НАУКОВА РОБОТА Телебачення як засіб соціалізації особистості підлітків
|
|
Скачати 366.7 Kb.
|
|
РОЗДІЛ 2 ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛИ З ПІДВИЩЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ВПЛИВУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ 2.1. Домінанти підлітків у телевізійному просторі Для багатьох юних глядачів телебачення – друг і порадник, авторитетний співрозмовник, який залучає до важливих суспільних проблем, спільних переживань, встановлює незримий духовний зв’язок по обидва боки телевізійного екрана. В наш час у зв’язку з переходом до кабельного і супутникового телебачення різко збільшилася кількість телеканалів найрізноманітнішого змісту, що розширює тематику телепередач, дає можливість кожному знайти видовище на свій смак. Аналізуючи набір телевізійних каналів операторів кабельного телебачення міста Глухова встановили, що їх кількість перевищує 40. Змістове спрямування телеканалів представлено в таблиці 2.1. Таблиця 2.1. Розподіл телеканалів кабельних мереж м. Глухова за змістовим спрямуванням
Багато з цих телеканалів дуже цікаві і мають різноманітний набір телепередач. Наприклад пізнавальні канали прищеплюють любов до тварин, до природи, до оточуючого середовища, діти пізнають багато цікавого про всесвіт. Музичні канали орієнтовані більш на молоду аудиторію. Дитячі показують різноманітні мультфільми: як сучасні так і створені за часів радянської доби, є більш змістовними, мають філософський підтекст, навчають дітей бути добрими, вони дуже цікаві і різноманітні. В сучасних домінують вбивства, війна і трагедії, їх персонажі дуже страшно намальовані і лякають дітей. На нашу думку телеканал як Джетікс є найбільш агресивним. З метою виявлення домінанти підлітків у телевізійному просторі нами проведене опитування серед учнів 8-9 класів шкіл міста Глухова (Додаток А). Опитуванням було охоплено 176 підлітків. Аналіз результатів опитування свідчить, що сучасні підлітки є активними споживачами телевізійної продукції. На нашу думку, це є причиною того, що значно зменшується інтерес до друкованих джерел інформації. Так лише 18% опитаних заявили про те, що вони регулярно читають художню літературу, 11% – газети, 58% – журнали і 13% опитаних взагалі не цікавляться друкованою продукцією. В бесідах з респондентами встановлено, що причиною інтересу до журналів, у більшості випадків є їх гарний зовнішній вигляд, яскраві картинки, фотографії знаменитостей тощо. Показовим є факт, кількості прочитаних книг протягом року (рис.2.1.). Причому серед прочитаних книг більшість тих, що передбачені шкільною програмою.  Аналізуючи відповіді школярів щодо тривалості перегляду телепередач, то спостерігається значна частина школярів, які за переглядом телепередач проводять більше 4 годин на добу (табл. 2.2.). Причому таких більше серед хлопців (65% проти 51%). Таблиця 2.2. Тривалість перебування учнів перед телевізором протягом доби
Вивчаючи популярність телеканалів серед підлітків нами встановлено, що існує відмінність між смаками хлопчиків і дівчаток. Так, лише 6% хлопчиків назвали музично-розважальні телеканали, тоді як 34% дівчаток надають їм перевагу. У хлоп’ячій аудиторії домінують спортивні і канали, що спеціалізуються на телефільмах (47% і 35% відповідно). Серед спортивних це НТВ-футбол, Євроспорт тощо. Великий відсоток хлопців переглядають канали ДТВ, TV-1000, які спеціалізуються на бойовиках і фільмах жахів. Така висока популярність фільмів жаху і їх вплив на незрілу психіку дитини непокоїть громадськість. Учені, педагоги, батьки можуть вчасно допомогти підліткам правильно відрізнити події, що відбуваються на екрані від тих подій, які мають місце в реальному житті. Дитина, що звикає до сцен насильства, убивств на екрані, схильна вирости менш чутливою до чужого болю, більше цинічною, жорстокою й агресивною, отже, потрібно виховувати здатність самостійного і критичного погляду на оточуючих людей і екранних героїв. Серед дівчаток найбільш популярними є інформаційно-розважальні (68%), мізично-розважальні (34%) та канали, що демонструють кінофільми (24%). Велика популярність таких телеканалів (ОРТ, РТР, Україна, 1+1, Новий канал, К1, ICTV, Київ, Інтер, НТВ тощо) пояснюється великою увагою до телесеріалів: «Татові дочки», «Ранєтки», «Кадети», «Крем», тощо. Перегляд науково-пізнавальних каналів цікавить 32% хлопчиків і 28% дівчаток. Це свідчить про те, що інтерес до пізнавальних програм телебачення не залежить від статі, а обумовлений пізнавальними інтересами, прагненням розширити свій кругозір. 2.2. Методика попередження негативного впливу телебачення на особистість підлітків. Телебачення стало невід’ємною частиною сучасного життя, має вагомий вплив на суспільну свідомість, захоплює своєю дією як дорослих, так і дітей. Оскільки поряд із позитивними сторонами воно має і негативний вплив на дітей і підлітків, виникає необхідність цілеспрямованої діяльності школи у його подоланні. Методика роботи школи з попередження негативного впливу телебачення на дітей і підлітків, на наш погляд, має складатися з трьох компонентів, об’єднаних спільною метою для досягнення кінцевого результату (рис.2.2.). Метою такої діяльності школи є зменшення негативного впливу телебачення на соціалізацію підлітків. Загальна мета конкретизується в завданнях і змісті діяльності кожного компонента.  Діяльність вчителів-предметників має за мету формувати інтерес школярів до пізнавальних телевізійних передач. Для реалізації мети необхідно:
Так, наприклад, на уроках біології доцільно рекомендувати телепередачі каналів Discaveri, Nat. Geographic як для самостійного перегляду, так і для ілюстрації вивчення нового матеріалу тощо. Діяльність соціального педагога з попередження негативного пливу телебачення на соціалізацію підлітків має передбачати два напрями: робота з учнями і з їх батьками. В роботі з учнями соціальному педагога у необхідно:
Особливої уваги соціального педагога має заслуговувати робота з батьками. Адже саме від них залежить, чим дитина займається дома, скільки часу проводить перед телеекраном і які телепередачі переглядає. Насамперед необхідно ознайомити батьків з тією небезпекою, яку несе сьогоднішнє телебачення, використовуючи для цього педагогічні читання, лекції, кінолекторії (див. Додаток Б). З цією метою необхідно залучати для роботи з батьками психологів, лікарів, психіатрів. Необхідними для батьківської аудиторії є педагогічні поради щодо організації перегляду дітьми телепередач (див. Додаток В). При цьому необхідно звертати увагу на візуальне маркування телевізійних програм, залежно від аудиторії, на яку вона розрахована. Наші дослідження показують, що значна частина батьків не вірно розуміє зміст даних позначень. Правильно розуміючи позначення категорії І (зелений колір) про доступність даної продукції для будь яких категорій глядачів, батьки досить часто помиляються у трактуванні ІІ категорії фільмів (жовтий трикутник), вважаючи їх такими, що можна переглядати лише з дозволу батьків. Це позначення стосується фільмів, переглядати які дітям рекомендується спільно з батьками або з дозволу батьків та опікунів. До цієї категорії відносяться також фільми з важливими для сприйняття сюжету сценами, що виходять за межі загальноприйнятної моралі, але мають художню цінність, створені в руслі сучасних течій та напрямків кіномистецтва чи молодіжної субкультури. Такі фільми можуть бути неправильно зрозумілими дитиною, що потребує спільного перегляду, коментарів по ходу фільму або його обговорення після перегляду. Категорія ІІІ (червоний квадрат) – охоплює фільми, що рекомендується тільки для дорослих. Це фільми, перегляд яких забороняється особам віком до 18 років у зв’язку з тим, що діти психологічно не готові до сприйняття їх змісту. До цієї категорії належать фільми таких жанрів, як бойовики, трилери, містика, специфічними атрибутами яких є сцени насильства, жорстокості, показ жахливого (часом патологічного) натуралізму. До цієї категорії належать також фільми, що мають вмотивовані сцени відверто антисоціальної поведінки. Важливу роль в попередженні негативного впливу телебачення на підлітків належить батькам. Сім’я – це найвагоміший осередок соціалізації, формування у юнаків соціальних рис, моральних цінностей. Тому переважаюча роль сім’ї у формуванні особистості молодої людини як критичного споживача мас-медіа беззаперечна. Проте слід зазначити, що батькам, як і педагогам, протидіяти нерозбірливому сильному потягу дітей до медіа продукції, що формувався роками, набагато складніше. Ефективніше застосовувати превентивні, профілактичні дії, заходи щодо розвитку в учнів критичного ставлення до засобів медіа. Вагомим завданням батьків є вибір методів впливу, завдяки яким вони залучують до моральних цінностей, здобутків духовної культури, апелюють до розуму, почуттів підлітка, не забезпечують простір для їхнього морального міркування й рефлексії власних дій.. Накази, моральні нотації батьків не викликають у дітей позитивний емоційний відгук. Навпаки, такий підхід може породжувати у них приховану ворожість, нещирість, іноді бар'єр у прагненні до наслідування соціально цінної поведінки. Щоби спонукати учнів до дотримання соціально цінних норм, важливо, насамперед, викликати у них негативне ставлення до вчинків, небезпечних або шкідливих для суспільного життя. Тому довірливий, відкритий до думок підлітків словесний вплив дорослих дає змогу розкрити їм суть моральних цінностей, стимулює їх до власних роздумів, осмислення зв'язку окремих вчинків із життям інших людей. Логічні міркування, доводи, емоційні спогади, розповіді батьків, що виявляються в безпосередніх, ненав’язливих формах, стають зрозумілішими для школярів підліткового віку на противагу наказам, вказівкам, які зміст моральних ідей, норм цілком не розкривають. Залучення учнів до аналізу реальних ситуацій, власних вчинків і поведінки інших, а також сцен людського життя, представлених на телеекранах, сприяє засвоєнню соціального досвіду, виробленню ними критичного, усвідомленого ставлення до дійсності й самих себе. Результатом є спільне міркування, взаєморозуміння, а підліток привчається не до самозахисту, як це буває у процесі навчальних настанов батьків, а до замислення над моральними проблемами. У справі формування у підлітків критичного, вибіркового ставлення до медіа-засобів, батьки, зазвичай, вдаються до методів покарання, що зумовлюють реакції учнів, протилежні очікуванням дорослих. Проте покарання – це завжди примус, який ще більше підсилює погану поведінку. Заборона дивитися телевізор сприятиме виявленню агресивних реакції та ще більше тягнутися до цієї розваги. Загалом покарання слід поєднувати із заохоченням позитивних вчинків в учнів. Саме позитивні ствердження, підтримка навіть незначних її успіхів у напрямі вдосконалення своєї поведінки стають доцільним заохоченням моральної поведінки. Виховне середовище в сім’ї визначається її способом життя. Якщо батьки не залучають учнів до різноманітних справ, тоді вони мають надлишок вільного часу і починають захоплюватися різними розвагами, зокрема надмірним без вибору й самоконтролю переглядом телепрограм, різноманітних фільмів. Кожна діяльність володіє значним потенціалом для соціалізації особистості. Участь й захоплення дитини різноманітною діяльністю збагачує її інтереси та зумовлює критичне ставлення до медіа-засобів, послаблює її потяг до змісту медіа-інформації, що не розвиває пізнавальні здібності та не навчає соціально цінній поведінці. У даному контексті батьки повинні виявити власну ініціативу щодо вибору програм для спільного ознайомлення разом з дітьми. Залучати учнів до оволодіння інформацією, цінною для їхнього розумового й морального розвитку, доцільно непримусово й ненів’язливо, інакше батьківські директивні настанови і вказівки викликають в учнів зворотню реакцію. Приклад батьків, їхнє захоплення деякими програмами чи фільмами, міркування в присутності дітей, обговорення з ними ідей, сюжетів, науково і соціально значущих, може мати вплив на учнів, заразити їх інтересом до наукової інформації, цінностей культури. Формування у дітей імунітету до моделей агресії, що зображуються в засобах масової інформації, нейтралізує їх негативний вплив на особистість. Тому батькам залишається формувати у них упереджене ставлення до агресії. У таких ситуаціях педагогічний вплив батьків ефективний, якщо вони здійснюють аналіз сюжету, зображення подій, поведінки героїв, спираючись на наукові, культурні, ціннісні, моральні критерії. Приміром моральна оцінка батьками людських вчинків допоможе учням зрозуміти, що хороші мотиви не завжди спонукають особистість до вибору правильних засобів, дій та отримання позитивних результатів. Окрім цього учні набувають умінь вироблення власних оцінних суджень, аналізу поведінки інших людей, визначення її наслідків для громадськості. Спільні з дітьми обговорення медіапродукції привчають їх до морального міркування, усвідомлення того, що в кожній телепрограмі чи людській поведінці присутній моральний аспект, що завжди визначає їхню значущість для інших людей. Такі аналізи важливі також в тому сенсі, що вони спонукають учнів до критичної оцінки медіаінформації замість необдуманого захоплення нею, оцінки власного ставлення до їх змісту. Привчання дітей до творчості спонукає підлітків дивитися на засоби масової інформації як продукти діяльності людини. Створення власних творчих продуктів змінює ставлення учнів до ЗМІ, зумовлює їхній інтерес до них як результату діяльності людей. Саме обговорення технології виробництва медіапродукції переорієнтовує увагу школярів від сцен насильства, агресії до оцінки засобів, прийомів їхнього зображення. Дотримання даних рекомендацій сприятиме зменшенню негативного впливу телебачення на соціалізацію особистості дитини. |
Схожі:
|
"Реклама як засіб маніпулювання свідомістю підлітків" Аналіз особливостей маніпулятивного впливу реклами на підлітків на основі проведеного дослідження |
Методи ТРВЗ педагогіки в соціалізації дітей з особливими потребами до навколишнього середовища Однією з актуальних проблем в сучасній педагогіці є увага до соціалізації дітей з обмеженими можливостями,її самореалізації, до захищеності... |
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Всеукраїнський... Оціально-педагогічний зміст неформальної освіти підлітків з обмеженими функціональними можливостями |
Тема Домашнє завдання Екранні мистецтва: кіно, відео. Телебачення як мистецтво і засіб комунікації. Художні засоби кінематографу |
|
ВИХОВНА СИСТЕМА ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ... |
Впровадження проектних технологій при вивченні німецької мови як... |
|
Немирівський Будинок дитячої та юнацької творчості Основний напрямок її реалізації — створення оптимальних умов для розвитку і саморозвитку особистості, розкриття в навчально-виховному... |
ПРОЕКТ МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ І ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ... |
|
ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА: ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ І ДУХОВНИХ ПРІОРИТЕТІВ... Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ ... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua