Уроку

Скачати 0.7 Mb.

Назва	Уроку
Сторінка	5/6
Дата	25.02.2016
Розмір	0.7 Mb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Інформатика > Урок

1 2 3 4 5 6

Охарактеризуйте сутність і складові альтернативного плану, як способу реагування на ризики підприємницької діяльності в процесі розробки бізнес-плану.

Зрозуміло, що треба не тільки уникати невиправданого ризику, а й знижувати його ступінь.

З метою своєчасного реагування на негативні наслідки ризикової ситуації розробляються так звані альтернативні плани. Процедура їх розробки включає такі етапи:

виявлення основних факторів внутрішнього й зовнішнього середовища даного бізнесу, які спричиняють ситуацію ризику;
визначення масштабів їх впливу на даний бізнес;
визначення ймовірності такого впливу;
складання альтернативного плану дій для запобігання чи мінімізації такого впливу.

При цьому також визначаються: критичні точки, досягнення яких свідчить про несприятливий розвиток подій і необхідність застосування альтернативних планів; контрольні орієнтири, які показують основні очікувані результати використання альтернативних планів.

У цілому альтернативні плани визначають, що саме повинен робити працівник у несприятливій ситуації і яких наслідків можна очікувати. Перевага альтернативних планів - можливість швидко діяти за несприятливих умов. Вони зменшують загальну невизначеність діяльності фірми. Наявність альтернативних планів свідчить про те, що підприємець знає про можливі ризики своєї діяльності й готується до них заздалегідь.

Характеристика основних способів зменшення ризиків, які доцільно використовувати в процесі складання бізнес-плану.

Слід розрізняти зовнішні та внутрішні способи зниження (оптимізації, передачі) ризику. До зовнішніх способів належать: по-перше, розподіл (делегування) частини ризиків партнерам по бізнесу, які матимуть змогу контролювати той чи той ризик (хеджування); по-друге, зовнішнє страхування ризику, тобто передача певних ризиків страховій компанії.

Хеджування (захист від втрат) - це спосіб зменшення ризику господарської діяльності укладенням довгострокової угоди на поставку продукції між постачальником і споживачем, наприклад, контракти на поставку зерна під урожай наступного року. За контрактом споживач набуває право на зафіксовану кількість зерна в наступному році за обумовленою ціною і тим самим захищає себе від втрат за можливого неврожаю. Постачальник, у свою чергу, гарантує собі належну ціну на зерно, навіть коли вона наступного року з будь-яких причин знизиться.

Страхування передбачає, що страхувач за відповідні кошти (страховий внесок чи страхова премія) зобов’язується сплатити іншій стороні (страхувальнику) обумовлену страховим контрактом грошову суму, якщо страхувальник зазнає збитків чи втрат.

Послуги страхових компаній можуть бути стандартизованими та договірними. Стандартизовані полягають, як правило, у продажу стандартних страхових полісів, що надають лише деякі види страхових послуг, а договірні визначають усі можливі види ризиків та порядок компенсації збитків. Види ризиків, які варто страхувати, наведені в табл. “Види ризиків, які необхідно страхувати»

Види ризиків	Сполсіб зниження негативних наслідків
Пожежі та інші стихійні лиха	Страхування сумм можливих збитків
Ризик знищення чи псування вантажу при транспортуванні	Страхування вартості вантажу

Внутрішні способи зниження ризику для конкретних бізнес-планів досить різноманітні. Найбільш типовими є:

підвищення якості та ефективності управління фірмою; диверсифікація (розподіл інвестицій між різними об’єктами, видами діяльності, послугами тощо);
лімітування (наприклад, встановлення верхньої межі інвестицій у певний проект);
створення запасів (резервів) для покриття можливих непередбачених витрат;
збільшення повноти та ґрунтовності інформації, на підставі якої конкретні управлінські рішення.

Фірма може зменшити свої втрати, використовуючи метод самострахування. Цей метод зв’язаний зі створенням спеціального резервного фонду і покриття збитків за рахунок власних обігових коштів фірми.

Самострахування застосовується, коли:

вартість майна, що страхується, є невеликою порівняно з майновими і фінансовими параметрами всього бізнесу;
імовірність збитків є надто малою;
фірма має велику кількість однотипного обладнання.

Безпосередньо в бізнес-плані необхідно:

виокремити найбільш імовірні для даного бізнесу типи ризиків і по можливості оцінити їх вплив на бізнес;
вказати, які засоби будуть використовуватись як реакція бізнесу на появу симптомів ризику;
зазначити, які типи страхових полісів і на яку суму планується їх придбати.

Цілі, етапи розробки та структура розділу бізнес-плану “Фінансовий план”.

Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану - узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.

Особливий інтерес до фінансового плану пов’язаний з тим, що у ньому:

узагальнюються у вартісній формі результати розробки решти розділів бізнес-плану; кількісно визначається потреба даного бізнесу в інвестиціях; обґрунтовується висновок щодо економічної доцільності реалізації підприємницького проекту.

Мета та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання. Фінансовий план містить такі основні параграфи:

План доходів і видатків (план прибутків і збитків).
План грошових надходжень і виплат (план руху готівки).
Плановий баланс.

складовою фінансового плану.

Для вже існуючої фірми у фінансовому плані обов’язково слід навести динаміку основних фінансових показників за минулі роки (як мінімум за три). Копії відповідних фінансових документів подаються в додатках. Відповідно обґрунтований фінансовий план може бути використаний не тільки для залучення інвесторів і кредиторів, а й для оцінки результатів діяльності фірми після фактичного започаткування бізнесу. Крім того, фінансовий план часто є основою для опрацювання детального робочого бюджету фірми.

Особливості “Фінансового плану” порівняно з іншими розділами бізнес-плану. Див32

У процесі розробки цього розділу бізнес-плану слід враховувати такі його особливості:

у багатьох відношеннях фінансовий план є найменш гнучкою за формою частиною бізнес-плану. На відміну від інших розділів він має містити відповідний перелік фінансових документів (у тому числі таблиць і графіків). Кожен з цих документів повинен мати стандартну форму. Жорсткі вимоги до опрацювання цих документів спричиняються необхідністю забезпечення єдиної методики розрахунків фінансових показників. Це означає, що потенційний інвестор або кредитор може самостійно за стандартною методикою провести аналіз фінансової інформації, яку містить бізнес-план, оцінити фінансовий стан даної фірми та прийняти рішення щодо вкладання своїх коштів у даний проект;
інвестори та кредитори, як правило, вимагають, щоб фінансовий план складався з перспективою на три роки (до того ж із щомісячними показниками за перший рік та - щоквартальними - за другий і третій);
фінансовий план не може мати розбіжностей з іншими розділами бізнес-плану. Якщо, наприклад, в маркетинг-плані йдеться про наміри розгорнути широкомасштабну рекламну кампанію, то це обов’язково має знайти відображення в плані доходів і видатків. Якщо на бізнес фірми впливає фактор сезонності продажу, то його слід ураховувати, проектуючи рух готівки тощо;
у зв’язку з тим, що будь-який фінансовий аналіз майбутнього неминуче характеризується певним ступенем невизначеності, у фінансовому плані доцільно опрацювати кілька сценаріїв розвитку подій. Рекомендується розробляти як мінімум два варіанти фінансових показників. Один з них має ґрунтуватися на консервативних припущеннях, а другий, - враховувати повний потенціал бізнесу;
у фінансовому плані треба (по можливості) підкреслювати достовірність інформації, яку він містить. Якість первинної інформації безпосередньо позначається на точності фінансових розрахунків. Інвестори часто проводять власні дослідження з метою оцінки достовірності розрахунків у бізнес-плані. Тому у разі відхилення відповідних фінансових показників бізнес-плану від середніх по галузі, до якої належить даний бізнес, обов’язково треба дати чітке пояснення цього.

Мета і послідовність етапів розробки плану доходів і витрат в процесі складання бізнес-плану.

План доходів і видатків – є першим фінансовим документом фінансового плану. Він характеризує загальні суми очікуваних доходів фірми та її витрат за певний період.

План доходів і видатків складається для уточнення результативності майбутньої діяльності фірми з погляду її прибутковості, можливостей виживання та активного господарювання.

Логіка опрацювання плану доходів і видатків (рис. 7.1) передбачає визначення загальної суми продажу продуктів фірми, від якої поступово відраховуються різні види витрат фірми і в результаті обчислюються: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до сплати податків, чистий прибуток.

План доходів і видатків складається в певній послідовності.

Визначаються відповідні середні показники в галузі, до якої належить даний бізнес. Джерелами інформації для розрахунків середніх по галузі показників можуть бути статистичні щорічники, фінансова звітність інших аналогічних компаній, банків, торгових асоціацій тощо.

Складаються прогнози обсягів продажу продуктів (послуг) фірми. Очікувані обсяги продажу є найбільш важливим елементом з усіх інших фінансових показників; вони є тією основою, на якій, зрештою, будуються всі подальші фінансові розрахунки в бізнес-плані.

Для прогнозування обсягів продажу фірми використовується маркетинг-план, а також та спеціальні досліджень ринку, опитування споживачів, торгових агентів, консультацій з експертами тощо. Прогноз продажу треба складати по кожному виду продукції з розбивкою по місяцях за перший рік і кварталах за другий та третій роки. Результати прогнозних оцінок очікуваних обсягів продажу фірми по кожному продукту окремо і по всіх продуктах разом зручно звести в таблиці.

Прямі витрати фірми на виробництво й реалізацію продуктів (вартість проданих товарів) включають:

прямі матеріальні витрати, тобто вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та інші змінні витрати, пов’язані з виготовленням продукції;

прямі витрати праці, тобто заробітну плату та інші виплати основному виробничому персоналу фірми.

Операційні витрати - це всі інші витрати, які необхідні для забезпечення нормальної діяльності фірми

заробітну плату адміністративно-управлінського, допоміжного та обслуговуючого персоналу фірми;
нарахування й податки на заробітну плату цих категорій персоналу;
додаткові виплати, які передбачені колективним договором (дотації на харчування, медичне обслуговування тощо);
рентні платежі;
платежі за комунальні послуги;
витрати на офіс;
витрати на відрядження;
витрати на рекламу;
страхові платежі;
амортизаційні відрахування;
інші операційні витрати.

Визначається валовий прибуток фірми. Валовий прибуток обчислюється як різниця між загальним обсягом продажу фірми і вартістю проданих товарів (сумою прямих витрат фірми на виробництво та реалізацію продукції).

Обчислюється операційний прибуток фірми відніманням від валового прибутку суми операційних витрат.

Розраховуються суми сплати процентів за отримані кредити.

Обраховується прибуток до сплати податків як різниця між операційним прибутком і сумою сплати відсотків за кредит.

Обчислюються згідно з чинним законодавством суми податків з прибутку фірми.

Визначається чистий прибуток фірми як різниця між прибутком до сплати податків і сумою податків з прибутку фірми.

Розміри прибутків і збитків фірми значною мірою залежать від обсягів продажу її продукції. Обсяги продажу, як уже зазначалося, - це параметр, що його рідко коли можна точно прогнозувати.

Мета і послідовність етапів розробки плану руху готівки в процесі складання бізнес-плану.

План грошових надходжень і виплат Продаж товарів (послуг) фірми не завжди означає миттєве надходження грошей у касу або на рахунок фірми. Оплата купленої продукції звичайно здійснюється не одразу, а через певний час, наприклад, при продажу товарів в кредит. З іншого боку, сама фірма розраховується за рахунками не в момент їхнього надходження, а трохи пізніше. Навіть тоді, коли фірма і не має проблем зі збутом своєї продукції, виникає потреба у короткострокових позичках для покриття поточних витрат фірми. Окрім того, треба враховувати, що:

план грошових надходжень і виплат має відображати надходження грошей з усіх джерел, включаючи не тільки виторг від реалізації продукції (послуг), але й кошти, отримані:

від продажу акцій та інших цінних паперів;
в борг;
від продажу або ліквідації активів фірми тощо;

погашення основної суми боргу (за винятком сплати відсотків) не належить до витрат фірми і тому не включається в план прибутків і видатків. Проте сплата боргу є грошовим зобов’язанням фірми і має знайти відображення в плані руху готівки;
у разі, коли фірма розширює свою діяльність, витрати на такі статті, як складські запаси, заробітна плата зростають швидше ніж надходження від реалізації готової продукції. За такої ситуації виникає дефіцит готівки;
на практиці іноді виникає ситуація, коли фірма має надлишок готівки. Для того, щоб його використати максимально ефективно, також потрібно підготуватися заздалегідь.

Для вирішення таких проблем складається план грошових надходжень і виплат. Такий план, зокрема, дає змогу:

визначити періоди, коли фірма відчуватиме дефіцит або надлишок готівки;
обчислити, скільки коштів потрібно позичити на ці періоди;
показати, на що ці кошти буде витрачено;
з’ясувати, коли їх треба повернути.

Головне завдання розробки плану руху готівки зводиться до узгодження в часі грошових надходжень і виплат, щоб забезпечити ліквідність фірми в плановому періоді, тобто забезпечити постійну наявність на рахунку фірми коштів, достатніх для розрахунків за її зобов’язаннями.

Щоб скласти план грошових надходжень і виплат, необхідно послідовно здійснити такі дії.

Визначити готівкові кошти, що будуть у розпорядженні фірми на початок першого місяця розрахункового періоду (для другого, третього і подальших місяців ця сума являтиме собою готівкові кошти на кінець попереднього місяця).
Обчислити загальну суму всіх передбачуваних грошових надходжень на фірму протягом кожного місяця (надходження від продажу продукції чи надання послуг; кошти, отримані від дебіторів; готівка від продажу акцій; кошти, які власники додатково інвестують у фірму; отримані позички тощо).
Розрахувати загальну суму всіх обов’язкових платежів фірми протягом кожного місяця (перелік усіх платежів достатньо широкий; у процесі розрахунків важливо не пропустити жодного з них).
Визначити чистий потік готівки за кожний місяць як різницю між загальною сумою всіх передбачуваних грошових надходжень і загальною сумою всіх обов’язкових платежів фірми за місяць. Якщо грошові надходження за місяць перевищують платежі, то фірма має так званий додатний потік готівки. Навпаки, коли грошові надходження за місяць менші за платежі, фіксують, що фірма має від’ємний потік готівки, який прийнято записувати в плані руху готівки у круглих дужках.
Розрахувати суму готівкових коштів на кінець кожного місяця. Для цього до готівкових коштів на початок кожного місяця додають додатний потік готівки або відраховують від’ємний потік готівки за відповідний місяць.

У процесі планування руху готівки завжди виникають певні труднощі при визначенні обсягів грошових надходжень і платежів. Такі розрахунки ґрунтуються на передбаченнях та припущеннях, які не повинні бути надто оптимістичними. Рекомендується створювати так званий запас фінансової міцності, тобто дещо занижувати оцінки грошових надходжень, щоб вистачило коштів на сплату рахунків фірми.

1 2 3 4 5 6

Схожі:

Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам	Уроку. Прямокутна система координату просторі. Мета уроку: знайомство... В кінці уроку збираються учнівські зошити для перевірки їх ведення й виконання домашнього завдання
Уроку виробничого навчання Велигодська Л. С. чітко в доступній формі розкрила тему та мету уроку на всіх етапах структури уроку	Уроку; тема уроку не записується на дошці; мета уроку не узгоджується... «загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон; вживання пестливих слів
КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика»	УРОКУ Тема уроку Методична мета уроку: Інтерактивне навчання учнів графічного представлення даних електронних таблиць засобами мультимедіа з використанням...
Уроку: урок засвоєння нових знань. КМЗ уроку Мета уроку: вивчити види впливу електричного струму на організм людини, особливості ураження електрострумом	Тема уроку. Зрізана піраміда. Мета уроку Мета уроку: вивчення властивості площини, яка перетинає піраміду і паралельна основі; формування поняття зрізаної піраміди
Уроку Тема уроку: Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання Мета уроку: Ознайомити учнів з основними причинами виробничого травматизм та професійних захворювань та їх наслідками	План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання