Гармонійного єднання людини з природою. 63
|
|
Скачати 1.4 Mb.
|
|
Тема: ЛЕСЯ УКРАЇНКА «ДАВНЯ КАЗКА». ПРОБЛЕМИ І МОТИВИ ТВОРУ Мета: продовжити опрацювання ідейно-художнього змісту поеми-казки, зосереджуючи увагу на проблемах і мотивах твору; охарактеризувати образи героїв, порівнюючи їх; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість; уміння висловлювати власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини; виховувати почуття поваги, любові до творчості Лесі Українки; шанувати мистецькі здобутки українців. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Лесі Українки, текст твору, дидактичний матеріал ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання III. Актуалізація опорних знань
( за твором Лесі Українки «Давня казка») Учні розподіляються на дві команди, обирають капітанів За 5 хвилин необхідно розгадати кросворд. Завдання для першої команди. По вертикалі: 1. Жанр твору Лесі Українки «Давня казка». (Казка) По горизонталі: 1. Назва «господарства», яке «десь за морем лежало». (Бусурманське) 2. Музичний інструмент, яким скористався Бертольдо, співаючи своїй коханій. (Мандоліна) 3. На що вийшла подивитися кохана лицаря, почувши його спів? (Зорі) 4. Під час якого заходу в графстві пан вирушив у похід? (Бенкету) 5. Ім'я коханої пана. (Ізідора)  2.2. Завдання для другої команди. По вертикалі: 1. Захід, організований Бертольдом після повернення з війни. (Свято) По горизонталі: 1. Герої, які припинили бунт військових, тим самим надавиш допомогу Бертольдові. (Співці) 2. Поет не бажав отримати від пана, волотях... (лаврів). 3. Найцікавішим скарбом для поета — мати... (щастя). 4. Чого пан мав багато після закінчення війни? (Золота) 5. Риса характеру Бертольда. (Гордість)  IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності V. Основний зміст уроку 1. Вступне слово вчителя Леся Українка була поетесою-борцем. її цікавили люди героїчні. Вона писала про їхню відданість справі, про їхні поривання до волі. Героєм її творів став борець, обдарований поетичним, мистецьким хистом. Його думки і вчинки близькі та рідні самій поетесі. Велика художня і громадсько-політична сила цього узагальненого образу полягає в тому, що він втілює в собі те краще, що відзначило передових людей її часу. 2. Характеристика образів твору: Поет Бесіда за питаннями:
Інформаційне ґроно до характеристики образу героя.  Цитатна характеристика. Додатковий матеріал. Упродовж всього твору Леся Українка показує поета у тісному зв'язку з життям і боротьбою свого народу. У своїх піснях поет відображує думки і погляди трудящих мас, і тому його пісні «розходяться по світу стоголосою луною». Поет любить народ і віддає йому свій великий талант. Живучи серед на роду, він ніколи не буває самотній. До нього в убогу хату раз у раз приходила молодь слухати пісні. Зв'язок з народом надавав поетові сили і натхнення для творчості. Своєю відданою працею для трудящих він заслужив у них велику повагу і довір'я. Народ уважає його своїм ватажком і під його проводом іде на повстання проти панів: Нас таки чимале військо, Маєм свого отамана, Він у нас одважний лицар... Леся Українка показує поета як людину волелюбну і сміливу. Він гордо і незалежно поводить себе з паном, не схиляється перед його владою і силою, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо: Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в'язницею. Леся Українка перша в тодішній літературі змалювала образ поета-співця соціальної війни між класами, а не народами. В образі народного поета-громадянина Леся Українка висловила думку, що поезія повинна служити трудовому народові, допомагати йому у повсякденному житті в боротьбі проти визискувачів. Лицар Бертольдо Бесіда за питаннями:
. 3 чим був пов'язаний військовий похід під керівництвом Бертольда?
Що вас вразило у цьому образі? Інформаційне ґроно до характеристики  Цитатна характеристика. Додатковий матеріал. В образі графа Бертольдо Леся Українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються трудящі. Лицар дивується, коли бачить вплив поетового слова на сільську молодь. Практичний в усьому, позбавлений творчої фантазії, лицар вбачає у цьому «диявольське наводження», чаклування. Поет для лицаря — ворожбит, хоч і допоміг палким і чулим словом привернути до нього горде й неприступне серце панни Ізідори. Бертольдо вирушає воювати до чужих міст. Його військо супроводить пісня про рідний край, який завжди у серці, незважаючи на розлуку. Щасливий і сп'янілий від перемог лицар не чує тих пісень, думаючи про власну звитягу. Та коли щастя відвернулося од нього і в війську почалися чвари, а слухняні раніше вояки рвуться повернути зброю проти нього, його рятує глумлива пісня військових співців про недбалого вояка. І знову пісня домоглася свого: вона повернула воякам відвагу, а з нею й перемогу в бою. Перемогла не Бертольдова хоробрість, а поетове слово. Граф Бертольдо зображений жорстоким експлуататором, пихатим і гоноровитим паном, вірним слугою короля і ворогом трудящих. Нікчемний граф все своє життя проводить в бенкетах та розвагах. Він має величезні багатства, придбані тяжкою працею селян, награбовані на війні, але його це не задовольняє. Бертольдо встановлює нові податки, мита на панщину. Жорстокість, бундючність і грубість пана виявляється у його вчинках і словах словах. Вперше зустрівши поета в лісі, він грубо наказує йому зійти з дороги: Бачте ,- крикнув ,- що за птиця ! Чи не встав би ти , небоже? Коли поет глузливо відмовився від милостині пана, той, знову спалахнувши, «крикнув згорда»: «Годі жартів! Бо задам тобі я гарту!». Переляканий революційними піснями, в яких поет закликає «пробити пану груди», Бертольдо наказує: Гей, ловіть співців, в'яжіте! У тюрму його, в кайдани! Непокірному поетові Бертольдо загрожує: ...в тюрму його закину, Там він, клятий, і загине! Поряд з погрозами, якими пан хоче примусити поета замовкнути, він вдається до підкупу і лицемірства» Такою мовою Леся Українка характеризує Бертольда як жорстокого деспота й експлуататора. 3. Подальше опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями.
4. Виконання завдань З поданих прислів'їв виберіть ті, які стосуються поета, і ті, які — пана:
VI. Підсумок уроку VII. Оцінювання учнівських відповідей VIII. Домашнє завдання Підготуватися до тематичної контрольної роботи за творчістю Лесі Українки Тема: Тематична контрольна робота «Світ поезії Лесі Українки» Мета: виявити в учнів рівень знань , умінь та навичок із вивченої теми , закріпити їх ; розвивати увагу , пам'ять , рішучість, уміння акуму- лювати отримані знання і застосовувати їх під час виконання завдань; виховувати працьовитість, наполегливість, силу волі . Тип уроку: контроль, корекція знань та вмінь Обладнання : тестові завдання Хід уроку 1. Організаційний момент 2. Оголошення теми, мети уроку 3. Завдання до тематичної контрольної роботи 1. Леся Українка народилась в родині: а) робітників; б) інтелігентів; в) службовців. 2. Леся навчилась читати в : а) 6 років; б) 5 ; в) 4. 3. У 1882 році Лесиним місцем проживання стало: а) Колодяжне; б) Крим; в) Звягель. 4. Найбільше Леся любила гру на : а) скрипці; б) фортепіано; в) сопілці. 5. Перша збірка поетеси має назву: а) « Відгуки»; б) « Думи і мрії»; в) « На крилах пісень». 6. Ліричною сповіддю можна назвати поезію: а) « Хотіла б я піснею стати»; б) « Давня весна»; в) « Давня казка». 7. У п’ятирічному віці Леся Українка написала змістовного листа: а) татові; б) матері; в) дядькові. 8. Вірш « Ви щасливі, пречистії зорі…» належить до лірики: а) пейзажної; б) інтимної; в) філософської; г) громадянської. 9. У вступі поеми « Давня казка» автор звертається до : а) поетів; б) читачів; в) природи. 10. У творі Лесі Українки « Давня весна» : а) передається любов природи рідного краю як вияв патріотизму; б) поетеса засуджує своїх сучасників, які лише тужать над недолею рідного краю , але нічого не роблять для поліпшення його становища; в) возвеличується краса весняної природи, за сприяння якої людина забуває про свою самотність. 11. Визначте назву твору поетичних рядків Лесі Українки: «Прилинув вітер , і в тісній хатині Він про весняну волю заспівав, А з ним прилинули пісні пташині, І любий гай свій відгук з ним прислав.»: а) « Хотіла б я піснею стати»; б) « Давня весна»; в) « Ви щасливі, пречистії зорі…»; г) « Давня казка». 12. Кому із видатних письменників належать слова: « …Україна не чула такого сильного гарячого та поетичного слова , як із уст сеї слабосилої , хворої дівчини… Україна , на наш погляд, нині не має поета , що міг силою і різносторонністю свого таланту зрівнятися з Лесею Українкою»? а) І. Франко; б) М. Лисенко; в) О. Кобилянська. 4. Підсумок уроку 5.Домашнє завдання Прочитати твір « Сто тисяч» Івана Карпенка – Карого. Тема Лірика Лесі Українки . «Contra spem spero!» -світоглядна декларація сильної вольової людини. Громадянська лірика «І все-таки до тебе думка лине», «І ти колись боролась , мов Ізраїль» . Філософська лірика . «To be or not to be». Мета: ознайомити учнів з тематикою поезій Лесі Українки 80-х,90-х роківХІХ ст.., розкрити зумовленість еволюції світогляду і стиль письменниці, спрямувати учнів на сприйняття поезії в єдності змісту і фор-ми ; розвивати в учнів поетичне сприйняття світу, навички аналізу поетичних творів; виховувати естетичний смак, прищеплювати любов до поезії Тип уроку : засвоєння нових знань Обладнання: портрет Лесі Українки, виставка творів, фотовиставка Я честь віддам титану Прометею, Що не творив своїх людей рабами, Що просвітив не словом, а вогнем, Боровся не в покорі, а завзято Леся Українка Хід уроку: І. Організація класу ІІ. Акуалізація опорних знань. Учні систематизують в хронологічній послідовності збірки творів Лесі Українки : 1888 рік - Цикл «Подорож до моря» 1890 рік - Цикл «Сім струн» 1893-1994 рік - Цикл «Мелодії» 1893-1894 рік - Цикл «Романси» 1895 -1896 рік - Цикл «Невольничі пісні» 1905 рік - Цикл «Пісні про волю» 1893 рік - Збірка «На крилах пісень» ; 1899 рік - Збірка «Думи і мрії» 1902 рік - Збірка «Відгуки» ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу. 1. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності 2. Робота над епіграфом уроку Бесіда: -Як ви розумієте рядки з поезії Лесі Українки? - Хто такий Прометей? -Як замальовується життєве кредо поетеси в даних рядках? Слово вчителя: Говорячи про Лесю Українку, ми насамперед говоримо про вірну дочку свого народу, палкого та пристрасного борця за свої ідеали. Недарма ж її називають дочкою Прометея. Такою ж є і її громадянська лірика: гнівна, пристрасна,але разом з тим і світла та доброзичлива. Тематика творів Лесі Українки багатобарвна. Вона одночасно могла захоплюватися красою рідного краю, згадувати історію рідної землі та боротися з ворогами і шукати місце людини на землі. Одним з найсуб’єктивніших віршів Лесі Українки є«Contra spem spero!», написаний 2 травня 1890 року . Це бува час найбільшого загострення хвороби, вірш став для поетеси як гімн життя, вражає своєю витонченістю,стрункістю форми ,конкретністюдумки,висловленої точно й афористично Робота в групах 1-ша група – досліджує ідейно-художній зміст твору ; 2-га група - визначає образи –символи поезії; 3-тя група –алегоричні образи поезії Узагальнення Це найбагатший з усіх віршів Лесі Українки, в яких вона застосовує свій улюблений троп — алегорію. Алегоричних образів тут ціла веремія: і осінні хмари, і золота весна, і переліг, і барвисті квітки, посіяні на морозі, і міцна льодова кора, і крута крем'яная гора, і важкий камінь, і темная нічка, і зірка провідна — і то ще не все. Здавалось би, така злива образів переносного значення мала б перетнути шлях до проникнення в зміст твору. Але ж ні, вірш став одним з найпопулярніших у читацької громади. І понад десять висловів з нього стали крилатими, що є своєрідним рекордом. Справа, очевидно, в пристрасті та якійсь незвичайній проникливості, якими автор захоплює читача, прямо таки бере нас у полон. І ще: сильно, дуже сильно впливає чар надзвичайної вольової особистості авторки. Поезію пронизує дужий ліризм, енергійність, молодеча бадьорість. Прогнавши похмурі думи-хмари осінні і вмовивши саму себе, що не може такого бути, щоб в «голосінні проминули молодії літа», Леся Українка висловлює намір не зважати ні на що і бути життєлюбною, сильною, діяльною, сміятись навіть крізь сльози, а в останній строфі цей намір прозвучав як клятва — так упевнено, що впевненіше і не буває: Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись, буду жити! Геть думи сумні! Цей вольовий спалах, цю осмислену впевненість поетеса переносить на творчий процес. Хоч умови для цього не є сприятливими (мороз), але і таке поле вона буде засівати образами, ідеями своїх творів, її веде «зірка провідна» — ідеал служіння рідній Україні. Леся Українка свято сповняє свій письменницький обов'язок, хоч перешкод на шляху до цього багато. Я на гору круту, крем'яную буду камінь важкий піднімать, і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать. Головний прийом у вірші — протиставлення: «сумний переліг» — «барвисті квітки», «осінні хмари» — «весна золота», «голосіння» — «сміятись», «лихо» — «співати пісні», «безнадії» — «сподіватись», «жити», «коральодова» — «квіти зійдуть», «темна нічка» — «зірка провідна», «темниця ночей» — «ясна володарка» і т п. Ліричний герой свідомо і активно протистоїть усьому, що заважає перемозі правди. Початок поезії — діалогічний «Чи то так..?», завдання — монологічне: «Буду жити!» Монолог цей є відповіддю на запитання в першій строфі. Таким чином, непереможне прагнення поетеси, незважаючи ні на що, повнокровно жити і боротися за щастя свого народу, піднесеність думки й почуття, мажорний тон, який звучить всупереч, здавалося б, повній безнадії, яскраві образи, самозакличні ораторські інтонації — все це породжує (і завжди буде породжувати) в серцях читачів відповідні співпереживання, хвилює і викликає в них бажання бути сильнішим і, незважаючи ні на що, долати життєві труднощі, боротись за здійснення своєї мети. Отак, як життєствердно проголосила поетеса в двадцяту свою весну: «Буду жити! Геть думи сумні» і не зрадила впродовж усього життя, так і кожен з нас ніколи й ні за які обставини не повинен піддаватися безнадії. Сприймаючи світ почуттів та дум цієї явно автобіографічної поезії, мимоволі порівнюєш Лесю Українку з Роксоланою, Гальшкою, Чураївною,Кобринською та іншими визначними жінками України Ідейно-художній аналіз поези «І все-таки до тебе думка лине» Слово вчителя Друга збірка творів Лесі Українки («Думи і мрії») вийшла у Львові 1899 року. Порівняно з першою збіркою («На крилах пісень») ця книжка відзначається мистецькою і світоглядною зрілістю. Для письменниці це була пора напружених ідейних шукань, пора інтенсивної творчої праці, розквіту її поетичного таланту. На час виходу другої збірки вона була загальновизнаною першорядною поетичною силою на Україні. Адже частина вміщених у збірці творів уже друкувалася в періодиці й дістала високу оцінку літературної громадськості. І. Франко зазначає: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте»,—пише критик,—Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хорої дівчини». Завдання для учнів: Самостійно прочитати поезію, визначити авторську позицію , дослідити образи, засоби твору Узагальнення: Ця тристрофна поезія є своєрідним продовженням і поглибленням гімну «До тебе, Україно, наша бездольная мати» з попередньої збірки. Кожен її рядок, кожне слово випромінюють трепетну Лесину любов до рідної землі. Ця поезія — медитація, себто роздум, зумовлений долею України. Повсякчас при згадці про неї, оцей «занепащений, нещасний край», у грудях серце з жалю, з туги гине. Коли б не сором сліз, що «ллються від безсилля», то над «лихом і насиллям», заподіяні українському народові, поетеса ридала б, — бо такого ще не бачила ніде. Вдаючись до гіперболи, авторка вважає, що у пролитих українцями сльозах «країна ціла може втопитись». Логічно виникає думка про те, що, очевидно, «доволі їм вже литись», бо Що сльози там, де навіть крові мало! Разом з попередньою крилатою фразою («Сором сліз, що ллються від безсилля») це ідея поезії. Аналіз циклу «Невільничі пісні», напевно, варто завершити ось цією строфою: І розбилось від жалю свого серце смутне...Чи хто теє чує! Чи не скаже хто часом того, що розбитеє серце віщує? Слово учителя. А зараз ми познайомимося з поезією Лесі Українки, яка не друкувалась з певних причин понад 70 років . І ТИ БОРОЛАСЬ, МОВ ІЗРАЇЛЬ І ти колись боролась, мов Ізраїль, Україно моя! Сам Бог поставив супроти тебе силу невблаганну сліпої долі. Оточив тебе народами, що, мов леви в пустині, рикали, прагнучи твоєї крові, послав на тебе тьму таку, що в ній брати братів не пізнавали рідних, і в тьмі з'явився хтось непоборимий, якийсь дух часу, що волав ворожо: «Смерть Україні!» — Та знялась високо Богданова правиця, і народи розбіглися, немов шакали ниці, брати братів пізнали і з'єднались. І дух сказав: «Ти переміг, Богдане! Тепер твоя земля обітована». І вже Богдан пройшов по тій землі від краю і до краю. Свято згоди між ним і духом гучно відбулося в золотоверхім місті. Але раптом дух зрадив. Знову тьма, і жах, і розбрат. 1 знов настав єгипетський полон, та не в чужій землі, а в нашій власній. Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? Який ми гріх вчинили проти духа, що він зламав свій заповіт великий, той, взятий з бою, волі заповіт? Так доверши ж до краю тую зраду, розбий, розсій нас геть по цілім світі, тоді, либонь, журба по ріднім краю навчить нас, де і як його шукать. Тоді покаже батько свому сину на срібне марево удалині і скаже: «Он земля твого народу! Борись і добивайся батьківщини, бо прийдеться загинуть у вигнанні чужою чуженицею в неславі», і, може, дасться заповіт новий, і дух новий напише нам скрижалі. Але тепер? Як маємо шукати свого народу землю? Хто розбив нам скрижалі серця, духу заповіт? Коли скінчиться той полон великий, що нас зайняв в землі обітованій? І доки рідний край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон? Учитель самостійно аналізує поезію Поетесі сумно, що «сам Бог поставив супроти України силу невблаганну сліпої долі» і оточив її «народами, що, мов леви в пустині, рикали», прагнучи її кров: Хіба це справедливо? А ще більше несправедливо, що Бог наслав на наш край «тьму таку, що в ній брати братів не пізнавали рідних». Хіба так повинно бути:' Як писав Тарас Шевченко: «Невже йому любо людей мордувать?», так і Леся Українка докоряє Богові за те, що той ні за що кривдить наш нарід, який на грані загибелі: злий дух часу заповзявся на нас і «ворожо волає»: «Смерть Україні!» Правда, знялась високо Богданова правиця з мечем вогнистим — і вороги України «розбіглись, мов шакали ниці». На жаль, це тривало недовго і настала «знову тьма, і жах, і розбрат» і не в чужій землі, а в нашій власній. Напрошується згадка про аналогічне в Шевченка: «на нашій, не своїй землі». З грудей письменниці виривається зойк громадянського протесту: Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? Звертаючись вдруге до Бога (на цей раз в розпачі), поетеса, наче в нестямі, просить його до кінця вже довершити міру нещасть і «розсіяти нас геть по цілім світі», і лише тоді «журба по ріднім краї навчить нас». Ось тоді батько покаже синові «срібне марево удалині» і скаже: «От земля твого народу! Борись і добивайся батьківщини, бо прийдеться згинуть у вигнанні «чужою чуженицею в неславі». Бесіда • До яких історичних подій звертається поетеса? • Яке значення надає Леся Українка постаті Б. Хмельницького у становленні України? (Прокоментуйте). • Прокоментуйте рядки: «І знов настав єгипетський полон, та не на чужій землі, а на нашій власній». • Кого змальовано в образі нового фараона? (Новим фараоном показано династію російських царів. Фараон не загинув у розлитому морі крові, зате у ньому загинуло все те, що зробив для України Хмельницький, а тому у вірші сказано, що в Чорнім морі потонув кінь та вершник). • Які біблійні мотиви використовує авторка? • Прокоментуйте рядки: «...чи довго ми будем блукати і шукати рідного краю на своїй землі?» • У кінці вірша письменниця ставить цілу низку риторичних запитань. Прокоментуйте їх. • Розкрийте символічний зміст образів Ізраїлю, Єгипту. • 3 якими творами співзвучні мотиви вірша «І ти колись боролась, мов Ізраїль»? Чим вони схожі? 5. Аналіз поезії «To be or not to be». Слово вчителя Своє розуміння поезії і як романтичної мрії, і як результату важкої, виснажливої праці Леся Українка розкриває у вірші «To be or not to be». написаного за мотивами гамлетівського монологу «Бути чи не бути?..». Але трагедія Гамлета тут переноситься в іншу площину — бути чи не бути поетом, якими шляхами йти до народу, як втілити свою мрію в живі, потрібні, зрозумілі людям образи. Автор не хоче вже нести мученицький вінець митця, який служить лише громаді, її думки пов'язані з романтичним пориванням до неба, високих зір, подалі від обов'язків на землі, тобто вона відходить чи не від усіх панівних на той час цінностей. Завдання для учнів • виразно прочитати поезію; • визначити художні засоби; • проаналізувати образ пущі в поезії «То Ье ог поі; Іо Ье?», який відродився пізніше в драматичній поемі Лесі Українки «У пущі»; • розглянути останні рядки твору. Отже, розширюючи ідейно-тематичні горизонти української поезії, Леся Українка фокусує увагу на темі творчої праці. Вірш є підтвердженням того, що багатющий художній досвід поетеси тяжів до модерну, IV. Узагальнення вивченого матеріалу Лесю Українку, використовуючи перифраз, називають дочкою Прометея. Чому вона асоціюється саме з цим образом? Створіть образ героїні громадянської лірики поета. ІV. Висновок А якою ви уявляєте Лесю Українку як поета: Леся Українка — свідома громадянка-українка — борець за свій народ — трибун свого народу — ... V. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VI. Домашнє завдання Опрацювати статтю підручника; вивчити вірш «Contra spem spero!» напам'ять; аналізувати громадянську лірику поетеси. |
Схожі:
|
Гармонійного єднання людини з природою. 63 Образи драми-феєрії «Лісова пісня». Неоромантичне утверд- ження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можли |
ТЕМА ГАРМОНІЙНОГО ЄДНАННЯ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ Мета: продовжити знайомити школярів з поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на вірші «Давня весна» |
|
Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи... |
ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення... |
|
Гарна мова запорука всебічного та гармонійного розвитку дитини Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, тим краще її мовленнєвий розвиток |
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності... |
|
Тема: Незабаром літо. Спостереження за природою влітку. Мета Мета: Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою, ознайомити з прикметами приходу літа та захопленням... |
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи Мета. Ознайомити учнів з основними відомостями про Б.І. Антонича, з програмовими творами поета «Назустріч», «Весна», розкрити взаємозв’язок... |
|
Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство лише незначна частина... Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я це не тільки відсутність хвороб,... |
Законом України Молодіжне громадське об’єднання «Україна жива» (далі Об’єднання) є добровільним молодіжним громадським об’єднанням, що діє на території... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua