|
Скачати 2.56 Mb.
|
1. Поняття економічної інформації. 2. Структура економічної інформації. 3. Класифікація економічної інформації'. 4. Поняття інформаційних технологій в економіці. 5. Етапи розвитку інформаційних технологій. 6. Поняття комп'ютерної інформаційної системи підприємства. 7. Сучасні інформаційні системи підприємства. 1.Поняття економічної інформації Інформація - це відомості, повідомлення про будь-яку подію, діяльність тощо. У кібернетиці поняття "інформація" трактується як міра усунення невизначеності стану системи. Інформація дуже різноманітна і поділяється за видами людської діяльності, в якій використовується наукова, технічна, виробнича, управлінська, економічна, соціальна, правова тощо. Кожен з видів інформації має свою технологію обробки, смислове навантаження, цінність, форми представлення і відображення на матеріальних носіях, вимоги до точності, достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів. У складних соціально-економічних системах, якими є підприємства, за допомогою інформації отримують відомості про внутрішній стан підприємства і оточуюче його середовище, про процеси, що відбуваються всередині і ззовні підприємства. З кібернетичної точки зору кожен господарюючий суб'єкт (підприємство, організацію) можна розглядати як об'єкт регулювання з властивою йому інформаційною системою До цієї системи надходить інформація, що поділяється на зовнішню і внутрішню. Зовнішня інформація дані про різні аспекти економічної, екологічної, політичної, соціальної та інших сфер, що оточують підприємство. Для зовнішньої інформації характерна неточність, суперечливість. Вона може описувати стан ринку і конкурентів, прогнози відсоткових ставок і цін, податкової політики і полі і політичної ситуації. За своєю природою вона має імовірнісний характер, і тому її обробка стандартними засобами досить обтяжлива. Зовнішня інформація дорого коштує. Канали отримання такої інформації різні: експертні опитування, статистичні дослідження кон'юнктури ринку; вивчення ідеї тій у виробництві і збуті тих чи інших товарів; засоби масової інформації тощо. Джерелами зовнішньої інформації можуть бути постачальники, покупці, держава тощо, внутрішньої - підрозділи підприємства. Внутрішня інформація на підприємстві - це дані, які виникли переважно в системі обліку, відображають різні тимчасові інтервали та стан об'єкта управління. Як правило, ці дані вимірюються, і точна інформація фіксується в управлінських документах. Характер та обсяг інформації також різні, але вона більш доступна, оскільки створюється на самому підприємстві. Якщо на підприємстві встановлено автоматизовану систему документообігу й обліку, то вся необхідна інформація знаходиться в корпоративних базах даних, які залежно від масштабів підприємства і встановленої системи автоматизації можуть бути як однотипними (access), так і скомбінованими з декількох типів баз даних. Вихідна інформація також поділяється на зовнішню і внутрішню. Зовнішня вихідна інформація - відомості в загальновстановлених формах первинних і зведених документів, які надаються зовнішнім користувачам інформації. Внутрішня вихідна інформація - відомості, які надаються внутрішнім користувачам інформації і служать для управління підприємством, характеризуючи економічну ситуацію, що склалася. Основою технології обробки інформації є три підходи до її розгляду: – прагматичний - обумовлений необхідністю визначення цінності і корисності використання інформації для розробки правильного управлінського рішення, можливості відібрати необхідну інформацію для кожного рівня управління; – семантичний-забезпечує вивчення змісту інформації, визначення зв'язків між окремими її складовими частинами; – синтаксичний дозволяє встановлювати параметри інформаційних потоків, розглядати форми подання інформації, її носії та способи кодування залежно від змісту. Інформація є одним з основних ресурсів зростання ефективності роботи підприємства, оскільки саме вона дозволяє: встановлювати стратегічну мету і завдання підприємства та використовувати можливості, які при цьому відкриваються; – приймати своєчасні і обґрунтовані управлінські рішення; – координувати дії розрізнених підрозділів, спрямовуючи їх зусилля на досягнення поставлених цілей. Інформація, яка необхідна для управління підприємством, представляє собою різні повідомлення економічного, технологічного, соціального, юридичного, демографічного та іншого змісту. Управлінська інформація - інформація, яка обслуговує процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і забезпечує вирішення завдань організаційно-економічного управління народним господарством та окремими підприємствами. В інформаційному процесі, яким є управлінська діяльність, інформація виступає як один з найважливіших ресурсів поряд з енергетичними, матеріальними, трудовими та фінансовими. У технології обробки інформації первинні повідомлення про виробничі і господарські операції, людей, випуск продукції, факти придбання і продажу товарів виконують роль предметів праці, а результатна інформація, що отримується, - роль продукту праці; вона використовується для аналізу і прийняггя управлінських рішень. Економічна інформація (найважливішою складовою управлінської інформації. Економічна інформація це всі відомості в сфері економіки, які необхідно фіксувати, передавати, обробляти і зберігати для використаний в процесі планування, обліку, контролю та аналізу. Економічна інформація відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У зв'язку з тим, що економічна інформація і пов’язана із суспільним виробництвом, її часто називають виробничою інформацією, Над економічною інформацією здійснюється багато операцій, які за ознакою однорідності і цільових функцій об'єднані в інформаційні процедури (процеси), які можна згрупувати в п'ять стадій обробки інформації: збір, і передача, зберігання, перетворення і використання. Економічна інформація характеризується двома основними ознаками - кількісною і якісною. Якісна ознака дозволяє класифікувати її за ознаками знань, функціями управління тощо. Кількісна дає можливість з'ясувати одиниці виміру, на підставі яких можна встановити її обсяг и і трудомісткість отримання, а також технічні засоби для передачі, збору, зберігання і фіксації, технологію обробки. Економічна інформація в основному дискретна і складається з окремих повідомлень, тобто комплексів значень, що характеризують її конкретні факти, предмети, явища, господарські операції тощо. Кожне повідомлення може бути представлене у вигляді чергування імпульсів, літер, цифр або інших символів. У системах організаційного управління виділяють економічну інформацію, пов'язану з управлінням людьми, і технічну інформацію, пов'язану з управлінням технічними об'єктами. Економічна інформація містить повідомлення про склад трудових, матеріальних та грошових ресурсів і стан об'єктів управління на певний момент часу. Економічна інформація відображає діяльність підприємств і організацій за допомогою натуральних, вартісних та інших показників. Властивості економічної інформації визначають науково-технічну необхідність і економічну доцільність використання засобів обчислювальної техніки (комп'ютерів) при її зборі, накопиченні, передачі і обробці, що в свою чергу вимагає вміння визначати структуру і обсяги інформації, яка обробляється. Основними вимогами до економічної інформації є достовірність, своєчасність, повнота і точність, надійність (з певним ризиком), комплексність, адресність, багаторазове використання, висока швидкість збору, обробки і передачі, кодування і декодування, документальність. 2. Структура економічної інформації Структурно інформація складається з простих і складних елементів. Складні елементи створюються внаслідок поєднання різних простих елементів, останні не піддаються подальшому поділу. Прості елементи називаються інформаційними одиницями, складні - складеними одиницями інформації або інформаційними сукупностями. Під інформаційною сукупністю розуміють групу даних, які характеризують об'єкт (процес, операцію). За структурним складом інформаційні елементи можна поділити на реквізити, показники, документи, інформаційні масиви. Елементарними неподільними одиницями економічної інформації є реквізити, що виражають певні властивості об'єкта. Реквізит - це логічно неподільний елемент показника, який відображає визначені властивості об'єкта або процесу. Реквізити відображають окремі властивості об'єкта. Символьна інформація може бути надана у вигляді назв об'єктів або кодових позначень. Реквізит не можна поділяти на більш дрібні одиниці без руйнування його змісту. Кожний показник складається із реквізитів, останні поділяються на реквізити-ознаки і реквізити-підстави. Реквізити-ознаки характеризують якісні властивості об'єкта, що описується (час і місце дії, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, найменування роботи тощо), смислові значення показників визначають його назву. Реквізити-підстави дають кількісну характеристику явищ, виражену у визначених одиницях виміру (сума внеску в гривнях, ставка податку у відсотках тощо). Реквізити-ознаки підлягають логічній обробці, а реквізити-підстави - арифметичній. Поєднання в одній підставок і ознак, що до неї відносяться, створює показник Окремо взяті реквізити-ознаки і реквізити-підстави економічного змісту не мають, тому застосовуються тільки в поєднанні одної о з іншим. Сукупність логічно пов'язаних реквізитів-ознак і реквізитів-підстав, що має економічний зміст, утворює показник. Показник є контролюючим параметром економічного об'єкта і складається із сукупності реквізитів. Таким чином, показник є мінімальною за складом інформаційною сукупністю, достатньою для створення самостійного документа. Показники є основною одиницею інформації більшості документів. На підставі показників заповнюються документи. Документи, що використовуються в процесі управління, планування і обліку, можуть включати один або декілька показників з обов'язковим зазначенням особи, яка відповідає за інформацію, що в ній розміщується. Група однорідних документів, об'єднаних за певною ознакою, створює інформаційний масив. До масиву, наприклад, входять дати звітів за певний проміжок. Інформаційний масив, як упорядкована за всіма ознаками сукупність усіх видів інформації, використовується для розробки у правлінських рішень. 3. Класифікація економічної інформації Об'єктом інформаційного забезпечення управління є організаційно -економічна, облікова та технологічна інформація, яка відображає процеси господарської діяльності і використовується для управління цією діяльністю. Економічну інформацію можна класифікувати за багатьма ознаками. По відношенню до структурних підрозділів", бухгалтерська, складська, виробнича, пов'язана з управлінням тощо. За періодичністю: поточна, оперативна. По відношенню до підприємства, як до системи: вхідна, вихідна, внутрішня, зовнішня. За стабільністю: постійна, умовно - постійна, змінна. За ступенем обробки: первинна, проміжна, зведена. По відношенню до персоналу: інформація матеріально-відповідальних осіб (комірника, касирів тощо), інша (директора, головного бухгалтера, адміністратора тощо). За об'єктом: якістю товару, трудомісткістю, параметрами інфраструктури ринку, організаційно-технічним рівнем виробництва, рівнем соціального розвитку колективу. За формою передачі: вербальна (словесна), невербальна. За стабільністю способу передачі: умовно-постійна, умовно-змінна. За способом передачі: супутникова, телефонна, електронна, письмова тощо. За режимом передачі: у нepeгламентовані терміни, на замовлення, примусова, у певні терміни. 3 позиції об'єктивного відображення інформації: достовірна, недостовірна (неякісна). За функціями управління: планова, нормативна, облікова, аналітична. За стадіями управління: прогнозована, планова, облікова, нормативна, інформація для аналізу, інформація для оперативного управління. Облікова інформація має ряд особливостей, а саме: безперервність, циклічність, масовість, суттєвість, складність розрахунків. 4. Поняття інформаційної технології в економіці Будь-яка інформаційна система характеризується наявністю технології перетворення вихідних даних у результатну інформацію. Такі технології прийнято називати інформаційними. Інформаційна технологія не може існувати окремо від технічного і програмного середовища. Термін "інформаційні технології"" відображає величезну кількість різноманітних технологій у різних комп'ютерних середовищах і предметних галузях. Технологія в широкому розумінні слова - наука про виробництво матеріальних благ, яка включає три аспекти: інформаційний, інструментальний і соціальний. У вузькому промисловому розумінні технологія - послідовність дій над предметом праці з метою одержання кінцевого продукту. Поняття "інформаційна технологія" виникло у XX ст. у процесі становлення інформатики. Особливістю інформаційних технологій є те, що в них і предметом, і продуктом праці є інформація, а знаряддями праці - засоби обчислювальної техніки та зв'язку. Інформаційна технологія як наука про виробництво інформації виникла тому, що інформація стала розглядатися як повністю реальний виробничий ресурс поряд з іншими матеріальними ресурсами. Причому виробництво інформації і її верхнього рівня знань має вирішальний вплив на модифікацію і створення нових промислових технологій. Під інформаційною технологією (IT) розуміють систему методів і способів пошуку, збору, накопичення, зберігання і обробки інформації із застосуванням обчислювальної техніки. В інформаційній технології можна виділити дні характерні риси: здатність за запитом генерувати інформаційний продукт; засоби доставки цього інформаційного продукту в зручний час і в зручній для користувача формі. Кожна інформаційна технологія орієнтована на обробку інформації певних видів: даних (системи програмування й алгоритмічні мови, системи управління базами даних (СУБД), електронні таблиці); текстової інформації (текстові процесори і гіпертекстові системи); статичної графіки (графічні редактори); знань (експертні системи); динамічної графіки, анімації, відео зображення, звуку (інструментарій створення мультимедійних додатків, що включає засоби анімації і управління відеозображенням і звуком). Інформаційні технології відрізняються за типом інформації, що обробляється, але можуть і об'єднуватися, утворювати інтегровані системи, що включають різні технології. Автоматизовані інформаційні технології в обліку - людино-машинна система функціонування на базі локальних обчислювальних мереж та інших сучасних засобів обчислювальної техніки, що забезпечують автоматизоване виконання функцій бухгалтерського обліку. 5. Етапи розвитку інформаційних технологій. На початку епохи промислової о використання інформаційних технологій процес автоматизації господарської діяльності підприємств зводиться до і того, що різні його служби могли придбати програми, які вирішували різні завдання. Кожна служба мала свою програму, але керівництво з окремих частин інформації не могло скласти цілісної картини того, що відбувається на підприємстві. Однак автоматизація управління підприємством - лише один з інструмент вирішення проблем підприємства, необхідний, але не головний. Комплексна система автоматизації управління підприємством - це інформаційне середовище здатне надавати актуальну та достовірну інформацію про всі бізнес-процеси підприємства (в тому числі територіально розподіленого та того що має складну структуру), необхідну для планування операцій, їх виконання, реєстрацію та аналіз; середовище, яке несе в собі технологічний регламент та управлінський досвід. У цьому середовищі реалізується і повний ринковий цикл - від планування бізнесу до аналізу результатів діяльності підприємства та наступного коригування планів. Засоби обчислювальної техніки створювалися і удосконалювалися так само, як і всі інші прилади, машини і обладнання, що призначались для і полегшення праці людини; коли поставала та чи інша потреба виникали й технічні засоби, призначені для її задоволення. На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елементи. Наприклад, перші обчислювальні машини були механічними. Потім бути створені електромеханічні та електронні. Для користувача кожне удосконалення спрямовувалося на підвищення рівня механізації та автоматизації виконання технічних операцій, що часто повторюються, створення нових засобів введення та виведення даних, збільшення обсягу пам'яті, розробку нових носіїв інформації тощо. Етапи розвитку інформаційних технологій та технічних засобів для зручності сприйняття розглянемо в таблиці. Першим застосуванням саме електронних обчислювальних машин для бухгалтерського обліку є запровадження американською компанією "Дженерал Електрик" у 1954 році на заводі у м. Луісвілль у штаті Кентуккі (США) комп'ютерної системи нарахування заробітної плати. З появою таких машин прискореними темпами почали розвиватися системи обробки даних та інформаційно-пошукові системи. В цей період у США та Західній Європі розроблялись автономні комп'ютерні системи для обробки даних при управлінні підприємствами та відділеннями фірм. Однак через недостатню надійність обладнання, складність програмування та їх високу вартість основними власниками або орендарями таких систем були великі підприємства, а малі та середні - зазвичай купували їх машинний час. Створення комп'ютерів наступного, третього покоління дозволило усунути більшість недоліків систем, побудованих на обчислювальних машинах попередніх поколінь. Серійне виробництво комп'ютерів третього покоління, їх висока швидкодія, можливість роботи у режимах розподілу часу та телеобробки, використання алгоритмічних мов високого рівня призвели до розповсюдження цих машин у різних галузях господарської діяльності, науки, охорони здоров'я тощо. Подальший розвиток техніки та технології електронної обробки даних, вдосконалення системи їх передачі призвели на початку 70-х років XX ст. до розповсюдження комп'ютерних мереж, чому сприяло впровадження на малих та середніх підприємствах міні-комп'ютерів і побудованих на їх основі термінальних пристроїв. Багато великих компаній почали об'єднувати комп'ютери, розташовані у різних географічних пунктах, у великі обчислювальні мережі. Наступним етапом був випуск персональних комп'ютерів. При цьому не тільки великі та середні, але й малі підприємства отримали можливість створювати власні системи обробки даних та використовувати досконаліші наукові методи управління. |
Поняття економічної інформації Довідник контрагенти. Введення інформації про контрагентів та їх банківські реквізити |
Список періодичних видань, які є в наявності у лабораторії економічної... |
Cт викладач Дніпропетровського національного університету ім. О.... Запропоновано підхід до квантифікації інформації з використанням дії ринкового механізму |
Складові змісту спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність ... |
Інформація і повідомлення. Поняття інформації. Властивості інформації.... Поняття інформації. Властивості інформації. Поняття шуму. Способи подання повідомлень. Види повідомлень. Неперервні і дискретні повідомлення.... |
Конференція зареєстрована в Українському інституті науково-технічної... Конференція зареєстрована в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ), свідоцтво №878 |
Тема МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА Вступ в макроекономіку. Макроекономіка як галузь економічної науки. Предмет курсу "Макроекономіка". Об'єкт макроекономічної теорії.... |
70. Вступ. Інформація та інформаційні процеси (3 год.) ХХ ст. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Інформація та інформаційні процеси. Носії інформації, форми і способи подання... |
ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» КАФЕДРА “ОРГАНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ” Поняття, специфіка та витоки правового забезпечення захисту інформації. Проблеми інформаційної безпеки України Основні терміни та... |
Конспект повинен знати поняття інформації та її властивості, інформаційних... |