Інформатика
Програма з інформатики для 4-го класу спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі «Технології» Державного стандарту початкової загальної освіти. Основною метою вкладання інформатики в початковій школі є формування і розвиток предметної інформаційно-комунікаційної та ключових компетентностей молодших школярів для реалізації їхніх природних здібностей і задатків, творчих задумів та соціалізації в суспільстві.
Нагадуємо, що інформатика в початкових класах є підготовчим курсом, який передує вивченню даного предмета в основній школі.
Серед змін до програми з інформатики 2011 року слід відмітити, що для повторення, узагальнення і систематизації навчального матеріалу за 3-й клас виділено 1 годину, під час якої діти мають пригадати і дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютером, мати уявлення про використання комп’ютерів у різних сферах діяльності людини.
У ході розгляду теми «Файл. Папка. Операції над файлами і папками» вчитель має сформувати уявлення учнів про різні за вмістом файли (текстові, графічні, звукові тощо), розуміння призначення папки. У зміст програми з інформатики введено тему «Графічний редактор» (4 год). При розгляді даної теми учні удосконалюють уміння працювати в середовищі графічного редактора; обирати потрібні інструменти для створення зображення за зразком та власним задумом; змінювати колір фігури та тла; створювати підпис до малюнка та зберігати свою роботу за вказаною адресою.
Окремим розділом виділено розділ «Безпека дітей в Інтернеті», що підкреслює його важливість і актуальність. Особлива увага має приділятися висвітленню таких питань, як правила безпечного користування Інтернетом для пошуку інформаційних матеріалів, формування уявлення про спільноти та коло веб-сторінок для дітей, знання дитячих сайтів, виконання навчальних завдань з використанням комп’ютерних програм онлайн. Одну навчальну годину потрібно виділити для вивчення теми «Електронне спілкування. Безпека спілкування у спільнотах».
До змісту навчальної програми введено розділ «Робота з презентаціями» (4 год). Результатом засвоєння тем даного розділу є уміння учнів відкривати файл, що містить презентацію, створювати презентацію за шаблоном; виділяти об’єкти слайда, переміщувати, видаляти і змінювати його властивості, додавати анімаційні ефекти. Учень має продемонструвати створену ним презентацію та коментувати її зміст.
Із навчальної програми «Сходинки до інформатики», 4 клас (2011 року) вилучено розділ «Створення проектів». У розділі «Повторення та узагальнення вивченого у 4-му класі» конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Нагадуємо, що кожен урок інформатики обов’язково проводиться з використанням комп’ютерів. Клас ділиться на підгрупи, але не менше 8 осіб у підгрупі. Кожен учень має працювати індивідуально за комп’ютером відповідно до санітарно-гігієнічних вимог не більше 15 хвилин за урок. Решту часу уроку учні знайомляться з теоретичним матеріалом, повторюють, закріплюють, узагальнюють і систематизують набуті знання і вміння, працюють над розвитком логічного, алгоритмічного, творчого, критичного мислення.
Природознавство
«Природознавство» у 4 класі – це предмет, який є пропедевтичним для курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю. Метою навчання природознавства є формування і розвиток предметної природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання. Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання.
У рамках практичної діяльності школярів з вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти.
У 2015-2016 навчальному році на вивчення природознавства у 4 класі передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 68 годин.
Зміст природознавства для 4 класу поєднує в собі емпіричну спрямованість вивчення природи з оволодінням елементами природничо-наукових методів пізнання на рівні окремих прийомів дослідницької діяльності. В рамках курсу розширюються знання учнів про взаємовплив навколишнього середовища і життєдіяльності людини, здійснюється систематизація знань про природні об'єкти та будову Всесвіту, отримані у 1-3 класах, формуються уявлення про план місцевості, масштаб, чисельність населення Землі, найбільші країни світу, океани та материки.
В основу програми покладено діяльнісний підхід. Оволодіння учнями окремими прийомами дослідницької діяльності є найбільш істотною функцією природознавства як пропедевтичного курсу у 4 класі. Програма визначає обов’язковий перелік способів діяльності, до яких відносяться: визначення, спостереження, пояснення наслідків, встановлення взаємозв’язків, опис, показ, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідження, використання довідкової літератури.
Програмою передбачено залучення школярів до проектної діяльності, мета якої навчити учнів самостійного, критичного мислення; міркувати, використовуючи знання фактів, закономірностей науки, робити обґрунтовані висновки; приймати самостійні аргументовані рішення; навчити працювати в команді, виконуючи різні соціальні ролі. Проекти, які запропоновані учням 4 класу, – це доступні творчі завдання, що виконуються на уроках природознавства у формі колективних творчих справ. Усі запропоновані навчальні проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст. Тому тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком або одним-двома тижнями в режимі урочно-позаурочних занять.
Проектна технологія навчання сприяє самостійній діяльності учнів щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми з використанням різноманітних засобів інтеграції знань і вмінь з різних галузей. Результати виконаних проектів мають бути безпосередньо пов’язані з реальним життям. Форма представлення проекту може бути різна: теоретичне розв’язання проблеми, діюча модель, плакат, екологічний знак, план дій; результат, готовий до впровадження, тощо.
Виконання проекту передбачає декілька послідовних дій: визначення мети проекту; висування ідей проекту і вибір з-поміж них кращої; планування проектної діяльності; безпосередня реалізація проекту; презентація проекту; оцінювання проекту і власної діяльності у ньому (самооцінювання). Участь у проектній діяльності передбачає розвиток в учнів самостійності, ініціативності, креативності, здатності визначати мету діяльності.
Працюючи над проектом, діти вчаться самостійно мислити, знаходити шляхи розв’язання проблеми, у них розвиваються здібності до прогнозування результатів, можливих наслідків різних варіантів вирішення питань, формується вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Четвертокласники навчаються планувати свою роботу, працювати в групі, обговорювати висунуті ідеї, вислухувати пропозиції інших членів групи, ознайомлюються з вимогами до роботи (кінцевого продукту), дізнаються про джерела здобуття інформації.
У проектній діяльності проявляється індивідуальність дитини, вона може самостійно визначитися у виборі способу діяльності. Учень, працюючи над проектом, проходить стадії планування, аналізу, синтезу, активної діяльності. При організації проектної діяльності можлива не тільки індивідуальна, самостійна, але і групова робота учнів. Це дозволяє формувати комунікативні навички та вміння. Постановка завдань, вирішення проблем підвищує мотивацію до проектної діяльності і припускає: цілепокладання, предметність, ініціативність, оригінальність у вирішенні пізнавальних питань, неординарність підходів, інтенсивність розумової праці, дослідницький досвід.
Основні принципи організації проектної діяльності:
створення умов, що сприяють підтриманню природної цікавості учнів, їхнього інтересу і прагнення до самостійної роботи над вирішенням проблеми;
постійна увага до діяльності учнів в процесі навчання, готовність перебудовуватися у ході роботи на інший вид діяльності.
Основні вміння і навички:
вміти здобувати і практично використовувати знання, знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати і адекватно використовувати її для вирішення проблем;
оволодіти технологією індивідуальної та групової проектної діяльності, навчити рефлексувати власну діяльність.
За домінуючою діяльністю проекти можуть бути: практико-орієнтовані, дослідницькі, інформаційні, творчі, рольові (ігрові).
Не менш важливим є питання оцінювання результативності роботи над проектом на всіх етапах роботи. Тут можна виділити два варіанти.
Перший варіант оцінювання проекту передбачає обговорення етапів розробки, реалізації та захисту проекту.
Можлива самооцінка і оцінка однокласників. Основними критеріями можуть бути:
самостійність роботи над проектом;
актуальність та значимість теми;
повнота розкриття теми;
оригінальність вирішення проблеми;
артистизм і виразність виступу;
розкриття змісту проекту на презентації;
використання засобів наочності, технічних засобів.
Перші чотири критерії – оцінка проекту, решта – оцінка презентації.
З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою для 4 класу запропоновано теми 7 навчальних проектів:
«Мандрівка просторами Всесвіту, про яку ти мрієш»;
«Цікавий світ материка, на який я хочу потрапити»;
«Водойми рідного краю, їх стан та охорона»;
«Чому ліси називають «легенями планети?»;
«Що можна зробити для збереження природи у моєму краї?».
Неодмінною умовою виконання навчальної програми для 4 класу є проведення екскурсій. Програмою передбачена навчальна екскурсія «Визначення сторін горизонту за допомогою Сонця, компасу та місцевих ознак». Учитель має право самостійно обирати час проведення екскурсії. Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону.
Програмою визначено 6 практичних робіт:
«Читання плану і карти з використанням умовних знаків і масштабу»;
«Робота з географічною картою півкуль та світу»;
«Нанесення на контурну карту назв материків і океанів»;
«Робота з географічною картою України»;
«Позначення на контурній карті столиці та міст України»;
«Позначення на контурній карті основних форм земної поверхні та водойм України».
Для реалізації завдань програми необхідна відповідна матеріально-технічна база, забезпечення потрібною довідковою та науково-популярною літературою (карта зоряного неба, географічні карти світу, України, рідного краю, компаси, фізична карта світу, карта півкуль і материків, карта природних зон і теплових поясів Землі, словники з природничих наук, атласи-визначники рослин і тварин материків і океанів, енциклопедії).
Особливості змісту програми «Природознавство» для 4 класу
Програма з природознавства для 4 класу починається зі «Вступу» (1година), під час вивчення якого учні будуть мати уявлення про цінність природи для життя людини та про взаємовплив навколишнього середовища і життєдіяльності людини.
На вивчення розділу ІІ «Всесвіт і Сонячна система» програмою визначено 10 годин (раніше було 12). Зміст розділу спрямований на ознайомлення школярів із поняттями: Всесвіт, Галактика, сузір’я, видимі рухи світил на зоряному небі. Вивчаючи цю тему учні знайомляться з тілами, що входять до складу Сонячної системи, характеризують Сонце як одну із зірок у Всесвіті та Чумацький Шлях як нашу Галактику, поглиблюють знання про добове обертання та річний рух Землі, застосовують знання про рух небесних тіл для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.
Важливо при вивченні навчального матеріалу даного розділу підвести учнів до висновку про нероздільну єдність людини та Всесвіту.
Важливим загальнокультурним питанням є поняття сузір’я. Зазвичай, у побуті говорять про фігури, які можна намалювати на небесній сфері за яскравими зорями того чи іншого сузір’я, але учитель має формулювати поняття сузір’я науково, а саме: це ділянка небесної сфери, що має чітко визначені межі. Сузір’я не є реальними об’єктами нашого Всесвіту. Небесні тіла, що належать до якогось конкретного сузір’я, насправді лежать від нас на дуже різних відстанях і між собою, зазвичай, не пов’язані.
Програмою передбачено ознайомлення учнями з найвідомішими сузір’ями Великий та Малий Віз. Доцільно запропонувати дітям разом із батьками вести спостереження за зоряним небом. Суть цієї роботи зводитися до того, що упродовж року учні вестимуть спостереження за якимось одним (на їхній вибір) сузір’ям, а саме його положенням відносно обраних земних орієнтирів.
Питання відмінностей у світі зір доцільно розглядати без зайвої деталізації. Варто звернути увагу на те, що зірок у космічному просторі дуже багато, але їх можна згрупувати за певними ознаками. Наприклад, порівнювати їхні розміри, колір.
На прикладі планет Сонячної системи доцільно пояснити учням, що планети можуть мати тверді поверхні або складатися з газу. У цьому полягає головна відмінність між ними. Немає необхідності в цьому питанні детально розглядати відмінності будови різних планет Сонячної системи. Краще звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають великі сімейства супутників, а також кільця.
Перехід до питання «Чумацький шлях – наша Галактика» доцільно зробити під кутом огляду на те, що Сонячна система перебуває у величезному зоряному утворенні, частину якого ми спостерігаємо на зоряному небі Землі як сріблясту туманну смугу – Чумацький Шлях.
У такий спосіб підводимо учнів до розуміння того, що зорі не існують у Всесвіті одноосібно – вони належать до величезних за розмірами зоряних систем – галактик. Наша галактика (доцільно показати зображення Чумацького Шляху) належить до спірального типу. Є галактики, що мають інший зовнішній вигляд (показ зображення еліптичних та неправильних галактик). Звертаємо увагу учнів на відомий факт – ми живемо в час існування у нашому Всесвіті галактик. Саме галактики можна вважати основними складовими цього етапу розвитку Всесвіту.
На вивчення розділу ІІІ «План і карта» відведено 7 навчальних годин. Зміст розділу спрямований на розширення знань учнів про карту та умовні позначки на ній. Водночас зміст розділу спрямований на формування уявлень про план місцевості, масштаб, способи орієнтування на місцевості та знаходження сторін горизонту за допомогою компасу, Сонця і місцевих ознак.
Четвертим розділом програми є «Природа материків і океанів», на вивчення якого відводиться 23 години (було 18 годин). Розділ передбачає вивчення материків та океанів (характерні особливості їхнього географічного розташування та природних умов).
Вивчення материків доцільно проводити за таким планом:
розташування;
особливості погоди;
форми земної поверхні;
водойми;
корисні копалини, ґрунти;
рослинний і тваринний світ;
залежність діяльності людини від природних умов;
найбільші країни, їх столиці;
охорона природи.
Розділ ІV «Природа України» (22 години, було 16 годин) є найбільш знайомим для учнів 4 класу, оскільки елементарні знання про розташування України, назви водойм, морів, гір, корисних копалин школярі отримали у 1-3 класах. Зміст теми знайомить учнів з різноманітністю природи України, закономірністю розташування ґрунтів, рослинного й тваринного світу в кожній природній зоні України. У ході вивчення даної теми учні розширюють знання про корисні копалини, водойми, ґрунти і ліси України.
Тема має водночас і глибоке екологічне навантаження. Її вивчення дає можливість визначити екологічні проблеми України, розкрити необхідність охорони природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності людини.
Під час вивчення даної теми особливу увагу необхідно приділити характеристиці природних зон України, вивчення яких відбувається в такій послідовності:
розташування;ґ
погода;
форми земної поверхні;
водойми;
корисні копалини;
ґрунти;
рослинний і тваринний світ;
рослини і тварини, занесені до Червоної книги України;
заповідні території та охорона природи;
залежність діяльності людини від природних умов.
Основною метою розділу VІ «Тіла і речовини» (5 годин, було раніше 12) є формування в учнів уявлення про стани речовин та їх різноманітність у природі.
При вивченні цієї теми під час реалізації навчальних проектів учні досліджують властивості твердих тіл і рідин. поняттями: організм, властивості організму, клітина. Основна увага відводиться формуванню поняття взаємозв’язку між будовою та властивостями твердих тіл, рідин і газів (на прикладі трьох станів води).
Вивчаючи природознавство, необхідно враховувати регіональні особливості у змісті предмета: включати місцеві природні об’єкти у навчальний процес у рамках практикумів, що проводяться у навколишньому середовищі (знання найбільш поширених рослин і тварин своєї місцевості, вивчення правил безпечної поведінки у своїй місцевості, тощо).
Пізнання дітьми природи не обмежується рамками уроків. Воно продовжується постійно в школі і за її стінами. Сам навчальний курс є переважною мірою системотворчим стрижнем цього процесу. Ось чому важливо, щоб робота з дітьми, розпочата на уроках, продовжувалася у тій чи іншій формі і після них, наприклад, у групі продовженого дня, на позакласних заходах, «тижнях природознавства в школі». Необхідно прагнути до того, щоб батьки учнів у щоденному спілкуванні зі своїми дітьми підтримували їхні пізнавальні ініціативи, які пробуджуються на уроках. Це можуть бути і конкретні завдання для домашніх дослідів, читання та отримання інформації для дорослих.
На уроках природознавства застосовують такі види контролю: поточний, тематичний, семестровий і річний. Оцінювання здійснюється за допомогою усної або письмової перевірки. Письмову роботу рекомендується проводити у вигляді короткотривалої самостійної роботи (15-20 хвилин). Для такої перевірки варто використовувати завдання типу: закінчи речення, напиши, підпиши, познач, з’єднай,доповни або склади схему, таблицю тощо.
Наприкінці вивчення програмової теми або кількох невеликих тем потрібно проводити контрольну роботу, яка містить завдання різного рівня складності. Оцінювання навчального проекту та ведення фенологічних спостережень оцінюється вербально. Наприкінці кожного семестру в класному журналі у колонці з позначкою вгорі «Зошит» виставляється оцінка за ведення зошита.
|