Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України


Скачати 2.12 Mb.
Назва Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України
Сторінка 5/12
Дата 02.04.2013
Розмір 2.12 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема: Українська революція.

Поширений погляд на революцію 1917 р. як на

титанічну битву класів у Росії не дає адекватного

розуміння подій в Україні: тут вибухнула

українська революція, що за своєю природою

Була як національною, так і соціально – економічною.

О. Субтельний
Українська революція, на жаль, не розвивалася

самостійно, вона весь час мусила спів розміряти свій

марш з конвульсивними рухами й киданнями

революції російської, хаотичної і страшної. Російська

революція потягла нас через кров, через руїну, через

вогонь.

М. Грушевський

План:

1) Утворення Центральної Ради , як органу державного самоврядування України.

2) I та II Універсали Центральної Ради.

3) Жовтневий переворот в Росії III Універсал Центральної Ради.

4) Причини і початок війна радикальної Росії проти УНР. IV Універсал

Центральної ради
Література:

1) Бойко О.Д. Історія України. – К., 2002.

2) Борисенко В. Курс Укр. Історії: з найдавніших часів до ХХ ст.. – К., 1996.

3) Грицак Я. Нарис історія України. Формування модерної Української нації. – К.,2000.

4) Довідник з історії України «А» - «Я». – К., 2001.

5) Історія України / Під ред. Ю. Зайцева.-Львів, 1998.

6) Історія України: нове бачення. 42т. – К., 1995-1996.

7) Малин Я., Вол Б., Чуприна В. Історія Української державності, - Львів, 1995.

8) Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993.
Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) хронологічні рамки:

  • української революції;

  • діяльність Української Центральної Ради;

  • перша війна УНР з радянською Росією.

б) дати:

  • утворення УЦР (рік, місяць, число) та її партійний склад;

  • проведення Українського Національно Конгресу та його порядок денний;

  • проголошення I, II,III та IV Універсалів УЦР та їх основний зміст;

  • рішення з’їзду в Харкові про перетворення УНР на радянську республіку (рік, місяць);

  • бою під Крутами та його результати;

  • проголошення незалежності УНР.

в) назви:

  • центрального представницького органу українців російської держави в 1817 р.;

  • представницького органів робітників, селян, солдатів на території України;

  • новоствореної Української держави і вищих законодавчих та виконавчих органів влади;

  • програмних декларацій ЦР.

г) імена та прізвища та основний зміст діяльності у розглядуваний період:

  • лідерів ЦР керівника самостійників;

  • керівників Вільного козацтва;

  • лідерів українських більшовиків.

д) зміст понять і термінів:

  • національно – демократична революція, Українська Центральна Рада, автономісти, українізація, армія, універсал.

  • автономія, генеральний секретаріат, державотворчі процеси, Установчі збори;

  • Жовтневий переворот, політичний конфлікт, більшовики, Ради, ультиматум, Раднарком (РНК), Всеукраїнський з’їзд Рад, Народний секретаріат;

  • незалежність, суверенітет.


Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) розповідати про:

  • перебіг революційних подій в Україні у 1917- на початку 1918 р.;

  • перебіг та результати першої війни УНР з радянською Росією.

б) скласти хронологічну таблицю «Українська революція».
в) довести, що в під російській Україні у 1917р. розгорнулась національно –

демократична революція.
г) проаналізувати програму та діяльність Української Центральної Ради.
д) встановити характер Української революції.
е) визначити соціальну базу політичних сил, що об’єднались у ЦР, більшовицької

влади в Україні.
є) проаналізувати становище основних політичних сил Росії та під російської

України до уст самоврядування українців, прослідкувати його можливу еволюцію.
ж) розкрити зміст та значення кожного з універсалів ЦР.
з) визначити причини та наслідки війни УНР з радикальною Росією.
и) розкрити причини поразок УНР у війні з радянською Росією.
Питання для обговорення:

1) Коли і за яких обставин була створена Центральна Рада? Хто був її головою?

2) Наведіть факти, які свідчать про розгорнення національно –визвольного руху в березні -

червні 1917р.

3) У чому зміст і значення II Універсалу?

4) Із запропонованих текстів виберіть той, який за своїм змістом відповідає III Універсалу

Центральної Ради:

  • Виходячи із угоди з тимчасовим урядом, Центральна Рада заявляє, що вона не має наміру встановлення автономію України до складання загальноросійських Установчих зборів.

  • Центральна Рада проголошує Україну самостійною незалежною державою.

  • Центральна Рада проголошує Українську Народну Республіку (УНР) в складі Російської республіки.

Відповідь обґрунтуйте.

5) Що ви знаєте про перший Всеукраїнський з’їзд Рад?

6) У чому історичне значення IV Універсалу Центральної Ради?
Теми повідомлень, рефератів:

1) М. Грушевський: політик, історик, громадський діяч.

2 )Політичний портрет В. Винниченка.

3) II Універсал: крок назад, мотиви сторін.

Практикум за темою: «Українська революція»
Хід роботи

1) Ознайомтесь з джерелами й завданням.

2) Обміркуйте засоби йо виконання й визначить основні етапи роботи.

3) Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4) Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу

Джерела

Відозва Української Центральної Ради до українського народу (9 березня 1917 р.)

Народе Український!

Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям

Росії.

Настав час і Твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя, після більш як двохсотлітнього сну.

Уперше, Український тридцятип'ятиміліонний народе. Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто Ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш сам собі кувати кращу долю.

Впав царський уряд, а тимчасовий оголосив, що незабаром скличе Установчі Збори (Учредительное Собраніе) на основі загального, рівного, прямого й таємного виборчого права.

Звідти уперше на весь світ пролунає у всій своїй силі справжній голос Твій, справжня воля Твоя.

До того ж часу ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які тобі природно належать, і які Ти повинен мати. Великий Народе, ти сам хазяїн на Українській землі.

А в найближчім часі права на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих по судах і всіх урядових інституціях. З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся. Народе, того ж права для української мови і пастирів церкви, земств і всіх неурядових інституцій на Україні.

Народе український;

Селяни, робітники, солдати, городяни, духовенство, вся українська інтелігенція!

Додержуйте спокій: не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад в житті, але разом, щиро й уперто беріться до роботи: до гуртовання в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх українських людей, на всі місця - Організуйтесь!

Тільки згуртувавшись можна добре пізнати всі свої потреби, рішуче за них заявити і створити кращу долю на своїй Землі.

Народе Український!

Перед Тобою шлях до нового життя.

Сміливо ж. одностайно йди на той великий шлях в ім'я щастя свого і щастя будучих поколінь Матері України, могутньою рукою твори своє нове вільне життя.

Запитання: - Поясніть появу на політичній арені Української Центральної Ради.

- Визначте позицію Центральної Ради у перші дні революції.

- До чого закликає Центральна Рада український народ?

Із Статуту Генерального Секретаріату (16 липня 1917р.)

На підставі згоди з тимчасовим правительством дня 16 липня (н.ст.) 1917 р. - орган революційної демократії всіх народів України - Українська Центральна Рада, що має підготувати Україну до остаточного здійснення автономного ладу й довести її до Українських Установчих всенародніх Зборів і російського Установчого Зібрання, - утворює Генеральний Секретаріат, який являється найвищим органом управи на Україні.

Діяльність Генерального Секретаріату зазначається тимчасово такими головними пунктами:

  1. Найвищим краєвим органом управи на Україні є Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради, який формується Центральною Радою, відповідає перед нею і затверджується тимчасовим правительством.

  2. Формувати: Генерального Секретаріату Центральна Рада здійснює через свій Комітет.

  3. Центральна Рада затверджує Генеральний Секретаріат в цілості, висловлюючи йому довіру.

  4. В склад Генерального Секретаріату входить 14 генеральних секретарів, а саме секретарі: в справах внутрішніх, фінансових, військових, харчових, земельних, юстиції, освіти, національних, торгу, промисловосте, почти й телеграфу, праці, доріг, генеральний контрольор і генеральний писарь...

  1. Свою вдасть Генеральний Секретаріат здійснює через всі урядові органи на Україні.

  2. Всі урядові органи на Україні підлягають власти Генерального Секретаріату...

7. Всі урядові посади на Україні, коли вони не виборні, заміщаються Генеральним Секретаріатом або підвладними йому органами.

8.При тимчасовім правительстві має бути статс-секретар для справ України, якого призначає тимчасове правительство по згоді з Центральною Радою.

9.Статс-секретарь має пильнувати інтересів України в усій роботі тимчасового правительства й в разі потреби переслати законопроекти через Генеральний Секретаріат на розгляд Центральної Ради;

10. Генеральний Секретаріат передає на санкцію тимчасового правительства ті
законопроекти, які розглянула й ухвалила Центральна Рада;

11. Генеральний Секретаріат передає на затвердження тимчасового правительства тимчасові
фінансові обрахунки видатків на потреби України, які розглянула й ухвалила Центральна Рада.

12. Тими коштами, які надходять на рахунок Центральної Ради, розпоряджується
Генеральний Секретаріат по бюджету, ухваленому Центральною Радою.

Запитання: - Який порядок управління на Україні визначено Статутом Генерального Секретаріату?


З «І Універсаму Української Центральної Ради до українського народу, сущого по Україні й поза Україною» (10 червня 1917р.)

«Хай буде Україна вільною. Не віддаляючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, пря­мим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Украї­ні, мають право видавати тільки наші Українські Збори...

Ми вислали до Петрограда своїх деле­гатів (послів), щоб вопи представили Ро­сійському Тимчасовому Правительству наші домагання. А найголовніші домаган­ня були такі:

Щоб Російське Правительство прилюд­но окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на автономію.

Щоб Центральне Російське Правитель­ство по всіх справах, що торкаються Ук­раїни, мало при собі нашого комісара по українських справах.

Щоб місцева власть па Вкраїні була об'єднана одним представником від Цен­трального Російського Правительства,себ­то вибраним нами комісаром па Вкраїні.

Щоб певна частина грошей, які збира­ються в Центральну казну з нашого наро­ду, була видана нам, представникам сього народу, на національно-культурні потре­би його.

Всі сі домагання наше Центральне Ро­сійське Правительство одкинуло ... і че­рез те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і сповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя... І коли ми зробимо сю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представники! від усіх народів Землі Української і виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми під­готовим, Всеросійське Учредительне Зіб­рання мас затвердити своїм законом...»

Завдання : - Уважно ознайомтеся з уні­версалом і визначить:

1. Яким бачить Цен­тральна Рада державний устрій України.

2. Що вона вимагає від Тимчасового уря­ду.

3. Що треба зробити, щоб здійснити мету. Поясніть, чому Центральна Рада ставить питання про автономію України, чому вона не вимагає відокремлення від Росії.

З «II Універсалу Української Централь­ної Ради» (3 липня 1917р.)


«Українська Центральна Рада, обрана Українським народом через його револю­ційні організації, незабаром поповниться на справедливих основах представниками інших народів, що живуть на Україні, від їх революційних організацій, і тоді стане тим єдиним найвищим революційним ор­ганом революційної демократії Україні, який буде представляти інтереси всієї люд­ності нашого краю.

Поповнена Центральна Рала виділить наново з свого складу окремий одповідальний перед нею орган Генеральний Секретаріат, що буде представлений на затвердження Временного Правительства, яко носитель найвищої краєвої влади Вре­менного Правительства на Україні.

...Прямуючи до автономного ладу на Україні, Центральна Рада в згоді з націо­нальними меншостями України підготов­лятиме проект законів про автономний устрій України для внесення їх на за­твердження Учредительного Зібрання.

...Що торкається комплектування війсь­кових частей, то для сього Центральна Рада матиме своїх представників при ка­бінеті Військового Міністра при Генеральнім Штабі Верховному Главнокомандуючому, які будуть брати участь в справах комплектування окремих частин виключ­но українцями».

Завдання: - Проаналізуйте документ за таким планом:

І. Відносини з Росією.

2. Найвищий законодавчий орган і умови, за яких він набуває законності.

3. Україні­зація армії.

Зробіть загальні висновки.
«II Універсал спричинив неоднозначну реакцію як у Росії, так і в Україні. Павло Мілюков (голова партії кадетів): «[Цей] документ зраджував інтереси Росії, крім того був юридично безграмотний». Бо­рис Нольде (впливовий юрист-кадет): «...Поза всяким сумнівом, одностороннім актом легалістично-державного дури­світства, в якому, з одного боку, відчу­вається досвідчена рука старого євро­пейського войовника, добре обізнаного в науці проникливих політичних формул та складної політичної боротьби, а з ін­шого боку — неосвіченого і зовсім неви­правданого революційного ентузіазму (петроградських міністрів»). Олександр Керенський (військовий міністр Тимчасо­вого уряду): «Рада почала кампанію щодо створення незалежної армії, і хоч більшу автономність самої Ради можна було допустити, тепер це повністю вик­лючалось у зв'язку з військовим насту­пом, що наближався». Михайло Грушевський (голова Центральної Ради): «Ми виходим на виший рівень і де-факто одержуємо автономію для України із за­конодавчим і виконавчим органом Радою і Секретаріатом» . Володимир Винниченко (голова Генерального Сек­ретаріату): «Факт же був той, що з мо­менту оголошення цих двох актів Украї­на мала окреме управління, окремий Уряд, відповідальний перед своїм революційним Парламентом. Володимир Кедровський ( член Військового комітету) у своїх споминах згадував, що фактично переможцем вийшов Петроград. Його міністри приїхали як переможені шукати порозуміння, а виїхали як переможці, за­бравши зобов'язання від Центральної Ради відректися від теперішнього свого національного, революційного шляху політики, який давав їм велику мораль­ну і фактичну силу : стати на шлях поро­зумінь, компромісів та угодовства, що вже не могло підкосити запалу в укра­їнських масах до боротьби».

А як гадаєте ви: це була перемога чи поразка Центральної Ради? Обґрунтуйте свої висновки

З ІІІ Універсалу Української Цен­тральної Ради (7(10) листопада 1917р.)
«Однині Україна стає Українською На­родною Республікою.

Не відділяючись від республіки Російсь­кої і зберігаючи єдність її, ми твердо ста­немо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і віль­них народів.

До Установчих Зборів України вся власть творити лад на землях наших, да­вати закони й правити належить нам, Ук­раїнській Центральній Раді, і нашому пра­вительству — Генеральному Секретаріа­тові України.

До території Народної Української Рес­публіки належать землі, заселені у біль­шості! українцями: Київщина, Поділля. Волинь, Чернігівщина. Полтавщина, Хар­ківщина, Катеринославщина Херсонщи­на, Таврія (без Криму)...

Однині на території Української Народ­ної Республіки існуюче право на землі по­міщицькі та інші нетрудових хазяйств сільськогосподарського значення, а також на удільні, кабінетські та церковні землі – касується

На території Народної Республіки Ук­раїни від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці.

...Народам великоруському, єврейсько­му, польському й іншим народам на Ук­раїні признаємо національно-персональну автономію тля забезпечення ї>. права і свободи самоврядування в справах їх на­ціонального життя...

Днем виборів до Українських Установ­чих Зборів призначено 27 грудня (декабря) 1917 року, а днем скликання їх-9 січ­ня (января) 1918 року»15.
Завдання :- Проаналізуйте документ за таким планом:

1. Державна влада.

2. Вза­ємини з Росією.

3. Територія України.

4. Земельне питання.

5. Робітниче питан­ня.

6. Національне питання.

7. Нове в III Універсалі порівняно з попередніми уні­версалами.
З « Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради »(4 грудня 1917 р.)

Спочатку таке становище дезорганізувало загони на фронті. Видання нею маніфесту до українських частин на фронтовій лінії Рада знищила єдність бойових сил і спровокувала розділ в часі, коли єдність була можлива, слідувати виробленими шляхами згоди між урядами обох респуб­лік. По-друге, Рала завинила в демобілі­зації тих частин в Україні, що були вірні Советам.

По-третє, Рада допомагає змові Каледіна своїм становищем проти впливу Со­вєтів і вміщуючись в автономні права про­вінцій Дону і Кубані...

З отих поданих причин Совет Народних Комісарів закликає Українську Народну Республіку відповісти на слідуючи питан­ня, дані Раді:

  1. Чи Рада обіцяє залишити і утрима­тися від акцій по знищенню спільного фронту?

  2. Чи Рада обіцяє відмовити в дозволі тим, що йдуть через українську територію в околицях Дону, Уралу чи іншого міс­ця? Чи хоче зобов'язати себе обіцянкою, що не пропустить військ того роду без уповноваження нашого головнокоманду­ючого?

  3. Чи Рада обіцяє допомогти революцій­ним військам в боротьбі проти контрреволюційних сил кадетів і генерала Каледіна?

  4. Чи Рада обіцяє стримати намагання, роблені для знищення військ Совєтів і червоногвардійських одиниць на Україні? Чи обіцяє негайно переслати військові повноваження тим, від кого їх відібрали?

У випадку, якби не прийшла задовільна відповідь впродовж 48 годин, буде вважати себе в стані війни за ін­тереси Совєтів Росії й України. Підписа­ли:-В.Ульянов, голова Совнаркому; Л.Троцький, комісар закордонних справ».

Зі статті Иосифа Сталіна «Відповідь товариша.» українцям у тилу і на фронті» (17 грудня 1917р.)

«Конфлікт виник не з питання про цен­тралізм і самовизначення, а з таких трьох конкретних питань:

Перше питання. Конфлікт почався з наказів по фронту члена Генерального Секретаріату Петлюри, що загрожували повною дезорганізацією фронту... Петлюра почав у своїх наказах скликати на Ук­раїну всі українські частини армії і флоту...

Друге питання. Конфлікт, що почався наказами Петлюри, був загострений по­літикою Генерального Секретаріату Ради, який почав роззброєння Ради депутатів України. Загони Генерального Секретарі­ату напали вночі на радянські війська та роззброїли їх.

Третє питання. Конфлікт дійшов до краю, коли Генеральний Секретаріат на­відріз відмовився пропустити революцій­ні війська Рад проти Каледіна...

Від свідомості і революційності укра­їнських робітників та солдатів залежить закликати до порядку свій Генеральний Секретаріат або перебрати його в інтере­сах мирного розв'язання небезпечного конфлікту».

З відповіді Генерального Секретаріату Центральної Ради па ультиматум Раднаркому РРФСР (5 грудня 1917р.)

«Генеральний Секретаріат у заяві [Рад;] Народних Комісарів про визнання ними Української Республіки убачає або нещи­рість, або протиріччя самих собі.

Не можна одночасно визначити право на самовизначення аж до відокремлення і в той же час робити грубий замах на це право нав'язуванням своїх форм держав­ного устрою самовизначення держав, як це робити Рада Народних Комісарів Ве­ликоросії...

Звідси випливають і подальші відповіді на запитання Ради Народних Комісарів.

Єдність фронту визначає і Генеральний Секретаріат Української Народної Республіки, але після того як Рада Народних Комісарів Великоросії зруйнувала цей фронт внесенням в нього повної дезорга­нізації, після того, як більшовицькі части­ни залишають і оголюють фронт, Гене­ральний Секретаріат не знаходить можли­вості єдино силами українських частин охороняти усю величезну лінію фронту...

Що стосується другого питання про пропуск частин через територію Українсь­кої Народної Республіки, то Генеральний Секретаріат займає певну позицію: він признає право на самовизначення кожної національності або області аж до відок­ремлення, тому нав'язування Великоросії, Дону, Уралу, Сибіру, Бессарабії або кому іншому свого сприйняття політичного управління Генеральний Секретаріат не вважає логічним і можливим...

Нарешті, відносно четвертого питання, чи буде Рада роззброювати неукраїнський полон. Генеральний Секретаріат заявляє, що на території Української Народної Рес­публіки влада належить демократії Укра­їни. Всілякі замахи збройної сили на цю владу будуть придушуватися тією ж си­лою».

Завдання : - Уважно ознайомтеся з доку­ментами, враховуючи аргументи кожної зі сторін. Уявіть себе сучасником і учасником тих подій. Визначить своє ставлення до цього конфлікту. Свою думку обґрунтуйте.

- Проаналізуйте ультиматум Раднаркому за таким планом:

1. Ставлення радянського уряду до УНР.

2. Умови дип­ломатичного визнання УНР

3. Можливі наслідки ультиматуму для УНР.

Дайте влас­ну оцінку цьому документові.

З «IV Універсалу Української Централь­ної Ради» (9(22) січня 1918р.)

«...Але з тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки лютої війни знеси­лили наш край і людність. Фабрики това­рів не виробляють. Заводи спиняються. Залізниці розхитані. Гроші в ціні падають. Хліба зменшується. Насуває голод. По краю розплодились юрби грабіжників і злодіїв.

Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі збори в приписа­ний нашим попереднім універсалом час. Ці Збори, призначені на нинішній день, не змогли зібратись.

А тим часом петроградське правительство народних комісарів, щоб приверну­ти під свою владу вільну Українську Рес­публіку, оповістило війну Україні і наси­лає на наші землі своє військо...

...Ми, Українська Центральна Рада, сповіщаємо всіх громадян України:

Однині Українська Народна Республі­ка стає самостійною, ні від нікого не за­лежною, вільною, суверенною державою українського народу.

Власть в ній буде належати тільки на­родові України, іменем якого, поки збе­руться Українські Установчі збори, буде­мо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу, селян, робітників ї солдатів, та наш вико­нуючий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів.

Незмірно тяжка війна, розпочата буржу­азними правительствами тяжко мучила нам народ, знищила наш край, розбила господарство. Тепер тому мусить бути кінець!

В справі земельній комісія. вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасу­вання власності і соціалізацію землі згід­но з нашою постановою на сьомій сесії.

...В самостійній Українській Народній Республіці нації користуватимуться пра­вом національно-персональної автоно­мії...»

Завдання : - Виявіть центральну тезу IV Універсалу, а також причини його прого­лошення. Свої думки обґрунтуйте.

- Проаналізуйте документ за таким планом:

І. Причини проголошення універсалу.

2. Основна ідея його.

3. Пер­ші заходи самостійної держави.

4. Історич­не значення Універсалу.


Семінарське заняття №6

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (...
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /...
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ...
Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”
Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи
Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»...
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної...
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка