|
|
Скачати 366.7 Kb.
|
|
ВИСНОВКИ ЗМІ на сьогодні є універсальним інститутом соціалізації, який шляхом акумулювання, тиражування та передачі широкій аудиторії соціально значущої інформації, забезпечує масову комунікацію у соціумі, впливає на масову свідомість і поведінку, безпосередньо і опосередковано бере участь у процесі формування системи цінностей. Особливо актуальною ця проблема вбачається у зв’язку з тим, що самі педагоги безпосередньо не можуть впливати на зміст розповсюджуваних ЗМІ повідомлень та продукції. В той же час вони мають володіти певними знаннями щодо механізмів впливу ЗМІ на особистість, а також вміти цілеспрямовано використовувати можливості ЗМІ, щоб забезпечити успішне проходження процесу соціалізації юнаків. Телебачення як різновид ЗМІ, несе інформацію, розширює кругозір, хвилює, робить життя багатше і різноманітніше. Телебачення не знає ні політичних, ні географічних кордонів, долає простір і час. Воно робить людину співучасником подій, навіть тих, які здійснюються без нього, створює фон нашого життя, змінює звички, привертає до обговорення різних проблем, формує суспільну свідомість, є одним з головних засобів соціалізації особистості. Надзвичайний вплив телебачення на соціалізацію особистості молодої людини пояснюється комплексом виражальних засобів, що використовує телемовлення. Функціональні, структурні, естетичні особливості і можливості телебачення залежать саме від специфічних властивостей особистості. Саме наявність можливостей визначає і функції, які виконує телебачення в сучасному світі. Серед найважливіших функцій телебачення можна назвати інформаційну, культурно-просвітницьку, інтеграційну, соціально-педагогічну, організаторську й освітню. Аналіз потенційно деструктивних якостей сучасного медіасередовища дозволяє говорити про те, що воно є агресивним й таким, що створює ідеальні умови для маніпулювання свідомістю та поведінкою споживачів інформації мас-медіа, особливо для підлітків Аналіз соціально-педагогічних досліджень показав, що до негативних чинників впливу телебачення на формування особистості можна віднести: неконтрольованість перегляду, що перевищує допустимі санітарні норми, час перебування дітей перед телеекраном, зменшує їх фізичну активність, перевантажує зорові аналізатори; велика кількість телевізійної продукції (фільми, новини, телепередачі), що стимулюють у дітей агресію, девіантну поведінку тощо; негативний вплив реклами, що провокує наслідувальний стиль поведінки, підштовхує підлітків до поспішних висновків, знижує критичність мислення, погіршує моральне і психічне здоров’я. Дослідженням телевізійного простору міста Глухова та учнівських уподобань щодо телепродукції встановлено, що серед хлопчиків найбільш популярними є спортивні і кіно канали. Серед фільмів домінують бойовики, трилери, фільми «жахів». У дівчаток найбільш популярними є музично-розважальні і інформаційно-розважальні канали, що пропонують телеглядачам безкінечні серіали та реаліті-шоу. Запропонована методика попередження негативного впливу телебачення на соціалізацію особистості школярів складається з трьох складових: діяльність вчителів-предметників, діяльність соціального педагога і діяльність батьків. Розглянуто зміст кожного компонента. Можливість розв’язання вищезазначеної проблеми - в тотальній відповідальності дорослих – перш за все, батьків і педагогів. Задача останніх – формувати у дітей інформаційну компетентність, навички грамотного поводження з медіа, критичного, виваженого до них ставлення. Починати цей процес потрібно якомога раніше, і в школі, у якій необхідно готувати нове покоління до життя в умовах інформаційного буму, навчити людину сприймати та розуміти інформацію, ефективно користуватися нею, і, звичайно ж, у колі сім’ї, яка повинна лишатися провідним соціальним інститутом, природним середовищем соціалізації дитини. Проблема ролі телебачення у соціалізації особистості школярів не вичерпується даним дослідженням. Потребує подальшого вивчення можливості оптимізації педагогічної підтримки спілкування юнаків із ЗМІ та їх соціалізації шляхом розробки та впровадження педагогічних умов цілеспрямованого використання ЗМІ взагалі і телебачення окремо у педагогічній діяльності. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ Додаток А Анкета для учнів Юний друже! Просимо відповісти на запитання анкети, що проводиться студентами Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка в рамках вивчення проблеми дозвілля підлітків. Ваші щирі відповіді стануть у пригоді педагогічним працівникам при організації позакласної роботи, допоможуть стати їй змістовнішою і цікавішою. 1. Ваш вік___________ років. 2. Стать: 1. Чоловіча; 2. Жіноча 3. Які друковані видання Ви регулярно читаєте?
__________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________
_______________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Щиро дякуємо за відповіді. Додаток Б Педагогічний кінозал для батьків “Телебачення у житті дитини” Мета:
План проведення педагогічного кінозалу:
Орієнтовний зміст проведення педагогічного кінозалу для батьків
Не приділяти нині уваги впливу телебачення на дітей не можливо. Телебачення є не просто електронною іграшкою або розвагою, воно впливає на життя дітей, на сімейні взаємини і традиції. Біля екранів телевізора діти проводять більше часу, ніж за будь-яким іншим заняттям. Тому ми повинні замислитися про вплив телебачення на розвиток дитини. Наведемо деякі факти: у 70-ті роки XX ст. у Швеції в одному із психологічних інститутів був проведений експеримент. 20 добровільним піддослідним чотири вечори поспіль показували різножанрові фільми. Під час перегляду і після нього вивчали їхній психологічний стан: стежили за поведінкою, артеріальним тиском, частотою пульсу і диханням, виділенням деяких гормонів... За даними експерименту, був зроблений попередній висновок – будь-який ігровий фільм викликає навіть у дорослих значні біохімічні і психологічні зрушення в організмі. Цей стан називається стресом. У кожному стресі можна виділити кілька фаз. Перша з них – тривога, під якою розуміють мобілізацію захисних сил організму для надання протидії стресору. Загострюється зір і слух, напружуються м'язи, підвищується артеріальний тиск. Перша фаза триває недовго. Адже більшість стресорів – явища гострі, активні, а тому й реагувати на них треба швидко, іноді миттєво. Друга фаза – опір. Це може бути пристосування, утрата чогось другорядного, якась навіть суттєва перебудова. Головне - зберегти себе, своє життя, а як це буде досягнуто – не важливо. Тривалість другої фази значно варіює. Вона може проходити миттєво, кілька хвилин або навіть годин. Тривалість цієї фази часто відповідає тривалості стресора, хоча іноді, якщо стресор виявляється занадто довгим, в організмі можуть відбутися зміни, характерні для третьої фази. Третя фаза – виснаження. В організмі не залишається матеріальних ресурсів для опору. Результат цієї фази – смерть: від інфаркту міокарда, крововиливу в мозку, тромбозу важливих кровоносних судин, цукрового діабету (деяких форм). Спираючись на результати експерименту, ми можемо безпомилково стверджувати, що діти реагують на кінострічки ще емоційніше, ніж дорослі. Адже останні розуміють умовність подій на екрані, а учнів до 13-15 років усе сприймають як належне і, природно, зазнають при цьому більшого стресу. Природа, створюючи живих істот, передбачила одну дуже важливу умову – усі стреси обов'язково мають закінчуватися великим обсягом фізичних рухів. Сьогодні ми, а особливо наші діти, у яких потреба в русі набагато вища, рухаємося мало. Стресів же з кожним роком стає дедалі більше. Так відбувається нашарування двох взаємозалежних, але самостійних процесів – збільшення кількості стресів і різке зменшення руху, фізичного навантаження. Унаслідок цього зростає кількість неврозів, випадків депресивного стану. Стресогеність телебачення для дитини зумовлена наступними чинниками. По-перше, телебачення привчає до малорухливості, воно відволікає дитину од інших занять: читання, гри, спілкування. Таким чином, особливо з огляду на мультисенсорну стимуляцію телебачення, зайве захоплення переглядом телепередач може провокувати пасивне засвоєння та обмежувати роботу мислення, що негативно позначається на інтелектуальних здібностях дітей. По-друге, він викликає зайві довгострокові стреси, після яких, як правило, дитина відразу лягає спати. А звідси – погане засинання, жахливі сновидіння, небажання прокидатися вранці. Показуючи дітям по телевізору величезну кількість сцен насильства, ми привчаємо їх до думки, що агресія – загальноприйнятий вихід із ситуацій, що викликають фрустрацію. Але є думка, що такі програми можуть слугувати заміщенням реальної агресії, унаслідок чого агресивність дітей знижується. Хоча друга теорія і приваблива, отримані під час досліджень дані її не підтверджують. Учені дійшли висновку, що сцени насильства викликають збільшення агресивності глядачів. 2. Запрошую вас переглянути науковий фільм «Телебачення: інформаційний помічник чи джерело агресії». (Фрагмент телепередачі, в якому розглядається вплив мультфільмів на свідомість дітей, формування психіки, формування системи цінностей, життєвих пріоритетів, взаємовідношення людей в суспільстві. Аналізуються як іноземні, так і російські мультфільми. Цей фрагмент є конструктивною критикою західних (в основному американських) мультфільмів.) Після перегляду фільму проводиться обговорення. 3. Питання для обговорення.
4. Що дає дитині телевізор? 5. Що в перегляді телепередач є позитивним? 6. Як застерегти дитині від негативного впливу телебачення? 4. Виступ шкільного психолога Перед тим як розпочати розмову, пропоную вам, шановні батьки, скласти діаграму шкільного розпорядку дня вашої дитини. Діаграма складається за результатами відповідей батьків на запитання, скільки часу іде в дитини на: сон, школу, друзів, хатню роботу, спілкування з родиною, себе, телевізор тощо. Що вам хочеться змінити н цій діаграмі? Після виконання батьками завдання психолог продовжує розмову: Телевізор у житті дитини – це добре чи погано? Скільки і що повинні дивитися діти? Чи потрібно вимикати телевізор, якщо ми вважаємо, що передача дитині буде нецікава? Ці та інші запитання сьогодні потребують відповідей. А тепер трохи статистики: дві третини наших дітей віком від 6 до 15 років дивляться телевізор щодня; час щоденного перегляду телепередач дитиною складає в середньому понад дві години; 50% дітей дивляться всі телепередачі поспіль, без будь-якого вибору; 25% дітей віком від 6 до 12 років дивляться ті самі телепередачі від 5 до 40 разів поспіль; 38% хлопців віком від 13 до 15 років при визначенні рейтингу використання вільного часу на перше місце поставили телевізор, вилучивши при цьому заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі й спілкування з родиною. Але, можливо, ви подумаєте, що ця статистика не стосується наших дітей? Дарма. Хочу навести результати опитування в класі, проведеного за наступними запитаннями:
Психолог аналізує відповіді. |
|
"Реклама як засіб маніпулювання свідомістю підлітків" Аналіз особливостей маніпулятивного впливу реклами на підлітків на основі проведеного дослідження |
Методи ТРВЗ педагогіки в соціалізації дітей з особливими потребами до навколишнього середовища Однією з актуальних проблем в сучасній педагогіці є увага до соціалізації дітей з обмеженими можливостями,її самореалізації, до захищеності... |
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Всеукраїнський... Оціально-педагогічний зміст неформальної освіти підлітків з обмеженими функціональними можливостями |
Тема Домашнє завдання Екранні мистецтва: кіно, відео. Телебачення як мистецтво і засіб комунікації. Художні засоби кінематографу |
|
ВИХОВНА СИСТЕМА ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ... |
Впровадження проектних технологій при вивченні німецької мови як... |
|
Немирівський Будинок дитячої та юнацької творчості Основний напрямок її реалізації — створення оптимальних умов для розвитку і саморозвитку особистості, розкриття в навчально-виховному... |
ПРОЕКТ МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ І ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ... |
|
ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА: ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ І ДУХОВНИХ ПРІОРИТЕТІВ... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ ... |