Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Обладнання: копії текстів, схема «Прийменник як службова частина мови», таблиця «Відмінки іменника з прийменником», таблиця для заповнення «Правопис прийменників», схема морфологічного розбору прийменника.
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Ознайомлення з темою та метою уроку
Актуалізація опорних знань
1. Бесіда з учнями.
Пригадайте, які частини мови називаються службовими?
Яка частина мови називається прийменником?
Чому прийменник називають службовою частиною мови?
Які функції виконує прийменник у мові?
Знайдіть серед поданих слів прийменники.
Чи, в, та, при, з-над, хоч, би, понад, який, дещо, але, для, не, мов, як, у, хай, поки, що, хоч, так, із-за, мимо, під, на, край, кінець.
Робота в парах. Заповніть схему «Прийменник як службова частина мови». На основі таблиці побудуйте лінгвістичне повідомлення про прийменник.
Прийменник як службова частина мови
Довідка. Прийменник — це службова частина мови, яка служить для вираження зв'язків між словами в реченні. У поєднанні з відмінковими формами іменника, займенника або числівника прийменник вказує на об'єкт чи обставину дії.
За походженням прийменники поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні).
До первинних належать прийменники без, біля, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через і т. п.
До вторинних належать прийменники, утворені:
а) приєднанням двох або кількох прийменників {поміж, поза, задля, з-поміж, з-попід, з-за, з-під);
б) шляхом переходу з інших частин мови, зокрема з іменника (кінець, край, коло, круг), прислівника (навпроти, поряд, поблизу, навздогін), дієприслівника (зважаючи на, незважаючи на).
За будовою прийменники поділяються на прості (у, по, про, з, без, крім, коло, протягом), складні, утворені поєднанням кількох простих (з-під, понад, посеред, довкола) і складені, утворені поєднанням прийменника з повнозначним словом (у зв'язку з, з метою, за винятком, згідно з, відповідно до).
Прийменник як службова частина мови не є членом речення (З посібника).
IV. Формування практичних умінь, виконання системи практичних завдань
Коментар учителя.
Давнім і новим прийменникам притаманна постійна звичка — стояти при іменниках. Прийменники є вірними помічниками іменника в багатьох граматичних справах. До того ж вони поєднуються не з іменниками взагалі, а з певними іменниковими відмінками. Найбільше полюбляють прийменники сполучатися з родовим відмінком. За кількістю прийменників родовий випередив усі відмінки. Він став рекордсменом. Понад сто п'ятдесят прийменників забажали поєднуватися з ним. Прийменники з родовим відмінком виражають різноманітні значення.
Порівняно з родовим протилежні якості виявляє місцевий відмінок. Він має найменше прийменників. Тільки п'ять. І без них тепер не вживається. Знахідний і орудний мають набагато більшу кількість прийменників, ніж місцевий. Проте вони, звичайно, дуже поступаються родовому (І. Вихованець).
Уведіть подані слова в речення таким чином, щоб вони виступали спочатку як прийменники, а потім — як інші частини мови (вкажіть, які).
Протягом, шляхом, поруч, незважаючи на, край, неподалік, кругом.
Розгляньте таблицю і заповніть її прикладами з наведених речень. Встановіть, з яким відмінком вжито прийменник та які відношення виражаються за його допомогою: місця, часу, причини, напряму, руху тощо.
Відмінки іменника з прийменником
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Посеред, навколо, до, біля, за, без, від, для, з-під, в, у, проти, з, близько, кінець, коло, замість, з-поміж, поблизу, мимо, шляхом
|
навколо Києва
(відношення
місця)
|
|
|
Назустріч, всупереч, завдяки
|
|
|
|
Під, на, об, по, за, з, над, перед, між
|
|
|
|
Між, над, перед, під, з, за, поза, понад
|
|
|
|
В (у), на, по, о (об), при
|
|
|
|
|
|
1. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в прозорім полотні. А сонце по його блискучій грані Тече і душу сповнює мені (Д. Павличко). 2. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (О. Довженко). 3. Повітря тремтить від спеки (М. Коцюбинський). 4. Дерева мене чекають, І падає листя на стежку, І падають зорі в долоні, І падає сон у траву (І. Драч). 5. Вересневе сонце непомітно зайшло за потріскані негусті хмари і зразу ж розіслало аж за ліс недобілені полотна (М. Стельмах). 6. За річкою за голубою Дві чайки у хмару зліта (А. Малишко). 7. А дуб стоїть незламно всім напастям наперекір (І. Цюпа). 8. Шле день услід хмаркам патлатим проміння сонця з верховин (Б. Сосюра).
Розкрийте дужки, поясніть правопис прийменників. Охарактеризуйте прийменники за будовою та походженням.
1. Червоний місяць аж горить, (з)за хмари тихо виступає. Тече вода (з)під явора яром на долину (Т. Шевченко). 2. Баштан жовтіє (по)над яром (М. Рильський). 3. Блиснуло сонце (з)поза гір в зеленому саду (А. Кримський). 4. Люблю народ, якого силу ніхто не зломить (у)віках (П. Воронько). 5. Жили ми (при) достатку, всього було доволі (Марко Вовчок). 6. У навчальному посібнику подано систематизовані (відповідно)до кожного розділу сучасної української літературної мови завдання і вправи для студентів-філологів (З посібника.).
Заповніть таблицю, записавши подані прийменники разом, окремо або через дефіс. Сформулюйте правила правопису прийменників.
З/за, із/за, по/серед, у/зв'язку/з, у/слід, у/кінці, на/зустріч літу, на/вколо, по/під, відповідно/до, не/зважаючи/на, з/понад, при/березі, по/між, залежно/від, по/серед, в/наслідок, з/під, з/над.
Правопис прийменників
6. Виберіть потрібний варіант прийменників. Поясніть закономірності при вживанні того чи іншого варіанта.
Читати (у, в, уві) оригіналі, кілометрів (з, із, зі, зо) три, працював (у, в, уві) бібліотеці, нависає (над, наді) мною, дивитися (у, в, уві) очі, зазирати (у, в, уві) вічі, я (з, із, зі, зо) тобою, ти (з, із, зі, зо) мною, була (у, в, уві) Одесі, колиска (з, із, зі, зо) ясена, говорити (з, із, зі, зо) сватом, вітер (з, із, зі, зо) снігом, стукати (у, в, уві) двері.
8. Згрупуйте подані прийменники в синонімічні ряди. Визначте, що виражає кожний синонімічний ряд: відношення мети, причинові, часові, просторові відношення, відношення відповідності тощо.
Край, попри, виходячи з, згідно з, для, від, задля, близько, між, із, всупереч, опріч, біля, межи, крім, з, над, до, для, наперекір, коло, побіля, кругом, заради, проміж, незважаючи на, навколо, край, серед, зі, близ, навкруг, поміж, понад, окрім, круг.
► Зробіть морфологічний аналіз виділених прийменників за схемою.
Морфологічний аналіз прийменника
Прийменник.
Група за походженням.
Група за будовою.
4.3 яким відмінком вжито. 5. Значення прийменника.
7. Поміркуйте, чи можна прийменники в першому рядку вважати омонімічними, а в другому рядку — синонімічними? Свою думку обґрунтуйте.
Співати з братом — співати з настроєм; дівчина з книгою — дівчина з косою.
Зробив за тиждень — прийшов через тиждень; завдання на тиждень — працював з тиждень.
9. Визначте стилістичні особливості прийменників у поданих реченнях. Укажіть можливість синонімічної заміни прийменників.
1. Круг його літало безліч бджіл (Б. Грінченко). 2. Із-за такої пустої причини годі нам, пане полковнику, своєї товариської приязні псувати (Б. Лепкий). 3. Цікаво, чи росла за Овідієвих часів тут виноградна лоза? (О. Гончар). 4. Та невже ж і ти думаєш, що на брань я ходив заради золота і що заради нього стояв попліч із князем Святославом? (С. Скляренко). 5. По обіді хутірські жінки знову сходилися до лавочки, що біля нашого двору (Б. Дрозд). 6. Пішла в садок у вишневий (Народна творчість). 7. За сльозами, за гіркими і світу не бачить (Т. Шевченко).
► Поміркуйте, чим викликане повторення прийменників у двох останніх реченнях?
Коментар учителя. Для розмовного стилю, народнопоетичного мовлення типовим є специфічне вживання прийменників, не властиве іншим стилям. Це повторення прийменника при постпозитивному означенні (З підручника).
Найчастіше трапляються помилки в конструкціях з прийменниками при перекладі через калькування з російської мови. Перевірте себе — перекладіть подані словосполучення українською мовою. Зверніть на особливості вживання прийменників.
Називать по фамилии, по просьбе, по требованию, в его поль- зу, в адрес; по недоразумению, по ошибке; по моей впне, по соб- ственной воле, по моей инициативе; по поручению, по собствен- ному желанию; я пришел по делу, по праздникам; прийтись по вкусу, ходить в школу; смотря по погоде, в зависимости от усло- вий; при таких условиях, при любой погоде; в два часа; на про- тяжении двух дней; из-за неосторожности.
Відредагуйте речення.
1. Зустрічаємось завтра в десять годин. 2. Я хочу до вас звернутися по приватній справі. 3. Нарада по цьому питанню почнеться в десять годин. 4. Називайте себе по прізвищам. 5. Я прийшов по його дорученню по справі. 6. На протязі кількох тижнів діти не ходили в школу. 7. При таких умовах я звільнюся з фірми по власній волі.
|