|
Скачати 4.53 Mb.
|
Тема Географічна характеристика регіонів України. Питання винесені на консультацію.
Література.
Методичні рекомендації студентам. При вивченні даної теми вам буде необхідно пригадати матеріал, який вивчався в свій час у курсі географії. Для географічного аналізу регіону вам необхідно застосувати схему географічної характеристики певної місцевості, країни. За такої схемою (дещо в іншому вигляді) складено питання для вивчення. Щодо даних моментів, то можна порекомендувати дотримуватися того поділу на географічні регіони (мається на увазі фізична, а не соціально-економічна географія) запропоновані у шкільному курсі географія України. Даний розділ географії України розглядається у 8 класі. ХАРАКТЕРИСТИКА Соціально-ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ
Район займає крайній схід України, межує з Російською Федерацією, Придніпровським та Північно-Східним соціально-економічними районами України. З півдня омивається Азовським морем. Особливу роль у розвити регіону відіграє його розташування на території Донецького вугільно-басейну. Вугілля Донбасу стало основою формування тут Донецькі не територіально-виробничого комплексу з переважаючою спеціалізацією у розвитку добувних і пов'язаних з ними переробних галузей. Займаючи порівняно незначну територію, район посідає перше ми це за обсягами промислового виробництва та концентрацією підприємств в Україні. Природні умови і ресурси. Територія району — рівнинна, місцям піднята, слабохвиляста, розчленована глибокими балками і ярами. 11.1 значній території чітко виражені антропогенні форми рельєфу (кар'єри, терикони, кургани іт. п.). Клімат району помірно континентальний, з недостатнім зволоженням. Часто бувають засухи, суховії. Амплітуда зимових і літніх темп» ратур значно більша порівняно з іншими регіонами країни. Район найменше водозабезпечений в Україні. Місцеві річки (Сіверський Донець з притоками, Кальміус та ін.) забезпечують потреби регіону не більше, ніж на 40%. Для поліпшення водопостачання побудовано канали Дніпро — Донбас та Сіверський Донець — Донбасі ускладнює використання місцевих поверхневих і підземних вод їх значна забрудненість. Район знаходиться у степовій зоні. Ліси займають незначні території, здебільшого у вигляді полезахисних лісосмуг. Ґрунти родючі, переважно чорноземні, і при зрошенні та правильному обробітку дозволяють вирощувати різні сільськогосподарські культури. Для району характерна висока частка земель, зайнятих промисловими об'єктами, населеними пунктами, шляхами сполучення. Серед корисних копалин найважливіші — кам'яне вугілля Донбасу [коксівне, енергетичне, антрацит), кіновар (ртутна руда) Микитівського родовища, кам'яна сіль, яка залягає в Артемівському, Слов'янському, Новокарфагенському родовищах, різноманітні природні будівельні матеріали. Серед них — цементний мергель (родовище біля Амвросіївки — одне з найбільших у світі), вогнетривкі глини (Часів Яр), Красногорівка, Красноармійськ, Микитівка), крейда (район Слов'янська, Артемівська, Краматорська), гіпси, будівельні піски, пісковики. Слід зауважити, що геологічне вивчення регіону триває. Є ознаки великих покладів цирконію, ніобію, танталу, літію, кімберлітових трубок у Приазов'ї, свинцево-цинкових руд — на північному сході району. Населення. В Донецькому економічному районі проживає 15,4% населення України. Це — найбільш заселений регіон країни, щільність населення становить 146 осіб/км2. Заселений район нерівномірно: найбільша концентрація населення в середній частині Донецької області та на півдні Луганської. Щільність сільського населення в районі — одна з найнижчих у країні і ніде не перевищує 20 осіб/км2. Переважна більшість людей проживає в містах. Рівень урбанізації району найвищий в Україні (понад 90%). В регіоні густа мережа міських поселень. Тут знаходиться найбільша в Україні міська агломерація — Донецько-Макіївська, а також Горлівсько-Єнакіївська, Торезо-Сніжнянська, Стаханово-Комунарська агломерації. Негативні демографічні процеси в районі посилюються інтенсивними міграціями населення в інші регіони. Темпи скорочення його чисельності — тут одні з найвищих у країні. В регіоні найвищий і рівень безробіття, але рівень зайнятості населення також вищий за середній в Україні, Етнічний склад населення регіону склався історично внаслідок інтенсивної колонізації та освоєння території. Українців в регіоні проживає 51%, росіян — 44%, проте українською мовою послуговується не більше 10% населення. Господарство району являє собою складний комплекс, в якому переважає важка промисловість. Регіон виробляє близько 1/4 промислової продукції України, в тому числі 25% електроенергії, 65% палива, 43% продукції чорної металургії, 13% машинобудування, 24% цементу і т. п. Провідна галузь господарства району — вугільна промисловість, яка видобуває 95% українського вугілля. В останні роки спостерігається скорочення видобутку вугілля, що пов'язано зі складними умовами залягання і малою потужністю пластів, погіршенням стану шахтного фонду, недостатніми капіталовкладеннями, неефективним управлінням галуззю. На основі місцевого палива в регіоні сформувалась потужна теплоенергетика. Тут працюють такі великі електростанції, як Вуглегірська, Зуївська, Луганська, Старобешівська, Курахівська та ін. Традиційно регіон є другим в Україні (після Придніпров'я) за обсягами виробництва чорних металів. Найбільші підприємства галузі знаходяться в Маріуполі, Алчевську, Харцизьку, Макіївці, Луганську, Алмазному, Донецьку, Краматорську. З чорною металургією пов'язане коксохімічне виробництво в Горлівці, Авдіївці, Макіївці, Алчевську, Стаханові, а також виробництво вогнетривів (Часів Яр, Дружківка, Новотроїцьк, Костянтинівка, Микитівка та ін.). Кольорова металургія регіону представлена виробництвом цинку та свинцю в Костянтинівці, ртуті — в Горлівці, алюмінієвих сплавів — у Свердловську, прокату міді та алюмінію із брухту — в Артемівську. Потужності цих виробництв невеликі. Машинобудування району має високий рівень спеціалізації. Більшість підприємств виробляють устаткування для гірничої промисловості, металургії. Найбільші центри важкого машинобудування — Маріуполь, Краматорськ, Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Антрацит, Харцизьк, Слов'янськ, Донецьк. Вагомо представлене і виробництво устаткування для залізниць. В Луганську тепловозобудівний завод випускає тепловози, електровози, електрички, дизель-поїзди, трамваї. Підприємства галузі розташовані також в Авдіївці, Стаханові (вагонобудівні заводи), Донецьку. Устаткування для хімічної промисловості продукують у Слов'янську, Сніжному, Кремінній. Більшість підприємств машинобудування регіону унікальні, як, наприклад, виробництво кранів у Краматорську чи виготовлення побутових холодильників і морозильних камер у Донецьку. В районі сконцентровано 1/3 потужностей хімічної та нафтохімічної промисловості країни. В Лисичанську знаходиться найбільше нафтопереробне підприємство України "Лінос". Крім того, тут є потужне підприємство з виробництва соди. Содовий завод діє також у Слов'янську. В Сєвєродонецьку підприємство ВО "Азот" виготовляє азотні добрива, кислоти, полімери. В Рубіжному знаходиться найбільше в Європі підприємство з виготовлення барвників. Потужними підприємствами галузі є також ВАТ "Стирол" (Горлівка), Костянтинівський хімічний завод, Донецький завод хімічних реактивів. Для потреб регіону розвинулась потужна промисловість будівельних матеріалів. Основними центрами виробництва цієї продукції є Амвро-сіївка, Краматорськ, Єнакієве (цемент), Костянтинівка, Дружківка, Луганськ, Лисичанськ, Алчевськ, Рубіжне. Легка промисловість району за обсягами виробництва займає передові позиції в державі. Виділяються текстильна (Донецьк, Луганськ, Лисичанськ), швейна, взуттєва (Луганськ) галузі. Харчова промисловість покликана забезпечити значні потреби району у продуктах харчування. Особливо добре розвинуті виробництво борошна (14% українського виробництва цієї продукції), хліба, хлібобулочних виробів (19%), олії (13%). У 2000 р. в Донецьку почало працювати нове сучасне олійно-жирове підприємство фірми "Каргілл" потужністю понад 300 тис. тонн соняшнику на рік. На солеварні Артемівська і Слов'янська припадає 3/4 українського видобутку кам'яної солі. У той же час рівню потреб району не відповідають обсяги виробництва м'ясної та молочної промисловості. Розвитку сільського господарства району сприяють агрокліматичні умови, наявність значної кількості сільськогосподарських угідь. Тут вирощують зернові культури, соняшник, овочі, кормові культури. Сільське господарство району виробляє 10% зерна, 15% соняшнику, 10% овочів в Україні. Тваринництво району спеціалізується на скотарстві, свинарстві й птахівництві. Має добрі умови, однак не набуло значного рівня розвитку рибальство в Азовському морі. Транспорт. За обсягами вантажоперевезень район посідає перше місце у країні. Тут — найгустіша мережа залізниць, якими перевозиться найбільша частина вантажів у регіоні. Найбільші залізничні вузли — Де-бальцеве, Ясинувата, Красний Лиман, Іловайськ, Попасна, Луганськ, Донецьк. Значна мережа й автомобільних шляхів (загальна протяжність майже 14 тис. км). Територією району проходять нафтопроводи Грозний-Лисичанськ-Кременчук та Самара-Слов'янськ, газопроводи Оренбург-Ужгород та Ставрополь-Москва, декілька потужних продуктопроводів. Маріуполь є найбільшим портом на Азовському морі.
Район Розташований на північному сході України і межує на півночі та північному сході з Російською Федерацією, на заході зі Столичним соціально-економічним районом, на сході — з Донецьким, на півдні — з Придніпровським. Він є одним з найбільших за площею в Україні. За рівнем економічного розвитку, обсягами виробництва район поступається тільки Донецькому і Придніпровському. Цьому сприяли особливості історичного розвитку, зручне економіко-географічне положення, економічні та природні умови. Природні умови і ресурси. Район знаходиться в межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини і має рівнинний рельєф. Помірно теплий клімат з достатньою кількістю опадів дає змогу вирощувати різноманітні сільськогосподарські культури лісостепової і степової зон. Район відносно добре забезпечений водними ресурсами. Лише у південно-східній частині Харківської області відчувається їх дефіцит. Найважливішу роль у водозабезпеченні регіону відіграють Дніпро, Ворскла, Сіверський Донець, Сейм, Псел, Десна, Хорол. Відомі і джерела мінеральних вод (Миргородське, Гоголівське, Березівське). Лісовими ресурсами район забезпечений недостатньо, лісистість території складає близько 12%. Більшість лісів листяні, молоді, мають в основному, охоронне значення. Найвагомішу частку у природно-ресурсному потенціалі району складають земельні ресурси. Поєднання рівнинного рельєфу з родючими ґрунтами (чорноземи, сірі лісові ґрунти) дає змогу широко використовувати земельні угіддя в сільському господарстві. Серед корисних копалин району найважливіше значення мають паливні ресурси. За запасами та обсягами видобутку природного газу й нафти район займає 1-е місце в країні. Поклади газу найбільші в Полтавській (Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Зачепилівське та ін. родовища) і Харківській (Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Муратівське та ін.) областях. Нові розвідані родовища дають змогу значно збільшити його видобуток. Поклади нафти не такі великі і зосереджені переважно на півдні Сумської та на півночі Полтавської областей. Поблизу міста Охтирки видобувається майже половина української нафти. У майбутньому можливе видобування кам'яного вугілля на півдні Харківської області. З рудних ресурсів виділяються поклади залізної руди у Кременчуцькому басейні, який є, по суті, продовженням Криворізького залізорудного басейну на лівому березі Дніпра. В надрах району містяться різноманітні будівельні матеріали (каоліни, кварцові піски, гіпс, крейда, вапняки, мергель). В Сумській області є поклади кам'яної солі та фосфоритів. Населення розміщене на території досить рівномірно. Середня щільність його складає 72 особи/км2. Значна частина населення (66%) проживає в містах. Особливо високий рівень урбанізації в Харківській області, де формується Харківська міська агломерація — одна з найбільших в Україні. Через від'ємний приріст населення спостерігається загальне скорочення його чисельності. Особливо загрозлива ситуація склалася у сільській місцевості. У 20% сільських населених пунктів упродовж тривалого часу не народилось жодної дитини. Такі негативні демографічні процеси призведуть у майбутньому до недостатнього забезпечення господарського комплексу району трудовими ресурсами. Зараз рівень зайнятості населення в регіоні — один із найвищих в Україні. Основна частка працюючих зайнята в матеріальному виробництві, зокрема 1/3 — у промисловості. В етнічному складі населення регіону переважають українці (79%). Значна частка росіян, особливо в північно-східній частині району. Господарство. Значний природно-ресурсний, виробничо-технічний і науковий потенціал позитивно позначився на розвитку господарства регіону. Тут сформувалась найпотужніша в Україні машинобудівна промисловість. Харків став найбільшим центром вітчизняного машинобудування. Серед його галузей в районі виділяється енергетичне та електротехнічне машинобудування, зосереджене в Харкові. Тут випускають турбіни для електростанцій, електродвигуни. Підприємства цього профілю працюють також у Полтаві, Сумах, Глухові. Транспортне машинобудування найбільш розвинене у Кременчуці, де знаходяться найбільший в Україні вагонобудівний завод, автомобільний завод (КрАЗ), та у Харкові, де розташований відомий за межами України авіазавод. Значного розвитку в районі набуло сільськогосподарське машинобудування: у Харкові випускають трактори і двигуни до них, в Сумах, Карлівці, Охтирці — інше сільськогосподарське устаткування. Верстатобудування зосереджене в Харкові, Лубнах, Глухові, Широку географію та спеціалізацію має і приладобудування району (Харків, Полтава, Суми, Лубни та ін.). У Харкові знаходиться одне з найбільших підприємств військово-промислового комплексу — танковий завод ім. Малишева. На місцевій сільськогосподарській сировині розвивається харчова промисловість. У районі виробляється близько 18% цукру, 23% олії, 16% масла вершкового від загальноукраїнських обсягів. Географія галузі надзвичайно широка. Помітне місце у структурі промисловості району займають швейна, текстильна, галантерейна галузі. їх найбільші центри — Харків, Полтава, Суми, Ромни. Багатогалузева хімічна промисловість району. У Кременчуці знаходиться один із найбільших в Україні нафтопереробних заводів. ВО "Хім-пром" в Сумах виробляє фосфорні добрива, отрутохімікати, лаки, фарби, товари побутової хімії. В Шостці на ВО "Свема" виготовляють кіно-фотоплівки, стрічки для магнітофонів, лавсан та ін., в Шебелинці — хімреактиви. Потреби індустрії зумовили розвиток промисловості будівельних матеріалів (найбільші центри галузі — Харків, Балаклія, Кременчук, Полтава, Суми, Охтирка та ін.). Основу енергетики району складає мережа теплових електростанцій, серед яких найбільшою є Зміївська. Хоча район виробляє значну кількість електроенергії, власних потреб він не задовольняє. Сільське господарство району спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряку, соняшнику; у тваринництві переважають скотарство, свинарство, птахівництво. Продуктивність сільського господарства району значно вища за середню по Україні. Тут виробляється до 15% загальноукраїнських обсягів зерна, соняшнику, овочів, 13% молока, 14% м'яса. Транспорт. Найбільше внутрішніх перевезень в районі здійснюється автомобільним транспортом. Достатньо розвинений і залізничний транспорт: найбільші залізничні вузли — Харків, Лозова, Конотоп, Кременчук, Суми, Полтава. У річкових перевезеннях району бере участь Кременчуцький порт на Дніпрі. Надзвичайно густа і мережа трубопроводів, що складаються із транзитних газо- і нафтопроводів та значної кількості спрямованих у радіальних напрямках від родовищ нафти і газу до споживачів. |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної... Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А.... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінансова санація... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
Методичні вказівки та рекомендації до самостійного виконання контрольної роботи з курсу Методичні рекомендації до самостійного виконання контрольних робіт з курсу «Соціологія». Короткий словник соціологічних термінів... |
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев... |
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ... МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ |