Прочитайте речення. Визначте усі форми дієслова. Вмотивуйте їх стилістичне використання, проводячи, де можливо, заміну однієї форми часу, способу, виду іншою. Прокоментуйте, як при цьому змінюється стилістичне забарвлення висловлювання.
1. Люди орати, а він спати (Народна творчість). 2. Вітер хворий віє стиха. Ледве ходе, ледве диха, Та щось думає неначе І без голосу заплаче (О. Олесь). 3. Тебе послухай, то ще справді чоловіка на той світ зажену {І. Карпенко-Карий). 4. Та зустрінься ти мені ну хоч у кінці серпня! Та ми б обов'язково щось придумали (Б. Козаченко). 5. Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашому садочку? (М. Коцюбинський). 6.— Яку брошку ти подарував сьогодні Ніночці? — «Нефертіті».— Та яка людина зі смаком даруватиме таке? (ІО. Івакін). 7. Народ мій є. Народ мій завжди буде. Ніхто не перекреслить мій народ. Пощезнуть всі перевертні й приблуди і орди завойовників-заброд (Б. Симо- ненко). 8. Звечоріло, і соловейко щебетнув (Марко Вовчок).
Використовуючи дієприкметники, дієприслівники та дієслівні форми на -но, -то, складіть діалог на тему: «Екологія і здоров'я».
-
Самостійна робота. Варіант 1
Визначте дієвідміну дієслів. Жевріти, будити, солити, жаліти, вміти.
Визначте і запишіть основу інфінітива й основу теперішньо- майбутнього часу в поданих дієсловах.
Морозити, топити, відволікати, писати, принести.
Перебудуйте речення, замінивши одне з дієслів із залежними словами на дієприслівниковий зворот.
Спочиває степ, набирається прохолоди після денної співучої спеки (О. Гончар).
Зробіть морфологічний аналіз усіх дієслівних форм у реченні. Густі комиші, укривши долину, чорніють таємничо, повиті
сріблястим туманом (М. Коцюбинський). Варіант 2
Визначте дієвідміну дієслів.
Берегти, заспокоїти, балакати, хвалити, синіти.
Визначте і запишіть основу інфінітива й основу теперішньо- майбутнього часу в поданих дієсловах.
їхати, згоріти, їсти, берегти, шити.
Перебудуйте речення, замінивши одне з дієслів із залежними словами на дієприслівниковий зворот.
Садок уже одцвівся і густо вкрив землю білими пелюстками (Г. Тютюнник).
Зробіть морфологічний аналіз усіх дієслівних форм у реченні. Коли поїзд почав виписувати дугу, повертаючи у степ, Іван
ще раз побачив її у відчиненому тамбурі з притиснутою до грудей рукою (Г. Тютюнник).
Підсумки уроку
Домашнє завдання
► Використовуючи особові та безособові форми дієслова напишіть невеликий твір-опис на тему «Весняна гроза» за таким початком:
Від заходу сонця насувалася чорна хмара, душний вітер нахрапом бив об гори, хвилював комиш у плавнях, обривав виноградне листя та гнав його по чорній, каламутній, немов поораній хвилями, річці...
Лагодилась буря. Але я байдужно дивився на грізні розрухи натури, не торкала якось мого серця дика краса південної бурі... (М. Коцюбинський).
Урок № 129
ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ: ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ,
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ.
РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ: ОБСТАВИННІ
Й ОЗНАЧАЛЬНІ. МОРФОЛОГІЧНІ ТИПИ ПРИСЛІВНИКІВ.
СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ОЗНАЧАЛЬНИХ ПРИСЛІВНИКІВ.
ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ПРИСЛІВНИКІВ ІЗ СУФІКСАМИ ЕМОЦІЙНОЇ ОЦІНКИ
Мета: розширити відомості про лексичне значення, мор
фологічні ознаки, синтаксичні функції, розряди числівників за значенням; формувати вміння відрізняти правильні форми прислівників від помилкових, редагувати речення з помилками у вживанні прислівників, розвивати вміння утворювати ступені порівняння означальних прислівників, пояснювати способи творення прислівників, комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні, визначати стилістичні функції прислівника в тексті; виховувати увагу до слова, спостережливість.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Прислівник як частина мови», таблиця для заповнення «Походження прислівників», таблиця «Правопис прислівників», орфографічний словник.
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Ознайомлення з темою та метою уроку
Актуалізація опорних знань
-
1. Розглянувши таблицю, складіть коротке лінгвістичне повідомлення про прислівник як незмінну частину мови.
Прислівник як частина мови
|
|
Семантичні (розряди і групи)
|
|
|
|
Високо, лагідно, наполегливо
|
|
|
Мало, злегка, тричі, трохи
|
|
|
|
|
|
|
Торік, вчора, досі, зранку, завжди
|
|
|
Вгорі, там, туди, звідусіль
|
|
|
Ненароком, чомусь, тому, знічев'я
|
|
|
Наперекір, навмисне, напоказ
|
Граматичні (морфологічні)
|
|
|
|
Якісно-означальні мають ступені порівняння
|
Весело — веселіше — найвеселіше; Тихо — більш тихо — найбільш тихо
|
Суфікси: -о, -е, -и, -а, -ому, -ему, -ні
|
Щиро, добре, по-вовчи, учора
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти нині, то лиши на завтра (Народна творчість).
|
|
|
Працю плуга по борозні видно (Народна творчість).
|
|
|
І найвища, по-моєму, краса — це краса вірності (0. Гончар).
|
|