|
|
Скачати 1.4 Mb.
|
Загальна характеристика творчості Лесі Українки • Драматургія Лесі Українки — феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби. • Прекрасно обізнана з історією й культурою народів Європи й Азії, письменниця зверталася до переломних етапів історичного розвитку, відшукувала такі події, які були б співзвучними українській сучасності. • Жанр драматичної поеми приваблював письменницю можливістю порушувати гострі суспільно-політичні, морально-етичні проблеми у формі словесних поєдинків між носіями альтернативних поглядів, прихильниками радикальних чи консервативних ідей. • Драматична поема дає ширший простір для виявлення суб'єктивного ставлення автора до зображуваного, а звідси її емоційність, задушевність, схвильованість. Монологи персонажів, особливо так звані внутрішні, сприяють виявленню їх психічного стану, загостренню ідейних конфліктів. • Однією з перших спроб Лесі Українки в цьому жанрі стала лірико-драматична поема «Одержима» (1901), написана на основі євангельського мотиву — вчення Ісуса Христа про любов до ближнього, незважаючи на те, чи він друг, чи ворог. • У драматичних поемах «Вавилонський полон» (1903) і «На руїнах» (1904) Леся Українка по-новому осмислює події, пов'язані із загибеллю Старо- давньої Іудеї, її завоювання Вавилоном. У них головну увагу звернено на проблему взаємин між поневоленими й переможцями, на духовний розкол серед завойованих. • Доба раннього християнства відбивається в драматичній поемі «В катакомбах» (1905), де вже на фактах з життя переслідуваних імператорським Римом прихильників нової віри осуджується рабський дух, котрий сковує порив до свободи. У творі звучить ідея боротьби за правду, за свободу. • Названі вище драматичні поеми характеризуються домінуючим ліричним, суб'єктивним началом в окресленні дійових осіб, емоційністю ремарок, що сприяють створенню відповідного настрою. • Леся Українка вправно володіє білим віршем, тобто віршем без рим, який забезпечує природність обміну думками між дійовими особами. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XXст., посідає «Лісова пісня». Звернувшись до вічного, невичерпного джерела — фольклору рідного краю, вона сягнула верховин драматичного мистецтва, написавши драму-феєрію «Лісова пісня». Робота над твором «Лісова пісня» - Історія написання твору(виступи підготовлених учнів) Драма-феєрія «Лісова пісня» є вершиною поетичної майстерності великої української поетеси. У своїй творчості Леся Українка нерідко використовувала теми з античної міфології. Але особливо плідним виявилося її звернення до вічного джерела натхнення — фольклору рідного краю. Задум цього твору, що вважається однією з перлин світової поезії, виник у поетеси ще тоді, коли вона вперше познайомилася з чарівною природою Волині. Можливо, саме тому працювала вона над драмою-феєрією лише 10-12 днів. У квітні 1911р., після лікування в Єгипті (Гелуан), Леся приїхала до Києва. 2 червня вже була в Кутаїсі, де служив її чоловік Климентій Квітка. А 3 липня вона вже почала працювати над «Лісовою піснею». 25 липня на робочому столі Лесі вже лежав чорновий варіант твору. Ось як розповідала про це поетеса у листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 р.: «Писала я її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереложний настрій; але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті»... Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, — от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия й плечі болять, наче я мішки носила…» У листі до матері (О. П. Косач) від 2 січня 1912 р. Леся сповіщала про успіх п'єси: «Успіх «Лісової пісні» серед вас вважаю за великий тріумф собі, тим більше, що його не сподівалась чогось... А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона дала мені стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша... Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще й здавна тую Мавку «в душі держала» , ще аж із того часу, як ти в Жобориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася Мавка.. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували — пам' ятаєш? У дядька Лева Скулинського... Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» — я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік» . Людина та природа в творі У творі показано боротьбу величного й прекрасного, волелюбного й вільного, доброго й незалежного проти мізерного й рабського, заздрісного й ненависного, злого й міщанського. Вплив природи, народу, серед якого жила, був таким всеперемагаючим, що Леся Українка використала мову, пісні, обряди й звичаї, культуру й побут, почуті легенди, перекази старих людей, цікавилася історією цього чудового краю. Слово «пісня» в назві п'єси, використане авторкою, напевне, з тією метою, щоб підкреслити ідею, покладену в основу твору, що, як і сам твір, житимуть вічно. Вона розуміла, що пісня й народ міцно пов'язані між собою, бо немає народу без мови, без пісні, й навпаки. Отже, поки буде життя на землі, доти існуватиме й пісня. Надзвичайно вдала назва п'єси свідчить про те, що вона була не випадковою, а заздалегідь обдуманою. У драмі-феєрії змальовано протиборство двох протилежних світів: перший — вільний, широкий, незалежний, що до нього тягнуться і людина, і природа; другий — рабський, заздрісний, хижацький, для котрого немає нічого святого, не існує віками усталених традицій і звичаїв. Саме до цього злого світу належить Лукашева мати та його жінка Килина. Робота над ідейно-художнім змістом драми-феєрії Бесіда 1. Розкрийте образ дядька Лева як великого природолюба. За що він поважає лісових мешканців, чому вміє з ними ладити і з якою метою береже ліс, а особливо — столітнього дуба? 2. З якою метою дядько Лев заповідає поховати його під дубом? Чи намагається він таким способом навіть після смерті рятувати від сокири лісового красеня? Чи вдається йому це зробити й чому? 3. Чому Лукаш починає розуміти, що в лісі нема нічого мертвого тільки під впливом Мавки? Проілюструйте цю думку цитатами з твору, 4. Не секрет, що Мавка вважає себе невід'ємною частинкою природи. Чи горда вона з цього і чому? Як вона ставиться до верби, до берези, чому тішиться, що Лукаш зумів збагнути почуття ясена до дикої рожі? 5. Як ставиться до лісу Лукашева мати? Що її лякає тут? 6. Чи розуміє красу лісового царства Килина? Яку рослину вощ впізнала серед буйнотрав'я і з якої причини це зілля їй знайоме? Чи можна на основі такого знання Килину називати ліричною душею? 7. Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищите живі рослини. Як показано випробування лісовички, коли мати заставляє Мавку вижати жито? Чи витримала з честю лісова красуня випробування? 8. Як ставляться Лукашева мати й Килина до дуба-велетня? Якої шкоди завдали ці дві користолюбні жінки лісові й озерові' Чому замість дуба біліє пень і вже немає ні Русалки, ні Лісовика 9. Лукаш усвідомлює, якою безборонною є природа, аж тоді коли Лісовик перетворює його на вовкулаку. Як розуміти Лукашеш слова: «Тепер я мудрий став!» 10. Чому після пожежі Лукаш не хоче і не може повернутися в село, а прагне поєднати свою долю з природою? Що з ним сталося 11. Як ви розцінюєте посмертну зустріч Лукаша і Мавки? Про що вона свідчить? Другою важливою проблемою «Лісової пісні» є проблема особистого щастя і таланту. Сімейного щастя у творі прагнуть всі, а ти лант музиканта має лише Лукаш, хоч і Мавка не обділена здібності тями тонко сприймати і відчувати прекрасне. 1. Як ви вважаєте, що саме наштовхнуло дядька Лева на думку переписати своє майно сестрі й небожеві? Чому цьому доброму чоловікові на схилі віку захотілося пожити біля родичів? Чи збулася його мрія? 2. Мати Лукаша мріє про багату й роботящу невістку. Чи заду мується вона над тим, що саме Лукаш, а не хтось інший, повинен вибрати собі пару? Чому? 3. Як ставиться мати до кохання Мавки і Лукаша? Чому лісову дівчину вона вважає не гідною свого сина? 4. Лукаш на початку твору не усвідомлює ні відповідальності людини, яка зібралася одружуватися, ні цінності свого таланту. Яви думаєте, чому? 5. Як ставляться до Лукашевої гри дядько Лев, Мавка, Лукаша мати, він сам? Поясніть причини такого ставлення? 6. Серед лісових мешканців нема сталості в любовних стосунках. Як це показано в розмові Мавки з «Тим, що греблі рве»? А що про це думає Мавка? Чим саме лісовичці імпонує людська сім'я? 7. Порівняйте образ перелесника з вірша «Як я люблю оці години праці» з образом Перелесника у «Лісовій пісні». Що ви можна сказати про кохання цього героя до Мавки і його багаторазове намагання допомогти лісовичці у скрутну хвилину? 8. Чи можна осуджувати Килину за те, що молода вдова хоче вийти заміж? А за те, що вона готова будувати своє щастя на горі іншої людини? 9. Мавка дає Лукашеві право вибору, вона не бореться за своє щастя, хоч в тяжку хвилину й погрожує Лукашеві, що може занапастити Килину, якщо поставить це за мету. Чи багато втрачає образ Мавки від таких погроз? Чому лісовичка майже відразу соромиться своїх слів? 10. Кохання Мавки таке велике, що вона прощає Лукашеві зраду. Що сталося після цього? 11. Чому в сцені зустрічі Килини з Лукашем, який звільнився з вовчої шкіри, показано байдужість цієї жінки до чоловіка, її сварливість, невміння співчувати? 12. Для Килини і Лукашевої матері недогоріле майно дорожче від чоловіка й сина. Доведіть це на основі тексту. 13. Як ви вважаєте, справжнє щастя в Лукаша могло бути з вольовою Килиною чи з ліричною Мавкою? Чому? 14. Талант Лукаша воскресає під час єднання його душі з душею Мавки. Проаналізуйте останній монолог лісовички і розкрийте його зміст. ІV. Висновки «Лісова пісня» не тільки драма-поема. Це драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня поліського задумливого лісу, зворушлива, глибока й мудра. П'єса хвилює красою мрії, словами-самоцвітами, музикою мови. Цей художній твір можна назвати вдалим Лесиним словом — дивоцвіт. О. Бабишкін сказав про глибоку народність цієї драми-феєрії: «Лісова пісня» — твір справді народний. Він народний своїми образами, почерпнутими з фольклору і змальованими у повній відповідності з уявою народу. Він народний художніми засобами; метричною системою, побудованою з щедрим і розумним використанням багатства віршових розмірів українських пісень, замовлянь, казок тощо. Цей твір глибоко народний також своєю мовою. Але найбільше народність «Лісової пісні» криється в її ідеї, яка відбиває найглибші переконання народу, його світогляду, позначеного незмінною вірою в перемогу добра над злом, світла над темрявою. Нарешті, глибока народність драми Лесі Українки полягає в геніальному відтворенні народного поняття краси, нездоланного прагнення людини до прекрасного». V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вміти аналізувати образи твору Виписати п'ять цитат до образу Мавки. Вивчити напам'ять монолог Мавки, який починається словами «О, не журися за тіло!» Підгоувати тести за твором. ОБРАЗИ ДРАМИ-ФЕЄРІЇ «ЛІСОВА ПІСНЯ». НЕОРОМАНТИЧНЕ УТВЕРДЖЕННЯ ДУХОВНО-ЕСТЕТИЧНОЇ СУТНОСТІ ЛЮДИНИ, ЇЇ ТВОРЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ. ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ДРАМИ-ФЕЄРІЇ Мета: розширити й закріпити в учнів поняття про художній образ; учити аналізувати образи; дослідити неоромантизм як літературний напрям, художні особливості драми-феєрії; удосконалювати навички роботи в групах; розвивати вміння роботи з текстом твору; виховувати почуття прекрасного, прагнення до творчої самореалізації особистості. Тип уроку: комбінований. Обладнання: текст твору. ХІД УРОКУ І.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок Один з учнів, хто складав тести до твору, проводить їх для своїх однокласників ІІ.Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу. Оголошення теми, мети, їх мотивація Вступне слово учителя Багатий та різнобарвний світ образів драми –феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Є тут образи людей та образи лісових жителів. І тому протягом двох уроків ми маємо опрацювати ці образи, спираючись на текст. А щоб робота була ще більш плідною, в кінці уроку ви маєте вирішити таке проблемне питання : Чий світ кращий, чесніший, добріший- людей чи лісових мешканців? Робота в парах. Пара №1 Опрацьовує образ Мавки Пара №2 Образ Лукаша Пара №3 Образ дядька Лева Пара №4 Негативні герої твору Пара №6 Позитивні герої твору Пара №7 Реалізм твору Очікувані відповіді: Мавка Усю силу поетичного чуття вклала Леся Українка в бездушну лісову істоту — Мавку, і сталося чудо: Мавка ожила. Недарма дядько Лев каже: Треба тільки олово знати, то й лісовичку може уступити душа така самісінька, як наша. Ось якою уявляла собі Мавку Леся Українка: «З-за стовбура старої розщепленої верби півусохлої виходить Мавка, в ясно-зеленій одежі з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами, розправляє руки і проводить долонею по очах». На думку О. Потебні, Мавки — це душі нехреще-них дітей. У російському фольклорі Мавка — це душа дівчини, що померла до хрещення. Найвдаліше тлумачення цього слова знаходимо у словнику Б. Грінченка: «Мавка — дитя жіночої статі, яке вмирало нехрещеним і перетворювалося в Русалку». У «Лісовій пісні» поетеса називає Мавкою міфічну істоту — лісову русалку. Критики ставлять цей образ у ряд улюблених жіночих образів Лесі Українки — поруч із «забутою тінню» — Дантовою дружиною, Долорес, Йоганною, Ізольдою Білорукою. Вперше побачивши Мавку, Лукаш здивований її красою: ...Що ж ти зовсім така, як дівчина... ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька. І якось так убрана не по-панськи. Лукаш помітив, як незвичайно змінювався колір її очей. У ту ніч, коли кохання розцвіло, Мавка, «наче лісова царівна у зорянім вінку на темних косах». Заради великого кохання до Лукаша ця вільна лісова істота стане покірною служницею в Лукашевої матері. Та буденне вбрання сільської дівчини, яке її змусили надіти, ніяк не пасує до Мавчиної краси — в ньому вона має злиденний принижений вигляд. А ось ще один приклад: «Якась постать... знеможена прихилилась до одвірка, в ній ледве можна пізнати Мавку». Так за допомогою портретної характеристики поетеса розкриває внутрішній світ, переживання Мавки. Словами «конаюча надія» передано її трагедію. Завдяки образу Мавки поетеса розкриває найголовніші проблеми, які одвіку хвилювали поетів всіх часів, — ролі мистецтва, краси, кохання. Сама Мавка — це символ прекрасної мрії, поезії і краси. Романтичний образ Мавки оточений полум'яв ним ореолом. Це вогнисте сяйво супроводжує впродовж всієї п'єси. У ніч кохання Лукаш одяга на голову зоряний вінок, а його поцілунок здається їй «зіркою, що в серце впала». їй хочеться , щоб очі Лукаша «розсипали вогнем самоцвіти». Закохана до нестями, Мавка мріє вмерти від щастя, як «леючача зірка». А коли Лукаш зрадив її, «всі зорі погасли у вінку, і в серці» Мавки. Навіть із мертвого царства «Того, що в скелі сидить» вона вирвалась за допомогою вогню: «вогнем підземним мій жаль зірвав печерний склеп». Мова Мавки — поетична, сповнена ліризму. Незвичайність її слів уражає й Лукаша: спочатку він зачарований ними, згодом, розлюбивши Мавку ,дорікає їй за те, що вона в будень «править таке, немов на свято фацію». Він не розуміє романтичного складу думок Мавки, яка мислить конкретними образами, породженими її оточенням: «Ну, як таки,щоб воля — та пропала? — дивується Мавка. Колись і вітер пропаде». Або: «Мій жаль спадає ,наче мертвий лист». Для лісової красуні природа не німа, не мертва «Німого в лісі немає в нас нічого». Мавка розуміє мову квітів, дерев і навіть пояснює коханому, що говорить дика рожа з ясенем. Для Мавки всі сили природи — живі істоти, що мають свій характер . Мавка — дуже чутлива істота («Цить! Хай говорить серце...»). Мелодію сопілки вона розуміє краще, ніж сам Лукаш: Я тебе за те люблю найбільше, — чого ти сам в собі не розумієш, хоча душа твоя про те співає виразно-щиро голосом сопілки... Мавка до кінця лишається ідеально чистою, незрадливою в коханні. Вона перша говорить Лукашеві про своє почуття, не соромляча серця, бо її благородній вдачі невідомі якісь розрахунки чи компроміси: Чи ж то ганьба, що маю серце не скупе, що скарбів воно своїх не криє, тільки гойно коханого обдарувало ними, не дожидаючи вперед застави? Леся Українка оспівує щире, чисте кохання, як найдорожче, що є в світі. Деякі критики вважають, що Мавка не бореться за своє кохання. Але це не так. Відразу зрозумівши хижу вдачу Килини , вона намагається відкрити Лукашу на неї очі, та він її не послухав.. Навіть страшні душевні страждання не позбавляють її почуття власної гідності. Мавка покохала Лукаша навіки, її любов чарує нас красою вірності. Вона не здатна платити злом за зло. Зрадивши своє кохання, Лукаш став вовкулакою, і тоді Мавка знов повернула йому людську подобу. Витонченість почуттів цього дивного створіння проявляється в усьому: Мавка чує, як співає весна, розуміє мелодію сопілки, знає, про що скрипить верба. Образ Мавки, істоти фантастичної, набуває у «Лісовій пісні» реалістичних життєвих рис, стає втіленням усього доброго, гарного, світлого, втіленням вимріяного щастя. |
|
Гармонійного єднання людини з природою. 63 Образи драми-феєрії «Лісова пісня». Неоромантичне утверд- ження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можли |
ТЕМА ГАРМОНІЙНОГО ЄДНАННЯ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ Мета: продовжити знайомити школярів з поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на вірші «Давня весна» |
|
Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи... |
ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення... |
|
Гарна мова запорука всебічного та гармонійного розвитку дитини Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, тим краще її мовленнєвий розвиток |
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності... |
|
Тема: Незабаром літо. Спостереження за природою влітку. Мета Мета: Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою, ознайомити з прикметами приходу літа та захопленням... |
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи Мета. Ознайомити учнів з основними відомостями про Б.І. Антонича, з програмовими творами поета «Назустріч», «Весна», розкрити взаємозв’язок... |
|
Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство лише незначна частина... Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я це не тільки відсутність хвороб,... |
Законом України Молодіжне громадське об’єднання «Україна жива» (далі Об’єднання) є добровільним молодіжним громадським об’єднанням, що діє на території... |