Уроку


Скачати 0.7 Mb.
Назва Уроку
Сторінка 4/6
Дата 25.02.2016
Розмір 0.7 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Інформатика > Урок
1   2   3   4   5   6

Яку інформацію стосовно машин та устаткування необхідно викласти у розділі “Виробничий план”?

У параграфі "Машини та устаткування" виробничого плану подають:

  • повний список машин та устаткування, необхідних для здійснення виробничого процесу;

  • розрахунки витрат, пов'язаних з придбанням (орендою) нових (або вживаних) машин та устаткування;

  • інформацію про строки служби та амортизаційні відрахування щодо кожній одиниці устаткування.

Інколи параграф "Машини та устаткування" доповнюється відомостями про основні техніко-експлуатаційні параметри устаткування.

Інформацію про машини та устаткування, які передбачається задіяти у виробничому процесі на фірмі, зручно подати у вигляді таблиці



  1. Охарактеризуйте чинники, що впливають на обсяги та рівень деталізації інформації у виробничому плані.

Основне завдання виробничого плану – довести, що фірма: реально спроможна організувати виробництво; здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості; має можливості придбати необхідні для цього ресурси. Отже, виробничий план має дати відповіді на такі запитання:

  • Які виробничі операції будуть застосовуватись фірмою в процесі виготовлення продукції (надання послуг)?

  • Які конкретно матеріально-технічні ресурси потрібні для виготовлення продукції (надання послуг)?

  • Які зовнішні фактори впливатимуть (або можуть вплинути) на виробничий процес на фірмі?

Виробничий план доцільно розпочинати з короткої характеристики виробничого процесу, тобто з опису основних виробничих операцій у їх послідовності.

Розкриваючи технологічний процес виготовлення продукції на фірмі, підприємець має чітко визначити:

  • які саме машини, обладнання та інструменти необхідні у виробничому процесі;

  • яка сировина, матеріали і комплектуючі вироби будуть використовуватися для виготовлення продукції;

  • робітників яких професій і кваліфікацій необхідно найняти;

  • які конкретно приміщення необхідні;

  • які роботи будуть виконуватися самою фірмою, а які на стороні за контрактами.

У виробничому плані необхідно також вказати і на зовнішні фактори, які впливатимуть на виробничий процес або обмежуватимуть виробничі можливості фірми.

Отже, у складі виробничого плану, як правило, виділяють такі параграфи:

  • основні виробничі операції;

  • машини та устаткування;

  • сировина, матеріали і комплектуючі вироби;

  • виробничі та невиробничі приміщення;

  • вплив зовнішніх факторів.

Обсяги і ґрунтовність виробничого плану залежать від характеру бізнесу фірми та сфери, до якої він належить. Зрозуміло, що цей розділ бізнес-плану буде найдокладнішим для виробничого підприємства. Більш того, у певних випадках саме виробничий процес (особливості його технологій, унікальність обладнання тощо) може бути одним з найпривабливіших факторів для зовнішніх інвесторів. Навпаки, бізнес-план для фірм, які займаються оптовою або роздрібною торгівлею, може взагалі не містити розділу "Виробничий план". У процесі розроблення виробничого плану слід пам'ятати, що зайві технічні подробиці можуть ускладнювати розуміння основного змісту бізнес-плану. Тому потрібно добре зважити, що буде важливим у цьому розділі для заінтересованих осіб.

  1. Змістова характеристика розділу бізнес-плану “Виробничий план” (цілі розробки, орієнтовна структура, послідовність розробки). (Див. Б.21)

  2. Цілі, структура й основні етапи розробки розділу бізнес-плану “Організаційний план”.

Отже, організаційний план, як правило, складається з таких параграфів:

  • організаційна форма бізнесу;

  • потреба фірми в персоналі;

  • власники фірми, команда менеджерів і зовнішні консультанти;

  • організаційна схема управління;

  • кадрова політика і стратегія.

Розробку цього розділу бізнес-плану рекомендується починати з обґрунтування вибору організаційної форми бізнесу, оскільки вона позначається на всій подальшій підприємницькій діяльності і багато у чому визначає інші організаційні аспекти бізнесу.

Далі в організаційному плані слід охарактеризувати потреби фірми у трудових ресурсах, тобто визначити, які саме працівники (основні, допоміжні, спеціалісти) необхідні для ведення бізнесу. Принципово важливо подати в організаційному плані відомості про власників та провідний управлінський персонал фірми. Організаційний план має містити короткі характеристики практично всіх тих працівників, від яких у підсумку залежить успіх або невдача бізнесу фірми. Загальну характеристику команди менеджерів фірми варто доповнити інформацією про використання зовнішньої допомоги в управлінні бізнесом. Враховуючи, що багато фірм, особливо малих, залучають для виконання окремих функцій управління спеціалістів зі сторони, організаційний план треба доповнити описом консалтингових потреб фірми.

Після того, як в організаційному плані будуть репрезентовані власники, основні менеджери та зовнішні консультанти фірми, доцільно навести її організаційну схему, яка показує зв’язки між підрозділами і розподіл повноважень з управління. Часто організаційну схему фірми доповнює короткий пояснювальний текст.

Кінцевий параграф організаційного плану містить пояснення щодо кадрової політики та стратегії фірми. З нього має стати зрозумілим, як буде здійснюватися добір, підготовка та оплата праці працівників фірми. Можна подати й відомості про передбачувані для працівників фірми пільги стимулюючого характеру.


  1. Характеристика факторів, що обумовлюють вибір форми організації бізнесу.

Процес розроблення організаційного плану найчастіше розпочинається з обґрунтування вибору форми організації бізнесу. Закони України передбачають кілька варіантів такої організації:

  1. Індивідуальне пыдприємство:

    1. Індивідуальне пыдприємство (одна особа є власником бізнесу ти займається підприємницькою діяльністю без створення юрид. особи)

    2. Приватне під-во (одна особа є власником бізнесу, веде його з залученням найманихробітників, реєст. Як юр.особа).

2.Колективне підприємство:

2.1. ТОВ з обмеж відповідальністю

2.2. ТОВ з додатковою відповідальнітю

2.3.Повне ТОВ

2.4. Командитне ТОВ

2.5. Акціонерне ТОВ: ВАТ та ЗАТ.

На вибір форми організації бізнесу впливає багато різноманітних факторів, починаючи від особливостей сфери майбутнього бізнесу й кінчаючи діловими якостями самого підприємця, проте найважливішими вважають такі:

  • відповідальність (як підприємець ставиться до ризику втрати особистого майна в разі невдачі бізнесового проекту);

  • податки (наскільки різняться суми податків, які сплачуються за організації бізнесу в тій чи в тій організаційній формі);

  • фінансові потреби (як співвідносяться обсяги необхідного для започаткування бізнесу стартового капіталу з власними коштами підприємця);

  • можливості зростання бізнесу (чи передбачається розширення бізнесу в майбутньому);

  • управлінські здібності підприємця (чи вистачає знань і досвіду підприємця для управління всіма функціональними сферами бізнесу);

  • оперативність управління (чи потребує передбачуваний бізнес нормального, швидкого або негайного реагування на зміни в зовнішньому середовищі фірми);

  • складність ліквідації фірми (наскільки складно буде припинити ділову активність зазнавши невдачі).

В організаційному плані необхідно:

  • указати на основні причини вибору відповідної форми організації бізнесу;

  • наголосити на потенційних вигодах такого рішення;

  • охарактеризувати можливі зміни юридичного статусу фірми в перспективі





  1. Характеристика витрат, які враховуються при визначенні вартості утримання персоналу в процесі складання бізнес-плану.

  2. Які відомості про ключових менеджерів фірми необхідно навести в процесі складання бізнес-плану.

Особливу увагу в організаційному плані слід звернути на характеристику власників бізнесу і керівників фірми. Опрацьовуючи параграф “Власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти” передовсім треба чітко визначити кого саме слід охарактеризувати і як це зробити. До таких осіб, як правило, належать:

  • підприємці - засновники бізнесу;

  • активні інвестори (ті, хто вкладає свої кошти у фірму, що створюється);

  • провідні менеджери фірми (керівники служби маркетингу, фінансів, технічний директор та ін.);

  • зовнішні консультанти, експерти, (спеціалісти, які залучаються до управління фірмою зі сторони на тимчасовій основі).

При цьому виникає запитання, кого і чому бажано залучити до роботи на фірмі. Щоб знайти відповідь на це запитання, складають так звану матрицю управлінських здібностей, за допомогою якої можна визначити функції управління, для виконання котрих необхідно залучати зовнішніх консультантів.



Далі в процесі розробки організаційного плану потрібно з’ясувати, які саме відомості про кожного з керівних працівників фірми бажано подати у бізнес-плані. Тут можливі різні варіанти:

  • іноді до організаційного плану досить включити лише загальні відомості про рівень кваліфікації та професійні досягнення кожного з основних керівників;

  • в інших випадках (це буває частіше) на кожного з ключових керівників необхідно підготувати коротку біографічну довідку і зазначити посадові обов'язки, що на них буде покладено. У біографічній довідці слід особливо підкреслити кваліфікацію, досвід і досягнення кандидата під час його попередньої діяльності, що підтверджуватиме здатність кандидата успішно виконувати доручену справу. Ґрунтовніші характеристики основних керівників і перелік посадових обов'язків, як правило, подаються в додатках.

Складаючи параграф “Власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти”, слід мати на увазі, що потенційні інвестори оцінюватимуть не стільки здібності кожного окремого керівника, скільки збалансованість знань, кваліфікації та досвіду команди менеджерів фірми в цілому, їх сумісність для ефективної співпраці.

У цьому параграфі бізнес-плану обов'язково треба подати організаційну схему управління фірмою, за допомогою якої легко зрозуміти, хто кому підпорядкований, з яких підрозділів складається фірма і як буде координуватися діяльність цих підрозділів.

  1. Які складові кадрової політики та стратегії необхідно охарактеризувати в організаційному плані?

У процесі опрацювання параграфу ”Організаційна схема управління” слід звернути увагу на таке:

  • організаційна схема має бути узгоджена з рішеннями, які вже були прийняті в попередніх розділах бізнес-плану. Зокрема, в організаційній схемі мають знайти відображення рішення щодо структури служби збуту (маркетинг-план), технології виробництва й виробничих підрозділів (виробничий план);

  • організаційна схема має відбивати поділ повноважень і обов’язків між власниками фірми і членами команди менеджерів. Вона повинна повністю відповідати положенням про систему управління фірмою, що зафіксовані в установчих документах.

Параграф організаційного плану “Кадрова політика і стратегія” має дати читачеві бізнес-плану уявлення про філософію фірми щодо вирішення кадрових питань. У цьому параграфі необхідно роз’яснити, як будуть вирішуватися проблеми добору, підготовки та оплати праці співробітників фірми. Зокрема, тут мають бути висвітлені питання: конкретних строків комплектування штатів фірми; стандартів і процедур добору персоналу; структури заробітної плати, пакета пільг, премій, участі в прибутках фірми тощо.

Докладніше треба охарактеризувати механізми мотивації і винагородження керівників фірми, але без зайвих подробиць.


  1. Цілі розробки та структура розділу бізнес-плану “Оцінка ризиків”.

Щоб заручитись підтримкою інвесторів у бізнес-плані необхідно не тільки показати потенційні вигоди вкладання коштів у даний підприємницький проект, але також вказати на труднощі, що на них може натрапити бізнес і які загрожуватимуть його існуванню. Ось чому в бізнес-плані необхідно досить детально висвітлити проблеми, пов’язані з ризиками, їх оцінкою та мінімізацією впливу на результати діяльності. Розділ бізнес-плану “Оцінка ризиків” повинен дати відповідь, принаймні, на два запитання: по-перше, чи керівництво фірми достатньо глибоко розуміє й ураховує ризики, зв’язані з даним бізнесом; по-друге, чи воно може розробити відповідний план дій за умов невизначеності, конфліктності, браку повної інформації.

Для підприємницької діяльності характерним є виокремлення таких основних видів ризиків: виробничі, пов’язані з можливістю невиконання фірмою своїх зобов’язань за контрактами; фінансові (кредитні), пов’язані з можливістю порушення фірмою своїх зобов’язань перед інвесторами; інвестиційні, пов’язані з можливим знеціненням інвестиційно-фінансового портфелю, який складається як із власних, так і зі залучених цінних паперів; ринкові, пов’язані з можливим коливанням процентних ставок, курсів валют.

При цьому вірогідність виникнення кожного виду ризиків різна - різні, щодо збитків будуть і їх наслідки. Тому в бізнес-плані необхідно виділити й розглянути лише найбільш імовірні для даного бізнесу ризики.

Для обґрунтування в бізнес-плані концепції управління ризиками важливе значення має поділ останніх на дві загальні групи. Першу групу становлять внутрішні (ендогенні) ризики, що можуть контролюватися конкретним суб’єктом господарювання. До другої групи належать зовнішні (екзогенні) ризики. Це ризики, які менеджери не можуть контролювати безпосередньо, тобто ризики, пов’язані із загальними змінами в економіці, які практично не підлягають контролю окремих суб’єктів підприємницької діяльності, але безпосередньо впливають на бізнес фірми.

  1. Охарактеризуйте основні положення концепції управління ризиками.

Самий тільки опис імовірного ризику без викладення в бізнес-плані тих заходів, які можуть його мінімізувати не є доцільним. Тому в конкретному бізнес-плані треба докладно пояснити, як можна зменшити ризики і втрати.

Концепція управління ризиками має включати такі компоненти:

  • оцінку ступеня ризику, тобто визначення потенційних негативних наслідків прийнятих рішень, а також побічних ефектів, здатних негативно вплинути на кінцевий результат;

  • опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки;

  • розробку заходів для нейтралізації або компенсації можливих негативних наслідків тієї чи тієї діяльності.

У бізнес-плані є обов’язковим кількісний чи принаймні якісний аналіз ризику. Ці два види аналізу доповнюють один одного. Кількісний аналіз дає змогу визначити основні фактори ризику, найбільш небезпечні з цього погляду етапи й роботи, ідентифікувати ризики, порівняти результати щодо можливих економічних та соціальних наслідків, виявити вплив рішень, які приймаються в умовах невизначеності, на кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання. Кількісний аналіз ризику є найскладнішим, але тільки він дає змогу конкретно визначити ступінь імовірності окремих ризиків, а відтак і здійсненність в цілому даного проекту, певного виду підприємницької діяльності.

У бізнес-плані можливе використання різноманітних методів кількісної оцінки ступеня ризику, а саме: статистичного методу аналізу доцільності витрат, методу експертних оцінок, аналітичного методу, методу аналогій.

1   2   3   4   5   6

Схожі:

Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. 
Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам
Уроку. Прямокутна система координату просторі. Мета уроку: знайомство...
В кінці уроку збираються учнівські зошити для перевірки їх ведення й виконання домашнього завдання
Уроку виробничого навчання
Велигодська Л. С. чітко в доступній формі розкрила тему та мету уроку на всіх етапах структури уроку
Уроку; тема уроку не записується на дошці; мета уроку не узгоджується...
«загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон; вживання пестливих слів
КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку
Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика»
УРОКУ Тема уроку
Методична мета уроку: Інтерактивне навчання учнів графічного представлення даних електронних таблиць засобами мультимедіа з використанням...
Уроку: урок засвоєння нових знань. КМЗ уроку
Мета уроку: вивчити види впливу електричного струму на організм людини, особливості ураження електрострумом
Тема уроку. Зрізана піраміда. Мета уроку
Мета уроку: вивчення властивості площини, яка перетинає піраміду і паралельна основі; формування поняття зрізаної піраміди
Уроку Тема уроку: Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання  
Мета уроку: Ознайомити учнів з основними причинами виробничого травматизм та професійних захворювань та їх наслідками
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку
Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка