|
|
Скачати 53.15 Kb.
|
|
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році Сучасна шкільна хімічна освіта базується на принципах гуманізації, гуманітаризації, диференціації, орієнтації на особистість учня. Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності та забезпеченні гармонійного життя у довкіллі. Впровадженням особистісно зорієнтованої освіти спрямоване на формування компетенцій. Учні повинні засвоювати сукупність знань, способів діяльності, досвід використання на практиці вивченого. Навчальні дії учнів на різних рівнях розподіляються так:
Наприклад, учень називає найважливіші органічні сполуки, пояснює їхню біологічну роль, наводить означення періодичного закону, класифікує неорганічні речовини, прогнозує властивості сполук на основі їхнього складу і будови, оцінює вплив продуктів синтетичної хімії на довкілля. З 2007-2008 навчального року вводиться нова структура хімічної освіти. Набуває чинності навчальна програма з хімії, що передбачає лінійно-концентричну побудову курсу хімії та вивчення предмета з 7 класу. Викладання хімії у 7 класі можливо починати у другому семестрі по 2 години на тиждень, що дасть змогу краще підготувати учнів до засвоєння навчального матеріалу. Перенесення початку вивчення хімії з 8 класу в 7-й дозволяє вже на етапі основної школи сформувати базові хімічні знання, у тому числі про органічні сполуки, в усіх учнів, незалежно від того, який профіль навчання вони обиратимуть далі. До того ж учні, які навчатимуться у старших класах гуманітарного спрямування, можуть вивчати курс хімії ужиткового характеру чи інтегрований курс природознавства, які також потребують базових знань з предмета. Тому, курс хімії основної школи змістово є відносно завершеним, достатнім для продовження навчання, хоча й мінімальним за обсягом. У 10 класі 12-річної школи на рівні стандарту пропонується вивчати хімію неметалічних і металічних елементів, а в 11 класі -- органічні сполуки з урахуванням змісту курсу хімії основної школи, переважно ті, що мають практичне значення. На академічному рівні вивчатимуться: хімія елементів (10 кл.), органічна хімія (11 кл.) та роль хімії в житті суспільства (12 кл.). традиційна структура курсу хімії, що виправдала себе упродовж багатьох років роботи загальноосвітньої школи, збережена у програмі для класів хімічного і суміжних профілів та класах поглибленого вивчення предмета. Тут вивчаються курси неорганічної (10 кл.), органічної (11 кл.) та загальної (12 кл.) хімії. Концентрична структура стосується переважно вивчення органічних сполук і позначається на кількості їх класів і окремих представників, обсязі інформації про будову речовин, місці вивчення теорії будови. Вивчення органічних речовин в основній школі зумовлено необхідністю дати на цьому етапі навчання базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосітньої підготовки всіх без винятку школярів. Включення відомостей з органічної хімії до базового курсу хімії необхідне для цілісного сприймання хімічних знань, реалізації міжпредметних зв'язків з біологією, а загалом -- для забезпечення загальнокультурної підготовки учнів. Тому після вивчення неорганічних речовин вивчають найважливіші органічні сполуки в напрямку ускладнення їхнього складу, будови і властивостей. Ознайомлення з біологічно активними речовинами в курсі хімії дає змогу подолати давню суперечність, закладену в програмах з біології і хімії, коли вивчення молекулярних основ життя в курсі біології передувало вивченню хімічного складу і будови сполук, що є матеріальними носіями біологічних функцій. Завдання курсу хімії в 12-річнй школі потребують конкретизації в методиці навчання хімії. Вчитель повинен розуміти динаміку процесу вивчення хімії, важливість зворотних зв’язків між учителем і учнем, створення умов для самонавчання і саморозвитку учнів. Здатність самостійно вчитися пов’язана з адаптацією учня до життя в умовах швидкоплинних змін інформаційного суспільства. Учні повинні розуміти, що нинішні знання можуть застаріти вже завтра, і що залишатися нарівні з навколишнім світом можна лише завдяки самоосвіті. Уміння самостійно вчитись належить до ключових компетентностей особистості. Особистісно зорієнтоване навчання тісно пов'язане з об'єктивним оцінюванням навчальних досягнень учнів. Учень має бути зацікавлений у цій об'єктивності, тоді буде подолано страх перед низькою оцінкою. Поки що з основних функцій оцінювання – навчальної, діагностичної, мотиваційної, виховної і контрольної переважає остання. Традиційно у завданнях, які пропонуються для контрольних робіт, більшу частину становлять ті, що розраховані на перевірку фактичних знань, а не видів діяльності, застосування знань у нестандартній ситуації, пояснення явищ довкілля. Реалізується, як правило, контрольна, а не корекційна функція оцінювання. Особистісно зорієнтована педагогіка вимагає побудови навчального процесу на діагностичній основі. Після аналізу відповіді учня вчитель з'ясовує рівень, на якому перебуває той, ставить діагноз і визначає, як півищити рівень, тобто спершу діагностика, потім засоби впливу, а після цього -- визначення рівня досягнень. Визначення рівня навчальних досягнень учнів – це закінчення процедури, а не її початок, якщо вона проводиться не з метою діагностики. Перевірка робіт учасників районних та обласних олімпіад та контрольних робіт учасників конкурсу-захисту наукових робіт МАН показали значні недоліки у оформленні та розв’язку задач. Необхідно більше уваги звернути на запис короткої умови задачі, запис одиниць вимірювання основних фізичних величин, розрахунку відносної молекулярної маси, кількості речовини, об’єму, концентрацій… Для цього при підготовці до розгляду кожної теми необхідно чітко визначати основні поняття, вміння, навички, які учні повинні отримати по закінченню опрацювання навчального матеріалу. При вивчені наступної теми частина завдань фронтальних, самостійних та контрольних робіт повинна містити ключові питання та завдання попередніх тем. Постійне повторення сприятиме кращому засвоєнню матеріалу. Необхідно більше уваги звертати на розкриття соціального аспекту хімії. Формування життєвої позиції учнів, їхньої ціннісної орієнтації засобами хімії як навчального предмета передбачає розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва і промислових хімічних процесів. Реальна, а не гіпертрофована екологічна картина сучасного світу має не зневіряти учня в доцільності застосування хімічних продуктів, а давати впевненість у можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням. Виняткове значення має спілкування вчителя з учнями у з'ясуванні шляхів розв'язування особистісних моральних проблем, що прямо чи опосередковано стосуються хімії. До них належать поширення СНІДу, тютюнокуріння, вживання алкоголю і наркотиків, згубність яких має обговорюватись із залученням знань з хімії. Важливим є формування у дітей здорового способу життя. Для цього необхідно більше уваги приділяти поясненню ролі елементів, речовин, фізичних та хімічних процесів у житті людини, їх фізіологічний вплив на організм. Більше уваги приділяти поясненню глобальних проблем людства та ролі хімії у їх розв’язанні. Доцільно використовувати на уроках елементи ужиткової хімії у вигляді робіт з етикетками продуктів харчування. Вміння та навички читання інформації на упаковці формують в учнів більш серйозне ставлення до власного здоров’я, вміння раціонально використовувати кошти та розумне скептичне ставлення до реклами. Отже методичними орієнтирами упровадження нового змісту хімічної освіти є: ▪ забезпечення особистісно зорієнтованого підходу; ▪ реалізація компетентнісного підходу; ▪ соціальне спрямування хімічних знань; ▪ формування уміння вчитись; ▪ орієнтація на самонавчання; ▪ дотримання сучасних дидактичних принципів; ▪ трансформація функцій оцінювання навчальних досягнень. |
|
Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2007-2008 навчальному році У 2007/2008 навчальному році реалізація фізичної та астрономічної освіти здійснюється за чинними програмами, затвердженими Міністерством... |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами |
|
Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного... Методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2008– 2009 навчальному році |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами |
|
Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації... Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 486-24-42, факс (044) 236-10-49 |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... ... |
|
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими... |
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх... Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році |
|
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх... Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році |
Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2012-2013н р. Навчання хімії в 2012-2013 Навчання хімії в 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних... |