|
|
Скачати 1.6 Mb.
|
|
Тема 1. Українське мистецтво доби класицизму і романтизму Кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст. ( 4 лек., 2 сам.) Заняття 1. Поширення класицизму на теренах України. Впливи європейських центрів: Петербурга – на мистецтво Лівобережної України; Варшави, Відня і Парижа – на мистецтво Правобережжя. Архітектура. Палацово-паркове мистецтво Волині і Поділля. Палацовий ансамбль у Тульчині. Англійські традиції і українське паркобудування в ансамблі «Софіївка». Замок князів Вишневецьких. Волинські палаци (Млинівка). Провідні риси храмової архітектури: класицистичні нормативи російського Синода. Галичина у складі Австрійської імперії (1772): орієнтація Львова на Відень. Пам’ятки классицизму у Львові: ратуша, міський театр. Скульптура. Віденський класицизм в львівському середовищі. Естетично-ідеологічний замисел класицистичного оформлення площі Ринок (1793). Оздоблення фасадів будівель Львова алегорично-міфологічними рельєфами та кругла скульптура аттиків. Скульптура в оздобленні інтер’єрів. Діяльність Й. та Г.Вітверів, А.та Й.Шимзерів. Концепція надгробкового пам’ятника. Скульптор І.Мартос як видатний майстер класицизму; синтез архітектури і скульптури у вирішенні монументальних творів і рельєфів. Живопис. Класицизм як провідний європейський стиль з другої половини ХVІІІ століття – першої чверті ХІХ та його трансформація в українському мистецтві. Споглядальність віденського класицизму в портретному та релігійному малярстві Львова. Творчість О.Білявського, Л.Долинського. Становий розподіл суспільства в Лівобережній Україні. Творчість видатних українців А.Лосенка (історичні твори, портрет), портретистів Д.Левицького та В.Боровиковського. Заняття 2. Образотворча діяльність Т.Г.Шевченка. Народні основи творчості митця. Роль академічної освіти і творчої особистості К.Брюллова на формування професійної майстерності Шевченка. Твори митця к. 1830-х – початку 1840-х років. Творча особистість доби романтизму в автопортреті 1840 року. Класицистично-романтична забарвленість «Циганки-ворожки» та полотна «Катерина». Поєднання в «Катерині» академічної схеми і пошуку національного ідеалу і патріотичної ідеї. Самостійність мислення в ілюстративних роботах митця:»!Знахар», «Капуцинський чернець», «Ілюстрації до життєпису О.Суворова та до «Російських полководців». «Живописна Україна»: історичний, побутовий, фольклорно-метафоричний та пейзажний жанри. «Селянська родина» - символ та ідеал сімейного щастя та гармонійного народного світосприйняття. Портретний жанр у творчості Шевченка 1840-х років. Поетичний ліризм жіночих образів (Т.Маєвська, Г.Закревська, Н.Кейкуатова, В.Горленко). Чоловічі акварельні та олійні портрети. Автопортрети 1840-х років. Діяльність Шевченка як співробітника київської археографічної комісії. Яскравий і різноманітний образ батьківщини, її культури і мистецьких надбань в малюнках і пейзажних акварелях тих літ (види Києва, Почаївської лаври, Чернігова, Полтавщини і Волині. Арешт і заслання Кобзаря. Співробітництво в Аральській експедиції. Автопортрети і портрети років заслання. Глибина і драматизм сцен солдатського життя. «Притча про блудного сина»: новий внесок у європейський розвиток теми (Рембрандт, Хогарт). Віртуозне оволодіння технікою офорта після повернення до Петербурга. Т.Г.Шевченко як найвидатніший європейський офортист доби. Офортні та останні олійні роботи митця. Завдання для самостійної роботи. Світська архітектура класицизму на Лівобережній Україні: палацові комплекси Розумовських на Чернігівщині, споруди Качановки, Мурованих Курилівець, Сокиринців. Міські ансамблі півдня країни: Одеса, Катеринослав, Херсон, Севастополь, Миколаїв. Створення класицистичного ансамблю в Полтаві, Харкові. Класицистичні споруди в Києві. Реконструкція міста. Архітектор А.Меленський. Пізній класицизм. Київський університет В.Беретті – найвидатніша пам’ятка класицизму. Алупкінський палацовий комплекс як шедевр романтизму в Україні. Співіснування романтизму і класицизму в ХІХ столітті. Львівські живописці-портретисти тієї доби. Автопортрети Р.Гадзевича, М.Яблонського, Естетичні позиції художників-портретистів. Пейзаж правобережжя першої половини століття. Творчість А.Ланге. Активізація зв’язків з Європою. Пріоритети класицизму у східноукраїнському малярстві першої чверті століття. Творчість художників В.Тропініна. К.Павлова. Г.Васька, Г.Лапченко. Концепція портрету в їх роботах. Зростання рис реалізму в пейзажному живописі. Романтичний образ природи. Зображення Києва в творчості М.Сажина. В.Тімма, Ф.Солнцева. Портретний і побутовий живопис А.Мокрицького. Творчість Василя Штернберга: краса вітчизняної природи в органічному поєднанні з людиною («Переправа через Дніпро біля Києва»).
Література: 5, 21 т.4 ч.1, 22, 24 т.3, 34, 37, 47, 48, 53, . Тема 2. Мистецтво України другої половини ХІХ – початку ХХ століття: провідні стилі і напрямки. ( 7 лек., 2 лаб., 2 сам.). Заняття 1. Активний розвиток економіки в країні і зростання національної самосвідомості в часи розвитку індустріального капіталізму. Урбанізація України. Активізація суспільного життя і розвиток різних ланок українознавства. Зростання ролі інтелігенції, формування освітньо-мистецьких центрів. Розвиток середньої художньо-педагогічної освіти. Художні школи Харкова, Одеси, Києва та їх трансформація в професійні художні училища на початку ХХ століття. Миргородська художньо-промислова школа. Художня школа-студія О.Новаківського. Формування вітчизняної науки про мистецтво: українська образотворча спадщина як предмет вивчення. Вплив наукових здобутків вітчизняного мистецтвознавства кінця ХІХ – початку ХХ століття на тогочасну мистецьку практику. Заняття 2. Архітектура. Складна стилістика архітектури історизму: поєднання ренесансу, готики, класики і бароко (тенденції еклектики). Адміністративні та громадські споруди міст: залізниці, вокзали освітньо-культурні установи. Оперні театри Одеси, Києва, Львова. Парки і сади. Містобудівельний розвиток Києва. Функціональна роль Хрещатика, об’єднання історичних центрів та околиць. Забудова центра Києва. Трансформація європейських архітектурних тенденцій неокласицизму і модерну в українському зодчестві. Архітектори А.Андрєєв, В.Городецький, О.Кобелєв, В.Ніколаєв, В.Шретер та інші київські будівничі. Володимирський собор. Вулиця Володимирська і Софієво-Михайлівський майдан. Споруди Одеси та Харкова. Архітектура Львова: споруди Галицького сейму, художньо-промислового музею. Університету «Львівська політехніка»; оформлення Проспекту свободи, готель «Жорж». . Скульптура. Основні стильові тенденції розвитку скульптури на землях України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Академізм та віденський «запізнілий» класицизм; реалізм. Пріоритет монументальної скульптури як вияв загальної духовної атмосфери та зростання містобудування. Класицизм та давньоруські ремінісценції у пам’ятнику св. Володимиру. Заняття 3. Живопис. Реалістичні тенденції в малярстві другої половини століття як прояв революційно-демократичних ідей. Товариство передвижників (1870) та його вплив на українське малярство (Київ, Харків, Одеса). Академічні тенденції. Розвиток жанрів: портрет, краєвид, побутова картина. Творчість О.Рокачевського, М.Раєвської-Давидової, М.Башкірцевої. Народна тема П.Мартиновича. Художники Одеси: М.Кузнєцов. К.Костанді. Г.Ладиженський. Селянська тематика М.Пимоненко. Майстри українського краєвиду: В.Орловський, С.Васильківський, І.Похітонов, С.Світославський, П.Левченко. К.Устиянович та І.Труш. О.новаківський як художник і педагог. Напрямки малярства початку ХХ століття. Видатний колорист О.Мурашко. Народна тема і пошуки колоризму в творчості Ф.Кричевського. Мотиви модерну в творчості О.Жука та П.Холодного. Жанрові картини Ф.Красицького. Завдання для самостійної роботи. Пошуки національного архітектурного стилю в теорії та практиці початку ХХ століття. Споруди земських шкіл О.Сластьона, «Полтавське земство В.Кричевського, Харківське художнє училище М.Жукова. Бурса Українського педагогічного товариства І.Левинського. Страхове товариство «Дністер» О.Лушпинського. Пам’ятник Б.Хмельницькому М.Микешина Скульптори Наддніпрянщини: П.Забіла, Л.Позен, В.Беклемішев, Б.Едуардс. Скульптори Галичини: Т.Сосновський, В.Бродський, А.Попель, М.Бринський та інші.. Пластичне оздоблення в архітектурі модерну (Ф.Балавенський; Є.Саля – «Будинок з химерами»). Українські ваятелі неокласицизму та авангарду. О.Архипенко. Малярське оздоблення Володимирського собору російськими (М.Врубель, М.Нестеров, В.Васнєцов) та українським (В.Котарбинський, П.Свєдомський, М.Пимоненко) художниками. Пленерні тенденції в живописі М.Бурачека. Мотиви імпресіонізму в живописі А.Манєвича. Живописці львівської сецесії. Живопис і графіка О.Кульчицької. Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:
Література: 12, 18, 21 т.4 ч.2, 24 т.3. 42, 53, 54, 58. Лабораторна робота. Порівняльний аналіз художньо-стилістичних особливостей київської та львівської живописних шкіл початку ХХ століття на прикладі співставлення полотен: «Портрет і.Франка» І.Труша та «Автопортрет» О.Мурашка; «Довбушева Дзвінка» О.Новаківського та «Замріяна Катерина» Ф.Кричевського. «Казка про дівчину і паву» «Пейзажі Г.Світлицького та А.Манєвича тощо. На основі порівняння композиційних схем, барвного рішення, трактування простору тощо виявити риси спільності та відмінностей регіонального живопису. Тема 3. Українське мистецтво ХХ століття. ( 5 лек., 2 сам.). Заняття 1. Події першої світової війни і Жовтневої революції та вплив суспільних рухів на мистецтво тієї доби. Кардинальні зміни в європейському мистецтві: пошуки нових засобів відтворення дійсності. Напрямки і течії модернізму та їх відгомін в українському мистецтві. Приєднання Галичини, Північної Буковини, Закарпаття та розвиток малярства цих теренів у конткусті художньої культури України. Мистецтво соціалістичного реалізму як вияв тоталітарних засад суспільного устрою. Створення перших осередків вищої художньої освіти в Україні. Київська академія (художній інститут). Харківський художньо-промисловий інститут. . Створення Львівського інституту прикладного мистецтва. Освітні ідеї 1920-х років. Утвердження соціалістичного реалізму як єдиного безальтернативного напрямку художньої творчості. Розвиток освіти в середині і другій половині століття. Архітектура. Конструктивістський напрям в архітектурі. Промислове будівництво. Будинок Держпрому у Харкові. Дніпрогес. Пошуки національних форм у декоруванні споруд. Відбудова українських міст після Великої Вітчизняної війни: повернення до класики. Ансамбль Хрещатика. Театральні споруди Донецька і Полтави. Стандартизація конструктивних елементів у житловому будівництві. Палац спорту в Києві. Оновлення архітектурних форм на засадах поєднання світових тенденцій та національних традицій. Палац «Україна» як одна з кращи вітчизняних споруд сучасності. Заняття 2. Скульптура. Політико-агітаційний характер скульптури часів монументальної пропаганди. Впливи авангардизму в творчості Е.Блох, Ж.Діндо. Різнопланові рішення і стилістична свобода в творчості І.Кавалерідзе. Реалізм і мотиви імпресіонізму (стилістики О.Родена) в творах М.Паращука, М.Гаврилка, С.Литвиненко та інші. Шевченкова тематика в творчості українських скульпторів першої половини століття: погруддя Б.Кратко, пам’ятники І.Кавалерідзе в Полтаві і Ромнах; Шевченко в творчості М.Манізера. Малярство. Український авангардний живопис творчість К.Малєвича, О.Екстер, О.Богомазова, В.Пальмова, Давида Бурлюка. «Інваліди» Анатоля Петрицького та його галерея портретів представників української інтелігенції. Роботи К.Трохименка Колористичні пошуки П.Волокідіна. Михайло Бойчук як видатний вітчизняний митець-педагог: опора на національний стиль. Творча діяльність бойчукістів як вияв передових тенденцій тогочасного малярства. Західноукраїнські живописці довоєнних часів: А.Манастирський Завдання для самостійної роботи. Монументальна скульптура другої половини ХХ століття. Творчість м.Лисенко, І.Гончара,І.Макогона. І.Севери, В.Бородая, Е.Миська, В.Зноби, Г.Кальченко. Формування локальних художніх шкіл: харківської, київської та львівської. Творчість українських живописців середини і другої половини століття. Твори О.Шовкуненка, Г.Меліхова, М.Божія, Р.Сельського, Т.Яблонської, В.Патика, Й.Бокшая, Г.Глюка, М.Коцки та інших. Післявоєнний живопис: творчість В.Пузиркова, А.Пломеницького. Українська графіка ХХ століття. Творчість В.Касіяна, В.Якутовича. Сучасне вітчизняне мистецтво. Пошуки національної виразності в скульптурі, живописі та графіці. Теми семінарів та індивідуальних навчально-дослідницьких проектів:
Література: 21 т.5, 22, 24 т.3, ж. «Образотворче мистецтво» Семінар з українського мистецтва нового і новітнього часу
Література згідно поданої бібліографії. №№ за списком, вказаним у темах модуля. Поточний контроль. Контрольна робота. Модуль перший. Варіанти.
Поточний контроль. Контрольна робота. Модуль другий. Варіанти
|
| Опис навчальної дисципліни Робоча програма з дисципліни Теорія ймовірності та математична статистика для студентів за напрямом підготовки 040203. Фізика* |
Опис навчальної дисципліни Змістовий модуль Сервісна діяльність: сучасні уявлення. Особливості інформаційного сервісу |
| Опис навчальної дисципліни Робоча програма Методика навчання астрономії для студентів за спеціальністю: 04020301. Фізика* |
1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ... |
| Питання для підготовки до іспиту з навчальної дисципліни Предмет, найменування і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» |
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Робоча програма з навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів за галуззю знань 0304 Право напрямом підготовки 030401Правознавство... |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ КОНСТИТУЦІЙНЕ... Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено... |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ... Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками ) |
| РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Робоча програма навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів за напрямом підготовки 030401 Правознавство |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ України», а також Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» 2011 р. і Типової навчальної програми... |