Гармонійного єднання людини з природою. 63

Скачати 1.4 Mb.

Назва	Гармонійного єднання людини з природою. 63
Сторінка	4/9
Дата	20.03.2013
Розмір	1.4 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Література > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Тема: ЛЕСЯ УКРАЇНКА «ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ»

Мета: опрацьовувати ідейно-художній зміст твору Лесі Українки, пов'язуючи його з життям поетеси; з'ясувати основні мотиви даного вірша; розвивати вміння коментувати прочитане, логічно мислити, зіставляти, узагальнювати; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, любові до поетичної творчості Лесі Українки, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Лесі Українки, тексти її творів

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Заслуховування учнівських творів на тему: «Весна у рідному краї».

Стисле надання відгуків на почуті творчі роботи.

III .Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Інтелектуал»

Учні розподіляються на дві команди, обираються капітани. За 5-7 хвилин необхідно розгадати кросворд «Леся Українка "Давня весна"».( Обирається журі).. Завдання для першої команди.

По вертикалі: 1. Закінчіть рядок: «Про весняну волю заспівав...» (Вітер)

По горизонталі: 1. Епітет, який використала Леся Українка, характеризуючи весну.(Весела)

2. Весна розсипала скрізь по землі... (Квіти) 3. Приміщення, де перебувала -лірична героїня твору. (Хата) 4. Воля у творі названа... (Весняною) 5. Що надала весна, прийшовши на землю? (Дарунки)

. Завдання для другої команди.

По вертикалі: 1. Пора року, відтворена у поезії. (Весна)

По горизонталі: 1. Через що лірична героїня твору спостерігає за красою природи(. Вікно) 2. Слово, за допомогою якого поетеса характеризує весну. (Щедра) 3. Стан,в якому перебуває лірична героїня вірша. (Самотність)

4. Дерево, про квітки якого згадується в поезії. (Яблуня) 5. Істоти, що супроводжують рух весни. (Птахи)

. Підсумки конкурсу.

2. Бесіда за питаннями:

Дайте визначення пісні як жанру художньої літератури.
Які пісні бувають? У чому їх призначення
В чому полягає значення пісень для людини?
Як Леся Українка ставилася до музики, пісень?
Хто є авторами пісень? Наведіть 2-3 приклади.

IV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів

V.Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Пісня! Як багато вона важить у житті людини! У ній — минуле, сучасне і майбутнє. В ній найповніше виявилася душа народу.

Українська пісня ніколи не відривалася від життя. Воно завжди було її джерелом і об'єктом відображення. Народна пісенність як дзеркало життя і поглядів трудових мас відзначається винятковою вірністю, бо ж вона вивірена багатим досвідом поколінь, відшліфована впродовж віків найталановитішими представниками народу, облагороджена чистим народним сумлінням. Саме в цьому — секрет її невмирущої поетичної краси і загальнонародного звучання.

Отже, сьогодні на уроці ми дізнаємося про те, чому лірична героїня поезії Лесі Українки виявила бажання стати піснею.

2. Опрацьовування ідейно-художнього змісту поезії Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати»

Виразне читання твору.

Тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі.

Ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя.

Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.

Жанр: лірична сповідь.

Аналіз поезії.

Бесіда за питаннями:

. Чому поетеса, на вашу думку, прагнула стати піснею?

Про яку ясну хвилину говорить у вірші Леся Українка?
Яке значення мала пісня в житті письменниці?
Чим пояснити прагнення Лесі Українки возвеличити волю? Хіба вона була ув'язненою?
Який епітет повторюється в поезії? Про що він свідчить?
Як даний твір поетеси пов'язаний з її життям?
Опишіть море, застосовуючи текст поезії («Хвилі прозорі», «море хибне, гучне»). Про що це свідчить?
Яким настроєм пройнятий твір Лесі Українки? Чим це пояснити?
Чи можна, на вашу думку, вважати шум моря його піснею? Пофантазуйте, про що воно співає?
Які враження на вас справила ця поезія Лесі Українки?

Художні особливості поезії:

Епітети: «ясна хвилина», «ясні зорі», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»;

Метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунали мрії»;

Повтори: «ясніші... яснії», «гучніше... гучне», «мої...», «моє...»;

Порівняння: «Ясніші, ніж зорі яснії»; «Гучніші, ніж море гучне».

Гра «Мікрофон».

«Пісня для Лесі Українки — це...»

VI. Підсумок уроку

VII.Оцінювання учнівських відповідей

VIII.Домашнє завдання

Вивчити поезію Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати» напам'ять, читати твір «Давня казка».

Тема: ЛЕСЯ УКРАЇНКА «ДАВНЯ КАЗКА».

ІДЕЯ ВІЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ, ВІЛЬНОЛЮБСТВА ЛЮДИНИ

Мета: поглибити в учнів уявлення про погляди Лесі Українки на призначення мистецтва і митця; вчити їх сприймати художній твір у єдності змісту й форми; дослідити у творі «Давня казка» ідею вільної творчості, вільнолюбства людини; розвивати в учнів навички роботи з художнім текстом, виразного читання; вміння логічно мислити, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати в учнів високі моральні якості — гуманізм, щирість, ненависть до зла, несправедливості.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Лесі Українки, текст програмового твору, дидактичний матеріал (тестові завдання)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Опитування в учнів напам'ять поезії Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати».

III. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Впізнай поетичний твір Лесі Українки»

Як я так високо стояла,

Хай була б я весь вік одинока.

(«Ви щасливі, пречистії зорі»)

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне.

(«Хотіла б я піснею стати»)

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.

(«Давня весна»)

Тож підіте і скажіте,

Що поки я буду жити,

Не подумаю довіку

Зброї чесної зложити.

(«Давня казка»)

Та чого там, люди добрі,

За новинками впадати?

Може, часом не завадить

І давніше пригадати.

(«Давня казка»)
Співало все, сміялось і бриніло,

А я лежала хвора й самотна.

(«Давня весна»)

Якби я ваші промені мала,

Я б ніколи не мовила слова.

(«Ви щасливі, пречистії зорі»)

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

(«Хотіла б я піснею стати»)

Якби я була зіркою в небі,

Я б не звала ні туги, ні жалю.

(«Ви щасливі, пречистії зорі»)

Моя душа шкоди не забуде

Того дарунку, що весна дала.

(«Давня весна»)

Тільки чує — гомін, гуки,

Десь мисливські сурми грають,

Чутно разом, як собачі

Й людські голоси лунають.

(«Давня казка»)

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибким.

(«Хотіла б я піснею стати»)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Історія написання твору.
«Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже

була зрілим поетом. Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства — серед робітників. У творі йдеться і про роль поета, і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.

Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». У час творення цієї поеми одні письменники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші — що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад — непорушний, вічний. Поемою «Давня казка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій.

Виразне читання, переказування цікавих епізодів твору.

Тема: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.

Ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).

Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.

Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)

Композиція. Твір складається з чотирьох розділів.

Експозиція: знайомство з поетом. і

Зав'язка: зустріч поета з Бертольдом.

Кульмінація: конфлікт між Бертольдом і поетом.

Розв'язка: довічне ув'язнення поета, його смерть; а поетові нащадки

слово гостреє гартують.

3. Сюжет твору.
Поема починається коротеньким вступом, у якому Леся Українка, звер-
таючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. Насправді ж
поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

У якійсь країні жив талановитий поет. Він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього

Раз у раз ходила молодь

Пісні-слова вислухати.

Тільки чванливий нероба лицар Бертольдо глузував з поета, уважав жебраком і навіть божевільним. Несподівано настало лихо — почалася війна. На чолі з Бертольдом військо вирушило в чужі землі. Коли в чужих землях у поході лицарям ставало тяжко і туга обгортала їх серця, тоді співці співали ті пісні, які склав поет, і вони, викликаючи у вояків спогад про рідну країну підбадьорювали їх та додавали одваги. Зайшовши далеко в чужі землі , опинившись серед чужих людей, втомлене і зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, а далі кинулося до зброї, щоб примусити його припинити війну і повернутися назад.

У цю хвилину виступили співці і піснею, якої їх навчив поет, вгамували військо, запаливши в ньому бойовий дух. Лицарі з словами:

Ми готові йти до бою,

Краще смерть, ніж вічний сором!

— кинулися в бій і перемогли ворога.

Так поет своїм словом, своєю піснею допоміг війську здобути перемогу.

Але з перемоги воїнів скористався Бертольдо. Він награбував на війні «всього без ліку», а король нагородив його ще землею і графським титулом. Знову в панському палаці почалися свята і розваги.

Привчившись до грабунків на війнах, Бертольдо діяв так і в своїй країні. Він нещадно експлуатував доведений до відчаю народ, який готувався до повстання. Серед людей поширюються пісні про рівність і волю. Разом із народом виступають співці і поет. Бертольдо знає, яку велику силу мають художнє слово і пісня. Щоб вирвати з рук народу цю грізну зброю, він запропонував поетові стати його придворним співцем, обіцяючи йому за це багатство й славу. Поет з гідністю відмовився від «золотих кайданів» і слави з панських рук, залишився вірним народові. Тоді Бертольдо наказав своїм слугам кинути поета до в'язниці. Поет загинув, але лишилися між людьми його правдиві й запальні слова, залишилися молоді нащадки, які взяли собі у спадок поетові пісні і продовжували боротьбу з гнобителями.

Народ повстав і вбив пана Бертольда. Та залишився по ньому молодий нащадок, який продовжує будувати тюрми і гнобити людей. Між нащадками поета й графа продовжується боротьба. Таким закінченням поеми Леся Українка підкреслює, що боротьба трудящих за своє визволення неминуче триватиме до того часу, поки в ній не переможе народ.

4. Мовно-виражальні засоби.

а) Поетичний синтаксис: антитеза, інверсія, фразеологізми. («Час летів,
немов на крилах», «Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зло
жився», «золотих не хочу лаврів», «спіймати вітра в полі»).

б) Тропи (епітети, метафори, порівняння): «сумна діброва», «рими-соко-
лята», «думи-чарівниці»; «сонечко червоне заховалось за діброву», «час
летів», «розливався людський стогін всюди хвилею сумною», «пісні
ідуть по людях» і т. д.

в) Лексика твору: загальновживані слова, архаїзми із західноєвропейської
літератури, фольклору (граф, графство, герольди).

г) Особливості вірша: в його строфах заримована лише половина рядків.

Золотих не хочу лаврів,

З ними щастя не здобуду,

Як я ними увінчаюсь

То поетом вже не буду.

Такі вірші називаються напівбілими або римованими.

Чотиристопний хорей, яким написано «Давню казку», з одного боку, сприяє стрімкому розгортанню сюжету, з другого — наближає вірш до розмовної мови казки, передає ритм часу, протягом якого наростає конфлікт між групами людей.

д) Іронія і сатира в поемі.

В іронічному плані вживаються слова «лицар» і «лицарство» щодо Бертольда та його воїнів. На Україні «лицар» — мужня, саможертовна, благородна людина, захисник волі. Таким лицарем Леся Українка вважала поета:

Нас таки чимале військо,

Маєм свого отамана,

Він у нас одважний лицар...

В іронічному плані написані окремі рядки «поетових пісень». У сатиричному плані показано взаємини між графом Бертольдом і народом.

5. Проблеми твору:

- роль митця в суспільстві;

-служіння музі й народові;

-суть людського щастя, вдячності;

-війни заради збагачення.

6. Обговорення змісту поеми. Бесіда за питаннями.

Чи полюбляєте ви читати казки. Чому?
Яке значення має казка для малечі?
Чому Леся Українка полюбляє додавати до назв своїх творів прикметник «давня»? Наприклад, «Давня весна», «Давня казка».
Як дорослі ставляться до казок?
Про що застерігає Леся Українка читача у вступі до твору?
Чому поетеса вважає, що не варто забувати про старе?
Яку винагороду прагне отримати авторка за розповідь казки?
Чи не нагадує це кінцівку народних казок?
Чому у творі не зазначається країна, де відбуватимуться події казки?
Як письменниця характеризує поета?
Що мала на увазі Леся Українка, говорячи про героя твору: «От собі — людина божа!»?
Чому, живучи самотньо, поет не був одиноким?
Як до героя твору ставилися люди? Про що це свідчить?
Чим пояснити любов поета до діброви?
Яким чином він «оживляв сумну діброву»?
Що порушило спокій митця під час його перебування насамоті з дібровою?
За яких обставин відбулася зустріч поета з лицарем?
Як письменниця характеризує лицаря?
У чому виявилася самовпевненість поета під час розмови з лицарем?
Як на ваш погляд, яким лихом погрожував лицар поетові?
Чи перелякався через це улюбленець народу?
Чим закінчилась перша зустріч героїв?
Яким був результат полювання мисливців?
Якою була друга зустріч лицаря з поетом?
Чим є воля для поета?
Чому він її порівнює з вітром у полі?
Як поставився лицар до виконання пісні поетом?
Про що свідчить вміння поета сприймати музику природи і спів людей?
Як зустрів поет Бертольда у своїй хаті?
Що змусило лицаря завітати у вечірню пору до поета?
Яким чином кохання заполонило душу лицаря?
Від чого страждав Бертольдо?
Чому поет не відмовився допомогти лицареві?
Про що співав Бертольдо у серенаді до Ізольди?
Що схвалював лицар у поета?
Як Бертольдо охарактеризував Ізідору?
Що свідчить про примхливий характер коханої лицаря?
Як Ізідора сприйняла спів Бертольдо? Яку він подяку отримав у неї за це?

VI. Творча робота ( Клас поділяється на 3 групи , які самостійно складають тест по 4 питання для перевірки змісту поеми)

VII. Підсумок уроку

VIII. Оцінювання учнівських відповідей на уроці

IX. Домашнє завдання

Вивчити напам'ять уривок з твору «Давня казка» від слів «Золотих не хочу лаврів …» до слів « Золоті надіть кайдани!», дібрати матеріал характеристики образів поеми.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

Гармонійного єднання людини з природою. 63 Образи драми-феєрії «Лісова пісня». Неоромантичне утверд- ження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можли	ТЕМА ГАРМОНІЙНОГО ЄДНАННЯ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ Мета: продовжити знайомити школярів з поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на вірші «Давня весна»
Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи...	ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення...
Гарна мова запорука всебічного та гармонійного розвитку дитини Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, тим краще її мовленнєвий розвиток	Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності...
Тема: Незабаром літо. Спостереження за природою влітку. Мета Мета: Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою, ознайомити з прикметами приходу літа та захопленням...	Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи Мета. Ознайомити учнів з основними відомостями про Б.І. Антонича, з програмовими творами поета «Назустріч», «Весна», розкрити взаємозв’язок...
Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство лише незначна частина... Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я це не тільки відсутність хвороб,...	Законом України Молодіжне громадське об’єднання «Україна жива» (далі Об’єднання) є добровільним молодіжним громадським об’єднанням, що діє на території...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання