|
|
Скачати 2.03 Mb.
|
| Тема: Породи овець, їх вовнова і м’ясна продуктивність. ПЛАН 1.Основні напрями вівчарства в Україні. 2. Породи овець їх характеристика. 3. Вовнова і мясна продуктивність овець. Вівчарство – це джерело вовни, овчини, смушків, баранини, жиру і молока. Основна продукція галузі – це вовна, яка становить 40 – 42% від усієї вартості продукції овець і є незамінною сировиною для виробництва високоякісних тканин. Вівчарство розвивається в південних степах, гірських районах. Воно може бути додатковою галуззю в районах розведення великої рогатої худоби. У північних районах розводять овець на хутро і м’ясо у південних – тонкорунних. Смужкове та молочне вівчарство переважно склалося в Карпатах. Найбільше поголів’я овець зосереджене в Китаї – 127,2 млн голів. В Україні на 1 січня 2000 року поголів’я овець і кіз становило 1885 тис. голів. ■ В основу господарської класифікації овець покладено напрям продуктивності. За цією класифікацією породи поділяють на такі групи: - Тонкорунні ( Вівці мають однорідну тонку вовну, що складається з пухових волокон) - Напівтонкорунні (мають напівтонку однорідну вовну, до складу якої входять перехідний волос і грубий пух); - Напівгрубововнові та грубововні породи овець (вовна неоднорідна, напівгруба, складається з пухових, перехідних і остьових волокон і використовується переважно для виробництва килимів. Тонкорунні породи овець У тонкорунних овець вовна складається з самого пуху і має тонину до 25 мкм включно. Існує 65 порід тонкорунних овець, з яких в Україні розводять чотири (найпоширеніші — дві). Асканійська порода створена у 1925 – 1934 рр. в Асканії-Новій на основі схрещування місцевих тонкорунних овець (акліматизованих і поліпшених німецьких електоралей, негретті та електораль х негретті) з американським рамбульє. Жива маса баранів-плідників — 115 – 125, вівцематок — 55-65 кг; настриг немитої вовни відповідно 14-16 і 6-7 кг; вихід чистого волокна — 55-60 та 50 – 55 %; настриг чистої вовни — 8 – 10 і 3 – 3,5 кг; довжина вовни 10 – 11 та 9 – 10 см. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. Жива маса ягнят при відлученні в 4-місячному віці — 27-29 кг; молодняк у річному віці досягає 70 – 75 % маси дорослих тварин. Прекос — у перекладі з французької означає скороспілий. Порода створена наприкінці XIX — на початку XX ст. Жива маса баранів-плідників — 120-130, вівцематок — близько 60 – 70 кг; настриг немитої вовни відповідно 10 – 12 і 5 – 5,5 кг; вихід чистого волокна – 50- 55 та 40 — 52 %; настриг чистої вовни — 6 – 8 і 2,5 – 2,8 кг; довжина штапелю — 9 – 10 та 8 – 9 см. Барани й вівцематки — комолі. Жива маса ягнят при відлученні в 4-місячному віці – 30 – 32 кг; молодняк у річному віці досягає 75- 80 % живої маси дорослих тварин. Напівтонкорунні породи овець У напівтонкорунних овець вовна складається з перехідного волосу або перехідного й пуху, вирівняних за тониною; тварини великих розмірів, характеризуються високою якістю м’яса, скороспілі, багатоплідні і молочні; серед домашніх овець мають найкраще поєднання високого розвитку м’ясної та вовнової продуктивностей. У світі налічується 218 напівтонкорунних порід овець, в тому числі в Україні — п’ять (найпоширеніша — одна). Цигайська порода — створена в давні часи народами Балкан-ського півострова і Малої Азії. На південь України завезена в XIX ст. переселенцями-болгарами з Бессарабії та румунськими кочівниками-вівчарями з Трансільванії. Жива маса баранів-плідників — 110 — 120, вівцематок — 55 — 65 кг; настриг немитої вовни відповідно 9 – 10 та 4 – 5 кг, вихід чистого волокна — 60 – 65 і 55 – 60 %; настриг чистої вовни — 6 — 8 та 2,6 — 3 кг; довжина вовни — 10—11 і 8 — 9 см. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. Жива маса ягнят при відлученні у 4-місячному віці — 28 — 30 кг; молодняк у річному віці досягає 70 – 75 % живої маси дорослих тварин. Особливістю вовни цигайських овець є значна пружність, тому хутро (цигейки) і тканини з цигайської вовни стійкі проти зминання. Асканійські кросбреди — український тип м’ясо-вовнових овець асканійської селекції. Створені відтворним схрещуванням асканійських тонкорунних та цигайських вівцематок з баранами англійської породи Лінкольн. Жива маса баранів-плідників — 120—130, вівцематок — 65 — 75 кг; настриг чистої вовни відповідно 8— 11 і 4 — 6 кг; довжина вовни — 18 — 20 та 14 — 16 см; вихід чистого волокна — 60 — 70 %. Барани і вівцематки — комолі. Середньодобові прирости ягнят — 200 — 250, молодняку — 120 – 150 г. У річному віці молодняк досягає 85 – 90 % живої маси дорослих овець. Напівгрубововні та грубововні породи овець Напівгрубововні вівці відрізняються неоднорідною напівгрубою вовною, що складається переважно з пуху (56 – 75 %), перехідного волосу (20 — 25 %) та невеликої кількості ості (5 — 25 %) без сухого і мертвого волосу. Каракульська порода створена давніми народами Межиріччя й півдня басейну річок Сирдар’ї та Амудар’ї (сучасні Узбекистан і Туркменія). В Україну потрапили наприкінці XIX ст. Схрещуванням каракульських і романовських овець в Інституті тваринництва степових районів УААН «Асканія-Нова» створено асканійський багатоплідний тип каракульських овець. Жива маса баранів — 65 — 80, вівцематок — 45 — 50 кг; настриг немитої вовни відповідно 3 – 4 і 2,5 – 2,8 кг; довжина косиць — близько 15 — 20 см. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. Каракульські вівці багатоплідного типу характеризуються більшою живою масою (барани — 90 – 100, вівцематки — 55-60 кг) і вищими настригами вовни (на 8-10 %). Жива маса ягнят при народженні — 3,5 – 5 кг. Сокільська порода створена на Полтавщині шляхом тривалої селекції з можливим використанням овець каракульської породи та кримських маличів. Жива маса баранів-плідників – 60-65, вівцематок – 40 — 45 кг; настриг немитої вовни відповідно 3,5 — 4 і 2-3 кг; довжина косиць — близько 20 – 25 см. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. Жива маса ягнят при народженні 3,5 – 4 кг. Від овець сокільської породи одержують 55 – 60 % сірих і 40-45 % чорних смушків. Українська гірськокартпатська порода овець створена на основі схрещування відрідь місцевих грубововних гірськокарпатських овець із напівтонкорунними цигайськими. У кращих стадах жива маса баранів-плідників – 60 – 80, вівцематок — 40-45 кг; настриг немитої вовни відповідно 4-5 і 2,7-3,8 кг; вихід чистого волокна — 60-80 %; довжина вовни — близько 18 – 20 см і більше. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. За лактацію (70 – 80 днів) від вівцематки одержують від 25 до 50 кг товарного молока. ВОВНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВЕЦЬ Якщо вовна складається з одного виду волокна, її називають однорідною, якщо з 2 – 3 – неоднорідною. Розрізняють такі види волокон: Пух; Ость; Перехідний; Мертвий та сухий волос. Пух – найтонші короткі шерстинки товщиною 10-30 мікронів. Ость – найдовші (до 40 см) мало звивисті шерстинки. Товщина таких волокон від 30-35 до 100-120 мікронів. Перехідний волос займає проміжне положення за товщиною і довжиною між остю та пухом. Мертвий волос – це дуже груба та ламка ость. Наявність мертвого волосу набагато знижує якість вовни. Сухий волос – це груба ость, яка характеризується меншим блиском та більшою ламкістю чим звичайна. До основних технологічних властивостей вовни належать товщина, звивистість, довжина, міцність, пружність, еластичність, колір та блиск. Крім вовни в вівчарстві використовують: смушки та овчину. Смушок – це шкурка новонародженого ягняти, у віці 2-3 дні, що має волосяний покрив у вигляді завитків. В торгівлі смушок називають каракуль. Овчина – це шкурка, знята з овець у віці після 4-6- місяців. М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВЕЦЬ М’ясна продуктивність овець залежить від індивідуальних, породних особливостей, статі, а також віку. Ягнята порівняно з повновіковими вівцями дають більші прирости з меншими витратами кормів. Численні ознаки м’ясної продуктивності овець поділяють на дві групи: - прижиттєві; - після забійні. Прижиттєві ознаки: будова тіла, жива маса, середньодобові прирости, скоро спілість, витрата корму на 1 кг приросту, вгодованість (вища, середня, нижче середня). Після забійні ознаки: забійна маса, забійний вихід, частини туші, якість м’яса… МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВЕЦЬ Овочеве молоко – цінний харчовий продукт, з якого виготовляють різноманітні сорти сиру (рокфор, бринза..) і кисломолочні продукти (йогурт, кисле молоко та ін.). Лактація у звичайних овець триває 4-5 місяців. Доїти вівцематок починають після відлучення ягнят у 2,5-3-місячному віці. В оптимальних умовах годівлі та утримання від однієї вівцематки за лактацію одержують 60-80 кг товарного молока. Продуктивність вівцематок спеціалізованих молочних порід 300-400, а рекордисток – до 1000 кг молока за лактацію. ТЕСТИ: РОЗДІЛ ТВАРИННИЦТВО МОДУЛЬ 2. 1. Укажіть основні елементи виробничо-зоотехнічного та племінного обліку у тваринництві 1.Надання кличок та складання акта про приплід 2. Надання індетифікаційного номеру. 3.Мічення тварин 4.Надання кличок, індетифікаційних номерів та мічення тварин, складання акта про приплід. 2. Назвіть способи мічення , якими великій рогатій худобі встановлюють індефікаційні номера: 1. Нумерація вищипами. 2.Татуювання . 3.Закріплення бірок. 4. Нумерація холодом 3. Назвіть способи мічення, якими поросятами встановлюють гніздові та індефікаційні номери: 1. Нумерація вищипами. 2.Татуювання. 3.Закріплення бирок. 4.Нумерація холодом. 4. Із наведеного переліку ознак і структурних змін вказати ті,що характерні для фаз після утробного розвитку тварини: 1.Пристосування організму до нового типу травлення, обміну речовин, терморегуляції. 2.Пробудження статевого рефлексу. Подальший розвиток організму. 3.Згасання основних функцій, зміна хімічного складу організму, молекулярної структури клітин, уповільнення синтезу і засвоєння білків і відкладання жиру. 4.Розквіт всіх функцій організму, високої продуктивності, відтворення потомків. 5. Вказати тривалість статевого циклу у самок таких видів: 1.16-19 А.Корови 2.19-21. В.Кобили 3.20-22. С.Свиноматки 4.21-24 Е.Вівцематки 6. Вказати тривалість статевої охоти у самок : 1.3-36 А.Корови 2.25-36 В.Кобили 3.36-48 С.Свиноматки 4.12-96 Е.Вівцематки 7. Із наведених переліку вікових періодів вказати той, у якому настає статева зрілість, таких тварин: 1.5-6 А. ВРХ 2.6-9 В.Кобила 3.16 С.Свиноматка 4.18 Е.Вівцематка 5.19-20 8. Вказати період настання господарської зрілості у тварин: 1.10-12 А.Жеребець 2.13-14 В.Бугай 3.36 С.Кнур Е.Баран 9. Назвіть способи парування сільськогосподарських тварин: 1.Природне 2.Штучне 3.Природне вільне та ручне 4.Природне (вільне і ручне) та штучне 10. Вкажіть назву гібрида, одержаного внаслідок таких схрещувань: 1.Лошак А.Осел х Кобила 2.Мул В.Жеребець х Ослиця 11. Вкажіть які господарства займають племінною роботою у тваринництві 1.Державні племені заводи 2.Репродуктор 3.Племферм 4.Племгоспи 5.Державні племені заводи, репродуктори племферми, племгоспи 12. Із наведеного переліку продукції скотарства вказати ту, яка належить до таких видів: 1.Молоко А.Основна 2.Яловичина В. Додаткова 3.Телятина 4.Гній 13. Що розуміється під поняттям “поживність корму”: 1.Поживність корму – це його здатність споживатися тваринами певного виду. 2.Поживність корму – це його фізичній стан, потрібний для споживання тваринами. 3. Поживність корму – це його здатність задовольняти природні вимоги тварин до живлення. 4.Поживність корму – це комплекс показників, що характеризують його хімічний склад. 14.Які хімічні елементи необхідні для життєдіяльності тварин: 1.Органогені: вуглець, водень, кисень ,азот. 2.Мікроелементи: кальцій, фосфор, натрій, калій, магній, сірка. 3.Усі елементи періодичної таблиці хімічних елементів. 15. Що розуміється під поняттям “кормів”: 1.Продукти, що містять поживні речовини. 2.Продукти рослинного і тваринного походження, що містять поживні речовини у засвоюваній формі. 3.Продукти різного походження. 4.Продукти рослинного, тваринного, мікробного і мінерального походження, що використовуються в годівлі сільськогосподарських тварин, та містять поживні речовини у засвоєній формі і не впливають шкідливо на їх здоров’я та якість продукції. 16. Методи оцінювання кормів: 1.Органолептичні 2.Хімічні 3.Органолептичні і хімічні 4.Господарські, хімічні, органолептичні 17. Що таке силос? 1.Консервована зелена маса 2.Зелений корм, законсервований за рахунок спонтанного бродіння в анаеробних умовах. 3.Соковитий корм, виготовлений із зеленої маси, законсервований анероїд ним способом, або із застосуванням консервантів. 4.Зеленна маса, законсервована із застосуванням консервантів. 18. Які корми належать до коренеплодів? 1. Морква, буряки. 2.Морква, топінамбур. 3.Напів цукрові ,цукрові буряки. 4.Морква, буряк, бруква, куузіки. 19. Які корми належать до грубих? 1.Солома, полова , висівка. 2.Сіно, солома, полова, сінне борошно. 3.Солома, полова, трав’яне борошно. 20 Яка енергетична поживність сінна(один.\ кг) 1.0,1-0,2 2.0,5-0,6 3.0,3-0,5 4.0,6-0,8 21. Вказати правильну послідовність заготівлі сіна: 1.Обертання. 2.Скощування трави. 3.Плющення. 4.Пресування. 5.Згрібання у валки. 6.Досушування активним вентилюванням. 7.Укладання у сховища. 22. За якими показниками визначається якість сіна? 1.Колір, запах, вологість, облиствленість. 2.Запах, фаза вегетації рослин, вологість. 3.Колір, запах, вологість, фаза вегетації рослин, облиствленість, ботанічний склад, ознаки псування. 4.Колір,запах, ознаки псування, ботанічний склад, вологість. 23. Які способи підготовки соломи до згодовування дають можливість підвищити перетравність її поживних речовин? 1.Хімічні . 2.Фізичні. 3.Біологічні. 4.Фізичні біологічні. 24. У чому полягає основна кормова цінність кормів тваринного походження? 1.Висока енергетична цінність. 2.Високий вміст органічних речовин. 3.Високий вміст мінеральних речовин. 4.Висока біологічна цінність протеїну. 25. Що таке раціон? 1.Набір кормів. 2.Набір кормів спожитих твариною. 3.Набір і кількість кормів, спожитих тваринами за певний проміжок часу. 4.Кількість кормів, які тварина споживає за певний проміжок часу. 26. Які дані необхідні для складання раціону? 1.Норми годівлі. 2.Норми годівлі та які корми і в яких кількостях згодовують. 3.Інформація про тварин, норми годівлі, які і в яких кількостях згодовують, поживність кормів. 4.Норми годівлі і поживність кормів. 27. Що таке структура раціону? 1.Співвідношення між масою об’ємистих і концентрованих кормів. 2.Співвідношення кормів у раціоні за енергетичною поживністю у відсотках до його сумарної енергетичної поживності . 3.Відношення енергетичної поживності концентрованих кормів до енергетичної поживності об’ємистих. 28. Яка інформація про тварин береться до уваги при визначені норм годівлі дійних корів? 1.Жива маса, надій, вгодованість. 2.Жива маса, надій, вміст жиру в молоці , вік , вгодованість. 3.Жива маса, вміст жиру в молоці , вгодованість. 4.Жива маса, надій, вік МОДУЛЬ 5 1. Зазначити для кожного з наведених термінів відповідне визначення: Визначення: Термін: Період від отелення корови до її плідного А. Сухостійний період. осіменіння (парування). Період від припинення лактації до Б. Сервіс-період. наступного отелення корови. 3. Період від отелення корови до її запуску. В. Лактаційний період. 2. Із наведеного переліку показників м’ясної продуктивності худоби зазначити ті, що оцінюють після їх забою: 1.Жива маса. 6.Перед забійна маса. 2.Маса туші. 7.Морфологічний склад. 3.Середньо добовий приріст. 8.Хімічний склад. 4.Забійний вихід. 9.Оплата корму. 5.Вгодованість. 3. Із наведеного переліку показників молочної продуктивності корови зазначити той, що є основним під час її бонітування. 1.Надій за лактацією. 2.Жива маса. 3.Молочний жир за лактацією. 4.Молочний жир за перші 305 днів або скорочену закінчену лактацію. 4. Розділити технологічні операції доїння корів за наведеними видами: Операції: Види операцій: 1.Масаж вим’я. А.Підготовчі. 2.Перехід наступної корови. 3.Здоювання перших цівок молока. Б. Основні. 4.Обмивання водою. 5.Витирання вим’я. В.Заключні. 6.Одягання доїльних стаканів. 7.Контроль за доїнням. 8.Відключення і знімання доїльних стаканів. 9.Машине додоювання. 10.Зливання молока. 11.Контроль стану вим’я. 5. Із наведеного переліку технологічних процесів зазначити ті , що належать до первинної обробки молока: 1.Сепарування. 2.Пастиризація. 3.Очищення від механічних домішок. 4.Охолодження. 5.Зберігання. 6.Нормалізація. 7.Транспортування. 8.Сквашування. 6. Із наведеного переліку молочних продуктів зазначити ті, що належать до кисломолочних: 1.Пряжене молоко. 2.Ацидофільне молоко. 3.Простокваша звичайна. 4.Йогурт. 5.Айрак. 6.Сир сичужний. 7.Сметана. 8.Вершки. 9.Сироватка. 10.Знежирене молоко. 7. Із наведеного переліку документів вказати ті, що необхідно оформити для реалізації худоби на м’ясо переробне підприємство: 1.Довідка лікаря ветеринарної медицини господарства. 2.Товарно – транспортна накладна. 3.Акт про зняття тварини від годівлі. 4.Ветиренарне свідоцтво. 5.Акт на вибракування маточного поголів’я. 6.Акт зважування тварини. 8. Вкажіть, які з порід свиней належать до третьої групи: 1.Українська степова ряба. 2.Велика біла. 3.Українсько степова біла. 4.Північнокавказька. 5.Велика чорна. 6.Гемширська. 7.Миргородська. 8.Дюрок. 9. Вкажіть, які з наведених порід свиней належать до першої групи: 1.Українська степова ряба. 2.Українська м’ясна. 3.Велика біла. 4.Українська степова біла. 5.Північнокавказька. 6.Полтавська м’ясна. 7.Дюрок. 8.Уельська. 10. Вкажіть причину, яка зумовлює аліментарну амнезію у поросят – синусів: 1.Особливості росту. 2.Дефіцит заліза в молоці. 3.Захворювання поросят синусів. 4.Порушеня обміну заліза в організмі. 11. Вкажіть фактори, що зумовлюють недосконалість терморегуляції новонароджених поросят: 1.Вікові особливості росту. 2.Низька теплопродукція. 3.Висока теплопродукція. 4.Велика поверхня тіла на одиницю живої маси. 5.Відсутній підшкірний жир. 6.Низька жива маса при народжені. 12. Вкажіть причини, які зумовлюють відсутність імунітету новонародженого поросят: 1.Вікові особливості росту. 2.Непроникність плаценти до молекули імуноглобулінів. 3.Протеолітична дія ферментів. 13. Вказати препарати які застосовують внутрішньо м’язовою (ін’єкцією) для профілактики аліментарної анемії поросят синусів: 1.Розчин залізного купоросу . 2.Розчин феродексу. 3.Фероглюкіну. 4.Розцин мідного купоросу. 5.Розчин лактату заліза. 6.Розчин сфероліту. 14. Зазначити технологічні операції і їх послідовність під час і зразу ж після опоросу свиноматок: 1. Прибрати у станках послід. 2. Напоїти маток теплою водою (відвійками). 3. Енергійно витерти тіло поросят рушником або мішковиною. 4. Прочистити рот, ніс і вуха поросяти від слизу. 5. Обрізати пуповину (5-6 см від живота). 6. Новонароджених поросят перемістити у тепле лігво (ящик). 7. Продезинфікувати вим’я, соски і підпустити поросят до свиноматки. 8. Змазати пуповину 10%-м розчином йоду. 9. Замінити підстилку. 10. У новонароджених поросят видалити щипцями клиновидні (чорні) зуби. 15. Із наведеного переліку ознак вказати ті, що враховують під час визначення реалізації ціни 1кг немитої і чистої вовни: Ознаки вовни: Вовна: 1.Настриг немитої вовни. А. Немита. 2.Види вовни. В. Чиста. 3.Вміст жиру у вовні. 4.Вихід чистого молока у відсотках. 5.Довжина вовни. 6.Тонина вовни. 7.Настриг чистої вовни. 8.Колір. 9.Вміст поту у вовні. 10.Стан вовни. 16. Вказати послідовність технологічних операцій на стригальному пункті під час роботи з вівцями: 1.Захист овець від холоду. 2.Купання овець. 3.Захист тварин від намокання. 4.Голодна витримка. 5.Стриження овець. 17. Вказати послідовність технологічних операцій на стригальному пункті під час роботи з вівцями: 1.Збереження кіп. 2.Маркування кіп. 3.Реалізація вовни. 4.Реєстрація кіп. 5.Пакування вовни. 6.Зважування вовни. 7.Класирування вовни. 18. Із наведеного прикладу факторів вказати ті, що враховуються для встановлення норм годівлі груп овець: 1.Вік. 2.Жива маса. 3.Виробничий напрям породи. 4.Період лактації. 5.Інтенсивність статевого використання. 6.Фізіологічний стан. 7.Період кітності. 19. Із наведеного переліку порід курей вказати ті, що використовують у м’ясних кросах: 1.Род-айленд. 2.Корніш. 3.Плімутрок білий. 4.Нью-гемшир 5.Леггорн. 20. Із наведеного переліку кросів сільськогосподарської птиці зазначити бройлерні кроси курей: 1.Медео. 2.Бройлер – 6. 3.Смєна. 4.Харківський – 56 5.Гібро – 6 6.Хідон. 21. Із наведеного переліку кросів сільськогосподарської птиці зазначити кроси індиків: 1.Гібро-6. 2.Хідон. 3.Харківський – 56 4.Темп. 5.Домінант-бурий. 6.Харківський -76. 22. Вказати тривалість світлового дня у перші три доби вирощування курчат яєчного періоду: 1.12год. 2.17год. 3.23год. 23. Вказати оптимальний параметр мікроклімату під брудером у перший тиждень вирощування бройлерів на глибокій підстилці: 1.25-30С А.20-40% 2.30-35С В 40-60% 3.35-40С С 65-75% 24. Зазначити тривалість використання сільськогосподарської птиці таких видів: 1.22 А.Кури яєчних порід 2.26 В.Кури м’ясних порід 3.28-30 С.Качки. 4.31-34 Е.Індики. 25. Розподілити наведені категорії яєць за терміном їх зберігання: 1.7 А.Харчові 2.25 В.Дієтичні 3.90 Е.Столові 4.120(у холодильнику). 26. Розподілити наведенні категорії харчових яєць за їх масою: 1.660-760 А.Відбірні. 2.360-559 В. І категорія. 3.560-659 Е.ІІ категорія 27. Зазначити тривалість інкубаційного періоду яєць наведених прикладів домашньої птиці: 1.15 А.Перепілки. 2.17 В.Кури. 3.21 Г. Качки. 4.28 С.Гуси. 5.30 Е.Індики. 6.34 28. Із наведених заходів вказати ті, що стимулюють раннє статеве дозрівання с/г птиці: 1. Скорочення світлового дня. 2. Збільшення рівня протеїну в раціоні. 3. Продовження світлового дня. 4. Обмежена годівля ремонтного молодняку. 5. Підвищення температури в пташнику до 200С. 6. Підвищення інтенсивності освітлення до 30 лк. ДОПОВНЕННЯ ТЕСТІВ ДО РОЗДІЛУ ТВАРИННИЦТВО: 1. Кормова база – це : 1) обсяг і якість кормів, системи їх виробництва і використання ; 2) продукти рослинного і тваринного походження; 3) посівні площі кормових культур та їх структура; 4) сукупність різних кормів та їх співвідношення . 2.Класифікація кормів – це групування їх : 1) за якістю; 2) походженням та найбільш важливим якостям ; 3) за поживністю; 4) за ступенем поїдання тваринами. 3. До грубих кормів відносяться: 1) зелена маса кормових культур; 2) сіно, солома ; 3) коренебульбоплоди; 4) силос. 4. Поживність корму визначається як: 1) властивість корму задовольняти потреби тварин у мікро - і макроелементах; 2) ступінь задоволення потреб тварини у вуглеводах; 3) показник якісної характеристики корму ; 4) комплексний показник якості, що характеризує властивість корму задовольняти потреби тварин в усіх поживних речовинах. 5.3елений конвеєр- це: 1) кормові культури господарства; 2) кормові культури господарства, які забезпечують тваринництво кормами протягом року; 3) структура площ кормових культур, висіяних для потреб тваринництва; 4) безперебійне забезпечення тварин зеленим кормом протягом літа. 6. Порода – це : 1) певна популяція тварин; 2) тварини, що мають спільне походження ; 3) група тварин одного виду із спільним походженням; 4) тварини певного виду, що відрізняються високою продуктивністю. 7.Породи класифікуються: 1) за продуктивністю; 2) за походженням; 3) за рівнем племінної роботи; 4) всі відповіді вірні. 8.8.Ріст тварини визначають шляхом : 1) взяття промірів ; 2) застосуванням індексних методів ; 3) зважування ; 4) окомірно. 9.Гетерозис проявляється у тварин : 1) одержаних від високопродуктивних предків породи ; 2) одержаних в результаті відбору і підбору; 3) одержаних від схрещування істотно відмінних між собою ліній, порід чи видів; 4) одержаних в результаті цілеспрямованої системи парувань. 10.Відтворення стада – це : 1) елемент технології; 2) сортування тварин та відбір кращих із них; 3) система зооветеринарних заходів, направлена на покращення стала шляхом відбору, підбору і цілеспрямованого парування ; 4) всі відповіді вірні. 11.Система племінного обліку у тваринництві передбачає включення системи кличок. Індивідуальні клички тваринам присвоюються : 1) у свинарстві; 2) у скотарстві та конярстві; 3) у вівчарстві; 4) у птахівництві. 12.Поживність корму виражається : 1) в кілокалоріях ; 2) в кормових одиницях ; 3) в обмінній енергії; 4) всі відповіді вірні. 13.До порід ВРХ молочного напрямку продуктивності можна віднести : 1) кіанську, абердин – агуську, шароле; 2) червону степову, голштинську, голландську; 3) симентальську, монбельярдську, лебединську; 4) герефордську, чорнорябу, симентальську. 14. Прив’язна технологія утримання великої рогатої худоби пов’язана : 1) з достатньою мірою спеціалізації праці тваринників ; 2) із зниженням затрат праці; 3) з великими затратами праці і неможливістю ефективного застосування сучасних машин; 4) з ефективним застосуванням техніки (системи машин). 15. Молочне скотарство характеризується : 1) середнім виходом м’яса на кожні 100 ц. молока; 2) високою питомою вагою молока в товарній продукції; 3) поєднанням виробництва молока з виробництвом м’яса; 4) середнім удоєм на фуражну корову. 16.Безпрнв’язня технологія утримання корів дає можливість : 1) оптимізувати індивідуальну годівлю тварин; 2) забезпечити оптимальні умови утримання і відпочинку корів ; 3) знизити загальні затрати на виробництво молока; 4) зекономити корми і підстилку. І7.Потоково – цехова технологія виробництва молока дає можливість: 1) оптимізувати годівлю тварин відповідно їх фізіологічного стану; 2) сформувати однорідні групи худоби за рівнем продуктивності, фізіологічним станом; 3) оптимально механізувати виробничі процеси на фермі; 4) всі відповіді вірні. 18.Облік молочної продуктивності корів передбачає використання методу контрольних доїнь. Такі контрольні доїння проводять : 1) щоденно; 2) один раз на тиждень; 3) один раз в декаду; 4) один раз в квартал. 19.Щоб розрахувати жироодиниці молока ( 1 % – не молоко ) по стаду необхідно : 1) додати надоєне молоко від кожної корови за день (місяць ) ; 2) додати визначену жирність молока по кожній корові, за день ( місяць ); 3) перемножити всю кількість надоєного молока за день ( місяць ) на процент жиру в ньому ; 4) всі відповіді вірні. 20.Щоб перерахувати молоко натуральної жирності на базисну жирність необхідно: 1) розділити надоєне молоко натуральної жирності на базисну жирність ; 2) розділити надоєне молоко натуральної жирності на фактичну жирність молока; 3) перевести надоєне молоко в однопроцентне і розділити його на базисну жирність; 4) перевести надоєне молоко в однопроцентне і розділити на фактичну жирність. 21. Головна мета бонітування тварин – це визначити їх племінну цінність. Проводять бонітування: 1) один раз протягом всього життя тварин; 2) тільки у тому випадку, коли постає питання про вибракування; 3) щорічно; 4) один раз у 2 – 3 роки. 22.Бонітуванню підлягають: 1) все стадо тварин; 2) тільки доросле поголів’я ; 3) тільки племінні тварини; 4) ремонтний молодняк і доросле поголів’я. 23.При бонітуванні тварина оцінюється : 1) тільки за продуктивністю ; 2) тільки за конституцією і екстер’єром; 3) за комплексом ознак ( походженням, продуктивністю, розвитком, екстер’єром); 4) тільки за якісно нащадків. 24.Система утримання свиней передбачає технологію групового їх утримання і індивідуального. Індивідуально утримують: 1) маток холостих і порісних ; 2) підсисних маток та кнурів ; 3) ремонтний молодняк; 4) порісних маток. 25.Найпотиренішими видами відгодівлі свиней є : 1) м’ясо – сальна; 2) м’ясо – беконна; 3) до жирних кондицій ; 4) м’ясна, беконна, сальна. 26. Для беконної відгодівлі придатні: 1) свині різних порід; 2) свині різного віку ; 3) тільки молодняк білих порід і віком не старше 3 місяців. 4) свині різних порід, але віком не старше 4 місяців. 27.Смакові якості свинини різко погіршують такі корми : 1) горох, пшениця, картопля, зелена трава; 2) горох, люпин, кукурудза, пшеничні висівки, картопля, риба; 3) овес, макуха, рибні продукти, брага: 28.Свиням краще згодовувати зернові корми : 1) подрібненими на крупні частини; 2) середньорозмеленими; 3) дрібнорозмеленими; 4) всі відповіді вірні. 29.Однією з найхарактерніших особливостей овець порівняно з іншими с- г. тваринами є : 1) багатоплідність; 2) наявність вовнового покриву; 3) яскраво виражена сезонність парувань і окотів ; 4) невибагливість та розвинутий інстинкт стадності. 30.Для підстилки вівцям використовують : 1) подрібнену солому (січку) різних зернових культур; 2) подрібнену солому тільки безостих зернових культур; 3) тільки довгу солому безостих зернових культур ; 4) всі відповіді вірні. 31.Відлучення ягнят від маток необхідно проводити до початку парування їх не пізніше як : 1) за 4 місяці ; 2) за 2 місяці; 3) за 3 місяці; 4) за 1 місяць. 32. Відбір і підбір у вівчарстві здійснюють на основі: 1) походження та живої маси; 2) живої маси та плодючості; 3) живої маси, плодючості та настригу і якості вовни ; 4) бонітування. 33.Основними кормами для годівлі овець взимку виступають : 1) солома, стебла кукурудзи і соняшнику. макуха; 2) сінаж, силос, капуста, ячмінь, кукурудза; 3) сіно, сінаж, полова, силос, коренеплоди, концкорми, просо ; 4) всі відповіді вірні. 34.Комбікорм – це : 1) суміш грубих, соковитих, концентрованих, мінеральних кормів ; 2) суміш різних кормових засобів, які є в наявності у господарстві; 3) суміш концентрованих ( зернових ) кормів, мінеральних солей, вітамінних препаратів і антибіотиків ; 4) всі відповіді вірні. РОЗДІЛ № 3.ОСНОВИ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ С/Г ВИРОБНИЦТВА. ЛЕКЦІЯ № 1 |
|
Урок №15 Природознавство 6 клас Дата 07. 12. 11 Тема уроку: «Грунт.... Тема уроку: «Грунт. Склад грунту. Різноманітність грунтів. Родючість грунту та способи її підвищення. Поняття про добрива» |
Тема: Санітарна охорона ґрунту Мета заняття: Закріпити знання про гігієнічне,епідеміологічне та ендемічне значення грунту |
|
ЛЕКЦІЯ 3 Лекція: Поняття предмета права промислової власності, коло та характеристика однорідних суспільних відносин |
Питання гарантованого рівня знань Поняття про виробничу програму. Натуральні та вартісні показники виробничої програми |
|
Лекція вчителя. Сторінками життя та творчості митця Життєві випробування... Т. Манн – німецький письменник, його світоглядні та естетичні позиції. Ранній роман «Будденброки», його реалістичний характер та... |
Лекція №5 Тема : Цитологія наука про будову і функції клітин Мета: навчальна: розглянути основні методи цитологічних досліджень та загальний план будови клітин, сформувати поняття про основні... |
|
Лекція №1 Лекція № Поняття культури. Античність – джерело європейської культури (2 год.) |
Тема Прості речовини метали і неметали Повторити класифікацію речовин. Закріпити поняття про елементи – неметали та прості речовини на прикладі Оксигену. Дати поняття про... |
|
Лекція №10 Тема: Предмет і завдання курсу. Історіографія менеджменту Поняття „управління” і „менеджмент” в фізичному вихованні і спорті: спільне та особливе |
ОПАЛЕ ЛИСТЯ – НЕ ПАЛІТЬ! Значна кількість поживних елементів (азоту, сірки, фосфору, калію, кальцію, магнію, заліза та ін.), узятих деревами з ґрунту, повертається... |