Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України


Скачати 2.12 Mb.
Назва Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України
Сторінка 9/12
Дата 02.04.2013
Розмір 2.12 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Тема: Україна під час Другої Світової війни. Велика Вітчизняна війна (1941-1945рр).
Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона і

в стражданнях і смерті за неї.

О. Довженко

Опинившись між нацистським і радянським режимами, позбавлені

власної держави, котра захищала б їхні інтереси, українці виявилися,

як ніхто інший, беззахисними перед спустошеннями війни й

нещадною політикою тоталітарних держав, що її вели.

О. Субтельний

Радість і щастя від перемоги над Німеччиною були затьмарені

величезними людськими жертвами (загинув кожен шостий житель

республіки), які народ України приніс на вівтар перемоги, і

незмірними матеріальними збитками.

М. Коваль

План:

1) Україна в планах Німеччини. Оборонні бої Червоної армії в Україні.

2) План «Ост». Розчленування України. Нацистський «новий порядок». Голокост.

3) Розгортання руху вгору та його течії в Україні. Колабораціонізм.

4) Визволення України.

5) Втрати України. Джерела та цілі перемоги.
Література:

1) Бойко О.Д. Історія України. – К., 2002.

2) Борисенко В. Курс Укр. Історії: з найдавніших часів до ХХ ст.. – К., 1996.

3) Грицак Я. Нарис історія України. Формування модерної Української нації. – К.,2000.

4) Довідник з історії України «А» - «Я». – К., 2001.

5) Історія України / Під ред. Ю. Зайцева.-Львів, 1998.

6) Історія України: нове бачення. 42т. – К., 1995-1996.

7) Малин Я., Вол Б., Чуприна В. Історія Української державності, - Львів, 1995.

8) Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993.
Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) дати:

  • окупації України військами Німеччини та її союзників, і звільнення її Червоною армією;

  • нападу Німеччини та її союзників на СРСР;

  • оборони Червоною армією Києва, Одеси, Севастополя;

  • проголошення Акта відновлення Української держави у Львові;

  • невдалого контрнаступу Червоної армії під Харковом та в Криму;

  • створення Української повстанської армії (УПА) дивізій «Галичина» у складі війська СС, Української головної визвольної ради;

  • визволення України (наступальні операції, хронологічна таблиця).

б) назви:

  • міст, біля яких під час війни відбулися найбільші битви;

  • найбільших військових операцій Червоної армії.


в) суть:

  • гітлерівських планів «Ост» та «Барбароса», «нового порядку», встановленими нацистами в Україні.

г) основний зміст діяльності в ході війни:

  • С. Бандери, Р. Шухевича, С. Ковпака, Я. Стецька.

д) зміст понять і термінів:

  • бліцкриг, евакуація, мобілізація, окупація;

  • новий порядок, адміністративний поділ України, геноцид, концтабори, голокост, остарбайтери, гестапо;

  • Рух Опору, колабораціонізм, УПА;

  • Східний Вал, Лютезький та Букринський плацдарм, СС Галичина, корінний перелом;

  • Депортація, репресії, тил, плацдарм.


Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) розповідати про:

  • перебіг бойових дій на Україні, оборонні бої Червоної армії та звільнення України;

  • Рух Опору та його течії;

  • Битву за Дніпро.

б) розкрити ставлення до «українського питання» верхівки Німеччини та її

союзників.

в) охарактеризувати «новий порядок» в Україні.

г) визначити причини поразок ЧА у 1941р.

д) проаналізувати політичну програму та діяльність ОУН під час Другої світової

війни.

е) розкрити внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини та її

союзників і наслідки війни для українців.
Питання для обговорення:

1) Виберіть твердження, яке розкриває причини поразки радянських військ у 1941 році.

Наведіть приклади.

  • Значна перевага німецьких військ в авіації, танках та ін. озброєння; несподіваність нападу; відсутність необхідного досвіду в деяких радянських військових керівників.

  • Непідготовленість СРСР до війни; репресії проти військовий кадрів; помилкова позиція Сталіна щодо оцінки воєнно – стратегічної ситуації напередодні війни з Німеччиною, перевага Німеччини в живій силі і техніці.

  • Несподіваність нападу, репресії в радянській армії, розгубленість деяких радянських керівників, високий професіоналізм німецької армії.

2) Назвіть основні воєнні операції літньо – осінньої кампанії 1941 р. на території України.

Визначте їх загально стратегічне значення.

3) Що собою являв рух Опору німецько – фашистським загарбникам?

4) Коли і де в умовах війни було проголошено самостійну українську державу?

5) У ході якої стратегічної операції почалося широкомасштабне визволення України?

а) Московії.

б) Сталінградської.

в) Курської.
6) Коли було завершено визволення України від окупації?

7) Охарактеризуйте вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини і її

союзників.


Теми повідомлень, рефератів:

1) Наш край в роки Великої Вітчизняної Війни.

2) Наші земляки – герої війни.

Практикум за темою: «Україна під час Другої Світової війни. Велика Вітчизняна

війна (1941-1945рр).»
Хід роботи

1) Ознайомтесь з джерелами й завданням.

2) Обміркуйте засоби йо виконання й визначить основні етапи роботи.

3) Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4) Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу
Джерела

Витяг з плану «Барбаросса»

18.12.1940 Ставка фюрера

Цілком таємно

Німецькі збройні сили повинні бути готові розбити Радянську Росію в ході короткочасної кампанії ще до того, як буде закінчена війна проти Англії...

Головні сили радянських сухопутних військ, що знаходяться в Західній Росії, повинні бути знищені в сміливих операціях внаслідок глибокого, швидкого просування танкових груп. Кінцевою метою операції є створення загороджувального бар'єра проти азіатської Росії по загальній лінії Волга-Архангельськ. Театр військових дій розділяється Прип'ятськими болотами на південну й північну частину. Напрям головного удару повинен бу­ти підготовлений північніше Прип'ятських боліт... Групі армій, що діє південніше Прип'ятських боліт, належить з до­помогою концентрованих ударів, тримаючи головні сили на флангах, знищити російські війська, що перебувають на Україні, ще до виходу останніх до Дніпра.

З цією метою головний удар завдається з району Любліна в за­гальному напрямку на Київ. Одночасно війська, що перебувають у Румунії, форсують р. Прут у нижній течії і здійснюють глибоке охоплення противника. На долю румунської армії випадає скову­вати російські сили...

Адольф Гитлер. Лето 1941. Украина. Документы и материалы.

Хроника событий. - К.: Украина, 1991. - С. 68-71.

Запитання: - Які стратегічні наміри щодо України знайшли відбиток у плані «Барбаросса»?

Директива командування Південно-Західного фронту командувачу військ Київського Особливого військового округу і командирам Південно-Західного фронту

29 червня 1941 р.

Передаю постановление ЦК ВКП(б) и СНК СССР от 27 июня 1941 года о порядке вывоза и размещения людских контингентов и ценного имущества: Центральный Комитет ВКП(б) и Совет На­родных Комиссаров Союза ССР постановляют:

  1. Объекты и время эвакуации как населения, так и материаль­ных ценностей устанавливаются Советом по эвакуации или воен­ными советами фронтов, которым предоставить право, в силу сложившейся обстановки, устанавливать самостоятельно поря­док и время эвакуации.

  2. В первую очередь эвакуации подлежат:

а) важнейшие промышленные ценности (оборудование, важнейшие станки и машины), ценные сырьевые ресурсы и продовольствие (цветные металлы, горючее, хлеб) и другие ценности, имеющие государственное значение;

б) квалифицированные рабочие, инженеры и служащие вместе с эвакуированными с фронта предприятиями, население, в первую очередь молодежь, годное для военной службы, ответственные советские, партийные работники. Все ценное имущество, сырьевые и продовольственные запасы, хлеба на корню, которые при невозможности вывоза и оставления на месте могут быть использованы противником, в целях предотвращения этого использования распоряжением военных советов фронтов должны быть немедленно приведены в полную негодность, т. е. должны быть разрушены, уничтожены и сожжены.

Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941 - 1945 гг. - К: Наукова думка, 1980. - Т. 1. - С. 267.
Запитання : - Яких заходів щодо організації евакуації треба було вжити згідно з директивою командування Південно-Західного фронту?



Витяг з мемуарів М. Хрущова

Часто приходилось тогда слышать, что украинцы проявляют не­дружелюбие к отступающей Красной Армии. Я разъяснял: «Вы поймите: почему это крестьяне-украинцы должны приветство­вать наше отступление? Они огорчены. Сколько труда затрачено. Ничего не жалели для укрепления армии, для укрепления нашей страны. И вдруг разразилась такая катастрофа. Армия отступает, бросает население, бросает территорию. Естественно, они про­являют недовольство по отношению к тем, кто оставляет их в бе­де. Это не предательство, а больше огорчение».

Вопросы истории. - 1990. - № 10. - С. 91.

Запитання : - Проаналізуйте зміст документа. Наскільки глибоко й точно відби­вав він настрої народу України?

Уривок з донесення командира другого кавалерійськогокорпусу СС

12 серпня 1941 р.

...Українське і білоруське населення дуже доброзичливе. Це про­являється, зокрема, утому, що населення викриває банди, які ко­ротко чи довше вештаються у цьому районі... Доказ ввічливості полягає у тому, що з приходом військ їм зразу почали приносити молоко, яйця й інші продукти, які були віддані солдатам безкоштовно й цілком добровільно.;...)

Документ Федерального архіву в Кобленці - ФРН // Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. -Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993. - С. 520.

Зауваження і пропозиції Міністерства східних територій по генеральному плану «Ост»

Цілком таємно! Берлін, 27.04.1942

Генеральний план «Ост» передбачає, що після закінчення війни число переселенців для негайної колонізації східних територій має становити... 4450 тис. чол.

4450 тис. німців повинні бути розподілені частково також в обла­стях України...

...в) до питання про українців.

Згідно головного управління імперської безпеки на територію Сибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому передбачається переселення шестидесяти п'яти процентів насе­лення...

Дашичев В. Банкротство стратегии германского фашизма. -

М.: Наука, 1973. -Т. 2.- С. ЗО - 35.

Запитання : - Порівняйте зміст документів. Зробіть висновки.
З Меморандуму ОУН-Б до уряду Третього рейху

15 червня 1941 р.

...Навіть якщо при вході в Україну німецькі війська спочатку будуть самозрозуміло зустрічати як визволителів, таке ставлення може швидко змінитися, якщо Німеччина ввійде без наміру відновлен­ня Української Держави й використання відповідних гасел... ...Еволюція німецько-українських відносин залежить не лише від остаточного вирішення української проблеми, а й від методів, що будуть застосовані з самого початку... Організація Українських Націоналістів

Документ Федерального архіву в Кобленці -ФРН // Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. - С. 502, 504

Запитання : - Наскільки точно передбачила ОУН-Б німецьку політику в Україні? Яку інформацію для відповіді на це запитання дає зміст?

«Акт проголошення відновлення Української держави»

ЗО червня 1941 р.

1. Волею українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави, за яку поклали свої голови цілі покоління
найкращих синів України.


Організація Українських Націоналістів, яка під проводом творця і вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московського більшовицького поневолення боротьбу за свободу, взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Укра­їнська Держава...

  1. На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що створиться у столиці України - Києві...

  2. Відновлена Українська держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації. Українська Національно-Революційна Армія, що твориться на ук­раїнській землі, боротиметься далі проти московської окупації за Суверенну Соборну Державу, справедливий лад у цілому світі...

Льва-город, ЗО червня, 1941 р.

Ярослав Стецько

Голова Національних Зборів

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали. T. III. - Б.м.: Сучасність, 1983. - С. 24.
Запитання : - Перечитайте «Акт проголошення відновлення Української держа­ви» і дайте відповідь:

а)Чи можливе було створення Суверенної Соборної Української держави за умов ведення боротьби лише проти «московської окупації»?

б)Чим пояснюються слова про те, що Гітлер «допомагає українському народу визволитися»?
Наказ СД про страту членів ОУН-Б

Місце постою, 25 листопада 1941 р.

До зовнішніх постів:

Київ

Дніпропетровськ

Миколаїв

Рівне

Житомир

Вінниця

Незаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання в Райхскомісаріаті (Україна), мета якого - створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно ареш­товані й після ґрунтовного допиту таємно знищені як грабіжни­ки...

Цей лист має бути знищений командосфюрером негайно після прочитання.

Підпис

СС-оберштурмбанфюрер

Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. - С. 554-555.

Запитання : - Які висновки щодо географії бандерівського руху можна зробити, зважаючи на зміст?
Витяг з мемуарів маршала І. Конєва

Помню, как в конце октября (1943 г. - Авт.) на мой командный пункт в селе Залесье, что 12 километров севернее Пятихатки, не­ожиданно прибыли член ГКО А. Микоян, начальник тыла Красной Армии генерал армии А. Хрулев и начальник продовольственно­го управления генерал-лейтенант Д. Павлов. Они добирались до КП от станции Пятихатки пешком по грязи, поскольку на машинах проехать было невозможно.

А. Микоян интересовался нашими возможностями по отправке в тыл зерна из запасов фронта. Урожай в 1943 г. в Харьковской, Пол­тавской, Днепропетровской и части Кировоградской областях был на радость богатым. Отступающие гитлеровцы не успели его полно­стью уничтожить, а население не в силах было убрать... Большая часть хлеба была отправлена в Москву и Ленинград.

Конев И. Записки командующего фронтом. -М.: Воениздат, 1991. - С. 70-71.

Запитання:. - Наскільки виправданим було вилучення залишків продовольчих запасів на Лівобережжі восени 1943 р.?

Звіт німецького офіцера про повернення Червоної армії до Харкова у лютому 1943 р.

...По відступаючих німецьких військах стріляли з вікон і погребів, і як німецька армія відступала, з'явилися червоні прапори... До німецького відступу місто налічувало 300.000 мешканців. При поверненні німців у місті було не більше 200.000 осіб. Згідно з німецькими повідомленнями, втрати становили 100.000 осіб: з них 10.000 евакуювали німці; 10.000 забрали більшовики; 4.000 розстріляло НКВД (особливо дівчата, що мали зносини з німець­кими солдатами, вагітні, або такі, що вже мали дітей); 15.000 чо­ловік від 15 до 40 років було забрано до Червоної армії і послано на фронт без підготовки...; 5.000 молодих дівчат забрали росіяни, щоб підготувати їх на агентів розвідки; 35.000 мешканців залиши­ли місто, шукаючи притулку на селі; 21.000 загинули під час боїв. Після відступу Червоної армії мешканці Харкова стали більш привітними до німців, ніж перед тим...

Документ Федерального архіву в Кобленці - ФРН// Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. -С. 376, 378-379.
Запитання: - Прокоментуйте цей документ і охарактеризуйте особливості відновлення радянського режиму на звільнених від німецьких військ територіях.


Радянські партизани і населення

Вот висит немецкое объявление, что за убитого немецкого сол­дата будет сожжена деревня, в которой это произошло. Ну, каза­лось бы, по-человечески партизанам пожалеть бы жителей де­ревни, ан нет, солдата убивают, деревня немцами сжигается, жи­телям жить негде, деваться некуда, кроме как идти в лес к парти­занам. Достигнуты две цели: население начинает ненавидеть ок­купантов еще больше, партизанские отряды пополняются людь­ми... Партизаны сражались с немцами, но они же и терроризиро­вали население оккупированных областей.

Кондратьев В. Оплачено кровью// Родина. - 1991. - № 6-7. - С. 8

Запитання : - Дайте оцінку цьому фрагменту зі статті російського публіциста В.Кондратьева.


З листівки «За що бореться Українська повстанська армія (УПА)?»

Серпень 1943 р.

Українська повстанська армія бореться за Українську Самостійну Соборну Державу (УССД) і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі... УПА бореться проти імперіалістів і імперії, бо в них один паную­чий народ поневолює культурно і політично та визискує еко­номічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької «Нової Європи».

В лавах УПА борються українські селяни, робітники та інтелігенти проти гнобителів за УССД, за національне і соціальне визволен­ня, за новий державний порядок та новий суспільний лад.

I.а) За знищення більшовицької експлуататорської кріпацької системи в організації сільського господарства. Виходячи з того, що земля є власністю народу, Українська народна влада не накидатиме селянам однієї форми користування землею. Тому в українській державі допускатиметься індивідуальне та колективне
користування землею залежно від волі селян.


4. б) За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибут­ках підприємства. Робітник отримуватиме таку зарплату, яка потрібна для забезпечення матеріальних і духовних потреб цілої його сім'ї.

7.а) За обов'язкове середнє навчання. За піднесення освіти і культури широкої народної маси...

в) За вільний доступ молоді до вищих навчальних закладів. За за­безпечення студентства стипендіями, харчами, помешканнями та навчальним приладдям.

10. а) За свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду.

II.За повне право національних меншостей плекати свою власну по формі і змісту національну культуру.

12. За рівність усіх громадян України незалежно від національно­стей в державних та громадських правах і обов'язках, за рівне право на заробіток і відпочинок...

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали. - Т. III. - С. 79-81

Запитання : - Ознайомтеся з документом, подумайте над питаннями:

а)яку мету ставила УПА?

б)як вирішувалося питання власності? Які факти свідчили про демократичну спрямованість програми УПА?
Із спогадів маршала О. Василевського

Немецко-фашистское командование понимало, что с потерей Ук­раины рухнет Восточный фронт на юге нашей страны. Однако, преувеличивая потери и усталость Красной Армии и наде­ясь на сильную распутицу, оно полагало, что до лета крупные опе­рации с нашей стороны на южном Крыме до фронта исключены и что это позволит собрать необходимые силы, восстановить обо­рону по Днепру и связь со своими войсками, запертыми в Крыму... ...На южном Крыме советско-германского фронта гитлеровцы имели в начале 1944 года одну из наиболее крупных стратегиче­ских группировок.

...По строжайшему указанию Гитлера они любой ценой должны были удержать за собой богатейшие хлебные районы Право­бережной и западных областей Украины, Никополь с его пред­приятиями по добыче и переработке марганца, Криворожский бассейн, богатый железной рудой, и Крым...Гитлеровское ко­мандование еще надеялось и на восстановление своей обороны по Днепру.

Василевский А. М. Дело всей жизни. -М.: Политиздат, 1988. -Т. 2. - С. 70-77
Запитання : - Чим був зумовлений жорстокий опір фашистів на Правобережжі?

Матеріали про створення і ліквідацію Кримської АРСР та виселення кримськотатарського населення 1944 р.

а)«Крым - без крымских татар!» - такова сущность политики царского самодержавия.

б)Крымская Республика - это должное возмещение за все обиды, за долгую насильническую и колонизаторскую политику царского режима.

Жизнь национальностей. - 1921. -25 октября.

в)3 января 1934 года ЦИК СССР за выдающиеся успехи в деле проведения сельскохозяйственных работ... по укреплению колхозов и совхозов и выполнению обязательств перед государством наградил Крымскую АССР орденом Ленина.

Правда. - 1934. - 4 января.

г)3 листа німецького військовослужбовця з радянсько-німецького фронту своєму брату:

«Здесь против нас много татар. Я не хотел бы встретиться с тата­рами даже во сне».
д) Зі споминів Ібрагімової Гензіле про виселення татар із Криму 1944 р.:

«Нас выселили... 18 мая 1944г. Выселение проходило очень же­стоко. В три часа утра дети еще спали, вошли солдаты, чтобы мы за пять минут собрались и вышли из дому. Нам не разрешили брать с собой ни вещей, ни продуктов... Стоял сплошной плач го­лодных детей. Муж сражался на фронте. Я была стремя детьми... ...Из нашей деревни вывезли 30 семей, из которых остались жи­выми неполных 5 семей.

...Наши мужья были на фронтах, и некому было хоронить умер­ших, и часто трупы лежали несколько суток вместе с живыми. ...Скажите мне, почему допустили такие ужасы?»

«Обращение крымско-татарского народа к XXIII съезду КПСС» // Национальный вопрос в СССР: Сб. документов / Составитель Роман Купчинский. - Б. м.: Сучасність, 1975. -

С. 292, 294, 296, 299, 305-306.

.
Запитання : - Підготуйте на основі документів і матеріалів, наведених у доку­менті, доповідь про долю кримськотатарського народу в роки ра­дянської влади і після вигнання нацистських військ Криму зокрема.

Присяга вояка Української повстанської армії

Затверджена УГВР і введена наказом ГВШ ч. 7, з. 19. VII. 1944. Я, воїн Української повстанчої армії, взявши в руки зброю, урочи­сто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Ук­раїнським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров'ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:

Боротись за повне визволення всіх українських земель і ук­раїнського народу від загарбників та здобути Українську Са­мостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.

Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.

Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.

Буду виконувати всі накази зверхників.

Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.

Буду гідним побратимом у бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.

Коли я порушу або відступлю від цієї присяги, то хай мене пока­рає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу.

Повстанець. - 7944. - Листопад. - Ч. 1.

Присяга радянського партизана

Вступая в отряд борьбы с фашизмом, я обязуюсь:

  1. Не щадя своей жизни, всячески подрывать вражеские силы, уничтожая мосты, железные дороги, склады и все то, что враг ис­пользует для войны.

  2. Призывать в отряд товарищей, общими силами добывать ору­жие и готовиться к освободительному восстанию.

  3. Помня о том, что враг старается забрать на мучения наших бра­тьев, я обязуюсь делать все, чтобы отразить эти его злодеяния.

  4. Я обязуюсь носить вечно в груди образ моей Великой Родины и веру в полнейшее уничтожение врага.

  5. Действовать решительно, применяясь к условиям, и сохранять все тайны отряда.

  6. Если же я изменю этой присяге, пусть падет на меня проклятие моего народа, и да смертью накажет меня рука партизанского правосудия!


Запитання: - Порівняйте тексти присяги вояка УПА й радянського партизана.

а)Що спільне в цих документах?

б)Чим відрізняються дві присяги?


Модуль 3

Семінарське заняття №10

Варіант – I

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (...
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /...
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ...
Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”
Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи
Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»...
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної...
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка