|
|
Скачати 65.21 Kb.
|
|
ВИХОВНА СИСТЕМА ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ Шатохіна О.О. Студентка групи ПВШ-10Б ІПО ІПП УМО (м. Донецьк) Модернізація середньої шкільної освіти в Україні потребує передусім корекції змісту навчання та виховання. Серед великої кількості проблем, які сьогодні хвилюють український народ, значне місце належить вихованню підростаючого покоління, як у філософсько-психологічному, інтелектуальному, культурологічному, педагогічному аспектах, так і в суто практичному. Виховання особистості посідає особливе місце в педагогіці, яка має завдання не лише виробити, окреслити, визначити шляхи, засоби і методи формування життєвих компетентностей, а ще прищепити і розвинути певні якості, риси характеру і поведінку людини, а без цього не може утворитися життєвокомпетентна особистість. В. Г. Кремень визначає серед фундаментальних знань, необхідних на сучасному етапі, “пізнання людини, її психофізіологічних та життєдіяльнісних особливостей” [9]. "Виховання – це процес соціальний у найширшому розумінні. З усім складним світом оточуючої дійсності дитина входить у безкінечне число відносин, кожна з яких, незмінно розвивається, переплітається з іншими відносинами, ускладнюється моральним, фізичним зростанням самої дитини… Спрямувати цей розвиток і керувати ним – завдання вихователя" – писав А.С.Макаренко. Якою стане людина, наскільки адаптованою вона буде до життя, як засвоє суспільні норми та цінності – усе це певною мірою залежить від її першого оточення: батьків та вихователів. Сучасний стан розвитку освіти висуває нові вимоги до діючих виховних систем, а саме: виховна система має бути системою соціальною. На початку 90-х рр. ХХ ст. українські педагоги реалізовували системний підхід до керування виховною роботою в закладах освіти, намагалися створити цілісну виховну систему школи. Під виховною системою вони розуміли «сукупність закономірно побудованих, динамічно пов”язаних компонентів виховного впливу: комплекс виховних цілей; спільність людей, що їх реалізують; діяльність, яка спрямована на реалізацію цілей; відносини, які складаються між учасниками цієї діяльності» [ 8 ]. Діюча виховна система, а саме: виховні цілі, зміст, задачі та засоби їх реалізації мають зазнати суттєвої модернізації в сучасних умовах. Актуальним залишається концептуальне осмислення нової виховної системи, головна мета якої - формування гармонійної і всебічно розвиненої особистості, громадянина України, який підготовлений до ініціативної соціальної та професійної діяльності в сучасному суспільстві [ 1 ]. Функціонування такої системи здійснюється відповідно до законів суспільства та пов”язане з реалізацією педагогічних задач, при цьому враховується те, що формування особистості здійснюється на різних рівнях:мікросоціума, соціальних груп, соціальних інститутів, міжособистісному та самовихованні. У науковій літературі існує невелика кількість тлумачень, що таке виховна система освітньої установи – це повноцінне насичене й суспільно значуще творче життя педагогів, вихованців, батьків, головним завданням якого є розвиток не тільки інтелекту, а й особистісних якостей, де “самостійні компоненти педагогічного процесу розглядаються не ізольовано, а в їх взаємозв”язку, що дозволяє виявити загальні системні властивості й якісні характеристики” [3]. Дослідники І.А.Колеснікова, Є. Степанов, Є.Н.Баришніков вважають, що “виховна система відбиває специфічний спосіб організації виховного процесу на рівні конкретної установи і тим самим підкреслюють значущість організаційно–процесуальної сторони виховної діяльності“ [14]. Л. І. Новикова та її колеги пропонують наступне визначення виховної системи “цілісний соціальний організм, що виникає в процесі взаємодії основних компонентів виховання (цілі, суб’єкти, мета, спілкування, засоби діяльності, відносини, матеріальна база) і має такі інтегративні характеристики, як спосіб життя колективу, його психологічний клімат” [ 4]. За Г.І.Сорокою та Р.І.Черновол-Ткаченко головними компонентами системи є: індивідуально - груповий, ціннісно-орієнтаційний, функціонально-діяльнісний, просторово-часовий та діагностико-аналітичний компоненти. При цьому, на їх думку, класний керівник (педагог–вихователь) може не реалізувати свої повноваження, якщо в нього відсутні теоретичні знання, практичні уміння і, головне, гуманістичні орієнтації [14]. Сучасна концепція виховної системи закладу освіти будується з орієнтацією на модель компетентної особистості, яка формується в процесі інтеграції розумового, морального, фізичного, трудового, правового та естетичного виховання і складається під впливом таких чинників, як загальнолюдських та громадянських компетентностей, правосвідомості, культури здоров”я, рівня розвитку особистості, морально-духовної свідомості, вміння будувати концепцію свого життя, своє „Я” та мобілізувати себе на подолання труднощів [12 ]. При відсутності цільових орієнтирів виховна діяльність втрачає зміст. Тому вона повинна мати мету, яка є головним фактором її життєдіяльності та за допомогою своїх зв”язків з іншими компонентами поєднує складові частини в єдине ціле. Педагоги-дослідники вважають цілісність необхідною умовою функціонування виховної системи, але при цьому можуть бути різні компоненти та різний рівень упорядкованості структурних зв”язків і елементів. Моделюючи виховну систему закладу освіти (класу, групи) слід враховувати те, що в новій соціальній ситуації втрачає ефективність пасивно-адаптивна модель і пріоритетного значення набуває діяльнісно-інноваційна або адаптивно-розвиваюча, яка потребує від особистості психологічної готовності та здібностей до індивідуального творчого самовизначення і самоздійснення, визначення свого місця у суспільстві і вибору своїх ролей; самозаміни себе в світі; пошуку і реалізації альтернативних шляхів і способів самоактуалізації; організації кваліфікованої психологічної допомоги собі у критичних життєвих ситуаціях на основі сучасних знань. Виховна система сучасного закладу освіти – це система відкрита тому, що має безліч відносин з різними соціальними інститутами, які допомагають розвиткові системи [14 ]. Як наголошує Ю.А.Конаржевський: “Взаємодіючи із середовищем система зберігає цілісність і забезпечує свій розвиток”.Також виховна система не може бути ідентичною для різних закладів освіти, вона має бути зорієнтована на конкретний навчальний заклад та учасників виховного процесу. Різноманітність традиційних, інноваційних форм виховання, гуманізація, психологізація виховного процесу, система діагностичних методик вивчення особистості, розумно спланована організація дозвілля та високий рівень розвитку учнівського самоврядування – це необхідні складові ефективних дієвих виховних систем, які спрямовані на досягнення інтегративного результату - формування життєвих компетентностей у школярів. Коли виховна система грамотно спланована та організована, проводиться з урахуванням місцевих умов і можливостей, цікава для школярів, захоплює їх, формує активну життєву позицію, розвиває творчість, ініціативу, тоді діти отримують радість від результатів своєї діяльності, але така система роботи передбачає індивідуальний та диференційований підхід, врахування вікових та статевих особливостей. Для діючих виховних систем головним є: високий рівень управління системою виховної роботи, який забезпечує досягнення найоптимальніших в даних умовах результатів, функціонування кожного елемента виховної системи, взаємозв’язок і взаємодія елементів, їх підпорядкування поставленим завданням та цілям [8]. Пошук та відпрацювання нових виховних систем сприяє результативності виховання школярів, вимагає від сучасних педагогів нових, нетрадиційних підходів, якісного рівня організації виховного процесу, підвищення педагогічної компетентності, впровадження інноваційних та розвиваючих технологій.Література 1. Бех І.Д. Виховання особистості. – К., 2003.
3 Вишневський О.І .Теоретичні основи педагогіки. – Дрогобич, 2001. 4. Журба К.О. Особливості духовного розвитку дітей.// Шкільна освіта, 2002р.№10 5. Зизюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. – К., 2000. 6. Иванов С.П. Ребёнок как субъект жизни в пространстве образования современного мира.//Мир психологии, - 2002р.№1 7. Ігнатенко П.Р. та ін. Виховання громадянина” – К., 1997. 8. Кацинська Л.Л.Виховний процес в сучасній школі.Рівне ,1997. 9 . Кремень В.Г. Національна освіта, як соціокультурне явище. //Учитель, 1999. 10. Лозова В.І.,Троцко Г.В.Теоретичні основи виховання і навчання.Харків ,2002. 11. Нові технології виховання. Збірка наукових статей. – К., 1995. 12. Пометун В.А. Основи теорії виховання. – К., 2000р. 13. Сокольников В.П. Теория воспитательного пространства. – М., 1997. 14. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології,- Харків ,2002. 15. Управління школою.//Методичний вісник, – 2002. № 10 16 . Шевченко С. Управління сучасними системами виховної роботи. //Рідна школа, -1998. |
|
Формування компетентностей особистості школяра на уроках української мови та літератури Практичний аспект діяльності учителя щодо формування ключових компетентностей особистості школяра |
Впровадження проектних технологій при вивченні німецької мови як... |
|
Сучасні тенденції взаємодії освітнього закладу з родинами у процесі... На сьогодні сім’я відіграє визначальну роль не лише у формуванні особистості дитини, а й суспільства в цілому |
ВПЛИВ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ КЕРІВНИКА... Ький писав: «…у вихованні все повинне ґрунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела... |
|
«Казка, як засіб формування здоров’язберігаючої компетентності молодших школярів» Одним з найголовніших завдань національної освіти є формування психічно, фізично та соціально здорової особистості |
Пояснювальна записка до програми Головною метою сучасного гуманітарного освітнього закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, творчої, працелюбної... |
|
Формування життєвих компетентностей учнів шляхом впровадження інноваційних... Автор статті: Тужикова Ольга Володимирівна, вчитель природознавства Парасковіївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату... |
Виховна система громадсько-активного закладу в умовах родинно-шкільного акмеологічного простору Коломис Галина Григорівна, заступник директора з виховної роботи Рівненської загальноосвітньої школи №20 |
|
ПРОГРАМА поглибленого вивчення математики в X XI профільних класах Математика є унікальним засобом формування не лише освітнього, але і розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості |
ПРОГРАМА для класів з поглибленим вивченням математики Математика є унікальним засобом формування не лише освітнього, але і розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості |