ОСНОВИ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА

Скачати 1.49 Mb.

Назва	ОСНОВИ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА
Сторінка	9/13
Дата	20.03.2013
Розмір	1.49 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Географія > Документи

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Рис. 4. Різноманітність рельєфу, яка обумовлює формування фацій

. 1 2 3

.

. . . . .

. . . .. . … .

Рис.5. Різноманітність літогенного складу гірських порід, що обумовлює формування фацій в умовах однорідного рельєфу

Б

. 1

х х х х х х х х х х х х х 5

х х х х х х х х х х х х х х х х х х х х

Рис. 6. Вплив рельєфу на формування фацій

3 3

. . . . 2 2 . . . . . . . . . .

Рівень ґрунтових вод

1

Рис.7. Глибина ґрунтових вод впливає на утворення фацій. Оази.
Характер літогенної основи впливає на тепловий та водний режим, баланс мінеральних та органічних речовин, специфіку взаємозв’язку компонентів. У залежності від цих умов формуються відповідні ґрунти і біоценози (рис. 5). Перехід від однієї мікроформи чи мезоформи рельєфу до іншої викликає зміну мікроклімату (нижчі температури та приморозки в долинах, балках та інших зниженнях земної поверхні тощо). Відбувається перерозподіл не лише тепла, але й вологи за рахунок змін у рельєфі. Глибина ґрунтових вод теж впливає на формування фацій (рис.7).

Фації об’єднуються в урочища — природні комплекси вищого рангу і більшого розміру. Місцевість — це ПТК проміжного рангу між ландшафтом і урочищем. Вона являє собою поєднання динамічно пов’язаних основних урочищ, розташованих на однаковому геологічному фундаменті й одному комплексі форм рельєфу.

У межах одного ландшафту майже завжди є кілька обособлених ділянок, які відрізняються закономірним поєднанням урочищ. Це і є місцевості, які є особливим варіантом характерного для даного ландшафту поєднання урочищ.

Причини поділу на місцевості дуже різноманітні:

в межах ландшафту варіює геологічний фундамент: неоднакова потужність поверхневих відкладів, ареали більш молодих відкладів у западинах;
в одному генетичному типі рельєфу є форми різного розміру (ділянки з крупними моренними горбами і улоговинами і цими ж формами рельєфу меншого розміру);
при однаковому наборі урочищ в межах ландшафту змінюються співвідношення площ цих урочищ;
при фрагменти (групи урочищ) інших ландшафтів, вкраплені в даний ландшафт (серед моренних горбистих рівнин — ділянки зандрових).

3.2.5. Типологічна класифікація фацій

Типологічна класифікація фацій (елементарних ландшафтів) була розроблена Б.Б.Полиновим (1956) і доповнена М.А.Глазовською (1964). Б.Б.Полинов розрізняв три великі групи фацій — елювіальні, супераквальні та субаквальні.

Елювіальні фації розташовані на піднятих вододільних місцеположеннях (на плакорах), де ґрунтові води залягають глибоко і не впливають на ґрунтоутворення і рослинний покрив. Речовина потрапляє сюди лише із атмосфери (з опадами, пилом). Витрата речовини відбувається за рахунок за рахунок стоку і низхідних потоків вологи (інфільтрація). В результаті ґрунтоутворюючий процес проникає глибоко і утворюється потужна кора вивітрювання. Рослинність веде боротьбу з безперервним виносом хімічних елементів.

Супераквальні фації (надводні) — в місцях з близьким заляганням ґрунтових вод, які піднімаються до поверхні, випаровують і концентрують на поверхні різні хімічні сполуки. Крім того, речовина надходить за рахунок стоку. В результаті верхні горизонти ґрунту насичуються хімічними сполуками (наприклад, солончаки).

Субаквальні фації утворюються на дні водойм. Речовина доставляється стоком, за рахунок чого утворюється аналог ґрунту — донний мул, практично не зв’язаний з підстилаючої породою. Тут існують особливі умови мінералізації органічних залишків, особливі життєві форми організмів.

Рис. 8. Класифікація фацій за Полиновим Б.Б.
а

а а

в г б

д

е

ж

з
Рис. 9. Класифікація фацій за Глазовською М.А.

Між трьома основними типами існують різні переходи, схарактеризовані Глазовською М.А., яка розвинула попередню класифікацію. В групі елювіальних виділяються типи:

а) плакорні — вододільні поверхні із слабим нахилом поверхні (1-2^о), немає змиву ґрунту;

б) транселювіальні — верхніх, відносно крутих (не менше 2-3^о) схилів, які живляться атмосферними опадами, з інтенсивним стоком і площинним змивом;

в) акумулятивно-елювіальні — верхові западини — безстічні вододільні зниження із утрудненим стоком, додатковим живленням за рахунок натічних вод, частим утворенням верховодки;

г) проточні водозбірні зниження і лощини із вільним стоком;

д) трансакумулятивні (елювіально-акумулятивні) — нижніх частин схилів і підніж із сильним зволоженням за рахунок поверхневого стоку, часто з відкладенням делювію.

В групі супераквальних виділяють типи:

е) транссупераквальні — у місцях виходу ґрунтових вод, притоку делювіальних вод, проточні з додатковим мінеральним живленням (за рахунок елементів в ґрунтових водах).

ж) власне супераквальні — слабосточні зниження з близьким рівнем ґрунтових вод, що обумовлює заболочування або засолення.

Група заплавних місцеположень проміжна між супераквальними та субаквальними фаціями. Характеризується перемінним водним режимом, великою динамічністю.

3.2.6. Урочища та їх типологія

Урочище — це система фацій, приурочених до мезоформи рельєфу (додатньої або від’ємної) чи до межирічної плакорної ділянки на однорідному субстраті. Фації у складі урочища об’єднуються загальною спрямованістю фізико-географічних процесів, руху води, переносу твердого матеріалу та міграції хімічних елементів. Для об’єднання фацій в урочища головну роль теж грає літогенна основа — рельєф, що перерозподіляє тепло та вологу, і літологічний склад гірських порід, котрий впливає на умови зволоження навіть при однаковій кількості опадів.

При однорідному рельєфі головними чинниками обособленні урочищ є літологічний і гранулометричний склад гірських порід, їх генезис, інфільтраційні властивості, хімічні властивості. Так, на плоских рівнинах областей льодовикової акумуляції виділяють урочища зандрових рівнин і моренних рівнин. Зандрові складені піщаними відкладами тому добре дренуються, не заболочені, навіть сухі. Моренні рівнини складені валунним суглинком, тому заболочені.

При порівняно однорідному літологічному складі головний чинник обособлення урочищ — форми рельєфу, які визначають особливості теплового і водного режиму, умови формування ґрунтів та існування рослинності. На аналогічній літогенній основі в різних фізико-географічних регіонах формуються різні урочища в залежності від зонально-провінціальних умов надходження тепла та вологи. Наприклад, у нашій місцевості (Полтавщина) чітко виражені урочища балок, терасових рівнин (горбистих піщаних), слабохвилястих терасових рівнин із подами тощо.

На обширних плоских межиріччях, де відсутні контрастні форми мезорельєфу, формування урочищ визначається відмінностями материнських гірських порід (їх складу, потужності), характером підстилаючих порід. В умовах надлишкового зволоження велике значення має віддаленість від ліній природного дренажу. При віддаленні від річкових долин і балок підвищується рівень ґрунтових вод, стік утруднений, волога застоюється. Це обумовлює особливості чергування грунтово-рослинного покриву по мірі віддалення від прирічкових схилів до середніх частин межиріч.

В складі ландшафту серед урочищ виділяють основні й другорядні. Основні визначають характерні риси ландшафту широко в ньому представлені. Другорядні зустрічаються рідко.

Серед основних урочищ виділяють домінантні та субдомінантні. Домінантні складають фон ландшафту, займають найбільші площі. Субдомінантні займають менші площі і доповнюють характерні риси ландшафту.

Д.Л.Армандом був ведений термін “підурочище”, тобто група фацій, об’єднаних єдністю положення на елементах мезоформи рельєфу і утворюючих генетично і динамічно спряжений ряд (на схилі пагорба, балки тощо). Урочища, де кожний елемент мезоформи зайнятий однією фацією, називаються простими. Урочища, до складу яких входять підурочища, називаються складними.

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Схожі:

ОСНОВИ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА Методичні рекомендації знаходяться на кафедрі географії у лаборанта. Відповіді на питання співбесіди кожен студент має вивчити до...	Урок із спецдисциплін операторів комп’ютерного набору Урок-конкурс «Найкращий оператор!» ...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної МЕТА: розглянути з особовим складам 1-го караулу основи християнства, його історію та основи віровчення	ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної МЕТА: розглянути з начальницьким складам СДПЧ-3 основи християнства, його історію та основи віровчення
Уроку. Тематичне оцінювання №5 Знайдіть об'єм правильної чотирикутної піраміди, діагональ основи якої дорівнює 4 см, а бічне ребро утворює з площиною основи кут...	ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ОСНОВИ САМОПІЗНАННЯ» ДЛЯ УЧНІВ 9 11 КЛАСІВ Коновальчук В.І. Основи самопізнання: навчальний курс. Черкаси: ОІПОПП, 2011. 28с
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ОСНОВИ САМОПІЗНАННЯ» ДЛЯ УЧНІВ 9 11 КЛАСІВ Коновальчук В.І. Основи самопізнання: навчальний курс. Черкаси: ОІПОПП, 2011. 28с	Календарно-тематичний план "Основи кадрового менеджменту" для професії... Теоретико-методологічні основи управління персоналом. Концепція управління людськими ресурсами
Скільки років працює вчителем ваш стажист? ...	Програма вирівнювального модулю «Економіка 1» «Економіка 1» (основи ринкової економіки; основи макроекономіки) за напрямом підготовки «Економіка» і «Адміністративний менеджмент»...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання