Методичні рекомендації до 201


НазваМетодичні рекомендації до 201
Сторінка2/4
Дата22.02.2016
Розмір0.5 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
1   2   3   4

Літературне читання

Навчальний предмет «Літературне читання» відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти є складовою освітньої галузі «Мови і літератури».

Головною метою курсу визначено розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності. Це передбачає формування читацької компетентності молодшого школяра, яка є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентностей. Читацька компетентність формується у процесі реалізації всіх змістових ліній предмета «Літературне читання» як інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів. Метою курсу також є ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі [4, 71]. Для досягнення мети та завдань курсу потрібно пропонувати дітям для читання високохудожні літературні твори, вибір яких здійснюється на основі принципів: тематично-жанрового, естетичного, літературознавчого, комунікативно -мовленнєвого.

Структура програми

Програма навчального предмета «Літературне читання» 4 клас відповідно до Держстандарту структурована за такими змістовими лініями:

  • «Коло читання»;

  • «Формування і розвиток навички читання»;

  • «Літературознавча пропедевтика»;

  • «Досвід читацької діяльності»;

  • «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією»;

  • «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

Коло читання

У 4 класі коло читання розширюється і систематизується шляхом упорядкування і узагальнення знань про раніше відомі жанри і авторів, а також залучення нових жанрів, творів та імен. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується питома вага жанрового і монографічного підходів у доборі та конструюванні навчального змісту за розділами і темами. Жанрова й авторська різноманітність залишаються провідними принципами добору змісту. Коло читання за програмою 4 класу сформоване з кращих надбань української і зарубіжної літератури. Порівняно з попередньою програмою, його доповнено біографічними творами (Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Рильського, Д.Павличка, Л.Костенко). Розширено також перелік авторів: проза – О. Дерманський, Л. Вороніна; науково-художня література – А. Давидов.

Даною змістовою лінією у 4 класі передбачено вивчення напам’ять 8 віршів, 2 уривків з прозових творів, 8-10 прислів’їв. Крім того, учні повинні розуміти зміст кожного прислів’я та пояснити , у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з них.

Потрібно звернути увагу на те, щоб четвертокласники співвідносили прочитані твори із певним жанром: казка, вірш, оповідання, повість, повість-казка, байка, п’єса та розрізняли казку народну і літературну; прозові, поетичні, драматичні твори.

Учні 4 класу повинні усвідомити, що читання – це одне з важливих джерел знань, яке задовольняє їх пізнавальні інтереси.

Формування і розвиток навички читання

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. У 4 класі провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. При опрацюванні даної змістової лінії значну увагу слід приділити удосконаленню навичок свідомого, правильного, виразного читання із дотриманням основних норм літературної вимови.

Учні 4 класу наприкінці І семестру повинні читати вголос у темпі 80-85 слів за хвилину; наприкінці навчального року – у темпі 90 - 95 слів за хвилину. Читати мовчки школярі повинні усвідомлено і досить вільно у темпі, не нижчому 110 слів за хвилину.

Четвертокласники повинні самостійно обирати та правильно застосовувати під час читання інтонаційні та позамовні засоби виразності відповідно до знакової структури художніх, науково - художніх та науково - популярних текстів.

Літературознавча пропедевтика

Ця змістова лінія передбачає ознайомлення учнів з окремими літературознавчими поняттями, необхідними їм під час аналізу творів різноманітних жанрів.

При реалізації змістової лінії «Літературознавча пропедевтика» необхідно приділяти значну увагу розвитку умінь учнів самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку творів, розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів.

На уроках літературного читання у 4 класі пропонуємо більше часу відводити на визначення головних та другорядних героїв твору, встановлювати тип персонажів, надавати можливість учням самостійно обґрунтовувати вчинки героїв, їхні мотиви та висловлювати до них своє та авторське ставлення.

Четвертокласники повинні чітко усвідомити взаємозв’язки: письменники – теми; письменник – жанр; письменник – талановита людина.

Доцільно проводити роботу щодо усвідомленого сприймання учнями засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі; вести спостереження за авторським вибором слів у творах різних жанрів під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв.

Досвід читацької діяльності

На уроках літературного читання учні початкових класів ознайомлюються зі значущими одиницями творів художньої літератури і фольклору, опановують практичні уміння впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри. Саме лірична поезія доступніша учням 4 класу. При реалізації даної змістової лінії потрібно розширювати та систематизувати знання та уміння учнів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику; удосконалювати уміння школярів орієнтуватися в структурі оповідання, повісті, легенді.

Основним завданням змістової лінії «Досвід читацької діяльності» домогтися повноцінного сприймання учнями 4 класу тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури. На уроках літературного читання основним завданням смислового і структурного аналізу є сприймання художнього образу твору.

Акцентуємо увагу на тому, що у змістовій лінії «Досвід читацької діяльності» виокремлено роботу з науково-художніми творами, оскільки методика їх опрацювання має свої особливості.

При опрацюванні науково-художніх та науково-популярних текстів важливо звернути увагу на смислові зв’язки, істотні ознаки, поняття та висновки. Смисловий і структурний аналіз творів різних жанрів є основою досягнення учнями повного розуміння тексту.

У 4 класі проводиться робота над удосконаленням основних умінь смислового аналізу прочитаного: з’ясування значення висловів і слів у текстах різних жанрів.

Особливу увагу слід приділити удосконаленню умінь та навичок здійснювати структурний аналіз тексту (спостереженню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, статті, казки). Проникнення учнів у смисл прочитаного відбувається при взаємозв’язку смислового і структурного аналізу. Сам процес розуміння тексту завершується діалогічною взаємодією читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочитаного.

Особливу увагу рекомендуємо звернути на ті види художнього аналізу тексту, які формують у школярів увагу до засобів створення художніх образів, серед яких одним із найголовніших є художня виразність мови, з’ясування ролі порівнянь, епітетів, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків.

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Основними завданнями уроків роботи з дитячою книгою, робота з інформацією у 4 класі є розширення кола дитячого читання, формування читацької самостійності учнів та сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів.

У 4 класі самостійна читацька діяльність має свої особливості. Основним завданням у цей період є формування і розвиток у школярів продуктивних способів самостійного опрацювання змісту дитячих книжок, різних типів і видів. На уроках при роботі з дитячою книгою значну увагу слід приділити формуванню умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію та узагальнення навчально-пізнавальної інформації. Четвертокласники повинні уміти користуватися засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки та Інтернет-ресурсами.

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Коло літературного читання і його методичне опрацювання створюють передумови для самовираження учнів через творчу діяльність у зв’язку із прочитаним.

На уроках літературного читання у 4 класі рекомендуємо з цією метою:творчий переказ, словесне малювання та ілюстрування, інсценізація, читання за ролями, зміни текстів, доповнення прозових і віршованих творів, складання казок, віршів, небилиць, загадок тощо.

В організації цієї діяльності використовується комплексний вплив різних видів мистецтв: музика, живопис,художнє слово.

Нагадуємо, що навчальні досягнення учнів на уроках літературного читання оцінюються в балах. Об’єктами перевірки і оцінювання є складові читацької компетентності: навички читання вголос і мовчки, розуміння прочитаного, виразність читання та досвід читацької діяльності. Контроль навчальних досягнень здійснюється під час поточного, семестрового контролю та державної підсумкової атестації. У І і ІІ семестрах проводиться перевірка навички читання вголос і мовчки (залежно від кількості учнів – протягом двох останніх або одного передостаннього тижня семестрів).

Показники темпу читання вголос і мовчки:




І семестр

ІІ семестр

Вголос

80-85 сл/хв

90-95 сл/хв

Мовчки

110-130 сл/хв

130-15- сл/хв і більше

Звертаємо увагу, що менший і більший показники темпу читання для кожного класу є нормативними і відповідають критеріям найвищого рівня. Під час перевірки розвитку навички читання враховуються всі її якості (темп, правильність, спосіб, розуміння, виразність). Нагадуємо, що у дітей з психофізіологічними вадами якість читання перевіряється під час поточного оцінювання.

Перевірка читання творів напам’ять здійснюється індивідуально в процесі поточного контролю. Для виставлення оцінок у класному журналі відводиться окрема графа без дати із надписом уверху «Вірш».

У І семестрі передбачено проведення підсумкової контрольної роботи, яка складається з незнайомого тексту обсягом 350-420 слів і 12 завдань (6 завдань, які пропонують вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих (1 бал); 5 – із короткою письмовою відповіддю, на встановлення відповідності, правильної послідовності (2 бали); 1 – із розгорнутою відповіддю (3 бали)). Бали за роботу з читання виставляються без урахування помилок за грамотність. Одержаний загальний бал переводиться в оцінку за таблицею, поданою в Інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України №1/9-74 від 28.01.2015)). В ІІ семестрі проводиться державна підсумкова атестація.

Виведення оцінки за семестр здійснюється з урахуванням поточного оцінювання досвіду читацької діяльності, поточного та підсумкового оцінювання навички витання вголос і мовчки, якості вивчення творів напам’ять та результатів виконання підсумкової контрольної роботи.
Математика

Четвертий рік навчання молодших школярів на уроках математики спрямований на реалізацію мети і завдань однойменної освітньої галузі Держстандарту початкової загальної освіти та має стати надійним фундаментом до засвоєння і розвитку математичних знань у п’ятому класі.

Відповідно до змістової лінії «Числа. Дії з числами» четвертокласники вивчають нумерацію чисел у межах мільйона, засвоюють поняття класів і розрядів, узагальнюють позиційний принцип запису чисел, застосовують алгоритми виконання письмового додавання, віднімання, множення і ділення багатоцифрових чисел. Учні на практичній основі знайомляться з дробами, їх утворенням і порівнянням. Нагадуємо, що у змінах до програми з математики вилучено поняття «рівні дроби» та скорочену форму запису письмового ділення.

У змістовій лінії «Просторові відношення. Геометричні фігури» вилучено поняття «діагональ многокутника», «види трикутників за кутами та сторонами», «елементи прямокутного паралелепіпеда: ребро, бічна грань, основа, вершина».

В програмі з математики (змістова лінія «Математичні вирази. Рівності. Нерівності») вилучено тему «Перетворення числових виразів», «Алгебраїчний метод розв’язування сюжетних складених задач». Але зауважуємо, що в п’ятому класі основним способом розв’язування задач є складанням рівняння, тому учням часто важко переходити від арифметичного методу до алгебраїчного.

Спрощення програми з математики відбулось також за рахунок вилучення задач на знаходження середнього арифметичного та задач на рівномірний прямолінійний рух двох тіл в одному напрямку.

На уроках математики, так як і на інших предметах, важливо не давати дітям готових правил, а занурити їх у творчий процес, дослідження, самостійне відкриття математичних знань. Завдання вчителя – створення доброзичливої атмосфери на уроці, ситуації успіху для кожної особистості учня. Проведення нестандартних уроків (свята (наприклад, «День народження мільйона», «Вернісаж геометричних тіл»), змагання, конкурси, вікторини, математичні подорожі, використання казкових сюжетів тощо) викликає в учнів позитивні емоції, вселяє впевненість у власних силах, задовольняє пізнавальні потреби молодших школярів, активізує їхню діяльність. Перегляд цікавих незвичайних світлин, уривків відеофільмів, емоційність повідомлень, використання спеціальних засобів активізації діяльності учнів (дотепні жарти, смішні ситуації, історії, музичний супровід, веселі задачі тощо) створюють комфортні умови для засвоєння матеріалу, забезпечують гармонійний розвиток молодших школярів. Для уроків математики важливим є поєднання аудіального, візуального та кінестетичного сприйняття в процесі засвоєння учнями програмового матеріалу. Для забезпечення здоров’язбережувального принципу організації навчально-виховного процесу необхідно проводити фізкультхвилинки, рухливі ігрові ситуації, застосовувати методи і прийоми інтерактивного навчання.

Серед методичних прийомів на уроках математики доцільно використовувати такі, як «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи вчуся», «Мікрофон», «Два – чотири – всі разом», «Займи позицію», метод «Прес», робота в парах, групах, ротаційних трійках тощо. Як результат навчальної діяльності на уроках математики – це опанування предметними математичними компетентностями (обчислювальними, логічними, геометричними, алгебраїчними, інформаційно-графічними) у контексті початкового навчання. Четвертокласник має свідомо застосовувати в конкретних навчальних чи життєвих ситуаціях набуті знання, уміння, навички, способи діяльності, виражати оцінні судження.

У 4-му класі число виконання роботи з математики учні можуть записувати словами або цифрами (на розсуд учителя). У зошитах також зазначають, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (математичний диктант, задача, № тощо). Нагадуємо, що за мовні помилки на уроках математики оцінка не знижується. Наприкінці кожного місяця вчитель фіксує в класному журналі бал за ведення зошита, який враховується як поточний. При цьому рекомендується брати до уваги такі показники (за кожен від 0 до 3 балів), як: каліграфія, охайність креслень, дотримання культури оформлення письмових робіт та наявність робіт над помилками. Під час виведення оцінки за зошит не враховуються математичні помилки.

Контроль навчальних досягнень учнів 4-го класу здійснюється шляхом поточної та тематичної перевірок. Поточну перевірку рекомендується проводити в усній та письмовій (короткотривала самостійна робота – 10-15 хв) формі. Тематична перевірка проводиться у письмовій формі у вигляді комбінованої контрольної роботи чи тестів – 4 рази на семестр. Робота має містити 18 математичних операцій (арифметичних дій, визначення їх порядку, перетворення одиниць величини тощо). Тривалість таких робіт – 35 хвилин. Окремим видом тематичного контролю має бути перевірка обчислювальних навичок учнів (не більше 12 математичних операцій), яка проводиться один раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках тощо).
1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації...
О. Я. Біляніна, завідувач науково-методичним центром природничо-математичних дисциплін ІППОЧО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО...
Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з геометрії (академічний рівень) на 201...
Систематизувати та узагальнити матеріал курсу планіметрії за темою «Трикутники і коло»
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни...
Методичні рекомендації розробили викладачі Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету Романій Сергій...
Методичні рекомендації до проведення
У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ : «МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ГУРТОЖИТКУ»
Методичні рекомендації з досвіду роботи вихователя гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке машинобудівне вище професійне...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації
Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах...
Методичні рекомендації з дисципліни «Комерційне кредитування»
Методичні рекомендації з дисципліни «Комерційне кредитування» призначені для надання допомоги студентам в засвоєнні предмету та в...
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка