"Реклама як засіб маніпулювання свідомістю підлітків"
|
|
Скачати 438.09 Kb.
|
    "Реклама як засіб маніпулювання свідомістю підлітків" ЗМІСТ Вступ…………………………………………………………………………….… 3 Розділ 1. Феномен маніпулювання свідомістю у просторі наукового знання 6
Розділ 2. Соціально-психологічний аналіз поняття «реклама»……..……......14 2.1. Теоретичні підходи до визначення поняття реклами…………………….14 2.2. Реклама як джерело формування цінностей та норм в суспільстві……...15 2.3. Аналіз особливостей маніпулятивного впливу реклами на підлітків на основі проведеного дослідження……………………………………………….17 Висновки…………………………………………………………………………25 Список використаних джерел…………………………………………………..28 Додаток А. Анкета «Ваше ставлення до реклами»……………………………31 Додаток Б. Анкета «Чи схильні Ви піддаватися чужій думці?»……………...34 Додаток В. Результати анкетування учнів старших класів гімназії щодо визначення їхнього ставлення до реклами……………………………………..38 Додаток Г. Буклет «Як не стати жертвою реклами»……………………….….44 ВСТУП Актуальність дослідження. У сучасному світі реклама безсумнівно виступає одним із основних рушіїв торгівлі, допомагає дізнатися про нові товари і послуги, зорієнтуватися у широкому колі виробництва і споживання. Проте вищезазначене поняття вже давно перестало бути просто джерелом інформації про товари і послуги. Сучасні науковці розглядають рекламу як визначену психологічну технологію, орієнтовану на маніпулювання мотиваційно-потребовою і свідомою сферами особистості для досягнення соціально-політичних, економічних і інших переваг та стверджують, що реклама – могутній засіб впливу і маніпуляції людиною і як феномен здатна формувати і змінювати світогляд і поведінку людей. Саме тому фахівці різних галузей нині так ретельно вивчають це явище. До цієї проблематики звертались Е.А.Доценко, О.А.Феофанов, Л.Н.Федотова, О.О. Титаренко, П.К. Власов, В.Г. Зазикін та інші. Головні негативні моменти цього впливу полягають у тому, що реклама спричиняє стереотипізацію мислення, а відтак – поведінки, нав’язує готові моделі й стандарти життя, призводить до певного викривлення соціальної поведінки. Реклама навіює людині думку, що якщо вона купить ту чи іншу річ, то стане щасливішою, привабливішою, успішнішою, що це сприятиме підвищенню її статусу. Люди оцінюють себе та інших в залежності від того, чим вони володіють, а не від їхніх особистих якостей. Все це призводить до виникнення у багатьох людей, особливо молодих, комплексу «меншовартості». Подібні уявлення нерідко спричиняють асоціальну поведінку молоді, негативно впливає на їхню психіку, викликає негативні руйнівні емоції, підвищує їх роздратованість, виснажуючи нервову систему, що згубно впливає на здоров’я в цілому. Тому в умовах інтенсивного розвитку реклами потрібно навчитись «захищатись» від неї, піднімаючи рівень власної свідомості та осмислюючи інформацію, подану в рекламі, вибірково, даючи реальну оцінку побаченому і почутому. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати поняття "реклами як засобу маніпулювання свідомістю підлітків" та розробити практичні рекомендації щодо профілактики маніпулювання свідомістю підростаючого покоління. Об’єкт дослідження: реклама як засіб маніпулювання свідомістю. Предмет дослідження: соціально-психологічні особливості маніпулятивного впливу реклами на свідомість підростаючого покоління. Гіпотеза дослідження: 1) реклама впливає не тільки на психіку підростаючого покоління як споживача, але й має вплив на соціальну поведінку, конструювання суб’єктивного світу підлітків; 2) розроблені нами практичні рекомендації щодо профілактики маніпулювання свідомістю підростаючого покоління є ефективним засобом протидії даному феномену. Завдання дослідження: - визначити феномени соціально-психологічної сутності реклами та маніпуляції свідомістю у просторі наукового знання; -дослідити особливості маніпулятивного впливу реклами на підлітків навчального закладу; -розробити практичні рекомендації щодо профілактики маніпулювання свідомістю підростаючого покоління. Методи та організація дослідження: теоретичні: теоретичний аналіз психологічної літератури; емпіричні: анкетування, тестування, спостереження, бесіда, математичні методи обробки кількісних даних. З метою дослідження соціально-психологічних особливостей маніпулятивного впливу реклами на підлітків навчального закладу були використані: анкети «Ваше ставлення до реклами», «Чи схильні Ви піддаватися чужій думці?». Досліджувані учні – учні 10-11 класів, які навчаються у Пологівській гімназії «Основа». Дослідження проводилося протягом 2012-2013 навчального року. Після аналізу особливостей маніпулятивного впливу реклами на підлітків навчального закладу та технологій маніпуляцій у рекламних роликах були розроблені практичні рекомендації щодо профілактики маніпулювання свідомістю молоді. Наукова новизна роботи. Вперше з учнями старших класів було проведено дослідження соціально-психологічної сутності реклами як засобу маніпулювання свідомістю, проаналізовані технології маніпуляцій, які використовуються у рекламних роликах. Практичне значення. Одержані в результаті написання наукової роботи дані щодо вивчення реклами як засобу маніпулювання свідомістю підлітків дозволять використовувати їх при укладанні тренінгових занять, спрямованих на профілактику даного феномену та можуть бути використані в роботі практичних психологів, соціальних педагогів, вчителів, батьків. Розділ 1 Феномен маніпулювання свідомістю у просторі наукового знання
У Великому Психологічному Словнику під редакцією Б.Г. Мещерякова та В.П. Зінченка поняття маніпуляції висвітлюється так: 1.Ручна операція, ручний вплив, демонстрація фокусу, побудованого на пруткості рук. 2.Махінація, брехня, шахрайство. 3.Комунікативний вплив, який призводить до актуалізації у об`єкта впливу відповідних мотиваційних станів (а разом з тим і відчуттів, атитюдів, стереотипів), які спонукають його до дій бажаного (вигідного) для суб’єкта впливу, при цьому не передбачається, що він обов`язково повинен бути не вигідним для об`єкта впливом.[3] Оксфордський словник англійської мови трактує маніпуляцію як «акт впливу на людей або спритне управління ними, особливо зі зневажливим підтекстом, як приховане управління або обробка». Виданий у 1969 р. в Нью-Йорку «Сучасний словник соціології» визначає маніпуляцію як «вид застосування влади, при якому той, хто володіє нею, впливає на поведінку інших, не розкриваючи характер поведінки, яку від них очікує»[27]. Відповідно до словника з політології за редакцією М. А. Василика та М. С. Вершинина під маніпулюванням розуміються методи і прийоми прихованого соціального управління політичною свідомістю і поведінкою громадян, щоб змусити їх до певної діяльності або бездіяльності.[5] У техніці пристосування для управління механізмами, які є ніби продовженням рук (важелі, рукоятки), називаються маніпуляторами. Звідси з’явилося й сучасне переносне значення слова: маніпуляція – спритне поводження з людьми, як з об’єктами, речами. Трактування терміну «маніпуляція» є різною для багатьох фахівців. Однією з перших книжок, присвячених маніпуляції свідомістю, стала книжка соціолога з ФРН Герберта Франке «Маніпульована людина» (1964). Франке дає таке визначення: «Під маніпулюванням у більшості випадків слід розуміти психічну дію, яка проводиться таємно, а отже, на шкоду тим особам, на яких вона спрямована» [27]. Відомий російський дослідник маніпулятивних технологій С. Кара-Мурза у своїй монографії «Маніпуляція свідомістю» дає таке визначення: «Маніпуляція – це вид застосування влади, при якому той, хто володіє нею, впливає на поведінку інших, не розкриваючи характер поведінки, яку він від них очікує» [11]. Ще один російський дослідник Є. Доценко говорить, що маніпуляція – це «вид психологічного впливу, майстерне виконання якого призводить до прихованого збудження в іншої людини намірів, які не співпадають з її актуально існуючими бажаннями» [8]. Практично кожна людина так чи інакше є «маніпулятором», бо постійно зайнята тим, що маніпулює оточуючими і разом з тим надійно піймана у тенета інших. [31] Як зауважує Г. Шіллер, «для досягнення успіху маніпуляція повинна залишатися непомітною. Успіх маніпуляції гарантований, коли той, ким маніпулюють, вірить, що все відбувається природно й неминуче. Інакше кажучи, для маніпуляції потрібна фальшива дійсність у якій її присутність не відчуватиметься» [30]. Досить часто в науковій і публіцистичній літературі замість слова маніпуляція вживається як синонім слово маніпулювання. [6]. Проте психологічні й педагогічні словники пов’язують це слово лише з вищими тваринами, в яких маніпулювання здійснюється здебільшого за допомогою ротового апарата і передніх кінцівок (обстеження предметів, харчування, захист, конструктивні дії тощо). Проте, на нашу думку, слово маніпулювання може використовуватися і в тих випадках, коли йдеться про дії маніпулятора щодо інших людей. [3]. Оскільки ключовим словом у нашій роботі є також слово свідомість, необхідно дати і йому визначення. Існує декілька варіантів дефініції слова свідомість: 1) процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини; 2) сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум; 3) здатність осмислено сприймати навколишнє; 4) вищий рівень психічного відображення та саморегуляції, властивий лише для людини як суспільно-історичній істоті. Специфічними видами свідомості є мислення, розум, і здоровий глузд. Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, самосвідомість, інтуїція. Оскільки людина є суспільною істотою, то людська свідомість має суспільний характер. Активність свідомості виявляється не безпосередньо, а опосередковано, тобто змінює природу не свідомість сама по собі, а людина, якій властива свідомість. Свідомість людини знаходить вияв у знаннях, переживаннях, а найповніше в її вчинках, діяльності [18]. Дослідники виділяють два види маніпуляції свідомістю: оперативну (або ситуаційну) і стратегічну. Оперативна маніпуляція полягає в тому, що, використовуючи вже наявні у свідомості людей цінності, потреби, стереотипи, звички, маніпулятор змушує їх сприймати будь-яку соціальну інформацію так, як йому це вигідно, спрямовуючи їхні соціально значущі дії в потрібне для себе русло. Стратегічна маніпуляція полягає в тому, що протягом багатьох років у свідомості людей формуються ті цінності, потреби, ідеї, стереотипи, звички, які й самі по собі сприяють підтримці стабільності вигідного маніпуляторові політичного й економічного ладу і можуть бути використані в оперативній маніпуляції, у разі виникнення такої потреби [21]. Отже, маніпулювання (або маніпуляція) свідомістю - це своєрідне панування над духовним станом людей, керування ними шляхом нав'язування ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб'єктові впливу. Цей вплив спрямовано на психічні структури людини, здійснюється приховано і має на меті запрограмувати поведінку людей, змінити їхні думки, переконання, цілі в потрібному руслі.
Авторитетні зарубіжні дослідники Г. Франке та Г. Шіллер виокремлюють три головні видові ознаки маніпуляції:
3) маніпуляція - це вплив, який вимагає значної майстерності і знань. Зустрічаються, звичайно, талановиті самородки із потужною інтуїцією, здатні до маніпуляції свідомістю інших людей за допомогою примітивних засобів. Але розмах їхніх дій невеликий, обмежується особистим впливом - у родині, у бригаді, у роті або банді. Якщо ж йдеться про суспільну свідомість, про політика, хоча б місцевого масштабу, то, як правило, до розробки акції залучаються фахівці або хоча б ті, у кого є спеціальні знання, почерпнуті з літератури або інструкцій. Оскільки маніпуляція свідомістю стала технологією, з`явились професійні працівники, які володіють цією технологією. Виникла система підготовки кадрів, наукові установи, наукова й науково – популярна література [27]. Таким чином, будь - яка маніпуляція свідомістю є взаємодією. Жертвою маніпуляції людина може стати лише в тому випадку, якщо вона виступає як її співавтор, співучасник. Тільки якщо людина під впливом отриманих сигналів перебудовує свої погляди, думки, настрої, цілі - і починає діяти за новою програмою - маніпуляція відбулася. А якщо вона засумнівалася, наполягала на своєму, захистила свою духовну програму, вона жертвою не стає. Маніпуляція - це не насильство, а спокуса. Кожній людині дана свобода духу і свобода волі. Виходить, вона навантажена відповідальністю - встояти, не впасти в спокусу. А як казав Оскар Уайльд: "Кращий спосіб позбавитись спокуси - піддатись їй", - що й відбувається з більшістю молодих людей. Якщо молода людина не опанувала до автоматизму деякий набір контролюючих «розумових інструментів», які немовби самі собою, без зусиль свідомості й волі, аналізують інформацію за однією ознакою: чи є в ній симптоми маніпуляції поведінкою,то ризик програти маніпуляції значно зростає.
Коли йдеться про механізми маніпулятивного впливу на молоду людину, мається на увазі, що один суб’єкт психічної активності своїми діями може викликати потрібну йому психічну (душевно - духовну) активність іншого суб’єкта психіки, а саме: певні відчуття, уявлення, спогади, думки, почуття, ставлення, вольові дії тощо. Найбільш відомими є такі механізми, як переконування, навіювання, примушування, санкціонування, вправляння, наслідування, психічне зараження тощо. Розглянемо деякі з них. У науці, практиці й побуті термін «переконування» використовується у його двох значеннях, а саме, як: а) система поглядів, уявлень, яких «я» дотримуюсь, з якими «я» погоджуюсь, які «я» ототожнюю із собою, оскільки вважаю їх продуктом власної діяльності, які мають під собою певну аргументацію і можуть бути логічно доведені; б) певний спосіб впливу, який передбачає аргументоване і логічно витримане доведення істинності того чи іншого положення, думки, оцінки. Для того, щоб об’єкт переконуючого впливу «повівся» так, як того прагне його суб’єкт, слід, насамперед, вивчити та врахувати інтереси і рівень готовності адресата до сприйняття інформації, яка пропонується у процесі переконування. Важливо забезпечити можливість адекватної передачі повідомлення адресату, зробити так, щоб останній зосередив на цьому повідомленні свою увагу, зрозумів і прийняв його сутність, сформував і закріпив прийнятий зміст у вигляді настанови і на її основі почав діяти [21]. При цьому переконуючий вплив можна вважати ефективним, якщо молода людина, на яку він був спрямований, привласнює і може протягом відносно тривалого часу утримувати його зміст, якщо прагне того і в такій мірі, що і в якій мірі їй пропонує суб’єкт впливу, виявляє здатність самостійно відтворювати логіку аргументування, внутрішню готовність як саморефлексії відстоювати і активно поширювати привласнений зміст. Отже, механізм переконування передбачає, з одного боку, цілеспрямований, усвідомлюваний характер маніпулятивного впливу, застосування аргументів та фактів, дотримання логіки доведення і обґрунтування, апелювання до істинності та значущості, а з іншого - свідоме ставлення реципієнта до змісту інформації, що йому пропонується, і до способу її подання. Основне призначення цього механізму - змінити (перетворити чи зміцнити) переконання реципієнта, викликати у нього відчуття і розуміння неможливості жити за іншими змістовими сценаріями. Сугестії (навіювання) за методами і намірами в координатах маніпуляції свідомістю поділяються на прямі (імперативні) та опосередковані, навмисні і ненавмисні. Саме сугестія, зокрема художнього тексту (літературна сугестія) переважно є явищем ненавмисним, опосередкованим через власне художній текст [17]. Сукупність досліджувальних механізмів маніпулятивного впливу можна розподіляти на різні типологічні групи залежно від критеріїв, обраних для такого поділу. Зокрема, чіткий типологічний розподіл дозволяє зробити застосування критерію «свобода - необхідність», вважаючи, що одні механізми надають можливість вибору і свободу дій об'єкту впливу, а інші вимагають підпорядкуватися правилам, нормам, звичаям, традиціям і, зокрема, вимогам суб'єкта впливу. Тут ідеться про перспективні механізми впливу (зобов'язування, вимагання, санкціонування, вправляння тощо). Необхідність і доцільність застосування цих механізмів пояснюється життєвою необхідністю. Крім того, існують поняття почуття обов'язку та відповідальності, спільно прийнятого рішення, домовленості, обіцянки, клятви, які надають певне моральне чи юридичне право на застосування перспективних механізмів впливу. Альтернативу становлять так звані пропозитивні механізми впливу, сутнісна основа яких становить висловлена на адресу конкретної молодої людини чи групи пропозиція мислити і діяти певним чином, що не обмежує у свободі вибору. До цього типу можна віднести такі механізми, як інформування, переконування, доведення, роз'яснення, навіювання, умовляння, демонстрування тощо [16]. Основна відмінність між маніпулюванням масовою свідомістю та індивідуальним маніпулюванням у міжособистісних взаєминах - у специфіці зосередження відповідальності. Коли маніпулюють масовою свідомістю, то із мас знімають відповідальність. Кінцева мета такого маніпулювання - пасивність мас, їхня інертність, при цьому навіюють переконання «за вас думають правителі». У міжособистісній маніпуляції, навпаки, відповідальність за рішення перекладають на адресата. Є. Доценко виокремлює такі рівні маніпуляції: а) перший рівень - посилення наявних у свідомості людей необхідних маніпуляторові ідей, установок, мотивів, цінностей, норм; б) другий рівень - пов'язаний з приватними, незначними змінами поглядів на ту чи іншу подію, процес, факт, що також впливає на емоційне й практичне ставлення до конкретного явища; в) третій рівень - корінні, кардинальні зміни життєвих установок шляхом повідомлення об'єктові сенсаційних, драматичних, надзвичайно важливих для нього повідомлень [8]. Фахівці вважають, що за допомогою маніпуляції можна досягнути швидкої зміни життєвих установок, здебільшого на перших двох рівнях впливу. Кардинальні зміни поглядів окремої молодої людини, групи людей або соціальної спільноти вимагають, на думку вчених, комплексного впливу на свідомість упродовж тривалого часу. |
Схожі:
|
RETRO 2012 < 11 — 16. 06. 12 < Ukraine, Crimea, Parthenit Комерційна ж реклама, яка експлуатуючи ці високі почуття, акцентує не на безпосередньому товарі / послузі, а створює «соціальний»... |
Уроку: РЕКЛАМА. Дата: 13. 03. 2009 Клас Обладнання: персональний комп’ютер, комп’ютерна презентація, відео реклама, друкована реклама, фломастери, папір, конверти з завданням... |
|
НАУКОВА РОБОТА Телебачення як засіб соціалізації особистості підлітків РОЗДІЛ Роль телебачення у соціалізації особистості підлітків як соціально-педагогічна проблема |
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ Анотація Оціальна реклама”, висвітлено її значення у ствердженні соціальних норм, цінностей, моделей поведінки, вихованні гуманної, толерантної... |
|
Тренінгове заняття Зростаємо без насильства Мета: сприяти формуванню правового світогляду підлітків і на цій основі формувати відповідну активну позицію підлітків у реалізацій... |
ТЕМА: Реклама |
|
Тренінг «Стать і статеві стосунки» Мета: підвищити рівень знань підлітків про особливості статі, статеві стосунки, сформувати у підлітків коректне ставлення до цих... |
Профілактика девіантної поведінки підлітків у процесі самовиховання... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ |
|
ПЛАН І. Вступ >ІІ. Дидактичні ігри важливий засіб успішного засвоєння... Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями математичних знань, умінь і навичок |
Тренінг «Збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я підлітків та молоді» Мета Мета: підвищити рівень поінформованості підлітків з питань репродуктивного здоров’я |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua