4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ


Назва4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
Сторінка2/6
Дата20.03.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6

1.2Перспективи впровадження віртуального моделювання у ПТНЗ

Підготовка кваліфікованих фахівців у професійно-технічних навчальних закладах України в останні роки зазнає суттєвих змін, які пов’я­за­ні з появою нових професій і формуванням сучасного ринку праці, інтеграцією знань із суміжних галузей діяльності людини, впровадженням і використанням сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Професійна підготовка вимагає узгодженості знань, які торкаються техніки, технології та економіки сучасного виробництва. Це, передусім, передбачає науково обґрунтоване проектування навчальних планів і програм, забезпечення їх раціональної структури, дидактично доцільного поєднання загальноосвітніх, загальнопрофесійних, професійно орієнтованих (спеціальних) предметів, узгодженості програм взаємопов’язаних дисциплін, професійної спрямованості навчання.

Зростання попиту на фахівців, які, крім знань, умінь і навичок із конкретного виду діяльності, мають соціально та професійно значущі якості “поліпрофесійного, поліфункціонального характеру”, зумовило нові підходи до професійної освіти: визнання пріоритету індивідуальності, самоцінності учня, який відсамого початку є суб’єктом навчального процесу; відповідність технологій професійної освіти (на всіх її ступенях) закономірностям професійного становлення особистості; відповідність змісту професійної освіти рівню розвитку сучасних інформаційних, виробничих технологій і майбутньої професійної діяльності; реалізація випереджального характеру професійної освіти шляхом формування соціально-професійної компетентності й розвитку “екстрафункціональних” якостей майбутніх фахівців у процесі навчально-профе­сій­ної, “квазіпрофесійної”, виробничої діяльності; забезпечення дієвості освітнього процесу через організацію навчального середовища; максимальне врахування індивідуального досвіду учня, його потреб у самоорганізації, самовизначенні та саморозвитку [13, с.16].

У роботах С. Я. Батишева, В. С. Безрукової, П. М. Волкова, Р. С. Гу­ре­вича, О. С. Дубинчук, В. О. Зайчука, О. Б. Кобзаря, Н. Г. Ничкало, Т. Т. Но­вікової, В. О. Радкевич, Л. Є. Сігаєвої, С. О. Сисоєвої та інших учених обґрунтовано сучасні підходи до підготовки професійно мобіль­них і конкурентноспроможних висококваліфікованих робітників, оновлення змісту професійної освіти, професійної спрямованості навчання у ПТНЗ, технологізації професійної освіти, а також прогнозування її розвитку. При цьому, на нашу думку, залишаються малодослідженими проблеми спрямованості інформаційно-комп’ютерної складової професійної підготовки майбутніх фахівців.

В умовах професійно-технічних навчальних закладів налагодження взаємозв’язку загальноосвітніх дисциплін, предметів професійно-технічного циклу і виробничою навчання, на загальну думку, є вирішальним. Реалізація професійно значущих зв’язків визначається змістом дисциплін професійно-технічного циклу і виробничого навчання, спрямованих на певну галузь виробництва чи сфери послуг.

Сучасним фахівцям необхідні не лише спеціальні знання, вміння, навички, які вони опановують у процесі вивчення професійно орієнтованих предметів, а й глибокі загальноосвітні знання й уміння. У навчальних програмах виділено час для здійснення зв’язків загальноосвітніх предметів із професійною підготовкою учнів, однак розмаїття професій не дозволяє відобразити в програмах вимоги кожної з них до професійної підготовки учнів. Тому професійно значущий матеріал у кожному конкретному випадку мають добирати методичні комісії та самі викладачі, базуючись на власному педагогічному досвіді. Нашу статтю ми присвячуємо розкриттю особливостей, шляхів реалізації та перспектив професійно спрямованого викладання предмета “Інформатика” у професійно-технічній освіті.

У педагогічній практиці існують протилежні тенденції щодо забезпечення пропорції загальної та професійної складових у підготовці фахівців. Прихильники однієї вважають загальну освіту похідною від професійної та наполягають на доборі лише професійно доцільного змісту освіти чи принаймні на створенні варіативних профільованих програм із загальноосвітніх дисциплін. Інші пропонують розширити загальнонауковий компонент як основу для широкопрофільної підготовки. Можливе збереження і традиційної системи навчання в разі надання загальноосвітнім предметам політехнічної та професійної спрямованості [4, с.150]. Теорія та практика професійно-технічної освіти переконує, що лише органічна єдність загальної та професійної підготовки створює надійний фундамент для якісного навчання фахівців. Це реалізується практичною спрямованістю викладання загальноосвітніх дисциплін. Знання з цих дисциплін стають підґрунтям для оволодіння спеціальними знаннями, сприяють формуванню професійних умінь. Ця умова забезпечує формування професійної придатності, компетентності, а згодом – майстерності майбутнього фахівця.

Проблему професійного спрямування загальноосвітніх предметів досліджували С. Я. Батишев, В. Ф. Башарін, О. І. Власенков, Р. С. Гуре­вич, О. С. Дубинчук, А. А. Киверялг, М. І. Махмутов, Н. Г. Ничкало, А. П. Сей­те­шев, Л. Д. Хромова та ін. У їхніх працях дидактичне розуміння професійної спрямованості передбачає:

а) професійну спрямованість особистості;

б) професійне забарвлення загальної освіти;

в) напов­нен­ня професійної підготовки технічними і соціальними аспектами [14,с.4]. Визначаючи професійну спрямованість як принцип, О. С. Ду­бин­чук підкреслює, що його дотримання є “основою зв’язку загального знан­ня і способів його застосування та конкретного знання (техніки, технології) і прийомів його використання на рівні конкретної професії (групи професій)” [12, с.29].

Отже, принцип професійної спрямованості є ключовим у професійній педагогіці, однак розуміють його по-різному [15, с.100]. Наприклад, Г. С. Гу­то­ров під професійною спрямованістю дисциплін загальноосвітнього циклу розуміє “теорію зв’язку основ наук із професійною підготовкою учнів” [10, с.96], а А. Я. Кудрявцев вважає, що “основний зміст цього принципу виражає необхідність органічного поєднання загальної та професійної освіти і забезпечує цілеспрямоване навчання учнів застосуванню отриманої системи знань у галузі набуття відповідної професії” [17,с.102]. Як бачимо, професійну спрямованість трактують як різновидність міжпредметних зв’язків, підкреслюючи технічний і технологічний зміст трудової діяльності, але не враховуючи особистісний аспект поняття спрямованості.

На думку польського вченого Т. Новацького, професійна спрямованість пов’язана з потребою одночасного виховання громадянина та навчання майбутнього робітника [20,с.156]. За А. О. Ізмайловим і М. І. Мах­му­то­вим, “категорія професійного спрямування... виражає та визначає характер і тип взаємозв’язку між загальноосвітніми предметами, технічною і соціальною сторонами виробництва, спроектованими у предметах професійного циклу” [14,с.22].

Таке трактування принципу професійної спрямованості передбачає вирішення суперечності між розвитком особистості – з одного боку, та професіоналізацією діяльності – з іншого. Водночас принцип професійної спрямованості регулює відношення загального та специфічного, взаємозв’язок загального та професійного у процесі узгодженого вивчення основ наук і спеціальних професійних дисциплін, вказує один зі шляхів налагодження зв’язків навчання з практикою, професійною діяльністю та сприяє формуванню професійної спрямованості особистості [15,с.65].

На думку М. І. Махмутова, принцип професійної спрямованості має застосування в будь-якому виді чи типі навчання [19,с.15]. У професійно-технічній освіті дія цього принципу виявляється найбільш багатогранно, оскільки вивчення загальноосвітніх дисциплін збагачується конкретними даними.

О. С. Дубинчук розглядає практичну спрямованість викладання природничо-математичних дисциплін у взаємодії світоглядної та соціально-педагогічної функцій. Світоглядна функція здійснюється у процесі налагодження зв’язків математики, фізики та хімії з іншими дисциплінами навчального плану. Соціально-педагогічна функція реалізується шляхом розв’язання задач із професійним змістом [12,с.29].

Р. С. Гуревич доводить, що сутність принципу професійної спрямованості навчання полягає “у своєрідному використанні педагогічних засобів, при якому забезпечується засвоєння учнями передбачених програмами навчальних дисциплін знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності і, водночас, успішно формується інтерес до обраної професії, ставлення до неї, професійні якості особистості майбутнього кваліфікованого робітника” [9,с.161]. На думку вченого, саме таке розуміння дає змогу цьому принципу виконувати функцію стратегічного орієнтира для формування професійно спрямованої особистості. Педагогічними засобами, які сприяють реалізації професійної спрямованості навчання, є як елементи змісту освіти, зокрема характер ілюстративного матеріалу, способи його структурування, так і деякі компоненти прийомів, методів і форм навчання.

Головними напрямами реалізації принципу професійної спрямованості під час вивчення загальноосвітніх дисциплін у ПТНЗ є [3,с.54]: фор­мування професійної спрямованості особистості учнів; вивчення основ наук з обов’язковою конкретизацією законів, правил, формул тощо, професійними відомостями; систематичне розв’язування задач і завдань із виробничим змістом відповідного професійного спрямування; побудова навчального процесу таким чином, щоб структура пізнавальної діяльності учнів відповідала структурі їхньої майбутньої професійної діяльності.

Реалізуючи принцип професійної спрямованості, викладачі загальноосвітніх дисциплін пояснюють учням, як загальнонаукові знання використовуються для вивчення спеціальної технології, виробничого навчання. Намагаються також максимально використовувати приклади, взяті безпосередньо з практичної діяльності кваліфікованих робітників. Особливу увагу при цьому звертають на те, щоб не допустити дублювання матеріалу з предметами спеціального циклу. Водночас, здійснюючи професійну спрямованість, важливо пам’ятати, що “зміст кожного загальноосвітнього предмета – це основи відповідної науки, і тому в головному він має бути підпорядкований внутрішній логіці конкретної науки, а не утилітарним запитам професійної підготовки” [3,с.56]. Професійна спрямованість забезпечується також більш глибоким вивченням законів і теорій, покладених в основу технологічних процесів, із якими учні ознайомлюються під час розв’язання задач із виробничим змістом і проведення практичних робіт, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю, а також на виробництві.

Оскільки сферою застосування отриманих знань, перевіркою їх актуальності є практична діяльність зі спеціальності, знання є цінними лише тоді, коли вписуються в зміст підготовки з певної професії. Безумовно, загальнотеоретичні та загальнотехнічні дисципліни не повинні втрачати загальнонаукової та політехнічної значущості та перетворюватися в додаток до спеціальних дисциплін. Має зберігатися їх самостійність, відбуватися взаємне збагачення зі спеціальними дисциплінами. Однак уся інформація загальноосвітніх і загальнопрофесійних дисциплін мусить вивчатися у контексті спеціальності. За її провідної ролі співвідношення між дисциплінами повинні бути такими, щоб кожен компонент навчання зберігав самостійність, когнітивну систему, пов’язану з внутрішньою логікою предмета.

Необхідний компонент змісту сучасної професійної освіти – інформаційно-комп’ютерна підготовка, яка є одним із найважливіших складових компетентності фахівця. Використання комп’ютерних технологій значно підвищує професійну мобільність фахівця (готовність i здатність робітника пристосовуватися до виконуваних виробничих завдань, робочих місць i спеціалізацій у межах однієї професії чи галузі, здатність швидко опановувати нові професії чи зміни в них, які виникають під впливом технічних перетворень). Володіння комп’ютерними вміннями та навичками дає можливість фахівцеві в багатьох випадках швидше й ефективніше знайти оптимальне вирішення конкретної виробничої проблеми.

У розвинутих країнах основні цільові настанови інформаційної підготовки передбачають формування мислення, необхідного для вирішення професійних завдань за допомогою комп’ютера; вміння використовувати комп’ютер для одержання й опрацювання інформації; інформування про можливості застосування комп’ютерів у суспільному, професійному та приватному житті, значення і роль комп’ютерів у забезпеченні конкурентноздатної економіки, змінах на ринку робочої сили і структурі робітничих місць, зберіганні та захисті інформації [26,с.232]. Окрім того, приділяється увага таким аспектам, як уміння сформулювати проблему для розв’язання її на комп’ютері, систематичне накопичення досвіду для її вирішення в різних сферах діяльності, первинне ознайомлення з будовою і функціонуванням комп’ютерних систем, а також передбачається формування раціонального, критичного ставлення до комп’ютерної техніки та можливостей її застосування, усвідомлення власних індивідуальних можливостей у суспільстві, для якого характерне широке застосування нових інформаційних технологій [1,с.106].

Водночас, інформаційна підготовка майбутніх фахівців для різних професій відрізняється настільки кардинально, що відповідні дисципліни можуть належати до різних циклів: загальноосвітнього, загальнопрофесійного чи професійно орієнтованого. Це пов’язано зі специфікою професії, змістом її інформаційної складової, технічними засобами діяльності тощо.

Основне завдання професійної підготовки – сформувати в учнів уміння та навички практично сприймати і використовувати професійну інформацію. Уся навчальна діяльність ПТНЗ має базуватися на випереджувальній інформації про зміст і класифікацію трудових процесів, визначенні змісту, форм і методів діяльності з урахуванням сучасних соціально-еконо­міч­них умов, розвитку суспільства в умовах ринку праці [2,с.25].

Проте діяльність висококваліфікованих, професійно мобільних фахівців сфери виробництва та соціальної інфраструктури у відкритому інформаційному суспільстві потребує значного обсягу професійно значущих знань, доступу до джерел інформації, все більш складної високопродуктивної техніки і технології її перероблення, надійного захисту результатів інтелектуальної праці. Завданням професійної освіти стає підготовка майбутніх фахівців, які здатні орієнтуватись і діяти у складних ситуаціях, формувати в себе нове сприймання життя, охоплювати його проблемні ситуації та знаходити раціональні способи їх вирішення. Тому ілюстративний матеріал з інформатики має бути професійно спрямованим, науково обґрунтованим, мати практичну значущість і зв’язок із життям та досвідом, якого набуває учень. Через брак академічного часу й ущільнений навчальний графік необхідно також ширше використовувати міжпредметні зв’язки. Наприклад, при вивченні програми PowerPoint із пакету офісних програм учень повинен навчитися створювати презентації зі сфери майбутньої професійної діяльності згідно міжнародних стандартів, рекламувати продукцію для створення позитивного враження суб’єктів бізнесу щодо специфіки та переваг фірми, установи, організації.

Яскравим вираженням професійної спрямованості є оволодіння навичками й уміннями в галузі обчислень, вимірювань і побудов на основі засвоєння відповідних теоретичних засад, знання функціональних залежностей, основних геометричних закономірностей. За цими напрямами важливо досягти диференціювання і поглиблення знань, пов’язаних із конкретними професіями, тобто зробити цей матеріал професійно спрямованим. Важливе значення має навчання використанню елементів обчислювальної математики, у тому числі за допомогою програмування, до розв’язання прикладних задач у сфері виробництва, підприємництва й економіки, методи розв’язання яких цілком укладаються у традиційну програму.

Поняття “інформаційна компетентність фахівця” сьогодні розглядається як інтегративна професійна якість особистості, яка, з одного боку, віддзеркалює її здатність до визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею в усіх її формах (традиційних, друкованих, електронних тощо); а з іншого – як здатність її до роботи з комп’ютерною технікою та телекомунікаційною технологією і застосування їх у професійній діяльності та повсякденному житті [25,с.85]. Найважливішою складовою інформаційної культури фахівця є розуміння принципів, які лежать в основі функціонування інформаційних процесів, оволодіння навичками кваліфікованого використання комп’ютерних операційних систем і пакетів прикладних програм загального та спеціального призначення для практичних професійних цілей. Однак метою навчання інформатики у професійній освіті є не лише підготовка користувачів, а й формування в майбутніх фахівців навичок використання автоматизованих навчальних систем у подальшому навчанні та професійному самовдосконаленні.

Інформаційно-комп’ютерні та телекомунікаційні технології (ІКТ) у ПТНЗ дедалі частіше використовують для проведення занять, не пов’язаних з інформатикою та програмуванням. Важливими напрямами їх використання є: вивчення різноманітних предметів із застосуванням мультимедійних навчальних програм, інтернет-технологій, електронних бібліотек, мережевих навчальних систем; впровадження елементів дистанційного навчання, створення “віртуальних” класів тощо. Наприклад, використання комп’ютерної графіки відкриває нові можливості для розвитку просторового мислення учнів. Це особливо важливо під час вивчення курсів із нарисної геометрії та креслення. Водночас, комп’ютерні графічні технології можуть бути ефективним засобом для вивчення у професійних навчальних закладах курсів із машинознавства, які також викликають труднощі в багатьох учнів, що не отримали необхідної геометричної підготовки в загальноосвітній школі. При цьому з’являється можливість продемонструвати контури та різні проекції взаємного перехрещення деталей не лише у статиці, а й у динаміці.

Потреба підвищення якості професійної підготовки учнів зумовлює застосування в навчальному процесі технічних засобів, які безпосередньо використовуються у технологічних процесах виробництва. Дедалі поширенішими в навчальному процесі (зокрема, для практичних і лабораторних робіт зі спеціальних дисциплін) стають високотехнологічні промислові прилади, які реагують на зміни тиску, температури й освітлення, реєструють фізичні зміщення і звукові сигнали, а також системи розпізнавання образів та аналізу одержаної інформації. Інформаційні технології дозволяють моделювати і відтворювати виробничі процеси із застосуванням спеціальних навичок і врахуванням особливостей професійного середовища. Дидактично ефективним є застосування ком­п’ю­терних технологій під час проведення експериментів і виконання лабораторних практикумів у ПТНЗ [16,с.206].

Якісно нові можливості для учнів, викладачів надає використання з різною метою у професійній освіті мережі Інтернет: проведення телеконференцій; обмін інформацією; дослідження контингенту, що навчається; організація консультативної допомоги майбутнім фахівцям із науково-методичних центрів; формування вміння здобувати інформацію з різних джерел, баз даних, передавати, обробляти та зберігати її.

Процес підготовки чи перепідготовки фахівця повинен здійснюватися не на рівні розвитку техніки сьогодення, а на прогностичній основі. Упровадження інформаційних технологій дає змогу створювати моделі навколишнього світу, за допомогою яких учні розвивають найрізноманітніші знання, вміння та навички, і на цій основі формується загальна освіченість і професійна компетентність. Застосування комп’ютерної техніки при вивченні професійно орієнтованих дисциплін дозволить зекономити час на теоретичному викладі матеріалу, індивідуалізувати навчання й уникнути пошкодження обладнання при недостатньо відпрацьованих навичках роботи. Однак такого результату можна досягнути лише за умови створення відповідних педагогічних програмних засобів: електронних посібників і підручників, автоматизованих навчальних систем тощо. Для системи професійно-технічної освіти створено та продовжує виникати й удосконалюватися значна кількість електронних навчальних систем, які порівняно з друкованими підручниками, курсами на відеокасетах та іншими джерелами, де інформація представлена послідовно, мають потужні гіпертекстові можливості. Крім того, вони включають ефективні засоби оцінювання та контролю засвоєних знань, набутих умінь і навичок. З метою підготовки майбутніх робітників-верстатників розробляються віртуальні навчальні системи.

Для реалізації професійної спрямованості викладання інформатики викладачі мають: ознайомитися з програмами і підручниками; вивчити основи цих дисциплін і виробничого навчання; скласти загальну схему навчального плану з предмета з виходом через міжпредметні зв’язки на інші предмети за конкретними розділами, темами; відвідати уроки спецтехнології, виробничого навчання; відібрати конкретний матеріал із різних джерел, враховуючи мету та зміст кожного уроку; визначити місце матеріалу, що виражає міжпредметні зв’язки, форми, методи організації та проведення уроків; визначити безпосередню мету використання матеріалу професійної спрямованості на кожному конкретному уроці, якщо цього вимагає його зміст; складати і розв’язувати задачі з виробничим змістом; використовувати на уроках технічну та довідкову літературу.

Налагодження ефективного взаємозв’язку інформатики, природничо-математичних, загальнотехнічних предметів, спеціальної технології та виробничого навчання передбачає створення професійно спрямованих (профільованих) варіантів предмета “Інформатика й обчислювальна техніка”, а також розроблення методики викладання у ПТНЗ навчальних дисциплін різних циклів із використанням комп’ютерної техніки. Під час вивчення базового курсу інформатики необхідно підготувати учнів до застосування комп’ютерних технологій у подальшому навчанні зі спецтехнології. Розуміння загальних основ комп’ютерного опрацювання професійно значущої інформації забезпечить загальнотехнічну підготовку учнів, глибоке засвоєння профільних дисциплін, які формують спеціальні знання майбутніх компетентних фахівців.

Професійно спрямоване вивчення інформатики та використання інформаційно-комп’ютерних технологій у навчальному процесі ПТНЗ дозволяє: якнайповніше реалізувати діяльнісний підхід; більш ефективно стимулювати і мотивувати учнів; забезпечити індивідуалізацію навчального процесу при збереженні його цілісності; ефективно реалізувати тренувальні стадії навчального процесу завдяки можливості поєднання за допомогою комп’ютера функції контролера та тренажера; підвищити рівень структурування змісту навчання завдяки алгоритмічності в роботі комп’ютерних систем; забезпечити комплексну візуалізацію складних образів і конструкцій, моделювання професійних явищ і подій. Реалізація принципу професійно спрямованого навчання предмета “Інформатика” у ПТНЗ потребує поєднання всебічного розвитку особистості, наповнення професійної підготовки індивідуальним змістом, врахування інтегративного підходу та специфіки професії.

Подальшого дослідження потребують, на нашу думку, проблеми розроблення методики комплексного застосування комп’ютерно-телеко­му­ні­каційної техніки та інших дидактичних засобів, створення та вико­ри­стан­ня програмно-педагогічного забезпечення, яке за структурою, зміс­том, методикою викладання навчальної інформації відповідає чинним нав­чальним програмам, передбачає практичну реалізацію дидактичних прин­ципів, сприяє підвищенню якості підготовки кваліфікованих робітників різного профілю, які користуються попитом на ринку праці.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
ІНТЕРАКТИВНЕ КОМП’ЮТЕРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Комп’ютерне моделювання, яке ще називають математичним або віртуальним моделюванням, є потужним засобом дослідження у найрізноманітніших...
5 Доцільність використання імітаційного моделювання
Завдяки зниженню вартості комп'ютерної техніки та доступності спеціальних програмних засобів методи імітаційного моделювання широко...
Уроки математики в 6 класі Розділ Раціональні числа Розділ 4
Програма на вивчення розділу відводить 64 години. Тут передбачається вивчення таких тем
Уроки математики в 6 класі Розділ Відношення і пропорції Розділ 3
Програма на вивчення розділу відводить 24 години. Тут пе­редбачається вивчення таких тем
Уроки математики в 6 класі Розділ Звичайні дроби Розділ 2
Програма на вивчення розділу відводить 30 годин. Тут пе­редбачається вивчення таких тем
Використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці учнів ПТНЗ
Д суспільства на якісно новий ступінь розвитку інформаційне суспільство [1, ст. 213]. Відповідно постає проблема, як найдоцільніше...
ЛЕКЦІЯ 2 17 ЛЕКЦІЯ 31 ТЕМА 4 ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 49
Вивчення дисципліни передбачає наявність знань з наступних дисциплін: «Теорія ймовірностей та математична статистика», «Теорія статистики»,...
Основи інформатики
Теорія електричних кіл”. Вміти працювати з комп’ютером при виконанні лабораторних та практичних робіт. Виконувати розрахунки та вимірювання...
РефератІВ 89 ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ 90
Курс "Фінанси" відноситься до фундаментальних дисциплін і передбачає послідовне та систематизоване вивчення положень програми, яка...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка