МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ ПРАЦІ Навчально-методичний посібник
|
|
Скачати 1.35 Mb.
|
|
2. Характеристика основних етапів проектно-технологічної діяльності На нашу думку проектно-технологічна діяльність, як система в загальному складається з таких основних елементів (етапів), які взаємозв'язані між собою і розкривають послідовність розроблення та виконання проекту: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний етапи. На кожному етапі учнями здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні проекту, а вчитель при цьому стає дійсно організатором дитячого життя. Його завдання полягають у тому, що він має побудувати план роботи, запропонувати такі об'єкти проектування, які є цікавими і посильними, підтримати, допомогти кожному учневі у вирішені тієї чи іншої проблеми в цілому, зокрема, у виборі раціональної ідеї, оптимального варіанту та технології виготовлення даного об'єкту. Діяльність суб'єктів під час проектно-технологічної діяльності (вчителя й учнів) здійснюється в наступній послідовності: аналіз вихідної позиції і визначення цілей і задач навчання; планування роботи, добір змісту і засобів досягнення цілей; виконання необхідних операцій, організація роботи, контроль, корекція: аналіз і оцінка результатів навчання. За такою структурою повинна будуватися і діяльність вчителя, і діяльність учнів. Організація на початку роботи під час проектно-технологічної діяльності багато в чому залежить від учителя. Адже роль учителя у ньому змінюється, він перетворюється з „викладача" в організатора дитячого життя, їх навчально-пізнавальної діяльності. Функції вчителя трудового навчання в процесі виконання учнями творчих проектів безперечно зазнає великих змін, при цьому він має здійснювати: консультування, допомогу у підборі проектів; спостереження за ходом роботи учнів; надання допомоги окремим учням і стимулювання їхньої навчально-трудової діяльності; підтримку робочої обстановки в класі; нормування праці школярів: аналіз і узагальнення роботи окремих учнів; оцінку проектно-технологічної діяльності на кожному етапі. Кожна з перерахованих функцій вчителя має своє особливе значення, так як не виконання хоч однієї з них приведе, певною мірою, до не виконання основних цілей проектно-технологічної діяльності і освітньої' області „Технології" в цілому. Психолого-педагогічний аналіз даного виду діяльності, обгрунтування змісту творчих проектів праці дозволяє розробити модель проектно-технологічної діяльності школярів (мал. 1.).  Рис..1 Модель проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання Кожен етап проектно-технологічної діяльності має свої підетапи або стадії його виконання. Так, на організаційно-підготовчому етапі перед школярами постає проблема - усвідомлення необхідності потреб у всіх сферах діяльності людини. На даному етапі учні повинні усвідомити та визначити значення майбутнього виробу як для учня самого, так і для суспільства в цілому. Школярі формують та пропонують ряд ідей та різноманітні варіанти й параметри конструкцій, потім обговорити та вибрати оптимальний варіант конструкції. Усвідомлюють значимість та необхідність даної конструкції для самих себе і суспільства, її конкурентно спроможність на ринку. Перед ними постає мета: отримання в результаті діяльності корисного продукту, який може носити як суспільний, так і особистий характер. Засобами діяльності виступають їх особистий досвід, досвід вчителів, батьків, а також всі робочі інструменти і знаряддя, якими користуються учні при розробці проекту. Результатами діяльності учнів є набуття нових знань, умінь і готові графічні документи. Протягом цього етапу школярі здійснюють самоконтроль і самооцінку своєї діяльності. Наступний етап - конструкторський, на якому юні винахідники здійснюють планування технології виготовлення, а саме виконують такі дії: складання ескізу, підбір інструментів і обладнання, визначення послідовності технологічних операцій, вибір доцільної технології виготовлення обраної конструкції; виконують економічні, екологічні та мінімаркетингові операції. На 3-му етапі - технологічному, учні виконують заплановані операції, здійснюють самоконтроль та контроль якості виробу. Мета - якісне і правильне виконання трудової операції. Предмет діяльності - створений матеріальний продукт, знання, вміння і навички. Засоби - інструменти і обладнання, з якими працює учень. Результат - набуття знань, умінь і навичок. Закінчені технологічні операції є проміжним результатом діяльності учнів на цьому етапі. На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту. Тут учні встановлюють, чи досягли вони своєї мети, який результат їхньої праці. По закінченню всього учні захищають свій проект (виріб, план, модель) перед однокласниками. Конкретизуємо зміст спільної роботи вчителя і учнів на уроках з трудового навчання в процесі проектно-технологічній діяльності. Ця діяльність має відповідати правильній та логічній послідовності організації роботи як учня, так і вчителя також за визначеним, попередньо спланованим і обгрунтованим планом.
Педагогічною задачею в процесі проектно-технологічної діяльності на всіх етапах проектно-технологічної діяльності є не репродуктивне - строго послідовне дотримання стадій та елементів етапів взагалі, а озброєння учнів організації, формування в них елементів технологічної культури, розвиток здатності до генерації ідей, їхньому аналізу, самостійному ухваленню рішення, формуванню своєї думки, позиції, взаємодії і діалогу в процесі вирішення спільних задач. Успішна реалізація нових програм з трудового навчання вимагає від учителя трудового навчання високої спеціальної та методичної підготовленості, постійної удосконаленості своєї педагогічної фахової майстерності. Без цього він не зможе допомогти учневі розвинути свій творчий потенціал в процесі проектно-технологічної діяльності. 3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів під час виконання творчих проектів Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є побудова такої системи діагностування навчальних досягнень учнів,' яка забезпечує систематичне отримання об'єктивної інформації про їх навчально-трудову діяльність на уроках трудового навчання. Діагностика - це з'ясування умов і обставин, у яких протікає процес навчання; отримання чіткого уявлення про ті причини, які сприяють чи перешкоджають досягненню накреслених результатів. Як бачимо, у діагностику включається більш широкий і глибокий смисл. Вона розглядає результати у тісному зв'язку з шляхами і способами діагностування. Крім традиційних контролю, перевірки, оцінки знань і умінь, діагностика включає їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку результатів навчально-трудової діяльності [6]. Комплексна діагностика навчальних досягнень є багатоаспектним поняттям в умовах реалізації проектно-технологічної системи трудового навчання. Це засіб виявлення, перевірки, оцінювання результатів проектно-технологічної діяльності; облік якості знань, умінь та навичок; системний цілеспрямований процес здійснення зворотного зв'язку "учень - учитель"; порівняння фактичних результатів творчого проектування Із запланованими, які встановлені освітніми та технологічними стандартами; спосіб здійснення проектно-технологічної діяльності та коригування навчально-трудового процесу; сукупність рецептивних дій для порівняння сприйнятого з конкретним або абстрактним еталоном; важлива функція керування навчально-трудовим процесом. Метою діагностування навчальної діяльності на уроках трудового навчання в 5-9 класах є своєчасний вияв, оцінювання і аналіз протікання навчального-трудового процесу в зв'язку з продуктивністю його. Тобто, в діагностику вкладається більш ширше і глибше поняття, ніж в традиційний контроль навчальних досягнень учнів. Контроль переважно констатує результати простування, не пояснюючи їх походження. Діагностика розглядає результати у взаємозв'язку з засобами та методами, способами їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку формування продуктів навчально-трудової діяльності. Об'єктами діагностування на уроках трудового навчання є знання, уміння та навички учнів, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу. Контроль в процесі трудового навчання є невід'ємним елементом діагностування навчально-трудового процесу, без якого неможливо уявити повний цикл педагогічної взаємодії між вчителем і учнем. Залежність продуктивності навчання від якості, кількості, повноти, своєчасності, глибини, об'єктивності контролю є загальною закономірністю дидактичного процесу. Для її повного практичного втілення необхідно чітко окреслити поняття, виявити залежності між факторами, які обумовлюють ефективність контролю. Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчально-трудовим процесом є забезпечення його ефективності шляхом приведення до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання проектно-технологічної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти та самовдосконалення. За допомогою контролю в процесі трудового навчання: виявляється готовність учня до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримується інформація про характер самостійної роботи в процесі навчально-трудової діяльності; визначаються ефективні організаційні форми, методи і засоби процесу трудового навчання; виявляється ступінь правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, вмінь та навичок в процесі проектно-технологічної діяльності. Це визначає зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань. Зі зміною дидактичних завдань змінюється і зміст контролю. Разом з цим зміст контролю має включати інформацію, яка дозволить виявити вміння учня міркувати, аналізувати, синтезувати, розуміти зв'язки та залежності між фактами і явищами, послідовно і аргументовано викладати свої думки. В зміст контролю входить отримання інформації про внутрішні процеси, про розвиток мислення, мови, пам'яті, вміння творчо використовувати свої знання. Зміст контролю визначається дидактичними завданнями на різних етапах процесу трудового навчання, специфікою трудового навчання як шкільного предмета, рівнем підготовки та розвитку учнів. Дуже важливо, щоб контроль не зводився виключно до перевірки знань учнів шляхом звичайного відтворення отриманої інформації, яку отримав учень від вчителя чи іншого джерела. В процесі контролю велике значення має комплексна перевірка всієї навчально-трудової діяльності учня, в тому числі динаміки його загального розвитку, формування загально-навчальних та спеціальних умінь та навичок, активності, пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо. Зміст контролю визначається тими загальними та конкретними дидактичними завданнями, які вчитель ставить перед кожним уроком та навчальним предметом в цілому. Якшо контроль і перевірка побудовані правильно, вони сприяють: своєчасному виявленню прогалин у знаннях і вміннях учнів; повторенню і систематизації матеріалу; встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу; формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати, користуватися прийомами самоперевірки і самоконтролю; стимулюванню відповідальності і змагальності учнів [10]. Учитель також отримує інформацію, яка може охарактеризувати розумові здібності учнів:
Система контролю покликана визначити на кожному етапі проектування рівень успішності учнів, рівень їх компетентності, їх готовності до застосування засвоєних знань на практиці. Адже навчальна діяльність повинна не просто дати людині суму знань, а й сформувати комплекс компетентностей, в тому числі й трудових. Компетентність - це загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, що набуті завдяки навчанню. Поняття компетентності належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Зміст основних трудових компетентностей, які має забезпечити основна школа: - трудовий процес як цілеспрямована перетворююча діяльність людини. Елементи трудового процесу: праця людини, предмети та знаряддя праці;
- професійна майстерність як показник оволодіння професійною діяльністю;
Трудова компетентність, є інтегрованим результатом навчально-трудової діяльності учнів і формує передусім на основі опанування змісту програми трудового навчання. Виявити рівень такого опанування, досвіду творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності покликане оцінювання знань, умінь та навичок шляхом здійснення комплексної діагностики на всіх етапах виконання творчого проекту. Компетентна людина не тільки повинна розуміти сутність проблеми, а й вміти розв'язувати практично. Отже, діагностика і контроль займають, так би мовити, "спостережливий пункт" і пильно стежать за кожним логічним кроком процесу використання завдання. Основними компонентами контролю є: перевірка навчальних досягнень. Це процес кількісного і якісного аналізу співвідношення виявленого знання з еталоном, певними вимогами навчальних програм. Знання виявляються за допомогою різного плану запитань, перевірочних запитань, тестів тощо; оцінювання, яке являє собою об'єктивне вимірювання результатів діяльності учнів. Для об'єктивності оцінювання повинно бути критеріальним, цілеспрямованим, системним. З'ясовується наскільки успішно (глибоко, повно, самостійно) учні оволоділи навчальним матеріалом, яка якість результатів навчально-пізнавальної діяльності. При оцінюванні враховуються також рівень усвідомлення та міцність засвоєння найважливішої наукової інформації, уміння застосовувати набуті знання; облік, тобто фіксація результатів вимірювання за допомогою балів, оцінок, рейтингу. Бали та оцінка відображають рівень навчальних досягнень учнів, вони дидактичним засобом розвитку пізнавальних сил, до певної міри характеризують його самого: здібності, підготовленість, розвиток, ставлення до праці. В оцінці -і думка учителя про учня, його успіхи, і думка учня про самого себе [1]. Основою для оцінювання успішності учнів є результати контролю. При цьому враховуються як кількісні так і якісні показники роботи учнів. Дуже важливо при цьому розуміти, що оцінка це не число, яке отримують в результаті вимірювань та розрахунків, а приписане оціночному судженню значення. Педагогічне оцінювання має важливе значення і безпосередньо пов'язане з правовими та етичними аспектами навчання. У ході дослідження нами встановлено, що такі ж функції називають майже всі сучасні дослідники даної проблеми. Зазначимо, що в 2002 р. Міністерство освіти і науки України затвердило документ «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів», в якому чітко визначено такі функції: а) контролююча, що передбачає здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання, забезпечення необхідного оперативного зворотного зв'язку. Перевірка знань, з одного боку, дає вчителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів, про особливості засвоєння ними змісту освіти. З іншого — виступає засобом виявлення ефективності методів і прийомів навчання, що застосовуються вчителем і самим учнем; б) навчальна, що сприяє більш глибокому засвоєнню програмового матеріалу, систематизації і закріпленню знань, формуванню умінь критично аналізувати інформацію; в) діагностико-керуюча, що допомагає виявити причини труднощів, які виникають в учня у навчанні, прогалини у знаннях і вміннях, і визначити конкретні шляхи усунення недоліків; г) стимулюючо-мотиваційна — мотивація бажань учнів поліпшувати свої результати, самореалізуватися в навчанні [8]. Як показав аналіз педагогічної та методичної літератури, різні автори мають різні підходи до класифікації принципів діагностування навчальних досягнень учнів. Па основі цього нами встановлюються такі основні принципі! діагностування навчальних досягнень проектно-технологічно діяльності:
економічність та раціональність, не затрачаючи багато часу на процес діагностування учитель збільшує навчальний час учнів, що позитивно впливатиме на розвиток їхніх творчих здібностей та вироблення таких якостей як акуратність, точність, пунктуальність тощо; гласність та об'єктивність, полягає у тому, що результати діагностування кожного учня мають бути оголошені перед всім класом після кожного етапу процесу проектування, а особливо після захисту творчого проекту, що допоможе учителю на практиці закріпити у свідомості учнів критерії оцінювання всього поетапного процесу проектування Об'єктивний контроль передбачає створення умов, в яких би максимально точно виявилися дійсні навчальні досягнення учнів. Об'єктивність контролю - це його відповідність фактичним знанням учня. Об'єктивність - це не тільки вимога суворо дотримуватися встановлених норм і критеріїв оцінки, але й характерна риса діяльності учителя. Бути об'єктивним - це значить однаково доброзичливо відноситися до всіх учнів, пред'являти до них єдині вимоги, бути справедливим до кожного з них; - справедливість та принциповість, цей принцип залежить від власних установок і настроїв вчителя. Під час діагностування, а особливо оцінювання педагог має керуватися не власними симпатіями чи іншими мотивами та стимулами, а стійкими внутрішніми переконаннями. Справедлива та принципова вимогливість вчителя є обов'язковою умовою підвищення якості знань, запорука виховання у школярів відповідального ставлення до навчання, створює здорову атмосферу в навчально-трудовому процесі.
Наші дослідження показують що всі принципи діагностування краще всього реалізуються під час проектно-технологічної діяльності, які є ефективними засобами процесу керівництва навчально-трудової діяльності. Реалізація перерахованих принципів організації діагностування сприяє зниженню суб'єктивності всього процесу в тому числі і процесу оцінювання. Основне призначення оцінювання - фіксація результатів навчально-трудової діяльності учнів, кількісним показником яких є бал. Оцінка встановлює рівень засвоєння та якість знань, набутих учнями в процесі трудового навчання, а також ступінь їх розвитку підготовленості до застосування знань на практиці і показує "співвідношення між тим, що учень засвоїв з перших питань програми, і тим, що він повинен знати з цих питань на даний момент навчання", тобто між рівнем, досягнутим школярем, і еталоном рівня засвоєння знань [7]. Оцінювання включає два компоненти: оцінювання як процес, що відбувається на уроках праці на всіх етапах навчання, і бал, який фіксує підсумки перевірки знань, умінь і навичок. Як процес оцінювання становить специфічну сторону контролю, його невід'ємну частину, як результат - завершує контроль навчальних досягнень. Під час спостереження за діяльністю школяра в ході уроків трудового навчання, перевірки виконання ним домашніх завдань, різних технологічних вправ на уроці, захисту проекту, технологічної документації вчитель мислено оцінює не тільки якість знань, а й ретельність, працьовитість, психологічні особливості учнів. Єдині вимоги до знань, умінь і навичок визначаються як критерії та норми оцінювання. Критерії - це точно визначена міра якості виявлених знань, умінь і навичок учнів, яка відповідає загальним вимогам до контролю знань, умінь і навичок. У відповідності до критеріїв визначають норми оцінювання, тобто конкретні кількісні та якісні показники успішності, згідно з якими виставляється саме той а не інший бал. Функції оцінки не обмежуються тільки констатацією рівня иавчепості. Оцінка - єдиний в розпорядженні педагога засіб стимулювання навчання, позитивних мотивацій, впливу на особистість. Саме під впливом об'єктивного оцінювання у школярів розвивається адекватна самооцінка, критичне відношення до своїх успіхів. Оцінка може виражатись як словесно, описово, так і у формі строго визначених позначень, одним з яких є бал. Бал - це показник результатів контролю, заключний етап перевірки знань, одна з форм оцінки. Бали ґрунтуються на даних вимірів результатів навчально-трудових досягнень учнів та їх зіставленні з нормами оцінок, між балами і знаннями, що перевіряються, існує певний взаємозв'язок, співвідношення, встановлювані діючими навчальними програмами. Значення бала виходить далеко за межі фіксації результатів контролю, бо певною мірою він характеризує самого учня, його підготовленість, здібності, ставлення до праці. Наприклад, низькі бали свідчать про недоліки у знаннях та навчальній діяльності школяра і часто про його несумлінне ставлення до навчання. Отже, бал - один із факторів, що зумовлює становище учня в колективі. Особливо великою є його роль у молодших класах, де інші спонукальні сили, зокрема почуття обов'язку, інтерес до навчання, захопленість предметом тощо, діють ще незначною мірою. Об'єктивність оцінки знань і вмінь виступає не тільки як дидактичний принцип, а й як характерна риса діяльності вчителя. Бути об'єктивним - означає не піддаватися почуттям симпатії чи антипатії, іншим стороннім впливам. Оцінці зазвичай піддаються наявні знання школярів та виявлені ними уміння та навички. Об'єктивність оцінювання розглядається саме з цієї позиції. Старанність і зусилля дитини, як правило, до уваги не беруться. Не враховується і раціональність його навчальної діяльності. Можливо учень зі слів учителя просто запам'ятав навчальний матеріал, можливо вивчив самостійно, можливо хтось допоміг. Все це, в принципі, не має ніякого значення при оцінці рівня і якості вже набутих учнем знань. Не береться до уваги і той мотив, який примусив вивчити навчальний матеріал. А він може бути різним. Учень може навчатися заради здобуття знань або процесу оволодіння ними, заради того щоб порадувати вчителя, батьків, заради іграшки, яку обіцяв купити батько, заради того щоб виділитись серед товаришів. Хоч мотиви набуття знань змінюють суть відношення учня до навчання, на оцінку ці особистісні напрями не впливають. Оцінюючи знання, вміння та навички учнів 5-9 класів в процесі проектно-технологічної діяльності, керуються певними критеріями, які відповідають загальним вимогам до якості їх знань відповідно до навчального плану. При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:
Зазначені орієнтири покладено в основу виділених рівнів критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою: початковий, середній, достатній, високий, що в загальнодидактичному плані визначаються за такими характеристиками:
III рівень - достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обгрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності. IV рівень - високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними: учень вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію [9]. Відповідно до рівнів оцінювання визначені групи критеріїв. До таких критеріїв належать:
Рівень знань як критерій оцінки може бути: репродуктивний - знання учнів виступають як усвідомлено сприйнята, зафіксована в пам'яті й відтворювана об'єктивна інформація про предмети пізнання; реконструктивний - знання учнів виявляються в готовності та вмінні застосувати їх у подібних, стандартних, або варіативних умовах; творчий - учні можуть продуктивно застосовувати знання і засвоєні способи дій нетипових, змінених ситуаціях. Оцінюючи знання, вміння та навички учнів, керуються певними критеріями, які відповідають загальним вимогам до якості їх знань відповідно до навчальної програми. Загальні критерії оцінювання проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання, які розроблені О.М.Коберником та С.М.Ящуком та з якими не можна не погодитись, зводяться до наступного:
В процесі виконання творчого проекту критерії оцінювання доцільно доповнити ще такими, як:
Рівень знань, умінь та навичок як критерій оцінки може бути: репродуктивний (знання умінь та навичок учнів виступають як усвідомлено сприйнята, зафіксована в пам'яті й відтворена об'єктивна інформація про предмети пізнання); реконструктивний (знання, уміння та навички учнів виявляються в готовності та вмінні застосовувати їх у подібних, стандартних або варіативних ситуаціях); творчий (учні можуть продуктивно застосовувати знання та уміння і засвоєні способи дій у нетипових, змінених ситуаціях). Якість підготовки учнів до розроблення певного об'єкта проектування доцільно оцінювати за такими напрямами: - рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити при захисті проекту, у процесі відповіді на запитання, під час диспуту; якість практичних умінь та навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу піл час виконання творчого проекту. У відповідності до напрямів критерії оцінювання навчальних досягнень учнів можна умовно виділити у дві групи: критерії оцінювання проекту; критерії оцінювання захисту. До критеріїв оцінювання проекту ми відносимо:
До критеріїв оцінювання захисту ми відносимо: 1. Аргументованість вибору теми, обгрунтованість потреби, практичне спрямування проекту й значення виконаної роботи. 2. Обсяг та повнота розробки, самостійність, творчість, підготовленість до прийняття проекту іншими людьми. 3. Аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.
Для того, щоб краще зрозуміти принципи оцінювання потрібно визначити поняття: помилка, недолік, дрібна похибка. Помилка - це похибка, яка свідчить про те, що учень не оволодів основними знаннями і вміннями та їх застосуванням. Недоліки - це похибки, що свідчать про недостатньо міцне засвоєння основних знань і вмінь або незасвоєння тих, які відповідно до програми не вважаються основними. Дрібні похибки - це похибки в усних відповідях та письмових роботах, які не створюють змісту відповіді або розв'язку, випадкові описки тощо [2]. Отже, критерії оцінювання творчих проектів містять еталонні вимоги до знань, що передбачають міцність і глибину їх засвоєння, самостійність учнів, уміння застосовувати здобуті знання на практиці. Необхідно при цьому виділити у критеріях основних показників навколо якої ґрунтуються інші компоненти. Ця ідея випливає з суті процесу навчання, його рівня, цілей, завдань. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| МЕТОДИКА ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ТЕХНІЧНОЇ ПРАЦІ В 5 КЛАСІ Мета уроку. Засвоєння знань про техніку, технології, основні види технологічної діяльності, правила безпечної праці та внутрішнього... |
Програма спецкурсу з обслуговуючої праці для учнів 9-х класів загальноосвітніх шкіл Основним із завдань, які вирішує трудове навчання є розвиток творчої активності учнів. Програма спецкурсу з обслуговуючої праці "Макраме"... |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний... Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії» / Укл. Н.Є. Скоробогатова, Н. О. Черненко. К.: НТУУ "КПІ",... |
Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,... |
| План роботи районного семінару-практикуму вчителів обслуговуючої праці на 2014-2015 н р Керівник Мальцева О. Д., вчитель обслуговуючої праці Оржівського НВК “школа-колегіум” |
Навчально-методичний посібник Механічна кулінарна обробка бульбоплодів... Рецензiя на навчально – методичний посібник «Організація роботи контролера-касира вторговельних підприємствах на ЕККА різних типів»... |
| Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно... |
| Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua