра так любила Його, що насмілилася не любити ворогів Христових (згадаймо біблійне «любіть ворогів ваших»). Поетеса справді бачила у своєму згасаючому другові Месію. Життям пожертвував заради соціалізму. І з її розпачу, з її скорботи за Мержинським, здається, зродилися слова одержимої Міріам: Усі ви допустили, щоб Месія Кривавий викуп дав за ваші душі. І вам прийнять його було не тяжко? Спочатку поетеса виснажила себе духовно й інтелектуально. А потім вже не «одинокий мужчина на всю новочасну Європу», а Жінка, смертельно зранена жінка плакала віршами, як виплакав свого часу Франко у «Зів'ялому листі» свій біль і самотність. У цих кількох Лесиних творах на смерть коханого — «як можна більше квітів». Ці квіти, ці в'янучі троянди («Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...», «Квіток, квіток, як можна більше квітів...») — це, власне, вінки на могилу. У цих поезіях нема хитросплетінь думок, нема екстравагантності образів. Вони прекрасні щирістю почуття і глибиною туги. Колись поетеса мала відвагу перед цілим світом назвати себе Українкою. Вона таки була українкою, бо якось органічно обізвалось у ній прадавнє язичницьке чуття: відголосити так, як із прадавніх часів проводжали найближчих плачами та голосіннями її пра-пра-пра-родичі... Інтимна лірика Лесі Українки дуже скромна за обсягом (може, з десяток чи трохи більше віршів, серед них поезія у прозі: «Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами», «Все, все покинуть, до тебе полинуть», «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти», «Я бачила, як ти хиливсь додолу», «То,, може, станеться і друге диво», «Уста говорять: він навіки згинув», «Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі», «Квіток, квіток, як можна більше квітів» та інші). Вони художньо нічим не гірші від її громадянської чи філософічної поезії— але це трохи інша Леся, не тільки «дочка Прометея» чи співачка «досвітніх огнів», а вразлива любляча жінка, яка не криється ні зі своїм ігочуттям, ні зі своєю слабкістю. Цим її інтимна лірика близька мені і зрозуміла. Вона в моїй уяві перетворює поетесу-легенду на прекрасну жінку, яка вміла любити... 3.Робота з поезією «Все –все покинуть,до тебе полинуть» -Читання поезії підготовленим учнем -Історія написання поезії: Адресат другої, пізнішої за часом, групи інтимних віршів Лесі Українки - Сергій Мержинський. Вірш «Все, все покинуть, до тебе полинуть...» Лесі Українки належить до інтимної лірики і має автобіографічний характер, хоча думки й почуття, у ньому виражені, близькі багатьом закоханим. Поетеса переживала глибокі почуття до студента, однодумця Сергія Мержинського, який тяжко захворів (тому «зламаний цвіт»). Вона готова була розділити з ним свою долю, прагнула допомогти, сама наражаючись на велику небезпеку. Познайомилися вони влітку 1897-го в Ялті. Лесю мучив туберкульоз кісток, Мержинського - сухоти. Він приїхав з Мінська: служить там на залізниці; соціал-демократ. Лесі його рекомендував Петро Тучапський, київський знайомий Косачів. Сама Леся в цей час зайнята влаштуванням у театрі своєї драми "Блакитна троянда". Мержинський був професійним революціонером. У його рисах і духовній поставі було щось чаруюче: "тонке скорботне лице", "прекрасний, тонкий, обрамований чорною бородою профіль, з блідим матовим, що часто палало нездоровим рум'янцем, лицем, з чорною хвилястою шевелюрою". Таким малювали портрет С. Мержинського його друзі. Був він людиною лагідної вдачі, інтелігентною, висококультурною. У ньому жив вогонь самопожертви. Після Ялти вони листувались.. "Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборенно, нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене. Як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?" Не хотіла вірити, що Сергій (30-літній!) помирає. Згадувала зустрічі з ним - у Криму, в Гадячі, Києві, на хуторі Зелений Гай, де якось разом фотографувалися... Кілька разів бачилися в Мінську... Але зустрічі ті були короткі і обривалися, як нескінчена розмова. Залишалося продовжувати їх подумки, на самотині, в кімнатці, де поруч - його подарунки: томик Гете німецькою мовою, "Сікстинська мадонна" Рафаеля, 4-томник поезій Гейне... Восени 1900-го вона отримає лист від лікаря, який опікувався Мержинським: її другові зовсім погано. З листа Лесі Українки до сестри Ольги: "Тепер нема й розмови про те, чи їду я, чи ні. Звичайно, їду. Здається, мені прийдеться сей рік чимало енергії вжити, але се нічого, коли мета ясною стоїть, то й енергію знайти не трудно. Як би там не віднеслись до мене всі інші, але я певна, що ти і Міша (брат Лесі. - В. П.) будете мене завжди розуміти і підтримувати, і се мені багато значить". Між нею і ним стали його родичі. Та й Олена Пчілка відмовляла доньку - як-не-як, а в Сергія сухоти. Проте поїде в Мінськ і в січні 1901-го. Доглядати за хворим. Все, все покинуть, до тебе полинуть, Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! Все, все покинуть, з тобою загинуть, То було б щастя, мій згублений світе! Стать над тобою і кликнуть до бою Злую мару, що тебе забирає, Взять тебе в бою чи вмерти з тобою, З нами хай щастя і горе вмирає. У вільну часину, затамувавши біль душі, сиділа над книжками: мала зобов'язання перед журналом "Жизнь". Жила - як в облозі. В листі до батьків так і написала: "Треба жити так, як живуть люди в осаді, - поставити варту і проводити всю роботу так, мов у нор-мальні часи". У Мінську йшов мокрий сніг, вітер рвучко жбурляв великими сніжинками, і вони танули, не долітаючи до землі... Тануло й Сергієве життя. Однієї січневої ночі, сидячи біля ліжка смертельно хворого Мержинського, написала поему "Одержима". Згодом зізналася І. Франкові: "Я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши тугу, а в самому її апогею". Сергія Мержинського не стало 3 березня 1901 року. Усім пережитим Леся була вимучена і фізично, й морально. Власне життя здавалося без нього порожнім і марним. Ще коли Сергій був живий, вона, передчуваючи довічну розлуку, написала рядки про плющ, який міцно обнімає листям руїну, боронить її від негоди: "А прийде час розсипатись руїні, - нехай вона плюща сховає під собою. Навіщо здався плющ у самотині?" До Києва їхати не хотілось. Подалася до Ольги Кобилянської, "на зелену Буковину". Там трохи відійшла душею. Але - думки про покійного друга не покидали її. Якогось дня, 7 червня 1901 р., написала три вірші, у яких запікся біль щойно пережитої драми ("Уста говорять: "Він навіки згинув!", "Ти не хотів мене взять, полишив мене тут на сторожі...", "Квіток, квіток, як можна більше квітів"...). Один із тих віршів закінчувався словами, які вона могла б повторити і через десяток літ: "Тебе нема, але я все з тобою» Ідейно-художній аналіз поезії 4 .Робота з поезією "Уста говорять: "Він навіки згинув!" Вступне слово вчителя Продовженням теми трагічного кохання стала поезія "Уста говорять: "Він навіки згинув!" У поезії звучить біль та страждання, викликані смертю рідної людини Виразне читання поезії ученицею Ідейно-художній аналіз поезії Робота в групах: 1-ша група Прооаналізувати поезію; 2-га група Проаналізувати листи Лесі Українки до С.Мержинського та зробити висновок про автобіографічність інтимної лірики поетеси. 3 група Прокоментвати слова Ліни Костенко :» Леся Українка чи не вперше в історії світової літератури піддала сумніву доцільність т а к о ї жертви Христа в ім ’я т а к о г о людства і зняла цей сумнів образом Міріям. Вона подолала ту страшну реальність , що Месія помер за всіх, а за нього ніхто померти не здатен… Христос –це спокута за людські гріхи перед Богом. Міріям- це спокута за людські гріхи перед Христом» 5. Пейзажна лірика Лесі Українки Слово вчителя. Леся Українка була майстром пейзажної лірики. Природу вона сприймала як живу, одухотворену силу, розрадницю, невичерпне джерело енергії та невимовний вияв краси. Однією з таких поезій є « Хвиля». Поезія написана в Євпаторії під час перебування на лікуванні .Прекрасна пейзажна картина «Хвиля» Лесі Українки змальовує мінливу морську хвилю — то гучну, світлу і сильну, то смутну, каламутну. Бурхлива уява поетеси зазирає на дно моря, де хвиля то «колише молюски», кладе карби (фарби) на коралі, береже скарби моря, то виринає грайливо й плюскочеться між сестер. Ритм вірша нагадує коливання хвиль. Поетеса широко використовує звукопис (асонанс та алітерацію), відтворюючи шум моря. Це один із кращих її мариністичних творів, хоча можна розглядати його і як алегоричну картину людського життя. Ідейно-художній аналіз поезії Проблемне питання: -Знайти в поезії асонанси й алітерації. Прокоментувати їх роль у творенні звукового малюнку цієї поезії. 6.Робота з поезією «Стояла я і слухала весну» Особливо Леся Українка любила весну як пору відродження, оновлення, надії. Тому лірична героїня її поезії стояла і «слухала весну», яка їй «багато говорила», співала пісні про любов, молодість, радощі й мрії. Прекрасна пейзажно-інтимна поезія покладена на музику Індивідуальна робота Самостійно опрацювати зміст поезії та проаналізувати її. ІV. Підсумок. V. Оцінювання VІ.Домашнє завдання Опрацювати ідейно-художній зміст драми –феєрії «Лісова пісня» ; Виписувати цитати до образів Тема Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно- міфологічна основа сюжету. Світ людей і світ лісових мешканців.Проблематика твору Мета : дати учням поняття про драматичну поему ; розкрити етапи зростання Лесі Українки в жанрі віршованої драматургії ; дослідити фольклорну – міфологічну основу драми-феєрії ««Лісова пісня» ;розвивати зв’язне мовлення , логічне й образне мислення ; виховувати відчуття краси, добра, дбайливого ставлення до природи Тип уроку : урок засвоєння нових знань Обладнання : текст твору, ілюстрації до «Лісової пісні» Глибоким протестом проти міщанської заспокоєності, самозадоволеності,зажерливості насичена «Лісова пісня», побудована на якнайтонше відтворених поетесою народних волинських легендах , найсамобутніший твір Лесі Українки, фантастичний і реалістичний водночас, ніжний і гнівний, сумний і глузливий . Читаючи цю драму, згадуєш і «Сон літньої ночі» Шекспіра , і «Снігоруньку» Островського , й «Раутенделяйн» Гауптмана,- проте Лесина Мавка незрівнянна й неповторна своєю національною особливістю, своєю загальнолюдською значущістю М. Бажан Хід уроку І.Організація класу ІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу. 1. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності 2.Робота з епіграфом уроку. 3. 1. Теорія літератури Драматична поема — це жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п'єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності. Особливі ознаки драматичної поеми: • в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів; • тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності; • ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами; • білий п'ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емоційно піднесеному тоні; • ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом. Повідомлення підготовленого учня |
|
Гармонійного єднання людини з природою. 63 Образи драми-феєрії «Лісова пісня». Неоромантичне утверд- ження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можли |
ТЕМА ГАРМОНІЙНОГО ЄДНАННЯ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ Мета: продовжити знайомити школярів з поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на вірші «Давня весна» |
|
Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи... |
ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення... |
|
Гарна мова запорука всебічного та гармонійного розвитку дитини Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, тим краще її мовленнєвий розвиток |
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності... |
|
Тема: Незабаром літо. Спостереження за природою влітку. Мета Мета: Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою, ознайомити з прикметами приходу літа та захопленням... |
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи Мета. Ознайомити учнів з основними відомостями про Б.І. Антонича, з програмовими творами поета «Назустріч», «Весна», розкрити взаємозв’язок... |
|
Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство лише незначна частина... Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я це не тільки відсутність хвороб,... |
Законом України Молодіжне громадське об’єднання «Україна жива» (далі Об’єднання) є добровільним молодіжним громадським об’єднанням, що діє на території... |