Екзаменаційні питання
«Історія економіки та економічної думки»
Тема 1. Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
Предмет і методологія історії економіки та економічної думки, її основні функції та завдання.
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук загалом та економічної теорії зокрема.
Проблеми періодизації історії розвитку економіки та економічної думки. Основні моделі та концепції осмислення еволюційного розвитку людства.
Мета, завдання та функції навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки», її структура.
РОЗДІЛ I. ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНИХ СУСПІЛЬСТВ.
ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА
ДОІНДУСТРІАЛЬНИХ РАННІХ І ТРАДИЦІЙНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Тема 2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства
Господарство первісного суспільства. Історико-економічна періодизація первісного суспільства. Привласнювальне господарство.
Основні господарсько-культурні типи ранньопервісного суспільства, їх перспективи. Організація господарської діяльності родової общини ранньопервісного суспільства. Відносини реципрокного обміну.
Неолітична революція. Пізньопервісне суспільство та виробничого-відтворювальне господарство. Осілий спосіб життя. Сім’я, рід, гетерогенна община, плем’я ― господарські одиниці пізньопервісного суспільства. Племена-вождівства. Початок формування східного та західного шляхів цивілізаційного розвитку людства.
Господарство та господарська діяльність суспільств первісної історії України. Суспільства трипільської культури. особливості їх господарської сфери. Вплив розселення індоєвропейських племен (IV−II тис. до н. е.) на господарський розвиток українських земель.
Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій
(межа IV−III тис. до н. е. − VIII ст. до н. е.)
Становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій. Фактори становлення ранніх (локальних) цивілізацій. Відмінності між первісними та цивілізаційними суспільствами. Ранньокласові суспільства. Періоди розвитку та загальні характеристики ранньокласових суспільств Стародавнього Сходу.
Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії, Стародавньому Єгипті та Кріто-мікенській цивілізації. Природньо-кліматичні умови господарської діяльності. Зрошувальне землеробство як основа господарства. Роль державної влади в розвитку землеробства. Релігійні вірування в суспільстві та їх вплив на господарську сферу.
Господарство Шумерської цивілізації. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту. Найдавніші пам’ятки економічної думки Єгипту та відображення в них особливостей організації господарства, землекористування, обміну, рабства.
Крітські «палац-держави» та їх господарське значення. Особливості господарства мікенського суспільства.
Господарство населення доби бронзи на території України (XVIII−XII ст. до н. е.). Розвиток тваринницько-землеробського господарства. Господарство праслав’янських культур. Господарство скотарсько-кочівницького суспільства Кіммерії.
Тема 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних цивілізацій (VIII ст. до н. е. − V ст. н. е.). Становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій
Осьовий час і формування сучасних цивілізацій. «Осьовий час» як період глобальної системної трансформації духовного, політичного, технологічного, економічного життя. Формування приватної власності. Становлення і розвиток традиційних цивілізацій. Два шляхи розвитку доіндустріальних держав: східний і західний.
Східна цивілізація та її характеристика в «осьовий час» (VIII−III ст. до н. е.). Ознаки східних держав та їх господарства. Станово-класові суспільства. Система «влада-власність». Роль грошей. Рента-податок.
Господарство суспільств Стародавньої Індії. Відображення господарського життя у буддійських і брахманських релігійних трактатах. Трактат «Артхашастра». Закони Ману.
Господарство стародавнього Китаю. Роль держави у господарському житті та система розподілу. Господарські реформи. Основні течії суспільної думки: конфуціанство, легізм, даосизм, моїзм та їх господарський аспект.
Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав. Греко-римська та західноєвропейська цивілізаційні системи. Політична організація та індивідуальна власність. Відокремлення влади від власності. Формування приватної власності.
Господарство Стародавньої Греції, етапи розвитку. Міста-держави (поліси), їх роль у формуванні Західної цивілізації. Два типи античних держав: Афіни та Спарта. Антична форма власності. Поглиблення суспільного поділу праці. Галузевий характер господарства. Сільське господарство як основа економіки. Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона і Аристотеля.
Економічний розвиток Стародавнього Риму, основні етапи. Земельна власність та її трансформація. Основні форми організації господарства. Криза античної системи господарства та формування протофеодальних відносин (III−V ст. н. е. ).
Економічні ідеї раннього християнства.
Господарський розвиток українських земель. Кіммерійська та скіфська матеріальні культури. Античні міста-держави на території Північного Причорномор’я. Господарство давніх слов’ян.
Тема 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовіччя
(кінець V ст. – XV ст.)
Основні цивілізації середньовіччя: Західна (Західнохристиянська, Східнохристиянська), Східна (Мусульманська, Індійсько-Південноазійська, Китайсько-Далекосхідна).
Господарство та економічна думка держав Західнохристиянської (Західноєвропейської) цивілізації. Основні етапи розвитку та ознаки аграрно-ремісничого господарства. Роль християнства в розвитку господарського життя суспільств Європи. Економічні погляди каноністів і Томи Аквінського. Нікола Орем про суть і природу грошей.
Міста, ремесло і торгівля у системі феодального господарства. Роль середньовічного міста у розвитку товарно-грошового господарства. Цехова система організації ремесла. Виникнення мануфактур.
Господарство та економічна думка держав Східнохристиянської цивілізації. Державний устрій та особливості господарського розвитку Візантії.
Давньоруська ранньофеодальна держава ― Київська Русь: господарський розвиток та пам’ятки економічної думки. Адміністративно-військова реформа князя Володимира. Вотчина та селянське господарство. Давньоруське місто: спільні та відмінні риси із середньовічними містами Західної Європи. Організація ремесла та торгівлі. Формування фінансово-грошової системи. Податкова реформа княгині Ольги. Кодекс правових норм «Руська правда».
Господарство та економічна думка суспільств Східної цивілізаційної системи середньовіччя. Відображення постулатів Корану в економічній думці арабських мислителів. Економічні погляди Ібн Хальдуна.
РОЗДІЛ II. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ІНДУСТРІАЛЬНОЇ МАКРОЦИВІЛІЗАЦІЇ (XVI – кінець XX ст.). ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА У СУСПІЛЬСТВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ.
Тема 6. Становлення ринкової економіки та економічної науки у країнах Європейської цивілізації (XVI ст. − середина XVIII ст.)
Формування Західноєвропейсько-Північноатлантичної (Європейської) цивілізації. Вплив цивілізаційних факторів на господарство країн європейської цивілізації.
Розклад феодального та становлення ринкового господарства у країнах Західної Європи. Перехід від простого до розвиненого товарного виробництва та підприємницького господарства. Початок науково-технічного прогресу (НТП). Процес так званого первісного нагромадження капіталу. Економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
Розвиток меркантилістської доктрини.. Характеристика раннього монетарного та пізнього меркантилізму. Концепції активного грошового та активного торговельного балансу.Особливості меркантилізму в різних країнах.
Зародження класичної політичної економії. Ідейно-теоретичні та методологічні засади класичної політичної економії, основні етапи її еволюції. Концепція економічного лібералізму ― основа класичної політичної економіки. Зародження класичної політичної економії (В. Петті, П. Буагільбер, Р. Кантільйон, Д. Юм, Ф. Галіані). Виникнення теорії трудової вартості.
Економічна школа фізіократів. Економічні погляди Ф. Кене і А. Тюрго.
Формування економічної науки у вченні А. Сміта. Методологічні засади вчення А. Сміта. Концепція економічного лібералізму. Принцип «невидимої руки». Основні положення запропонованої А. Смітом економічної політики.
Тема 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації (кінець ХУІІІ ст. – 70-ті рр. ХІХ ст.)
Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки
Утвердження ранньоіндустріального ринкового господарства. Індустріалізація як економічно-соціальний процес. Теорія промислового перевороту: передумови, етапи, хід та соціально-економічні наслідки. Початок процесу економічного зростання. Розвиток підприємницького сільського господарства.
Розвиток теорії ринкової економіки класичною політичною економією в XIX ст. Економічна теорія К. Маркса.
Утвердження ринкового господарства у Великій Британії. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях Д. Рікардо, Т. Мальтуса, Н.Сеніора, Дж.С. Мілля.
Економічний розвиток Франції. Особливості промислового перевороту. Економічні погляди Ж.Б. Сея, Ф. Бастіа, Ж.Ш. Сісмонді, П.Ж. Прудона.
Розвиток ринкового господарства Німеччини. Особливості первісного нагромадження капіталу та промислового перевороту. Чинники економічного відставання
Економічний розвиток США. Особливості промислового перевороту. Роль Громадянської війни у його завершенні.
Тема 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI ст.− середині XIX ст.
Економічний розвиток українських земель у XVI ст. – середині XVIII ст. Значення політичного чинника для розвитку господарства українських земель. Регіонально-територіальний характер економіки України.
Господарство Запорізької Січі. Січове господарство. Індивідуально-трудова діяльність козаків. Фінансовий устрій. Внутрішня та зовнішня торгівля.
Економічна думка України. Економічна політика Б. Хмельницького, елементи меркантилізму в гетьманських універсалах. Меркантилістські погляди Ф. Прокоповича.
Особливості промислового перевороту в Східній та Західній Україні. Іноземний капітал в українській промисловості. Колоніальний характер української економіки.
Поширення ідей економічного лібералізму в суспільно-економічній думці. Розвиток класичної політичної економії. Економічні погляди В. Каразіна, М. Балудянського, Д. Журавського, Т. Степанова, І. Вернадського, М. Вольського, Київська психологічна школа (М. Бунге). Економічні ідеї М. Драгоманова, С. Подолинського, В. Навроцького.
Тема 9. Господарство провідних країн Європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX – на початку XX ст. Розвиток економічної думки
Загальні тенденції господарського розвитку країн Європейської цивілізації. Основні напрями економічної думки. Друга науково-технічної революція та її соціально-економічні підсумки (кінець XIX ст. − початок XX ст.). Індустріальний розвиток провідних країн Європейської цивілізації. Структурні зміни в економіці. Формування ринкової структури «недосконалої» конкуренції.
Завершення формування світового господарства. Перша хвиля глобалізації.
«Маржинальна наукова революція» в економічній теорії. Суб’єктивно-психологічний напрям у політичній економії (У.С. Джевонс, К. Менгер, Л. Вальрас).
Попередники маржиналізму (Й.Г. фон Тюнен, А. Курно, Ж. Дюпюї, Г.Г. Госсен).
Основні школи маржиналізму: австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е Бем-Баверк); математична, лозанська (У.С. Джевонс , Л. Вальрас і В. Паретто); «кембриджська» (А. Маршал, А. Пігу), «американська» (Дж.Б. Кларк).
Втрата Великою Британією світової економічної першості. Економічна теорія А. Маршалла: предмет дослідження. Методологія, теоретичні положення. Розвиток неокласичної традиції у працях А. Пігу
Перетворення США на провідну індустріальну країну світу. Фактори зростання американської економіки. Місце США у світовому господарстві. Вчення Дж. Б. Кларка.
Економічне зростання Німеччини. Фактори економічного піднесення. Особливості промислового розвитку. Основні ідеї «нової» (Г. Шмоллер, А. Вагнер, Л. Брентано, К. Бюхер). та «новітньої» (М. Вебер, В. Зомбарт) історичної школи. Соціальний напрям у політичній економії, основні течії (Р. Штольцман, Ф. Опенгеймер, О. Шпанн,).
Економічний розвиток Франції. Уповільнення темпів економічного розвитку. Протиріччя французької господарської системи.
Тема 10. Господарський розвиток та основні напрямки економічної думки України
в кінці XIX ст. – на початку XX ст.
Утвердження ринкової економіки в Україні. Індустріальний розвиток у кінці XIX − на початку XX ст. Аграрно-індустріальний характер господарства Східної України. Аграрно-сировинний характер господарства Західної України.
Структура національної економіки. Зміни у соціально-економічних відносинах, організації та управлінні виробництвом. Галузева структура промисловості. Розвиток промисловості в Східній і Західній Україні. Аграрні відносини та стан сільського господарства. Здійснення Столипінської аграрної реформи в Україні.
Основні напрями економічної думки України на межі XIX−XX ст. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії.
Висвітлення проблем розвитку політичної економії та ринкового господарства Розвиток ідей маржиналізму та неокласичної теорії у творчості М.І. Туган-Барановського і Є.Є. Слуцького. П. Чомпа ― засновник економетрії. М. Яснопольський ― засновник школи територіальної фінансової економетрії. Демократична економічна думка представників Галичини М. Павлика, І. Франка.
Тема 11. Ринкова економічна система країн Європейської цивілізації
в умовах світової системи господарства (перша половина XX ст.)
Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи і США. Економічні наслідки Першої світової війни. Економічна сутність Версальсько-Вашингтонської системи. Праця Дж.М. Кейнса «Економічні наслідки Версальської угоди». Зростання державного контролю над економікою. Руйнування економічної єдності Європи, розпад світової підприємницької економіки. Теорії імперіалізму (Дж.А. Гобсон, В. Ленін).
Світова економічна криза 1929−1933 рр. і становлення різних систем макроекономічного регулювання в 1930-ті рр. Вплив економічної кризи на розвиток країн Європейської цивілізації. «Новий курс» Ф. Рузвельта, використання економічних, організаційно-правових та організаційно-інституціональних методів державного регулювання економіки.
Основні напрями економічної думки в 20−40-х рр. XX ст. Розвиток неокласики. Теорії ринків «недосконалої» конкуренції (Дж. Робінсон, Е. Чемберлін). Теорія економіки добробуту (А.Пігу).
«Кейнсіанська революція» в економічній теорії. Економічне вчення Дж. Кейнса, його відмінності від неокласичної економічної теорії.
Зародження інституціонального напряму економічної думки як обгрунтування суспільного контролю над економікою. Традиційний і сучасний інституціоналізм. Ранній інституціоналізм, його методологічно-теоретичні засади та течії (Т. Веблен, В. Мітчел, Дж. Гобсон).
Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства. Економічні підсумки війни: матеріальні, демографічні, соціальні, політичні. План Маршалла та його значення для відбудови економіки європейських країн.
Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу та основні напрями економічної думки у 50−80-ті рр. XX ст.
Системоутворювальні фактори розвитку світової системи господарства та національних економік. Стабілізація та трансформація фінансово-грошової системи. Формування та розвиток Бреттон-Вудської монетарної системи. Ямайська валютна економічна система. Створення міжнародних економічних організацій (МВФ, МБРР та ін.), світових фінансових центрів.
Інтернаціоналізація господарського життя, основні форми. Міжнародна економічна інтеграція. Функціонування регіональних інтеграційних об’єднань. Утворення та розвиток ЄЕС. Дослідження проблем економічної інтеграції (Дж. Вайнер, Я. Тінберген, Г. Мюрдаль тощо).
Вплив сучасної науково-технічної революції (СНТР) на розвиток світового господарства та національних економік. Завершення індустріалізації сільського господарства. Дослідження суті НТР в економічній думці. Соціально-індустріальні технократичні концепції (П. Друкер, Д.К. Гелбрейт, Р. Тібольд)
Корпоратизація економіки, її висвітлення в економічній думці. (П. Друкер, Дж. Гелбрейт). Типологізація корпорацій Основні моделі корпорацій (американська, європейська. японська). Розвиток транснаціональних корпорацій (ТНК) як домінуючого фактора формування світової економіки як єдиного цілого.
Головні цілі та основні фактори досягнення економічного зростання. Перехід від екстенсивного до переважно інтенсивного типу економічного зростання. Економічне зростання в індустріально розвинених країнах світу. «Економічне диво» Німеччини. «Економічне диво» Японії. Економічний розвиток США та Великої Британії.
Теорії економічного зростання як особливий напрям економічної думки. Неокейнсіанські теорії економічної динаміки та зростання (О. Домар, Р. Харрод, Дж.В. Робінсон). Неокласичні моделі економічного зростання (Р. Солоу і Дж. Міль, Е. Денісон). Кейнсіансько-неокласичний синтез, його хвилі.
Посткейнсіанство: витоки, методологія, зміст. Англійське, ліве посткейнсіанство (Дж.В. Робінсон). Монетарне посткейнсіанство (Х.Ф. Мінскі, А. Лейонхуфвуд).
Формування та сутність змішаної економічної системи, напрями державного регулювання. Становлення та утвердження національних моделей ринкової економіки. Змішані економічні системи в економічній думці. Теорії системної трансформації капіталізму (Дж. Гелбрейт, А. Берлі, Г. Мінз, Дж.М. Кларк,).
Економічний розвиток у 1970 – першій половині 1980-х рр. та антикризова політика у реформуванні господарств країн Західної Європи. Актуалізація неокласики.
Криза кейнсіанської макроекономічної теорії та політики. Розвиток неокласичної економічної теорії: формування нової класичної теорії («неокласичне відродження»). Теорія монетаризму та рецепти стабілізації економіки М. Фрідмена. Теорія економіки пропозиції (А. Лаффер, Р. Мандел, М. Боскін). Теорія раціональних очікувань або нова класична макроекономіка (Дж. Мут, Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес). Теорія реального бізнес-циклу.
Неоконсервативні реформи державного регулювання: «тетчеризм» у Великій Британії та «рейганоміка» у США.
Тема 13. Господарство України в 1917−1991 рр.
та його трактування в економічній думці
Господарство України у міжвоєнний період в умовах ринкової економіки. Вплив Першої світової війни на економіку України. Економічні програми національних урядів України (Центральної ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР), їх реалізація в 1917−1921 рр. Економічний розвиток Західної України в 1920−1930-х рр.
Пошуки моделі соціалістичної системи господарства. Становлення радянської системи господарювання (1917 р. − березень 1921 р.). Політика «воєнного комунізму» в Україні (1919−1921 рр.). Реалізація «нової економічної політики» як системи регульованої ринкової економіки (1921−1928 рр.).
Розвиток економіки та економічної думки в умовах адміністративно-командної економічної системи (КАС). Становлення КАС в процесі економічних реформ 1930-х рр. Індустріальний розвиток у роки першої та другої п’ятирічки. Голодомор в Україні в 1932−1933 рр. Підсумки соціально-економічного розвитку України за перехідний період від ринкової до соціалістичної економіки (1917−1937 рр.).
«Перебудова» як спроба переходу до регульованої ринкової економіки (1985−1991 рр.). Економічна політика пришвидшення соціально-економічного розвитку країни та радикальної реформи управління економікою (перебудови). Україна в народногосподарському комплексі СРСР.
РОЗДІЛ III. НАЦІОНАЛЬНІ ГОСПОДАРСТВА ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ В ГЛОБАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧЕНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Тема 14. Функціонування національних господарств у системі глобальної економіки (90-ті рр. XX ст. − початок XXI ст.)
Глобалізація та її вплив на національні господарства. Глобалізація як панівна тенденція сучасного періоду розвитку економіки та суспільства. Основні етапи та історичні типи економічної глобалізації. Актуальні глобальні проблеми сучасності. Основні теоретичні напрями дослідження глобалізації. Міжнародний регіоналізм глобальної економіки.
Вплив на світове та національні господарства технологічно-інформаційної революції кінця ХХ початку ХХІ ст. Формування глобального інформаційного суспільства. Нова економіка.
Сучасні економічні теорії. Становлення нової парадигми економічної теорії в умовах інформаційної економіки. Теорії постіндустріалізму. Економічні погляди М. Кастельса як провідного теоретика інформаційної ери. Теорія постекономічного суспільства Вл. Іноземцева.
Нове кейнсіанство, пріоритети теоретичного аналізу та макроекономічної політики. Еволюція моделей економічного зростання у 90-х роках ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
Сучасний інституціоналізм та зростання його значення під впливом змін у господарській практиці. Основні теорії неоінституціональної економікс: теорія прав власності, теорія трансакційних витрат, основні етапи її розвитку (Р.Коуз, К. Ерроу, А. Алчіан, Г. Демсетц, О. Вільямсон). Теорія суспільного вибору (Дж. Б’юкенен). Нова економічна історія (кліометрія) Д. Норта і Р. Фогеля. Основні теорії нової інституціональної теорії: теорія ігр, теорія угод, еволюційна теорія, інституціональна компаративістика.
Тема 15. Формування ринкової системи господарства в Україні
(1991 р. початок XXI ст.
Формування основ національної системи господарства (1991–1999 рр.). Проголошення суверенітету (16.06.1990) та незалежності (24.08.1991) України. Державна економічна політика, її роль у становленні ринкової економіки. Ринкова трансформація національної економіки.
Стабілізація ринкової трансформації економіки України (2000–2008 рр.). Проголошення курсу на державно регульовану, соціально спрямовану економіку. Досягнення економічної стабілізації. Перехід до інвестиційно-інноваційного розвитку.
Україна у світовій економічній кризі (осінь 2008 –2011 рр.). Програма економічних реформ на 2010–2014 рр.
Місце та перспективи України у світовій економіці. Теоретичні основи та практичні проблеми трансформації економіки України у світове господарство.
Основні напрямки теоретичних розробок українських науковців. Монетарні та інституціональні концепції, обґрунтування їх застосування українськими економістами (В. Геєць, А. Чухно, В. Бодров, С. Біла, А. Гальчинський, С. Єрохін, І. Лукінов, В. Мамутов, В. Мунтіян, О. Онищенко).
|