Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України


Скачати 2.12 Mb.
Назва Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України
Сторінка 6/12
Дата 02.04.2013
Розмір 2.12 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)

Революція – це Сатурн , що жере власних дітей.

П’єр Верньо.

За помилки державних діячів розплачується народ.

М. Бердяєв.

План:

1) Брестський договір. Падіння ЦР.

2) Державний переворот. Гетьманська держава. П. Скоропадський.

3) Директорія, її внутрішня і зовнішня політика.

4) Західно – Українська Народні республіка (ЗУНР). Акт злуки УНР і ЗУНР.

5) Політика більшовиків в Україні. Воєнний комунізм.

6) Радянсько – польська війна і Україна. Варшавський договір. Ризький мир.
Література:

1) Винниченко В.К. Відродження нації. – К., 1990.

2) Горслов В. Павлов Скоропадський – гетьман Української Держави. – К., 1995.

3) Гунчак Т. Україна: Перша половина ХХ ст. Нариси політичної історії. – К., 1993.

4) Конституційні акти України 1917-1920. –К., 1992.

5) Лазарович М. В. Українські січові стрільці в революційних подіях у листопаді 1918р. в Східній Галичині //Укр..-іст. журнал. – 1998.- №5.

6)Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Львів, 1995.

7) Лазовий В. Пошук Директорією ідейно-політичних засад відновлення діяльності УНР // Укр. –іст.

8) Нагасвський І. Історія української держави ХХ ст. – К., 1994.

9) Павленко Ю., Храмов Ю. Українська Державність у 1917-1920р. – К., 1995.

10) Павлюк О.В. Українсько-польський союз і політика США щодо УНР у 1920р. //Укр. –іст. журнал. - №6.

11) Ресит О. Українська революція. – К., 1996.

12) Солдатенко В.Ф. Українська революція, концепція та історіографія (1918-1920рр.), -К., 1999.

13) Українська Центральна Рада. Документи матеріали. Т.І. –К., 1996; Т.2.-К, 1997.

14) Українська державність у ХХ столітті – К., 1996.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) хронологічні рамки:

  • існування гетьманської держави П.Скоропадського, ЗУНР, Директорії,

денікінського режиму в Україні;

  • окупації військами Антанти півдня України;

  • окупація України військами четверного союзу;

  • другої війни УНР з радянською Росією, війни УНР та ЗО УНР з Польщею.

б) дати:

  • I з’їзду КП(б)У та центральні положення її програми;

  • утворення Українського національного союзу та центральні положення його

програми;

  • українське повстання у Львові та його результати;

  • падіння ЦР;

  • утворення Директорії;

  • утворення Акта злуки та його основний зміст;

  • Варшавського договору УНР з Польщею та його основний зміст;

  • Ризького мирного договору РСФРР й УСРР з Польщею та його основний зміст;

в) назви:

  • Української держави під час управління нею гетьмана П. Скоропадського, Директорії, більшовиків;

  • Української держави, створеної на землях, що входили до складу Австро-Угорщини;

  • органів вищої влади гетьманської держави, ЗУНР,УНР часів Директорії, УСРР;

  • армії ЗУНР.

г) імена, прізвища:

  • керівників Української держави у 1918-1920 р, лідера анархо комуністичного руху в Україні;

  • керівників Польщі, радянської Росії, Франції, Великобританії, США, Німеччини, Австро-Угорщини, російських білогвардійців.

д) зміст понять і термінів:

  • Конституція УНР, окупація;

  • маніфест, універсал, монархія, гетьманат, Рада міністрів;

  • Директорія, трудовий конгрес, УНР, отаманщина, агресія, інтервенція, анархія, білогвардійці;

  • соборність, Акт злуки УНР і ЗУНР, УГА;

  • більшовики, КП(б)У, УСР, ВУЦВК, Рада Народних комісарів (РНК), «воєнний комунізм», продовольча розкладка, націоналізація, мілітаризація, Всеукраїнська надзвичайна комісія, репресії, повстання, терор.


Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) розповідати про:

  • хід воєнних дій на території України в 1918-1919 рр.

б) характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана

Скоропадського, Директорії, більшовиків.

в) порівняти програми та діяльність урядів гетьманської держави, Директорії,

ЗУНР, більшовиків.

г) встановити причини гетьманського перевороту та падіння, режиму гетьмана

Скоропадського, Директорії.

д) встановити причини Україно – Польської війни та підписання С. Петлюрою

Варшавського договору.

е) визначити причини поразки національно – визвольного змагання українців

(національно демократичної революції в Україні).


Питання для обговорення:

1) Що змусило Центральну Раду піти на переговори з країнами Четверного союзу?

2) В якій сфері діяльності урядом гетьмана П. Скоропадського досягнуто найбільших

успіхів?

  • У зовнішній політиці.

  • В аграрній політиці.

  • У будівництві збройних сил.

  • У національно – культурному будівництві.

Доведіть.

3) У чому, на вашу думку, проявлялася слабкість гетьманату?

4) розкрийте причини падіння ЗУНР.

5) У чому причини поразки Директорії?

6) Як ви вважаєте, Варшавський договір – це отриманий крок чи помилка С. Петлюри?

7) Підведіть підсумки української національно – визвольної революції 1917-1920 рр. за таким планом:

  • результати революції.

  • причини поразки революції.

  • Історичне значення революції.


Теми повідомлень, рефератів:

1) П. Скоропадський : український гетьман з примусу чи за переконанням.

2) Політичний портрет С. Петлюри.

3) Н. Махно – авантюрист чи трагічна постать в українській історії.

4) Культура та духовне життя 1917- 1920 рр.

5)Директорія: більшовики по – українські.

6) Акт злуки 22 січня 1919р: фантом єдиної Української держави.

Практикум за темою: «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

(1918-1920)»
Хід роботи

1) Ознайомтесь з джерелами й завданням.

2) Обміркуйте засоби йо виконання й визначить основні етапи роботи.

3) Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4) Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу
Джерела

Витяг із Статуту Українського національного союзу

Мета Союзу:

а) утворення міцної самостійної Української держави;

б) боротьба за законну владу на Україні, відповідальну перед парламентом;

в) боротьба за демократичний виборчий закону всі установи...;

г) оборона прав українського народу і Української держави в міжнародній сфері.

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті.: Документи і матеріали. - Б.м.: Сучасність, 1983. -Т. І. - С. 400.

Запитання :

- Яким керівники Директорії уявляли соціально-економічний та політичний лад УНР?

З Декларації Директорії 'УНР

Героїчним поривом українського озброєного трудового народу зметено з лиця землі української руйнуюче поміщицько-монархічне панування - гетьманщину.

До повного вирішення земельної реформи Директорія Українсь­кої Народної Республіки оголосила: всі дрібні селянські господар­ства і всі трудові господарства залишаються в користуванні попередніх їх власників непорушними, а решта земель перехо­дить у користування безземельних і малоземельних селян, в пер­шу чергу тих, хто пішов у військо Республіки для боротьби з бувшим гетьманом. Ця постанова стосується також до монастир­ських, церковних і казенних земель.

Постановою 9 грудня Директорія одмінила всі закони і постанови гетьманського уряду в сфері робітничої політики. Відновлено восьмигодинний робочий день. Знов установлено договори, право коаліцій і страйків, а також усю повноту прав ро­бітничих фабричних комітетів.

Кому належить влада?

Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу... Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише класам працюючим - робітництву й селянству, тим класам, що здобули цю владу своєю кров'ю.

Гріхи буржуазії

Так звані «пануючі класи», класи земельної, промислової буржуа­зії, за сім місяців цілковитого, нічим не обмеженого свого панування на Україні доказали свою цілковиту нездатність і надзвичайну шкі­дливість для всього народу і управління державою. ... З боку революційного правительства, поставленого народом, що в гніві й муках постав проти цих гнобителів, було би злочинст­вом супроти всього краю після всього цього допустити ці класи до участі в управлінні країною.

Робітничий контроль

Усі зусилля свої Директорія направить на таку організацію народ­ного господарства, яка б відповідала сучасному переходовому моменту, коли нищиться старий капіталістичний світ й на його руїнах сходять паростки нового всесвітнього ладу, який не зна­тиме ніякого гніту і визиску. Директорія вважає своїм обов'язком взяти під керування УНР головні галузі української промисловос­ті і направити господарство в інтересах працюючих класів і всьо­го громадянства, а не малої групи класу великовласників...

Міжнародні відносини

У сфері міжнародних відносин Директорія стоїть на ґрунті цілко­витого нейтралітету і бажання мирного співжиття з народами всіх держав.

Внутрішня політика

... Класам нетрудовим треба розумно і чесно признати шкідливість і несправедливість їхнього бувшого панування і раз на все при­миритися з тим, що право рішати долю більшості народу повин­но належати тій самій більшості, себто класам трудовим. Голова Директорії УНР В. Винниченко члени Директорії С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрієвський, А. Макаренко

Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 100-104.

Запитання - Що було спільного, а в чому відмінності у підході більшовиків і Директорії до питань

  • аграрної реформи;

  • політичної влади в Україні;

  • місця і ролі заможних класів;

  • міжнародної політики?

Зроби висновки

Оцінка командиром Корпусу Січових стрільців полковни­ком Є. Коновальцем причин невдач Директорії

Хитання уряду було для нас фатальним. Було і є дві ясних лінії -або большевизм, або антибольшевизм. У Директорії й Уряду не було ні того, ні другого, а тому в результаті ми опинилися майже в безвихідному положенні. Через що кидаємо фронт? Головне через те, що немає резервів, всі стомилися, всяка ідея гасне...Іванис В. Симон Петлюра - Президент України - Торонто, 1952. - С. 92.

Запитання : - Наскільки вичерпно оцінює Є. Коновалець причини невдач Дирек­торії?
Зі Статуту Української Національної Ради, прийнятого у Львові 18 жовтня 1918 р.

  1. Українська Національна Рада є конституантою тієї частини укра­їнського народу, яка живе в Австро-Угорській монархії, на цілій його етнографічній території.

  2. Українська Національна Рада має право і обов'язок:

а) виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем україн-
ського народу Австро-Угорської монархії, його право самовизна-
чення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим
народом;

б) підприняти усі постанови та заходи репрезентативного,
законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішен-
ня під а) перевести в життя.

Конституційні акти України. 1917-1920. -К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. - С. 92.

Запитання : - Прочитай документи з'ясуй:

а)для чого була створена Українська Національна Рада?

б)які принципи було покладено в основу її державотворчої діяльності?

З Прокламації Української Національної Ради від жовт­ня 1918 р.

Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська Націо­нальна Рада, як конституанта, постановляє:

1. Ціла етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зок­рема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з включенням Лем-ківщини, південно-східна Буковина з містами Чернівці, Сторожинець і Серет та українська полоса північно-східної Угор­щини - творять одноцілу українську територію.

  1. Ця українська національна територія уконституйовується оцим як Українська Держава. Постановляється поробити приготовані заходи, щоби це рішення перевести в життя.

  2. Взиваються всі національні меншини на цій українській облас­ті, - причім жидів призначається за окрему національність, щоби уконституюватися і негайно вислати своїх представників до Укра­їнської Національної Ради в кількості, відповідаючій їх числу на­селення.

  3. Українська Національна Рада виготовить конституцію для утворення таким способом держави, на основах: загального, рів­ного, тайного і безпосереднього права голосування з пропорціо-нальним заступництвом, з правом культурно-національної автономії та з правом заступництва в правительстві для націо­нальних меншин.

  4. Українська Національна Рада жадає, щоби зорганізована оцим в державу українська територія мала безумовно своїх заступни­ків на мировій конференції.

Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 93.


Запитання : - Прочитай документи з'ясуй:

а)для чого була створена Українська Національна Рада?

б)які принципи було покладено в основу її державотворчої діяльності?

З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 р.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!

Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Від­нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Дер­жави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть - Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ! Доля Української Держави в твоїх руках...

Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді... Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.

...Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загаль­ного, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Уста­новчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.

Львів, 1 листопада 1918 р. Українська Національна Рада

Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 94-95.

Запитання : - Прочитай документи з'ясуй:

а)для чого була створена Українська Національна Рада?

б)які принципи було покладено в основу її державотворчої діяльності?

- Прочитай документ

а)охарактеризуй його зміст;

б)поміркуй, як він вплинув на політичну обстановку в Західній Україні.


Звернення Директорії Української Народної Республіки
від 22 січня 1919 р.


Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику подію в історії нашої землі україн­ської.

3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх зако­нодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західної Укра­їнської Народної Республіки - в одноцільну, суверенну Народну Республіку.

Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року. ... Однині народ Український, визволений могутнім поривом сво­їх власних сил, має змогу об'єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українсь­ку на благо і щастя всього її трудового люду. 22 січня 1919 року, у м. Києві. Голова Директорії: Володимир Винниченко Члени: Симон Петлюра, Андрій Макаренко,Панас Андрієвський, Федір Швець

Конституційні акти України 1917-1920. - С. 107.
Запитання : - Чому не відбулося справжнього возз'єднання українських зе­мель?
Учасник листопадових боїв у Львові про причини відступу
українських військ із міста


Добровольці, які напливали з сіл, не мали найменшого поняття про військову службу і потребували елементарного вишколу. Коли навіть з вояків давньої австрійської армії було добрих свідомих борців яких дві чи три сотні у Львові, то й вони не являли собою ніякої сили, бо хоч був це вояк знаменитий, але вишколений в окопах, у вуличних боях міста не являє собою найменшої вартос­ті, головно в місті, де населення здебільшого вороже і де з кож­ного вікна чекала на нього куля з кріса або револьвера, тому просто чудово діяла тодішня команда Галицької Армії, удержую­чи серед тих обставин Львів такий доволі довгий час.

Шухевич С. Спомини з українсько-галицької армії (1918-1920). - Львів, 1929. - 4.1. - С.475.
Завдання: - На які переваги поляків у вуличних боях у Львові вказує С. Шухевич?

- Чому вуличні бої у Львові С. Шухевич оцінює як героїчну сторінку української армії?

Українськийісторик С. Макарчук про причини поразки ЗУНР

Згадуючи про ЗУНР, не можна обійти питання про причини її по­разки. Про це писалося багато і загалом правильно. Наша корек­тиве полягає лише в одному: найсуттєвішою з цих причин вважаємо радянський фактор. ... У січні 1919 р. Галичині вже не доводилося надіятися на допомогу з Великої України, а треба було думати про допомогу Українській Народній Республіці, в бе­резні ж двобій малої Галичини з Польщею переріс у «боротьбу Галичини з Антантою». Поразки, завдані Українській Народній Республіці російсько-більшовицькою Червоною Армією, потягну­ли за собою і поразки Галицької Армії на польському та інших фронтах.

Макарчук С. Українська Республіка галичан. -Львів: Світ, 1997. - С. 183-184.
Завдання: - Згадай, які людські та матеріальні ресурси мали Наддніпрянська і Західна Україна.

- Яку допомогу надавала УНР Західноукраїнській Народній Республіці наприкінці 1918 - на початку 1919 p.?

- Чому в 1919 р. на допомогу УНР галичанам вже не можна було
сподіватися?


Семінарське заняття №7

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (...
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /...
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ...
Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”
Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи
Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»...
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної...
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка