|
|
Скачати 0.81 Mb.
|
46.Західноукраїнські землі в 20-30-х роках ХХ ст.. Створення ОУН Через тяжку економічну, соціальну ситуацію виникли багато українських партій, які боролись за права українців. Найчисельнішим об’єднанням з них було Українське народно-демократичне об’єднання. Це була ліберальна партія, що виступала за конституційну демократію та незалежність України. У 20-ті роки серед українців краю поширюються прорадянські погляди так у 1919 році утворюється Комуністична партія Східної Галичини, яка в 1923 році стала Комуністичною партією Західної України (КПЗУ). У 1920 році у Празі засновується УВО, що прагнула продовжити боротьбу з поляками. Командиром її було обрано Євгенія Коновальця. Основним змістом її діяльності був терор проти представників польської влади. Суспільно-політичне життя краю характеризувалось наростанням конфронтації між корінним українським населенням краю та польською владою, що проводила жорстоку колоніальну політику. Говорячи про Румунію треба відзначити військовий стан до 1928 року. В цій ситуації діяльність будь-яких політичних партій була заборонена. Діяли лише малі комуністичні групи, які згодом влились до складу компартії Румунії. У 1927 році виникла Українська національна партія, яка уособлювала інтереси політичних кіл зорієнтованих на відстоювання національних інтересів. Головою партії став Залозецький. Це була виключно ліберальна партія, члени якої вели лише легальну діяльність. Але з боку молодих політиків УНП зазнала критики. Серед Чехословацьких політичних партій треба відзначити: аграрну, комуністичну, людову (від людова), соціал-демократичну. Взагалі політичне життя Закарпаття можна поділити на три течії. Це русофіли, русини та українофіли. Перші переконані що карпатоукраїнці – це частка руського народу. На чолі ОУН став Є.Коновалець. Ідеологією ОУН став інтегральний націоналізм, розроблений Д.Донцовим. Донцов проголошував найвищою цінністю національну державу, на чолі якої мав стати верховний провідник — вождь. Єдність вождя і народу мали забезпечувати корпорації, коаліції, профспілки, виборні ради. А єдина партія — ОУН — мала забезпечити ідеологічний провід держави. Ідеологи інтегрованого націоналізму мало приділяли уваги майбутньому соціально-економічному устрою держави. Ідеологи ОУН вважали, що незалежність української держави можна здобути шляхом національної революції — всенародного повстання проти окупантів під керівництвом ОУН. Для підготовки національної революції потрібно всіма можливими засобами розхитувати окупаційний і одночасно готувати населення до повстання. 47. Українське питання напередодні та в початковий період війни. Оформлення нового політико-правового статусу Західної України Після Першої світової війни загарбали Польща, Румунія і Чехословаччина, стали предметом політичної гри між європейськими державами — Н, СРСР, ВБ, Францією, Італією. Німеччина розширила можливості ревізувати поверсальську систему для Н досягнута разом з Італією, Францією та ВБ Мюнхенська угода (ЗО вересня 1938 p.). У березні 1939 р. Закарпаття одержало самоврядування, і було проголошено автономною українською державою - Карпатською Україною. її президентом став Августин Волошин, згодом закатований у Москві. Було прийнято і Конституцію. Усе це видавалося за німецьку ідею. У серпні 1939 р. Н запропонувала СРСР укласти пакт про ненапад.. 23 серпня 1939 р. світ сколихнула звістка про укладення радянсько-німецького договору про ненапад терміном на 10 років. Договір увійшов в історію як пакт Молотова — Ріббентропа. 1 вересня 1939 р. вибухла Друга світова війна. Гітлер розпочав війну проти Польщі в надії на те, що це буде локальна акція, така, як захоплення Чехословаччини. Напад Н на Польщу із захопленням сприйняв Сталін. 19 серпня 1939 р. він повідомив Гітлеру, що в разі нападу Німеччини на Польщу СРСР не лише залишиться нейтральним, а й допомагатиме Н. 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і окупували Західну Волинь та Східну Галичину. Після 12-денних боїв з польськими частинами війська Червоної армії вийшли на Західний Буг і Сян, де й зупинилися. А 22 вересня на честь успішного завершення польської кампанії та зміцнення радянсько-німецької дружби відбулися спільні паради. 28 вересня 1939 р. договір про дружбу і кордон. Долю земель і населення Північної Буковини та Бессарабії було вирішено в кінці червня 1940 р. На вимогу радянського керівництва за порадою Берліна Румунія 28 червня 1940 р. змушена була передати ці території СРСР. Рятуючись від сталінських переслідувань, чимало жителів Західної України намагалися втекти до генерал-губернаторства, створеного німцями в 1939 р. на колишніх польських землях. Унаслідок таких дій радянської влади ставлення до сталінського режиму круто змінилося. Поступово зростав рух Опору, активізувалася підпільна мережа ОУН. Вона не лише витримала репресії режиму, а й навіть здобула нових прихильників. Попри всю суперечливість та неоднозначність політики тоталітарного режиму в західноукраїнських землях, об'єднання в межах однієї країни вперше за багато років більшості українських етнічних територій стало визначною подією, важливим кроком у розв'язанні українського питання. 48.Напад фашистської Німеччини на СРСР. Окупаційний режим в Україні. 22 червня 1941р. Німеччина раптово напала на СРСР. Сконцентровані угруповання «Пн», «Центр» і «Пд» німецькі армії швидко просувалися на Ленінград, Москву та Київ. Основними причинами поразки Червоної армії на початку війни були: загальні політичні прорахунки і військово-стратегічні помилки радянського керівництва; переоцінка значення радянсько-німецьких договорів 1939 р.; певна раптовість; матеріальна непідготовленість до війни; незавершеність процесу переозброєння СРСР; розпорошення сил Червоної армії на кордонах. 19 вересня 1941 р. фашисти увійшли до Києва. Велике стратегічне і політичне значення мала оборона Одеси, що тривала 73 дні. 22 липня 1942 р.. після захоплення гітлерівцями м. Свердловська Ворошиловградської області, вся територія України була остаточно окупована. Встановлення "нового порядку" на окупованих територіях здійснювалося за розрахованим на 30 років планом "Ост", що передбачав знищення місцевого населення з метою звільнення українських земель для німецьких колоністів. Окупаційний режим мав три основні завдання: - забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреби фашистської воєнної машини; - вивільнити від українського населення шляхом фізичного знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини "лебенсрауму" ("життєвого простору") для арійської раси; - сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню українських територій німецькими переселенцями. Роль "третьої сили" в умовах окупаційного режиму намагалася відігравати Організація українських націоналістів. ОУН було створено в січні 1929 р. на з'їзді у Відні на чолі з Є.Коновальцем. Після вбивства Є. Коновальця у 1938 р. ОУН очолив А.Мельник. У 1940 р. ОУН розкололася на два крила: ОУН-М - мельниківці, поміркована частина націоналістів та ОУН-Б - бандерівці, революційне крило. Мельниківці відкрито стали додатком окупаційного апарату й сприяли створенню дивізії СС "Галичина" для допомоги фашистам. Бандерівці, зрозумівши, що Німеччина розглядає Україну лише як колонію, почали створювати власні збройні сили - Українську повстанську армію (УПА), метою якої була боротьба за незалежну соборну Україну. Головнокомандуючим УПА було призначено Романа Шухевича. 49. Антифашистський рух Опору в Україні, його дві течії З перших днів окупації на території України розгорнулася антифашистська боротьба. Існували дві основні течії руху Опору: комуністична (партизанські загони й радянське підпілля) і націоналістична (ОУН—УПА). На початку війни основним завданням була організація руху, збирання сил і розробка методів ведення бойових дій. До середини 1943 р. партизанський рух набув стабілізації, а згодом — мав стійкий наступальний характер. Початок війни був відзначений швидким просуванням фашистських військ Україною, тому в тилу ворога залишилися цілі підрозділи радянських військ. Саме вони стали базою радянського партизанського руху. Особливістю партизанського й підпільного руху в Україні було те, що в перший рік війни дії партизан і підпільників мали неорганізований характер, бракувало підготовлених командних кадрів і фахівців. У 1941 р. партизани мали на озброєнні тільки гвинтівки, карабіни, револьвери, пляшки із запалювальною сумішшю. Вибухівки й мін було мало. Більшість партизанів захоплювали зброю у ворога. У з'єднанні С. Ковпака трофейна зброя складала 80 % усього озброєння. 50.Визволення України від фашистської окупації. Втрати України в війн Перемога червоної армії під сталінградом у лютому 1943р. і розгром нім. Війська у Курській битві в серпні 1943р. створили необхідні передумови для наступу рад. Військ по всьому фромну і звільненню укр. земель від фашистських загарбників. 18 грудня 1943р першими було звільнено Луганськ, 23 серпня –Харків, 8 березня – Донецьк. 6 листопада війська І укр. фронту( Ватутіна) визволили Київ.Коли рад війська розгорнули успішний наступ по всьому фронту, Сталін шукав можливості укласти з Гітлером сепаративний мир. Великими наступаотними операціями було відзначено 1944р остаточного визволення укр. народу. Уся етнічна укр. територія опинилася під рад владою. Взимку і навесні 1945р рад війська завдали вермахту ударів. У квітні розгорнулася Берлінська операція. 9 травня 1945р було підписано акт про капітуляцію Н. Для СРСР війна не завершилася. 9 серпня 1945р Рад. Союз вступив у війну проти Японії. 2 вересня 1945р Японія підписала акт про капітуляцію. На завершальному етапі відбувся процес обєднання укр. земель. 21 квітня 1945р СРСР і Польща підписали Договір про дружбу, взаємодопомогу і післявоєнне співробітництво. Зх. Україна увійшло складу УРСР. У жовтні 1944р Рад армія звільнила від нім окупантів Закарпаття. Серед колишніх республік СРСР, Україна зазнала найбільш матеріальних і людських втрат. Безпосередні втрати в народному господарстві. За час війни завойовники зруйнували в У 714 міст, 28 тис сіл, промислові підприємства, колгоспи. Проте найтрагічніші соц. Втрати – це загибель людей у боях із ворогом, розстріляне, вивезене на каторжні роботи до Н. 51. Україна в період повоєнної відбудови (1944 – 1953 рр.) у 1943 р. з евакуації почало повертатися цивільне населення, відбудовувалися й відновлювали свою діяльність підприємства, перш за все на Сході України. Причому головні зусилля спрямовувалися на галузі важкої промисловості й енергетики. Якщо на 1943 р. незруйнованими залишалися тільки 1/5 промислових підприємств, то за період до 1950 шляхом надзвичайного напруження сил і без того знекровленої війною республіки обсяг промислової продукції досяг довоєнного рівня і навіть перевищив його. Після війни помітно змінилася етнічна структура населення України. У республіці не залишилося німців, було повністю знищене єврейське населення і повоєнна єврейська громада України складалася лише з тих, хто повернувся з евакуації. Натомість різко почала зростати питома вага росіян. Особливо багато російських робітників приїхали відбудовувати підприємства важкої промисловості Донбасу. У травні 1944 р., тільки-но з Криму було вибито останніх гітлерівців, почалася широкомасштабна операція з примусової депортації кримських татар, а також представників інших національностей За домовленістю керівництва Радянського Союзу з урядом відродженої Польщі кордон між обома державами повинен був пролягти майже по „лінії Керзона”, запропонованій як лінія українсько-польського розмежування ще в грудні 1919 р. Польща остаточно відмовлялася від західноукраїнських земель, отримавши територіальну компенсацію на заході за рахунок розгромленої Німеччини. Навесні 1947 р. реалізовано операцію „Вісла”. У ході операції було придушено відчайдушний опір загонів УПА, загинуло понад 10 тис. мирних жителів. Решту українців примусово переселили подалі від радянського кордону. Наслідком масштабних депортацій і переміщення населення стало те, що українсько-польська етнічна межа фактично збіглася з державним кордоном. У червні 1945 р. до складу УРСР увійшло Закарпаття. У жовтні 1944 р. край було визволено від німецько-угорських військ. За радянсько-румунським договором від 10 лютого 1947 р. між обома державами встановлювався кордон, визначений ще 1940 р. Північна Буковина і Південна Бессарабія знову ввійшли до складу УРСР. Відновлювалася Молдавська РСР. 52. Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.) За Хрущова в Рад Союзі відзначалися спробами реформування усіх сторін суспільного життя, починаючи з реабілітації політв’язнів і перейменування міст, і закінчуючи перебудовою економіки й адміністративного устрою країни. приєднали Кримську область РРФСР. До того ж приєднання Криму різко збільшило питому вагу росіян у населенні України. Найбільш помітний відтік українського населення у східні район СРСР відбувався у 1954-1956 рр., під час освоєння цілини. Було вжито заходів щодо підвищення ефективності управління народним господарством шляхом заміни централізованого галузевого управління на територіальне. У кожному з них діяли ради народного господарства (раднаргоспи). Відповідно ліквідовувалися союзні і республіканські галузеві міністерства – їхні повноваження переходили до раднаргоспів. Система раднаргоспів спричинила певні незручності в управлінні промисловістю, не враховані із самого початку реформування. Але й таке реформування не дало очікуваного результату, і управління господарством почали повертати до старої централізованої схеми. Упродовж 1950-х–початку 1960-х років тривало промислове зростання республіки. Прискорений розвиток металургії дав такі результати: за 1951 – 1958 рр. виплавка чавуну в Україні зросла більш як у 2 рази, сталі і прокату – 2,5 рази. Загальний обсяг виробництва машинобудування і металообробки збільшився в 3,4 рази. Розгорнулось будівництво хімічних підприємств. Втім, повернення до адміністративно-командної системи управління розвертало радянську економіку на екстенсивний шлях господарювання, а в майбутньому призвело до застою. 53. «Совєтізація» західних областей України в 1945 – сер. 50-х років В умовах, коли Наддніпрянщина переживала трагедію голоду 1946—1947 рр. і труднощі відбудови, в Західній Україні розгорнулася насильницька і всеохоплююча радянізація всіх сторін соціально-економічного і культурного життя краю. До здійснення радянізації Західної України активно залучалися працівники партійно-комсомольського, державного апарату, службовці правоохоронних органів, державної безпеки, культури й освіти з інших регіонів Радянського Союзу, переважно зі Східної України, їх направляли на заводи, фабрики, у радянські установи, партійні, комсомольські органи, МТС, школи, вузи, технікуми тощо. Лише в сільські школи західноукраїнських областей у 1944-1950 рр. було направлено майже 44 тис. учителів, у Західну Україну прибуло 20 тис. кваліфікованих робітників, чимало інженерно-технічних працівників, спеціалістів сільського господарства. Утворювалась мережа партійних і комсомольських організацій, формувалися професійні спілки. У 1950 р. у Західній Україні налічувалося 88 тис. комуністів проти 31 тис. у 1946 р. У грудні 1945 р. ЦК КП(б)У створив спеціальний відділ по західних областях. Згодом подібні підрозділи було організовано в галузевих міністерствах, інших управлінських республіканських структурах. Питаннями щодо західних областей відав один із заступників голови уряду, а в міністерствах — один із заступників міністра. За короткий час було створено радянський, партійний, господарський і карально-репресивний апарат, який контролював усі сфери життя західних українців. Представників місцевого населення в цьому апараті було мало. 55. Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 – серпень 1991) За ініціативою Горбачова розпочалася перебудова в СРСР, що мала охопити 5 провідних сфер: економіку (перехід від екстенсивних до інтенсивних методів господарювання), вн політику (демократизація сус життя та народовладдя), зов політику (припинення «холодної війни»), соц. Сферу(покращення матеріального та культурного добробуту населення), ідеологію (ліквідація цензури, гласність).Протягом 1985-1987 рр. в У не існувало політ сил у вигляді громадянських обєднань та народних фронтів. Чорнобильська катастрофа (квітень 1986р) сприяла пожвавленню сус-політ руху в республіці.У 1989р У прокотилася хвиля шахтарських страйків, які поруч з економічними вимогами гостро ставили і політичні питання – відмова в довірі номенклатурі та чиновникам – бюрократам. В умовах різкого загострення соц.-екон кризи, зростання цін і невпинного погіршення життєвого рівня населення навесні 1990р. відбулися перші демократичні вибори до Верховної Ради, які посилили розшарування політичних сил. У вересні 1989р виникла масова політична організація – Рух( Народний рух У за перебудову). Одна за одною створювалися політичні партії У. 16 липня 1990р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет У, яка стала передвісником незалежності нашої держави. |
| 1. Вступ до курсу історії держави і права України Предмет і завдання... Адже саме право є одним із найважливіших знарядь забезпечення справедливості прав і інтересів людини, це частина культури народу,... |
ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ТЕМ І ПИТАНЬ Предмет, принципи, джерела й значення вивчення курсу «Історія України в контексті всесвітньої історії» |
| ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ... |
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
| Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
Питання до екзаменаційних білетів Предмет та завдання курсу “Економічна історія”. Суспільні функції економічної історії |
| ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,... |
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки... Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в... |
| Керівництво навчальним процесом в ПТНЗ Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
Навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401... Призначення курсу «Загальна історія держави та права». Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Методологія науки та курсу.... |