|
|
Скачати 2.03 Mb.
|
|
ТЕМА: Прогресивні технології вирощування зернових с/г культур План 1. Основи класифікації с/г культур. 2. Значення зернових культур, стан і перспективи розвитку зернової галузі. 3. Загальна характеристика зернових культур. 4. Поширення, врожайність та біологічні особливості озимих зернових культур. 5. Технологія вирощування с/г культур а) загальні принципи побудови інтенсивної технології; б) місце в сівозміні, удобрення, сівба озимої пшениці в) догляд за посівами та збирання врожаю. Література: Основна: 1.Карасюк І. М. Технологія виробництва продукції сільського господарства, ст. 104-160 2. Ярош Ю. М. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції, ст.. 118-270 Додаткова: 1. В. В. Лихочвор Рослинництво. 2004 р. 2. О. І. Зінченко та ін. Рослинництво. 2001 р. 3. М. А. Білоножко Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур 1990 р. 1. Основи класифікації с/г культур. Польові культури за тривалістю життя поділяються на одно-, дво- і багаторічні. До однорічних належать культури, які в один рік сівби закінчують цикл розвитку, утворюють насіння і відмирають. За строками сівби розрізняють ярі та озимі культури. Дворічні культури у перший рік життя формують добре розвинену кореневу систему і розетку листя, або коренеплід, а на другий рік – насіння. Після дозрівання насіння рослини відмирають (цукровий буряк, цибуля, морква). Багаторічні культури протягом життя можуть кілька разів утворювати насіння(люцерна, конюшина) і ін. Після відмирання або скошування старих стебел молоді відростають з кореневої шийки. Тривалість життя багаторічних рослин зумовлюється біологічними особливостями та умовами їх росту і розвитку. За вибагливістю до світла й тепла виділяють два типи рослин – рослинипомірного й південного поясів. Рослини короткого дня (кукурудза, соя, просо, сорго) теплолюбні і швидше достигають в умовах короткого світлового дня (10 год.) Рослини довгого дня ( пшениця, овес, горох, льон, ріпак ) відзначаються підвищеною холодостійкістю і швидше достигають в умовах довгого світлового дня (14 – 16 год.). Залежно від біологічних властивостей і господарського призначення польові культури поділяють на такі групи: Групування польових культур.
Зернові культури поділяються на: а) Хлібні злаки першої групи: озимі (пшениця, жито); Ярі ( пшениця, ячмінь, овес) б) Хлібні злаки другої групи (просо видні і круп’яні – кукурудза, сорго, просо, рис, гречка). *2* Значення зернових культур У країнах СНД, як і в світовому рослинництві, зернові культури займають найбільші посівні площі, що свідчить про їх виключно важливе продовольче, кормове і сировинне значення в народному господарстві. Зернові культури – основа сільськогосподарського виробництва. Зерно є основним енергетичним джерелом життєдіяльності людського організму. У структурі продуктів харчування зернові та зернобобові культури становлять 76%. На бульбо- і коренеплоди, овочі, фрукти та цукор припадає тільки 17,2% виробництва продуктів харчування. Із зерна виробляють основні продукти харчування – хліб, крупу, макарони, кондитерські вироби тощо. Близько половини світового виробництва зерна використовується на корм худобі. У тваринництві використовують також полову, значну частину соломи. Зернові культури вирощують для одержання зеленої маси, силосу, сінажу, сіна, трав’яного борошна. Зерно і солому використовують як сировину для технічної переробки. Із зерна виробляють пиво, спирт, крохмаль, глюкозу та ін. Зерно зберігає свої добрі поживні властивості впродовж багатьох років. Світове виробництво зерна пшениці складає близько 580 млн. тонн, або близько 27 % всього виробництва зерна у світі (»2010 млн. т). В Україні вирощується два види: пшениця м’яка і пшениця тверда. Пшениця м’яка використовується для випікання хлібобулочних і кондитерських виробів, тверда – для виготовлення високоякісних макаронних виробів, манної крупи. Цінність пшениці обумовлює вдале поєднання білків і вуглеводів. Зерно ячменю в нашій країні використовують переважно для кормових потреб (до 70 %). Зерно в середньому містить 12 % білка, 64,5 – БЕР, 2,1 – жиру, 2,8 – золи, 5,5 – клітковини, 13 % води. Один кілограм зерна відповідає 1,2 кормової одиниці. Ячмінь є цінним кормом для беконної відгодівлі свиней. З нього виробляють перлову і ячну крупу, солому використовують як грубий корм. Озимий ячмінь поширений в регіонах з теплими зимами. Північна межа вирощування озимого ячменю в Україні проходить через Львівську, Тернопільську, Вінницьку, Луганську області. 3 Загальна характеристика зернових культур. Озима пшениця – холодостійка культура. Добре загартовані рослини витримують взимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 17- n,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,, окультурених структурних грунтах середнього механічного складу. Кращими є чорноземні, каштанові та сірі лісові грунти. Озиме жито вважається видом зернових для легких ґрунтів. У нього добре розвинена коренева система, яка проникає на глибину 1.5-2 м. і здатна засвоювати фосфор і калій з важкорозчинних сполук. Жито менш чутливе до кислотності грунту. Тому його можна вирощувати на малопридатних для пшениці піщаних підзолистих ґрунтах. Але кращими є родючі структурні чорноземи і сірі лісові ґрунти середнього та легкого суглинкового механічного складу. Погано росте на важких заболочених, засолених ґрунтах. Воно більш холодостійке, ніж інші озимі хліба. Витримує зниження температури на рівні вузла кущення до мінус 19-21ºС. Жито – типова перехреснозапильна рослина довгого світлового дня. Транспіраційний коефіцієнт – 340-450. Тритикале – штучно виведена рослина шляхом схрещування пшениці (м’якої і твердої) та жита. Тому багато морфологічних ознак і біологічних властивостей у нього є проміжними між пшеницею і житом. Озимий ячмінь менш вимогливий до ґрунтів ніж озима пшениця, проте його вирощування значно лімітується кліматичними умовами - найменш морозо- і зимостійкий серед хлібних озимих культур. Він поширений в регіонах з теплими зимами. Північна межа вирощування озимого ячменю в Україні проходить через Львівську, Тернопільську, Вінницьку, Луганську області. Він пошкоджується навіть при температурах мінус 12–13º С. Самозапильна культура. Технологія вирощування. Місце зернових в сівозміні. Пшениця вибаглива до попередників. Добрими попередниками є конюшина на один укіс, горох, сочевиця, чина, рання картопля, кукурудза на силос, а в посушливій південно-східній частині – також чисті пари. Кращими для жита є ті самі попередники, що й для пшениці. Але якщо в господарстві вирощують пшеницю і жито, то найкращі з них відводять під пшеницю. Жито менше реагує на повторні посіви, ніж пшениця. Добрими попередниками для тритикале є чисті і зайняті пари, багаторічні бобові трави, рання картопля, кукурудза на силос. Кращими попередниками для озимого ячменю є чисті від бур’янів поля після кукурудзи на силос, картоплі, зернових бобових, гречки. Обробіток грунту повинен диференціюватись залежно від грунтової зони, попередників, типу забур`янення, вологозабезпеченості, часу збирання попередника. Підготовку грунту слід починати без розриву в часі після збирання попередника. Після стерньових попередників поле двічі дискують лущильниками на глибину 6-8 і 8-10см. Через 2 тижні після останнього лущення, коли проростуть бур`яни, проводять оранку на 20 – 22 см, або плоскорізний обробіток. Передпосівний обробіток проводять у день сівби на глибину загортання насіння. Удобрення. Серед хлібних культур озима пшениця є однією з найвибагливіших до родючості грунту. Добрива підвищують її урожайність на всіх типах грунтів. Вимагає легкодоступних форм елементів живлення. Система удобрення озимих зернових культур складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки під час сівби та підживлень під час вегетації. Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби (на 3-5см глибше і вбік від висіву насіння). Доза – P10-15P10-15K10-15, а на бідних дерново-підзолистих грунтах N10P15K15. Азотні добрива використовують шляхом підживлень. Лише після гірших попередників та на бідних дерново-підзолистих грунтах доцільно під передпосівну культивацію вносити N25-30. Жито добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива. Мінеральні добрива розраховують на плановану урожайність, як і під пшеницю. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, залишаючи лише Р10-15 для внесення в рядки під час сівби. На бідних ґрунтах під передпосівну культивацію вносять по 30кг азоту. Останню розрахункову дозу азоту використовують у першому (якщо доза не перевищує 60кг/га), або у першому і другому підживленнях (на початку відростання рослин весною і на початку виходу рослину в трубку). Тритикале добре відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив. Пряма дія органічних добрив мало переважає післядію. Органічні добрива ( в Лісостепу 20-25 т/га) слід вносити під основний обробіток ґрунту або під попередню культуру. Середні дози мінеральних добрив N80P60K60. Ячмінь дуже відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив та їх післядію. Під ячмінь у південних регіонах після кращих попередників середніми дозами є N40P40K40, в Лісостепу на чорноземах опідзолених і темносірих лісових – N30-45P40-50K40-50.Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту та в ряд и під час сівби, азотні – окремими дозами: після гірших попередників N30 під передпосівну культивацію, останню кількість в ранньовесняне підживлення, по кращих – у весняному підживленні. Вибір сорту. Сучасні сорти озимих культур характеризуються високим біологічним потенціалом продуктивності, проте реалізація його у виробничих умовах досить низька. Вирішуючи питання вирощування культур, слід обов`язково ознайомитись із біотехнологічною характеристикою сортів рекомендованих для зони. Щоб знизити ризик, для вирощування обрати 2-3 або 3-4 (залежно від розмірів посівних площ) сорти різні за скоростиглістю та реакцією на умови вирощування. Такий підхід дозволить краще використати попередники, рельєф, погодні умови року. Сівба. Для вирощування товарного зерна слід використовувати кондиційне насіння категорії РН-1-3. Не можна висівати не протруєне насіння. На Поліссі кращі строки для сівби пшениці – 5-15 вересня, у Лісостепу – 10-20 вересня, в Степу – 15-30 вересня, в Криму – 20 вересня-10жовтня. Строки сівби жита співпадають із строками сівби пшениці у відповідних умовах. Озимий ячмінь чутливий до строків сівби. Кращий спосіб сівби – вузькорядний (міжряддя 7,5см) та звичайний рядковий (15см). Середніми нормами висіву насіння озимої пшениці в Лісостепу є 4-5млн. Це – орієнтовні норми. Глибина загортання насіння на структурних грунтах легкого механічного складу при надійному зволожені – 4-5см. Догляд за посівами. Як правило, після сівби поле слід закоткувати кільчасто-шпоровими котками. Максимальна урожайність пшениці досягається, коли на час збирання на кожному квадратному метрі посіву є 450-600 неуражених, добре розвинених продуктивних пагонів. Цієї мети досягають шляхом встановлення оптимальної норми висіву та здійснення заходів догляду за посівами, спрямованих на боротьбу з бур`янами, хворобами, шкідниками, виляганням посівів. Збирання. Озиму зернові культури краще збирати прямим комбайнуванням в перші дні повної стиглості і коли вологість зерна знизиться до 16-18%. Одночасно з обмолотом солому слід подрібнювати і вивозити з поля, або розсіювати по полю. 1. Збирання жита слід починати, коли вологість зерна знизиться до 19-20%, щоб не допустити перестоювання, при якому можуть бути великі втрати внаслідок осипання зерна. РАННІ ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ (ЯРА ПШЕНИЦЯ, ЯРИЙ ЯЧМІНЬ, ОВЕС). План 1. Господарське значення, райони вирощування, економічна ефективність вирощування. 2. Біологічні особливості. 3. Технологія вирощування та зберігання. Короткий зміст. 1. Яра пшениця в Україні займає близько 20 – 25 тис. га. Вміст білка в зерні становить 14 – 16 %. Із зерна мякої пшениці виробляють борошно для високоякісних хлібобулочних виробів, а із зерна твердої – манну крупу, борошно для виробництва макаронів. Ячмінь є цінним кормом. Один кілограм зерна відповідає 1,2 кормовій одиниці. З нього виробляють перлову і ячну крупу, солому використовують як грубий корм. Зерно ячменю є основною сировиною для виробництва пива. 2. Кращими для ярої пшениці є чорноземні, окультурені сірі лісові, каштанові грунти середнього механічного складу з РН 6-7.5. Вибагливіші до грунтів сорти твердої пшениці. Яра пшениця має меншу енергію кущення, слабше розвинуту кореневу систему, меншу її засвоювальну здатність, ніж озима і інші хлібні культури. Тому вона вимагає високого вмісту в грунті рухомих елементів живлення. Продуктивна кущистість нижча, ніж у озимої, ячменю та вівса і складає 1-2. Ячмінь – найбільш скоростигла яра зернова культура. Вегетаційній період – 60-110 днів. Висока кущистість не бажана для пивоварного ячменя. У ячменю кущіння необмежене стадійно. Типово самозапильна рослина довгого світлового дня. Не вибагливий до тепла. Відзначається високою пластичністю і добре росте на різних ґрунтах. Чутливий до надмірного зволоження і дуже знижує врожайність на періодично заболочуваних ґрунтах з високим стоянням ґрунтових вод. 3. Місце в сівозміні. Яра пшениця – одна з найвибагливіших серед зернових культур до попередників. Кращими попередниками є зайняті пари, зернові бобові культури, багаторічні трави, удобрені картопля, кукурудза, цукрові і кормові буряки, баштанні культури, а також льон, люпин, гречка. В посушливих районах – чисті пари. Ячмінь малоконкурентний до бур’янів, тому його потрібно сіяти після чистих удобрених попередників. Вирощуючи для продовольчих і кормових цілей, краще розміщати після зернобобових культур, для пивоварних – після удобрених просапних культур: кукурудзи, картоплі, баштанних, цукрових буряків. Обробіток ґрунту. При вирощуванні ярих зернових культур після культур, які рано звільняють поле, краще застосовувати напівпаровий та поліпшений зяблевий обробіток ґрунту. При вирощуванні ярих культур після картоплі, кормових і цукрових буряків, під які роблять глибоку оранку, після їх збирання можна провести безплужний обробіток. Весною проводять закриття вологи і вирівнювання грунту зубовими боронами і шлейфами в 1-2 сліди. Після ранньовесняного боронування проводять передпосівну культивацію агрегатами РВК- 3.6; РВК-5.4, або культиваторами УСМК-5,4. Удобрення. Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередні культури, та мінеральні добрива, внесені безпосередньо під неї. Норми добрив розраховують балансовим методом. Середні дози мінеральних добрив – N60Р60К60. Вони залежать від родючості ґрунту, попередника, сорту і т. п. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або, якщо доза не перевищує Р60К60 – під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо норма не перевищує N40-50 – вносять під передпосівну культивацію, якщо норма більша –- частину азоту вносять у підживлення в період кущіння – початок трубкування. В рядки під час сівби вносять по 50 кг гранульованого суперфосфату або нітрофоски. Ячмінь дуже чутливий до удобрення, швидко реагує наростанням біомаси, збільшенням кущистості. Високий рівень живлення призводить до раннього вилягання посівів. Добрива виливають на біохімічний склад зерна. Це потрібно враховувати при вирощуванні пивоварного ячменю. Безпосередньо під ячмінь не рекомендується вносити гній. Середня норма мінеральних добрив N45-60P45-60К45-60. На бідних дерново-підзолистих ґрунтах збільшують кількість азотних добри. При вирощуванні пивоварного ячменю слід збільшувати кількість фосфорно–калійних добрив і зменшувати кількість азотних. Фосфорно-калійні добрива краще вносити під зяблевий обробіток, азотні – під передпосівну культивацію. В рядки під час сівби доцільно внести по 50 – 75 кг гранульованого суперфосфату. Таке внесення рівнозначне в 2-3 рази більшому внесенню їх врозкид. Сівба. Для товарних посівів ярих зернових культур потрібно використовувати насіння категорії РН-1-3. За 5-10 днів до сівби насіння протруюють. Сіють рані ярі зернові культури звичайним рядковим або вузькорядним способом. Сівбу необхідно розпочинати в максимальноранні строки, як тільки грунт досягне фізичної стиглості і піддається якісному обробітку. Середніми нормами висіву насіння в Лісостепу ярої пшениці є 5 – 5.5; ячменю – 4 – 5 млн., вівса 4.5 – 5.5 млн. схожих насінин на 1 га. Глибина загортання насіння за достатньої вологості ґрунту на структурних ґрунтах – 4 – 5 см. Догляд за посівами. При недостатньому зволоженні посівного шару грунту поле коткують зразу після сівби кільчасто-шпоровими котками. Протягом вегетації здійснюють заходи по догляду за посівами, які спрямовані на боротьбу з бур`янами, хворобами, шкідниками, виляганням посівів. Збирання врожаю ярих зернових культур проводять прямим комбайнуванням зерновими комбайнами, або роздільним способом. КУКУРУДЗА План 1. Господарське значення, райони вирощування, економічна ефективність вирощування. 2. Біологічні особливості. 3. Технологія вирощування та зберігання. Короткий зміст. 1. Кукурудза є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання. 2. Кукурудза – однорічна однодомна роздільностатева перехреснозапильна теплолюбна рослина. Вимагає родючих грунтів. Найбільша потреба в поживних речовинах, особливо в азоті і калію, спостерігаються в період від фази виходу в трубку до початку молочно-воскової стиглості. 3. Кращими попередниками кукурудзи є озимі колосові, зернобобові культури, картопля, цукрові буряки. В районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати цю культуру після цукрових буряків і соняшнику. Обробіток грунту. Основний обробіток грунту при вирощуванні кукурудзи проводять з урахуванням грунтових різновидностей, попередників, степені і характеру забур'яненості полів. Весняний обробіток грунту направлений на збереження вологи, знищення бур'янів і складається з ранньовесняного боронування, 2-3 культивацій з одночасним боронуванням Удобрення. Кукурудза засвоює багато поживних речовин. Система удобрення кукурудзи включає основне удобрення, припосівне і підживлення. Основне удобрення сприяє підвищенню рівня підживлення рослин на протязі всього періоду вегетації. Локальне удобрення. Для задоволення потреб рослин у фосфорі на початку росту і розвитку вносять гранульований суперфосфат кукурудзи, що особливо важливо при висіві насіння в недостатньо прогрітий грунт, коли проростки кукурудзи погано засвоюють фосфор. В лісостепових і більш північних районах України рекомендується до фосфорних добрив добавляти азотні і калійні –5-10 кг/га. Підживлення. При недостатньому внесенні добрив під основний обробіток грунту, а також в роки з холодною весною кукурудза добре відзивається на підживлення. Особливо ефективне раннє підживлення азотними добривами (аміачна селітра, аміачна вода та ін.) в фазі 3-5 листків. Для підживлення рослин на чорноземах степової зони краще використовувати азотні і фосфорні добрива, в Лісостепу – повне мінеральне добриво – 20-30 кг/га діючої речовини. Сівба. Найбільш сприятливі умови для проростання насіння і отримання дружніх сходів створюються при прогріванні грунту на глибині заробки насіння до 10-120 С. В степових районах оптимальна глибина заробки насіння 5-7, в Лісостепових і Поліських – 4-5 см. Кукурудзу на зерно і силос висівають пунктирним способом сівби сівалками СПЧ-6 М, СУПН-8, “Беккер”. Норма висіву кукурудзи на зерно становить 10-25 кг/га Догляд за посівами. Вирощування кукурудзи за інтенсивною технологією передбачає поєднання механічного обробітку з використанням гербіцидів. Після сівби проводять коткування кільчасто-шпоровими котками 3ККШ-6 А. Для знищення кірки і проросших бур'янів на 4-5 день проводять досходове боронування. Слід своєчасно проводити 2-3 міжрядні обробітки: перший -у фазу 3-5 листків, другий - через два тижні після першого, третій - при висоті рослин 60-70 см. Глибина культивації поступово зменшується. Однак агротехнічні заходи не завжди знищують бур’яни в посівах кукурудзи. Для боротьби з ними використовують грунтові (Дуал, Ерадикан) і післясходові гербіциди (2,4-Д, Тітус, Базис, Мілагро та ін.). Збирання врожаю. Кукурудзу на зерно збирають при досягненні повної фізіологічної стиглості в максимально короткі строки. Починають збирання при вологості зерна не більше 40 %, а з обмолотом початків – не більше 30 %. Тести до розділу Рослинництво 1.Що ви розумієте під визначенням „землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва”? * Галузь, яка забезпечує населення продуктами харчування. * Галузь, яка забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво – кормами, промисловість сировиною. * Галузь, яка об’єднує підрозділи сільськогосподарського виробництва: рослинництво, плодівництво, овочівництво тощо. * Галузь сільського господарства, яка виробляє рослинницьку продукцію. 2. Як ви розумієте поняття „землеробство як наука”? * Наука про захист землі від ерозії. * Наука про раціональне використання землі та захист її від ерозії. * Наука про раціональне використання землі, захист її від ерозії, відтворення родючості грунту для одержання високих врожаїв. * Наука про відтворення родючості землі. 3. Які фактори життя потрібні рослинам? * Вода, тепло, світло, поживні речовини. * Вода, тепло, кисень. * Світло, тепло, гумус, вода, поживні речовини. * Світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини. 4. Назвіть суть закону незамінності і рівнозначності факторів життя рослин. * Не можна замінити одні добрива іншими. * У грунт необхідно вносити лише ті добрива, яких у ньому не вистачає. * Жоден з факторів життя рослин не можна замінити іншим, всі вони абсолютно рівнозначні і незамінні. * Одночасне забезпечення рослин усіма факторами життя. 5. Назвіть суть закону повернення поживних речовин у грунт. * Всі речовини, використані рослинами на створення врожаю, необхідно повернути в грунт з добривами. * Всі елементи живлення, винесені з урожаєм, можна замінити азотними добривами. * Поступово приводити до оптимальної величини всі добрива, які містяться в мінімумі. 6.Суть закону сукупної дії факторів життя рослин. * Забезпечення рослин поживними речовинами. * Забезпечення рослин водою. * Забезпечення рослин поживними речовинами і водою. * Одночасне забезпечення рослин усіма факторами життя. 7. Суть закону плодозміни. * Свідчить про необхідність впровадження науково-обґрунтованих сівозмін. * Свідчить про необхідність вносити лише ті добрива, яких у грунті не вистачає. * Всі фактори життя рослин абсолютно рівнозначні і незамінні. 8. До космічних факторів життя рослин належать: * Повітря. * Поживні речовини. * Світло, тепло. * Мікроорганізми. * Волога. 9. Земними факторами життя рослин є: * Волога, поживні речовини, повітря. * Бур’яни. * Хвороби, шкідники. * Світло, тепло. 10. Закон землеробства, що відображає вимогливість рослин до факторів життя: * Повернення поживних речовин у грунт. * Незамінності і рівнозначності факторів. * Плодозміни. Правильної відповіді немає. Тема: Грунти та їх родючість 1. Визначення поняття „родючість грунту”. * Здатність грунту забезпечувати рослин поживними речовинами. * Здатність грунту забезпечувати рослини водою, теплом, киснем. * Здатність грунту забезпечувати рослини водою, повітрям і поживними речовинами. * Правильної відповіді немає. 2. Яким вимогам відповідає родючий грунт? * Містить достатню кількість поживних речовин. * Містить достатню кількість поживних речовин та води. * Містить достатню кількість поживних речовин, води, має оптимальний тепловий і повітряний режим. 3. На які групи поділяють показники родючості грунту? * Хімічні та агрохімічні. * Біологічні, агрофізичні і меліоративні. * Біологічні, агрофізичні і агрохімічні. 4. Основні фізико-механічні властивості грунту: * Зв’язкість, механічний склад, структура. * Зв’язкість, пластичність, прилипання. * Зв’язкість, пластичність, липкість, спілість. * Зв’язкість, склад вбірних основ. 5. Що таке пластичність грунту? * Стан грунту, при якому він добре оброблюється. * Здатність грунту в зволоженому стані утворювати і зберігати відповідну форму, утворену в процесі обробітку. * Стан зволоження, при якому грунт найкраще обробляється і найменше витрачається зусиль на обробіток. * Здатність грунту в вологому стані прилипати до грунтообробних знарядь. Залежить від властивостей грунту. 6. Що таке спілість грунту? * Стан зволоження, при якому грунт найкраще обробляється і найменше витрачається зусиль на обробіток. * Стан вологості, при якому необхідно починати обробіток грунту. * Стан грунту, який визначає його придатність до якісного обробітку та сівби. 7. Як ви розумієте поняття липкість грунту? Від чого вона залежить? * Стан зволоження, при якому грунт найкраще обробляється і найменше витрачається зусиль на обробіток. * Здатність грунту в вологому стані прилипати до грунтообробних знарядь. Залежить від властивостей грунту. * Здатність грунту прилипати до грунтообробних знарядь. Залежить від спілості грунту. 8. Що називається ґрунтом? 1. Сукупність речовин, які приводять до утворення ґрунту з ґрунтотворної породи. 2. Це основний засіб сільськогосподарського виробництва, а також несільськогосподарського використання. 3. Самостійне природне тіло, яке утворилось в результаті зміни верхньої частини земної кори. 4. Самостійне природне тіло, яке утворилося в результаті зміни верхньої частини земної кори під впливом рослинних і тваринних організмів, рельєфу, виробничої діяльності людини. 9. Як називають умови під впливом яких відбувається ґрунтотворний процес? 1.Антропогенний. 2.Грунтоутворенний. 3.Новоутворений. 4.Морфологічний. 10. Які ґрунти називають теплими? 1.Піщані і супіщані. 2.Каштанові і чорноземи. 3.Сіроземи і буроземи. 4.Солонці і солончаки. 11. Які елементи живлення є основними для розвитку і росту рослин? *Бор, сірка, цинк. *Фосфор, калій, молібден. *Азот, фосфор, сірка. * Фосфор, калій, азот. 12. Від чого залежить вміст гумусу в ґрунтах України? *Від запасів по всьому гумусному профілю. *Від зони розміщення ґрунтів. *Від типу і механічного складу ґрунтів. *Від зони розміщення, типу механічного складу, особливостей ґрунтотворних порід, кліматичних умов. 13. Що відноситься до фізичних властивостей ґрунту? *Пластичність, липкість. *Набухання, осідання. *Питома, об’ємна маса ґрунту, пористість. *Зв’язність, структурність. 14. Які чорноземи називаються типовими: 1. Ґрунти у яких найбільше виражені ознаки утворення чорноземів – інтенсивне нагромадження гумусу, азоту, та зональних елементів, неглибоке вимивання карбонатів, відсутність різкої диференціації ґрунтового профілю. 2. Ґрунти, в яких відбувається інтенсивне нагромадження гумусу. 3. Ґрунти, які мають відносно глибокий 80 см і великий гумусний горизонт. 4. Ґрунти, які мають високу родючість порівняно з іншими ґрунтами. 15. Для чого проводиться бонітування ґрунтів? *З метою поглибленого вивчення ґрунтів. *З метою складання плану землекористування. *З метою їх оцінки. *З метою використання ґрунтів. 16. Родючість, що відтворюється в ґрунті без втручання людини * Штучна *Ефективна *Економічна *Природна 17. Родючість, що є результатом діяльності людини *Штучна *Ефективна *Економічна *Природна 18. До елементів родючості належать: *Поживні речовини, вода, повітря *Фізичні властивості грунту *Чистота поля від бур’янів, хвороб *Водні властивості грунту 19. Біологічними показниками родючості грунту є: * Засміченість грунту насінням та вегетативними органами розмноження бур’янів, шкідниками та збудниками хвороб с/г культур. * реакція ґрунтового розчину (рН). *будова і структура грунту. 20. Агрохімічними показниками родючості грунту є: * Біологічна активність грунту. * Реакція ґрунтового розчину (рН) та ємність вбирання. * Зв’язкість, пластичність, спілість. 21. Агрофізичними показниками родючості грунту є: * Засміченість грунту насінням та вегетативними органами розмноження бур’янів, шкідниками та збудниками хвороб с/г культур. * Реакція ґрунтового розчину (рН) та ємність вбирання. * Гранулометричний склад, будова і структура грунту. 22. Виберіть основні типи грунтів зони Полісся. * Підзолисті, дерново-підзолисті, дернові і болотні. * Світло-сірі, сірі лісові, темно-сірі лісові, опідзолені. * Типові чорноземи, звичайні чорноземи, каштанові 23. Виберіть основні типи грунтів зони Лісостепу. * Підзолисті, дерново-підзолисті, дернові і болотні. * Світло-сірі, сірі лісові, темно-сірі лісові, опідзолені. * Типові чорноземи, звичайні чорноземи, каштанові 24. Виберіть основні типи грунтів зони Степу. * Підзолисті, дерново-підзолисті, дернові і болотні. * Світло-сірі, сірі лісові, темно-сірі лісові, опідзолені. * Типові чорноземи, звичайні чорноземи, каштанові 25. Не природним фактором грунтотворення є: *Материнська порода *Господарська діяльність людини *Клімат *Рослинний і тваринний світ *Рельеф місцевості 26. До яких заходів окультурення грунту належить зрошення, осушення, обробіток грунту? * Агрохімічний; * Біологічний; * Агрофізичний. 27. Як називається класифікація грунтів на основі якісної оцінки? * Кадастр; * Бонітування; * Картограма. 28. Які з названих показників характеризують родючість грунту? * Капілярність; * Вологоємність; * Структура. 29. Які грунти вапнують? * Дерново-підзолисті; * Чорноземи; * Солонцюваті. Всі вище перераховані. Правильної відповіді немає. 30. Які речовини використовують для зменшення кислотності грунту? * Гіпс; *Фосфогіпс. * Вапно,дефекати. |
|
Урок №15 Природознавство 6 клас Дата 07. 12. 11 Тема уроку: «Грунт.... Тема уроку: «Грунт. Склад грунту. Різноманітність грунтів. Родючість грунту та способи її підвищення. Поняття про добрива» |
Тема: Санітарна охорона ґрунту Мета заняття: Закріпити знання про гігієнічне,епідеміологічне та ендемічне значення грунту |
|
ЛЕКЦІЯ 3 Лекція: Поняття предмета права промислової власності, коло та характеристика однорідних суспільних відносин |
Питання гарантованого рівня знань Поняття про виробничу програму. Натуральні та вартісні показники виробничої програми |
|
Лекція вчителя. Сторінками життя та творчості митця Життєві випробування... Т. Манн – німецький письменник, його світоглядні та естетичні позиції. Ранній роман «Будденброки», його реалістичний характер та... |
Лекція №5 Тема : Цитологія наука про будову і функції клітин Мета: навчальна: розглянути основні методи цитологічних досліджень та загальний план будови клітин, сформувати поняття про основні... |
|
Лекція №1 Лекція № Поняття культури. Античність – джерело європейської культури (2 год.) |
Тема Прості речовини метали і неметали Повторити класифікацію речовин. Закріпити поняття про елементи – неметали та прості речовини на прикладі Оксигену. Дати поняття про... |
|
Лекція №10 Тема: Предмет і завдання курсу. Історіографія менеджменту Поняття „управління” і „менеджмент” в фізичному вихованні і спорті: спільне та особливе |
ОПАЛЕ ЛИСТЯ – НЕ ПАЛІТЬ! Значна кількість поживних елементів (азоту, сірки, фосфору, калію, кальцію, магнію, заліза та ін.), узятих деревами з ґрунту, повертається... |