Розділ «ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ» (17 год)
Зміст навчального матеріалу цього розділу спрямований на роз_ виток писемного мовлення, на створення зв’язних висловлювань різних типів і стилів. У 2 класі, як зазначає програма, учні мають умі_ ти підписувати малюнок, серію малюнків, складати й записувати кілька зв’язних речень за змістом ілюстрацій (до 40 слів), викорис_ товуючи виражальні засоби, відновлювати деформований текст, удосконалювати його (Програма, с. 30).
Як було сказано, текстоцентричні технології в поєднанні з ілюстра_ ційним матеріалом сприяють реалізації завдань програми щодо роз_ витку вмінь писемного мовлення. Ілюстрації, уміщені в підручнику, не тільки до уроків зв’язного мовлення, а й до інших тем, виразні, су_
10
часні, реалістичні, іноді казкові, достатньої інтенсивності кольорів, мають виховний і розвивальний характер. Окрім малюнків худож_ ників, у підручнику подані фотографії (с. 83).
Якісним доповнення до уроків писемного мовлення можуть бу_ ти слайди, фотовиставки, мультфільми тощо.
Уроки писемного мовлення в підручнику подаються під рубри_ кою «Описуємо, розповідаємо, міркуємо». До кожного уроку наведе_ но предметний, сюжетний малюнок, серія сюжетних малюнків, ху_ дожній текст_зразок, план, опорні слова. Якщо текст_зразок казки чи оповідання великий, то він поділений на частини, одна з яких пода_ ється в зошиті з друкованою основою. Цей текст запропоновано для прослуховування, порівняння з власне створеним текстом (с. 114– 115; 130–131).
Дієвим методом, за яким здійснюється розвиток мовлення в дру_ гокласників, є метод імітації, або, як його ще називають, метод наслідування. Зразками для наслідування є запропоновані літера_ турні твори. Тексти!зразки відіграють основну роль у процесі на_ писання твору. Такі тексти уможливлюють активізацію лексики уч_ нів, збагачення словника виражальними засобами, синтаксичними конструкціями. Саме тому роботі над твором!зразком учитель має приділяти велику увагу.
По_перше, потрібно звернути увагу на смислову сторону тексту, що передбачає розуміння учнями прочитаного, а саме:
усвідомлення значень слів, ужитих у прямому й переносному значеннях;
розуміння змісту кожного речення, смислових зв’язків між ни_ ми, окремими частинами тексту;
відтворення фактичного змісту прочитаного (дійові особи, діа_ логи, вчинки персонажів, події).
По_друге, учитель має приділити увагу лексичній роботі над тек_ стом, яка включає такі напрями: лексико_семантичний, словниково_
логічний, лексико_граматичний.
Лексико_семантичний напрям роботи сприятиме збагаченню мовлення дітей синонімами, антонімами, омонімами, фразеологізма_ ми, багатозначними словами, порівняннями.
Словниково_логічний напрям спрямований на формування в уч_ нів умінь порівнювати, зіставляти, узагальнювати, установлювати зв’язки між родовими й видовими поняттями.
Лексико_граматична робота над текстом пов’язана з вивченням граматики, а отже, закріплення тих понять, які другокласники вже засвоїли.
11
Наприклад, змістом уроку розвитку зв’язного писемного мов_ лення на тему «Побудова і записування речень, що передають зміст малюнка», результатом роботи якого є зв’язний текст_опис «Оле_ нятко», є вірш В. Марсюка «Моє оленятко» як текст_зразок, уривок казки Ф. Зальтена, великий малюнок до тексту, план розповіді.
Після прослуховування вірша доцільно обговорити його зміст, звернувши увагу на підкреслені слова, якими автор «намалював» оленятко і які можна використати у своєму тексті. Повторне читан_ ня вірша доцільно провести після розгляду малюнка.
Додатковий матеріал, який доповнює зміст уроку, подано в зо_ шиті з друкованою основою.
Використання текстоцентричних технологій дає змогу зіставля_ ти власні тексти з авторськими, стимулює власні висловлювання, підвищує мовленнєву культуру учнів.
Отже, зміст навчального матеріалу підручника «Українська мо_ ва. 2 клас» організований на текстоцентричній технології, має мов_ леннєво_мовне спрямування, забезпечує соціалізацію учнів, спрямо_ ваний на морально_духовне виховання дітей.
Використання текстоцентричних технологій на уроках україн_ ської мови полегшує виконання учнями домашніх завдань, оскільки такі види роботи є частиною тексту, який опрацьовувався на уроці, а вдома школярі продовжують роботу з цим текстом тільки виконують інші завдання (уписати пропущені букви, слова, підкреслити частини мови, розкрити дужки, упорядкувати слова тексту, з’єднати частини прислів’їв та ін.). Змістом домашніх завдань часто є завдання, які мають творчий, пошуковий характер (с. 42, 44, 49, 51, 53, 56).
Інструментарій підручника доступний для дитячого сприйман_ ня, розрахований на формування вмінь учитися. Незважаючи на те, що в Програмі… (с. 30) сказано: «учень читає й адекватно розуміє тексти_інструкції до виконання завдань у підручниках…», рекомен_ дуємо в першому півріччі аналізувати інструкції до виконання вправ під керівництвом учителя або ж колективно. Далі — урахову_ вати рівень підготовленості учнів класу. Завдання виконувати пос_ тупово з відповідною перевіркою виконаного. Уважаємо за доціль_ не звернути увагу на те, що кожен текст вимагає детального, глибо_ кого попереднього аналізу, і на те, що ці тексти є пропедевтичними.
Автори
12
Календарно4тематичне планування
Усього — 119 год.
№
|
К_ть
|
Тема уроку
|
Примітки
|
|
годин
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І семестр (64 год; 4 год на тиждень)
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
1
|
Звуки і букви. Українська абетка
|
|
|
|
|
|
|
|
2
|
1
|
Розташування слів за абеткою. Виконання аналіти_
|
|
|
|
|
ко_синтетичних вправ
|
|
|
|
|
|
|
|
3
|
1
|
Склад. Перенос слів з рядка в рядок по складах. Пра_
|
|
|
|
|
вила переносу
|
|
|
|
|
|
|
|
4
|
1
|
Правила переносу частин слів з літерами й та ь у се_
|
|
|
|
|
редині слова
|
|
|
|
|
|
|
|
5
|
1
|
Голосні звуки. Букви, що позначають голосні звуки
|
|
|
|
|
|
|
|
6
|
1
|
Голосні звуки. Букви, що позначають голосні звуки
|
|
|
|
|
|
|
|
7
|
1
|
Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки
|
|
|
|
|
|
|
|
8
|
1
|
Урок розвитку писемного мовлення. Підпис малюн_
|
|
|
|
|
ка за його змістом
|
|
|
|
|
|
|
|
9
|
1
|
Ненаголошені голосні звуки [е], [и]
|
|
|
|
|
|
|
|
10
|
1
|
Ненаголошені голосні звуки [е], [и]
|
|
|
|
|
|
|
|
11
|
1
|
Ненаголошені голосні звуки [е], [и]
|
|
|
|
|
|
|
|
12
|
1
|
Ненаголошені голосні звуки [е], [и]
|
|
|
|
|
|
|
|
13
|
1
|
Приголосні звуки. Спостереження за роботою мов_
|
|
|
|
|
леннєвих органів під час вимови приголосних звуків
|
|
|
|
|
|
|
|
14
|
1
|
P P
|
|
|
|
|
Звуки [дз], [дз+], буквосполучення дз. Поділ слів із
|
|
|
|
|
буквосполученням дз на склади
|
|
|
15
|
1
|
P P P
|
|
|
|
|
Удосконалення вимови звуків [дз], [дз+], [дж]. Поділ
|
|
|
|
|
слів на склади
|
|
|
|
|
|
|
|
16
|
1
|
Урок розвитку писемного мовлення. Підпис малюн_
|
|
|
|
|
ка за його змістом
|
|
|
|
|
|
|
|
17
|
1
|
Удосконалення вимови звуків [ш], [ч]. Буква щ
|
|
|
|
|
|
|
|
18
|
1
|
P P P
|
|
|
|
|
Закріплення вимови звуків [дз], [дз+], [дж], [ш], [ч].
|
|
|
|
|
Звуко_буквені співставлення дз, дж, щ
|
|
|
|
|
|
|
|
19
|
1
|
Удосконалення вимови звуків [г], [ґ]. Букви г, ґ
|
|
|
|
|
|
|
|
13
№
|
К_ть
|
Тема уроку
|
Примітки
|
|
годин
|
|
|
|
|
|
|
20
|
1
|
Закріплення вміння звуковимови твердих і м’яких
|
|
|
|
|
приголосних, поділу слів на склади
|
|
|
|
|
|
|
|
21
|
1
|
Дзвінкі і глухі приголосні звуки
|
|
|
|
|
|
|
|
22
|
1
|
Порівняння вимови звука [ф], із вимовою буквосполу_
|
|
|
|
|
чення хв на початку слова, закріплення вмінь правиль_
|
|
|
|
|
ної вимови дзвінких приголосних наприкінці слова
|
|
|
|
|
|
|
|
23
|
1
|
Закріплення уміння звуковимови твердих, м’яких,
|
|
|
|
|
глухих і дзвінких приголосних, поділу слів на склади
|
|
|
|
|
|
|
|
24
|
1
|
Урок розвитку писемного мовлення. Підпис сюжет_
|
|
|
|
|
ного малюнка за його змістом. Складання розповіді
|
|
|
|
|
на тему «Осінь»
|
|
|
|
|
|
|
|
25
|
1
|
Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є
|
|
|
|
|
|
|
|
26
|
1
|
Закріплення вмінь правильно позначати на письмі
|
|
|
|
|
м’якість приголосних звуків, звуко_буквених зістав_
|
|
|
|
|
лень
|
|
|
|
|
|
|
|
27
|
1
|
Закріплення вмінь правильно позначати на письмі
|
|
|
|
|
м’якість приголосних звуків буквами я, ю, є, і; звуко_
|
|
|
|
|
буквені співставлення в словах з буквами я, ю, є, і
|
|
|
|
|
|
|
|
28
|
1
|
Закріплення вмінь правильно позначати на письмі
|
|
|
|
|
м’якість приголосних звуків буквами я, ю, є, і; звуко_
|
|
|
|
|
буквені зіставлення в словах з буквами я, ю, є, і
|
|
|
|
|
|
|
|
29
|
1
|
Позначення м’якості приголосних звуків знаком
|
|
|
|
|
м’якшення. Правила переносу слів із буквосполу_
|
|
|
|
|
ченнням ьо
|
|
|
|
|
|
|
|
30
|
1
|
Позначення м’якості приголосних звуків знаком
|
|
|
|
|
м’якшення. Правила переносу слів із буквосполу_
|
|
|
|
|
ченнням ьо. Утворення прикметників від іменників
|
|
|
|
|
|
|
|
31
|
1
|
Позначення м’якості приголосних звуків знаком
|
|
|
|
|
м’якшення. Поділ слів з буквосполученнням ьо на
|
|
|
|
|
склади для переносу
|
|
|
|
|
|
|
|
32
|
1
|
Урок розвитку писемного мовлення. Підпис серії
|
|
|
|
|
сюжетних малюнків за почутим змістом і питаннями
|
|
|
|
|
вчителя. Складання казки «Як гриби ховалися»
|
|
|
|
|
|
|
|
33
|
1
|
Позначення м’якості приголосних звуків знаком
|
|
|
|
|
м’якшення. Поділ слів із буквосполученнням ьо на
|
|
|
|
|
склади для переносу
|
|
|
|
|
|
|
|
34
|
1
|
Подовжені м’які приголосні звуки
|
|
|
|
|
|
|
|
35
|
1
|
Подовжені м’які приголосні звуки. Поділ слів на
|
|
|
|
|
склади для переносу
|
|
|
|
|
|
|
|
14
№
|
К_ть
|
Тема уроку
|
Примітки
|
|
годин
|
|
|
|
|
|
|
36
|
1
|
Подовжені м’які приголосні звуки. Поділ слів на
|
|
|
|
|
склади для переносу
|
|
|
|
|
|
|
|
37
|
1
|
Подовжені м’які приголосні звуки. Поділ слів на
|
|
|
|
|
склади для переносу. Звуко_буквені аналізи слів з
|
|
|
|
|
подовженими м’якими приголосними
|
|
|
|
|
|
|
|
38
|
1
|
Апостроф. Вимова слів з апострофом
|
|
|
|
|
|
|
|
39
|
1
|
Апостроф. Вимова слів з апострофом. Поділ слів з
|
|
|
|
|
апострофом на склади для переносу
|
|
|
|
|
|
|
|
40
|
1
|
Урок розвитку писемного мовлення. Підпис серії сю_
|
|
|
|
|
жетних малюнків за почутим змістом, питаннями учи_
|
|
|
|
|
теля. Складання порад, як користуватися книжкою
|
|
|
|
|
|
|
|
41
|
1
|
Апостроф. Вимова слів з апострофом. Поділ слів з
|
|
|
|
|
апострофом на склади для переносу. Опрацювання
|
|
|
|
|
вимови слів, які пишуться без апострофа
|
|
|
|
|
|
|
|
42
|
1
|
Апостроф. Вимова слів з апострофом. Поділ слів з
|
|
|
|
|
апострофом на склади для переносу. Опрацювання
|
|
|
|
|
вимови слів, які пишуться без апострофа
|
|
|
|
|
|
|
|
43
|
1
|
Слово. Лексичне значення слова
|
|
|
|
|
|
|
|
44
|
1
|
Тематичні групи слів. Розподіл слів на тематичні
|
|
|
|
|
групи за певними ознаками (колір, форма, прина_
|
|
|
|
|
лежність)
|
|
|
|
|
|
|
|
45
|
1
|
Добір слів для доповнення речень. Доповнення ре_
|
|
|
|
|
чень за змістом. Слова, близькі за значенням, проти_
|
|
|
|
|
лежні за значенням
|
|
|
|
|
|
|
|
46
|
1
|
Іменник. Формування початкових уявлень про час_
|
|
|
|
|
тини мови
|
|
|
|
|
|
|
|
47
|
1
|
Іменник. Слова з предметним і абстрактним значен_
|
|
|
|
|
ням
|
|
|
|
|
|
|
|
48
|
1
|
Урок розвитку писемного мовлення. Підпис серії
|
|
|
|
|
сюжетних малюнків за почутим змістом, запитання_
|
|
|
|
|
ми вчителя, опорними словами
|
|
|
|
|
|
|
|
49
|
1
|
Іменник. Змінювання іменників за числами один —
|
|
|
|
|
багато
|
|
|
|
|
|
|
|
50
|
1
|
Іменник. Змінювання іменників за числами один —
|
|
|
|
|
багато. Групування предметів за видовими значен_
|
|
|
|
|
нями
|
|
|
|
|
|
|
|
51
|
1
|
Іменник. Змінювання іменників за числами один —
|
|
|
|
|
багато. Розвиток діалогічного мовлення
|
|
|
|
|
|
|
|
|