2.6.3. Призначення вебінару.
Коли матеріал для майбутньої конференції вже готовий, потрібно опублікувати інформацію про конференцію. Зробити це потрібно не менше ніж за тиждень, щоб всі зацікавлені змогли запланувати для неї час. Навіть якщо інструмент, за допомогою якого ви організовуєте вебінар, дозволяє вказати час проведення, ОБОВ’ЯЗКОВО вкажіть час і часовий пояс в анотації семінару. Це має сенс робити, оскільки деякі користувачі можуть мати у себе на комп’ютері неправильне налаштування часового поясу і побачити не коректний час.
2.6.4. Початок конференції.
Зазвичай вчасно до конференції приєднуються лічені одиниці слухачів, тому не варто починати доповідь відразу ж, треба почекати, поки буде майже 50% від заявленої кількості учасників (але не більше 10 хвилин). В цей час мовчати в ефірі недобре, краще всього говорити про щось, пов’язане з конференцією: розповісти байку/притчу по темі вебінару, ненав’язливо зробити рекламу свого сайту або відповісти на питання перших учасників, які вже з’явилися.
До початку конференції можна відповідати на загальні питання про конференцію. Будь-які конкретні питання краще відкласти на кінець вебінару.
Якщо ви відповідаєте на питання, які задані не в ефірі, а в режимі чату, озвучуйте їх і відповідайте в ефірі, щоб решта учасників також брала участь в конференції.
Якщо хтось з учасників ставить питання не по суті, так і скажіть йому і залиште питання без уваги, поважайте решту слухачів, яким цікавий саме вебінар.
2.6.5. Методика проведення конференції.
Як тільки ви почали свою основну доповідь, переведіть всіх учасників в статус слухачів і не звертайте увагу, що пишеться в чаті.
Якщо ваша доповідь не передбачає участь слухачів, повідомте, що на всі питання відповісте в кінці і зосередьтеся на доповіді.
Якщо ж вебінар передбачає участь слухачів, відповідайте на їх питання в ефірі, щоб не створювати пауз. Питання, які не відносяться до поточної частини доповіді краще відкласти на кінець, щоб не відволікати решту слухачів.
2.6.6. Завершення конференції.
Як тільки ви закінчили основну частину вебінару, можете приймати питання або відповідати на ті питання, які ви отримали під час доповіді.
Так як в ефірі не повинно виникати тиші, то якщо немає питань якийсь час, почніть відповідати на найбільш очевидні питання або на питання, які вам задавали минулого разу на вебінарі з такою ж тематикою. Також можна розповісти про інші вебінари, які ви проводили і проанонсувати наступні.
Якщо ж довгий час нові питання не з’являються, подякуйте учасникам і завершіть конференцію.
2.7. Сфери застосування відеоконференцій.
Висока якість звуку і повноекранне відео, можливість оперативного обміну даними і документами роблять відеоконференції могутнім інструментом із широким спектром практичного застосування.
На заході ці системи вже давно знайшли широке застосування в органах влади, у сфері охорони здоров’я і в багатьох інших областях. Управління і бізнес, дистанційне навчання, телемедицина, оперативний контроль і безпека – лише мала частина тих областей діяльності, де переваги відеоконференцій абсолютно очевидні. Це і не дивно, оскільки дослідження, проведені зарубіжними ученими, показали, що при телефонній розмові вдається отримати, в середньому, близько 10% від загального об’єму трансльованої інформації. Використання телефонного зв’язку в сукупності з факсимільним зв’язком дозволяє збільшити об’єм інформації, яку треба передати, приблизно до 25%. У разі ж, коли є можливість в процесі розмови стежити за жестикуляцією і мімікою співрозмовника, коефіцієнт корисної дії (ККД) передачі інформації досягає 60%.
Дистанційне навчання (див. вище стор. 16).
В управлінні та бізнесі використовують відеоконференц-зв’язок для:
Оперативне проведення нарад, дискусій і експертиз.
Зниження витрат, пов’язаних з відрядженнями.
Збір і оперативна обробка інформації в режимі видаленого доступу.
Дистанційне навчання персоналу.
Новий рівень інтерактивного спілкування з партнерами у всьому світі.
В судовій практиці практикується дистанційний розгляд касаційних скарг засуджених.
В діяльності кадрових агентств використовують відеоконференц-зв’язок під час підбору кадрів. Але тут є свої за і проти.
В медицині використовують відеоконференц-зв’язок для:
Проведення наукових конференцій, консиліумів, демонстрацій новітнього устаткування.
Дистанційні консультації і спостереження хворих провідними фахівцями.
Тиражування досвіду провідних медичних центрів, дистанційне навчання місцевих фахівців новітнім технологіям в області практичної медицини і діагностики.
В системах спостереження використовують відеоконференц-зв’язок для:
Відеомоніторинг технологічних процесів.
Охоронні системи з широкими можливостями дистанційного керування та архівування відео.
|