|
|
Скачати 1.3 Mb.
|
|
- ПОТИЖНЕВЕ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА
Зміст модулів дисципліни «Соціолінгвістика». Модуль 1. Тема: «Основні поняття, методи, предмет, витоки, параметри та статус соціолінгвістики». Розділ 1.1. Основні поняття соціолінгвістики. Розділ 1.2. Мовний код. Розділ 1.3. Соціально-комунікативна система. Мовні ситуації. Розділ 1.4. Мовна варіативність. Соціолект. Розділ 1.5. Арго, жаргон, сленг. Койне. Діглосія. Розділ 1.6. Предмет соціолінгвістики як наукової дисципліни. Розділ 1.7. Витоки соціолінгвістики Розділ 1.8. Об’єкт соціолінгвістики Розділ 1.9. Параметри соціолінгвістики Розділ 1.10. Статус соціолінгвістики Практичне заняття 1. Практичне заняття 2. Практичне заняття 3. Проект 1. Тестування. Тест 1. Модуль 2. Тема: «Зв'язок соціолінгвістики з іншими науками. Мова як суспільне явище». Розділ 2.1. Соціолінгвістичні аспекти мовної норми Розділ 2.2.Співвідношення між стилями і сферами використання мови у сучасній німецькій мові. Розділ 2.3. Поняття регістру Розділ 2.4. Мова як суспільне явище Розділ 2.5. Форми існування мови Розділ 2.6. Національно-мовна політика Розділ 2.7.Мова та культура Розділ 2.8. Мова та релігія. Практичне заняття 4. Практичне заняття 5. Практичне заняття 6. Проект 2. Тестування. Тест 2. Підсумкове тестування. Навчальні матеріали. Розділ 1.1. «Основні поняття соціолінгвістики» Структура 1.Поняття соціолінгвістики як галузі мовознавства. 2.Зв’язок та взаємодія мови і культури. 3. Методи соціолінгвістики. Ключові слова: Соціолінгвістика, статус, структура, ситуація, проблема, методи, модель, фактор, галузь, мова. Цілі та завдання розділу. Успішне вивчення розділу дозволяє: правильно розуміти міждисциплінарний статус соціолінгвістики. Мати уяву про проблему соціальної диференціації мови на всіх рівнях її структури. Знати, що методи соціолінгвістики являють собою синтез лінгвістичних соціологічних процедур. Володіти ключовими поняттями: такими, наприклад, як мовна ситуація. Методичні рекомендації щодо вивчення Розділу 1.1. При вивченні Розділу 1.1. важливо знати, що соціолінгвістика - це галузь мовознавства, яка вивчає мову у зв’язку з соціальними умовами її існування; проаналізувати – що розуміється під соціальними умовами. Ретельно розібрати комплекс зовнішніх обставин, у яких реально функціонує та розвивається мова. Вивчаючи пункт 1, детальніше зупиніться на міждисциплінарному статусі соціолінгвістики . Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на підрозділи соціолінгвістичних методів. Прочитайте та виділіть основні риси соціальної лінгвістики як наукової дисципліни. Соціолінгвістика (соціальна лінгвістика) – наукова дисципліна, що розвивається на стику мовознавства, соціології, соціальної психології та етнографії, що вивчає широкий комплекс проблем, пов’язаних з соціальною проблемою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних факторів на мову і тією роллю, яку відіграє мова в житті суспільства. Деякі з цих проблем, наприклад, „мова і суспільство”, розглядається і в рамках загального мовознавства. Міждисциплінарний статус соціолінгвістики знаходить вияв у використованому нею понятійному апараті. Так, мовний колектив, що розглядається у якості вихідного поняття соціолінгвістичного аналізу, визначається на основі як соціальних, так і мовних ознак ( наявність соціальної взаємодії і єдність мовних ощнак). Основні операційні одиниці соціолінгвістичного дослідження – соціолінгвістичні змінні характеризуються співвідносністю з одного боку, з певним рівнем мовної структури (фонологічним, морфологічним, синтаксичним, лексико-семантичним) з другого – зваріюванням соціальної структури або соціальних ситуацій. Однією з основних проблем, які вивчає соціолінгвістика, є проблема соціальної диференціації мови на всіх рівнях її структури, і зокрема характером взаємодій між мовними й соціальними структурами, які багатоаспектні і носять опосередкований характер. Структура соціальної диференціації мови багатовимірна і включає як стратифікаційну диференціацію, зумовлену різнорідністю соціальної структури, так і ситуативною диференціацією, зумовлену різноманіттям соціальних ситуацій. З цією проблемою тісно пов’язана проблема „мова і нація”, вивчаючи яку соціолінгвістика оперує категорією національної мови. Одним з ключових понять соціолінгвістики є поняття мовної ситуації, яка визначається як сукупність форм імнування мови ( мов регіональних койне, територіальних і соціальних діалектів), обслуговуючих континуум спілкування; у певній етнічній спільності або адміністративно територіальному об’єднанні. Виділяються дві групи мовних ситуацій: екзоглосні – сукупності різних мов та ендоглосні – сукупності підсистем однієї мови. Ендоглосні та екзоглосні ситуації поділяються на збалансовані, якщо їх компоненти функціонально рівнозначні та незбалансовані, якщо їх компоненти розподілені по різних сферах спілкування й соціальним групам. Особливе місце приділяєься в сучасній соціолінгвістиці питанню про зв’язок та взаємодію мови й культури. Зв’язок між мовою та іншими компонентами культури носять двобічний характер. Процеси зіткнення різних культур знаходять відбиток у лексичних запозиченнях. Однією з важливих соціолінгвістичних проболем є проблема соціальних аспектів білінгвізму (двомовності) та диглосії (взаємодії різних соціально протиставлених одна одній підсистем однієї мови). Соціолінгвістика вивчає також використання мови у комунікативних цілях і зокрема мовну поведінку як процес добору оптимального варіанту для побудови соціально коректного висловлювання. Особливе місце серед проблем соціолінгвістики займає проблема мовної політики- сукупності заходів, організованих державою, партією, класом, суспільним угрупуванням для зміни або збереження існуючого функціонального розподілу мов або мовних підсистем, для введеня нових або збереження старих мовних норм. Прочитайте та законспектуйте основні положення: Методи соціолінгвістики являють собою синтез лінгвістичних соціологічних заходів. Вони поділяються на методи польового дослідження та методи соціолінгвістичного аналізу мовного матеріалу. Соціолінгвістичні напрямки, які розробляються дослідниками різних країн, характеризуються різною методологічною орієнтацією. Соціолінгвістика – галузь мовознавства, яка вивчає мову у зв’язку з соціальними умовами її існування. Півд соціальними умовами маємо на увазі комплекс зовнішніх обставин, у яких реально функціонує і розвивається мова, суспільство людей, яке використовує дану мову, соціальна структура цього суспільства, відмінності між носіями мови у віці, соціальному статусі, рівні культури та освіти, місці мешкання, а також відмінності у їх мовній поведінці й у залежності від ситуативності спілкування. Щоб зрозуміти специфіку соціолінгвістичного підходу до мови й відмінності цієї наукової дисципліни від „чистої” лінгвістики, необхідно розглянути витоки соціолінгвістики, визначити її статус серед інших лінгвістичних дисциплін, її об’єкт, основні поняття, якими вона оперує, найбільш типові проблеми, які входять у коло її компетенції, методи дослідження і сформовані до кінця ХХ століття напрямки соціолінгвістики. Запишить основні поняття соціолінгвістики. Соціолінгвістика оперує деяким набіром специфічних для неї понять: мовна спілка, мовна ситуація, соціально-комунікативна система, мовна соціалізація, комунікативна комістенція, мовний код, переключення кодів, білінгвізм (двомовність), диглосія, мовна політика й ряд інших. Крім того, деякі поняття запозичені з інших галузей мовознавства: мовна норма, мовне спілкування, мовна поведінка, мовний акт, мовний контакт, змішування мов, мова-посередник та ін., а також з соціології, соціальної психології: соціальна структура суспільства, соціальний статус, соціальна роль, соціальний фактор та деякі інші. Розглянемо деякі з цих понять, найбільш специфічні для соціолінгвістики й важливі для розуміння сутності цієї наукової дисципліни. Мовна спілка – це сукупність людей, об’єднаних спільними соціальними, економічними, політичними та культурними зв’язками й здійснюючих у повсякденному житті безпосередньо й опосередковані контакти один з іншим і з різного роду соціальними інститутами за допомогою однієї мови або різних мов, поширених у цій сукупності. Межі розповсюдження мов дуже часто не співпадають з політичними кордонами. Найочевидніший приклад- сучасна Африка, де однією й тією ж мовою можуть спілкуватися мешканці різних держав ( так, наприклад, суахілі, розповсюджений у Танзанії, Кенії, Уганді, частково у Заірі та Мозамбіку), а в одній державі існують декілька мов (Нігерії, наприклад, їх більш ніж двісті!). Тому при визначенні поняття „мовна спілка” важливо сполучення лінгвістичних та соціальних ознак: якщо ми залишемо тільки лінгвістичні, то мова буде йти лише про мову, безвідносно до того середовища, у якому вона використовується : якщо ж спиратися тільки на соціальні критерії ( включаючи й політико економічні, й культурні фактори), то без уваги залишуться мови, які функціонують у даній соціальній спільності. У якості мовної спілки може розглядятися сукупності людей, різні за чисельністю індивідів, що входять до них, - від цілої держави до так званих малих соціальних груп (наприклад, родини, спортивної команди): критерієм виділення у кожному випадку повинні бути спільність соціального життя та наявність регулярних комунікативних контактів. Одна мовна спілка може бути обіймочи відносно до інших. Так, країна в цілому включає в себе мовні спілки меншого масштабу: республіки, області. Міста. У свою чергу, місто як мовна спілка включає в себе мовні спілки ще меншого масштабу: підприємства, заклади, навчальні заклади. Чим менше чисельність мовної спілки, тим вище її мовна однорідність У ряді країн існують і взаємодіють один з одним десятки національних мов та їх діалектів, а у великих містах основні форми суспільного життя здійснюються вже на значно меншій кількості мов, часто на двох (Казань- татарська та російська, Уфа: башкірська та російська), а при національній однорідності населення – переважно однією. У рамках таких мовних спілок, як завод, науково-дослідницький інститут, середня школа, переважає одна мова спілкування. Однак в малих мовних спілках, таких, як родина, де комунікативні контакти здійснюються безпосередньо може бути не одна , а дві мови ( і навіть більше: відомі родини емігрантів, яківикористовують у внутрішньо родинному спілкуванні декілька мов). Питання для самоконтролю:
Висновки: Соціолінгвістика – галузь мовознавства, що вивчає мову у зв’язку з соціальними умовами її існування. Під соціальними умовами розуміємо комплекс зовнішніх обставин, у яких реально функціонує і розвивається мова спільноти людей, що використовує дану мову, соціапльна структура цієї спільноти, вікові відмінності носіїв мови, відмінносиі у соціальному статусі, рівні культури і освіти, місці проживання, а також відмінності в їх мовній поведінці, в залежності від ситуації спілкування. Щоб зрозуміти специфіку соціолінгвістичного підходу до мови і відмінність цієї наукової дисципліни від „чистої” лінгвістики, необхідно розглянути витоки соціолінгвістики, визначити її статус серед інших лінгвістичних дисциплін, її об’єкт, основні поняття, якими вона користується, найтиповіші проблеми, які входять до кола її компетенції, методи дослідження і напрямки, що сформувались до кінця ХХ століття. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Дистанційний курс дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання»... Розкрито зміст, особливості формування, обліку і використання його окремих видів. Також освітлено питання, що стосуються грошових... |
Курс лекцій Укладач Одним словом, взаємовідносин, що їх Дарвін називає умовами, які породжують боротьбу за існування. 1 |
|
ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС З ПЕДАГОГІКИ Луганськ 2006 Передмова Одне з провідних місць у цьому процесі належить циклу педагогічних дисциплін, зокрема курсу “Педагогіка” |
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ Розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень називається |
|
Екзаменаційні питання з дисципліни Мова ЗМІ Лексикологія як розділ мовознавства та її зв’язок з іншими лінгвістичними дисциплінами |
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Робоча програма з навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів за галуззю знань 0304 Право напрямом підготовки 030401Правознавство... |
|
Кафедра українознавства Г. Г. Кривчик, С. Г. Руденко Дистанційний курс Історія України Мовляв, ми ж її вже вивчали в школі, та й взагалі для чого майбутньому інженеру-будівельнику, архітектору або економісту марно витрачати... |
Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
|
Підготовка до ЗНО- дистанційний курс «Як створити власне висловлення» Робота в межах дистанційного курсу передбачає суб'єкт-суб'єктні відносини, більшу рівноправність між учнем і вчителем й не лише свободу... |
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ Курс “Історія держави та права України” призначений для вивчення студентами юридичного факультету Національного університету ДПС... |